Категорія: Новини

18 квітня 2016 року відбулась зустріч Міністра з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадима Черниша з громадськими організаціями, які опікуються правами внутрішньо переміщених осіб і громадян, які залишились проживати на тимчасово окупованих і непідконтрольних територіях.

В заході взяли участь представники 13 всеукраїнських та регіональних громадських організацій і проектів, зокрема: БФ “Восток СОС”, ВБФ “Право на захист”, ГО “Донбас СОС”, ГО “КримСОС”, ГО “Євромайдан-Крим”, БФ “СВОЇ”, ГО “Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”, ГО “Громадська ініціатива Луганщини”, ГО “Інститут суспільно-економічних досліджень”, Єдина служба правової допомоги, Громадянська мережа ОПОРА, проект посилення участі громадянського суспільства у діяльності МСПУ, проект радників з питань ВПО Мінсоцполітики, Ресурсний центр допомоги вимушеним переселенцям.

Під час зустрічі Міністру були передані пропозиції від групи громадських організацій щодо питань, які потребують як термінового врегулювання, так і стосуються вирішення глибинних системних проблем.

З вказаними пропозиціями, а також переліком організацій-розробників можна ознайомитись нижче.

Ми сподіваємося на плідну співпрацю з представниками новоствореного Міністерства та інших центральних органів виконавчої влади. Конкретні дії щодо реалізації запропонованого плану дій зможуть бути найкращою ілюстрацією готовності представників нового уряду працювати заради своїх громадян.

Для термінового врегулювання ситуації з дотриманням прав внутрішньо переміщених осіб та громадян, що проживають на тимчасово окупованій та непідконтрольній уряду України території необхідно:

1. Припинити практику зупинення дії довідок внутрішньо переміщених осіб та соціальних виплат на підставі інформації, наданої СБУ та Державною прикордонною службою України – ця процедура є незаконною. Перевірка не може бути підставою, для припинення соціальної допомоги або чинності довідки ВПО;
2. Забезпечити доступ громадянам України, які проживають на тимчасово непідконтрольних Україні територіях Донбасу до пенсійних та соціальних виплат, на які вони мають право відповідно до законодавства, шляхом прийняття відповідного Порядку;
3. Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”  від 05.11.2014 № 637 щодо виключення обов’язковості надання довідки про взяття на облік ВПО при оформленні усіх видів соціальної допомоги;
4. Встановити прозорі, чіткі правила підтвердження інформації, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання або виїхала на постійне місце проживання за кордон;
5. В найкоротші строки завершити обговорення проекту змін до постанови № 509 від 1 жовтня 2014 року “Про облік внутрішньо переміщених осіб”  та постанови Уряду № 505 від 1 жовтня 2014 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” із членами робочої групи при Уповноваженій Веровної Ради України з прав людини та подати на розгляд Кабінету Міністрів України проекти постанов, узгоджених з громадськістю та такі, що не звужують права та не дискримінують ВПО;
6. Скасувати постанову Уряду від 14 березня 2016 р. № 167 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” про проведення усіх соціальних виплат через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” як таку, що звужує права ВПО.

Вирішення системних проблем:

1. Створити Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб і затвердити Положення про неї;
2. Розробити та затвердити Державну програму, яка включала б положення щодо:

а) самозабезпечення та самозайнятості внутрішньо переміщених осіб, та осіб, які проживають на території Донецької та Луганської областей;

б) забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом;

в) соціально-психологічної реабілітації та надання допомоги особам, які перебували у полоні або піддалися катуванням, членам сімей зниклих без вісті в районі проведення антитерористичної операції;

г) профілактики, діагностики та лікування інфекційних захворювань, вірусних гепатитів, хвороб, що передаються статевим шляхом, ВІЛ-інфекції/СНІДу в районі проведення антитерористичної операції;

д) фінансування будівництва та відновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів і наукових установ, зруйнованої внаслідок бойових дій на сході України, які евакуйовані з тимчасово неконтрольованої території Донецької та Луганської областей;

е) підтримки та національно-патріотичного виховання дітей і молоді, які проживають на тимчасово окупованій території України та на тимчасово неконтрольованій території в районі проведення антитерористичної операції;

ж) освітньо-гуманітарної політики щодо тимчасово окупованої території та території, не контрольованої українською владою в районі проведення антитерористичної операції;

з) медично-соціального забезпечення цивільних осіб, які отримали тяжкі поранення, контузії під час бойових дій в районі проведення антитерористичної операції;

и) стратегію державної інформаційної політики щодо громадян, які перебувають на тимчасово окупованій території та на тимчасово неконтрольованій території в районі проведення антитерористичної операції;

к) інформаційної політики щодо інтеграції внутрішньо переміщених осіб в місцях їх нового проживання;

1. Розробити програми забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом;
2. Розробити зміни до законодавства України щодо врегулювання правового статусу місць компактного проживання внутрішньо переміщених осіб та порядку надання у тимчасове користування житлових приміщень у місцях компактного поселення;
3. Провести аналіз ефективності імплементації постанови Уряду від 8 липня 2015 р. № 505 “Основні напрями розв’язання проблем зайнятості внутрішньо переміщених осіб на 2015—2016 роки”, оновлення за результатами аналізу та затвердження програми щодо працевлаштування ВПО;
4. Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 стосовно диференціації розміру адресної допомоги для людей з інвалідністю залежно від групи та підгрупи інвалідності, збільшення розміру адресної допомоги людей з інвалідністю;
5. Розробити разом з іншими зацікавленними органами влади та громадськими організаціями  нормативно-правовий акт щодо порядку компенсації вартості пошкодженого чи зруйнованого майна в результаті проведення АТО;
6. Розробити та затвердити механізми громадського контролю за використанням міжнародної кредитної, технічної та гуманітарної допомоги, яка надається Україні для забезпечення потреб громадян, які постраждали внаслідок тимчасової окупації частини її території та проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях

 

Організації-розробники пропозицій:

БФ “Восток СОС”,

ВБФ “Право на захист”,

ГО “Донбас СОС”,

ГО “КримСОС”,

ГО “Громадська ініціатива Луганщини”,

БФ “СВОЇ”,

ГО “Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”,

ГО “Інститут суспільно-економічних досліджень”,

Громадянська мережа ОПОРА,

проект радників з питань ВПО Мінсоцполітики,

Ресурсний центр допомоги вимушеним переселенцям.

13 – 14 квітня у м. Святогірськ, Донецької області відбувся семінар «Судовий захист прав внутрішньо переміщених осіб: сучасні виклики та стандарти Ради Європи», організований Апеляційним судом Донецької області за підтримки Проекту Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні».

Правовий аналітик БФ «Право на захист» Олена Виноградова долучилася до заходу та зробила дві доповіді: перша була присвячена моніторингу змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», а друга – проблемам та перспективам законодавчого врегулювання захисту прав ВПО на житло, землю та майно (“HLP rights”) в Україні.

Голові Верховної Раді України
Народним депутатам України
Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини
Прем’єр-міністру України
Міністру соціальної політики України
Голові Державної міграційної служби України

Відкрите звернення громадських організацій щодо обліку внутрішньо переміщених осіб

Ми, представники громадських організацій, що опікуються правами внутрішньо переміщених осіб, звертаємось до вас із необхідністю термінового приведення у відповідність до законодавства України низки нормативно-правових актів, що стосуються прав переселенців та осіб, які проживають на тимчасово окупованій території.

З кінця лютого 2016 року на базі офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини функціонує робоча група, членами якої є представники Міністерства соціальної політики, Державної міграційної служби, Служби безпеки України, Національної поліції та громадських організацій, які опікуються питаннями внутрішньо переміщених осіб. Окрім обговорень проблем, що виникають при проведенні “верифікації”, в рамках цієї робочої групи напрацьовувались зміни до Постанови № 509 від 1 жовтня 2014 року “Про облік внутрішньо переміщених осіб” (далі – Постанова Уряду № 509) задля приведення її у відповідність із оновленим Законом України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі – Закон) та врегулювання поточної ситуації із незаконною вимогою проставляти відмітки в органах ДМС на зворотній стороні довідки ВПО. За основу було взято проект змін, який запропонували громадські організації.

На останньому погоджувальному засіданні, яке відбулось 6 квітня 2016 року, представник Міністерства соціальної політики повідомив про розроблений з їх боку  альтернативний проект змінПостанови Уряду № 509, що на той час вже був направлений на погодження до ряду інших центральних органів виконавчої влади, але без жодного оприлюднення, публічного обговорення та без інформування про це учасників робочої групи, зокрема, представників Офісу Омбудсмена.  

Таким чином Міністерством соціальної політики весь цей час велася подвійна гра, коли, будучи офіційно членом робочої групи, Міністерство розробляло альтернативний варіант змін, не обговорюючи його із громадськістю, свідомо затягуючи процес внесення змін і приведення Постанові Уряду № 509 та інших  нормативно-правових актів у відповідність із нормами законодавства України та міжнародними стандартами.

13 січня набрали чинності зміни до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі – Закон), якими спрощується процедура отримання довідки для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі – ВПО), скасовується прив’язка до реєстрації місця проживання на  території, з  якої особа перемістилася, та у цілому приводить законодавство України у  сфері захисту прав вимушених переселенців у відповідність з міжнародними  стандартами. Цими змінами, зокрема, Державна міграційна служба України (далі – ДМС) виключалася із процесу взяття на облік внутрішньо переміщеної особи – а саме, ДМС більше не повинна проставляти на довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відмітку про реєстрацію її місця проживання.

Однак, через різне нормативне трактування та  відмови  місцевих управлінь соціального захисту населення у продовженні строку дії довідки або призначенні адресної допомоги та інших видів соціальної допомоги без відмітки ДМС, внутрішньо переміщені особи стали заручниками ситуації та опинилися в особливо скрутному становищі. Проект Постанови, запропонований Міністерством соціальної політики, фактично нівелює більшість затверджених Законом позитивних змін.

Наприклад, проект Постанови всупереч Закону повертає ДМС до процесу обліку ВПО, а також залишає норму про необхідність відмітки про фактичне місце проживання / перебування на довідці ВПО. Розроблений Міністерством соціальної політики проект Постанови фактично суперечить нормі Закону про безстроковість довідки для певної категорії громадян – адже для отримання пенсій та будь-яких видів соціальної допомоги ВПО повинна кожні 6 місяців поновлювати відмітку про фактичне місце проживання / перебування на довідці  про взяття на облік.  Крім того, в проект Постанови було включено недоцільну норму про можливість отримання кримчанами за бажанням довідки, яка підтверджує місцезнаходження такої особи на материковій частині України, а також вимогу ВПО протягом місяця  перереєструвати адресу свого фактичного місця проживання, якщо на момент прийняття даної Постанови в штампі на довідці буде зазначена адреса територіального підрозділу органу соціального захисту або ДМС.

У зв’язку з вищевикладеним хочемо наголосити на наступних критичних моментах:

• Порядок перевірки місця проживання / перебування внутрішньо переміщеної особи має бути закріплений виключно у Постанові Уряду № 505 від 1 жовтня 2014 року та здійснюватися виключно у випадку отримання ВПО адресної допомоги. Така перевірка має здійснюватися за принципами перевірки будь-яких інших осіб, які отримують інші види соціальні допомоги згідно  з Постановою від 21 серпня 2001 р. № 1091 “Деякі питання надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям”, згідно з якою перевірка здійснюється соціальними інспекторами. Відповідно Державна міграційна служба, Національна поліція не можуть бути залучені у процес перевірки місця проживанняперебування внутрішньо переміщених осіб;
• Постанова Уряду № 509 не може регулювати питання отримання пенсії та інших видів соціальних виплат. Є необхідним відокремлення залежності соціальних виплат (у тому числі й пенсій) громадянам – внутрішньо переміщеним особам від наявності у них довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: “Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та на тимчасово неконтрольованій території в зоні проведення антитерористичної операції”.
• Дія довідки про взяття на облік не повинна бути припинена внаслідок пропущеного місячного строку перереєстрації адреси місця проживання у довідці. Таке обмеження суперечить Закону та є неприпустимим;
• Довідка не може бути скасована через неповідомлення про зміну фактичного місця проживання / перебування уповноваженому органу за новим місцем проживання / перебування протягом 10 днів – це порушуватиме норми статті 33 Конституції України, статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”;
• Положення Постанови Уряду № 509 повинні стосуватись обмеженого кола питань, а саме питань щодо порядку взяття на облік ВПО, які входять до компетенції Міністерства соціальної політики та місцевих органів соціального захисту населення.

Таким чином, вважаємо, що проект Постанови, ініційований та розроблений Міністерством соціальної політики, не може бути прийнятий у поточній редакції. Разом з тим хочемо підкреслити, що зволікати із затвердженням змін не можна – 13 квітня спливає термін для прийняття підзаконних актів для того, щоб Закон запрацював.

ПРОСИМО:

• Міністерство соціальної політики дослухатися до думки громадських організацій, завершити обговорення проекту змін із членами Робочої групи та подати на розгляд Кабінету Міністрів проект Постанови, узгоджений з громадськістю та такий, що не звужує права та не дискримінує ВПО;
• Кабінет Міністрів України у найкоротший строк розглянути та прийняти запропонований робочою групою проект Постанови;
• Міністерство соціальної політики, Державну міграційну службу донести інформацію про відповідні зміни до органів, що здійснюють облік ВПО та видачу довідок;
• Голову Верховної Ради України, народних депутатів України, обговорити проблему невиконання норм Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”  на найближчому пленарному засіданні на годині запитань до Уряду.

З проектом Постанови, запропонованим Мінсоцполітики, можна ознайомитись за посиланням.

З повагою,

Громадська організація “Донбас СОС”
Громадська організація “КримСОС” 
БО БФ “Восток-SOS”
Всеукраїнська благодійна фундація “Право на захист”
Донецька обласна організація “Комітет виборців України”
Ресурсний центр допомоги вимушеним переселенцям
Коаліція патріотичних сил Донбасу
ГО Всеукраинская организация по делам вынужденных переселенцев
Луганська правозахисна група
Благодійний фонд “СВОЇ”
Громадська ініціатива Луганщини

6 квітня у Києві відбувся круглий стіл на тему «Надання безоплатної правової допомоги внутрішньо переміщеним особам: консолідація зусиль держави та громадянського суспільства», організований Координаційним центром з надання правової допомоги за підтримки Проекту Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні».

На зустрічі були присутні заступник Міністра юстиції України Гія Гецадзе,  народний депутат України Наталія Веселова, представник Уповноваженого ВР України з прав людини Жанна Лукьяненко, перший заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Мирослав Лаврінок, керівник проекту Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні» Ганна Христова, головний координатор із захисту Агентства ООН у справах біженців Хьюго Біссо, представники інших органів влади, адвокати, які надають безоплатну правову допомогу та представники неурядових організацій, що опікуються правами внутрішньо переміщених осіб, зокрема ГI «Крим SOS», Донецької обласної організації «Комітет виборців України» та ГО «Восток-SOS».

Основну частину зустрічі було приділено виступам та презентаціям доповідачів щодо доступу внутрішньо переміщених осіб до безоплатної правової допомоги.

На початку зустрічі Ганна Христова звернула увагу на те, що на відміну від біженців та шукачів притулку, питання захисту прав ВПО є першорядним обов’язком держави. При цьому, в рамках принципу субсідіарності питання захисту прав ВПО в державі має вирішуватись із урахуванням позиції Європейського суду з прав людини.

Жанна Лук’яненко підкреслила, що в сучасному законодавстві, що стосується ВПО навіть кваліфікованому юристу складно розібратись. Окрім того, колізії в нормативно-правовій базі заважають ВПО реалізувати свої права. Під час презентації Ж. Лук’яненко також акцентувала на важливості захисту виборчих, соціальних, майнових та інших прав ВПО.

«Хоча міжнародні договори України і не зобов’язують Уряд забезпечувати доступ до юридичної допомоги у цивільному та адміністративному процесах, однак практика міжнародних органів правосуддя демонструє, що відсутність доступу до безоплатної правової допомоги іноді складає порушення права на справедливий суд», – зазначила Ксенія Карагяур, правовий аналітик ВБФ «Право на захист».

Вона також посилалася на наявні дослідження щодо рівня економічної спроможності ВПО і недоліки законодавства, які призводять до неврахування скрути, в якій перебуває більшість ВПО, що їм заважає реалізувати право на справедливий суд.

В кінці зустрічі Мирослав Лаврінок презентував законопроект 3044, в якому містяться пропозиції щодо спрощення процедури надання безоплатної правової допомоги.

Голові Верховної Ради України

Народним депутатам України

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ

 

17 лютого за ініціативи Комітету Верховної Ради України з прав людини відбулися парламентські слухання на тему: «Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та на території, не контрольованій українською владою в зоні проведення антитерористичної операції».

Це були перші в історії України парламентські слухання, присвячені проблематиці внутрішнього переміщення. В якості учасників було зареєстровано майже 850 осіб, які представляли: близько 350 громадських організацій та ініціатив, які опікуються проблемами переселенців та жителів тимчасово окупованої і неконтрольованої територій; наукові установи і вищі навчальні заклади; органи влади та місцевого самоврядування; міжнародні міжурядові та неурядові організації; релігійні організації; політичні партії.

Таким чином, парламентські слухання стали найбільшим майданчиком для обговорення проблем ВПО. Але одним лише обговоренням неможливо змінити ситуацію.

Комітетом з прав людини була пророблена значна робота із збору та аналізу пропозицій від усіх зацікавлених осіб та організацій і підготовлено проект постанови Верховної Ради про затвердження Рекомендацій цих парламентських слухань.

У зв’язку з цим, закликаємо винести на розгляд найближчого пленарного засідання Верховної Ради, яке відбудеться 30 березня 2016 року, та підтримати Проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: “Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та на тимчасово неконтрольованій території в зоні проведення антитерористичної операції” № 4273 від 18.03.2016.

29 березня відбулася прес-конференція, присвячена презентації результатів моніторингу щодо ситуації із “призупиненням” соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, аналізу невідповідності нормативно-правових актів Уряду про облік переміщених осіб Конституції і законам України та огляду стану роботи місцевих органів влади. Захід відбувся в рамках проекту «Адвокація, захист прав людини та юридична допомога ВПО», який реалізується ВБФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

«На превеликий жаль, влада ігнорує ті зміни в Законі про права переселенців, які набрали чинності в січні цього року, – зазначила Олена Виноградова, правовий аналітик ВБФ “Право на захист” – Замість введення безстрокової довідки, довідки взагалі “припинили” і змусили людей наново підтверджувати факт свого переміщення. Замість проведення з людьми соціальної роботи, надання їм державної підтримки, їх називають шахраями і позбавляють державної допомоги. Найжахливіше – це позбавлення людей заробленої ними протягом життя пенсії. Кажуть, що рівень розвитку країни оцінюють за її ставленням до дітей та осіб похилого віку. Так от Україна, на жаль, поки що цей тест не проходить».

Останні рішення Уряду, спрямовані на встановлення контролю за переміщенням ВПО, свідчать про бажання влади зекономити на соціальних виплатах переселенцям шляхом запровадження прямих чи опосередкованих обмежень на їх пересування територією країни. Неузгоджені дії Мінсоцполітики, Пенсійного фонду, Державної міграційної служби, посилені відсутністю злагодженої координації з боку Кабінету Міністрів України, спричинили велику кількість проблем для людей, які вже майже два роки намагаються фактично побудувати власне життя з нуля.

«Процедури реєстрації та перереєстрації не були уніфіковані, і саме в цьому полягає причина більшості порушень. Служби, які задіяні в процесі, діють нескоординовано, а люди не можуть зрозуміти, що їм робити,» – підкреслила Ірина Степанова, керівник регіонального офісу Проекту у Північній частині Донецької області.

За результатами моніторингу стану виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Дніпропетровській та Харківській областях, 47% переселенців відзначили, що мають проблеми із отриманням адресної грошової допомоги. 67% представників УПСЗН повідомили, що вони відмовляють у призначенні чи продовженні виплат грошової допомоги у випадку відсутності відмітки ДМС на довідці. Отже, незважаючи на зміни до Закону, на практиці необхідність продовжувати дію довідки залишається.

Судячи із даних, що надходять з різних міст України, стає зрозуміло, що вистроєна роками система ‪УПСЗН та ‪ПФУ не справляється зі своєю роботою. Кількість людей, які змушені протягом багатьох годин вистоювати у черзі у задушливих приміщеннях або на холоді, щоб поновити адресну грошову допомогу ВПО та пенсію, стрімко зростає.

«На сьогоднішній день ситуація у Бердянському Управлінні соціального захисту є критичною. Кількість ВПО, які хочуть відновити свою довідку та виплати, досягла вже 2,5 тисяч осіб, – розповіла Ганна Бутенко, монітор регіонального офісу Проекту у Запорізькій області. – В управлінні не вистачає співробітників, щоб прийняти всіх бажаючих. ВПО доводиться чекати в черзі від трьох днів до тижня, щоб вирішити свою проблему».

Останнім часом юристи правозахисних організацій відмічають зростаючу тенденцію органів ДФС проводити фактичні перевірки юридичних осіб, організованих переселенцями. Пояснення таких перевірок часто зводяться до наступного: “Якийсь громадянин (персональні дані якого не підлягають розголошенню) попросив у працівника підприємства його трудовий договір і з`ясував, що працівник належним чином не оформлений, про що і написав листа до органів ДФС”. При цьому, офіційними підставами для проведення перевірки зазначаються пп.80.2.2  та пп.80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Так 16 березня 2016 року працівники Державної фіскальної служби прийшли до підприємства, організованого в Харкові внутрішньо переміщеними особами, з наміром провести фактичну перевірку. Це підприємство забезпечує роботою кілька десятків переселенців та надає ВПО безкоштовні послуги. Користуючись недосвідченістю директора підприємства та чинячи на неї психологічний тиск, працівники ДФС розпочали перевірку. Директор звернулась за захистом до юристів Харківського офісу Проекту «Адвокація, захист прав людини та юридична допомога внутрішньо переміщеним особам», який реалізується ВБФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

17 березня 2016 року юристами Проекту та залученим в якості представника підприємства адвокатом було проаналізовано юридичні та фактичні підстави для проведення фактичної податкової перевірки. У зв`язку з невідповідністю юридичних підстав (Наказу про проведення перевірки та Направлень на проведення такої перевірки) вимогам чинного Податкового кодексу України, адвокатом заявлено клопотання про приведення цих документів у відповідність до вимог чинного законодавства, а до того часу – зупинення перевірки як безпідставної.

21 березня співробітники ДФС знову намагались провести перевірку, але юристи Проекту знову втрутились та довели безпідставність та незаконність цієї перевірки.

Порада юристів Проекту: перед тим, як допустити працівників органів ДФС до проведення перевірки на підприємстві, уважно перевіряйте документи, які є юридичною підставою для такої перевірки (Наказ, Направлення та Посвідчення), повноваження особи, яка їх підписала (керівник територіального органу ДФС – начальник, або його заступник. Інших варіантів, зокрема – “в.о. начальника” тощо – чинним законодавством не передбачено). Відповідно до п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України пред’явлення … документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

14 березня 2016 року Кабінет Міністрів України затвердив постанову № 167 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”, якою вніс зміни до трьох інших урядових актів щодо порядку взяття на облік внутрішньо переміщених осіб та порядку отримання ними соціальних виплат.

Зазначена постанова була опублікована в офіційному виданні – газеті “Урядовий кур’єр” від 17.03.2016, а отже набрала чинності з 18 березня 2016 року.

Зміни були внесені до:

• Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. N 1596 “Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року № 734”;
• Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб;
• постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”;

Основні положення змін:

1. Відтепер як місце проживання при взятті на облік внутрішньо переміщені особи НЕ можуть вказувати адреси:
   • органів державної влади, місцевого самоврядування, тобто управлінь праці і соціального захисту населення (далі – УПСЗН), відділів/управлінь Державної міграційної служби (далі – ДМС), райдержадміністрацій, виконкомів місцевих рад тощо;
   • юридичних осіб публічного права, їх підрозділів (наприклад, комунальні центри надання послуг тощо)
   • будь-яких інших приміщень, за якими внутрішньо переміщені особи фактично не проживають (наприклад, непридатні для проживання приміщення, офісні будівлі, інші приміщення, що є нежитловим фондом).

Скоріше за все, така новела була введена Урядом через те, що раніше (до 13 січня 2016 року) згідно із чинною протягом листопада 2014 року – першої половини січня 2016 року редакцією частини другої статті 5 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі – Закон) внутрішньо переміщена особа абсолютно законно і легально під час проставляння у ДМС відмітки про реєстрацію місця проживання могла зазначити як власне місце проживання (на власний вибір) або (1) адресу фактичного проживання, або (2) адресу УПСЗН, який видав їй довідку, або (3) адресу ДМС, де вона проставляла відмітку про місце проживання.

Згодом, Уряд виявив, що через ці положення і відсутність консолідованої Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, були зафіксовані випадки реєстрації декількох сотень ВПО за однією адресою, і часто це були, власне, адреси УПСЗН.

Проте з 13 січня 2016 року відповідні положення Закону є нечинними і, згідно з чинною частиною першою статті 5 Закону, саме довідка про взяття на облік ВПО (без будь-яких відміток ДМС) засвідчує місце її проживання на період наявності підстав, що спричинили переміщення.

Відповідно, зазначені зміни до постанови № 509, в першу чергу, стосуються зазначення фактичного місця проживання у заяві про взяття на облік ВПО та у довідці ВПО.

Відтак, з 18 березня 2016 року, заповнюючи заяву про взяття на її облік, внутрішньо переміщена особа може вказувати тільки адресу свого фактичного місця проживання у відповідному житловому приміщенні.

2. УПСЗН отримав змогу на підставі статті 12 Закону “знімати з обліку” ВПО на підставі інформації МВС, ДМС, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, Мінфіну.

Виключний перелік підстав, у зв’язку з якими може бути скасована довідка ВПО наведений у частині першій статті 12 Закону, а це: (1) подання заяви про відмову від довідки; (2) скоєння злочину згідно з переліком, наведеним в пункті 2 частини першої статті 12; (3) повернення до покинутого місця проживання; (4) виїзд на постійне місце проживання за кордон; (5) подання завідомо недостовірних відомостей.

Окрім того, в цій же статті Закону прямо визначено, що рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

Далі стаття 12 визначає виключний перелік джерел інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання. Такими джерелами можуть бути виключно: (1) дані, отримані з відповідних державних реєстрів; (2) дані, отримані в результаті обміну інформацією УПСЗНів з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; (3) дані, отримані в результаті обміну інформацією УПСЗНів з громадськими об’єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.

Оскільки Служба безпеки України не є розпорядником жодного з державних реєстрів відносно внутрішньо переміщених осіб України, не є органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування; не є юридичною особою, яка надає допомогу ВПО, Служба безпеки України не може бути належним суб’єктом надання до УПСЗН інформації, на підставі якої може бути скасована довідка.

Окрім цього, Законом не передбачено поняття “зняття з обліку” ВПО.

Отже, за відсутності належного регулювання на рівні Закону, процедура “зняття з обліку” ВПО повинна вважатись незаконною.

Незаконним повинно також вважатись скасування довідок ВПО на підставі інформації, отриманої від СБУ, оскільки відповідно до положень статті 12 Закону, Служба безпеки не може вважатись належним суб’єктом надання інформації про повернення ВПО до покинутого місця проживання чи виїзду на постійне місце проживання за кордон.

3. З 01 липня 2016 року всім ВПО виплата (продовження виплати) пенсій та всіх видів соціальних допомог буде здійснюватися ТІЛЬКИ через Ощадбанк.

При цьому, ті ВПО, які братимуться на облік вперше починаючи з 01 травня 2016 року будуть одразу обслуговуватись тільки у відділеннях Ощадбанку.

Разом з цим, виплати пенсії можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому працівниками Укрпошти.

4. З 1 серпня 2016 року ВПО-пенсіонерам будуть видаватись банківські картки посиленого ступеня захисту, які одночасно будуть їхніми пенсійними посвідченнями.

Посилений ступінь захисту означає, що картка міститиме:

• графічне зображення підпису пенсіонера;
• електронну інформацію про пенсіонера;
• електронний цифровий підпис пенсіонера;
• строк дії картки становитиме не більше трьох років (після спливу Ощадбанк буде зобов’язаний безкоштовно перевипустити пенсіонеру таку ж нову картку).

Такі картки будуть виготовлятись і видаватись за зверненням ВПО за рахунок Ощадбанку, в тому числі і тим ВПО, які вже мають картки Ощадбанку (нові будуть видаватись в обмін на існуючі платіжні картки).

5. Пенсіонери ВПО зобов’язані проходити фізичну ідентифікацію у відділеннях Ощадбанку.

Поняття “фізичної ідентифікації” не визначено в постанові, тому як саме проходитиме процедура поки що сказати неможливо.

Проте, постанова визначає частоту, з якою така ідентифікація повинна проходити. Так, після отримання банківської картки із посиленим захистом ВПО перші два рази буде зобов’язана проходити ідентифікацію раз на півроку, а інший час – раз на рік.

Якщо особа НЕ з’явилась в Ощадбанку для фізичної ідентифікації у визначений термін, то операції за її рахунком будуть зупинені Ощадбанком до моменту звернення ВПО.

6. Пенсійний фонд до 15 квітня 2016 року зобов’язаний розробити та погодити з Мінсоцполітики порядок випуску банківських карток для ВПО, які одночасно будуть їхніми пенсійними посвідченнями.
7. Мінфін отримав доступ до інформації про зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки та про їх закриття від всіх банків, які обслуговують пенсіонерів (не тільки ВПО, а всіх пенсіонерів без виключення).

Раніше такий доступ мали тільки органи Пенсійного фонду та УПСЗН.

Тут варто нагадати, що 01 січня 2016 року набрали чинності зміни до Бюджетного кодексу України, згідно з якими Міністерство фінансів отримало право доступу до інформації, що містить банківську таємницю, персональні дані, під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат. Отже вказана зміна є послідовним продовження розпочатого у 2015 році процесу верифікації соціальних виплат, реалізовувати який буде Міністерство фінансів України.