Зробити пожертву
Укр / Eng
31.12.15

У Новомосковську відбувся майстер-клас з пластилінового живопису. Захід являв собою сімейні посиденьки, де діти і батьки, місцеві жителі і переселенці спілкувалися і займалися творчістю.

Вечір розпочався з того, що представники ініціативної групи переселенців організували гру-знайомство і запропонували всім присутнім розповісти про себе. Коли початок було покладено, учасники приступили до творчого процесу. Діти отримали набори пластиліну і дощеки-основи. Ведучий майстер-класу розповів дітлахам про техніку створення картин з пластиліну, а також показав кілька художніх прийомів. Отримавши необхідні знання, учасники взялися створювати свої шедеври.

«У кожній людині живе художник. Даючи своєму внутрішньому творцю роботу і простір для фантазії, ми не тільки приємно проводимо час, але і вирішуємо важливі психологічні проблеми, – говорить Сергій Чаговець, керівник регіонального офісу проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні» у Дніпропетровській області, – Сьогоднішня сесія арт-терапії показала, наскільки це ефективний спосіб боротьби зі стресом – учасники йшли додому відпочившими і розслабленими».

Поки діти трудилися над картинами, батьки майстрували рамочки для їхніх творів. У підсумку спільними сімейними зусиллями були створені завершені твори мистецтва, які будуть радувати око і нагадувати про приємно проведений час. Завершився вечір спільним чаюванням і солодким столом. Учасники спілкувалися, ділилися враженнями, обмінювалися контактами. За їхніми словами, цей вечір приніс усім найсвітліші емоції.

Відзначимо, що захід був ініційований активістами громади внутрішньо переміщених осіб, які проживають в Новомосковську, і підтримано проектом «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні», який реалізується Данською радою у справах біженців в партнерстві з ВБФ «Право на захист» та за підтримки Агентства ООН у справах біженців.

30.12.15

Біловодський район територіально розташований близько до місць, де проводилися бойові дії. Тут проживає понад 24 тисяч місцевих жителів, а також більш ніж 40 тисяч переселенців. У районі був випадок підриву на міні і потенційна загроза для мирного населення залишається високою.

Тому в Біловодську пройшов тренінг з мінної безпеки для вчителів місцевих шкіл та соціальних працівників, серед яких були і переселенці.

«Люди не завжди усвідомлюють, яку небезпеку сьогодні можуть представляти міни і снаряди. Найстрашніше, що в групі ризику знаходяться діти. Інформування про небезпеку – це те, що може запобігти біді і врятувати чиєсь життя», – говорить Олена Грекова, консультант зі суспільно-політичних питань регіонального офісу проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні» в Луганській області.

Кожен учасник заходу отримав роздаткові матеріали, які допоможуть проводити роз’яснювальну роботу на місцях, адже всі, хто прийшли на тренінг, проводитимуть у школах заходи щодо інформування про мінної небезпеки.

«Працювати з дорослими можна через дітей. Ми в школі своїм учням розповімо про загрозу, пояснимо, якими мають бути дії, якою поведінка, а вони все це вже перекажуть батькам», – розповідає вчитель Біловодської загальноосвітньої школи Наталя Кірєєва.

Відзначимо, що захід був ініційований активістами громади внутрішньо переміщених осіб, які проживають в Біловодському районі, і підтриманий проектом «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні», який реалізується Данською радою у справах біженців в партнерстві з ВБФ «Право на захист» і при підтримки Агентства ООН у справах біженців.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”3100,3099,3098,3097,3096″]

29.12.15

В Артемівську Донецької області пройшов фестиваль ігор для підлітків, в якому взяли участь десять команд усіх середніх спеціальних і вищих учбових закладів міста.

У перший день фестивалю студенти музичного і медичного училища, залізничного коледжу та індустріального технікуму, а також школярі грали в ” Мафію” і ” Дженгу”. У змаганнях брали участь хлопці у віці від 10 до 17 років, а також викладачі.

У командах, які були сформовані за допомогою жеребкування, студенти познайомилися, розповівши, звідки вони і чим займаються, написали свої імена на бейджиках.

Під час проведення фестивалю було помітно, як поступово молодь розкріпачувалася, активно включалася в обговорення. У спонтанно об’єднаних колективах з’явилися нові лідери. Через півгодини після початку фестивалю самі учасники запропонували удосконалити процес, стали об’єднуватися у великі колективи для проведення масового туру в ” Мафію”. Захоплююче проходили змагання в ” Дженгу”, де студенти показали себе справжніми конструкторами: рекордсменом гри (вежа в 27 поверхів!) стала звідна команда індустріального технікуму і музичного училища.

Другий день фестивалю був присвячений іграм в ” Монополію” і ” Твистер” і також викликав захват у хлопців, які прийшли на захід.

Представники команд запитували, чи можна їм бути присутнім на наступному турі, хоч би глядачами, адже вони дуже хочуть отримати досвід організації різних ігор для того, щоб залучати своїх однолітків.

“Це настільки класно, що нам не хотілося розходитися! Ми отримали набори ігор у подарунок і вже домовилися, що після сесії проводитимемо змагання в гуртожитку”, – поділився планами студент залізничного коледжу Микола Донцов.

Захід був ініційований активістами общини внутрішньо переміщених осіб, що мешкають в Артемівську, і підтримано проектом “Адвокация і правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні”, який реалізується Данською радою у справах біженців в партнерстві зі ВБФ “Право на захист” і за підтримки Агентства ООН у справах біженців.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”3089,3088,3087,3086,3085,3084″]

28.12.15

У майстер-класі по вишивці хрестиком “Стібок до стібка” прийняли участь переселенки, що мешкають у Костянтинівці і Костянтинівському районі Донецької області, а також місцеві мешканки.

Спочатку зайняття учасниці познайомилося одна з одною, обговорили цілі, з якими вони прийшли на уроки рукоділля. Майстрині Ірина Чебанова і Олена Рогатинская розповіли про історію і техніку вишивки хрестиком. Також ведучі майстер-класу показали деякі прийоми, які допомагають уникнути поширених помилок і заощадити матеріали.

Учасниці майстер-класу відразу ж порозумілися і спільні теми для розмови – діти і онуки, кулінарні рецепти і квітникарство. Одна з учасниць заходу, місцева мешканка, запросила усіх учасників до себе додому у гості. Крім того, вона запропонувала одній з переселенок переїхати до неї: таким чином, самотня місцева мешканка набуде подруги і помічниці по господарству, а переселенка – житло і підтримку.

Після майстер-класу усі обмінялися контактами і домовилися зустрітися через тиждень. Прийшовши на другу зустріч, жінки почали обговорювати за чаюванням свої успіхи і новини, а також розглядати готові роботи.

За словами учасниць, вишивання хрестиком принесло багато позитивних емоцій і вражень, тому вони збираються організувати ще декілька майстер-класів. Серед запропонованих тем – квітникарство, бисероплетение, а також вишивка гладінню.

Захід був ініційований активістами общини внутрішньо переміщених осіб, що мешкають в Константиновке, і підтримано проектом “Адвокация і правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні”, який реалізується Данською радою у справах біженців в партнерстві зі ВБФ “Право на захист” і за підтримки Агентства ООН у справах біженців.

[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”1033,1034,1035,1036,1037,1038″]

25.12.15

В Одесі пройшла інтелектуальна вікторина для школярів. У заході, який проходив в Одеській академії зв’язку, взяли участь діти у віці від 9 до 15 років – корінні одесити і нові жителі Південної Пальміри.

Дітлахи швидко познайомилися і порозумілися. Коли ж почалася вікторина, учасники з азартом і захватом відповідали на питання з різних галузей знань : науки і техніки, математики, фізики, біології.

За підсумками вікторини переможці, а також усі учасники отримали цінні призи. Після інтелектуальних ігор хлопці пригощалися чаєм і солодощами.
“Стільки емоцій від сьогоднішньої вікторини – не передати словами! Які у нас ерудовані діти, гордимося ними! Після гри у наших дітей залишилися самі кращі емоційні переживання”, – поділилася враженнями мама одного з учасників вікторини.

Захід був ініційований активістами общини внутрішньо переміщених осіб, що мешкають в Одесі, і підтримано Академією зв’язку та проектом “Адвокация і правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні”, який реалізується Данською радою у справах біженців у партнерстві зі ВБФ “Право на захист” і за підтримки Агенції ООН у справах біженців.

[boc_img_gallery columns=”4″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”1027,1028,1029,1030″]

22.12.15

Нестандартний підхід до вивчення англійської мови припав до душі переселенцям в Івано-Франківську. Щоб залучити до цієї гарної справи якомога більше зацікавлених людей, вони організували клуб вивчення англійської за допомогою караоке. Зараз уроки відвідують як переселенці, так і місцеві жителі.

Для кожного заняття викладач вибирає відомі пісні різних жанрів. Як правило, це знайомі мелодії, які часто можна впізнати з перших нот. У той же час, за словами учасників, в тексти цих пісень вони раніше не вслухалися і найчастіше знають тільки приспів.

На початку уроку учасники клубу слухають фрагменти пісень, щоб зрозуміти, з якими творами вони матимуть справу на цей раз. Потім вони приймаються за читання та переклад текстів.

Викладач допомагає з перекладом складних фраз, а також розповідає історію створення цих творів, бо часто буває необхідно розглянути контекст, в якому була написана пісня, щоб зрозуміти її справжній сенс. Після досконального вивчення текстів, учасники клубу закріплюють матеріал, виконуючи пісні на караоке.

«Такий метод набагато цікавіший, ніж вивчення мови по книгах, – вважає Олександр Фомічов, керівник регіонального офісу проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні» в Івано-Франківській області. – Нам вдалося організувати клуб, в якому учасники не тільки вчать англійську, але й відпочивають душею і знаходять нових друзів».

Ініціаторами цього свята виступили активісти з числа внутрішньо переміщених осіб, які проживають в Івано-Франківську, їхня ідея була підтримана проектом «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні», який реалізується Данською радою у справах біженців в партнерстві з ВБФ «Право на захист» і за підтримки Агентства ООН у справах біженців.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”996,997,998,999,1000,1001″]

21.12.15

У запорізькому релігійному центрі «Реховот» відкрила свої двері секція настільного тенісу для дітей-переселенців. Тепер хлопці зможуть тренуватися в будь-який час, адже стіл для пінг-понгу встановили в ігровій кімнаті.

«У дощову погоду діти все більше часу проводять в приміщенні, де їм не вистачає рухливих ігор, – зазначила керівник регіонального офісу проекту« Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні »в Запорізькій області Вікторія Саломатина, – Тепер хлопці зможуть проводити більше часу разом , адже в ігровій кімнаті створені всі умови для гри в настільний теніс. Я впевнена, що завдяки такому подарунку вони знайдуть нових друзів. Хлопці зможуть грати не тільки один з одним, але і з місцевими дітьми і навіть зі своїми батьками. Ми раді, що змогли влаштувати для всіх жителів колективного центру таке свято! ».

Відкриття секції настільного тенісу було ініційовано активістами ВПЛ, що живуть в колективному центрі «Реховот». Їхнє прагнення отримало підтримку ВБФ «Право на захист» і Данської ради у справах біженців, згідно з проектом «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні».

«Дуже раді, що у нас з’явилася можливість грати в пінг-понг з нашими дітьми. Тепер вони зможуть розвиватися фізично, проводити час разом. Це саме те, що потрібно », – поділилася враженнями мешканка колективного центру Тетяна. – Коли настане весна – ми зможемо виносити стіл на вулицю і грати на свіжому повітрі.

Хлопці із захопленням поставилися до появи тенісного столу і відразу ж прийнялися демонструвати свої вміння. Гравці раділи успіхам, а вболівальники їх заохочували. За словами організаторів, юні тенісисти, які тільки роблять перші кроки в цьому виді спорту, зможуть відвідувати секцію і відточувати свої навички, а для тих хлопців, які вже добре володіють ракеткою, співробітники центру і батьки мають намір організовувати аматорські турніри, на які запрошуються всі бажаючі.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”992,991,990,989,988,987″]

09.12.15

Сьогодні відбулося засідання Комітету з прав людини, на якому обговорили зміни до тексту законопроекту №2166 “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”

На засіданні були присутні представники громадських організацій, які приймали участь у розробці законопроекту, зокрема: ВБФ «Право на захист», ГІ «КримSOS»», ГО «Восток-SOS», УГСПЛ. Також до дискусії долучився представник Адміністрації Президента.

В результаті обговорення Комітет одностайно прийняв текст законопроекту, який буде винесено на повторне друге читання. Представник АП не висловив зауважень.

Зважаючи на таку одностайність серед депутатів, які відвідали засідання, маємо надію на те, що завтра Верховна Рада подолає вето Президента України.

07.12.15

Краматорськ, 7 грудня. Підведено підсумки роботи проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні», що реалізується Данською радою у справах біженців і Всеукраїнським благодійним фондом «Право на захист» за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Даний проект являє собою комплексну ініціативу, спрямовану на захист індивідуальних прав, розвиток громадянського суспільства, роботу із законодавчими ініціативами.

Через 18 місяців після початку військових дій постраждалі від конфлікту люди все ще продовжують стикатися з багатьма проблемами. Найчастіше вони відчувають труднощі під час пошуку житла і роботи, отриманні медичної допомоги; вони обмежені у виборі банку при отриманні соціальних виплат і пенсій, зобов’язані повторно подавати документи у соціальні служби при переміщенні з регіону в регіон. Переселенці змушені отримувати нову довідку в органах соціального захисту кожні шість місяців і “відмічатися” в органах міграційної служби з тією ж частотою; в іншому випадку, їх довідки втратять чинність, а всі соціальні виплати (у тому числі і пенсії) будуть припинені до отримання нової довідки та штампа Державної міграційної служби.

Для того щоб вирішити ці проблеми, необхідно скоординувати зусилля НДО, уряду і суспільства. При цьому важливо приділяти увагу не тільки вирішенню термінових гуманітарних проблем, а й виробленню довготривалих рішень.

Проект охопив 20 областей України, в тому числі Донецьку і Луганську. Індивідуальну допомогу отримали понад 1 тис. сімей (у Донецькій області – 293, у тому числі в Слов’янську – 167 і в Маріуполі – 126), у заходах, спрямованих на інтеграцію переміщених людей у ​​місцеві громади, взяли участь більше 3,8 тис. осіб (у Донецькій області – 927, у тому числі в Слов’янську – 650 і в Маріуполі – 277). У проекті були задіяні 6 правозахисних організацій, 22 НДО отримали малі гранти для реалізації власних ідей. Фінансування отримали 100 невеликих ініціатив, де ключову роль зіграли самі переселенці.

Під час роботи проекту було встановлено, що 59% опитаних переселенців до конфлікту одержували соціальну допомогу від держави у будь-якому вигляді, при цьому 11% після переміщення не змогли відновити право на отримання такої допомоги. 21% вимушених переселенців не змогли належним чином завершити трудові відносини з роботодавцями, а 15% з тих, хто звільнився, не отримали свої трудові книжки.

«Найбільша кількість внутрішньо переміщених осіб, а це більше 500 тисяч, залишилися на підконтрольній території Донецької області. Тому в регіоні проводиться системна робота, спрямована на адаптацію переселенців на новому місці. У Донецькій області працюють дві проектні групи: Слов’янська команда охоплює північну частину, а Маріупольська – південну», – зазначив Кирило Непокритий, керівник регіонального офісу проекту в Маріуполі.

«Переселенці, які проживають на підконтрольній частині Донецької області, в більшості своїй думали, що виїжджають ненадовго, але через тривалі військові дії були змушені залишитися. Коли були вирішені питання з житлом і теплими речами на зиму, залишилася величезна проблема з адаптацією на новому місці. Більшість ВПО дистанціюються від місцевих жителів, хоча нові знайомства допомогли б їм зменшити стрес і, можливо, знайти роботу чи краще житло. Тому одним із наших основних завдань є інтеграція цих людей в місцеві громади. За підтримки нашого проекту пройшли творчі і кулінарні майстер-класи, фотовиставки, культурні вечори, пікніки, хобі-клуби та спортивні змагання, відкриті ігрові кімнати для дітей і гуртки рукоділля для жінок», – розповіла Ірина Степанова, керівник регіонального офісу проекту в Слов’янську.

Велика увага в рамках проекту приділялася зміні законодавчої бази. Адвокаційна команда проекту спільно з іншими правозахисними організаціями розробила поправки до закону про переселенців, і домоглася того, щоб законопроект 2166 був прийнятий Верховною Радою. Враховуючи рішення президента відправити законопроект на доопрацювання, необхідно виконати ще багато роботи, щоб донести владі необхідність пропонованих правозахисниками змін.

«У рамках проекту співробітники ВБФ «Право на захист» надавали допомогу переселенцям, які у складних життєвих ситуаціях мали боротися із заплутаним лабіринтом державних інституцій та норм. Моніторинг у рамках проекту дозволив Агентству ООН у справах біженців здійснювати конструктивний діалог на всіх рівнях влади та відстежувати ключові проблемні питання для переселенців по всій Україні», – заявив Аслак Солумсмуен, голова харківського офісу Агентства ООН у справах біженців.

«Однією з ключових особливостей проекту є унікальний досвід співпраці міжнародної та національної організацій на всіх рівнях: від моніторингу ситуації на місцях до впровадження системних змін до законодавства та щоденної практики роботи виконавчих органів влади. Ми як і раніше відкриті для співпраці і діалогу з державними організаціями, громадянським суспільством та місцевими громадами для планування подальших кроків», – підкреслив Андрій Бринь, регіональний координатор з розвитку спроможностей проекту.