Зробити пожертву
Укр / Eng
19.10.20

18 жовтня 2020 року повинен був бути введений в дію Закон, яким встановлено процедуру визнання особою без громадянства в Україні. Цей документ став результатом тривалої роботи представників профільних громадських та міжнародних організацій. Однак, на сьогодні він лишається не дієвим, зокрема через відсутність нормативно врегульованого порядку розгляду заяв про визнання особою без громадянства.

Процедура визнання особою без громадянства надасть людям, які не мають громадянства жодної з країн та документів, які посвідчують особу, можливість: бути офіційно визнаними особами без громадянства; отримати документ, який посвідчує особу; відновити доступ до повноцінного життя та до всіх видів послуг; реалізувати свої права та свободи на території України. 

Закон набув чинності 18 липня 2020 року та мав бути введений в дію через три місяці з дня набрання ним чинності, тобто у неділю, 18 жовтня 2020 року. 

Однак, запровадження прописаної в цьому законі процедури можливе було тільки після приведення Урядом та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із Законом. Власне на що і відводилось три місяці. 

У серпні-вересні 2020 року Державна міграційна служба України ознайомилась з закордонним досвідом, підготувала проєкт постанови Кабінету Міністрів України  «Деякі питання визнання особою без громадянства» та організувала громадські обговорення проєкту. Однак, Урядом досі не прийнято необхідних підзаконних актів, які мають фактично впровадити процедуру.

“Не маючи будь-якого іншого виходу, тисячі людей в Україні чекають на процедуру, оскільки жодна з держав не визнає їх своїми громадянами. Особи без громадянства в Україні – люди без документів, які посвідчують особу, та без можливості жити звичайним життям. Команда БФ «Право на захист» вже доклала зусиль до важливих законодавчих зрушень і продовжує працювати в напрямку створення механізму визнання особою без громадянства в Україні. Процедура зробить можливим виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо осіб без громадянства”, – зазначила Ксенія Карагяур, правовий аналітик БФ «Право на захист».

А тому відкритими залишаються питання: коли довгоочікуваний Закон буде введено в дію? Коли людина, яку жодна держава не визнає своїм громадянином, матиме змогу офіційно звернутись до органів влади України? 

За оцінками Агенції ООН у справах біженців (УВКБ ООН), в Україні близько 35 000 осіб без громадянства та під ризиком безгромадянства. Через відсутність документів, які посвідчують особу, вони не в змозі реалізувати права і свободи людини на території України. Втрата громадянства частіше за все пов’язана з наслідками розпаду СРСР та міграцією людей в цей період або пізніше. 

16.10.20

З 19 по 23 жовтня 2020 року київський офіс БФ «Право на захист» буде працювати в обмеженому режимі.

Юридичні консультації будуть надаватися клієнтам у повному обсязі в режимі онлайн за допомогою сервісів ZOOM, Viber, Skype. Для відвідувачів офіс буде закритий. Призначені на цей тиждень інтерв’ю та консультації будуть проведені в режимі онлайн.

Ви можете зв’язатися з нами за наступними номерами:

  • Для шукачів захисту: +38 093 049 52 18, +38 094 905 67 62, +38 044 337 17 62 (пишіть нам на Viber, WhatsApp: +38 093 038 95 62)
  • Для осіб без громадянства: +38 093 039 00 71, +38 093 038 90 31

Слідкуйте за оновленнями та будьте здорові!

13.10.20

13 жовтня 1989 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй у своїй резолюції закликала всі країни світу до дій щодо сприяння протидії ризикам, пов’язаним з небезпекою, яку становлять природні явища, такі як пожежі, шторми, повені. Велика частина цих явищ пов’язані саме зі змінами в навколишньому середовищі, які у свою чергу у більшій мірі пов’язані саме з діяльністю людини.

За останній рік в Україні сталась велика кількість як стихійних природних лих, так і спричинених діяльністю людини. Серед них – піщана буря на Київщині у квітні, величезні паводки на заході у червні та пожежі на Луганщині у цьому місяці. Ці та інші катастрофи завдали серйозного удару по українській економіці, екології та добробуті населення, адже у зв’язку з цим деякі люди навіть залишилися без даху над головою.

Проте є катастрофи, яким ми можемо запобігти. Саме тому, ООН та інші міжнародні організації завжди зауважують на важливості створення безпечних умов для громадян та зниження можливих ризиків шляхом розбудови інфраструктури та вирішення гуманітарних питань до того як можливе лихо станеться, а також, відповідно, чіткого планування на випадок надзвичайних ситуацій.
Сьогоднішній день є нагадуванням для урядів світу про важливість завжди прораховувати ризикові сценарії, аби не допускати ані людських жертв, ані серйозних економічних втрат.

В цей день, Благодійний фонд «Право на захист» закликає громадян до участі у процесах управління задля спільного вирішення нагальних проблем!

12.10.20

І. Доступне житло

1. Основне про програму:

Програма передбачає забезпечення переселенців житлом шляхом надання державної підтримки у вигляді сплати державою 50% вартості будівництва (придбання) житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту з можливістю отримання переселенцем додаткового кредитування в банку для сплати частини вартості будівництва (придбання) доступного житла, що перевищує розмір державної підтримки.

2. Умови участі у програмі:

Претендувати на участь мають змогу переселенці, які одночасно відповідають таким умовам:
1) не мають та не мали у власності протягом останніх 3 років іншої житлової нерухомості, ніж та, що розташована на тимчасово окупованій території або на території населених пунктів, що визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085;
2) мають офіційний середньомісячний грошовий дохід, який разом з доходом членів їх сімей з розрахунку на одну особу не перевищує 3-кратного розміру середньомісячної заробітної плати у відповідному регіоні за даними Держстату;
3) раніше не отримували державну підтримку для будівництва (придбання) доступного житла.

3. Куди звертатись:

До регіонального управління Держмолодьжитла за місцем проживання, визначеним у довідці про взяття на облік ВПО.

4. Перелік необхідних документів:

заява про надання державної підтримки;
копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство повнолітніх членів сім’ї;
– у разі відсутності у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, відомостей про зареєстроване місце проживання — довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованих територіях);
копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів і зборів і мають відмітку в паспорті);
витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність, або відсутність у власності житла;
– довідку про перебування на квартирному обліку (для внутрішньо переміщених осіб — копію довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданих на ім’я заявника та членів сім’ї громадянина);
– документи, необхідні для визначення платоспроможності (довідки з місця роботи та відомості з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, що надаються органами доходів і зборів, повнолітніх членів сім’ї одержувача державної підтримки, а також інші документи, що підтверджують доходи членів сім’ї одержувача державної підтримки);
письмова згода кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір державної підтримки щодо включення їх у розрахунок державної підтримки (у довільній формі);
документи, що підтверджують родинні стосунки між особами, на яких розраховується розмір державної підтримки, які разом з ним проживають або зареєстровані;
письмові пояснення щодо наявних розбіжностей між відомостями, що надаються заявником, та інформацією/витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
додатково (за наявності підстав):
– акт технічного стану житла — для внутрішньо переміщених осіб, житло яких розташоване на території України, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі та яке зруйноване чи непридатне для проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції;
– нотаріально завірена довіреність на вчинення відповідних дій в разі подання документів уповноваженою особою;
– для отримання підтримки на новозбудоване житло — лист від забудовника про намір подальшого укладення з одержувачем державної підтримки договору про придбання житла, в якому визначається вартість та площа житла, що буде придбано, зокрема коштом державної підтримки (затвердженої форми), з доданими до нього завіреними копіями документів, що підтверджують відповідність Забудовника критеріям для участі у програмі.

ІІ. Кредит під 3%

1. Основне про програму:

Програма передбачає надання переселенцям на строк до 20 років (але не більше ніж до досягнення позичальником пенсійного віку) пільгового державного кредиту для придбання квартири в багатоквартирному житловому будинку або одноквартирного житлового будинку за умови, що таке житло прийнято в експлуатацію не більше ніж 25 років тому чи реконструйовано не більше ніж 15 років тому, з відсотковою ставкою в розмірі 3% річних.

2. Умови участі у програмі:

Претендувати на участь мають змогу переселенці, які одночасно відповідають таким умовам:

  1. у кандидата та у членів його сім’ї не має та не було у власності з 27 квітня 2014 року до моменту подання заяви про намір отримати кредит іншої житлової нерухомості, ніж та, що розташована на тимчасово окупованій території або на території населених пунктів, що визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085, або житлова площа становить не більше 13,65 м² на одну особу;
  2. такі особи мають офіційний дохід і є платоспроможними (залишок середньомісячного доходу кандидата та повнолітніх членів сім’ї за умови сплати щомісячного платежу за кредитом, не буде менше прожиткового мінімуму на кожного члена сім’ї);
  3. кандидати не отримували за рахунок бюджетних коштів іншої державної підтримки, компенсації або кредиту на будівництво (придбання) житла;
  4. повнолітні особи-заявники не досягли пенсійного віку.

3. Куди звертатись: 

До регіонального управління Держмолодьжитла за місцем знаходження житла, на придбання якого планується отримати пільговий державний кредит.

4. Перелік необхідних документів:

заява про надання кредиту;

копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство повнолітніх членів сім’ї;

– у разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство заявника, відомостей про зареєстроване місце проживання — довідка про реєстрацію місця проживання, видана органом реєстрації відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (не подається особами, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованій території);

– копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів і зборів і мають відмітку в паспорті);

інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність або відсутність у власності житла;

документи, необхідні для визначення платоспроможності (довідки з місця роботи та відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків, що надаються органами доходів і зборів, повнолітніх членів сім’ї кандидата, а також інші документи, що підтверджують доходи кандидата та членів його сім’ї);

письмова згода кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір кредиту щодо включення їх у розрахунок кредиту (у довільній формі);

документи, що підтверджують родинні стосунки між особами, на яких розраховується розмір кредиту, які разом з ним проживають або зареєстровані (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження);

попередній договір про придбання житла (інші документи, що підтверджують зобов’язання або намір власника житла (продавця) укласти з кандидатом договір про придбання житла); 

– акт обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), яке зруйноване чи непридатне для проживання у зв’язку з проведенням АТО, складений відповідно до вимог чинного законодавства (за наявності);

копії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданих на ім’я заявника та  членів його сім’ї;

– у разі подання документів уповноваженою особою — нотаріально завірена довіреність на вчинення відповідних дій.

ІІІ. Грошова компенсація для ВПО, які є учасниками АТО, на придбання житла

1. Основне про програму:

Програма передбачає надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для ВПО, які брали безпосередню участь в АТО.

2. Умови участі у програмі:

Для участі у програмі допускаються ВПО за умови, що вони:

  • брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення;
  • визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 ч. 2 ст. 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-20 ч. 1 ст. 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
  • не менш як рік перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області;
  • перебувають на квартирному обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов;
  • не володіють та не володіли протягом останніх п’яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації, майновими правами чи правом власності на нерухоме майно, що відповідає житловим нормам, яке розташоване в населених пунктах на підконтрольній Україні території (крім житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок проведення АТО або заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ);
  • раніше не отримували жиле приміщення або грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення.

3. Куди звертатись: 

До органу соціального захисту населення за місцем перебування на квартирному обліку. 

4. Перелік необхідних документів:

заява про призначення грошової компенсації;

копія документа, що посвідчує внутрішньо переміщену особу, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

– у разі подання документів законним представником — документи, що посвідчують особи тих, від чийого імені подається заява, а також документ, яким надано повноваження законному представникові представляти таких осіб, оформлений відповідно до законодавства;

– для осіб з інвалідністю внаслідок війни та для учасників бойових дій — копія посвідчення встановленого зразка;

– для осіб, статус яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 ч. 1 ст.  6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, — копія довідки про безпосередню участь особи в АТО, забезпеченні її проведення або довідки про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України за встановленими формами;

для осіб, статус яким надано відповідно до пункту 11 ч. 2 ст. 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, — копія довідки про безпосередню участь особи в АТО, забезпеченні її проведення або довідки про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України за встановленими формами, та документа військово-лікарської комісії, в якому визначено причинний зв’язок отриманих захворювань, поранень, контузій і каліцтв (свідоцтва про хворобу, довідки, витягу з протоколу, акта медичного огляду, постанови тощо);

для осіб, статус яким надано відповідно до пунктів 12-14 ч. 2 ст. 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, — копія довідки керівника АТЦ при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 685.

довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та кожного із членів її сім’ї.

IV. Власний дім

1. Основне про програму:

Програма передбачає надання пільгових довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, у тому числі ВПО, на строк до 20 років, але не більш як до досягнення позичальником пенсійного віку, а молодим сім’ям (подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років) або неповним сім’ям (мати (батько) віком до 35 років) — до 30 років. Кредит надається під 3% річних, однак від сплати відсотків звільняються:

  • позичальник, який має трьох і більше дітей (у тому числі усиновлених та/або таких, що перебувають під його опікою/піклуванням), — з дати подання копії підтвердних документів; 
  • позичальники, які є військовослужбовцями, подружжя, в якому чоловік або дружина є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка, — з початку й до закінчення особливого періоду; 
  • позичальники, які є резервістами, військовозобов’язаними, подружжя, в якому чоловік або дружина є резервістом чи військовозобов’язаним, що підтверджується довідкою військового комісаріату або військової частини про перебування на військовій службі, — з моменту призову під час мобілізації й до закінчення проходження військової служби в особливий період.

2. Умови участі у програмі:

Для участі у програмі допускаються ВПО за умови, що вони:

  • можуть підтвердити свою платоспроможність, яка передбачає, що за умови сплати щомісячного платежу в рахунок погашення кредиту з урахуванням процентів залишок середньомісячного доходу позичальника та повнолітніх членів сім’ї не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум, визначений законодавством на відповідний період, з розрахунку на кожного члена сім’ї;
  • мають зареєстроване місце проживання на території села або розглядають варіант переселення для постійного проживання у сільську місцевість та реєстрацію місця проживання там;
  • працюють на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, в особистих селянських господарствах, що функціонують у сільській місцевості та розташовані в межах району проживання чи суміжних районах;
  • раніше не отримували кредит за цією програмою.

3. Куди звертатись: 

До фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. Програма діє не у всіх областях України.

4. Перелік необхідних документів:

– заява про надання кредиту;

– клопотання органу місцевого самоврядування про надання кредиту;

– копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України заявника;

– у разі відсутності у документі, що посвідчує особу, відомостей про зареєстроване місце проживання — довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованих територіях АРК, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей);

документи, необхідні для визначення рівня платоспроможності заявника (довідку про доходи позичальника і членів його сім’ї, одержані за попередні шість місяців, та/або довідку, видану органом місцевого самоврядування, про ведення особистого селянського господарства);

– інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність або відсутність у власності житла;

копію документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків придбання житла);

проєктна документація або будівельний паспорт, вартість виготовлення яких може входити за згодою позичальника до суми кредиту (крім придбання житла);

документи, що підтверджують працевлаштування в сільській місцевості;

заява власника житла чи об’єкта незавершеного житлового будівництва про згоду продати його із зазначенням погоджених з позичальником ціни та інших істотних умов договору купівлі-продажу (у разі придбання житла);

документи, що підтверджують статус осіб, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 ч. 1 ст. 6 та абз. 4 п. 1 ст. 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (у разі наявності);

копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

V. Соціальне житло

1. Основне про програму:

Програма передбачає надання в порядку черговості на певний строк органами місцевого самоврядування особам, які перебувають на соціальному квартирному обліку, у тому числі ВПО, у платне користування на підставі договору найму житла із житлового фонду соціального призначення.

2. Умови участі у програмі:

Право на отримання мають ВПО за умови, що вони перебувають на соціальному квартирному обліку та не мають іншого житла для проживання на підконтрольній українській владі території або житло яких зруйновано (знищене) або пошкоджене до стану, непридатного для проживання, внаслідок проведення АТО та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях.

3. Куди звертатись: 

До органу місцевого самоврядування, який відповідальний за соціальний квартирний облік.

4. Перелік необхідних документів:

заява про взяття на соціальний квартирний облік;

довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (бездомні особи замість зазначеної довідки подають довідку про прийняття на обслуговування в заклад для бездомних осіб);

копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (для осіб, які не досягли 14 років, — копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним, з пред’явленням оригіналів таких документів;

копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім’ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян), з пред’явленням оригіналів;

– копії документів, що підтверджують право громадянина, який подає заяву, та членів його сім’ї на надання пільг під час взяття на облік;

копії реєстраційного номера облікової картки платника податків кожного члена сім’ї (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів і зборів і мають відмітку в паспорті);

довідки про доходи громадянина, який подає заяву, та членів його сім’ї за попередній рік;

відомості про вартість майна, що перебуває у власності громадянина, який подає заяву, та членів його сім’ї на момент взяття на соціальний квартирний облік (крім вартості майнових прав чи прав власності на нерухоме майно, розміщене на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення (розмежування), а також на майно, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення (розмежування);

– до заяви про взяття на облік, у разі наявності у громадянина, який подає заяву, або членів його сім’ї житла, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації, розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення (розмежування), додається копія акта обстеження технічного стану житлового приміщення;

– у разі подання документів уповноваженою особою — нотаріально завірена довіреність на вчинення відповідних дій.

До заяви про взяття на облік дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа, крім зазначених документів, додаються:

– копії документів, що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;

– довідка про те, що дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, особа з їх числа не перебуває на обліку за місцем її проживання.

VІ. Тимчасове житло

1. Основне про програму:

Програма передбачає безоплатне надання у тимчасове користування з оплатою житлово-комунальних та інших послуг житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання ВПО за місцем їх фактичного проживання/перебуванняв межах території обслуговування районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських рад, в яких зазначені особи та члени їх сімей перебувають протягом року на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, у розмірі не менш як 6 м².  

2. Умови участі у програмі:

Претендувати на участь у програмі мають змогу переселенці, які одночасно відповідають таким умовам:

1) у заявника та будь-кого з членів сім’ї немає у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, придатного для проживання, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій і Луганській областях, АР Крим і м. Севастополі, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, у районі проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ у Донецькій і Луганській областях, або таке житло зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії РФ що підтверджується актом обстеження технічного стану житлового приміщення;

2) заявник перебуває на обліку громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання;

3) сукупний дохід сім’ї заявника є недостатнім для придбання або найму іншого жилого приміщення.

3. Куди звертатись: 

До центру надання адміністративних послуг або відповідного органу місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності – військово-цивільної адміністрації в межах території обслуговування органу соціального захисту населення, в якому заявник та члени його сім’ї перебувають на обліку.

4. Перелік необхідних документів:

заява про взяття на облік із підписами всіх повнолітніх членів сім’ї;

– копія документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України;

– у разі подання заяви уповноваженим представником – нотаріально завірена довіреність на вчинення відповідних дій;

копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи заявника та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності);

акт обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), якщо житло заявника зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації;

копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);

довідки про доходи заявника та всіх членів його сім’ї за попередні шість місяців;

копію реєстраційного номера облікової картки платника податків заявника (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів та зборів і мають відмітку в паспорті);

копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні внутрішньо переміщеним особам тимчасового житла.

Завантажити файл із переліком програм можна за посиланням.

12.10.20

Уважаемые клиенты!

С 12.10.2020 года киевский офис БФ «Право на защиту» прекращает прием клиентов до 16.10.2020 года включительно по причине случаев подтвержденного COVID-2019 у сотрудников офиса.

ОФИС ЗАКРЫТ ДЛЯ ПОСЕТИТЕЛЕЙ!Назначенные на эту неделю интервью и консультации будут переведены в режим онлайн с помощью ZOOM, Viber, Skype.

Связаться с нами можно по телефонам: +38 093 049 52 18, +38 094 905 67 62, +38 044 337 17 62

Пишите нам в Viber, WhatsApp: +38 093 038 95 62

Контактные номера для лиц без гражданства: 093 039 00 71; 093 038 90 31. Следите за объявлениями и будьте здоровы!

Dear Clients!

From 12.10.2020, Right to Protection office in Kyiv forced to be closed until 16.10.2020 inclusive in connection with cases of confirmed COVID-2019 among office staff. OFFICE IS CLOSED TO VISITORS! Interviews and consultations scheduled for this week will be transferred online using the ZOOM, Viber, Skype service.

You can contact us at the following phones: +38 093 049 52 18, +38 094 905 67 62, +38 044 337 17 62

Write to us on Viber, WhatsApp: +38 093 038 95 62Stay tuned for ads and be healthy

اعتبارًا من 12/10/2020 ، تم إغلاق مكتب  “الحق في الدفاع”  في كييف حتى 16/10/2020 بسبب حالات مؤكدة 

بين موظفي المكتب COVID-2019  

المكتب مغلق أمام الزوار

سيتم المقابلات والاستشارات المقررة عبر الإنترنت لهذا الأسبوع 

يمكنك الاتصال بنا عن طريق الهواتف التالية

                                                                                                                                             +38 093 049 52 18, +38 094 905 67 62, +38 044 337 17 62

اكتب إلينا على 

Viber ، WhatsApp:  38 093038 95 62

08.10.20

Громадські організації, які опікуються постраждалими внаслідок конфлікту на сході та забезпечують рівний доступ до можливостей за допомоги розробки та впровадження електронних інструментів, представники Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерства цифрової трансформації України презентували чат-бот «Юридичний порадник для ВПО».

Він працюватиме на платформі найпопулярніших в Україні месенджерів Viber та Telegram, що дозволить згаданій категорії громадян кваліфіковану мати доступ до  безоплатної юридичної допомоги 24/7. Чат-бот є спільним продуктом швейцарсько-української Програми EGAP та юридичної команди БФ “Право на захист”.

“Фонд Східна Європа останні декілька років займається цифровізацією послуг і інструментів електронної демократії, які існують в Україні. Для нас не є менш важливим питання ВПО і моменти, які ми хотіли вирішити у даному проєкті також стосуються усіх категорій які проживають і тут, і на непідконтрольних територіях” розповів модератор заходу Сергій Карелін, який представляє Програму EGAP та є координатором компоненту “Е-демократія”.

Проблема доступу до актуальної правової інформації для ВПО та мешканців тимчасово непідконтрольних територій лишається гостро-актуальною. Особливо, зважаючи на кількість громадян, які мають потребу у доступі до юридичної інформації, але не завжди мають можливість її отримати. Як зазначив заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Снавер Сейтхалілєв, сьогодні в Україні близько 1,5 млн ВПО. Ще понад 6 млн громадян мешкають на  непідконтрольній території. Останні часто не мають доступу до сайтів держструктур та держорганів України, оскільки вони блокуються. “Мінреінтеграції спільно з партнерами робить все можливе, аби завдяки сучасним інструментам комунікації люди могли оперативно та безкоштовно отримати необхідну юридичну допомогу. Я дуже вдячний Програмі EGAP та команді фонду «Право на захист», які реалізували цей чат-бот», зауважив він. 

Новітні технології та їхня імплементація в роботу держорганів один з пріоритетних напрямів роботи і для Міністерства цифрової трансформації України. Завдання Мінцифри – оцифрувати всі послуги, які існують у державі, і зробити користування ними зручним, розповів Валерій Штаба, головний спеціаліст відділу супроводу проєктів цифрової трансформації департаменту координації проєктів цифрової трансформації Міністерства цифрової трансформації України. – Щоб люди не стояли в чергах і могли використовувати цифрові технології для доступу до ресурсів держави. Чат-бот – це чудова річ, тому що це – інклюзія. Вона дозволяє включати представників різних соціальних груп до загального тренду руху нашої країни”.

“Юридичний порадник для ВПО” акумулював в собі багаторічні напрацювання юридичної команди БФ ”Право на захист”. Спеціалісти цієї організації надають юридичну допомогу  людям,  постраждалими внаслідок конфлікту на сході, з 2014 року. Координаторка з питань надання правової допомоги БФ «Право на захист» Юлія Трало зауважила: “Варто відзначити, що карантинні заходи стали каталізатором подій (запуску чат-ботів ред.), бо багато хто з наших клієнтів залишився вдома, хтось залишився на непідконтрольній території. Сучасні ж технології дали змогу використовувати онлайн засоби навіть у період пандемії коронавірусу, без загроз для життя та здоров’я громадян”. 

За словами Дар’ї Лисенко, проектної менеджерки, юристки БФ ”Право на захист” чат-бот “Юридичний порадник для ВПО” це більше ніж просто енциклопедія, в якій можна знайти інформацію, важливу для осіб, які постраждали від конфлікту. “Ми планували зробили його саме помічником у розв’язанні багатьох питань, з якими щодня доводиться мати справу переселенцям, мешканцям лінії розмежування та окупованих територій, наголосила Дар’я Лисенко. Саме тому у чат-боті окрім рекомендацій, як діяти у тих чи інших випадках, також можна знайти зразки необхідних процесуальних та інших документів, контакти державних установ та організацій, інтерактивні мапи, інфографіки та корисні посилання. До того ж працює такий порадник 24 години на добу 7 днів на тиждень без будь-яких обмежень”.

“Я побачив що ця ідея (створення чат-боту – ред.) абсолютно жива, вона має право на життя і вона повинна підтримуватися. Саме тому Швейцарська конфедерація любить такі проєкти коли люди, виключені із процесів, все ж таки мають доступність до своїх прав. І вони будуть знати тепер, як це реалізовувати” – підкреслив Сергій Карелін, координатор компоненту “Е-демократія” Програми EGAP, що реалізується Фондом Східна Європа та фінансується Швейцарією.

Натиснувши на посилання нижче чи зіскананувавши QR-код, ви можете перейти у зручний месенжер для отримання юридичної допомоги будь-де та у зручний для вас час. VIBER: https://bit.ly/2SEi4la TELEGRAM: https://bit.ly/34DuRtp

02.10.20

У жовтні 2020 року Комітет Міністрів Ради Європи новою резолюцією нагадав уряду України, що проблема невиконання судових рішень в Україні досі залишається актуальною. Йдеться про рішення, в яких боржниками перед громадянами виступають державні органи. Зазначається, що ця проблема існує вже протягом двох десятків років і має системний характер.

Нова резолюція CM/ResDH(2020)211, опублікована на сайті Ради Європи 1 жовтня 2020 року, стосується стану «виконання рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) відносно невиконання або тривалого виконання рішень національних судів в Україні». По суті цей документ є черговою реакцією Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) на відсутність суттєвого прогресу України у виконанні пілотного рішення «Юрій Миколайович Іванов проти України» 2009 року та рішення «Бурмич та інші проти України» 2017 року. Ці справи об’єднують у собі тисячі різних судових рішень, винесених на користь громадян, але так і не виконаних. Боржниками в цих справах виступали саме державні органи.

Право на виконання судових рішень захищається Європейською конвенцією про захист прав людини, до якої входить і Україна. Позиція Європейського суду наголошує на тому, що рішення судів, у яких відповідачем і боржником є державний орган, повинні виконуватися автоматично.

“Взагалі це виглядає доволі абсурдно, коли один державний орган відмовляється виплачувати державний борг, а інший примусово змушує його це робити, – зазначає Юлія Трало, координаторка з надання правової допомоги БФ “Право на захист”. – У країнах сталої демократії питання невиконання рішень судів практично не постає. Навіть спілкуючись із колегами з інших країн, було доволі складно пояснити їм, що таке виконавча служба. У їхньому розумінні, якщо є судове рішення, то як його можна не виконувати”.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) раніше вже зазначав, що проблема невиконання судових рішень в Україні має системний характер і спричинена низкою проблем правової системи, серед яких брак бюджетних коштів, мораторії на арешт і продаж майна державних підприємств, а також недоліки національного законодавства. Станом на 2017 рік найбільша кількість скарг щодо проблеми невиконання рішень судів, поданих до Європейського суду, стосувалась України. 

Починаючи з 2016 року, до багатьох категорій людей, які стикнулися з невиконанням судових рішень, додалися і внутрішньо переміщені особи (ВПО). У новій резолюції КМРЄ окремим пунктом додає питання невиконання судових рішень у справах щодо поновлення пенсійних виплат ВПО. Як зазначають правозахисники, станом на червень 2019 року в 90% справ рішення в частині виплат заборгованості з пенсій залишалося невиконаним.

“Влітку 2019 року наша організація направила до Комітету Ради Міністрів Європи інформаційний матеріал про те, що системна проблема невиконання рішень судів не тільки не вирішена, але і з’явився новий елемент, пов’язаний саме з невиплатою пенсій ВПО. Включення в резолюцію і звернення Європейськими інституціями уваги на особливо критичний стан невиконання рішень судів щодо вразливих категорій населення підкреслює те, що міжнародні партнери розуміють дійсний стан речей, у сфері соціального захисту нашої країни”, – зазначає Юлія Трало, координаторка з надання правової допомоги БФ “Право на захист”. – Рішення про додавання цього пункту до резолюції можна пояснити тим, що розмір державних гарантій України не відповідає її фінансовим можливостям”.

30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження, яким затверджується стратегія дій державних органів щодо вирішення системної проблеми невиконання рішень судів. Як зазначають представники БФ “Право на захист”, у листопаді має бути презентовано конкретний план заходів на виконання цієї стратегії. Відомо, що серед головного анонсовано і питання перегляду законодавства у сфері соціального та пенсійного забезпечення для приведення державних гарантій у відповідність із фінансовими можливостями держави.

01.10.20

Від початку збройного конфлікту на сході України сотні тисяч українських громадян – внутрішньо переміщених осіб – змушені були покинути домівки. Зі спливом часу проблема із забезпечення житлом переселенців залишається актуальною. Про це свідчать і представлені на державному рівні звіти, і результати досліджень гуманітарних організацій, у тому числі проведеного БО «Благодійний фонд «Право на захист» моніторингу.

Згідно з даними моніторингу, найбільш проблематичними питаннями для переселенців є відсутність власного житла, оплата комунальних послуг, умови проживання, оплата оренди житла. Частина внутрішньо переміщених осіб досі вимушена проживати у місцях компактного проживання, у тому числі модульних містечках, які або непридатні для тривалого перебування, або строк придатності яких уже давно вийшов. Враховуючи фінансову неспроможність, такі переселенці фактично не можуть вирішити своє житлове питання ніяк інакше, ніж за підтримки державних органів та органів місцевого самоврядування. З іншого боку, такої підтримки потребують і внутрішньо переміщені особи, які орендують житло, та розглядають варіант придбання або будівництва будинку чи квартири для повноцінної інтеграції у громаду, однак не мають для цього достатніх коштів. При цьому можна констатувати, що невеликий розмір щорічного державного фінансування не здатний компенсувати потребу у забезпеченні житлом.

Разом з цим можна відмітити і позитивні кроки: розроблення окремих правових механізмів, що покликані унормувати та спростити процедури щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб; ініціативність приймаючих громад, які реалізують відповідні місцеві програми та заходи; підтримку міжнародної спільноти, організацій, котрі надають всебічну фінансову та організаційну підтримку з питань вирішення житлових проблем переселенців.

Матеріал, який ми презентуємо, розроблений в рамках Програми «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування», яка реалізується Благодійним Фондом «Право на Захист» у межах проекту «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури, УФСІ VI», що впроваджується Українським фондом соціальних інвестицій (УФСІ/Фонд), що фінансується Урядом Німеччини через німецький банк розвитку KreditanstaltfürWiederaufbau (KfW).

Цей пакет зразкових (модельних) документів містить різноманітні варіанти та зразки правового урегулювання забезпечення житлових прав ВПО та має на меті полегшити процес розробки відповідної документальної бази у будь-якій громаді, яка має намір реалізовувати житлові програми та сприяти вирішенню житлових проблем переселенців.

Пакет модельних документів розроблений з урахуванням кращих практик та напрацювань, які уже існують у окремих громадах, а також базується на досвіді та підходах інших країн. Пакет модельних документів має загальний характер та підготовлений з урахуванням можливості його адаптації для подальшого використання відповідно до індивідуальних потреб кожної окремої громади.

ЗАВАНТАЖИТИ документ можна за посиланням.

Документ розроблено БО «Благодійний фонд «Право на захист» на замовлення Українського фонду соціальних інвестицій (УФСІ) у рамках програми «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування», яка виконується у відповідності з Проектом «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури, УФСІ VI», що фінансується з грантових коштів Уряду Німеччини, наданих через KfW.

01.10.20

Триває реалізація програми «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування» за підтримки Українського фонду соціальних інвестицій. В її межах спеціалісти БФ «Право на захист» вже організували серію зустрічей-презентацій з представниками місцевої влади в регіонах, де мешкає велика кількість переселенців зі сходу. Спочатку такі заходи відбулися в Дніпрі та Запоріжжі, а 29 та 30 вересня — в Сєвєродонецьку та Харкові.

Що було презентовано?

Головною метою заходів стала презентація збірки зразкових документів для створення різних фондів житла для внутрішньо переміщених осіб. Ці документи мають полегшити процес розробки документальної бази для створення та легалізації фондів житла.

Традиційно на початку заходів учасникам розповідали про мету та особливості проєкту.  Так під час презентацій у Харкові та Сєвєродонецьку з  програмою «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування» представників місцевої влади ознайомила Олена Приходько, консультант із судового провадження БФ «Право на захист». Друга частина заходів стосувалася саме інформації щодо створення місцевої цільової програми забезпечення ВПО житлом. Учасники встигли розглянути також деталі Порядків надання в користування ВПО житлових приміщень з житлового фонду соціального призначення, а також забезпечення ВПО житлом на умовах фінансового лізингу.

Обмін досвідом у Сєвєродонецьку

На презентації в Сєвєродонецьку, яка відбулася 29 вересня, серед учасників були представники військово-цивільної адміністрації міста та спеціалісти Кремінської районної ради. Крім отриманих знань учасники встигли обговорити ряд проблемних запитань, з якими вони стикаються на практиці. Мова йшла про практичні аспекти застосування чинного законодавства в питанні житла та труднощі, які виникають під час розподілення житлової площі серед осіб. 

Загалом ситуація з забезпечення ВПО житлом у Сєвєродонецьку залишається гострою. Як відзначила Олена Грекова, керівниця Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист», в сільськогосподарську частину Луганської області перемістилася велика кількість людей разом з вишами, державними установами та органами влади. “Водночас житлового фонду немає. Навіть винайняти квартири в Сєвєродонецьку це той ще квест. Проте, є будівлі, які можуть бути відремонтовані для проживання. Є ресурси для пошуку можливості будівництва, але не завжди є правові знання, як це зробити. То ж пошук розв’язання житлових проблем, розвитку соціального потенціалу населення громади, зміцнення співпраці між органами влади, громадою та бізнесом, пошук способів ефективного використання ресурсів це першочергове завдання на сьогодні”, — наголосила пані Олена.

Жвава дискусія в Харкові

Своєю чергою днем пізніше — 30 вересня — презентація збірки зразкових документів відбулася й в Харкові. До неї долучилися представники Ізюмської та Чугуївської міських рад.  Під час заходу виникла жвава дискусія стосовно положень чинного законодавства щодо формування фонду житла для тимчасового проживання та надання в тимчасове користування житлових приміщень з фонду житла. Так, представники Ізюмської міської ради поділилися власним досвідом та розповіли учасникам про ті проблеми, з якими вони стикалися під час проживання осіб у тимчасовому житлі. Крім того, під час презентації активно обговорювалися й практичні аспекти формування фонду для тимчасового проживання та взяття на облік ВПО для надання житла.

Питання забезпечення ВПО житлом у Харківській області є актуальним через географічну близькість регіону до зони проведення ООС. Станом на вересень 2020 року в області зареєстровано 135 тисяч вимушено переміщених осіб. Як зауважила Олена Приходько, найголовніша проблема для цих людей — це житлова. “Її розв’язання надасть змогу запобігти вимушеному поверненню ВПО на попереднє місце проживання. Це може трапитися через неспроможність сплатити вартість забезпечення житлом власними силами, — підкреслила пані Олена. — Необхідна активізація спільних зусиль громад, органів місцевого самоврядування та організацій, які опікуються захистом прав ВПО. Злагодженість дій надасть можливість забезпечити ВПО житлом”.

Матеріал підготовлено в межах програми «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування», яка реалізується Благодійним Фондом «Право на Захист» у рамках проєкту «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури, УФСІ VI», який впроваджується Українським фондом соціальних інвестицій (УФСІ/Фонд), що фінансується Урядом Німеччини через німецький банк розвитку KreditanstaltfürWiederaufbau (KfW).

Раніше на вебсайті Фонду повідомлялося про початок реалізації програми «Правова підтримка ВПО та органів

місцевого самоврядування» спільно з Українським фондом соціальних інвестицій та організацію перших заходів у містах України.