Категорія: Новини

Судова справа БФ «Право на захист» щодо поновлення виплати пенсії внутрішно переміщеній особі буде розглянута у Верховному Суді як зразкова.

29 березня Верховний Суд розгляне справу щодо оскарження припинення виплати пенсії та її поновлення пенсіонеру-ВПО, рішення у якій будуть застосовуватись у всіх аналогічних справах.

Пенсіонерці, яка переїхала до Бахмутського району, припинили  виплату пенсії 01.04.2017 року на підставі постанови КМ України №365 від 08.06.2016 року, а саме через «верифікацію за списками СБУ».

Восени 2017 року жінка звернулася до юристів Бахмутського офісу БФ «Право на Захист» із метою отримання правової допомоги. Адвокатом Сергієм Шкрамадою було складено й подано до Донецького окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання припинення виплати пенсії незаконним і поновлення виплати пенсії, починаючи з 01.04.2018 року. Номер справи – 805/402/18-а.

Суд передав справу на розгляд до Верховного Суду як зразкової, оскільки в провадженні суду знаходиться понад 200 справ, які мають такі саме ознаки.

Зразкова справа – це справа, що розглядається Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення, яке в майбутньому мають використовувати суди під час розгляду таких саме – так званих типових – справ із метою уникнення появи протилежної судової  практики з однакових питань.

Отже, після постановлення зразкового рішення, усі подібні справи мають бути розглянуті у спрощеному порядку і рішення в них мають відповідати рішенню Верховного Суду.

Нагадаємо, 30 січня 2018 року у подібній справі № 428/6579/17, яку також вели юристи БФ «Право на захист», Верховний Суд ухвалив перше з моменту його створення рішення на користь позивача, визнавши пріоритетність норм Закону України над постановами Кабінету Міністрів України.  З того моменту аналогічні рішення були ухвалені Верховним Судом ще орієнтовно в 25 справах. Отже, ми сподіваємося, що зразкове рішення також буде на користь пенсіонера-ВПО.

Олег Тарасенко,

старший стратегічний юрист БФ «Право на захист»

Сьогодні, 7 березня, на КПВВ «Мар’їнка»  та «Станиця Луганська» спостерігаються складні погодні умови.

Через сильну ожеледицю дорожнє покриття фактично перетворилося на ковзанку, що загрожує травмами, особливо людям пенсійного віку.

На 12:00 на КПВВ «Мар’їнка» з боку НКУУТ була черга з 40 людей, з боку КУУТ – 70 людей.

На «нульовому» блокпосту 120 людей чекали  майже 2 години,  адже зранку автобуси, які здійснюють перевезення між «нульовим» блокпостом та КПВВ, взагалі не виїхали на маршрут.

Дорожні служити не працюють. Вже було зафіксовано кілька падінь та викликів швидкої.

За словами співробітників БФ «Право на захист», на КПВВ «Станиця Луганська» працює посипальна техніка, але через деякий час дорога знову вкривається кригою, тож перетин лінії зіткнення у зв’язку із погодними умовами стає все складнішим.

Також прес-служба Донецького прикордонного загону Держприкордонслужби України повідомляє про ожеледицю на КПВВ «Гнутове» та «Новотроїцьке».[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6009,6022,6023″]

БФ «Право на захист» вітає позитивні зміни, внесені розпорядженням Кабінету Міністрів України №79-р до розпорядження КМУ 1085-р.

Нагадаємо, 7 лютого Кабінет міністрів України вніс зміни у додатки 1 і 2 до розпорядження від 7 листопада 2014 року №1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на територіях яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».

Моніторинг, що здійснюється на постійній основі співробітниками регіональних команд БФ «Право на захист» у п’яти східних областях України, показав успішне застосування розпорядження в більшості відвіданих локацій.

Раніше нерідко траплялися випадки, коли переселенцям відмовляли у призначенні адресної допомоги через відсутність їхнього населеного пункту безпосередньо у переліку, хоча він входив до складу більшого міста чи селища, зазначеного в розпорядженні №1085.  Деякі УСЗН у таких випадках керувалися довідником адміністративно-територіального устрою (наприклад, у Вовчанському районі Харківської області) або надсилали запити до Донецької та Луганської обласних адміністрацій (наприклад, у Первомайському районі Харківської області), інші рекомендували відправити запити до Антитерористичного центру. Проте, в більшості випадків такі ВПО залишалися без виплат.

Оновлений же перелік деталізований, у ньому  зазначені невеликі міста, села та селища, що входять в більші населені пункти. Тепер особи, яким раніше не призначили адресну допомогу через відсутність населеного пункту безпосередньо у переліку, зможуть оформити цю виплату. Співробітники УСЗН зазначають, що після оновлення списку призначати адресну допомогу стало значно легше та швидше.

Так, у лютому УСЗН Куп’янського району Харківської області вже призначило адресну допомогу чотирьом ВПО з м. Ірміно та м. Золоте-5 Луганської області, а УСЗН у м. Костянтинівка Донецької області – двом ВПО з м. Красногорівка Донецької області.

Проте, на жаль, перелік досі не є вичерпним і точним. У випадку відсутності населеного пункту у розпорядженні №1085, співробітники, принаймні, мають можливість звернутися до системи адміністративно-територіального устрою на офіційному веб-порталі Верховної Ради України.

Та як саме діяти, якщо населені пункти вже перейшли під контроль ЗСУ, але зазначені в переліку як «непідконтрольні»? Така ситуація виникла у селищах Травневе та Гладосове Бахмутського району Донецької області. У попередній редакції 2015 року Травневе було у переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, а Гладосове взагалі було відсутнє. У листопаді 2017 року контроль над цими територіями було відновлено і мешканці селищ отримали доступ до державних та соціальних послуг.  Але у новій редакції розпорядження обидва селища вже зазначені як «непідконтрольні».  Тож наразі мешканці цих двох селищ позбавлені соціальних виплат і пенсій (пенсійні виплати були призупинені в середині лютого), відновлення яких тепер можливо тільки за умови отримання довідки ВПО.

БФ «Право на захист» закликає Кабінет Міністрів України оперативно внести відповідні зміни до переліків,  затверджених розпорядженням КМУ №1085-р, та забезпечити доступ мешканців Травневого та Гладосового до соціальних послуг.

29 березня 2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розгляне зразкову адміністративну справу за позовом громадянки до Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії.

Звернення з таким позовом до суду обґрунтовано тим, що позивачка є пенсіонером та отримує пенсію за віком. У зв’язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції в її населеному пункті вона вимушена була покинути своє постійне місце проживання та переїхати до Бахмутського району Донецької області, де стала на облік як внутрішньо переміщена особа. Проте відповідач з 1 квітня 2017 року припинив їй виплату пенсії з підстав, на думку позивачки, не передбачених статтею 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Позивачка вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують її право на пенсійне забезпечення.

В ухвалі про відкриття провадження Верховний Суд зазначає, що доцільність розгляду цієї справи як зразкової обґрунтовано тим, що станом на 7 лютого 2018 року у провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебуває 226 типових справ цієї категорії. Суд дійшов висновку, що розгляд цієї справи як зразкової надасть можливість більш швидкого розгляду зазначеної категорії типових справ, а відповідачу у справі – можливість вирішення таких спорів у позасудовому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 290 КАС України Верховний Суд вирішує зразкові справи за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Співробітники БФ «Право на захист» повідомляють, що станом на 14:30 водії ФОП перекрили дорогу у напрямку смт. Станиця Луганська на перетині вулиць 5-я лінія та Горького.

Водії проводять акцію протесту проти обмеження працівниками поліції руху приватних перевізників до КПВВ: сьогодні приватних перевізників змушують висаджувати пасажирів на блок-посту в Макарове.

Наразі зі Станиці Луганської випускають всіх, а у Станицю Луганську не пропускають автобуси та маршрутні таксі. Водночас, легкові автомобілі проїжджають безперешкодно.

Люди, які прямують у бік Станиці Луганської або КПВВ у громадському транспорті, змушені виходити із речами та майже 5 км йти пішки , викликати таксі або чекати місцевий транспорт (Валуйське – Малинівка), який пропускають.

БФ «Право на захист» закликає громадян під час планування поїздок врахувати ситуацію, що склалася поблизу КПВВ «Станиця Луганська».[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6007,6017″]

Президент БФ «Право на Захист» Олександр Галкін у рамках дискусії  «Східна Україна: забута криза після 4 років конфлікту», що відбулася у Брюсселі, розказав про гуманітарні виклики та захист прав переселенців під час конфлікту на сході України.

На конференції представники країн ЄС, гуманітарних організацій та української влади шукали шляхи вирішення гуманітарної кризи, яка була спричинена конфліктом на Донбасі. За чотири роки протистояння постраждали 4.4 млн чоловіків, жінок та дітей. 1.6 млн внутрішньо переміщених осіб потребують термінової допомоги та захисту. Конференція мала на меті підвищити обізнаність щодо складної гуманітарної ситуації та наслідків конфлікту на Сході України.

Олександр Галкін під час своєї доповіді виділив основні гуманітарних проблеми з якими стикаються переселенці, назвав можливі шляхи їх вирішення та розповів як БФ «Право на захист» допомагає людям, які постраждали від конфлікту.

За словами Олександра Галкіна, великою гуманітарною проблемою залишається відсутність механізмів оцінки збитків та компенсації за зруйноване житло. Він зазначив,  що від початку конфлікту на Сході України було пошкоджено 40 000 будинків, а до різних судових інстанцій було подано орієнтовно 50 справ щодо компенсації збитків. Половину з них супроводжували юристи БФ «Право на захист». На жаль, попри позитивні рішення за деякими справами, переселенцям так і не вдалося отримати компенсації.

Ще однією проблемою є складності під час перетину лінії розмежування. Здебільшого особи, які перетинають лінію розмежування, витрачають на це 3–4 години. Ще у третини осіб така подорож забирає 5–6 годин їхнього часу. Водночас приблизно третина всіх осіб, які перетинають лінію розмежування, належить до соціально незахищених осіб — пенсіонерів, батькам із дітьми та особам з особливими потребами.

Варто зазначити, що найбільш соціально незахищеною категорією населення є пенсіонери. Дуже часто вони залишаються без єдиного засобу до існування – пенсії, яка гарантована їм українською Конституцією. «Станом на серпень 2014 р. на тимчасово окупованій території було зареєстровано 1,28 млн пенсіонерів. Сьогодні лише 504 900 отримують пенсії», — зазначив Олександр Галкін.

БФ «Право на захист» захищає права осіб, яким було незаконно припинено пенсійні або інші соціальні виплати. «Протягом 2017 р. Фонд надав допомогу 28 тисячам переселенців. 60 % усіх звернень стосувалися саме пенсії. Так, наші юристи супроводжували 325 пенсійний справ у судах», — навів статистичні дані Президент Фонду.

Подивитися запис конференції можна тут. 

З 1 березня  всі КПВВ переходять на весняний режим роботи.

Так, контрольно-пропускні операції для осіб та транспортних засобів будуть здійснюватися щодня з 07.00 до 18.30.

Таким чином, час роботи КПВВ збільшується на 2,5 години.

БФ «Право на захист» просить всіх, хто планує  поїздки та перетин лінії розмежування через КПВВ, врахувати дану інформацію щодо змін у режимі роботи КПВВ.

Співробітники Слов’янського офісу БФ «Право на захист» продовжують правозахисну та правоосвітню роботу із ВПО та місцевими мешканцями. Цього разу робочою групою у складі юриста Володимира Орехова, моніторів Ельвіри Ставінової та Віталія Кудринського була проведена безоплатна групова правова консультація для студентів-ВПО Бахмутського медичного коледжу.

Основними питаннями, що обговорювалися під час консультації, були отримання адресної допомоги студентами-ВПО та оформлення внутрішньо переміщеними особами паспорта громадянина України.

Також правозахисники розповіли присутнім про права студентів, що передбачені Законом України «Про вищу освіту», зокрема в частині права на забезпечення гуртожитком, пільговий проїзд у транспорті, академічну мобільність, канікулярну та академічну відпустку, перерву у навчанні, безоплатне проходження практики, трудову діяльність у позанавчальний час, участь у формуванні індивідуального навчального плану та особливості реалізації державної цільової підтримки студентів з числа внутрішньо переміщених осіб.

Співробітники БФ «Право на захист» надали вичерпні відповіді на поставлені запитання, залишили свої контакти, щоб у разі необхідності студенти могли звернутися за консультацією та допомогою.