Зробити пожертву
Укр / Eng
14.12.18

БФ «Право на Захист» підготував моніторинговий звіт «Перетин лінії зіткнення через КПВВ» за листопад 2018 р.

В основу звіту покладено дані, зібрані в листопаді 2018 року протягом 43 візитів на п’ять КПВВ. Більше статистичних даних можна побачити за посиланням. На цей звітний період вплинуло погіршення погодних умов та реконструкція КПВВ «Гнутове», «Майорське», «Новотроїцьке» та «Станиця Луганська».

  • Протягом звітного періоду продовжувалася реконструкція на КПВВ «Новотроїцьке» та «Станиця Луганська». У зв’язку з проведенням робіт виникали певні тимчасові незручності (більш тривале очікування в чергах на КПВВ «Новотроїцьке», непрацюючі туалети на КПВВ «Станиця Луганська» тощо).
  • 5 листопада розпочалася реконструкція КПВВ «Гнутове», а 15 листопада – КПВВ «Майорське».
  • Кількість автобусів на КПВВ «Мар’їнка» було збільшено, унаслідок чого знизився час очікування на «нульовому» блокпості.
  • Погіршення погодних умов суттєво підвищило ризик травмування пішоходів на КПВВ «Станиця Луганська» та «Гнутове» через поганий стан дерев’яних сходів через пошкоджений міст та слизьке дорожнє покриття.
  • Рівень занепокоєння щодо обстрілів на КПВВ «Майорське» залишається найвищим серед п’яти КПВВ (16% усіх респондентів на цьому КПВВ зазначили обстріли серед чинників занепокоєння).

Звіт містить інформацію, зібрану протягом листопада БФ «Право на захист» у межах опитування на п’яти контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) на неконтрольовані Урядом України території, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації.

Документ можна завантажити англійською та українською мовами.[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

14.12.18

Під час воєнного стану право приватної власності, передбачене ст. 41 Конституції України може бути обмежене, та хто і як може це робити?

  • «примусове відчуження» та «вилучення майна» − яка між ними різниця?
  • які нормативно-правові документи регулюють питання щодо примусового відчуження або вилучення майна?
  • яким чином фіксується відчуження або вилучення майна?
  • хто і в який термін має компенсувати вартість примусово відчуженого під час воєнного стану майна?

Відповіді на ці та інші запитання ви знайдете в новому матеріалі БФ «Право на захист». Ми також викладаємо Акт про примусове відчуження або вилучення майна, який за потреби можна завантажити та роздрукувати.[/vc_column_text][vc_single_image image=”3644″][vc_single_image image=”3645″]

[/vc_column_text]

14.12.18

Під час перетину КПВВ трапляється багато непердбачуваних ситуацій, і монітори  БФ «Право на захист» вирішують буд-які з них.

“Деякі труднощі трапляються через неуважність та з вини самих людей, – розповідає монітор Маріупольского офісу БФ «Право на захист» Денис Ярошенко. – Наприклад, був випадок, коли біля віконця паспортного контролю на КПВВ вітер вирвав з рук жінки талон, а вона й не помітила. Я встиг його підібрати, і підійти до віконця саме тоді, коли прикордонник вказав на недостачу, а жінка вже збиралася запанікувати. Доводиться бути дуже уважним і оперативним.

Ось і на КПВВ «Новотроїцьке» нещодавно трапилася ситуація, яка вимагала особливої педантичності і оперативності. Всі, кому доводилося користуватися послугами місцевого автобуса, знають, що сходинки там досить високі. Одна з жінок, спускаючись, на виході пошкодила ногу. Вона поривалася все-таки встати і вирішити свої проблеми самостійно. Метою цієї жінки було пройти процедуру фізичної ідентифікації, необхідну для отримання пенсії в подальшому.

Однак, біль був нестерпий … Я попросив про допомогу медиків з дружньої організації Première Urgence Internationale (PUI постійно присутні на КПВВ) приїхати на місце події. За їх висновками, травма була серйозна, – перелом стопи. Очевидно, що жінка потребувала госпіталізації. Але настрій її був дуже бойовий, вона збиралася пройти ФІ будь-яким шляхом. Не залишалося нічого іншого, як просити медиків підвезти нас з нею до мобільного відділення “Ощадбанку”. Саму процедуру ФІ проходили частково в кареті медиків. Я допомагав фотографувати жінку, і велике спасибі працівникам “Ощадбанку”,  які пішли на поступки в цій непростій ситуації.

У якийсь момент я подумав, що травмована жінка набагато більше переживає про пенсійне питання, ніж про власне здоров’я. На щастя і завдяки небайдужості оточуючих, всі справи вдалося владнати дуже швидко. Жінка заспокоїлася, – пенсійне питання було закрите. А я був спокійний, оскільки в подальшому на неї чекала госпіталізація і допомога медиків, від якої відмовитися вона вже не могла. Попереду – довгий період реабілітації, бажаю жінці якнайшвидшого одужання, а всім іншим – трохи більше уважності.”[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

14.12.18

Триває реконструкція КПВВ поблизу Маріуполя задля покращення умов для громадян, що перетинають лінію розмежування.

Так наразі на контрольному пункті в’їзду-виїзду «Новотроїцьке» встановлено тенти на пішохідному напрямку (вибуття), триває робота над встановленням металевих конструкцій для поглибленого огляду.

Напередодні на КПВВ «Гнутове» було становлено 2 модулі на виїзному напрямку та переміщено бетонні блоки.

Погода на сході України наразі не надто сприяє безпечності руху: густий туман і дощі, що погіршує видимість для водіїв, а, отже, з огляду також на і реконструкцію, що триває на обидвох КПВВ, прикордонники рекомендують цивільним особам бути якомога пильнішими за кермом.

«Учора, 13 грудня, рішенням командування ООС вкотре було продовжено роботу контрольного пункту в’їзду-виїзду «Новотроїцьке» для забезпечення безпеки громадян, що прибули з тимчасово окупованої території України орієнтовно о 17 годині, тобто після закінчення встановленого графіку пропускних операцій, – розповіла Валерія Карпиленко, помічник начальника Донецького прикордонного загону, начальник прес-служби. –  Провокаційні дії своєї мети не досягли. Понад 100 осіб та 37 автомобілів було оформлено встановленим порядком та пропущено на контрольовану  територію».

Військові юристи Донецького прикордонного загону також проводять роботу з цивільним населенням. Цього разу – бесіда зі старшокласниками відносно понять «ТОТУ», «лінія розмежування» та ін. Юрисконсульт групи правового забезпечення Донецького прикордонного загону лейтенант Кирило Савченко провів для старшокласників м. Маріуполь лекцію щодо важливості розуміння небезпек, що чатують на дітей. Так, школярам, які мешкають поблизу лінії розмежування в районі проведення операції Об’єднаних сил, нагадали про поняття лінії розмежування між контрольованою територією і ТОТУ, про небезпеку подорожей без дорослих на далекі відстані не пристосованими для цього дорожніми коридорами (через поле, лісопосадки та т.ін.).

«Подібні випадки, коли діти могли потрапити до бойовиків або натрапити на заміновані території, попереджали у минулому році військовослужбовці Донецького прикордонного загону, виявляючи неповнолітніх подорожуючих, які намагалися пройти в обхід КПВВ полем, не помічаючи табличок «заміновано», – зазначив Кирило Савченко.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6964,7007,7008″]

14.12.18

12 грудня у смт Луганське Бахмутського району Донецької області команда БФ «Право на захист» провела групову юридичну сесію «Отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів». Участь у заході взяли Євген Федорінов, юрист, та Ельвіра Ставінова й Юлія Норенко, монітори. Вони розповідають: дискусія щодо практичних аспектів отримання статусу була дуже жвавою.

«Мешканці Луганського мають проблему з оформленням статусу дитини, постраждалої внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Вона полягає в тому, що дуже важко довести, що діти проживали в населенному пункті саме під час обстрілів. Ми порадили людям звертатися до шкіл і садків для отримання доказів, що діти відвідували заняття у найгостріші періоди конфлікту. Якщо це не допоможе, ми надамо всім охочім юридичний супровід», – говорить Юлія Норенко.

13.12.18

12 грудня 2018 року між командами старших класів загальноосвітніх шкіл м. Авдіївки (Донецька область) відбувся правовий брейн-ринг. Захід, присвячений 70-річчю Загальної Декларації прав людини, організувала служба у справах сім’ї, молоді та спорту військово-цивільної адміністрації Авдіївки. До брейн-рингу долучилися Любов Лисенко, регіональний юрист, та Олексій Шевченко, монітор Курахівського офісу БФ «Право на захист».

«Незважаючи на складність та труднощі проживання в прифронтовому місті, діти з радістю взяли участь у заході, активно спілкувалися й обговорювали права людини. Наша команда чудово провела час, а на пам’ять про захід усі учасники отримали пам’ятні блокноти з символікою організації та ручки», – ділиться Любов Лисенко.

12.12.18

Під час поїздки на схід України Координатор системи ООН/Координатор з гуманітарних питань в Україні Оснат Лубрані мала намір на власні очі побачити страждання цивільних громадян, які потерпають від конфлікту, та оцінити зусилля гуманітарних організацій по обидва боки «лінії розмежування».

«У своїй гуманітарній роботі ми керуємось фундаментальними гуманітарними принципами гуманності, незалежності, неупередженості та нейтральності та зобов’язуємося дотримуватися суверенності та територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів згідно з відповідними резолюціями Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки ООН», — зазначила пані Лубрані.

Під час поїздки на контрольний пункт в’їзду-виїзду (КПВВ) «Станиця Луганська» вона приєдналася до сотень інших громадян для здійснення виснажливого перетину з підконтрольних Уряду територій (ПУТ) на не підконтрольні Уряду території (НПУТ). Дерев’яний пішохідний міст, який вже деякий час потребував термінового ремонту, зазнав додаткових ушкоджень під час ще одного обстрілу лише дев’ять днів тому.

«Тільки пройшовши сьогодні по цьому пішохідному дерев’яному мосту, я змогла по-справжньому зрозуміти труднощі, з якими стикаються ті, хто змушені щодня вирушати в цю складну подорож, щоби отримати доступ до соціальних послуг або просто відвідати лікаря або родичів», — сказала вона.

Разом із Міністром з питань тимчасово окупованих територій та ВПО Вадимом Чернишом вона також оглянула нещодавно відновлені об’єкти на контрольному пункті.

«Я хочу відзначити зусилля Уряду з покращення умов перетину на КПВВ «Станиця Луганська» та інших контрольних пунктах. Проте побачити літніх людей та людей з інвалідністю, які продовжують користуватися хитким мостом, для мене було нагадуванням про страждання, з якими вони стикаються у своєму повсякденному житті, особливо зараз із початком сурової зими», — сказала пані Лубрані.

«Станиця Луганська», єдиний пункт перетину у Луганській області, є одним із п’яти КПВВ для перетину «лінії розмежування», що протяглася на 427 кілометрів.

«Одного пункту перетину на цілу область безумовно недостатньо, — підкреслила пані Лубрані, зазначивши відсутність змін у питанні відкриття додаткових контрольних пунктів уздовж «лінії розмежування».

Пані Лубрані також зустрілася з представниками де-факто установ на НПУТ та обговорила гуманітарну ситуацію на місцях, а також потребу у збільшенні гуманітарних зусиль для відшкодування втрат мільйонів людей. Оснат Лубрані здійснює поїздку на схід Україні напередодні п’ятого року конфлікту. Сьогодні 3,5 мільйона людей негайно потребують гуманітарної допомоги та захисту.

«Організація Об’єднаних Націй та гуманітарні організації продовжать надавати допомогу та захист людям, які опинилися в найбільш уразливому становищі по обидва боки «лінії розмежування». На сьогодні у 2018 році ми надали допомогу понад 1,1 мільйона людей, які її потребують по обидва боки «лінії розмежування», — сказала вона. «Проте необхідні термінові політичні рішення у рамках офіційно узгоджених процесів, щоби припинити страждання мільйонів мирних громадян», — підкреслила пані Лубрані.

Напередодні перемовин, які відбудуться у Мінську наступного тижня, та з наближенням Нового року вона висловила надію, що також вдасться досягти домовленості стосовно плану проведення термінового ремонту пошкодженого мосту на КПВВ «Станиця Луганська», що терміново необхідно для того, щоби мирні громадяни мали можливість більш безпечно та зі збереженням власної гідності здійснювати свої повсякденні справи. Проте дефіцит коштів продовжує становити серйозний виклик.

«Через брак коштів ми не змогли надати допомогу всім, хто її потребує», — підкреслила вона, посилаючись на План гуманітарного реагування 2018 року, який профінансовано лише на 38 відсотків.

«Я звертаюсь до міжнародної спільноти з проханням надати допомогу мільйонам чоловіків, жінок та дітей по обидва боки «лінії розмежування», які опинилися в найбільш уразливому становищі, та збільшити підтримку гуманітарних заходів, запланованих на 2019 рік», – підсумувала пані Лубрані.

За додатковою інформацією просимо звертатись до: Валіджон Раноєв, УКГС в Україні, [email protected], тел. +38 050 422-3943

11.12.18

Компенсировать ущерб за поврежденное или разрушенное в ходе боевых действий жилье, расположенное на подконтрольной украинской власти территории Донбасса, должна Украина. Такое мнение в  комментарии «Донецким новостям» высказала правовой аналитик Благотворительного фонда «Право на защиту» («Право на захист») Элина Шишкина.

Что касается поврежденного или разрушенного имущества на временно неподконтрольной части Донбасса, то здесь можно говорить об ответственности по компенсации со стороны России. «Закон о реинтеграции Донбасса (№ 2268) имеет четкую территориальную направленность – он касается временно оккупированных территорий. И по этому закону РФ признана не только государством-агрессором, но и ответственным за любой ущерб, нанесенный государству Украина», – отметила аналитик.

Соответственно, закон № 2268 трудно применить к подконтрольным территориям. Элина Шишкинанапомнила, что вопрос о компенсации за разрушенные дома, расположенные с украинской стороны, до сих пор не урегулирован на законодательном уровне. В данном случае используются положения действующих законов в сфере борьбы с терроризмом.

«Но по большому счету Украина также имеет обязательства перед собственными гражданами, поскольку в свое время не защитила их от войны. Такие ее обязательства, прежде всего, выписаны в Руководящих принципах по вопросам о перемещении лиц внутри страны* и Принципах Пинейро*. Однако эти документы не являются международными договорами и действие ст. 9 Конституции Украины на них не распространяется», – подчеркнула юрист.

«С другой стороны, практика Европейского суда по правам человека выводит позитивные обязательства государств-участников Европейской конвенции по правам человека по возмещению вреда за поврежденное или разрушенное имущество в результате войны. По нашему мнению, исходя из положений Европейской конвенции по правам человека и практики Европейского суда по правам человека, Украина имеет обязательства возмещать причиненный ущерб», – резюмировала Шишкина.

* «Руководящие принципы по вопросу о перемещении лиц внутри страны» – составлены Представителем Генерального секретаря ООН по вопросу о внутренне перемещенных лицах, приняты в 1998 году. «Руководящие принципы» затрагивают особые потребности перемещенных внутри страны лиц во всем мире, определяют права и гарантии, которые касаются защиты лиц от насильственных перемещений и предоставления им защиты и помощи во время перемещений, а также во время возвращения или переселения и реинтеграции.

** В 2005 г. Подкомиссия ООН по защите и поощрению прав человека приняла т.н. Принципы Пинейро – международные принципы по возвращению жилища и имущества беженцам и перемещенным внутри страны лицам. Чтобы упростить применение этих Принципов, УВКБ ООН издало руководство по их осуществлению – «Руководство по вопросу о восстановлении жилья и собственности для беженцев и внутренне перемещенных лиц: Осуществление «Принципов Пинейро»».

 

Донецкие новости

11.12.18

Продовжуємо кампанію #Історії_моніторівРодіонова Ольга, монітор Харківського офісу БФ «Право на захист», розповідає:

“Зазвичай я вирішую питання надання первинної правової допомоги. Більшість людей звертаються із проханням відновити документи. Та не тільки… Розповім про те, як вдалося допомогти багатодітній родині переселенців з Донецької області.

Родина переїхала у селище на Харківщині. Голову сім’ї виписали з будинку, що знаходився на неконтрольованій урядом України території. Батько намагався отримати документи, що засвідчують його статус ВПО…Не маючи можливості працювати офіційно, він змушений був сплачувати власниці будинку за проживання родини своєю працею.

Поступово перебудовував занедбаний будинок, оскільки той все ще не відповідав нормі. Дружина також старалася догодити, – займалася приготуванням їжі та заготівлею консервації для хазяйки. Та поступово життя цієї сім’ї перетворювалося на пекло. Власниця будинку, відчувши залежність сім’ї від неї, стала грубо себе поводити. Старшій з 4-х дітей було близько 13 років. Чомусь саме їй діставалося більше за інших.

Знаючи, що жінка могла не тільки гримнути на підлітка, але й підняти на дівчинку руку, батьки все одно намагалися залагодити конфліктну ситуацію. Адже на руках у них були зовсім маленькі діти, які потребують постійного догляду і даху над головою. На думку хазяйки, дівчинка в цьому віці повинна була працювати і приносити якусь користь, замість того, щоб просиджувати час на уроках.

Я довго думала, яким чином можна допомогти цій родині вже зараз, адже отримання всіх необхідних довідок займає час. А до тих пір сім’я змушена була терпіти приниження… Вирішуючи безліч питань по роботі, мені доводилося багато їздити по області. Якось в одній з сільрад мені повідомили про існування дитячого будинку сімейного типу. Ці люди отримали можливість переїхати в більший будинок та готові були поселити в старе житло іншу родину з дітьми. Їх умови були набагато людяніше – вони просили утримувати будинок в чистоті і сплачувати комунальні послуги.

Таким чином основна проблема була вирішена. Сім’я змогла позбутися залежності і тиску. Поступово були вирішені і всі інші питання: з документами, з роботою. Діти вчаться, молодший відвідує дитячий садок. Рада, що вдалося допомогти цій родині, тим самим уникнувши назріваючої драми.

Людям, які вирішують житттєво важливі питання, приємна подяка. Але ми робимо свою роботу. І робимо не заради визнання та популярності.”

[/vc_column_text]

[/vc_column_text]