Зробити пожертву
Укр / Eng
22.06.20

Внутрішньо переміщені особи (Далі – ВПО) перебувають у складній життєвій ситуації. Однією з поширених проблем, з якою вони стикаються, є оформлення спадщини. Через конфлікт на сході оформити спадщину, якщо спадкодавець проживав на непідконтрольній уряду України території (Далі – НПУТ), неможливо в звичному порядку, оскільки всі документи, видані на НПУТ не мають юридичної сили на підконтрольній території. Про особливості таких справ розповідає юрист Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» Костянтин Анфьоров.

Розбираючись у юридичних нюансах таких справ ми будемо послуговуватися нормативною базою:

  1. Цивільним кодексом України.
  2. Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
  3. Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
  4. Постановою Кабінету Міністрів України № 210 від 15 квітня 2015 року «Про затвердження Порядку реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі» (Далі – Постанова КМУ №210).
  5. Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону 1058-IV.

ВИЗНАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ В ПОРЯДКУ СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ (ЗАПОВІТОМ)

1. Визначення переліку та місцезнаходження майна, на яке спадкоємєць має право (якщо спадкову справу ще не було заведено).

Законодавець врегулював питання оформлення спадщини щодо майна, що залишилося на НПУТ, у Постанові КМУ №210. Вона змінила і Закон України «Про забезпечення прав і свобод ВПО». Водночас неврегульованим залишилося питання реалізації права на спадщину для тих, хто вже почав процедуру її оформлення та вже звернувся до державної нотаріальної контори (приватного нотаріуса) із заявою про прийняття спадщини.

2. Звернення із заявою про спадщину.

Куди звертатися із заявою про прийняття спадщини, якщо останнє місце проживання спадкодавця – на НПУТ або місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно, його основна частина, а у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна розташована на НПУТ? До будь-якої державної нотаріальної контори (приватного нотаріуса) на підконтрольній уряду України території (Далі – ПУТ).

3. З’ясування інформації про місцезнаходження державної нотаріальної контори (приватного нотаріуса), де було відкрито спадкову справу.

Знайти інформацію про місцезнаходження нотаріальних контор, які перереєструвалися з НПУТ, перереєструвались, але фактично не перемістилися, приватних нотаріусів, діяльність яких зареєстрована на ПУТ і НПУТ та нотаріусів, які тимчасово не вчиняють нотаріальні дії, можна за одним із цих посилань:

  • https://bit.ly/3epVeXG
  • https://bit.ly/31cc1K9.

4. Що робити, якщо державна нотаріальна контора (приватний нотаріус) розташовані на підконтрольній Уряду України території?

Треба вернутися до нотаріуса та з’ясувати можливість отримання свідоцтва про право на спадщину, у разі відмови – отримати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Одночасно ви маєте звернутися до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із вимогою надати свідоцтво про право на спадщину та отримати відповідь про відмову у видачі свідоцтва для подальшого звернення до суду.

5. Що робити, якщо державна нотаріальна контора (приватний нотаріус), які перебували на НПУТ, перереєструвалися на ПУТ, але фактично не працюютьвернутися до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з вимогою надати свідоцтво про право на спадщину та отримати відповідь про відмову у його видачі для подальшого звернення до суду.

6. Визначити коло відповідачів та територіальну підсудність.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або його основної частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.

Знайти суди, які перемістилися з НПУТ, можна за посиланням.

7. Хто може бути відповідачами у справі?

Відповідачами у справі можуть бути:

  1. Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків).
  2. Територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.

8. Що потрібно зробити у разі отримання постанови державного (приватного) нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину?

У такому випадку потрібно вернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування за законом (або за заповітом).

9. На що потрібно звернути увагу та пам’ятати?

1. Визнання права власності є позовною вимогою майнового характеру, а отже, необхідно надати докази, які б підтверджували ціну позову на час звернення до суду (оцінка майна тощо) та сплатити судовий збір.

2. Надати усі наявні документи на підтвердження факту звернення до державної нотаріальної контори (приватного нотаріуса) з заявою про прийняття спадщини, документи, що підтверджують родинні стосунки, правовстановлюючі документи тощо.

10. Що робити у разі прийняття судом позитивного рішення?

Після прийняття судом рішення на користь позивача треба звернутися до відповідного державного органу (або банку, установи) для подальшої реалізації права на спадщину:

  • отримання грошового вкладу у банку (іншій фінансовій установі);
  • реєстрації відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
  • тощо.

СПАДКУВАННЯ ПЕНСІЙНИХ ВИПЛАТ, НЕДООТРИМАНИХ ЗА ЧАС ЖИТТЯ СПАДКОДАВЦЯ (ПЕНСІОНЕРА)

  1. Які є правові підстави для виплати пенсії, недоотриманої за життя пенсіонера відповідно до вимог чинного законодавства України?

Ст. 1227 ЦК України суми […] пенсії […], які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їхньої відсутності – входять до складу спадщини.

Ст. 46 Закону 1058-IV – нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. 2. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Ст. 52 Закону 1058-IV – сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв’язку з його смертю, виплачується – по місяць смерті включно членам його сім’ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім’ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які перебували на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи ні. 

Члени сім’ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Крім того, п. 1.5., п. 1.7., п. 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону 1058-IV п.18 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках.

2.   Якими є способи отримання недоотриманої пенсії, яка належала спадкодавцеві, але не була отримана їм за життя у зв’язку з його смертю?

Є два способи отримання недоотриманої пенсії, яка належала спадкодавцеві, але не була отримана їм за життя у зв’язку з його смертю.

Перший – через звернення до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер протягом шести місяців з дня відкриття спадщини із заявою.

Другий – через включення суми недоотриманої пенсії до складу спадщини. Проте, на практиці, органи пенсійного фонду України (Далі – ПФУ) мають свою позицію в питанні виплати недоотриманої пенсії після смерті пенсіонера, а саме, орган керується виключно ч.1 ст. 46 Закону 1058-IV, а саме нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, що є грубим порушенням чинного законодавства України.

Документами, із яких спадкоємці дізнаються про розмір суми недоотриманої пенсії за звичайних умов в першому випадку є разове доручення, в другому – свідоцтво про право на спадщину.

3.   Який алгоритм має застосовуватися у разі непогодження із розміром недоотриманої пенсії?

  1. У випадку, коли процес отримання недоотриманої пенсії відбувається через звернення до органів ПФУ,  до суду можна звернутися відразу після отримання будь-якого документу від органів ПФУ, де зазначений розмір недоотриманої пенсії, із яким не погоджується спадкоємець.
  2. Якщо процес отримання недоотриманої пенсії відбувається через оформлення свідоцтва про право на спадщину, інформація про розмір недоотриманої пенсії необхідно отримати із відповіді на запит нотаріуса до органів ПФУ.

Зверніть увагу, наведена інформація є загальною!

У кожному випадку перспективи щодо порядку реалізації прав ВПО та мешканців НПУТ на спадщину можна визначити, тільки ознайомившись із документами. Краще зробити це (так само, як і здійснювати збір/підготовку документів), попередньо проконсультувавшись із фаховим юристом. Так само, якщо при зверненні до суду ви отримаєте постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, необхідно спочатку проконсультуватися з юристом, а потім діяти.

16.06.20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі – ВАС/КС) розглянув скаргу позивача і скасував ухвалу апеляційного адміністративного суду про повернення позивачеві скарги як не підписаної. Саму ж справу направив до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії розв’язання питання щодо відкриття апеляційного провадження, оскільки підписання документа відбувалося через електронний суд.

     ВС/КАС зазначив, що ч.ч. 7,8 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України (Далі – КАС України) встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії – вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. У такому випадку процесуальні документи мають подаватися учасниками справи через заповнення відповідних форм, які визначає Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

     Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги визначені ст. 296 КАС України, відповідно до частини першої якої апеляційна скарга подається у письмовій формі. Наказ Державної судової адміністрації України (ДСА) від 22 грудня 2018 року № 628 запроваджує тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої місцеві та апеляційні суди зобов’язані дотримуватися вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції (Положення).

     За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення, електронний документ – оригінал електронного документу з обов’язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (ЕЦП) – електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі електронного документа та ЕКПД (електронної копії паперового документа).

     Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, із попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов’язковим використанням власного ЕЦП.

     Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов’язковим їхнім скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет. Водночас здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.

     ВС/КАС підкреслив – оскільки подати документ через систему «Електронний суд» без використання власного електронного підпису неможливо, суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку, що апеляційна скарга позивачем не підписана.

     ВС/КАС також нагадав, що відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

     Справа має №2340/4648/18 (від 06.08.19). Із нею можна ознайомитися, натиснувши на посилання.

03.06.20

Як зменшити вразливість до ризику надзвичайних ситуацій на сході України? Про це знають у 3Р Консорціумі, який було створено у 2019 році якраз із цією метою. До складу групи увійшли українські, міжнародні та національні НУО, зокрема і БФ “Право на захист”.

Презентуємо друге видання інформаційного бюлетеня щодо перших результатів роботи Консорціуму з початку 2020 року. Переглянути можна українською та англійською мовами.

01.06.20

Починаючи з 22 березня 2020 року, в Україні запроваджено карантинні обмежувальні заходи, спрямовані на протидію поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Ці обмеження, зокрема, передбачали часткове припинення пропуску осіб через КПВВ на лінії розмежування й адміністративному кордоні з тимчасово окупованими територіями. Перші обмеження щодо перетину почали діяти з 7 березня для КПВВ на лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей. Утім, уже 16 березня, відповідно до наказу командувача Об’єднаних сил, було запроваджено обмеження щодо перетину лінії розмежування на КПВВ з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей, а з 22 березня перетин лінії розмежування було фактично припинено в обох напрямках, почав діяти наказ командувача ООС «Про повне припинення перетину на невизначений строк».

З 11 травня в Україні відбувається поетапне зняття карантинних заходів. Проте, відповідно до плану зняття обмежень, оприлюдненого у квітні прем’єр-міністром України, відсутня інформація про відкриття КПВВ. Така ситуація створює уявлення про тимчасово окуповані території України як території, що не лежать у полі зору й уваги уряду України.

Публікуємо позицію Коаліції щодо зняття карантинних обмежень на перетин КПВВ на межі тимчасово окупованих територій. Рекомендації напрацьовані експертами громадських організацій, які входять до неформальної Коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту прав осіб, постраждалих від конфлікту.

Документ доступний українською та англійською мовами.

19.05.20

У березні 2016 року внутрішньо переміщених осіб (ВПО) внесли до переліку осіб, які мають право на отримання довгострокових кредитів для будівництва, придбання, реконструкції житла у сільській місцевості за програмою «Власний дім». Тривалий час ця програма, започаткована постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 р. № 1597, залишалася незмінною. Та нещодавно правила надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі оновили на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 р. № 181. 

Яких же аспектів програми торкнулися зміни та чого тепер чекати переселенцям?

1. Збільшується сума кредиту, яка надається позичальнику.

Із березня 2020 року граничний розмір кредиту за програмою «Власний дім» становить:

  • 400 тис. грн замість 300 тис. грн – для спорудження нового житлового будинку;
  • 250 тис. грн замість 150 тис. грн – для реконструкції житлового будинку або добудови незавершеного будівництвом житла;
  • 300 тис. грн замість 200 тис. грн – для придбання житла;
  • 100 тис. грн замість 50 тис. грн – для спорудження інженерних мереж та підключення їх до наявних комунікацій.

Водночас сума кредиту може змінюватися відповідно до змін вартості будівництва, що виникли за період будівництва. Це можливо за умови надання фонду детальних обґрунтувань із розрахунками та підтверджувальними документами, але сума не може перевищувати граничної суми кредиту, наведеної вище.

2. Встановлюється обмеження щодо віку, майнового стану та місця реєстрації проживання потенційних учасників програми.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 181 передбачено, що позичальниками кредитів коштом кредитних ресурсів фондів можуть бути громадяни України, які підтвердили свою платоспроможність, мають зареєстроване місце проживання на території села або розглядають варіант переселення для постійного проживання у сільську місцевість та реєстрацію місця проживання там ТА працюють на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, в особистих селянських господарствах, що функціонують у сільській місцевості та розташовані у межах району проживання чи суміжних районах, в тому числі громадяни України, які перебувають на обліку ВПО.

Важливо розуміти, що означає платоспроможність у розумінні програми. При сплаті щомісячного платежу в рахунок погашення кредиту з урахуванням процентів залишок середньомісячного доходу кандидата та повнолітніх членів сім’ї не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум, визначений законодавством на відповідний період, з розрахунку на кожного члена сім’ї.

Своєю чергою, вік кандидата на момент звернення за кредитом не має перевищувати пенсійний вік, передбачений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

3. Запроваджується обмеження щодо строку надання кредиту.

Від березня 2020 року кредит індивідуальному забудовникові надається строком до 20 років, але не більш як до досягнення позичальником пенсійного віку, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Щодо молодих сімей (подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років) або неповних сімей (мати (батько) віком до 35 років) – вони можуть отримати кредит строком до 30 років. Раніше постанова не передбачала верхньої вікової межі.

4. Оновлюється перелік документів, які необхідно подати для участі у програмі.

Тепер внутрішньо переміщеній особі, яка претендує на отримання кредиту за програмою «Власний дім», слід надати до фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі:

  • заяву про надання кредиту;
  • клопотання органу місцевого самоврядування про надання кредиту;
  • копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України заявника (наприклад, паспорта);
  • у разі відсутності у документі, що посвідчує особу, відомостей про зареєстроване місце проживання – довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованих територіях АРК, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей);
  • документи для визначення рівня платоспроможності заявника (довідку про доходи позичальника і членів його сім’ї, одержані за попередні шість місяців, та/або довідку, видану органом місцевого самоврядування, про ведення особистого селянського господарства);
  • інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність або відсутність у власності житла;
  • копію документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків придбання житла);
  • проєктну документацію або будівельний паспорт, вартість виготовлення яких може входити за згодою позичальника до суми кредиту (крім придбання житла);
  • документи, що підтверджують працевлаштування в сільській місцевості;
  • заяву власника житла чи об’єкта незавершеного житлового будівництва про згоду продати його із зазначеннямпогоджених з позичальником ціни та інших істотних умов договору купівлі-продажу (у разі придбання житла);
  • документи, що підтверджують статус осіб, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 ч. 1 ст. 6 та абз. 4 п.1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у разі наявності);
  • копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

5. Зникає можливість погашення кредиту та внесення плати за користування ним частково чи повністю сільськогосподарською продукцією власного виробництва за цінами та на умовах, визначених кредитним договором.

Незмінним при цьому залишається розмір коштів за користування кредитом, який становить 3% річних. При цьому від сплати відсотків звільняються:

  • позичальник, який має трьох і більше дітей (у тому числі усиновлених та/або таких, що перебувають під його опікою/піклуванням), – з дати подання копії підтверджувальних документів; 
  • позичальники, які є військовослужбовцями, подружжя, в якому чоловік або дружина є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка, – з початку і до закінчення особливого періоду; 
  • позичальники, які є резервістами, військовозобов’язаними, подружжя, в якому чоловік або дружина є резервістом чи військовозобов’язаним, що підтверджується довідкою військового комісаріату або військової частини про перебування на військовій службі, – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення проходження військової служби в особливий період.


Звертаємо увагу, що у 2020 році програма «Власний дім» діє у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Київський, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненський, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях.

14.05.20

У січні 2019 року до маріупольського офісу БФ «Право на захист» по консультацію щодо встановлення факту поранення в районі проведення АТО звернулася місцева мешканка Ірина (ім’я змінене). Жінка розповіла, що 5 вересня 2014 року внаслідок артилерійського обстрілу с. Лебединське Волноваського району Донецької області вона отримала осколкові поранення.  Потім були складні операції та як результат – третя група інвалідності. Через тривалу реабілітацію Ірина не змогла працевлаштуватися. Більша частина її доходів – це пенсія й адресна допомога, які  витрачаються на придбання дорогих медикаментів. 

Уже в квітні 2019 року Міжвідомча комісія з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення АТО (Далі – Міжвідомча комісія) винесла рішення про встановлення факту отримання Іриною поранення. Завдяки цьому рішенню жінка отримує додаткові пільги, передбачені державою.

Для оформлення такого статусу постраждала особа має звернутися до Міжвідомчої комісії, яка діє при Державній службі України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції. 

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я» від 25.04.2018 р. № 306 встановлюють часові та територіальні межі отримання поранення цивільними особами:

  • до 01.12.2014 р. на території проведення антитерористичної операції;
  • після 01.12.2014 р. на території проведення антитерористичної операції, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення (розмежування), під час проведення антитерористичної операції .

Для звернення до Міжвідомчої комісії для оформлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни постраждалій особі необхідно:

  1. пройти медичне обстеження отриманих поранень.
  2. звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину.
  3. пройти медико-соціальну експертну комісію для встановлення статусу особи з інвалідністю.
  4. оформити довідку про відсутність судимості.
  5. подати заяву до Міжвідомчої комісії для встановлення факту отримання ушкоджень здоров’я від боєприпасів на території проведення антитерористичної операції.

До заяви додаються:

  • копії сторінок паспорта громадянина України або копія ID-картки;
  • копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, виданого органом доходів і зборів;
  • копії первинної медичної облікової документації;
  • висновок медичного експерта, що засвідчує факт отримання поранень чи інших ушкоджень здоров’я від боєприпасів;
  • копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу і причину інвалідності;
  • довідка про відсутність (наявність) судимості;
  • витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження стосовно факту отримання постраждалою особою поранень чи інших ушкоджень здоров’я від боєприпасів;
  • інші документи, які можуть засвідчити отримання постраждалою особою ушкоджень здоров’я від боєприпасів на території проведення антитерористичної операції.

Відповідну заяву і документи постраждала особа направляє поштою на адресу  Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції: 01001, м. Київ-1, провулок Музейний, 12.

Міжвідомча комісія розглядає подані документи, надсилає необхідні запити, у разі потреби уточнює інформацію про постраждалу особу, стосовно якої подані документи, і в місячний строк з дня надходження документів ухвалює рішення про встановлення факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров’я від боєприпасів на території проведення антитерористичної операції або рішення про відмову у встановленні факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров’я від боєприпасів на території проведення антитерористичної операції.

Якщо особі відмовили у встановленні факту одержання ушкоджень здоров’я від боєприпасів на території проведення антитерористичної операції, вона має право:

  • повторно звернутися до Міжвідомчої комісії та надати уточнюючу інформацію;
  • оскаржити рішення Міжвідомчої комісії в судовому порядку.
  • звернутися до медико-соціальної експертної комісії для оформлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Після отримання рішення Міжвідомчої комісії про встановлення факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров’я від боєприпасів на території проведення антитерористичної операції, особа має звернутися до медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), яка проводила медико-соціальну експертизу щодо такої особи раніше, із копією зазначеного рішення.

Протягом п’яти днів МСЕК розглядає направлені документами і за результатами розгляду видає особі, яка подала документи, довідку про групу та причину інвалідності.

14.05.20

Пропонуємо до вашої уваги звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ». Він ґрунтується на даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ у квітні, а також інформації з відкритих джерел. Попри роботу КПВВ в обмеженому режимі та призупинення опитування цивільних осіб, працівники БФ «Право на захист» продовжували виїзди на всі КПВВ та за можливості надавали допомогу людям, які не могли перетнути лінію розмежування.

ГОЛОВНЕ:

  • КПВВ продовжують працювати в обмеженому режимі у зв’язку з карантином. Наразі перетин через КПВВ вимагає спеціального дозволу з обох сторін. Однак, навіть після отримання дозволу на перетин лінії розмежування з одного боку, інша сторона може не надати згоди. Працівники ДПСУ можуть дозволити перетин лінії розмежування у термінових випадках і тільки за рішенням штабу ООС. Тому люди вимушені були подавати заявки та чекати рішення. Відомо про більш ніж 10 випадків, коли люди отримували дозвіл на перетин КПВВ на стороні КУУТ, але були вимушені повернутися, тому що їм не надали дозволу на перетин на боці НКУУТ.
  • Карантин, спрямований на припинення поширення COVID-19, став пасткою для тисяч внутрішньо переміщених осіб та інших громадян, які мають прописку на одному боці лінії розмежування, але фактично проживають на іншому боці. До закриття КПВВ тисячі людей похилого віку кожного дня приїжджали на КУУТ задля отримання  соціальних виплат.  Тим часом, жителі НКУУТ, які перебувають у карантині протягом останніх 45 днів, не мають доступу до різних державних послуг та власних коштів.
  • Протягом квітня було виявлено понад 200 осіб, які намагалися перетнути лінію розмежування на п’яти КПВВ. У більшості випадків, дозвіл не був наданий, навіть попри те, що частина людей мала поважні причини для перетину. Зокрема, ПнЗ спостерігав випадки, коли батьки були  розлучені зі своїми дітьми через різну реєстрацію за місцем проживання або коли люди подорожували з метою медичного лікування або відвідування похорону.
  • 16 квітня на КПВВ «Майорське» відбувся обмін полоненими між українським урядом і НКУУТ. 20 осіб були повернуті на НКУУТ в обмін на 14 осіб, повернутих на КУУТ; ще 4 людини відмовилися повертатися на НКУУТ. Громадяни, що повернулися на КУУТ, були поміщені на двотижневу самоізоляцію.

Більше інформації знайдете у звіті. Він доступний українською та англійською мовами.

14.05.20

Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ». Звіт ґрунтується на даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ у квітні, а також інформації з відкритих джерел. Попри роботу КПВВ в обмеженому режимі та призупинення опитування цивільних осіб, працівники БФ «Право на захист» продовжували виїзди на всі КПВВ та за можливості надавали допомогу людям, які не могли перетнути лінію розмежування. 

Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.

  • КПВВ продовжують працювати в обмеженому режимі у зв’язку з карантином. Наразі перетин через КПВВ вимагає спеціального дозволу з обох сторін. Однак, навіть після отримання дозволу на перетин лінії розмежування з одного боку, інша сторона може не надати згоди. Працівники ДПСУ можуть дозволити перетин лінії розмежування у термінових випадках і тільки за рішенням штабу ООС. Тому люди вимушені були подавати заявки та чекати рішення. Відомо про більш ніж 10 випадків, коли люди отримували дозвіл на перетин КПВВ на стороні КУУТ, але були вимушені повернутися, тому що їм не надали дозволу на перетин на боці НКУУТ.
  • Карантин, спрямований на припинення поширення COVID-19, став пасткою для тисяч внутрішньо переміщених осіб та інших громадян, які мають прописку на одному боці лінії розмежування, але фактично проживають на іншому боці. До закриття КПВВ тисячі людей похилого віку кожного дня приїжджали на КУУТ задля отримання  соціальних виплат.  Тим часом, жителі НКУУТ, які перебувають у карантині протягом останніх 45 днів, не мають доступу до різних державних послуг та власних коштів.
  • Протягом квітня було виявлено понад 200 осіб, які намагалися перетнути лінію розмежування на п’яти КПВВ. У більшості випадків, дозвіл не був наданий, навіть попри те, що частина людей мала поважні причини для перетину. Зокрема, ПнЗ спостерігав випадки, коли батьки були  розлучені зі своїми дітьми через різну реєстрацію за місцем проживання або коли люди подорожували з метою медичного лікування або відвідування похорону.
  • 16 квітня на КПВВ «Майорське» відбувся обмін полоненими між українським урядом і НКУУТ. 20 осіб були повернуті на НКУУТ в обмін на 14 осіб, повернутих на КУУТ; ще 4 людини відмовилися повертатися на НКУУТ. Громадяни, що повернулися на КУУТ, були поміщені на двотижневу самоізоляцію.

Звіт доступний українською і англійською мовами.

07.05.20

З 25 березня по 22 квітня БФ “Право на захист” проводив дистанційний моніторинг держорганів і органів місцевої влади в телефонному режимі. В ході моніторингу вивчалася особливості їхньої роботи під час карантину, а також обмеження в доступі до продуктів, медицини та транспортних послуг. До моніторингу була включена й робота Ощадбанку, Укрпошти, Бюро вторинної правової допомоги. 

Було опитано: 914 держорганів і органів місцевої влади (739 держорганів і 175 органів місцевої влади). 

Територія моніторингу: 5 областей України (Донецька, Луганська, Харківська, Запорізька, Дніпропетровська).

Опитування було розпочато 25.03 до введення додаткових карантинних обмежень: обов’язкового носіння маски в громадських місцях і заборони на відвідування органів соціального захисту.

Обмеження в роботі держорганів і органів місцевої влади

Більшість як держорганів, так і органів місцевої влади у зв’язку з карантином ввели обмеження прийому: за кількістю відвідувачів, які можуть одночасно перебувати в приміщенні, вимога носити маску, скорочення годин роботи (в т.ч. за рахунок виділення часу на дезінфекцію приміщень), прийом тільки за попередньою домовленістю. Деякі держоргани здійснюють прийом тільки з певних питань:

  • УПФУ (лише виплата недоотриманої пенсії й виплата допомоги на поховання);
  • ДМС (лише оформлення документів за гострої необхідності: у разі втрати/крадіжки паспорта, для термінового виїзду за кордон на лікування і т.д.);
  • РАЦС (лише видача свідоцтв про народження і смерть). 

212 держорганів і 32 органи місцевої влади – повністю скасували прийом громадян на час карантину.

Послуги з оформлення документів

У більшості установах і органах залишилася можливість оформити будь-які документи (460 установ і 97 органів місцевої влади). В той самий час у 223 установах і 64 місцевих радах можна оформити лише деякі документи, у 49 установах і 11 місцевих радах оформлення документів на час карантину зупинено. Крім фізичного візиту, документи здебільшого можна подати в електронному вигляді або залишити в спеціальних скриньках для прийому документів на вході. Також тверді копії документів можна відправити Укрпоштою.

Дистанційний зв’язок

716 держорганів (96,9%) надають можливість зв’язатися з ними дистанційно телефоном або за допомогою електронних засобів зв’язку в деяких випадках. Укрпошта та УПФУ мають мобільні додатки. Деякі установи мають функцію зв’язку через вебпортал, Skype/Viber/Telegram. Дистанційно зв’язатися можна з усіма органами місцевої влади, крім сільради Красногоровки Ясинуватського району Донецької області.

Можливість домашніх візитів до маломобільних людей

Було опитано 439 установ (УСЗН, УПФУ, Ощадбанк, терцентр, Укрпошта). Відтак деякі установи продовжують виїжджати додому (151), а інші зупинили такі виїзди на час карантину (249). 17 установ продовжують приймати заяви, але здійснювати домашні візити будуть тільки після закінчення карантину.

Наявність мобільних офісів

Серед 739 опитаних держорганів мобільні офіси мають 155 установ. Але більшість з них на час карантину зупинили виїзди: 111 органів, що становить 71,6% від кількості тих, у кого вони є, в той час як продовжують виїзний прийом лише 44 установи (28,4%). Органам місцевої влади це питання не ставилося.

Обізнаність про зміни в законодавстві щодо відстрочки фізичної ідентифікації та автоматичного продовження соціальних виплат

Питання змін вивчалося серед 293 представників УСЗН, УПФУ та Ощадбанку. Переважна більшість респондентів обізнана про такі зміни (275 осіб або 93,8%), однак 36 з них не отримувала відповідних роз’яснень. 8 респондентів було проінформовано про ці зміни, а 10 не надано відповіді на запитання.

Способи інформування про обмеження

Переважна більшість опитаних органів місцевої влади інформує населення про обмеження, пов’язані з карантином. Найбільш поширеним є розміщення оголошень на приміщеннях і дошках оголошень, публікації на офіційних сайтах та офіційних сторінках органів у соціальних мережах, оголошення на місцевому радіо або телебаченні, оголошення через гучномовець на автотранспорті. Крім того, деякі дзвонили мешканцям або здійснювали розсилку смс-повідомлень на їхні мобільні телефони. У деяких населених пунктах в громадських місцях розповсюджувалися відповідні листівки та плакати. 10 органів місцевої влади на момент опитування не здійснювали інформування про обмеження, пов’язані з карантином.

Наявність й види допомоги населенню у зв’язку з карантином

Під допомогою мається на увазі адресна доставка продуктів і ліків, прийом лікаря у себе вдома, можливість індивідуального транспортування за гострої потреби. Відтак 79 органів місцевої влади зазначили, що надають таку допомогу (45,1%); у 89 громадах (50,8%) допомога, пов’язана з карантином, – відсутня. Допомога переважно надається особам вразливих категорій: маломобільним людям, людям похилого віку, людям з важкими захворюваннями й/або інвалідністю, матерям-одиночкам, багатодітним сім’ям, сім’ям у складних життєвих обставинах. Однак в 4 населених пунктах Донецької області (Мангуші, Зайцевому, Красногорівці Ясинуватського району і Дронівці), а також в Саксагані та Гречаних Подах Дніпропетровської області респонденти відзначили можливість надання такої допомоги всім місцевим мешканцям за зверненням.

Заборона на штрафні санкції

172 представники органів місцевої влади зі 175 опитаних обізнані про те, що на час карантину заборонено застосовувати штрафні санкції в разі оплати не в повному обсязі/несвоєчасної оплати комунальних послуг, а також про заборону примусового виселення громадян у разі несплати таких послуг. Інформація щодо обізнаності органів в 3 населених пунктах – відсутня.

Робота місцевого транспорту

З 18 березня введено обмеження на транспортне сполучення: відбулося скасування міжміських та міжобласних рейсів, включаючи соціальні автобуси, а кількість пасажирів міського транспорту було обмежено до 10 осіб. Однак в 5 населених пунктах Донецької області (Донське, Талаківка, Залізне, Верхньоторецьке, Сартана) респонденти відзначили, що транспортне сполучення з обласним/районним центром лише скорочено, але не скасовано повністю. У Гречаних Подах Дніпропетровської області такий транспорт також функціонує, однак лише для працівників підприємств в Кривому Розі за спеціальними перепустками.

Доступ до медицини

Карантин ускладнив доступ до медичних послуг приблизно в половині населених пунктах, де проводилося дослідження (90 населених пунктах або 51,4% у всіх 5 областях). Основна причина – відсутність транспортного сполучення. Крім того, респонденти зазначали такі причини: обмеження/скасування прийому відвідувачів через карантин, підвищений попит на послуги та нестача персоналу, скасування планової роботи в деяких лікарнях (флюорографія, планові операції, профілактичні щеплення та ін.).

Ускладнився доступ й до медикаментів, медичних товарів та засобів індивідуального захисту (маски, рукавички, антисептики). Такі складнощі відзначили в 137 населених пунктах (78,2% від загальної кількості опитаних органів місцевої влади). Як і у випадку з доступом до медичних послуг, доступ до медикаментів і медичних товарів ускладнюється з огляду на скасування транспортного сполучення. Крім цього, спостерігається дефіцит ліків і медичних товарів, а також нестача засобів індивідуального захисту.

Доступ до харчових продуктів

У більшості населених пунктах не спостерігалося складнощів із доступом до харчових продуктів і гігієнічних товарів у зв’язку з карантином. Про це повідомили представники 136 органів місцевої влади, що становить 77,7%, в той час як певні складнощі відчули лише в 38 населених пунктах (21,7%).

Повна версія моніторингового звіту доступна за посиланням російською та англійською.