Герой нашого посту, Руслан, у 33 роки дізнався що його…не існує, юридично. Річ у тому, що він народився в сім’ї, де діти росли самостійно. Батьки не переймались утриманням і вихованням малечі. Як наслідок – діти не ходили до садочка та школи, вели ізольований спосіб життя, вільний час проводили на вулиці, їх часто підгодовували сусіди.
«Мати пішла з родини, коли нам ще не було 12 років. Потім помер батько. Нам довелося будувати своє життя наново. Потім я дізнався, що в мене немає свідоцтва про народження, я ніде не зареєстрований, навіть у лікарні. Ніде немає підтвердження, що я народився», – згадує ті часи Руслан.
Через те, що юридично чоловік не існував – навіть не зміг поховати батька. Він шукав допомоги в держави та правозахисників, так і познайомився з нашим фондом кілька років тому.
«Справа дійсно унікальна. Підтримку в проблемі документування надали сусіди Руслана, які пам’ятають його з дитинства, гарно про нього говорять та яким не байдуже його майбутнє. Також впевненості Руслану надала його родина. Разом з дівчиною вони очікували малюка. Це додало Руслану сил та віри, що все-таки, не дивлячись на сумніви та складнощі в документуванні, він колись отримає документ, що посвідчує його особу», – розповідає Вікторія Волинська, адвокат БФ «Право на захист». Саме вона пройшла з чоловіком всі етапи надання правової допомоги – від «юридичного народження» до документування паспортом громадянина України.
У 2020 році в судовому порядку було встановлено факт народження Руслана, що надало можливість провести державну реєстрацію у відділі РАЦС.
«Цей день запам’ятався, оскільки вперше в моїй практиці на державну реєстрацію народження мого клієнта супроводжував його шестимісячний син. І на той час це був перший в його житті документ», – згадує Вікторія Волинська, адвокат БФ «Право на захист».
Надалі для отримання паспорта громадянина України Руслану довелось пройти процедуру визнання особою без громадянства, отримати посвідку на тимчасове проживання на території України, отримати ідентифікаційний податковий номер, зареєструвати місце проживання, набути громадянства України. За кожним етапом – складний шлях написання та подання заяв, збору інформації, очікування результату тощо.
Весь цей час пліч-о-пліч з Русланом були наші колеги. А в серпні 2022 року чоловік нарешті отримав такий довгоочікуваний паспорт. Відтепер для Руслана доступні такі прості та важливі речі, які для кожного з нас майже не помітні.
«Коли я отримав паспорт, найперше, що зробив – записав дитину на себе. Нарешті я можу влаштуватися на офіційну роботу, звернутися до лікарні, отримати медичну допомогу. Хочу подякувати юристам “Право на захист” за те, що вони допомогли мені отримати довгоочікуваний паспорт!».
Цей позитивний результат надихає нас в роботі, адже для людини це не просто документ, а можливість на гідне майбутнє!
Переглянути історію Руслана ви можете в нашому сюжеті.