Зробити пожертву
Укр / Eng
14.12.18

Під час воєнного стану право приватної власності, передбачене ст. 41 Конституції України може бути обмежене, та хто і як може це робити?

  • «примусове відчуження» та «вилучення майна» − яка між ними різниця?
  • які нормативно-правові документи регулюють питання щодо примусового відчуження або вилучення майна?
  • яким чином фіксується відчуження або вилучення майна?
  • хто і в який термін має компенсувати вартість примусово відчуженого під час воєнного стану майна?

Відповіді на ці та інші запитання ви знайдете в новому матеріалі БФ «Право на захист». Ми також викладаємо Акт про примусове відчуження або вилучення майна, який за потреби можна завантажити та роздрукувати.[/vc_column_text][vc_single_image image=”3644″][vc_single_image image=”3645″]

[/vc_column_text]

14.12.18

БФ «Право на Захист» підготував моніторинговий звіт «Перетин лінії зіткнення через КПВВ» за листопад 2018 р.

В основу звіту покладено дані, зібрані в листопаді 2018 року протягом 43 візитів на п’ять КПВВ. Більше статистичних даних можна побачити за посиланням. На цей звітний період вплинуло погіршення погодних умов та реконструкція КПВВ «Гнутове», «Майорське», «Новотроїцьке» та «Станиця Луганська».

  • Протягом звітного періоду продовжувалася реконструкція на КПВВ «Новотроїцьке» та «Станиця Луганська». У зв’язку з проведенням робіт виникали певні тимчасові незручності (більш тривале очікування в чергах на КПВВ «Новотроїцьке», непрацюючі туалети на КПВВ «Станиця Луганська» тощо).
  • 5 листопада розпочалася реконструкція КПВВ «Гнутове», а 15 листопада – КПВВ «Майорське».
  • Кількість автобусів на КПВВ «Мар’їнка» було збільшено, унаслідок чого знизився час очікування на «нульовому» блокпості.
  • Погіршення погодних умов суттєво підвищило ризик травмування пішоходів на КПВВ «Станиця Луганська» та «Гнутове» через поганий стан дерев’яних сходів через пошкоджений міст та слизьке дорожнє покриття.
  • Рівень занепокоєння щодо обстрілів на КПВВ «Майорське» залишається найвищим серед п’яти КПВВ (16% усіх респондентів на цьому КПВВ зазначили обстріли серед чинників занепокоєння).

Звіт містить інформацію, зібрану протягом листопада БФ «Право на захист» у межах опитування на п’яти контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) на неконтрольовані Урядом України території, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації.

Документ можна завантажити англійською та українською мовами.[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

29.11.18

До вашої уваги – дайджест про ситуацію із дотриманням прав ВПО та постраждалих від конфлікту осіб за листопад 2018 р., підготовлений БФ «Право на захист» у межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). У дайджесті ми розповідаємо про проблеми, з якими майже щодня стикаються переселенці, а також надаємо статистичні дані щодо основних напрямів діяльності Проекту.

Головне за листопад:

  • БФ «Право на захист» підготував Аналітичний огляд регіональних житлових програм для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і презентував його дипломатам, представникам місцевої влади, а також міжнародним організаціям, у т.ч. Кластеру з питань житла та непродовольчої допомоги.
  • Упродовж звітного періоду зафіксоване збільшення запитів щодо грошової допомоги, а також щодо задоволення специфічних сезонних потреб, таких як підготовка до зимового періоду та зимовий одяг. Також викликають занепокоєння часті інфраструктурні проблеми вздовж лінії зіткнення та на контрольно-пропускних пунктах.
  • Почав діяти воєнний стан.

Дайджест доступний українською та англійською мовами.[/vc_column_text][vc_single_image image=”3706″][vc_single_image image=”3707″]

[/vc_column_text]

16.11.18

БФ «Право на Захист» підготував моніторинговий звіт «Перетин лінії зіткнення через КПВВ» за жовтень 2018 р.

В основу звіту покладено дані, зібрані в жовтні 2018 року протягом 44 візитів на п’ять КПВВ. Більше статистичних даних можна побачити за посиланням. На цей звітний період вплинуло проведення ремонтних робіт на КПВВ «Новотроїцьке» та «Станиця Луганська».

Загальне демографічне співвідношення залишається відносно стабільним протягом всіх етапів опитування. Жінки, старші за 60 років, становлять переважну більшість респондентів.

Реконструкція КПВВ «Новотроїцьке» та «Станиця Луганська» продовжувалася протягом усього звітного періоду. Дорожні роботи проводилися на КПВВ «Гнутове».

Черги на КПВВ «Станиця Луганська» суттєво зменшилися, оскільки кількість автоматизованих робочих місць із перевірки документів та співробітників Державної прикордонної служби була збільшена в вересні в межах проведення реконструкції. Кількість робочих місць на КПВВ з боку КУУТ зросла з 10 до 20 в обох напрямках.

Більшість респондентів (58%) витрачали від 4 до 5 годин на перетин лінії зіткнення. Найбільше часу займав перетин лінії зіткнення через КПВВ «Мар’їнка». Тривалість проходження КПВВ «Станиця Луганська» була найменшою.

Звіт містить інформацію, зібрану протягом жовтня Благодійним Фондом «Право на захист» у межах опитування на п’яти контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) на неконтрольовані Урядом України території, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації.

Документ можна завантажити англійською та українською мовами.[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

30.10.18

Завдання дослідження

  • Оцінити рівень кадрового забезпечення підприємств та організацій Київської та Харківської областей;
  • Скласти орієнтовний перелік найбільш затребуваних спеціальностей (вакансій);
  • Оцінити готовність підприємств та організацій Київської та Харківської областей до працевлаштування біженців та шукачів притулку;
  • Скласти базу даних підприємств та організацій Київської та Харківської областей, які готові брати участь у працевлаштуванні біженців та шукачів притулку.

Метод дослідження

  • Кількісне опитування підприємств та організацій Київської та Харківської областей;
  • Опитування здійснювалося методом телефонного опитування за допомогою комп’ютера.

Цільова аудиторія дослідження

  • Підприємства та організації, які зареєстровані у Київській та Харківській областях (включно з містками Київ та Харків), які мають відкриті вакансії та/або планують наймати персонал протягом наступного року, з кількістю працівників від 20 осіб.
  • Кваліфікація респондента: особа на підприємстві, яка особисто або разом з іншими співробітниками займається управлінням, пошуком, розвитком персоналу компанії.

Читайте повне дослідження за посиланням:

29.10.18

До вашої уваги – дайджест про ВПО та постраждалих від конфлікту осіб за жовтень 2018 р., підготовлений БФ «Право на захист» у межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). У дайджесті ми розповідаємо про проблеми, з якими майже щодня стикаються переселенці, а також надаємо статистичні дані щодо основних напрямів діяльності Проекту.

Головне за жовтень:

● Запит на отримання правової допомоги від БФ «Право на захист» щодо пенсій зростає. Такі звернення становлять 90% всіх випадків надання вторинної правової допомоги в жовтні.

● Після того, як Верховний Суд виніс позитивне рішення в зразковій справі БФ «Право на захист» щодо припинення пенсії переселенці, суди нижчих інстанцій відновили розгляд «пенсійних» справ. У результаті кількість судових справ значно зросла (з 20-30 на місяць влітку до 99 – у жовтні).

● Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) №795, особи, що не оновлюють фотографії в паспорті-книжечці протягом місяця після досягнення 25 або 45 років, тепер повинні отримати паспорт нового зразка (ID-картку), що є більш складним (здебільшого через те, що займає багато часу).

Дайджест доступний українською та англійською мовами.[/vc_column_text][vc_single_image image=”3682″][vc_single_image image=”3684″]

[/vc_column_text]

10.10.18

Цей звіт присвячено результатам дослідження, проведеного в рамках проекту “Інноваційні шляхи інтеграції біженців та шукачів притулку в Україні”, що реалізується Благодійним фондом “Право на Захист” за підтримки Open Society Foundation.


За даними УВКБ ООН на 1 січня 2018 року в Україні проживало 8 757 осіб, які були змушені залишити країну свого походження та шукати притулок на території України. Серед них 3 257 осіб, які отримали одну з форм захисту в Україні (статус біженця або статус особи, яка потребує додаткового захисту) та приблизно 5 500 шукачів притулку.


Враховуючи те, що інтеграційна складова української міграційної політики сформована вкрай слабо, ця категорія осіб залишається найбільш незахищеною серед усіх іноземців, які проживають на території України. Сьогодні держава надає мізерну одноразову
допомогу при отриманні статусу біженця та не впроваджує жодних заходів, спрямованих на подальшу інтеграцію таких осіб. У цій ситуації ключовим інструментом соціальної та економічної інтеграції біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, та шукачів притулку є працевлаштування.


Існує чимало факторів, які зменшують шанси біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, та шукачів притулку на успішне працевлаштування. Складна процедура отримання дозволу на застосування праці іноземців, що стосується всіх роботодавців, які
мають намір працевлаштувати шукачів притулку; незнання або низький рівень знання мови; брак розуміння як влаштований український ринок праці; стереотипізоване ставлення роботодавців до іноземців. Зіштовхуючись з перешкодами на шляху до
працевлаштування, значна частина біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, та особливо шукачів притулку вимушені працювати неформально, нерідко наражаючись на недобросовісних роботодавців. Маючи професійну освіту та досвід роботи, ці особи часто вимушені займати низько оплачувані робочі місця, що не вимагають високого рівня кваліфікації. Значна частина біженців та шукачів притулку залишаються виключеними з ринку праці.


Мета цього дослідження — оцінити можливості, потреби та проблеми зайнятості біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, та шукачів притулку.

Звіт містить результати аналізу опитування 377 таких осіб, що проживають в Київській та Харківській областях. В першому розділі цього звіту описана методологія дослідження та її обмеження. Другий розділ містить загальні результати щодо економічної активності учасників проекту. У третьому розділі проаналізовано канали працевлаштування, якими користуються учасники опитування, та основні труднощі, з якими вони стикаються на ринку праці. В четвертому розділі представлено особливості поточної та бажаної зайнятості опитаних, а саме ті показники, які стосуються професій та галузей працевлаштування; наведена інформація щодо мовних навичок учасників опитування. У п’ятому розділі наведені соціально-демографічні параметри вибіркової сукупності (країни громадянства, гендерно-віковий розподіл, матеріальний стан, житлові умови тощо). Наприкінці звіту подані висновки.

Ознайомитися зі звітом можна за посиланням:

29.09.18

До вашої уваги – дайджест про ВПО та постраждалих від конфлікту осіб за вересень 2018 р., підготовлений БФ «Право на захист» у межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). У дайджесті ми розповідаємо про проблеми, з якими майже щодня стикаються переселенці, а також надаємо статистичні дані щодо основних напрямів діяльності Проекту.

Головне за вересень:

● 4 вересня Верховний Суд Верховний суд виніс зразкове рішення у справі про припинення виплати пенсії переселенцю, бенефіціару БФ «Право на захист». Зразкове рішення, винесене Верховним Судом, має спростити процедуру судового розгляду відновлення пенсій. Спрощення процедури вже доведено 12 позитивними рішеннями.

● Реконструкція КПВВ «Мар’їнка» та «Станиця Луганська» призвела до поліпшення умов очікування та до збільшення пропускної спроможності КПВВ «Станиця Луганська». Але інфраструктурні та інші вдосконалення потрібні на всіх пунктах пропуску.

Дайджест доступний українською та англійською мовами.[/vc_column_text][vc_single_image image=”3613″][vc_single_image image=”3611″]

[/vc_column_text]

21.09.18

До вашої уваги – дайджест про ВПО та постраждалих від конфлікту осіб за серпень 2018 р., підготовлений БФ «Право на захист» у межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). У дайджесті ми розповідаємо про проблеми, з якими майже щодня стикаються переселенці, а також надаємо статистичні дані щодо основних напрямів діяльності Проекту.

Головне за серпень:

  • 2-7 вересня «Станиця Луганська», контрольно-пропускний пункт в’їзду-виїзду (КПВВ) на неконтрольовану Урядом України територію (НКУУТ), був закритий для проведення реконструкції.
  • Внутрішні блокпости прибрали з с.Тепле Станично-Луганського району Луганської області, що покращило свободу пересування в районі.
    Дайджест доступний українською та англійською мовами.

[/vc_column_text][vc_single_image image=”3558″][vc_single_image image=”3559″]

[/vc_column_text]