Категорія: Новини

І знову  робоча поїздка у село Колесниківка Станично-Луганського району Луганської області. Село знаходиться неподалік лінії розмежування і зараз тут живе майже 60 чоловік, майже половина з яких втратили документи, що підтверджують особистість.

Люди не мають змоги  самотужки відновити документи: автобус до районного центру ходить раз на тиждень, винайняти авто немає грошей через тотальне безробіття.

«Коли чоловік показує на купу цегли, яка поросла бур`янами, і говорить, що це те саме місце, де згоріли документи разом з хатою, – це не вражає, від цього перехоплює подих і мурахи по шкірі! – говорить Олена Грекова, керівник Сєверодонецького офісу БФ «Право на захист». – Уявляєте, він показує залишки печі і вцілілу тополю, що росла біля хати… І в хату щось вцілило. Він не знає, що то було, але від хати не лишилося нічого!».

Співробітники Сєверодонецького офісу БФ «Право на захист» були вражені побаченим і ледь стримують емоції.

«До нас прийшла жінка із звичайним молочним бідоном у руках. У ньому були всі документи її сім`ї.  Під час обстрілів вона закопувала бідон. Ось так вони і вціліли…  Це жахливо і до цього неможливо звикнути…», – ділиться монітор Неля Заблоцька-Сєннікова.

По-чоловічому стримано розповідає адвокат Вадим Сидоренко: «Ми спілкувалися з місцевими жителями просто неба. Кожна історія – це біль. Ми роз’яснювали людям, як діяти, але прекрасно розуміли, що вони не зможуть самотужки здолати проблеми. Це добре, що ми знайшли порозуміння з колегами з NRC, продуктивно попрацювали  і вже скоро до жителів села буде організовано приїзд представників ДМС для вирішення їхніх проблем».

Всього на зустріч прийшли 18 людей. Вони розповідали про пережите, а розходилися з надією, що їм допоможуть.

БФ «Право на захист»  щиро дякує  провідному юристу NRC Светлані Подколзіній за проведену спільну юридичну консультацію для жителів Колесниківки.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”3951,3952,3953″]

У прифронотовому Торецьку пройшла робоча зустріч «Дії влади щодо забезпечення гідного рівня життєдіяльності багатодітних ромських сімей».

Зустріч була організована монітором Слов’янського офісу БФ «Право на захист» Наталією Шевченкона прохання керівника ГО «Екологія та соціальний захист» Ольги Руденко, яка вже давно опікується одним з найбільш незахищенних верств населення міста – представниками ромського народу.

«Питання ромських сімей дуже гостро стояло і до початку конфлікту на Донбасі, адже ні влада міста, ні співробітники УПСЗН, ні ЦСССМД не помічають проблем цієї нацменшини. А проблем дуже багато. Це і не виплата допомоги по народженню дітей, не оформлення статусу багатодітньої сім’ї; роми живуть у будинках без права власності, тобто просто купили їх за гроші під «розписку», – підкреслила Наталія Шевченко. – Після переселення багатьох ромських сімей з неконтрольованої території, відбувається їхня наочна дискримінація: влада не сприймає цих людей, як громаду, навіть не роз’яснює їхні права, що належать за Законом».

За словами адвоката Слов’янського офісу БФ «Право на захист» Сергія Шкрамади, за підсумками зустрічі була досягнута домовленість про співпрацю з представниками УПСЗН щодо проведення таким сім’ям роз’яснювальних робіт щодо виплат, субсідій тощо.

«HelpAge International», представники якого також були присутні на зустрічі,  відгукнулося на наше прохання про перенаправлення людей похилого віку та людей з особливими потребами на їхню організацію для подальшого надання допомоги, – зазначив адвокат. – А ми, зі свого боку  будемо і надалі вирішувати критичні правові проблеми ромів».

[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”3942,3941″]

У середині березня чоловік та дружина ВПО переїхали з одного району м. Дніпро до іншого. УПСЗН, в якому після переїзду зареєструвалися пенсіонери, відмовило у виплаті їм адресної допомоги на сім’ю за 16 календарних днів березня, мотивуючи тим, що адресна допомога призначається не з моменту переїзду, а з першого числа наступного після переїзду місяця. Письмово обґрунтовану відмову УПСЗН надати відмовилось.

«Вищезазначеними діями УПСЗН було порушено п. 2 Постанови КМУ № 505, яким визначено, що адресна допомога призначається з дня звернення за її призначенням», – підкреслив Сергій Чаговець, керівник офісу БФ «Право на захист» у Дніпрі.

Сума розміром у 900 грн, яку пенсіонери не отримали за 16 днів березня, є для них суттєвою. Адже оренда квартири та ліки для 80-річного чоловіка на сьогодні коштують не дешево. Отже, подружжя вирішило звернутися до «БФ «Право на захист» по допомогу.

Завдяки діям юриста Ольги Меркулової переселенцям була виплачена заборгованість по адресній допомозі за березень 2016 року.

БФ «Право на захист» наголошує: для отримання безоплатної правової допомоги із будь-яких питань, пов’язаних із внутрішнім переміщенням, переселенцям, що проживають у Дніпрі та області, слід звернутися до офісу БФ «Право на захист» за телефоном +38 (050) 103 56 68, або прийти особисто за адресою: вул. Полігонна, 10-Б, офіс 40.

Графік роботи: пн – пт з 9:00 до 18:00.

Співробітники БФ «Право на захист» зафіксували декілька скарг від ВПО на шахраїв, які приходять до них під виглядом соціальних працівників і представників гуманітарних організацій.

Так, до пенсіонерки, яка була змушена переїхати у Харківську область з Горлівки,  прийшли два чоловіки, які представилися працівниками Червоного Хреста. За словами жінки, поки один з них «оформлював документи на вручення 50 гривень», другий в цей час викрав з дому усі цінні речі.

«У зв’язку з тим, що наразі як державні органи, так і недержавні організації (для вразливих категорій ВПО, які потребують допомоги), можуть перевіряти ВПО, приходячи до них додому, переселенці знаходяться у групі підвищеного ризику для шахраїв,  –  підкреслює Катерина Бабич, аналітик консолідованої інформації Харківського офісу БФ «Право на захист». –  Переселенці звикли, що в будь-який момент будь-хто може прийти до них в оселю, і вони повинні його впустити».

За словами Катерини, під час спостреження співробітниками БФ «Право на захист» за перевірками УПСЗН жодна ВПО не запитала у відвідувачів посвідчення або документів, що підтверджують їхні повноваження.

«Шахраї найчастіше у своїй діяльності орієнтуються на людей похилого віку, оскільки останні довірливіші та водночас ще і більш беззахисні, – коментує Любов Бутенко, керівник Харківського офісу БФ «Право на захист». – Ми закликаємо переселенців бути більш уважними і вимагати від осіб, які представилися співробітниками соціальних служб чи гуманітарних організацій, їхнє посвідчення. Ознайомлюватися з їхнім змістом, попросивши співробітника зачекати за зачиненими дверима. А у випадку виникнення питань, зв’язатися з органом/організацією, співробітником якого/якої представилася особа».

Співробітники Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист»  Неля Заблоцька-Сєннікова та Дмитро Щербаков провели робочу зустріч з начальником управління ПФУ у Станично-Луганському районі  Луганської області Сергієм Ганноченко.

Під час зустрічі  обговорювалися проблеми доступу до соціальних послуг, питання виплат ВПО, а також подальше співробітництво УПФУ у Станично-Луганському районі  та БФ «Право на захист».

«Такі зустрічі є стратегічно важливими, – підкреслив Дмитро Щербаков. –  Станично-Луганський район зазнав значних пошкоджень з початку військового конфлікту. Місцеві жителі щодня стикаються зі страшними реаліями: обстріли, пошкоджені комунікації, заміновані території. Але попри все люди радо зустрічають тих, хто шукає притулку на підконтрольних Уряду України територіях».

Нагадаємо, станом на вересень 2016 року у Станично-Луганському районі налічується  8 692 ВПО, із них – 5 994 пенсіонерів.

31.03.2016 року, на сайті Бердянської міської ради було опубліковано звернення Управління праці та соціального захисту населення  (УПСЗН) до мешканців міста з рекомендацією перевірити, чи дійсно у Бердянську переселенці проживають  за місцем реєстрації. У повідомленні також були оприлюднені адреси, за якими зареєстровані ВПО. Крім того, у разі не проживання особи за вказаною у списку адресою, УПСЗН пропонувало мешканцям міста подати відповідну заяву до виконавчого комітету Бердянської міської ради або до УПСЗН.

БФ «Право на захист»  виступив з заявою, що розміщення подібної інформації є не лише порушенням загальних норм Конституції України, Закону України “Про захист персональних даних”, Закону України  “Про інформацію” та Закону України  “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”, але й розпалює ворожнечу у громаді, де проживає велика кількість переселенців.

З огляду на зазначене, БФ «Право на захист» звернувся до Офісу Омбудсмана, Національної поліції  України та прокуратури Бердянського району. Нажаль, Омбудсман не побачив порушень законодавства про захист персональних даних та обмежився роз’яснювальною роботою;у свою чергу поліція відмовила у відкритті кримінальної справи.

Вбачаючи за необхідне ефективно захистити права ВПО, щодо яких були здійснені незаконні дії, БФ «Право на захист» звернувся  із відповідною заявою до слідчого судді Бердянського суду. За результатами розгляду даного звернення суд  задовольнив скаргу та зобов’язав Бердянський ВП ГУНП в Запорізькій області відкрити кримінальне провадження по даному факту.

БФ «Право на захист» зазначає, що якби на момент скоєння правопорушення державними органами було вжито необхідних заходів у рамках своїх повноважень, то можна було б уникнути повторення кричущої історії щодо порушення права на персональні данні ВПО у Рубіжному (нагадаємо: було розміщено оголошення зі списком переселенців за адресою: вул. Володимирська, буд. 48, місто Рубіжне Луганської області).

У Святогірську відбувся тренінг для юристів та адвокатів проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам».

Під час тренінгу особливої уваги було приділено ознойомленню з сновними засадами та тенденціями щодо захисту прав ВПО та постраждалого населення засобами національного судового захисту, питанням захисту житлових та майнових прав ВПО та осіб, що постраждали від конфлікту в судовому порядку на національному рівні, а також забезпеченню та захисту прав внутрішньо переміщених осіб та осіб, постраждалих від конфлікту через призму міжнародного права.

Юристи та адвокати  вирішували практичні завдання та обмінювалися власним досвідом захисту прав ВПО.

У п’ятницу, 9 вересня, Олена Виноградова, правовий аналітик БФ «Право на захист», отримала відзнаку Президента України – ювілейну медаль “25 років незалежності України”.

Вадим Черниш, Міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, вручив відзнаки Президента України  представникам громадських організацій, які з початку окупації Криму та російської агресії на сході країни не шкодували власних сил, аби допомогти усім, хто потребував і досі потребує уваги і допомоги.

«Ваша робота насправді неоціненна, а ваша боротьба за права та гідність людей, які втратили свої домівки, родини та роботу на сході країни і в Криму не завжди гідно оцінюється з боку держави, – звернувся до активістів під час виступу Вадим Черниш. – Ви не даєте владі замовчувати проблеми, прискорюєте ухвалення необхідних рішень настільки, наскільки можливо , працюєте над тим, аби кожен переселенець знав власні права і вмів їх обстоювати. Держава, наше Міністерство кожному з вас висловлює щиру подяку. Впевнений, що спільно, завдяки консолідованим зусиллям ми зможемо подолати ті проблеми, які поки що існують», – зазначив Міністр.

Громадські активісти, які отримали почесні відзнаки:
Олена Виноградова – Правовий аналітик Благодійного Фонду «Право на захист».
Олександра Дворецька – Голова правління Благодійного Фонду «Восток-СОС».
Тетяна Дурнєва – Виконавчий директор Донецької обласної організації ВГО «Комітет виборців України».
Сергій Карелін – експерт ГО «Центр «Ейдос», представник ГО «Громадська ініціатива Луганщини».
Сергій Мокренюк – співкоординатор громадського руху «Євромайдан-Крим», член правління громадської спілки «Координаційна рада організацій вимушених переселенців з Криму», голова ГО «Євромайдан-Крим».
Таміла Ташева – Голова правління громадської організації «Крим-СОС»
Юлія Тищенко – Голова Ради ГО Український незалежний центр політичних досліджень, керівник програми демократичних перетворень.
Людмила Янкіна – координатор проектів Центру інформації про права людини.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”3922,3921,3920″]

Вчора, 08 вересня 2016 року, парламент проголосував за прийняття двох проектів постанов (реєстр. №№ 4896 від 05.07.2016; 4931 від 08.07.2016) про зміни в адміністративно-територіальному устрої Донецької і Луганської областей.

Як відомо, в межах цих двох областей довгий час були територій, які підконтрольні українській владі, але за адміністративно – територіальним устроєм входять до складу міста обласного значення або району чи населеного пункту, адміністративний центр яких знаходиться на непідконтрольній території.

Зокрема, у межах Попаснянського району Луганської області склалася ситуація, за якої Березівська та Голубівська сільські ради опинилися під контролем незаконних збройних формувань. Відповідно до адміністративного підпорядкування села Катеринівка та Оріхове входили до вказаних сільських рад, проте фактично знаходились на території контрольованих українською владою.

Окрім цього, майже аналогічна ситуація склалась і в межах Микитівського району міста Горлівка Донецької області . Зазначена територія підконтрольна Україні та розташована на лінії зіткнення (селище Зайцеве та станція Майорська), згідно з Державним класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) відноситься до Микитівського району м. Горлівки, станція Майорська не є окремим населеним пунктом з визначеними межами. На даній території розташовані селище Зайцеве та чотири вулиці: станція Майорська, Сонячна (Солнечная), Заливна (Заливная), Кольцова.

Зазначені обставини, перш за все, негативно вплинули на стан надання соціальної допомоги населенню наведених підконтрольних українській владі територій.

Для врегулювання даної ситуації на територіях, які підконтрольні українській владі, необхідно було змінити адміністративно-територіальний устрій окремих районів вказаних областей, підпорядкувавши фактично підконтрольні українському Уряду адміністративно-територіальні одиниці чи їх частини до території тих районів, де українські органи влади здійснюють свої повноваження.

Так, згідно з прийнятими постановами:

• було вилучено з території Березівської сільської ради Луганської області 228,19 га (у тому числі територію села Катеринівка), Голубівської сільської ради Луганської області – 327,00 га земель (у тому числі територію села Оріхового), що знаходяться у їх віданні; ініційовано зміну меж міст Золотого та Гірського Луганської області за рахунок передачі до їх складу територій сіл Катеринівка та Оріхового;
• змінено адміністративне підпорядкування частини території Микитівського району міста Горлівка Донецької області, а саме: приєднано частину Микитівського району міста Горлівка Донецької області (вулиці станція Майорська, Сонячна (Солнечная), Заливна (Заливная), Кольцова) до селища міського типу Зайцеве міста Горлівка Донецької області та підпорядковано селище міського типу Зайцеве Бахмутському району.

Згідно з Регламентом Верховної Ради України вказані постанови зараз очікують на підписання та оприлюднення Головою Верховної Ради України. Вони наберуть чинності з дня їх офіційного оприлюднення.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”3960,3961″]