Категорія: Новини

Сьогодні правозахисники, психологи  та журналісти у форматі вільного спілкування «Кава з правозахисниками» говорили про те, як захистити дітей, постраждалих від війни на Донбасі.

Організаторами заходу стали Центр інформації про права людини та Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

Ксенія Карагяур, правовий аналітик БФ «Право на захист», Олена Розвадовська, директор організації захисту прав дітей «Синє пташеня» та Анна Дементенко, студентка, психолог дитячого табору «Лісова застава» розказали реальні історії того, який вплив та які психологічні наслідки мали для дітей бойові дії, обговорювали питання соціального захисту, потрібного дітям, та мінуси соціальної політики держави в цьому питанні.
«В умовах збройного конфлікту в країні діти в населених пунктах вздовж лінії зіткнення регулярно отримують психологічні та фізичні травми. Нажаль, ми досі не знаємо точної кількості дітей, які постраждали внаслідок конфлікту, адже держава не веде такий облік», – зазначила Ксенія Карагяур.

Вона також розповіла, що БФ «Право на захист» відомо про дітей, які серйозно постраждали внаслідок конфлікту та наразі проживають у Донецькій (Волноваський та Бахмутський райони, смт Новгородське), Луганській (Новоайдарський та Станично-Луганський райони) та Харківській (Первомайський та Печенізький райони) областях.

За даними ЮНІСЕФ в Україні понад  580 тисяч дітей, постраждалих внаслідок конфлікту. Парламентська асамблея Ради Європи в січні 2018 року прийняла Резолюцію 2204 щодо дітей, постраждалих внаслідок конфлікту, в якій закликає держав-учасниць (це стосується й України) зміцнювати механізми та заходи щодо захисту та підтримки дітей на всіх рівнях шляхом:

5.4.1. розробки програм соціального забезпечення та поліпшення соціально-економічних умов та можливостей для дітей та їхніх сімей як в країнах конфлікту, так і в країнах, що вітають біженців;

5.4.2. сприяння роботі, яку проводять міжнародні організації та неурядові організації, що працюють у цій галузі, надаючи політичну та фінансову підтримку відповідно до реальних потреб та міжнародних стандартів

5.4.3. забезпечення доступу до дітей, які потребують допомоги, та безперервність програм у зоні конфліктів та інше.

«За останніми даними тільки 8 дітей отримали статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, – констатує Ксенія Карагяур. – Постанова №268 Уряду не працює, а центральні органи виконавчої влади не поспішають доробити акт».

БФ «Право на захист» вважає, що тільки розуміючи точну кількість дітей можна роботи наступні кроки в сфері захисту їхніх прав та надання необхідної підтримки.

[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6043,6057,6058″]

Сьогодні, 27 березня, на КПВВ «Мар’їнка» у чоловіка стався інфаркт.

За інформацією, отриманою моніторами БФ «Право на захист», 60-річний чоловік прямував у напрямку м. Курахове з неконтрольованої Урядом України території.

Під час перетину КПВВ у нього виникли проблеми з пропуском. Прикордонники не бачили пропуск у базі, тож для вирішення питання чоловік попрямував до представників Координаційної групи (КГ). Через деякий час, вийшовши із модуля КГ, чоловік раптово впав і втратив свідомість.

Співробітники  Державної прикордонної служби терміново почали надавати йому першу допомогу і викликали лікарів із Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Пирогова,  які працюють на КПВВ. Також була викликана з Мар’їнки швидка допомога, автомобіль якої доїхав до КПВВ протягом 2-3 хвилин.

На щастя, чоловіка врятували й зараз з попереднім діагнозом інфаркт він перебуває в реанімаційному відділенні лікарні, розташованій у м. Курахове .

БФ «Право на захист» нагадує: якщо комусь стало зле з боку в’їзду на КПВВ, обов’язково сповістить про це співробітників Державної прикордонної служби України (ДПСУ), які знаходяться біля шлагбаума. Вони, використовуючи засоби зв’язку, оперативно викличуть медиків.

Також можна самостійно звернутися до намету ДСНС, де співробітники дадуть вам можливість перепочити, а в той час викличуть бригаду медиків. А на КВВВ «Гнутове», «Майорське» та «Станиця Луганська» в наметах ДСНС постійно чергують фельдшери, які також зможуть надати першу допомогу.
Також можна звернутися до найближчих модулів Première Urgence Internationale та  Міжнародного Комітету Червоного Хреста, в яких чергують медики та наявні необхідні для надання першої допомоги медикаменти.

Як ми вже встигли неодноразово переконатися, головне – не затягувати із запитом на медичну допомогу! Потрібно повідомити співробітникам КПВВ та оточуючим вас у черзі людям про погіршення самопочуття та відвідати модуль медиків якомога швидше.

Співробітники БФ «Право на захист» старший стратегічний юрист Олег Тарасенко та правовий аналітик Еліна Шишкіна взяли участь у всеукраїнському круглому столі «Переселенці: повноправні громадяни України чи вигнанці? Які проблеми внутрішньо переміщених осіб спромоглася вирішити держава за чотири роки?», що відбувся 22 березня 2018 у Національній академії наук України.

Учасники заходу обговорювали основні проблеми, які об’єднують переселенців усієї України — це відсутність житла та виборчого права.

Під час дискусії Олег Тарасенко підкреслив необхідність отримання пенсій мешканцями неконтрольованих Урядом України територій без оформлення довідки ВПО, з огляду на судову практику й позицію таких міжнародних організацій, як Агентство ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН), Управління Верховного комісара ООН з прав людини і Парламентська асамблея Ради Європи.

В свою чергу заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та ВПО (МТОТ) Георгій Тука зазначив, що він підтримує відв’язку пенсій від довідки ВПО, але через позицію Міністерства соціальної політики України МТОТ не може прийняти відповідне рішення.

Також велику увагу учасники круглого столу приділили проблемі забезпечення житлом переселенців. Так, Еліна Шишкіна підкреслила: «Компенсація за зруйноване житло — це обов’язок держави. Про це говорять закон, міжнародна практика, зокрема й ЄСПЛ. За 4 роки конфлікту, – продовжила Еліна Шишкіна, –  було пошкоджено або зруйновано понад 40 00 тис. будинків, але на сьогодні досі не створено єдиного реєстру такого житла».

Георгій Тука розповів, що поки реєстр не створено, однак зараз розробляють відповідне програмне забезпечення. Водночас було вказано, що реєстр пошкодженого або зруйнованого житла не буде прив’язаний до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, держателем якого є Міністерство Юстиції України. Тому він буде носити більше інформативну функцію.

Учасники круглого столу наголосили, що за опитуваннями, від 20 до 70 відсотків переселенців наразі вирішили, що не повернуться назад. І держава, з огляду на права людини, має допомогти своїм громадянам розпочати нове гідне життя й вирішити їхні житлові проблеми.

Георгій Тука проінформував, що у 2017 р. МТОТ придбало 52 квартири для переселенців. У 2018 році на придбання житла для ВПО передбачено 34 мільйони гривень. «Ми не збираємося на цьому заспокоюватись, я сподіваюсь у липні після першого півріччя продовжити перемовини з міністерством фінансів заради збільшення суми», – додав замміністра.

Сьогодні програма «Доступне житло» є однією з небагатьох можливостей для переселенців придбати житло на пільгових умовах. Голова правління Фонду Держмолодьжитло Сергій Комнатний зазначив: «В минулому році ми підготували зміни до двох постанов уряду, які регламентують порядок реалізації програми «Доступне житло». Коли ми побачили, що є економія на інших програмах – 30 млн. – ці кошти були перерозподілені на програму «Доступне житло». Ми оперативно змогли надати 91 державну підтримку (65 з них –сім’ям переселенців, 17 – учасникам АТО і 9 – іншим категоріям громадян)».

Сергій Комнатний нагадав присутнім, що Законом про державний бюджет на програму «Доступне житло» передбачено 100 мільйонів, і починаючи з квітня вони будуть надходити щомісячно траншами по 20 мільйонів. Між тим бюджетний запит Держмолодьжитла на цю програму складав 1 мільярд гривень.

Круглий стіл став чудовою можливістю налагодження діалогу між владою та громадськими організаціями, які займаються проблемами ВПО. Учасники заходу наголосили, що тільки шляхом об’єднання зусиль переселенців, правозахисників та влади можна ефективно розв’язувати проблеми внутрішньо переміщених осіб.

Співробітники Бахмутського офісу БФ «Право на захист» Ельвіра Ставінова, Віталій Кудринський та Володимир Орехов провели групову правову сесію для жителів смт. Миронівське Бахмутського району, що розташоване поблизу лінії зіткнення.

На початку 2015 року селище обстрілювали щодня, а місцеві мешканці не відходили понад десять метрів від своїх підвалів і так жили тижнями.

Наразі кожен будинок прошитий осколками, розбиті вікна зяють чорнотою. Чимало будівель зруйновано вщент.

Тож не дивно, що здебільшого питаня, з якими зверталися місцеві мешканці, стосувалися компенсації за житло, зруйноване внаслідок артилерійських обстрілів.

«Найбільш болючою для людей залишається проблема отримання компенсації за зруйноване житло, – розповідає юрист БФ «Право на захист» Володимир Орєхов. – Адже, з одного боку, в законодавстві закріплена норма про отримання компенсації за пошкодження житла в результаті проведення АТО з державного бюджету, але фактично не існує механізму виплат цієї компенсації».

Юристи роз’яснили присутнім алгоритм подачі скарг до національних та міжнародних судових інстанцій щодо отримання компенсації за зруйноване житло, а також відповіли на велику кількість запитань стосовно захисту прав ВПО у світлі останніх змін в законодавстві.

Основними питаннями були поновлення виплат адресної грошової допомоги та пенсії. Людей хвилювало питання, чи виплатять заборгованість з моменту звернення, чи порятунку доведеться шукати у Феміди.

Серед інших питань, які цікавили мешканців смт. Миронівське, були можливість оформлення субсидії на орендоване житло, алгоритм дій у разі призупинення пенсії ВПО, документи, необхідні для звернення до суду щодо встановлення факту смерті, консультація щодо подання апеляційної скарги, визнання права власності на спадщину та ін.

Співробітники БФ «Право на захист» постійно здійснюють виїзди до населених пунктів сірої зони, де періодично чути відголоски війни. Метою таких виїздів є надання безоплатної правової допомоги постраждалому населенню.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6041,6049,6050″]

У Касаційному адміністративному суді відбувся круглий стіл «Майнові права внутрішньо переміщених осіб в Україні».
Виступаючи із доповіддю щодо проблем реалізації майнових та соціальних прав внутрішньо переміщених осіб, Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер привітала рішення Верховного Суду, яким захищено права ВПО на пенсії. «Ми очікуємо розгляду зразкової справи щодо виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, яка призначена на 29 березня цього року», – додала вона.

Нагадаємо, судова справа БФ «Право на захист» щодо поновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі буде розглянута у Верховному Суді як зразкова: 29 березня Верховний Суд розгляне справу щодо оскарження припинення виплати пенсії та її поновлення пенсіонеру-ВПО, рішення у якій будуть застосовуватись у всіх аналогічних справах.

Зразкова справа – це справа, що розглядається Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення, яке в майбутньому мають використовувати суди під час розгляду таких саме – так званих типових – справ із метою уникнення появи протилежної судової  практики з однакових питань.

Отже, після постановлення зразкового рішення, усі подібні справи мають бути розглянуті у спрощеному порядку і рішення в них мають відповідати рішенню Верховного Суду.

БФ «Право на захист» сподівається, що зразкове рішення буде ухвалено на користь пенсіонера-ВПО.

Фото із сторінки Верховний Суд[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6012,6032″]

Станом на 13:00 на КПВВ «Новотроїцьке»  спостерігається велика черга людей, які перетинають КПВВ пішки, повідомляють співробітники БФ «Право на захист».

Черга утворилася через те, що з 4 автобусів, які курсують між КПВВ та «нульовим» блок-постом, працює тільки один.

Три інших автобуси не працюють через несправність.

Прикордонники пропускають людей, що прямують на неконтрольовану Урядом України територію, дуже повільно. Наразі майже 200 людей стоять у черзі до паспортного контролю.

Співробітники  Державної служби з надзвичайних ситуацій роздають людям, що мерзнуть у черзі, гарячий чай.

БФ «Право на захист» закликає громадян під час планування поїздок врахувати ситуацію, що склалася на КПВВ «Новотроїцьке».[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6014,6035,6036″]

Сьогодні, 23 березня, на КПВВ «Гнутове» помер чоловік.

За інформацією, отриманою моніторами БФ «Право на захист», чоловік 1953 року народження прямував із Маріуполя до Донецька.

Після проходження КПВВ, чоловік сів в автобус, де йому і стало зле. Смерть настала миттєво.

За інформацією фельдшера ДСНС, що працює на КПВВ, попередня причина смерті – відрив тромбу.

Дочці померлого чоловіка, яка мешкає в Маріуполі, уже повідомлено. Наразі очікується приїзд поліції з м. Волноваха.

БФ «Право на захист» висловлює співчуття рідним та близьким померлого.

Правозахисники, громадські активісти і переселенці провели біля Верховної Ради України акцію «Невидимі виборці» з вимогою ухвалення законопроекту щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Учасники акції намагалися привернути увагу громадськості й політиків до відсутності права голосу у ВПО та трудових мігрантів на місцевих виборах, адже розгляд відповідного законопроекту народні депутати відкладають уже рік.

Саме 27 березня виповниться рік, як у ВРУ зареєстровано законопроект №6240 про виборчі права переселенців та трудових мігрантів, а 19 березня 2018 року – остання Погоджувальна рада, коли депутати вирішують, які законопроекти розглядатимуться на пленарному тижні.

Законопроектом №6240, зокрема, передбачається визначати членство у територіальній громаді за виборчою адресою, а не за місцем реєстрації, що дозволить ВПО, трудовим мігрантам і особам без реєстрації брати участь у місцевих виборах.

«Вже понад чотири роки поруч з нами проживають переселенці. Вони сплачують податки в місцевий бюджет, їхні діти ходять до школи, дуже часто ВПО мають активну громадську позицію, але впливати на місто чи свій район не можуть, бо не мають права голосу на місцевих виборах, – зазначила Анастасія Одінцова,  правовий аналітик БФ «Право на захист». – Вони невидимі для місцевих депутатів, бо не зможуть їх обрати. Ми сподіваємося, що зазначений законопроект найближчим часом буде розглянутий і дана дискримінація буде усунута».

Організатором акції «Невидимі виборці» на підтримку Законопроекту №6240 став Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» разом з Громадянською мережою ОПОРА, БФ «Право на Захист», Донбасс SOS, Крим- SOS, Восток SOS, Благодійним фондом допомоги батальйону «Донбас», Регіональним центром прав людини, Українською Гельсінською спілкою з прав людини – УГСПЛ, Центром інформації про права людини.

Майже 7,5 тисяч переселенців переїхало у прифронтове місто Торецьк Донецької області. Наразі, за інформацією місцевої влади, в місті разом з прилеглими селищами проживає майже 70 тисяч мешканців.

Але як ВПО, так і місцеві мешканці потребують актуальної інформації, зокрема, щодо способів захисту своїх прав, шляхів звернення до держорганів, можливостей отримання допомоги від гуманітарних організацій тощо.

Цього тижня співробітники Слов’янського офісу БФ «Право на захист» – юристи Володимир Орєхов, Дмитро Ганич та монітор Наталія Шевченко – провели групову юридичну консультацію для переселенців, які знаходяться на обліку у торецькому міському центрі зайнятості.

Під час консультації був роз’яснений алгоритм дій щодо оформлення дублікату трудової книжки. Також присутні цікавилися питанням відмови у прийнятті на роботу у зв’язку із відсутністю трудової книжки.

Співробітники Слов’янського офісу БФ «Право на захист» надали вичерпні відповіді на поставлені запитання, залишили контакти та забезпечили учасників групової юридичної консультації друкованими матеріалами.