Категорія: Новини

В Єдиному державному реєстрі за лютий – березень 2016 року з’явилось більше 800 судових рішень за заявами про встановлення факту народження та факту смерті, які мали місце на території Автономної Республіки Крим та непідконтрольних територіях Луганської та Донецької області.

Гарною новиною є те, що виключна більшість судових рішень позитивні. Ухвалами про відкриття провадження розгляд справи переважно призначається на той же день, або на наступний день.

Рішення нерідко мають стислий вигляд із посиланням на статтю 257-1 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) та законодавство про порядок реєстрації актів цивільного стану громадян. В резолютивній частині рішення майже завжди зазначається, що воно допущено до негайного виконання.

В більш обґрунтованих рішеннях суди посилаються на практику Європейського суду з прав людини, Міжнародного суду Організації Об’єднаних Націй, Конвенцію про права дитини, Декларацію прав дитини, Віденську конвенцію про право міжнародних договорів та інші.

Серед судових справ, розглянутих за вказаний період, вирішено проблеми, які накопичувалися у внутрішньо переміщених осіб протягом останніх декількох років. Наприклад, Дніпровський районний суд м. Херсона встановив факт народження дитини, яка з’явилась на світ ще влітку 2014 року, тобто їй зараз майже 2 роки.

Але все ж приймаються і рішення про відмову через «неналежність» доказів, виданих установами на непідконтрольних владі територіях, як, наприклад, вирішив 10 березня 2016 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у справі про встановлення факту народження дитини.

Приймаються рішення про відмову також за іншими причинами, зокрема, через те, що заявник не є родичом померлої особи, як того вимагає ЦПК, або якщо відсутні документи, які підтверджують родинні стосунки з померлою особою.

Негативним моментом стало неправильне застосування судами норм Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Справа в тому, у змінах до Цивільного процесуального кодексу України, які були внесені Законом України від 04.02.2016 № 990-VIII, термін тимчасово окуповані території України розповсюджується також на неконтрольовану територію Донецької та Луганської областей. Верховна Рада України постановою від 17 березня 2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визначила окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, зазначені в Законі України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» також тимчасово окупованими територіями.

Тому, статтю 257-1 ЦПК можна застосовувати як в справах щодо фактів на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської області, так і в справах щодо фактів народження і смерті на території Криму.

Однак, визначення, яке міститься в Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» виглядає наступним чином:

«Для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:

1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;

2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

3) повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.»

Іншими словами, норми цього Закону стосуються тільки Криму. В Законі змін не було, він не охоплює інші території.

Натомість, кожне друге рішення судів про встановлення факту смерті або народження на неконтрольованих територіях Донецької та Луганської областей, з тих рішень, які досліджувались, містить посилання на певні норми вказаного Закону.

Ця помилка істотним чином не впливає на ситуацію з правами внутрішньо переміщених осіб в цілому, однак сигналізує про проблеми у розумінні органами правосуддя нормативно-правових актів цієї досить складної молодої сфери законодавства.

У Сєвєродонецьку співробітники ВБФ “Право на захист” провели моніторинг пунктів обігріву та пунктів прийому переселенців, обладнаних МНС. Перевірка була проведена у зв’язку з численними зверненнями пенсіонерів, які приїжджають у місто для підтвердження статусу ВПО і змушені шукати притулок на нічліг на лавках, автовокзалі чи інших недорогих місцях для нічлігу.

Згідно проведеного моніторингу, у пункті обігріву за адресою вулиця Новікова 1Б є два намети, польова кухня і запас дров.

У наметах, кожен з яких розрахований на 10 місць, є піч-буржуйка (під час проведення моніторингу піч не топилася), а місця для ночівлі обладнані ліжками, ковдрами та матрацами. Співробітниками ведеться журнал обліку.

“Пункт прийому тимчасово переміщених осіб”, який розташований за адресою вулиця Промислова 38Б, зупинка “Аміак”, має відповідну інформаційну табличку.

При цьому, пункт обігріву, розташований на 4ому поверсі, зайнятий групою розмінування.

Таким чином, місць перебування для внутрішньо переміщених осіб немає.

Співробітникам ВБФ “Право на захист” заборонили проводити огляд приміщення “Пункту прийому тимчасово переміщених осіб”.[boc_img_gallery columns=”4″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”3168,3167,3166,3165″]

До юристів Харківського офісу ВБФ “Право на захист” звернулася за допомогою жінка-ВПО, мати якої померла на неконтрольованій території Луганської області.

За словами жінки, 15 січня 2016 року в місті Червонопартизанську Луганської області (тимчасово неконтрольована територія) померла її мати. Свідоцтво про смерть з печаткою так званої “ЛНР” було видано лікарем місцевої лікарні.

Після смерті матері в Червонопартизанську залишилося майно, спадкоємицею якого є заявниця. Для оформлення спадщини жінці необхідно було надати нотаріусу чинне свідоцтво про смерть матері.

Вперше заявниця звернулася у Харківський регіональний офіс ВБФ “Право на захист” 16 березня телефоном, а вже 17-го березня юристи підготували від імені жінки-переселенки заяву до суду про встановлення факту смерті її матері. Крім того, юристи ВБФ “Право на захист” підготували клопотання до суду з проханням звільнити ВПО від сплати судового збору, який складає 275,60 грн., у зв’язку з тим, що заявниця є пенсіонеркою і відноситься до категорії малозабезпечених осіб.

У п’ятницю, 18 березня, нашою клієнткою було подано заяву про встановлення факту смерті її матері та клопотання про звільнення від сплати судового збору у канцелярію Фрунзенського районного суду міста Харкова. У той же день заявниці зателефонував секретар судді і повідомив про призначення справи на 21 березня. У зв’язку з тим, що заявниця не могла з’явитися до суду у попередньо визначений день, суддя розглянула заяву і клопотання в день подачі, 18 березня, повністю задовольнивши їх.

Рішення суду буде доступне для ознайомлення в найближчі дні.

Від імені ВБФ «Право на захист» хочемо додати, що після задоволення позову жінка-переселенка зателефонувала до нашого Харківського офісу зі словами подяки за оперативність і ефективність роботи регіонального офісу.

“Зараз юридична допомога потрібна переселенцям як ніколи раніше, – каже Любов Бутенко, керівник регіонального офісу проекту “Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам” у Харківській області. – Щодня в офіси ВБФ “Право на захист” за правовою допомогою звертається дуже багато ВПО, і ми щиро раді надати підтримку кожному з них”.

З кінця лютого 2016 р. місцеві управління праці та соціального захисту населення (далі – УПСЗН) почали масово знімати внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) з обліку. Ця процедура відбувається на підставі неопублікованих (а відтак неофіційних) розпоряджень Міністерства соціальної політики України, відповідно до списків, складених Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України, та призводить до припинення усіх соціальних виплат і навіть пенсій.

За інформацією високопосадовців, до списків потрапили ВПО, які, начебто, проживають на тимчасово непідконтрольній території України, і відповідно не мають права носити статус «переселенців» та отримувати адресну грошову допомогу від української держави. За словами представників держорганів, кожен, хто потрапив до списку, буде знятий з обліку ВПО, а його соцвиплати будуть призупинені.

У Мінсоцполітики заявляють, що ВПО можуть особисто звернутися до УПСЗН, в якому вони зареєстровані, щоб підтвердити місце свого проживання на підконтрольній Україні території, після чого виплати їм буде відновлено.

Водночас, за результатами моніторингу, проведеного ВБФ «Право на захист» в різних регіонах України, виявилося, що до «чорних списків», як їх прозвали самі переселенці, потрапило багато внутрішньо переміщених осіб, які протягом довгого часу постійно проживають за місцем реєстрації на підконтрольній Україні території (серед них вразливі категорії громадян, життя та добробут яких залежить від соціальних виплат). Більш того, в деяких районних УПСЗН підтвердили, що до списку потрапили всі зареєстровані у них переселенці.

Місцеві органи влади не мають законних підстав, порядків та чітких інструкцій щодо проведення перевірок і відновлення «призупинених» соціальних виплат та пенсій. Це може призвести до блокування адресної допомоги ВПО та інших виплат на невизначений час без можливості їх подальшої компенсації, навіть коли місце проживання їх власників на українській території буде підтверджене.

На жаль, жоден держорган влади не інформує ВПО про те, що вони потрапили до списку, а також до яких наслідків це призведе. Через брак інформації десятки тисяч ВПО щоденно телефонують на «гарячу лінію» Мінсоцполітики та вистоюють величезні черги до УПСЗН.

Тим часом, Пенсійний фонд України (далі – ПФ), що підпорядковується безпосередньо Кабінету Міністрів України через Мінсоцполітики пішов ще далі, зупинивши виплату пенсій усім переселенцям, незалежно від наявності чи відсутності їх імен в “списках СБУ”, в п’яти областях України: Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Харківській. Водночас, враховуючи відсутність будь-яких офіційних пояснень ПФ щодо географії та правових підстав такого “призупинення”, не виключено, що переселенці-пенсіонери, зареєстровані в інших областях України, можуть також не одержати належні їм пенсійні виплати.

4 березня 2016 на офіційному сайті ПФ з’явилося повідомлення, згідно з яким для відновлення “тимчасово призупинених пенсій” ВПО-пенсіонерам необхідно особисто прибути до органу Пенсійного фонду, де він перебуває на обліку як одержувач пенсії, пред’явити паспорт і довідку про взяття на облік ВПО та подати заяву про поновлення виплати пенсій. В повідомленні також йдеться, що після одержання такої заяви відповідний орган ПФ перевірить дійсність довідки про взяття на облік ВПО (чи не значиться заявник в “списках СБУ”) після чого виплати пенсії заявникові буде відновлено з дати її припинення. В той же час, в повідомленні не вказано, в який термін має бути проведена перевірка та поновлення пенсій.

Спеціалісти ВБФ «Право на захист» вважають дії Мінсоцполітики та інших органів влади, залучених до призупинення необхідних для виживання ВПО соціальних та пенсійних виплат, незаконними та такими, що суперечать Конституції і законам України.

БФ «Право на захист» рекомендує ВПО, які не одержали належні їм пенсійні виплати чи мають підозри, що їхнє ім’я могло потрапити до списків СБУ:

І. Оскаржувати незаконні дії державних органів влади у вставленому законом порядку, якщо Ви маєте можливість підтримати себе за рахунок збережень протягом тривалого часу необхідного для відновлення прав шляхом оскарження.

Оскарження незаконного позбавлення пенсій та/або інших соціальних виплат – доволі складний та довготривалий процес. Якщо Ви зважитеся на відстоювання своїх прав та законних інтересів шляхом оскарження, ми радимо скористатися допомогою фахового юриста. ВБФ “Право на захист” наразі розгортає мережу юридичних клінік в п’яти областях України: Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Харківській. Юристи мобільних клінік безкоштовно надаватимуть ВПО кваліфіковану юридичну підтримку в тому числі з метою оскарження незаконного припинення пенсійних та соціальних виплат. Контакти юридичних клінік публікуватимуться на нашому сайті по мірі розгортання мережі. Тим часом, Ви можете повідомити нас про Ваш випадок за контактами у м. Києві, що вказані нижче, або звернутися до центру з надання безоплатної правової допомоги у вашому регіоні.

ІІ. Якщо ви не готові відстоювати свої права шляхом оскарження незаконних дій органів влади та прагнете якомога скоріше відновити належні Вам пенсійні виплати, Ви можете:

Особисто звернутися до органу Пенсійного фонду України, на обліку якого перебуваєте як одержувач пенсії із заявою про відновлення пенсійних виплат.

При зверненні до відповідного органу ПФ ми радимо Вам мати при собі два примірники заяви та вимагати від співробітників ПФ проставити на одній з копій заяви, що залишиться у Вас на руках, штамп вхідної кореспонденції або вхідний номер листа та підпис на посвідчення прийому Вашої заяви. При особистому зверненні до органів ПФ від Вас вимагатимуть пред’явлення паспорту та оригіналу довідки про взяття на облік ВПО.

Паралельно зі зверненням до відповідного органу Пенсійного фонду доцільно також перевірити у місцевому УПСЗН чи не потрапило Ваше ім’я до “списків СБУ”.

ІІІ. Як дізнатися, що Ваше ім’я потрапило до списків?

Для перевірки інформації про наявність чи відсутність Вашого імені в «списках» необхідно:

• зателефонувати до УПСЗН, на обліку якого Ви перебуваєте

або

• відвідати цей УПСЗН особисто.

Через велику кількість бажаючих з’ясувати те ж саме, будьте готові до того, що телефонна лінія може бути перевантажена, а коридори УПСЗН переповнені довгими чергами.

• Якщо ж у Вас немає можливості ані зателефонувати до УПСЗН, ані відвідати установу особисто з тим щоб дізнатися, чи є ваше ім’я у списку, Ви можете направити їм запит про доступ до публічної інформації рекомендованим листом або електронною поштою.

IV. Що робити, якщо ви потрапили до списку?

Зверніться до УПСЗН з письмової заявою, в якій буде міститися вимога роз’яснення причин і правових підстав припинення соціальних виплат та заклик вжити заходів для їх відновлення.

Цю заяву потрібно мати як мінімум у двох або трьох примірниках. Один ви віддаєте в канцелярію УПСЗН, на другому співробітник канцелярії повинен поставити штамп про реєстрацію вхідної кореспонденції або ж «вхідний номер» Вашого листа з підписом відповідної посадової особи. Цей примірник ви лишаєте собі.

Зверніть увагу, що відмова посадових осіб УПСЗН прийняти заяву, вимоги надати будь-які додаткові документи нібито для підтвердження факту проживання на підконтрольних територіях чи написати “пояснювальну записку” про те з яких причин Ваше ім’я потрапило до списків СБУ є незаконними! Задокументувати факт подібних неправомірних дій співробітників УПСЗН з метою подальшого оскарження можна дзвінком на урядову гарячу лінію 0-800-507-309.

! В разі неможливості подання такої заяви до відповідного УПСЗН особисто (в тому числі, через великі черги), ВПО мають повне право подати її поштою.

Також копії заяви доцільно буде направити поштою до Мінсоцполітики, Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Це допоможе звернути їхню увагу на масштаб проблеми, яка виникла внаслідок кроків Мінсоцполітики щодо розповсюдження сумнівних «списків» ВПО.

V. Якщо Вам не вдалося підтвердити своє проживання на підконтрольній Україні території і відновити належні Вам соціальні виплати або ж Ви стикнулися із відмовою в прийомі чи подібними неправомірними діями органів державної влади, –

Радимо Вам звернутися за кваліфікованою юридичною допомогою.

Якщо Ви потребуватимете безкоштовної юридичної допомоги для того, щоб оскаржити відмову відповідних органів щодо відновлення Вас у базі внутрішньо переміщених осіб або якщо Ви маєте бажання повідомити про Ваш особистий випадок, просимо Вас направити нам:

1. Копію Заяви з вимогою роз’яснення ситуації та відновлення виплат, яку Ви подавали до УПСЗН, відповідних інформаційних запитів або скарг (якщо Ви їх робили).
2. Інформацію про відповідь УПСЗН на Ваші звернення або поводження, з яким Ви стикнулися при особистому візиті до УПСЗН (бажано також надіслати скан-(фото-) копії відповідей від державних органів, які Вам надійшли).
3. Копію заповненої Вами форми згоди на збір, зберігання та обробку персональних даних.

Адреса, на яку треба відсилати документи для БФ «Право на Захист»:

Програма захисту ВПО,

вул. Щекавицька, 55,

м. Київ, 04071

ЖЕНЕВА (3 березня 2016 р.) – Попри зниження рівня кількості цивільних жертв на сході України протягом останніх декількох місяців, нова доповідь ООН показує, що конфлікт істотно впливає на повсякденне життя мирних громадян: зростають почуття відчаю та ізоляції, впливаючи на тих, хто живе в зоні конфлікту, особливо на територіях, які контролюються озброєними групами.

«Існує жахливе відчуття фізичної, політичної, соціальної та економічної ізоляції та покинутості серед величезної кількості людей – більше трьох мільйонів в цілому – які б’ються за виживання у зоні конфлікту. Вони терміново потребують більшого захисту та підтримки», – заявив Верховний комісар ООН з прав людини Зейд Раад аль-Хусейн.

Остання із низки доповідей щодо ситуації в Україні, підготовлена Управлінням Верховного комісару ООН з прав людини*, що охоплює період з 16 листопада 2015 р. по 15 лютого 2016 р., приділяє особливу увагу щоденній боротьбі за виживання людей, які мешкають поблизу лінії зіткнення, яка відокремлює самопроголошені «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» від решти території України.

Багато домівок пошкоджені та пограбовані мародерами. Місцеві адміністрації не функціонують, а доступ до соціальних послуг є, як мінімум, обмеженим. Вода і продукти харчування коштують дорого і їх важко отримати. Блокпости серйозно ускладнюють свободу пересування: часом сотні машин очікують у черзі перетину лінії зіткнення, а пасажири змушені ночувати при низькій температурі.

Мешканці територій, які контролюються озброєними групами, особливо вразливі перед утисками їх прав, – йдеться у доповіді. Вони живуть в умовах, які характеризуються розвитком паралельних структур управління, повної відсутності законності та правопорядку, повідомленнями про незаконні затримання, катування, тримання під вартою без зв’язків з навколишнім світом та відсутністю доступу до реальних механізмів правового захисту.

«Я особливо стривожений відсутністю простору для діяльності громадянського суспільства, вразливістю людей, позбавлених волі, перед утисками та повною відсутністю належної законної процедури та законності на територіях, які контролюються озброєними групами», – підкреслив Зейд. Доповідь містить опис того, як нещодавня хвиля арештів у самопроголошеній «Донецькій народній республіці», мала ще більш стримуючий ефект на здатність людей реалізовувати і без того серйозно обмежене право на свободу вираження поглядів, релігії, мирних зібрань та асоціацій.

Протягом звітного періоду спостерігачі ООН з прав людини документували також повідомлення про безкарні порушення з боку співробітників правоохоронних органів України – здебільшого, Служби безпеки України (СБУ) – включаючи насильницькі зникнення, незаконні затримання та тримання під вартою без зв’язків із навколишнім світом, катування та жорстоке поводження.

«Я закликаю українську владу гарантувати негайне та неупереджене розслідування всіх без винятку повідомлень про порушення прав людини», – заявив Зейд. «Притягнення винних до відповідальності є вирішальним для відновлення справедливості для жертв, припинення безкарності та встановлення довготривалого миру. Крім того, це і важливий стримуючий фактор для майбутніх можливих порушень з боку державних органів. Кожне порушення, залишене без розслідування та без покарання, підриває моральні та правові засади держави».

Верховний комісар також закликав Уряд України та самопроголошені «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» вжити заходів щодо встановлення долі зниклих людей та не допустити нових зникнень. «З’ясування долі осіб, зниклих безвісти, має бути першочерговим пріоритетом будь-яких мирних переговорів», – заявив він.

Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим, статус якої визначено Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 68/262, залишається вкрай складною. Згідно з доповіддю, кримські татари, які беруть участь у демонстраціях, піддаються переслідуванням, а кримські татари в цілому – арештам за ймовірне членство у «терористичних» організаціях. Значним і тривожним кроком стала подача «прокурором» Криму до верховного суду Криму 15 лютого позовної заяви з проханням визнати Меджліс – орган самоуправління кримських татар – екстремістською організацією та заборонити його діяльність.

Відповідно до доповіді ООН, перемир’я на сході України лишається крихким. Повідомляється про порушення режиму припинення вогню, постійні невибіркові обстріли, наявність протипіхотних мін та вибухонебезпечних пережитків війни. В період з 16 листопада 2015 р. по 15 лютого 2016 р., 78 мирних жителів стали жертвами конфлікту на сході України, довівши загальну оцінку жертв з початку конфлікту до більш, ніж 30 000 осіб: включаючи, як мінімум, 9 160 вбитих та 21 000 поранених (цивільні особи, українські військові та члени озброєних груп).

«Додержання Мінських домовленостей залишається єдиною реальною стратегією для досягнення миру на окремих територіях східної України, які контролюються озброєними групами, що, в свою чергу, є ключовою умовою для врегулювання кризи у сфері прав людини в Україні. Це включає в себе відновлення ефективного контролю Уряду України над кордоном з Російською Федерацією, вивід іноземних бійців, найманців та військової техніки», – підкреслив Зейд.

КІНЕЦЬ

*Це 13-а доповідь у серії звітів, підготовлених Моніторинговою Місією ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ), що була розміщена офісом ООН з прав людини в березні 2014 року на запрошення Уряду України.

Згідно з інформацією, яка є в розпорядженні громадських організацій, з кінця лютого 2016 р. місцеві управління праці та соціального захисту населення (далі – УПСЗН) почали масово знімати внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) з державного обліку, що призводить до припинення усіх належних таким особам соціальних виплат. Це відбувається на підставі неопублікованих (а відтак, неофіційних) розпоряджень Міністерства соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) відповідно до списків, складених нібито Службою безпеки України (далі – СБУ) та Державною прикордонною службою України.

Інформація про припинення соціальних виплат сотням тисяч ВПО на підставі розповсюджених списків підтверджується високими посадовими особами Мінсоцполітики та ВПО з різних регіонів. Високопосадовці стверджують, що списки містять інформацію про осіб, які начебто повинні бути зняті з обліку внутрішньо переміщених осіб через те, що проживають на тимчасово непідконтрольній території України і що після перевірок та підтвердження факту проживання таких осіб на підконтрольній Урядові території органами Державної міграційної служби України чи ВПО особисто усі «тимчасово призупинені» виплати нібито будуть відновлені.

Водночас повідомлення ВПО про конкретні випадки призупинення соціальних виплат, що надходять до ВБФ «Право на захист» з регіонів, свідчать про те, що від потрапляння до подібних списків та проблем із доступом до пенсій та інших соціальних виплат і допомоги, не застрахована жодна ВПО. Більше того, місцеві органи влади, не мають законних підстав, порядків та чітких інструкцій до проведення перевірок і відновлення «призупинених» соціальних виплат, що може призвести до блокування усіх соціальних виплат вразливим категоріям ВПО, чиї імена потрапили до таких списків, незважаючи на повну обізнаність місцевих органів влади із тим фактом, що вони не поверталися на непідконтрольні території та проживають за місцем обліку ВПО.

ВБФ «Право на захист» переконані, що окреслені вище дії Мінсоцполітики та інших залучених органів влади, які призводять до призупинення необхідних для виживання соціальних виплат сотням тисяч внутрішньо переміщених осіб, а також інших осіб, що постраждали від конфлікту, незаконними та такими, що суперечать Конституції України (детальніше щодо підстав розцінювати дії, рішення та в бездіяльність органів влади України, що призводять до призупинення соціальних виплат цивільному населенню, що постраждало від окупації АРК та конфлікту на Сході України див. юридичну довідку). Серед ВПО наростає нерозуміння через повідомлення про припинення соціальних виплат. Брак інформації про те як ВПО, особливо непрацездатні та інші  вразливі особи з їх числа, можуть захистити себе від потрапляння до «списків» та найважливіше зубожіння в наслідок припинення соціальних виплат, про процедури перевірок та відновлення виплат призводить до того, що десятки тисяч ВПО щодня змушені годинами обривати телефони та вистоювати у величезних чергах до УПСЗН на місцях, щоб отримати бодай якусь інформацію.

У зв’язку із ситуацією, що склалася ми рекомендуємо:

І. Якщо Вам відомо, що Ваше ім’я потрапило до списків:

В тому разі, якщо через неодержання певних соціальних виплат чи за інших обставин, Ви дізналися про те, що Ваше ім’я потрапило до «списків» ми рекомендуємо Вам звернутися до УПСЗН, на обліку якого Ви перебуваєте як внутрішньо переміщена особа, із письмової заявою з вимогою роз’яснення причин і правові підстави припинення соціальних виплат та вжити заходів для їх відновлення.

У випадку особистої подачі заяви, радимо Вам мати при собі дві копії та вимагати від співробітників канцелярії УПСЗН проставлення на другому її примірнику (який залишається у Вас) штампу про реєстрацію вхідної кореспонденції або ж «вхідний номер» Вашого листа з підписом відповідної посадової особи.  В разі неможливості подання такої заяви до відповідного УПСЗН особисто (в тому числі через великі черги), ВПО мають повне право подати її засобами поштового зв’язку.

Враховуючи, що місцеві УПСЗНи часто самі можуть не розуміти порядку реагування на запити ВПО з приводу «списків», випадки помилкового потрапляння до них окремих осіб, та порядку дій для відновлення неправомірно призупинених виплат, ми рекомендуємо Вам, за можливості, на ряду із поданням заяви до відповідного УПСЗН, також направити копію заповненої заяви поштою або засобами іншими засобами зв’язку до ряду центральних органів влади, а саме: Міністерства соціальної політики України, Кабінету міністрів України, Адміністрації Президента України, а також Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Направлення копії заяви до центральних органів влади допоможе звернути їх увагу на масштаб проблеми, що склалася в наслідок кроків Мінсоцполітики щодо розповсюдження сумнівних «списків» ВПО.

ІІ. Якщо Ви не знаєте чи опинилося Ваше ім’я в «списках» ВПО на припинення соціальних виплат чи ні:

Для перевірки інформації про наявність чи відсутність Вашого імені в «списках» необхідно:

• зателефонувати до УПСЗН, на обліку якого перебуваєте

або

• відвідати цей УПСЗН особисто.

Якщо Ви приймете рішення відвідати Ваш УПСЗН особисто, ми радимо мати при собі письмову заяву (у двох примірниках) з вимогою про відновлення виплат, на той випадок, якщо при відвіданні УПСЗНу Ви дізнаєтеся, що Ваше ім’я опинилося в «списках».

Однак, не виключено, що через те, що ця проблема ця стосується значного числа переселенців, Вам буде важко додзвонитися до відповідних органів влади, а при особистому візиті до УПСЗН ви змушені будете очікувати прийому у довгих чергах.

Якщо перевірка інформації про наявність Вашого прізвища в “списках” телефоном чи під час особистого відвідування УПСЗНу є для Вас складною фізично чи морально, ми рекомендуємо Вам здійснити таку перевірку шляхом направлення запиту про доступ до публічної інформації до відповідного УПСЗН рекомендованим листом або електронною поштою.

Якщо у Вас є така можливість, доцільно також направити копію цього запиту до Мінсоцполітики, Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента та Уповноваженого ВРУ з прав людини.

 ІІІ. В кожному разі рекомендуємо Вам звернутися за порадою юриста.

Якщо Ви потребуватимете безкоштовної юридичної допомоги в оскарженні відмови відповідних органів відновити Вас у базі внутрішньо переміщених осіб, або матимете бажання повідомити інформацію про Ваш особистий випадок ВБФ «Право на захист», просимо Вас направити копію Вашого запиту про доступ до інформації щодо наявності Вашого імені в базі ВПО та/або заяви щодо вжиття заходів щодо відновлення виплат, інформацію про відповідь УПСЗН на Ваші звернення, а також скан-(фото-) копію заповненої Вами форми згоди на збір, зберігання та обробку персональних даних на адресу: Програма захисту ВПО,

ВБФ «Право на захист»,

вул. Щекавицька, 55,

м. Київ, 04071

20 лютого 2016 року № 1/22/02/2016

Президенту України

Уповноваженій Верховної Ради України з прав людини

Голові Верховної Ради України

Голові Комітету Верховної Ради України з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин

Головам депутатських фракцій

Прем’єр-міністру України

Міністру соціальної політики України

Агенствам ООН в Україні

Офісу Ради Європи в Україні

Моніторинговій місія ООН з прав людини в Україні

Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ

КОЛЕКТИВНЕ ЗВЕРНЕННЯ

громадських організацій та ініціатив щодо інформації про масове скасування довідок внутрішньо переміщених осіб

Починаючи з 19 лютого 2016 року до громадських організацій та ініціатив, які займаються допомогою внутрішньо переміщеним особам (далі – ВПО, переселенці) почали надходити звернення від ВПО щодо скасування їх довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (далі – довідки) в “автоматичному режимі”.

Так, згідно з інформацією, яка є в розпорядженні громадськості, 16 лютого 2016 року Міністерством соціальної політики України було видано лист № 672/0/10-16/081 “Про посилення контролю за виплатами” в якому надається доручення управлінням праці і соціального захисту населення посилити контроль за процедурою взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. А 18 лютого до органів праці та соціального захисту населення почали надходити списки переселенців, складені Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України, що містять інформацію про осіб, які начебто повинні бути зняті з обліку як внутрішньо переміщені особи через те, що проживають на тимчасово непідконтрольній території України. Наявність зазначених “чорних списків” 19 лютого підтвердив сам Міністр соціальної політики України пан Розенко, заявивши, що справді спільно з СБУ протягом трьох останніх місяців активно працює над “ліквідацією шахрайських схем які побудовані навколо виплат переселенцям”.

Відповідно до інформації, яка поширюється переселенцями та підтверджується працівниками структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у різних регіонах України, УПСЗНи на підставі зазначених вище списків масово виключають ВПО із бази без попередження та письмового рішення з обґрунтуванням підстав такого виключення.

Повідомлення ВПО дають підстави говорити про сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб, які безпідставно і без попередження виключаються із бази та їх довідки стають нечинними.

Такі дії працівників органів праці і соціального захисту населення прямо суперечать Конституції України та положенням Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі – Закон).

По-перше, в законодавстві не існує процедури “зупинення” дії довідок ВПО, а отже відповідні дії УПСЗН та розпорядження чи доручення Мінсоцполітики є протизаконними.

По-друге, виключний перелік підстав, у зв’язку з якими може бути скасована довідка наведений у частині першій статті 12 Закону, а це: (1) подання заяви про відмову від довідки; (2) скоєння злочину згідно з переліком, наведеним в пункті 2 частини першої статті 12; (3) повернення до покинутого місця проживання; (4) виїзд на постійне місце проживання за кордон; (5) подання завідомо недостовірних відомостей.

Окрім того, в цій же статті Закону прямо визначено, що рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

Далі стаття 12 визначає виключний перелік джерел інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання. Такими джерелами можуть бути виключно: (1) дані, отримані з відповідних державних реєстрів; (2) дані, отримані в результаті обміну інформацією УПСЗНів з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; (3) дані, отримані в результаті обміну інформацією УПСЗНів з громадськими об’єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.

Оскільки Служба безпеки України не є розпорядником жодного з державних реєстрів відносно внутрішньо переміщених осіб України, не є органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування; не є юридичною особою, яка надає допомогу ВПО, такі дії як Служби безпеки, так і Міністерства соціальної політики очевидно суперечать Закону.

Окрім того, вважаємо за доцільне нагадати, що постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції”, призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509. Таким чином, окрім прямого порушення законодавства України, Міністерство соціальної політики подібними “списочними перевірками” і масовими виключеннями переселенців із бази фактично позбавляє їх всіх соціальних виплат, пенсій, інших передбачених законом виплат які передбачені для них Законами України, не пов’язані із фактом вимушеного внутрішнього переміщення і, що є найбільш критичним для людей, дуже часто є їх єдиним джерелом доходів. Це в свою чергу, є грубим порушенням статті 46 Конституції України, яка гарантує громадянам України право на соціальний захист та достатній життєвий рівень, а також міжнародних норм, в тому числі Керівних принципів ООН щодо внутрішнього переміщення всередині країни. Тож Міністерство соціальної політики України фактично від імені держави України відмовляється від своїх позитивних обов’язків перед громадянами своєї держави, що є порушенням норм міжнародного права и злочином проти свого народу.

З урахуванням викладеного, просимо Міністерство соціальної політики:

1. Негайно припинити практику зупинення дії довідок внутрішньо переміщених осіб на підставі даних, наданих СБУ та Державною прикордонною службою України;
2. Створити Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб і затвердити Положення про неї;
3. Встановити прозорі, чіткі правила підтвердження інформації, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання або виїхала на постійне місце проживання за кордон.
4. Зобов’язати структурні підрозділи з питань соціального захисту населення повідомляти внутрішньо переміщеним особам про рішення про скасування дії довідки прийняті керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем проживання таких осіб, в порядку передбаченому Законом України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” із зазначенням причин та підстав відповідного скасування.

ПІДПИСИ:

Олександр Галкін, Всеукраїнська благодійна фундація “Право на захист”

Олександр Горбатко, Громадська організація “Донбас СОС”

Олександра Дворецька, Благодійний фонд “Восток-SOS”

Громадська організація “КримСОС”

Наталія Чуйко , ГО “Правозахисна рада України”

——

ВБФ “Право на захист”: Найпершим на колективне звернення відреагував Голова Комітету Верховної Ради України з прав людини Григорій Немиря. Текст його заяви за посиланням.

ВБФ “Право на захист”: Нижче додаємо скан листа, який ми отримали від МСП у відповідь на наш запит[vc_single_image image=”3115″]

Голові Верховної Ради України

Володимиру Борисовичу Гройсману

Головам Комітетів Верховної Ради України

Народним депутатам України – головам фракцій

Прем’єр-міністру України

Арсенію Петровичу Яценюку

Міністру соціальної політики України

Павлу Валерійовичу Розенко

Відкрите звернення

24 грудня 2015 року Верховною Радою України було прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав та свобод внутрішньо переміщених осіб” № 921-VIII (Закон набрав чинності 13 січня 2016 року), яким, серед іншого, встановлено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково та не потребує проставлення відмітки Державної міграційної служби щодо реєстрації місця проживання переселенця.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень вказаного Закону, Кабінету Міністрів України надано три місяці на приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону. Однак, вочевидь, вказана норма не передбачає, що ці три місяці Закон не буде діяти.

Як наголошено у листі Міністерства юстиції України від 30.01.2009  № Н-35267-18 (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v3526323-09/conv), вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції Україниу, отже, у випадку суперечності норм  підзаконного  акта  нормам закону  слід  застосовувати  норми  закону,  оскільки він має вищу юридичну силу.

Проте, як стало відомо, 20 січня 2016 року Міністерство соціальної політики України розповсюдило серед структурних підрозділів з питань соціального захисту населення лист №75610114-16/081 від 20.01.2016 “Про окремі питання обліку внутрішньо переміщених осіб” (у додатку) за підписом заступника Міністра, пана Віталія Мущініна. У цьому листі  прямо вказується, що Постанови Кабінету Міністрів України щодо обліку внутрішньо переміщених осіб та надання їм адресної щомісячної допомоги (№№ 505 та 509 від 01 жовтня 2014 року)повинні застосовуватися без змін, що були внесені до Закону. Це означає фактичну вказівку підлеглим порушувати норми Закону України “Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб” №1706-VII (далі – Закон №1706-VII), оскільки Закон у порівнянні із постановами Кабінету Міністрів України має вищу юридичну силу. В свою чергу, невиконання приписів оновленого Закону тягне суттєві порушення прав переселенців на соціальний захист, пенсійне забезпечення, отримання адміністративних послуг тощо.

Так, відповідно до змін, що були внесені до ст. 4 Закону №1706-VII, довідка внутрішньо переміщеної особи діє безстроково. Проте управління праці та соціального захисту населення (далі УПСЗН) на місцях вимагають від переселенців продовжувати дію довідки, оскільки, згідно з п. 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 (далі – Порядок), строк дії такої довідки складає шість місяців із можливістю пролонгації на наступні шість місяців. Без продовження дії довідки у переселенців не приймають документи на продовження виплати адресної грошової допомоги, соціальних виплат тощо.

Також з 13 січня 2016 року Державна міграційна служба України втратила право вносити до довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб відмітки про реєстрацію місця проживання. Проте, відповідно до п. 7-1 Порядку, довідка не є дійсною без проставлення на її зворотному боці відмітки ДМС. Відтак, організації, що працюють із переселенцями, отримують численні звернення про те, що підрозділи ДМС не проставляють відмітку про реєстрацію місця проживання з моменту набрання чинності змінами до Закону  №1706-VII, а УПСЗНи, відділення Ощадбанку, управління Пенсійного фонду України у регіонах вважають довідки без проставленої відмітки ДМС недійсними.

Таким чином, на сьогодні склалася критична ситуація із реалізацією соціальних прав та додаткових гарантій для внутрішньо переміщених осіб, оскільки довідка про взяття на облік є єдиним документом, що посвідчує спеціальний статус переселенців та надає право на отримання соціальної допомоги, пенсії тощо.

Громадськи організації звертаються із вимогами до:

1. Голови Верховної Ради України Володимира Борисовича Гройсмана
   внести на найближчій Погоджувальній раді (15 лютого 2016 року) питання невиконання норм чинного закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав та свобод внутрішньо переміщених осіб” № 921-VIII Міністерством соціальної політики в перелік тем години запитань до Уряду (19 лютого 2016 року).
2. Голів Комітетів Верховної Ради України, народних депутатів України – голів фракцій
   надіслати письмові запитання до Кабінету Міністрів України щодо невиконання норм чинного Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав та свобод внутрішньо переміщених осіб” № 921-VIII Міністерством соціальної політики, що будуть озвучені на годині запитань до Уряду (19 лютого 2016 року).
3. Прем’єр-міністра України Арсенія Петровича Яценюка, Кабінету Міністрів України
   розробити та внести у найкоротші строки зміни до нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та привести їх у відповідність до  Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав та свобод внутрішньо переміщених осіб” № 921-VIII, який  набрав чинності 13 січня 2016 року.
4. Міністра соціальної політики Павла Валерійовича Розенка
   направити до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державної адміністрації, Донецької та Луганської військово-цивільних адміністрацій роз’яснення, відповідно до якого Постанови №505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” та №509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” від 01.10.2014 року діють у частині, що не суперечить Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.

08.02.2016

З повагою

Олександр Галкін, Всеукраїнська благодійна фундація “Право на захист”
Олександра Дворецька, Благодійний фонд “Восток-SOS”
Оксана Сухорукова, Благодійний фонд “Свої” (Фролівська 9/11)
Тетяна Дурнєва, Донецька обласна організація ВГО “Комітет виборців України”
Тетяна Гладкова, ГО ” Сила Майбутнього”
Олексій Шестаковський, викладач НТУУ “Київський політехнічний інститут”
Ткаченко Ігор, член правління Харківського осередку ВМГО “ФРІ”

Анатолій Скляров
Наталія Ващенко
Лідія Володимирівна Королькова  
Анастасія Володимирівна Ферраро  
Ольга Дмитриївна Шатохіна
Олександр Іванович Нотченко