Категорія: Новини

Співробітники БФ «Право на захист» повідомляють про збільшення автомобільної черги і конфлікти серед водіїв на КПВВ «Майорське». Зранку 24 березня у черзі зі сторони Бахмута перебували більше 300 авто, а напередодні 500 автівок провели ніч, очікуючи своєї черги на проїзд через пункт пропуску.

Прикордонники та правозахисники протягом останнього тижня фіксують суттєве збільшення потоку людей через пункти пропуску. Так, учора за даними Держприкордонслужби КПВВ “Майорське” перетнули 10260 осіб та 940 транспортних засобів.

«На КПВВ «Майорське» є по одній полосі для руху авто у кожному напрямку. Але автомобілі зі сторони Бахмута рухаються ще і по узбіччю, а деякі намагаються оминути чергу, слідуючи по зустрічній смузі, – розповідає Ольга Мещерякова, монітор БФ «Право на захист». – Вночі околиці біля КПВВ були обстріляні, люди, які тут ночували і чули ці обстріли, пережили страшну ніч. Вони стомлені і налякані, і менше за все вони хочуть провести тут ще одну ніч, тож їх надзвичайно обурює, коли хтось намагається проїхати без черги».

Конфлікт почався, коли у відповідь на спроби проїзду по зустрічній смузі, люди, які стояли у загальній черзі, вийшли зі своїх автівок та заблокували тих, хто хотів оминути чергу. Водії, які рухалися по зустрічній смузі і опинилися заблокованими, теж вийшли із машин. Ситуація вилилась у суперечки та бійки, її вдалося врегулювати лише із приїздом поліції та втручанням військових. Проїжджу частину звільнили від авто, що її блокували, поліцейські провели профілактичні бесіди з учасниками руху. Представники поліції і надалі залишаються на місці, контролюють ситуацію.

Серед причин суттєвого збільшення потоку людей через КПВВ правозахисники називають необхідність пройти ідентифікацію пенсіонерів, яку зараз проводить Ощадбанк. Раніше БФ «Право на захист» повідомляв, що переселенці, які мають банківські картки Ощадбанку, отримують СМС повідомлення з рекомендацією пройти фізичну ідентифікацію, в іншому випадку їхню картку буде заблоковано. Нагадуємо, що термін ідентифікації продовжено до 1 травня 2017 року.

Переселенець із Луганська перестав отримувати адресну допомогу через те, що не зміг влаштуватися на роботу. Згодом він вийшов на пенсію, але в УСЗН все одно не призначили зазначені виплати. Завдяки юристам БФ «Право на захист» суди двох інстанцій визнали дії УСЗН неправомірними та зобов’язали Управління соцзахисту виплатити адресну допомогу ВПО.

У липні 2014 року Василь Андрійович* разом із дружиною був вимушений покинути рідний Луганськ та переїхати до Харкова. Переселенці стали на облік ВПО. Тоді ж їм обом як працездатним особам призначили адресну допомогу. Дружина Василя Андрійовича змогла влаштуватися на офіційну роботу, а він сам – не зміг, тому через 4 місяці виплати адресної допомоги йому припинили.

Наприкінці 2015 року чоловік вийшов на пенсію за віком. У січні 2016 він письмово повідомив управління соціального захисту про зміну свого статусу та подав заяву про призначення йому щомісячної адресної допомоги як пенсіонеру на наступний шестимісячний період, але не отримав ні виплат, ні навіть відповіді.

У червні 2016 року він знову звернувся до УСЗН, але у призначенні виплат адресної допомоги йому відмовили. При цьому працівники УСЗН посилались на п. 3 Постанови № 505, в якому сказано, що особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п. 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний термін не призначається.

Співробітники Харківського офісу БФ «Право на захист» допомогли Василю Андрійовичу оскаржити рішення УСЗН у суді та довести, що після досягнення пенсійного віку він має право отримувати щомісячну адресну допомогу.

Зокрема, суд взяв до уваги, що згідно із Постановою КМУ №505, «виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім’ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги».

В результаті розгляду справи суд визнав дії УСЗН неправомірними та зобов’язав Управління соцзахисту призначити та виплатити переселенцю щомісячну адресну допомогу починаючи з січня 2016 року.

В середині березня за результатами розгляду апеляційної скарги представників УСЗН, апеляційний суд підтвердив рішення суду першої інстанції.

*ім’я змінене із міркувань безпеки

Зранку в понеділок, 20 березня, в центральному відділенні Ощадбанку м. Костянтинівка утворилася черга з понад 300 переселенців.

Більшість ВПО прийшли до відділення для проходження ідентифікації. В приміщенні душно, місць для очікування не вистачає. Літній жінці у черзі стало погано, “швидка” забрала її до лікарні для надання медичної допомоги.

Ситуація ускладнюється тим, що в понеділок у Костянтинівці працюють тільки три відділення (включаючи центральне). Інші два відділення, де сьогодні можна пройти ідентифікацію, знаходяться далеко від центрального, до них треба діставатись громадським транспортом.

Зараз в приміщенні банку працює монітор БФ «Право на захист», яка допомагає хол-менеджеру перенаправляти ВПО до інших відділень, щоб зменшити навантаження на відділення і на людей, які опинилися у величезній черзі.

Протягом останнього тижня переселенці, які мають банківські картки Ощадбанку, отримують СМС повідомлення з рекомендацією пройти фізичну ідентифікацію до 03 квітня, в іншому випадку їхню картку буде заблоковано.

Посилаючись на прийняту 28 грудня 2016 року Постанову «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637», яка  розширює повноваження ПАТ «Державний ощадний банк України» щодо припинення соціальних виплат для внутрішньо переміщених осіб у разі не проходження ними фізичної ідентифікації кожні 3 місяці  з дня відкриття рахунка, Ощадбанк змусив тисячі ВПО, які отримують пенсію, але ще не отримали ЕПП,  звернутися до відділень майже одночасно, утворюючи величезні черги.

Згідно з даними, що надають монітори БФ «Право на захист»,  Ощадбанк не готовий до такої кількості клієнтів: у відділеннях у Донецькій та Луганській областях спостерігаються великі черги, у яких люди похилого віку змушені стояти по декілька днів, що негативно позначується не тільки на їхньому здоров’ї, але й житті.

Нагадаємо,  13.03.17 у м. Сєвєродонецьк у приміщенні Ощадбанку помер переселенець, який стояв у черзі із 100 іншими людьми з метою проходження ідентифікації.

За наявною інформацією, співробітники Ощадбанку отримали листа з роз’ясненням щодо строків та дати відліку строку, впродовж якого пенсіонер має пройти ідентифікацію, для звичайних банківських карток та ЕПП. Так, для ЕПП та звичайних карток, які було випущено до 24.02.2017 року, датою відліку прийнято вважати 1 число того місяця, в який було випущено картку або ЕПП. Для усіх карток та ЕПП, які буде випущено після 24.02.2017 р., датою відліку буде вважатися дата активації, тобто той день, коли ВПО активує картку шляхом введення пін-коду у терміналі або банкоматі. Саме з цього дня починається відлік відповідного строку – півроку для ЕПП і три місяці – для звичайної картки.  По ЕПП,  які були вже випущені, але ще не активовані, відлік не ведеться.

У разі не проходження фізичної ідентифікації у зазначений термін банк заблокує карту, зупинить видаткові операції за поточним рахунком до моменту особистого звернення клієнта до відділення банку і повідомить про це Міністерство фінансів України та Пенсійний фонд України

БФ «Право на захист» неодноразово наголошував на тому, що під час правозастосування ПАТ «Державний Ощадний банк України» Постанови 167 від 14 березня 2016 року було зафіксовано цілу низку проблем, зокрема нестача відділень, працівників банку та пристроїв банку в регіонах, де кількість ВПО є великою. Ці проблеми є черговою перешкодою в реалізації внутрішньо переміщеними особами своїх прав на пенсійне та соціальне страхування, права на адекватний рівень життя, недискримінацію, свободу пересування.

Наразі спостерігаються проблеми з доступом до інформації про ЕПП та деяких положень постанови №365 (проведення перевірок ВПО за місцем фактичного проживання, отримання пенсійних виплат тощо). Так, в Ощадбанку проходить процедура фізичної ідентифікації для одержувачів пенсійних виплат з числа ВПО, які вже отримали електронне пенсійне посвідчення (ЕПП). Вони повинні з паспортом, довідкою внутрішньо переміщеного особи і банківською карткою особисто відвідати будь-яке відділення та з використанням терміналу ввести пін-код карти і здійснити будь-яку операцію з власним рахунком (наприклад, зняти готівку, оплатити житлово-комунальні послуги чи перевірити баланс).

Нажаль, пенсіонери мало проінформовані про можливість проходити ідентифікацію в будь-якому відділенні, тож черги у деяких відділеннях зростають кожного дня. Так, у Костянтинівці у центральному відділенні Ощадбанку 14 березня була зафіксована черга з понад 200 ВПО. Пенсіонери самостійно склали список, дехто стоїть в черзі вже третій день поспіль.

Черга у Центральному відділенні Ощадбанку м. Покровськ складає майже 300 осіб. Основне питання стосовно якого ВПО хочуть потрапити до банку, це ідентифікація, але є й ті хто прийшов отримати ЕПП. Як повідомив один з переселенців, він прийшов до відділення о шостій годині ранку і був вже 187-й у черзі.

БФ «Право на захист»вважає за належне та правомірне Пенсійному Фонду України та Міністерству соціальної політики України використовувати наявні інструменти здійснення контролю, які достатньою мірою надає Закон України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб» та Порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.  Громадяни України не повинні страждати через неузгодженість дій органів влади.

Через потужні обстріли 8 та 9 березня у селищі Зайцеве (Бахмутка) 15 будинків на двох вулицях отримали пошкодження різного ступеня, зазначають співробітники Слов’янського офісу БФ «Право на захист».

Так, на вул. Рибалка один будинок зруйнований, а  ще один значно пошкоджений. На вул. Базановій пошкоджено 13 будинків: дахи, вікна, стелі, господарські будівлі. Три будинки господарі залишили, а в десяти будинках люди продовжуть жити, незважаючи на руйнування.

В результаті обстрілу мирні жителі не постраждали.

«Люди втратили майно і відбудувати зруйновані будинки їм буде не так просто, особливо, пенсіонерам, – розказує Єлізавета Гончарова, монітор Слов’янського офісу БФ «Право на захист». – Ми спілкувалися з багатьма місцевими жителями, але особисто мене вразила історія двох родин, які тримали корів. Власне кажучи, пенсіонери жили завдяки цим коровам, бо не тільки сами вживали молоко, але й продавали його односельчанам. Але через постійні обстріли родини були змушені продати худобу на м’ясо. Вони боялися, що одного разу корови можуть загинути».

Нагадаємо, селище Зайцеве розділене на три окремі частини – центральна частина, Жованка і Бахмутка. Весь центр селища і частина Жованки – неконтрольована Урядом України територія, решта території – КУУТ.[boc_img_gallery columns=”4″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”4561,4581,4582,4583″]

15 березня планується проведення чергового засідання Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, на якому планується розгляд законопроекту “Про тимчасово окуповану територію України” № 3593-д від 19.07.2016.

Ми наполягаємо, що текст законопроекту потребує значних концептуальних змін, обговорення та суттєвого аналізу гуманітарних, соціальних, економічних наслідків його прийняття з урахуванням міжнародних зобов’язань України.

Після нищівної критики законопроекту з боку громадських та міжнародних організацій,  на базі Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, який є профільним при розгляді 3593-д, були проведені засідання робочої групи щодо напрацювання змін та рекомендацій до вищезгаданого законопроекту.

Оновлений текст проекту закону містить численні загрози, не забезпечує права та свободи громадян, що проживають в окремих районах Донецької, Луганської областей та АР Крим, не враховує більшість зауважень та пропозицій, наданих міжнародними та національними громадськими організаціями.

Прийняття законопроекту 3593-д без урахування застережень, які ми описували у чисельних заявах та зверненнях, призведе до таких негативних наслідків:

• за будь-яку шкоду, завдану внаслідок окупації території, яка не визначається Законом, але буде визначена Кабінетом Міністрів, не буде нести відповідальність Україна, а відповідальність Російської Федерації при цьому не може бути визначена національним законодавством України. В результаті, особи, майно яких було знищене чи пошкоджене, залишаться без захисту;
• громадяни України, які проживають в окремих районах Донецької та Луганської областей та в АРК, не отримуватимуть пенсії всупереч Конституції України, міжнародним нормам та практиці ЄСПЛ, бо держава не здійснюватиме пенсійного та соціального забезпечення цієї категорії осіб;
• адміністративний порядок визнання документів, виданих на цих територіях, не зможе бути запровадженим, оскільки законопроект закріплює визнання нікчемними будь-яких документів, виданих де-факто властями, без будь-яких виключень;
• автомобільне та залізничне пасажирське сполучення з окремими районами Луганської та Донецької областей та АРК лишається під повною забороною, що призведе до ускладнення реалізації свободи пересування і незначним чином впливає на заходи безпеки;
• переміщення громадян України з пошкодженими або втраченими документами через адміністративний кордон чи лінію зіткнення лишиться неможливим, оскільки абсолютно не регулюється законопроектом;
• російські правозахисники та журналісти, шукачі притулку та інші громадяни РФ не зможуть легально потрапляти до окремих районів Донецької та Луганської областей та АРК та здійснювати правомірну діяльність, в тому числі в інтересах громадян України, оскільки всім громадянам Росії в’їзд на ці території буде заборонено та передбачено кримінальну відповідальність за такі дії.

Ми не піддаємо сумніву необхідність врегулювання питань забезпечення прав людини в окремих районах Донецької, Луганської областей та АР Крим. Наполягаємо, що прийняття законопроекту має бути узгодженим, виваженим та враховувати інтереси та потреби громадян.

Олександр Галкін, Благодійний фонд “Право на захист”

Олександра Дворецька, Благодійний фонд “Восток-СОС”

Ольга Гвоздьова, Громадська організація “Донбас СОС”

Таміла Ташева, Громадська організація “КримСОС”

Тетяна Дурнєва, Громадська організація “Громадський холдинг “Група Впливу”

Сьогодні, 13.03.17, приблизно о 9:20 ранку у м. Сєвєродонецьк у приміщенні Ощадбанку (пр-т Гвардійський, 40) помер переселенець, який стояв у черзі із 100 іншими людьми з метою проходження ідентифікації.

За словами лікарів швидкої допомоги, попередня причина смерті  чоловіка ( 1953 року народження) – серцевий напад.

Випадок стався у приміщенні нового відділення Ощадбанку, офіційне відкриття якого заплановано на 16 березня, але з 9 березня відділення працює у тестовому режимі.

У новому відділенні, яке обладнане доріжками для сліпих людей, має широкі автоматичні двері та є зручним для осіб з обмеженими фізичними можливостями, планується проводити прийом ВПО.

Нагадаємо, 28 грудня 2016 року була прийнята Постанова «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637», яка  розширює повноваження ПАТ «Державний ощадний банк України» щодо припинення соціальних виплат для внутрішньо переміщених осіб у разі не проходження ними фізичної ідентифікації кожні 3 місяці  з дня відкриття рахунка.

Водночас, проходження фізичної ідентифікації у відділеннях Ощадбанку передбачене лише для ВПО, що суттєво порушує їхнє контитуційне право на пенсіне забезпечення.

БФ «Право на захист» знову наголошує на тому , що замість розробки нових процедур верифікації та ідентифікації органи державної влади мають забезпечити повноцінне функціонування Єдиної інформаційної бази та налагодити обмін інформацією між міністерствами та установами. Через неузгодженість дій органів влади не повинні страждати громадяни України.

У кожної людини є близькі люди, родичі по крові, які називаються родиною. Виростаючи і стаючи самостійною, людина створює свою сім’ю. А якщо не сталося знайти когось близького за духом та інтересами?

Наприклад, як двом одиноким жінкам, що мешкали у різних містечках Донецької області. З часом вони обидві зрозуміли, що тільки сім’я здатна підтримати та захистити, тож взяли на виховання дітей, які залишилися без батьківського піклування, а доля їх розкидала по інтернатах і притулках. Так утворилося дві родини, у кожній – мати і діти, що тепер мають сім’ю.

Але через конфлікт на сході країни обидві родини були змушені залишити свої домівки і переміститися у Запорізьку область. Життя в орендованих квартирах з мінімальною кількістю необхідних речей досить непросте. Особливо, коли родина велика, а адресну допомогу як ВПО мати отримати не в змозі.

«Обидві жінки виховують дітей, піклуються і дбають про них, виконуючи функції не тільки батьків, а й соціальних працівників. Відмова органу соціального захисту у виплаті їм адресної допомоги, як офіційно працевлаштованим, спонукала обох жінок звернутися до нас по допомогу, – розповів Вадим Стремоухов, адвокат Запорізького офісу БФ «Право на захист». – Від імені ВПО нами було складено заяви до управління соціального захисту, в яких, посилаючись на нормативні акти, обгрунтовано право жінок, глав прийомних сімей, на призначення та отримання  адресної допомоги».

Адвокат зазначив, що на цей час обом ВПО вже виплачена грошова допомога на проживання за весь час з моменту їхнього первинного звернення до органу соціального захисту.

Ми щиро сподіваємося, що незважаючи на ситуацію, що склалася, життя обох родин потихеньку налагодиться.

Компенсувати батьківську турботу неможливо, тож буде добре, коли державні органи хоча б не перешкоджатимуть тим людям, що утворили прийомні сім’ї і цілодобово працюють батьками дітей, які нарешті знайшли свої родини.