Категорія: Новини

Цей звіт є четвертим етапом опитування, проведеного Благодійним фондом «Право на захист» на п’ятьох контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) на неконтрольовані Урядом України території (НКУУТ), що регулярно здійснювалися з червня 2017 року.

В основу звіту покладено дані, зібрані протягом грудня 2017 – січня 2018 року, у період погіршення погодних умов.

Під час звітного періоду монітори БФ «Право на захист» опитали 3 242 особи, які перетинали лінію зіткнення.

Внаслідок збройного конфлікту інфраструктура Донбасу перебуває у постійній небезпеці. Руйнуються комунікації, шахти, промислові об’єкти, що становить як гуманітарну, так і екологічну загрозу.

Складність процедури отримання гарантій щодо режиму тиші, без яких неможливе проведення відновлювальних робіт на територіях, наближених до лінії зіткнення, несе не меншу загрозу. Нещодавно БФ «Право на захист» вже розповідав про скрутне становище мешканців щонайменше п’ятнадцяти населених пунктів, спричинене пошкодженням газогонів.

Так само у Мар’їнці майже два тижні 300 родин залишалися без електроенергії через те, що внаслідок обстрілу було пошкоджено підстанцію та лінії електропередач. Саме через відсутність домовленостей про дотримання режиму тиші на ремонт комунікацій було витрачено багато часу.  А 21 лютого заступник голови Луганської ОДА повідомив про пошкодження внаслідок обстрілу лінії електропередач у Троїцькому, через що без електроживлення залишилися 774 домогосподарств. З огляду на прогнозоване похолодання, проблема обігріву будівель викликає суттєве занепокоєння.

Мартін Сайдік, спецпредставник ОБСЄ у Тристоронній контактній групі, протягом тривалого часу наполягає на створенні зон безпеки довкола об’єктів цивільної інфраструктури. Проте, навіть попри увагу місії ОБСЄ до цих об’єктів, на Донбасі зберігається ризик екологічної катастрофи через регулярні обстріли Донецької фільтрувальної станції та аварійного стану на КХП Фенольний завод в смт. Новгородське. Ремонт останнього запланований на початок весни, але, за словами керівника Торецької ВЦА Ярослава Руденко, досі невідомо, чи вдасться продовжити роботи. Наслідком аварії може бути забруднення місцевості та потрапляння хімічно небезпечних речовин у ріки Донбасу та навіть Азовське море. Аварія ж на фільтрувальній станції загрожує не лише обмеженням доступу до води для значної кількості мешканців територій по обидва боки лінії зіткнення, а й витоком токсичного хлористого газу, контакт з яким може призвести до летальних наслідків.

Задля безпеки цивільного населення БФ «Право на захист» приєднується до рекомендацій ОБСЄ та закликає сторони конфлікту до створення ефективного механізму узгодження «режиму тиші».

«Одним із пріоритетних напрямків у 2017 році БФ «Право на захист» визначив для себе захист прав пенсіонерів Донбасу, які зіштовхнулись із проблемою доступу до виплат, зароблених роками тяжкої праці. Майже 40% усіх звернень у минулому році надійшли саме з пенсійних питань.

У 2017 році юристами БФ «Право на захист» забезпечено представництво у судах по 331 справі, пов’язаній із припиненням пенсійних виплат та відмовою у призначенні пенсії. Серед позивачів були як ВПО, так і особи, що проживають на непідконтрольній території, а також ті пенсіонери, що переїхали та зареєстрували своє місце проживання на підконтрольній території, тобто стали місцевими жителями.

Серед цих справ ми вибрали 100, у яких станом на 20 листопада 2017 року вже винесено судові рішення – або судами першої інстанції, або ж апеляційної та навіть касаційної.

Зазвичай у звітах, результатах моніторингу чи аналітичних матеріалах такі справи – це лише унікальні номери,  статистика.

Однак для нас за кожною справою стоїть людина – змучена, згорьована, у відчаї чи, навпаки, з рішучістю захищати свої права. У кожного із них своя життєва історія, свої радощі та горе.

Пропонуємо ознайомитися з повною версією нашого збірника та поглянути на ці історії нашими очима – побачити історії судових перемог та поразок за посиланнями на унікальні номери судових справ, але, насамперед, побачити у кожній з них долю людини».

Юлія Трало, координатор з питань надання правової допомоги БФ «Право на захист».

Збірку «100 доль», до якої увійшли історії судових справ, що супроводжували чи супроводжують нині правозахисники, було підготовлено в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Пропонуємо Вашій увазі повну версію.

Сьогодні на КПВВ «Майорське» спостерігаються величезні черги. Вони викликані тим, що поліція проводить операцію з виявлення нелегальних перевізників та не пропускає транспорт, який надає послуги з перевезення пасажирів до КПВВ «Майорське».

Транспорт перевізників поліція не пускає, а пасажирам пропонує або йти до КПВВ пішки і там ставати у чергу, або їхати у Бахмут, а вже звідти прямувати до КПВВ «Майорське» на автобусі.

Водночас варто зазначити, що, за інформацією Зайцівської ВЦА, ліцензії деяких перевізників, що обслуговують маршрут на КПВВ, прострочені.

«Люди змушені до самого КПВВ йти пішки, а це майже 2 км, – розповідає співробітник Слов’янського офісу БФ «Право на захист» Віталій Кудринський. – Стоянку автотранспорту на під’їзді до КПВВ закрили, а в’їзди засипали камінням. Наразі з боку НКУУТ (неконтрольованої Урядом України території) у черзі на морозі стоїть орієнтовно 400 осіб».

Також, за словами Віталія Кудринського, за 2 км від КПВВ (на ділянці дороги, де чергує поліція) утворилася величезна черга з легкових автомобілів.  До 8 години ранку не пропускали навіть місцевих жителів. Пізніше почали пропускати автомобілі вибірково.

Співробітники ДПСУ коментувати ситуацію відмовляються.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5989,5990,5991″]

Сьогодні, 20 лютого, під час регулярного моніторингу КПВВ  співробітники Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» зафіксували на КПВВ «Станиця Луганська» збільшення кількості громадян, які перетинають лінію розмежування.

Протягом усього дня спостерігалася незначна черга. У другій половині дня кількість людей збільшилася, тож на час закриття КПВВ на контрольованій Урядом України території залишилося понад 150 громадян.

На щастя, вже не вперше, Станично-Луганська райдержадміністрація розмістила людей на ніч у залі Районного будинку культури, а працівники ДСНС організували безплатне харчування та гарячий чай. Також забезпечено чергування бригади швидкої медичної допомоги

На жаль, ситуація, коли люди не встигають перетнути КПВВ, не поодинока.

БФ «Право на захист» знову  звертає увагу на те, що КПВВ «Станиця Луганська» не в змозі повною мірою задовольнити потреби місцевого населення щодо перетину лінії зіткнення.

Тож, якщо ви плануєте найближчим часом перетнути зазначене КПВВ, ретельно підготуйтеся та будьте готові до того, що вам може не вдатися перетнути КПВВ за один день.

БФ «Право на захист» вітає зусилля Станично Луганської РДА щодо піклування за особами, які потрапили у пастку на КПВВ, та закликає усі установи та органи проаналізувати причини виникнення таких ситуацій та вжити заходів задля недопущення їх у майбутньому.

У Сєвєродонецьку вже сім років працює Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів Сєвєродонецької міської ради. Щороку реабілітацію у ньому проходять майже 200 дітей у віці від 0 до 19 років, які мають різні захворювання та вроджені вади.

З дітьми та їхніми сімˈями  працюють  вчителі–реабілітологи, логопеди, психолог, соціальний педагог, масажист, інструктор ЛФК, лікар-педіатр.

Використовуючи весь спектр доступних методик, корекційні педагоги проводять заняття з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім середовищем, музичні заняття, арт-терапію, казкотерапію, ігри з піском.

Відділення фізичної реабілітації та відділення медичного супроводу здійснюють корекцію фізичного стану дітей. Основним завданням фізичної реабілітації є створення умов для правильного фізичного розвитку, корекція функцій дихальної та серцево-судинної системи, поліпшення координації та формування навички орієнтації в просторі, формування навички довільного напруги та розслаблення м’язів, нормалізація всіх функцій організму, підвищення загального тонусу організму. З цією метою дитина отримує комплекс заходів, які складаються з лікувально–профілактичного масажу, ЛФК та фізіотерапевтичних процедур.

Багато родин у Сєвєродонецьку не мають фінансової можливості лікування та оздоровлення дитини в обласних спеціалізованих установах України, тож міський реабілітаційний центр є для них єдиною альтернативою.

Під час моніторингу співробітники  Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» відвідали Центр та з’ясували, що гострою та актуальною проблемою було підтримання комфортного температурного режиму кімнати для групових занять із дітьми.

«В міжсезонний період, коли відсутнє централізоване опалення, температура в кімнаті знижувалася до 12˚С, а взимку температура у приміщенні  становила 16 – 18 ˚С, тому у Центрі скорочувалися або зовсім припинялися заняття, що порушувало весь реабілітаційний процес, -розповіла Наталя Петрусенко, співробітниця Сєвєродонецького оісу БФ «Право на захист». – А влітку температура у приміщенні могла підніматися до 30-35 ˚С, що також ускладнювало перебування дітей на заняттях. Реабілітаційні процеси складні та довготривалі, тож скорочення та відмінювання занять могли призвести до невиправних результатів».

Завдяки допомозі БФ «Право на захист», який у рамках реалізації проекту підтримки громад, що постраждали від конфлікту, передав для кімнати групових занять кондиціонер з можливістю опалення та охолодження температури в приміщенні, діти з особливими потребами мають можливість отримувати повний спектр реабілітаційних послуг незалежно від сезонних температурних коливань.

«Придбати кондиціонер самостійно Центр, який має велике значення як для дітей місцевих мешканців, так і ВПО, не міг.  Тож, дізнавшись про такий запит від колективу Центру, ми прийняли рішення допомогти закладу, а отже, опосередковано допомогти всій громаді Сєвєродонецька, – зазначила Олена Грекова, керівник Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист». – Наразі умови перебування дітей в Центрі та надання реабілітаційних послуг значно покращилися. Завдяки кондиціонеру відбувається дотримання санітарного регламенту. До того ж тепер діти отримують реабілітаційні послуги безперервно, незалежно від температури повітря на вулиці».

Нагадаємо, БФ «Право на захист» в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), реалізував невеликі проекти, спрямовані на допомогу громадам.

Під час поточного моніторингу співробітники Проекту виявляли проблеми, які були найгострішими для всієї громади населеного пункту або якоїсь її частини, та приймали рішення щодо надання допомоги.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається постраждалим від конфлікту громадам, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5969,5979″]

Від мін і вибухонебезпечних предметів на Донбасі від початку конфлікту постраждали 1 826 людей. Такі дані надає HALO Trust, британська благодійна організація, що займається знешкодженням мін та боєприпасів. Майже щодня на контрольованій Урядом України території Донецької та Луганської областей проводяться роботи з очищення території від небезпечних залишків війни. Так, 11 лютого лише за один день за офіційними даними Головних управлінь ДСНС у Донецькій та Луганській областях було виявлено та знищено понад 70 артилерійських снарядів, мінометних мін, тощо.

Та не зважаючи на те, що Донбас стає однією з найбільш замінованих територій у світі, на цій території досі живуть і працюють місцеві мешканці, граються та відвідують школи та дитячі садочки діти.

Під час регулярних моніторингових візитів співробітники БФ «Право на захист» часто зустрічають людей, що постраждали через вибухонебезпечні предмети.

Серед них є чоловік, що пішов з друзями у лісосмугу збирати хмиз, але внаслідок розриву міни втратив друга, а сам отримав численні поранення.

Жінка, яка дорогою до КПВВ «Майорське» зійшла у лісосмугу та випадково наступила на міну.

Діти, які серйозно травмувалися, зацікавившись незнайомим предметом.

Щодня подібні наслідки військового конфлікту загрожують життю сотень тисяч мешканців населених пунктів, що розташовані поблизу лінії зіткнення.

Саме тому, з огляду на постійний ризик для цивільного населення, діяльність груп гуманітарного розмінування на Донбасі є винятково необхідною. Але на сьогодні їхні можливості обмежені відсутністю в Україні законодавства з гуманітарного розмінування, а на непідконтрольну територію навіть нейтральні організації, на жаль, взагалі не мають доступу.

Для відновлення повноцінного життя та безпеки населення БФ «Право на захист» закликає сторони конфлікту забезпечити повноцінну діяльність груп з гуманітарного розмінування, а Уряд України – розробити та ухвалити закон про протимінну діяльність.

Також ми вважаємо надзвичайно важливим питання підвищення обізнаності про мінну небезпеку тож закликаємо вивчати інформаційні матеріали державних служб й гуманітарних організацій та поширювати їх. Зокрема, корисну інформацію про мінну небезпеку, у тому числі пізнавальні відеоматеріали для дітей, можна знайти на освітньому сайті http://www.stopmina.com/uk створеному Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) разом з Данською радою у справах біженців та Данською групою з розмінування.

БФ «Право на захист» закликає: ставтеся серйозно до своєї безпеки та безпеки своїх близьких!

Представники правозахисних організацій пропонують Кабінету Міністрів України спростити процедури отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

“Парламентською асамблеєю Ради Європи опубліковано звіт щодо захисту дітей, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, підготовлений спеціальним доповідачем Севіндж Фаталієвою. У ньому звертається увага на те, що в Україні більше 580 тисяч дітей, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, 1,5 мільйони внутрішньо переміщених осіб, третина з яких діти”, – повідомила правовий аналітик БФ «Право на захист» Ксенія Карагяур під час прес-конференції.

Правозахисники зазначають, що українське законодавство гарантує захист прав дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Україна приєдналася до Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни та Конвенції ООН з прав дитини.

Ксенія Карагяур  підкреслила: “За практикою держав особлива повага та захист дітей, постраждалих внаслідок конфлікту, включають, окрім захисту від насильства, і допомогу в доступі до медичних послуг, освіти, харчування та іншу допомогу”.

На практиці отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів майже неможливо. Так, тільки 6 дітей отримали даний статус у минулому році.

“Громадські організації, у тому числі БФ “Право на захист”, наголошують на необхідності внесення змін до постанови Уряду № 268 щодо порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Це може зробити тільки Уряд шляхом прийняття ще одного акта, який змінить вже діючий документ”, – зауважила Ксенія Карагяур.

Нагадаємо, що раніше громадські організації звернулися до Віце-прем’єр-міністра України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму та Міністра соціальної політики України з проханням врахувати зміни, напрацьовані ще у минулому році робочою групою з питань розроблення нормативно-правових актів та методичної бази у сфері соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

В місті Лозова, яке є найбільшим містом Харківської області, проживає 3 0141 тис. мешканців, значна частина яких належить до найбільш вразливих груп населення. Саме вони потребують соціального захисту, і тому регулярно відвідають УСЗН.

Але як ВПО, яких у місті понад 3 500, так і місцеві мешканці та громадські активісти часто скаржилися на брак актуальної інформації, зокрема, щодо способів захисту своїх прав, шляхів звернення до держорганів, можливостей отримання допомоги від гуманітарних організацій тощо.

Зрозуміло, що для ВПО, як і для місцевих мешканців, дуже бажаною, а іноді й критично необхідною, є інформація про правозахисні організації, до яких можна звернутися у разі порушення прав, телефонів Урядової гарячої лінії, щоб залишити скаргу чи вирішити питання.

Під час моніторингу співробітники  Харківського офісу БФ «Право на захист» відвідали Лозову, поспілкувалися з людьми та з’ясували,  що місцеві мешканці відчували брак подібної інформації, розміщеної у зручний для них спосіб.  Відвідувачам УСЗН, особливо із певними вадами здоров’я, дуже важко було отримати необхідну для них інформацію щодо деталей тієї чи іншої послуги УСЗН без візиту до спеціаліста.  За словами співробітників УСЗН, вони мали таку інформацію та могли її своєчасно розміщувати, проте у приміщенні УСЗН не було спеціально пристосованого місця під розміщення великої кількості інформації. Тож інформацією були заклеєні всі стіни, навіть столи використовувалися для того, щоб розкласти на них брошури та ліфлети.

Завдяки допомозі БФ «Право на захист», який у рамках реалізації проекту підтримки громад, що постраждали від конфлікту, встановив у приміщенні УСЗН інформаційне табло для осіб з проблемами зору та інформаційні стенди, зазначена проблема була ефективно вирішена.

На стендах та табло можна розміщувати не лише інформацію, що безпосередньо стосується роботи та послуг УСЗН, але і інші матеріали просвітницького характеру, зокрема і соціальну рекламу на екрані табло. Це привертає увагу ВПО та відвідувачів до актуальних тем і проблем (пропаганда здорового способу життя, запобігання вчиненню насильства в сім’ї, виховання гендерної культури та подолання гендерних стереотипів, підвищення рівня правової культури, проблема торгівлі людьми та підвищать поінформованість населення, зокрема, осіб з інвалідністю, осіб з обмеженими фізичними можливостями, з числа  переміщених осіб  та осіб із сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах) та сприяє профілактиці негативних соціальних явищ або поширює інформацію про можливості  вирішення таких проблем.

«Виготовлення та розміщення всіх важливих інформаційних матеріалів для подальшого розміщення їх на стендах, а також виготовлення електронної соціальної реклами здійснюється відділом координації соціальної роботи УСЗН, – розповіла Ольга Родіонова, співробітниця Харківського офісу БФ «Право на захист». –   Представники УСЗН Лозівського підтримують стенди та інформаційне табло у належному технічному стані, слідкують за збереженням обладнання. Також матеріали для розміщення на стендах, зокрема, актуальну для ВПО та осіб з обмеженими можливостями інформацію, надає Лозівська міськрайонна громадська організація «Спілка інвалідів-візочників».

Правозахисники зазначають, наразі відвідувачі УСЗН (в тому числі ВПО та люди з обмеженими можливостями) отримали доступ до більш якісної інформації щодо послуг УСЗН та реалізації їхніх прав, яка розміщена у більш зручний для ознайомлення спосіб (з урахуванням потреб осіб з обмеженими можливостями). Це, в свою чергу, сприяє більшій захищеності осіб, які звертаються до УСЗН, внаслідок їхньої обізнаності про послуги УСЗН.

«Завдяки грамотному облаштуванню носіїв інформації УСЗН стало більш дружнім до ВПО, зокрема осіб із обмеженими можливостями, що зменшило рівень напруження під час відвідування УСЗН, – підкреслила Любов Бутенко, керівник Харківського офісу БФ «Право на захист». –  Відвідавши Лозову після розміщення стендів та табло ми впевнилися, що доступ місцевих мешканців до інформації дійсно покращився, а час на отримання послуг УСЗН скоротився внаслідок кращої обізнаності відвідувачів про деталі отримання конкретних послуг на етапі візиту до спеціаліста УСЗН».

Наразі у Лозовій значно більша кількість переселенців  та осіб у СЖО дізнаються про повний спектр послуг УСЗН та можливості державного соціального захисту.

Нагадаємо, БФ «Право на захист» в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), реалізував невеликі проекти, спрямовані на допомогу громадам.

Під час поточного моніторингу співробітники Проекту виявляли проблеми, які були найгострішими для всієї громади населеного пункту або якоїсь її частини, та приймали рішення щодо надання допомоги.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається постраждалим від конфлікту громадам, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5936,5963,5964″]