Категорія: ЗМІ про нас

https://youtu.be/gDsP1TtQ8uQПрацівники Харківського офісу проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», який реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) провели круглий стіл на тему «Права та соціальні гарантії внутрішньо переміщених осіб».

У рамках заходу співробітники Проекту презентували звіт про проведення моніторингу призупинення дії довідок ВПО, соціальних виплат та пенсій у Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також провели детальний аналіз змін до постанов КМУ № 509 та № 637.

Учасники круглого столу обговорили питання юридичного захисту внутрішньо переміщених осіб, а також інформування про види правових послуг для ВПО.

Крім того, була досягнута домовленість про тісну взаємодію всіх партнерів та організацій, вироблені рекомендації щодо посилення та консолідації правової допомоги ВПО у Харківській області.

Захід було організовано спільно з Третім Харківським міським центром безоплатної правової допомоги.

Учора під Кабінетом Міністрів пройшов масштабний пікет «За ваші і наші права». Його учасники виступали проти змін до урядової постанови №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Нововведення затверджуються постановою №365, яку ухвалили минулого тижня і яка днями набрала чинності. Документ впроваджує багато дискримінаційних норм, що стосуються механізму отримання внутрішньо переміщеними особами соціальних виплат і пенсій (більше по темі — у матеріалі «Знову — «ляпас» переселенцям» у №101-102 «Дня» за 10-11 червня). Головний меседж акції під Кабміном — якщо сьогодні влада порушує права переселенців, завтра це саме може стосуватись інших громадян

Обурює, що зміни не обговорювали з громадськістю і навіть не погоджували з Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. «Зустрічі з представниками Міністерства соціальної політики так і не відбулося, — зазначає Олена Виноградова, правовий аналітик Благодійного фонду «Право на захист». — Разом з тим, майже одразу після того, як зміни заслухали на засіданні Кабміну, з нами зустрілися представники Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та ВПО і запропонували разом попрацювати над пропозиціями до змін, що ми і зробили. Подали пропозиції урядовцям 13 червня зранку, а ввечері дізнались, що постанову опубліковано».

Головна проблема, яку спричиняють нововведення, — навіть після поновлення довідки ВПО її власник почне отримувати соцвиплати щонайменше через два місяці. При цьому виплати за період очікування не нарахують. А якщо довідку переселенця поновлюють після скасування, виплати можна буде отримати не раніше, ніж через шість місяців. «Пенсіонери, які залишились без виплат з лютого, першу пенсію зможуть отримати у серпні», — додає Олена Виноградова.

Також незрозумілий регламент роботи комісій, що займатимуться призначенням соцвиплат і пенсій. А якщо чиновники запідозрять, що переселенець не проживає за адресою, вказаною у документах, до нього можуть прийти з перевірками групи з представників управлінь соцзахисту, Національної поліції, Служби безпеки тощо.

«Можемо припустити, що нова постанова є спробою зекономити кошти і встановити тотальний контроль над переміщеними особами, наче це шахраї чи злочинці, — наголошує Олена Виноградова. — Люди просто боятимуться отримувати довідку і виплати. Якщо для працездатних громадян це некритично, то для людей з інвалідністю, пенсіонерів, одиноких матерів ці кошти фактично є єдиним джерелом існування»

Скасувати норми можна, якщо внести зміни до постанови, а за регламентом Кабміну цей процес триває не один і не два місяці. Тож, певно, боротьба за цивілізований механізм отримання соцвиплат буде тривалою і складною. Але важливо пам’ятати, що дискримінаційне розпорядження — проблема не самих переселенців, бо порушення прав у державі стосуються всіх її громадян.

День
[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”2398,2396,2394,2395,2397,2393″]

Після створення нового Міністерства України з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Проект Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні» організував візит високого рівня в Страсбурзі стосовно внутрішнього переміщення в Україні. Візит до штаб-квартири Ради Європи відбувся 24-25 травня. Метою візиту було проведення конструктивної дискусії стосовно поточних проблем та стратегічного бачення  реагування на національному рівні на внутрішнє переміщення. Дискусія була зосереджена на тому, в який спосіб Рада Європи та інші зацікавлені сторони можуть підтримати Україну.

Ключовим елементом в  цьому питанні є зміцнення співробітництва Ради Європи з нещодавно створеним Міністерством та іншими основними національними та регіональними партнерами.

До складу української делегації увійшли нещодавно призначений Міністр України з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш, Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, Голова  Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря. Також до складу делегації увійшли Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська, народні депутати України Ірина Луценко, Наталія Веселова та Сергій Тарута, Андрій Кравченко, Заступник начальника Штабу Антитерористичного Центру при Службі безпеки України, Максим Кононенко, Виконуючий обов’язки Постійного представника України при Раді Європи, Андрій Базів, Перший секретар Департаменту міжнародних організацій Міністерства закордонних справ України,  Жанна Лук’яненко, Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань дотримання прав внутрішньо переміщених осіб,  Юрій Бузницький, Головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Ольга Лішик, Заступник голови Луганської обласної державної адміністрації, Ігор Стокоз, Заступник голови Донецької обласної державної адміністрації, Віталій Литвин, Радник Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а також Олена Виноградова, Аналітик з правових питань, БФ «Право на захист».

Під час інтенсивної дводенної програми делегація мала можливість обмінятись поглядами на ситуацію з Габріелою Баттаіні-Драгоні, Заступником Генерального Секретаря Ради Європи, під час дискусії Заступник Генерального Секретаря підкреслила готовність Ради Європи сприяти Україні в посиленні захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб. Під час зустрічі з Нілсом Муйжнієксом, Комісаром Ради Європи з прав людини, обговорювались питання, що виникли в ході його минулих візитів в Україну.  Також учасники зустрілись з Головою Генерального Директорату прав людини Крістосом Джакомопулосом, нещодавно призначеним Спеціальним представником Генерального Секретаря Ради Європи в Україні Режі Бріла, Директором Офісу Генерального Директорату Програм Ради Європи Вереною Тейлор, представниками Європейського суду з прав людини, профільних комітетів Парламентської Асамблеї Ради Європи, а також Департаментів з анти-дискримінації та з рівності та гідності людини.

Усі учасники зустрічі підкреслили свою готовність до співпраці з метою посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб з огляду на основні цілі Проекту, передусім у сфері вдосконалення законодавчої бази стосовно внутрішньо переміщених осіб, та її ефективної практичної імплементації.

Council of Europe

Упослужному списку голови філії Управління верховного комісара ООН у справах біженців у Дніпропетровську — робота в конфліктах у Руанді, Кенії, Хорватії, Косові, Судані, Іраку. Останній рік він провів в Україні, курируючи підтримку внутрішніх переселенців у Дніпропетровській області. Тиждень поспілкувався із Джеффом Вордлі про те, як вимушене переміщення людей під час конфліктів впливає на соціальну структуру й економіку регіонів та країн, де вони відбуваються, а також про роль УВКБ ООН під час кризи в нашій країні та проблеми, які треба вирішувати в таких ситуаціях насамперед.

Український тиждень

“Ленин жил, Ленин жив, Ленин будет жить”.

Вперше я почув це гасло під час навчання в інституті російської мови імені А. С. Пушкін  в Москві у 1980-х роках. У той час я думав, що це було кумедно. Але для України і особливо для її внутрішньо переміщених осіб (ВПО), фраза зовсім не є смішною.

У квітні 2015 року, після того, як Росія відібрала Крим і в Донбасі спалахнув конфлікт, що підживлюється Росією,  український парламент –  Рада – прийняла ряд законів, спрямованих на досягнення “декомунізації країни”. Мета полягала в тому, щоб розірвати історичні зв’язки з Радянським Союзом та прибрати комуністичну символіку з країни. Процес включав в себе припинення відмічання пам’ятних заходів, пов’язаних із Другою Світовою Війною, у радянському стилі, відкриття архівів КДБ, реабілітацію українських націоналістів, очорнення радянського режиму, перейменовування усіх радянсько-названих місць і повалення комуністичних пам’ятників. Крайнім терміном для цього був листопад 2015 року.

У деяких місцях, таких як місто Дніпропетровськ, прогрес на фронті декомунізації йшов повільніше, ніж в інших. Більшість з 5,500 або комуністичних пам’ятників, які залишались в Україні за часів незалежності в 1991 році, були знесені. Проте, головним гальмом в Дніпропетровську є перейменування: проспект Маркса, що знаходиться недалеко від вулиці Леніна, і саме місто (до сих пір) носить назву на честь Григорія Петровського. Глава НКВС, служби державної безпеки, яка передувала КДБ, Петровський зіграв значну роль у деспотичному придушенні українського націоналізму, починаючи з його служби у Леніна.

На початку квітня 2016 року я поїхав в Україну, щоб оцінити роботу HIAS, агентства біженців, для яких я працюю, і поточний стан переміщених всередині країни. Менеджер нашого українського проекту, відомого як “Право на Захист”, сказав мені в Дніпропетровську, що поваленя статуй і перейменування вулиць є лише поверхневим. Уряд повинен піти набагато глибше, щоб дійсно декомунізувати країну і відмінити непотрібні закони, які продовжують терзати населення, особливо одну із найбільш уразливих його груп – вимушених переселенців зі Сходу України.

Набагато більш болючим залишком комунізму, ніж статуї і вуличні знаки є прописка, або внутрішній паспорт, який був впроваджений царем, але згодом була доведена до досконалості в якості методу контролю з боку Рад. Це залишається в силі і до цього дня.

Конфлікт, що триває в Україні спричинив переміщення більш ніж на 1,6 мільйона людей. Це люди, які до сих пір зареєстровані в містах в східній частині країни, які в даний час є непідконтрольними територіями.

Насправді ВПО в Україні є вразливими і безголосими. В результаті системи прописки, незалежно від того, де вони живуть, ВПО не можуть голосувати ні на місцевих або регіональних виборах, ні на парламентських.   Вони можуть голосувати тільки там, де передбачено пропискою. Таке безправ’я є явним порушенням прав людини, згідно з Керівними принципами з питання переміщення осіб всередині країни.

ВПО-пенсіонери  не можуть отримати свої пенсії, якщо вони продовжують жити на непідконтрольній територій, тому що український уряд вважає виконання цих забов’язань (виплат пенсій) закачуванням грошей в економіки територій, окупованих Росією. Для того, щоб отримати пенсію, на яку людина працювала все своє життя, ВПО, прописана на непідконтрольній території, повинна перейти на територію, яка знаходиться під контролем України. Звичайно, ця політика заохочує додаткове переміщення.

Український уряд з підозрою відноситься до деяких пенсіонерів, які продовжують жити на непідконтрольних територіях, стверджуючи, що вони живуть в районах, контрольованих урядом. Останнім часом через такі підозри сотням тисяч ВПО-пенсіонерів “призупинили” виплати пенсій без будь-якої належної правової процедури. Виплати соціальної допомоги також “призупинені” сотням тисяч переміщених осіб, на підставі підозр щодо їхнього фактичного місця проживання. Поки діє система прописки, реєстрація за новою адресю є серйозним викликом для ВПО. Орендодавці, члени сім’ї, друзі і добрі люди, які приймають ВПО в свої будинки, часто відмовляються допомогти ім  у вирішенні зареєструватися за новою адресою через побоювання, що це може вплинути на їхні податки, рахунки за комунальні послуги (як правило, розраховані не так на метр , але за кількістю жителів), і навіть їхнє право власності.

Система прописки використовується в Україні, як перепис використовується в США для розподілу законодавчих округів, а також державних коштів на освіту та інші державні послуги. Якщо ВПО не живе за адресою, вказаною у його прописці, з точки зору уряду, він або вона не живе зовсім. ВПО не голосують, не враховуються для освітніх і соціальних послуг. 1,6 мільйона громадян – примари, яких переслідує радянська політика прописки. Тіло Леніна знаходиться в мавзолеї у Москві, і більшість його бронзових пам’тників повалені, але Ленін живе і, поки український уряд не знищить спадщину прописки, він житиме. І мучитиме ВПО.

Марк Хетфілд, виконавчий директор HIAS, глобальної єврейської організації для біженців, яка здійснює свою діяльність в Україні.

KyivPost

8 квітня в Краматорську відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, присвячене моніторингу дотримання прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і громадян України, які проживають в зоні проведення АТО в Донецькій і Луганській областях.

У засіданні також взяли участь народні депутати України, які представляють інші комітети, керівництво центральних органів виконавчої влади Донецької і Луганської областей, представники міжнародних гуманітарних місій і громадських організацій внутрішньо переміщених осіб. Міністерство праці та соціальної політики представляв Перший заступник профільного міністра Віталій Мущинін.

Як повідомила правової аналітик ВБФ «Право на захист» Олена Виноградова, позиція Міністерства праці та соціальної політики з приводу призупинення дії довідок ВПО і соціальних виплат жителям окупованих територій поки залишається незмінною:

«На жаль, пан Мущинін ще раз озвучив, що, на думку Міністерства, пенсії і будь-які інші соціальні виплати повинні отримувати тільки внутрішньо переміщені особи, які проживають на території, підконтрольній Україні», – зазначила вона.

На відміну від Мінсоцполітики, члени комітету в черговий раз практично одностайно зійшлися на думці, що дискримінація жителів окупованих територій, припинення дії довідок ВПО та припинення соціальних виплат є неприйнятними.

Присутні на заході активісти зазначають, що від представника Міністерства чекали зрозумілих і конкретних пропозицій щодо вирішення ситуації, однак їх не прозвучало – в Мінсоцполітики як і раніше прирівнюють жителів окупованих територій, які оформили статус ВПО, до шахраїв.

На думку Олени Виноградової, вирішенням проблеми невиконання державою соціальних зобов’язань перед ВПО і жителями окупованих територій, Міністерство, як видно, не хоче займатися принципово. Вирішити ці питання можна було б, використовуючи міжнародний досвід. Однак пріоритет Мінсоцполітики – економія коштів державного бюджету, а не захист прав та інтересів громадян.

Проте, багато учасників заходу оцінюють факт його проведення в Краматорську зі стриманим оптимізмом: народні депутати, представники центральної влади мали можливість на власні очі побачити соціальні проблеми переселенців, стан дотримання прав ВПЛ, роботу пунктів пропуску.

В рамках програми заходу його учасники також відвідали місця проживання переселенців в м. Святогірськ.

«Сподіваємося, що народні депутати, які відвідали Краматорськ, зможуть донести проблеми ВПО, жителів зони АТО і окупованих територій до тих представників влади, які приймають конкретні рішення в нашій державі, і дискримінація в їх відношенні припиниться раз і назавжди», – підсумувала Олена Виноградова.

Informator

Голова Комітету ВРУ з прав людини Григорій Немиря закликав Уряд України належним чином виконувати закон про захист внутрішньо переміщених осіб і припинити практику порушення їхніх прав і свобод.

Про це заступник Голови партії «Батьківщина» заявив у середу, 30 березня, під час спільного брифінгу у ВРУ з експертом Всеукраїнського благодійного фонду «Право на захист» Оленою Виноградовою.

«Парламент ухвалив закон про захист прав і свобод вимушених переселенців та зміни до нього. Але всі ми знаємо, що часто у нас діють хороші законодавчі акти, але проблеми виникають при їхньому виконанні. У результаті ми маємо порушення прав і свобод майже двох мільйонів наших громадян, які вимушені були покинути свої домівки через загрозу їхньому життю»,- наголосив Григорій Немиря

«Це є неприйнятним. Наш обов’язок – захистити права і свободи вимушених переселенців», – додав парламентар.

У свою чергу Олена Виноградова повідомила, що команда ВБФ «Право на захист» ініціювала проведення моніторингу щодо виконання норм Закону 921-VIII, що набув чинності 13 січня 2016 року, основною метою якого є посилення гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб спрощення процедур їх обліку.

Моніторинг проводився в межах проекту «Адвокація, захист прав людини та юридична допомога ВПО», який реалізується ВБФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) в п’яти областях України: Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Харківській і Запорізькій в період з 22 лютого по 4 березня 2016 року.

«На превеликий жаль, результати моніторингу є вкрай невтішними. Закон виконується вибірково, права і свободи вимушених пересленців порушуються. Люди стають заручниками ситуації»,- повідомила Олена Виноградова.

Так, за її словами, норма, яка вимагає встановити безстроковість довідки вимушено переселеної особи не виконується на практиці. Також ті особи, що беруться на облік вперше після 13 січня 2016 року, переважно отримують довідки терміном дії на 6 місяців. Деякі УПСЗН досі не беруть на облік людей без реєстрації місця проживання на тимчасово непідконтрольній території, процедура реєстрації дітей без супроводу залишається незрозумілою як для працівників служб у справах дітей, так і для переселенців, не ведеться робота з інформування таких осіб щодо їхніх прав тощо.

Олена Виноградова висловила жаль, що сьогодні парламент не зміг ухвалити Постанову про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та на тимчасово неконтрольованій території в зоні проведення антитерористичної операції» та закликала народних депутатів проголосувати за цей документ цього тижня.

Крім того, Григорій Немиря повідомив, що 7-8 квітня Комітет з прав людини проведе розширене виїзне засідання у Донецькій та Луганській областях, яке, зокрема, буде присвячене питанням дотримання прав і свобод вимушених переселенців.

intvua.com

Нещодавно громадські правозахисні організації почали отримувати тривожні повідомлення від внутрішньо переміщених осіб стосовно того, що без будь-яких пояснень їм припиняють соціальні виплати. Як пояснило згодом Міністерство соціальної політики, разом зі Службою безпеки України проводиться кампанія з виявлення шахрайських схем на коштах, що надаються переселенцям із бюджету. Триває ця перевірка вже три місяці у п’яти областях: Луганській, Донецькій, Запорізькій, Харківській та Дніпропетровській. Хоча правозахисники заявляють про набагато ширшу географію.

НА ОДНУ АДРЕСУ — СІМ ТИСЯЧ ОСІБ

Причина такого рейду — виявлені СБУ факти, коли довідки ВПО та соціальні виплати було видано на підставі неправдивих даних. Наприклад, особи зареєстровані за однією адресою, а проживають — за іншою. У цьому Служба безпеки підозрює близько 900 тисяч переселенців-пенсіонерів, із них 150 тисяч наразі виплати не отримує. У полі зору СБУ — махінації, коли соцвиплати отримують підставні чи неіснуючі особи. За підрахунками служби, ці схеми завдають державі мільярдних збитків.

Голова СБУ Василь Грицак озвучив найпоширенішу схему: людина з окупованої території отримує дозвіл на перетин лінії зіткнення, на підконтрольній Україні території збирає необхідні документи й отримує довідку ВПО, повертається назад. Більше на вільній території не з’являється, а виплати отримує. «Про те, що ми порушили досить гостру тему, свідчить збільшення випадків перетину лінії розмежування на 40—50%. Люди поїхали туди, де офіційно мали б жити, — пояснює Василь Грицак. — Є факти, коли на підставі неправдивих відомостей отримували кошти численні групи людей. За однією адресою в Сєверодонецьку зареєстровано та начебто проживають 7500 переселенців, в Ізюмі — понад три тисячі за однією адресою, або ж у Дружківці — 1300 таких осіб».

З НЕЧЕСНИМИ ЧИНОВНИКАМИ ПОБОРЮТЬСЯ ПІЗНІШЕ

Шахрайські схеми активісти не заперечують, але висувають претензії до методів боротьби з ними. Незрозуміло, за яким принципом формують списки підозрюваних громадян. І як перевірити, хто до них потрапив? Мінсоцполітики цього не роз’яснює. Міністр Павло Розенко запевняє, що чесним та порядним переселенцям нема чого хвилюватись: якщо вони помилково потрапили у чорний список, цю похибку треба довести в органах соцзахисту чи відділеннях пенсійного фонду — і виплати відновляться відразу.

Запевнення міністра, що це можна зробити в органах соцзахисту за п’ять хвилин, розвінчують правозахисники. Адже регіональні соцслужби встановлюють свої правила: крім довідки переселенця, для відновлення виплат вимагають довідку про те, що людина дійсно проживає в конкретному будинку, плюс — надати аналогічні свідчення двох свідків.

Ще одне запитання до Мінсоцполітики та Державної міграційної служби — на яких підставах їхні підлеглі видавали фальшиві довідки і чому ці факти не було перевірено раніше? Павло Розенко запевняє, що боротися з чиновниками обов’язково будуть. Уже відкрито 24 кримінальних провадження проти посадовців, причетних до шахрайських схем.

«ОЗНАКА НЕПРОФЕСІЙНОСТІ ВЛАДИ»

Якби в Україні існувала єдина база даних ВПО, такої проблеми взагалі не було б, переконані юристи. Також правників дивує, яким боком до боротьби з шахрайськими схемами причетна СБУ — адже в жодній постанові чи законодавчому акті, що регулює соцвиплати ВПО, ця структура не фігурує.

«На підставі чого діє СБУ, за якою процедурою? Є чітко визначена кримінальним кодексом підслідність, але шахрайство — це не підслідність, і це не належить до обов’язків СБУ, — коментує правовий аналітик благодійного фонду «Право на захист» Олена Виноградова. — Чим передбачена процедура призупинення виплат, міністр соціальної політики досі не відповів. Адже в законі про права ВПО це не прописано. Для мене це ознака непрофесійності. Чому чиновників не перевіряли раніше, коли почалось переміщення ВПО, масове видавання грошей без створення реєстру, без соціального супроводу цих сімей? Зараз виходить, що в країні немає презумпції невинуватості. Якщо якесь інше міністерство разом із СБУ вирішить, що певна група людей за якимись критеріями потенційно може бути шахраями, складуться якісь списки, а групу людей позбавлять певних благ».

Правозахисники переконують, що обидві служби діють поза межами законодавства. З якими намірами? Як варіант, уряд намагається зекономити на виплатах, оскільки в бюджеті на 2016 рік на компенсації за оренду житла ВПО закладено на 500 мільйонів гривень менше, ніж торік.

ДЕНЬ