Місяць: Грудень 2018

Ще одна історія з циклу  #Історії_Моніторів. Цього разу не вказуємо ім’я оповідача. Іноді добро бажає залишитися невідомим.

«Я вважаю за краще не оголошувати імен добродіїв. Як на мене, кожна історія людської долі унікальна по-своєму, по-своєму відгукується. Мені найбільш близькі ті, що зачіпають родинні зв’язки. Тому найбільше вразила історія жінки з Києва.  Її 80-річна бабуся проживала в Макіївці.  За той час, що вони не бачилися, жінка стала мамою, тож бабуся – прабабусею. Дитина була ще занадто мала, коли онуці повідомили, що бабуся занедужала, стан її важкий, ймовірно, вона знаходиться при смерті. Жінка вирішила не гаяти часу та їхати, щоби попрощатися із дорогою людиною. Новонароджену двомісячну дитину вона взяла із собою, аби старенька встигла побачити немовля.

Молода мати швидко дізналася про деталі процедури отримання електронної перепустки, зібрала всі необхідні документи та вирушила у подорож. Вона дісталася КПВВ «Новотроїцьке», там і виникли проблеми. Дозвіл на перетин не був знайдений у базі. Документи збирала та оформлювала дуже швидко, тому, ймовірно, дані все ще оброблялися системою.

Основна складність полягала в тому, що на КПВВ «Новотроїцьке» була відсутня координаційна група, без якої неможливо вирішити це питання. Ситуація була не проста, часу обмаль, на руках немовля. Я просто не міг залишитися осторонь. Разом із водієм, який зазвичай відвозить моніторів до місця їхньої роботи, ми відвезли молоду матір із немовлям на КПВВ «Мар’їнка», де працювала координаційна група. Пояснили їм ситуацію, що склалася. Завдяки їхньому розумінню та зусиллям вдалося впевнитися в наявності всіх необхідних документів і розв’язати проблему. Жінка змогла перетнути лінію без довгих очікувань, та, сподіваюсь, встигла попрощатися з улюбленою бабусею».

20 грудня 138 осіб, які рухалися з боку контрольованої Урядом України території (КУУТ) на неконтрольовану Урядом України територію (НКУУТ), не встигли перетнути КПВВ «Станиця Луганська» до зачинення. Про це повідомляють Михайло Алфімов і Ганна Низкодубова, монітори БФ «Право на захист». Бійці Державної служби з надзвичайних ситуацій розмістили людей на ніч у найближчому будинку культури, погодували й після відкриття КПВВ зранку вони перетнули лінію зіткнення.
За інформацією, яку БФ «Право на захист» вдалося отримати від помічника начальника Донецько-Луганського регіонального управління Держприкордонслужби Олега Личковського, представники незаконних збройних формувань цілеспрямовано уповільнюють пропуск громадян через лінію зіткнення у визначений час роботи КПВВ та здійснюють значне накопичення громадян і транспорту на НКУУТ. Після закінчення роботи КПВВ вони, загострюючи безпекову ситуацію в межах дорожніх коридорів, пропускають одразу велику кількість цивільних, провокують залишення громадян на ночівлю в так званій «сірій зоні», створюючи ризик для життя і здоров’я людей.
«Такі провокативні дії представників незаконних збройних формувань ми зафіксували 20 грудня на всіх КПВВ, коли о 17:00 з боку НКУУТ одночасно прибула значна кількість громадян та автомобілів. Так, до КПВВ «Станиця Луганська» прибуло 246 громадян, до КПВВ «Новотроїцьке» 64 автомобілі, до КПВВ «Гнутове» 25 автомобілів, до КПВВ «Майорське» прибуло 25 автомобілів, а до КПВВ «Мар’їнка» 28 машин. Під час спілкування із людьми, прикордонники з’ясували, що їх навмисне тримали на блок-постах із боку НКУУТ та деякий час блокували пропускні операції. З огляду на темний час доби й потенційну небезпеку залишення цивільних у «сірій зоні», за рішенням Командувача Об’єднаних сил роботу всіх КПВВ було продовжено. Прикордонники зі складу Об’єднаних сил організували заходи щодо додаткового оформлення 835 громадян встановленим порядком та їхнього пропуску через лінію зіткнення», — наголошує Олег Личковський.
21 грудня, за повідомленням представників Держприкордонслужби, усі КПВВ відкрилися за графіком зимового періоду та функціонують у штатному режимі. На КПВВ «Станиця Луганська» спостерігаються значні черги.
БФ «Право на захист» звертається до всіх, хто планує поїздки та перетин лінії зіткнення через КПВВ, врахувати цю інформацію.

17 грудня Європейський суд із прав людини затвердив план майбутньої обробки ним тисяч заяв від осіб, які висунули скарги проти України чи Росії або обох країн у зв’язку з конфліктом на Сході Україні. 

До заяв додаються звинувачення про затримання осіб одною або іншою державою-учасницею конфлікту, самопроголошеними Донецькою та Луганською народними республіками та про знищення житла під час воєнних дій. 

Ключовим питанням, яке має бути визначено в цих заявах, є те, чи має Україна чи Росія юрисдикцію щодо питань, що розглядаються, у відповідності зі статтею 1 Європейської конвенції з прав людини (Обов’язок поважати права людини). 

Наразі Суд очікує рішення у цьому питанні у відповідній міждержавній справі «Україна проти Росії» (щодо Східної України) (справа № 8019/16), в якій Уряд України висуває різноманітні скарги проти Уряду Російської Федерації. 

Для заощадження якомога більше часу, Суд вирішив, що будь-які відповідні індивідуальні справи, які не були оголошені неприпустимими чи вилучені з самого початку, будуть передаватися відповідному Уряду-респонденту або Урядам для зауважень паралельно з міждержавною справою.

Отримавши у відповідь зауваження Урядів та заявників, Суд має намір зафіксувати відкладення кожної справи до винесення рішення у міждержавній справі, задля того, щоб ці документи були повними та готові до прийняття та винесення рішення, як тільки стане можливо. 

(Повний текст прес релізу “ЄСПЛ відклав деякі індивідуальні заяви зі Східної України, що очікують рішення Великої Палати у відповідній міждержавній справі” англійською мовою)

Юлія Трало, координатор з питань надання правової допомоги БФ «Право на захист», роз’яснює, чому заява ЄСПЛ дуже важлива як для держави, так і для індивідуальних заявників:

«Як було зазначено, наразі до Європейського суду надійшло орієнтовно 4 тисячі індивідуальних скарг, в яких заявники скаржаться на порушення їхніх прав у зв’язку з подіями в Криму та на Сході України. Заявники скаржаться на порушення їхніх прав як Україною, так і Російською Федерацією або ж обома державами. Отже, очевидно, Європейський суд прийняв рішення розглянути міждержавні скарги (5 скарг, поданих Україною) для того, щоб у подальшому, розглядаючи індивідуальні скарги, не повертатися щоразу до вирішення одних і тих же питань.

Власне, як бачимо з прес релізу,  головним питанням, вирішення якого ставить собі ЄСПЛ за першочергову мету у цих справах, є вирішення питання юрисдикції. Простими словами – яка з держав (або обидві з них) у якій мірі відповідальні за порушення тих чи інших прав людини.

У людей, що постраждали від подій на Сході України та в Криму, які вже направили скарги до Європейського суду, виникає резонне питання: що тепер буде відбуватися з їхніми скаргами. Суд зазначає, що всі скарги, які вже надійшли, будуть опрацьовуватись у звичайному режимі й направлятися визначеним Державам-відповідачам для висловлення зауважень. Однак розгляд кожної індивідуальної скарги буде розпочато лише після винесення Судом рішення у міждержавних спорах.

Водночас варто звернути увагу, що зазначене рішення Суду жодним чином не обмежує заявників, які тільки готуються подавати скарги, – вони також будуть прийматися.

Разом з цим, варто зважати, що зазначена процедура буде поширюватися лише на скарги, які не були визнані неналежними або вилученими. Зокрема, у прес релізі вкотре вказується на результати розгляду індивідуальних скарг у справі «Лісний ти інші проти України та Росії», які були визнані неналежними. Нагадаємо, що у цих скаргах, які стосувалися зруйнованого житла під час збройного конфлікту на Сході України,  заявниками не було надано доказів володіння цим майном, так само, як і підтверджень його руйнування, зокрема, саме у звязку з конфліктом, а також не наведено причин, чому саме не вдалося надати хоч найменших підтверджень. Із тих же причин ще 1 170 скарг були визнані неналежними.

Отже, маючи намір звертатися до Європейського суду – самостійно чи за допомогою юриста – необхідно памятати, що зазвичай Суд досить «поблажливо» ставиться до питаннь надання доказів, однак їх повна, необгрунтована відсутність з високою вірогідністю призведе до визнання скарги неприйнятною.

Для того, щоб уникнути розчарування, ми радимо ретельно підійти до питання збору доказів, підтверджуючих документів та обовязково залучитися підтримкою юриста, а також з усвідомленням того, що рішення у справі може бути винесено через значний проміжок часу.

До речі, намір Європейського суду якомога швидше почати розгляд міждержавний скарг щодо подій у Криму та на Донбасі суттєво контрастує з подібними ситуаціями щодо інших країн щодо часових рамок. Зокрема, практика Суду показує, що подібні скарги розглядалися через десять і більше років після їхнього направлення.

І на додаток, перспектива розгляду міждержавних скарг у найближчий час має повпливати як на розробку відповідного законодавства в Україні так і на практику національних судів».

При хворобі Вільсона людський організм має погіршене виведення міді і накопичує її в печінці, мозку, нирках і рогівці ока, що призводить до ушкодження цих органів.

Владислава Зомарева, монітор Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист», як і більшість людей не підозрювала про існування цієї генетично зумовленої недуги, адже вона зустрічається в одного зі ста тисяч людей. А потім познайомилася з героєм цієї історії. Він був тим єдиним на сотню тисяч.

«Все починалося із звичайного моніторингового візиту до сел Новоайдарського району. Про молодого чоловіка тридцяти років я дізналася від соцпрацівника. Раніше він жив і працював у Луганську, міг сам себе обслуговувати і забезпечувати життєво необхідними ліками. Жив із жінкою. Але у зв’язку з конфліктом змушений був покинути житло, втратив роботу, хвороба тим часом прогресувала. Співмешканка з ним не залишилася, і він оселився в одному з покинутих будинків в районі Бахмутівки. Із господарством йому стала допомагати місцева жінка, яка також опинилася в складній ситуації. Так вони і жили: він у будинку, а вона – у флігелі.

Молодому чоловікові  потрібний був огляд лікарів та проходження медкомісії, за висновками якої можна звертатися до органів соцзахисту по матеріальну допомогу. Але рішення цих проблем затягувалося, оскільки також були інші – з документами. Я почала з надання допомоги у відновленні документів. Водночас намагалася з’ясувати, як допомогти хлопцю в  проходженні медогляду. Виявилося, що в найближчому селищі, Бахмутівці, не проводиться медична консультація, немає навіть медпункту. Після втручання у вирішення цього питання працівників нашого офісу, у Царьовці, що також знаходиться поблизу, відкрили медпункт. Там кілька годин на  тиждень тепер працює медпрацівник, і це теж значне досягнення.

Що стосується чоловіка… Стан його був важким, тремтіння в тілі не давало спокою, наші поїздки давалися йому дуже складно. Але як тільки документи були готові, мені вдалося організувати для нього виїзну медкомісію. Діагноз складний, поліпшень немає, але ми раділи хоча б тому, що на основі висновків медиків була можливість отримати матеріальну допомогу.

Знову збір документів, написання звернень, і тепер належало лише очікувати відповіді. Важко, коли твоє життя висить на волосині, а організму для підтримки життєдіяльності необхідні ліки. На щастя, ця історія з позитивним результатом. Чоловік отримує необхідні йому виплати, будемо брати участь в грантових програмах допомоги. За ним доглядає небайдужа жінка. Вони підтримують один одного, не втрачаючи надії на відновлення миру.”

17 грудня в Києві відбулося перше засідання робочої групи Міністерства соціальної політики України щодо опрацювання проектів нормативно-правових актів із питань забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та інших вразливих груп населення, постраждалих унаслідок збройного конфлікту. Серед учасників заходу — Анастасія Одінцова й Еліна Шишкіна, правові аналітики БФ «Право на Захист».

Під час засідання розглянули:

• актуальні питання здійснення соціальних виплат ВПО та здійснення пенсійних виплат особам, які проживають на непідконтрольній Уряду України території (НКУУТ).
• питання, порушені у зверненні ГО «Донбас СОС» щодо продовження заходів, передбачених Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на період проведення Операції об’єднаних сил.
• проект Закону України «Про правовий статус та соціальний захист осіб, незаконно позбавлених волі Російською Федерацією, окупаційною адміністрацією Російської Федерації або збройними формуваннями Російської Федерації».
• проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання забезпечення внутрішньо переміщених осіб житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання».

Еліна Шишкіна розповідає: «Одне з актуальних для переселенців питань — житло. Тому дуже добре, що Мінсоцполітики й МінТОТ підготували проекти постанов Кабміну щодо порядку забезпечення ВПО тимчасовим житлом. Сподіваємося, тексти обох проектів будуть якомога швидше доопрацьовані із пропозиціями громадських організацій та передані до КМУ для погодження».

Анастасія Одінцова ж наголошує: «Ще одним із найболючіших питань для ВПО є виплата пенсії. На кожній робочій зустрічі з представниками Мінсоцполітики ми акцентуємо увагу на необхідності скасування Постанови КМУ № 365 і запровадження нового механізму виплат пенсій для ВПО та для осіб, які проживають на НКУУТ. Ми дуже сподівалися, що на першому засіданні робочої групи нам презентують такі зміни, однак, зараз їх ще доопрацьовують представники міністерства, тож зміни надійдуть до робочої групи вже на наступному засіданні».

Під час перетину КПВВ трапляється багато непердбачуваних ситуацій, і монітори  БФ «Право на захист» вирішують буд-які з них.

“Деякі труднощі трапляються через неуважність та з вини самих людей, – розповідає монітор Маріупольского офісу БФ «Право на захист» Денис Ярошенко. – Наприклад, був випадок, коли біля віконця паспортного контролю на КПВВ вітер вирвав з рук жінки талон, а вона й не помітила. Я встиг його підібрати, і підійти до віконця саме тоді, коли прикордонник вказав на недостачу, а жінка вже збиралася запанікувати. Доводиться бути дуже уважним і оперативним.

Ось і на КПВВ «Новотроїцьке» нещодавно трапилася ситуація, яка вимагала особливої педантичності і оперативності. Всі, кому доводилося користуватися послугами місцевого автобуса, знають, що сходинки там досить високі. Одна з жінок, спускаючись, на виході пошкодила ногу. Вона поривалася все-таки встати і вирішити свої проблеми самостійно. Метою цієї жінки було пройти процедуру фізичної ідентифікації, необхідну для отримання пенсії в подальшому.

Однак, біль був нестерпий … Я попросив про допомогу медиків з дружньої організації Première Urgence Internationale (PUI постійно присутні на КПВВ) приїхати на місце події. За їх висновками, травма була серйозна, – перелом стопи. Очевидно, що жінка потребувала госпіталізації. Але настрій її був дуже бойовий, вона збиралася пройти ФІ будь-яким шляхом. Не залишалося нічого іншого, як просити медиків підвезти нас з нею до мобільного відділення “Ощадбанку”. Саму процедуру ФІ проходили частково в кареті медиків. Я допомагав фотографувати жінку, і велике спасибі працівникам “Ощадбанку”,  які пішли на поступки в цій непростій ситуації.

У якийсь момент я подумав, що травмована жінка набагато більше переживає про пенсійне питання, ніж про власне здоров’я. На щастя і завдяки небайдужості оточуючих, всі справи вдалося владнати дуже швидко. Жінка заспокоїлася, – пенсійне питання було закрите. А я був спокійний, оскільки в подальшому на неї чекала госпіталізація і допомога медиків, від якої відмовитися вона вже не могла. Попереду – довгий період реабілітації, бажаю жінці якнайшвидшого одужання, а всім іншим – трохи більше уважності.”