Зробити пожертву
Укр / Eng
12.10.20

Уважаемые клиенты!

С 12.10.2020 года киевский офис БФ «Право на защиту» прекращает прием клиентов до 16.10.2020 года включительно по причине случаев подтвержденного COVID-2019 у сотрудников офиса.

ОФИС ЗАКРЫТ ДЛЯ ПОСЕТИТЕЛЕЙ!Назначенные на эту неделю интервью и консультации будут переведены в режим онлайн с помощью ZOOM, Viber, Skype.

Связаться с нами можно по телефонам: +38 093 049 52 18, +38 094 905 67 62, +38 044 337 17 62

Пишите нам в Viber, WhatsApp: +38 093 038 95 62

Контактные номера для лиц без гражданства: 093 039 00 71; 093 038 90 31. Следите за объявлениями и будьте здоровы!

Dear Clients!

From 12.10.2020, Right to Protection office in Kyiv forced to be closed until 16.10.2020 inclusive in connection with cases of confirmed COVID-2019 among office staff. OFFICE IS CLOSED TO VISITORS! Interviews and consultations scheduled for this week will be transferred online using the ZOOM, Viber, Skype service.

You can contact us at the following phones: +38 093 049 52 18, +38 094 905 67 62, +38 044 337 17 62

Write to us on Viber, WhatsApp: +38 093 038 95 62Stay tuned for ads and be healthy

اعتبارًا من 12/10/2020 ، تم إغلاق مكتب  “الحق في الدفاع”  في كييف حتى 16/10/2020 بسبب حالات مؤكدة 

بين موظفي المكتب COVID-2019  

المكتب مغلق أمام الزوار

سيتم المقابلات والاستشارات المقررة عبر الإنترنت لهذا الأسبوع 

يمكنك الاتصال بنا عن طريق الهواتف التالية

                                                                                                                                             +38 093 049 52 18, +38 094 905 67 62, +38 044 337 17 62

اكتب إلينا على 

Viber ، WhatsApp:  38 093038 95 62

08.10.20

Громадські організації, які опікуються постраждалими внаслідок конфлікту на сході та забезпечують рівний доступ до можливостей за допомоги розробки та впровадження електронних інструментів, представники Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерства цифрової трансформації України презентували чат-бот «Юридичний порадник для ВПО».

Він працюватиме на платформі найпопулярніших в Україні месенджерів Viber та Telegram, що дозволить згаданій категорії громадян кваліфіковану мати доступ до  безоплатної юридичної допомоги 24/7. Чат-бот є спільним продуктом швейцарсько-української Програми EGAP та юридичної команди БФ “Право на захист”.

“Фонд Східна Європа останні декілька років займається цифровізацією послуг і інструментів електронної демократії, які існують в Україні. Для нас не є менш важливим питання ВПО і моменти, які ми хотіли вирішити у даному проєкті також стосуються усіх категорій які проживають і тут, і на непідконтрольних територіях” розповів модератор заходу Сергій Карелін, який представляє Програму EGAP та є координатором компоненту “Е-демократія”.

Проблема доступу до актуальної правової інформації для ВПО та мешканців тимчасово непідконтрольних територій лишається гостро-актуальною. Особливо, зважаючи на кількість громадян, які мають потребу у доступі до юридичної інформації, але не завжди мають можливість її отримати. Як зазначив заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Снавер Сейтхалілєв, сьогодні в Україні близько 1,5 млн ВПО. Ще понад 6 млн громадян мешкають на  непідконтрольній території. Останні часто не мають доступу до сайтів держструктур та держорганів України, оскільки вони блокуються. “Мінреінтеграції спільно з партнерами робить все можливе, аби завдяки сучасним інструментам комунікації люди могли оперативно та безкоштовно отримати необхідну юридичну допомогу. Я дуже вдячний Програмі EGAP та команді фонду «Право на захист», які реалізували цей чат-бот», зауважив він. 

Новітні технології та їхня імплементація в роботу держорганів один з пріоритетних напрямів роботи і для Міністерства цифрової трансформації України. Завдання Мінцифри – оцифрувати всі послуги, які існують у державі, і зробити користування ними зручним, розповів Валерій Штаба, головний спеціаліст відділу супроводу проєктів цифрової трансформації департаменту координації проєктів цифрової трансформації Міністерства цифрової трансформації України. – Щоб люди не стояли в чергах і могли використовувати цифрові технології для доступу до ресурсів держави. Чат-бот – це чудова річ, тому що це – інклюзія. Вона дозволяє включати представників різних соціальних груп до загального тренду руху нашої країни”.

“Юридичний порадник для ВПО” акумулював в собі багаторічні напрацювання юридичної команди БФ ”Право на захист”. Спеціалісти цієї організації надають юридичну допомогу  людям,  постраждалими внаслідок конфлікту на сході, з 2014 року. Координаторка з питань надання правової допомоги БФ «Право на захист» Юлія Трало зауважила: “Варто відзначити, що карантинні заходи стали каталізатором подій (запуску чат-ботів ред.), бо багато хто з наших клієнтів залишився вдома, хтось залишився на непідконтрольній території. Сучасні ж технології дали змогу використовувати онлайн засоби навіть у період пандемії коронавірусу, без загроз для життя та здоров’я громадян”. 

За словами Дар’ї Лисенко, проектної менеджерки, юристки БФ ”Право на захист” чат-бот “Юридичний порадник для ВПО” це більше ніж просто енциклопедія, в якій можна знайти інформацію, важливу для осіб, які постраждали від конфлікту. “Ми планували зробили його саме помічником у розв’язанні багатьох питань, з якими щодня доводиться мати справу переселенцям, мешканцям лінії розмежування та окупованих територій, наголосила Дар’я Лисенко. Саме тому у чат-боті окрім рекомендацій, як діяти у тих чи інших випадках, також можна знайти зразки необхідних процесуальних та інших документів, контакти державних установ та організацій, інтерактивні мапи, інфографіки та корисні посилання. До того ж працює такий порадник 24 години на добу 7 днів на тиждень без будь-яких обмежень”.

“Я побачив що ця ідея (створення чат-боту – ред.) абсолютно жива, вона має право на життя і вона повинна підтримуватися. Саме тому Швейцарська конфедерація любить такі проєкти коли люди, виключені із процесів, все ж таки мають доступність до своїх прав. І вони будуть знати тепер, як це реалізовувати” – підкреслив Сергій Карелін, координатор компоненту “Е-демократія” Програми EGAP, що реалізується Фондом Східна Європа та фінансується Швейцарією.

Натиснувши на посилання нижче чи зіскананувавши QR-код, ви можете перейти у зручний месенжер для отримання юридичної допомоги будь-де та у зручний для вас час. VIBER: https://bit.ly/2SEi4la TELEGRAM: https://bit.ly/34DuRtp

02.10.20

У жовтні 2020 року Комітет Міністрів Ради Європи новою резолюцією нагадав уряду України, що проблема невиконання судових рішень в Україні досі залишається актуальною. Йдеться про рішення, в яких боржниками перед громадянами виступають державні органи. Зазначається, що ця проблема існує вже протягом двох десятків років і має системний характер.

Нова резолюція CM/ResDH(2020)211, опублікована на сайті Ради Європи 1 жовтня 2020 року, стосується стану «виконання рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) відносно невиконання або тривалого виконання рішень національних судів в Україні». По суті цей документ є черговою реакцією Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) на відсутність суттєвого прогресу України у виконанні пілотного рішення «Юрій Миколайович Іванов проти України» 2009 року та рішення «Бурмич та інші проти України» 2017 року. Ці справи об’єднують у собі тисячі різних судових рішень, винесених на користь громадян, але так і не виконаних. Боржниками в цих справах виступали саме державні органи.

Право на виконання судових рішень захищається Європейською конвенцією про захист прав людини, до якої входить і Україна. Позиція Європейського суду наголошує на тому, що рішення судів, у яких відповідачем і боржником є державний орган, повинні виконуватися автоматично.

“Взагалі це виглядає доволі абсурдно, коли один державний орган відмовляється виплачувати державний борг, а інший примусово змушує його це робити, – зазначає Юлія Трало, координаторка з надання правової допомоги БФ “Право на захист”. – У країнах сталої демократії питання невиконання рішень судів практично не постає. Навіть спілкуючись із колегами з інших країн, було доволі складно пояснити їм, що таке виконавча служба. У їхньому розумінні, якщо є судове рішення, то як його можна не виконувати”.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) раніше вже зазначав, що проблема невиконання судових рішень в Україні має системний характер і спричинена низкою проблем правової системи, серед яких брак бюджетних коштів, мораторії на арешт і продаж майна державних підприємств, а також недоліки національного законодавства. Станом на 2017 рік найбільша кількість скарг щодо проблеми невиконання рішень судів, поданих до Європейського суду, стосувалась України. 

Починаючи з 2016 року, до багатьох категорій людей, які стикнулися з невиконанням судових рішень, додалися і внутрішньо переміщені особи (ВПО). У новій резолюції КМРЄ окремим пунктом додає питання невиконання судових рішень у справах щодо поновлення пенсійних виплат ВПО. Як зазначають правозахисники, станом на червень 2019 року в 90% справ рішення в частині виплат заборгованості з пенсій залишалося невиконаним.

“Влітку 2019 року наша організація направила до Комітету Ради Міністрів Європи інформаційний матеріал про те, що системна проблема невиконання рішень судів не тільки не вирішена, але і з’явився новий елемент, пов’язаний саме з невиплатою пенсій ВПО. Включення в резолюцію і звернення Європейськими інституціями уваги на особливо критичний стан невиконання рішень судів щодо вразливих категорій населення підкреслює те, що міжнародні партнери розуміють дійсний стан речей, у сфері соціального захисту нашої країни”, – зазначає Юлія Трало, координаторка з надання правової допомоги БФ “Право на захист”. – Рішення про додавання цього пункту до резолюції можна пояснити тим, що розмір державних гарантій України не відповідає її фінансовим можливостям”.

30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження, яким затверджується стратегія дій державних органів щодо вирішення системної проблеми невиконання рішень судів. Як зазначають представники БФ “Право на захист”, у листопаді має бути презентовано конкретний план заходів на виконання цієї стратегії. Відомо, що серед головного анонсовано і питання перегляду законодавства у сфері соціального та пенсійного забезпечення для приведення державних гарантій у відповідність із фінансовими можливостями держави.

01.10.20

Від початку збройного конфлікту на сході України сотні тисяч українських громадян – внутрішньо переміщених осіб – змушені були покинути домівки. Зі спливом часу проблема із забезпечення житлом переселенців залишається актуальною. Про це свідчать і представлені на державному рівні звіти, і результати досліджень гуманітарних організацій, у тому числі проведеного БО «Благодійний фонд «Право на захист» моніторингу.

Згідно з даними моніторингу, найбільш проблематичними питаннями для переселенців є відсутність власного житла, оплата комунальних послуг, умови проживання, оплата оренди житла. Частина внутрішньо переміщених осіб досі вимушена проживати у місцях компактного проживання, у тому числі модульних містечках, які або непридатні для тривалого перебування, або строк придатності яких уже давно вийшов. Враховуючи фінансову неспроможність, такі переселенці фактично не можуть вирішити своє житлове питання ніяк інакше, ніж за підтримки державних органів та органів місцевого самоврядування. З іншого боку, такої підтримки потребують і внутрішньо переміщені особи, які орендують житло, та розглядають варіант придбання або будівництва будинку чи квартири для повноцінної інтеграції у громаду, однак не мають для цього достатніх коштів. При цьому можна констатувати, що невеликий розмір щорічного державного фінансування не здатний компенсувати потребу у забезпеченні житлом.

Разом з цим можна відмітити і позитивні кроки: розроблення окремих правових механізмів, що покликані унормувати та спростити процедури щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб; ініціативність приймаючих громад, які реалізують відповідні місцеві програми та заходи; підтримку міжнародної спільноти, організацій, котрі надають всебічну фінансову та організаційну підтримку з питань вирішення житлових проблем переселенців.

Матеріал, який ми презентуємо, розроблений в рамках Програми «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування», яка реалізується Благодійним Фондом «Право на Захист» у межах проекту «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури, УФСІ VI», що впроваджується Українським фондом соціальних інвестицій (УФСІ/Фонд), що фінансується Урядом Німеччини через німецький банк розвитку KreditanstaltfürWiederaufbau (KfW).

Цей пакет зразкових (модельних) документів містить різноманітні варіанти та зразки правового урегулювання забезпечення житлових прав ВПО та має на меті полегшити процес розробки відповідної документальної бази у будь-якій громаді, яка має намір реалізовувати житлові програми та сприяти вирішенню житлових проблем переселенців.

Пакет модельних документів розроблений з урахуванням кращих практик та напрацювань, які уже існують у окремих громадах, а також базується на досвіді та підходах інших країн. Пакет модельних документів має загальний характер та підготовлений з урахуванням можливості його адаптації для подальшого використання відповідно до індивідуальних потреб кожної окремої громади.

ЗАВАНТАЖИТИ документ можна за посиланням.

Документ розроблено БО «Благодійний фонд «Право на захист» на замовлення Українського фонду соціальних інвестицій (УФСІ) у рамках програми «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування», яка виконується у відповідності з Проектом «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури, УФСІ VI», що фінансується з грантових коштів Уряду Німеччини, наданих через KfW.

01.10.20

Триває реалізація програми «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування» за підтримки Українського фонду соціальних інвестицій. В її межах спеціалісти БФ «Право на захист» вже організували серію зустрічей-презентацій з представниками місцевої влади в регіонах, де мешкає велика кількість переселенців зі сходу. Спочатку такі заходи відбулися в Дніпрі та Запоріжжі, а 29 та 30 вересня — в Сєвєродонецьку та Харкові.

Що було презентовано?

Головною метою заходів стала презентація збірки зразкових документів для створення різних фондів житла для внутрішньо переміщених осіб. Ці документи мають полегшити процес розробки документальної бази для створення та легалізації фондів житла.

Традиційно на початку заходів учасникам розповідали про мету та особливості проєкту.  Так під час презентацій у Харкові та Сєвєродонецьку з  програмою «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування» представників місцевої влади ознайомила Олена Приходько, консультант із судового провадження БФ «Право на захист». Друга частина заходів стосувалася саме інформації щодо створення місцевої цільової програми забезпечення ВПО житлом. Учасники встигли розглянути також деталі Порядків надання в користування ВПО житлових приміщень з житлового фонду соціального призначення, а також забезпечення ВПО житлом на умовах фінансового лізингу.

Обмін досвідом у Сєвєродонецьку

На презентації в Сєвєродонецьку, яка відбулася 29 вересня, серед учасників були представники військово-цивільної адміністрації міста та спеціалісти Кремінської районної ради. Крім отриманих знань учасники встигли обговорити ряд проблемних запитань, з якими вони стикаються на практиці. Мова йшла про практичні аспекти застосування чинного законодавства в питанні житла та труднощі, які виникають під час розподілення житлової площі серед осіб. 

Загалом ситуація з забезпечення ВПО житлом у Сєвєродонецьку залишається гострою. Як відзначила Олена Грекова, керівниця Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист», в сільськогосподарську частину Луганської області перемістилася велика кількість людей разом з вишами, державними установами та органами влади. “Водночас житлового фонду немає. Навіть винайняти квартири в Сєвєродонецьку це той ще квест. Проте, є будівлі, які можуть бути відремонтовані для проживання. Є ресурси для пошуку можливості будівництва, але не завжди є правові знання, як це зробити. То ж пошук розв’язання житлових проблем, розвитку соціального потенціалу населення громади, зміцнення співпраці між органами влади, громадою та бізнесом, пошук способів ефективного використання ресурсів це першочергове завдання на сьогодні”, — наголосила пані Олена.

Жвава дискусія в Харкові

Своєю чергою днем пізніше — 30 вересня — презентація збірки зразкових документів відбулася й в Харкові. До неї долучилися представники Ізюмської та Чугуївської міських рад.  Під час заходу виникла жвава дискусія стосовно положень чинного законодавства щодо формування фонду житла для тимчасового проживання та надання в тимчасове користування житлових приміщень з фонду житла. Так, представники Ізюмської міської ради поділилися власним досвідом та розповіли учасникам про ті проблеми, з якими вони стикалися під час проживання осіб у тимчасовому житлі. Крім того, під час презентації активно обговорювалися й практичні аспекти формування фонду для тимчасового проживання та взяття на облік ВПО для надання житла.

Питання забезпечення ВПО житлом у Харківській області є актуальним через географічну близькість регіону до зони проведення ООС. Станом на вересень 2020 року в області зареєстровано 135 тисяч вимушено переміщених осіб. Як зауважила Олена Приходько, найголовніша проблема для цих людей — це житлова. “Її розв’язання надасть змогу запобігти вимушеному поверненню ВПО на попереднє місце проживання. Це може трапитися через неспроможність сплатити вартість забезпечення житлом власними силами, — підкреслила пані Олена. — Необхідна активізація спільних зусиль громад, органів місцевого самоврядування та організацій, які опікуються захистом прав ВПО. Злагодженість дій надасть можливість забезпечити ВПО житлом”.

Матеріал підготовлено в межах програми «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування», яка реалізується Благодійним Фондом «Право на Захист» у рамках проєкту «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури, УФСІ VI», який впроваджується Українським фондом соціальних інвестицій (УФСІ/Фонд), що фінансується Урядом Німеччини через німецький банк розвитку KreditanstaltfürWiederaufbau (KfW).

Раніше на вебсайті Фонду повідомлялося про початок реалізації програми «Правова підтримка ВПО та органів

місцевого самоврядування» спільно з Українським фондом соціальних інвестицій та організацію перших заходів у містах України.