Зробити пожертву
Укр / Eng

Місяць: Листопад 2018

14.11.18
Нещодавно представники львівського офісу БФ «Право на Захист» відвідали соціальне підприємство «Рукомисли». Метою зустрічі було інформування колективу підприємства про програму надання первинної та вторинної правової допомоги, що реалізує БФ «Право на Захист».

Соціальне підприємство «Рукомисли» було засновано в 2014 році як проект, покликаний допомогти жертвам торгівлі людьми. Одразу після початку військового конфлікту «Рукомисли» змінили свій профіль та почали активно приймати на роботу вимушених переселенців. За чотири роки «Рукомисли» випустили кілька десятків ВПО, яким заняття творчістю допомогло адаптуватися після переселення. 

«Ми надаємо можливість безкоштовно пройти курси з хендмейд: валяння, батіку (розпису по тканині) та художньої обробки деревини, – розповідає керівник «Рукомислів», Наталя Мякушко. – Працевлаштування офіційне, а набуті при навчанні та роботі навички допомогають багатьом переселенцям заснувати в подальшому свою власну справу. Поки що прибуток від такої роботи не може задовольнити матеріальні потреби наших робітників повністю. Це скоріше додатковий дохід, арт-терапія, соціалізація та інтеграція на новому місці.»

 За словами монітора  львівського офісу БФ «Право на Захист», Дениса Мацоли, представники  організацій домовились про проведення спільних заходів по підвищенню рівня правової грамотності переселенців. Впевнені, що наша співпраця виявиться плідною, а майбутні заходи – корисними для тих, хто починає нове життя на новому місці.

13.11.18

На линии разграничения новые ограничения провоза товаров.

Пересекать КПВВ с товарами можно только один раз в сутки.

Больше о новом распоряжении руководителя Объединенных сил в интервью «Громадському радіо» рассказала Дарья Дмитренко, правовой аналитик благотворительного фонда «Право на защиту».

13.11.18

В новинах ми часто посилаємося на моніторів БФ «Право на захист». А чи замислювалися ви над тим, хто такий монітор, і що саме входить до його обов’язків? Монітор – не просто людина, що збирає дані, чи радник, до якого звертаються, коли не вистачає інформації.  У своїй роботі монітор ефективно взаємодіє з громадянами, місцевою владою, партнерами, представниками міжнародних організацій. Він знаходить вихід там, де втрачені всі надії, де вже примирилися з несправедливістю. Кожен з моніторів – жива людина з небайдужим ставленням до оточуючих. В межах кампанії #Історії_Моніторів кожен з них поділиться своєю зворушливою історією, що припала до душі.

Розповідає монітор Слов’янського регіонального офісу БФ «Право на захист» Наталя Шевченко:

«Найбільш мені запам’яталася історія літньої жінки, хворої на цукровий діабет.  У 2014-му вона переїхала до рідного брата, у віці за 80 років ставши внутрішньо переміщеною особою. Через стан здоров’я з будинку вона майже не виходить. Отже, про можливість отримувати адресну допомогу взагалі не чула. А пенсію не отримувала більше 2 років, через те, що її заблокували.

До того ж, виявилося, що в неї відсутній ідентифікаційний код, через що жінка взагалі не могла звернутися до будь якої держустанови та відкрити рахунок. Мені довелося, взявши її за руку, пройти всі інстанції, включно з податковою та «Ощадбанком».

Що мене дійсно зворушило, – це людяне ставлення співробітників усіх установ. Завдяки їхній оперативності за один день ми встигли вирішити найважливіші питання з документами. Адже вони йшли на поступки, співчуваючи жінці та розуміючи безвихідність ситуації.

Наразі вперше за 4 роки жінка отримала свою першу адресну допомогу на нову картку «Ощадбанка» та чекає виплати пенсії. Радію, коли людяність перемагає байдужість, і швидко вдається домогти тим, хто цього дуже потребує.»[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

13.11.18

В новинах ми часто посилаємося на моніторів БФ «Право на захист». А чи замислювалися ви над тим, хто такий монітор, і що саме входить до його обов’язків? Монітор – не просто людина, що збирає дані, чи радник, до якого звертаються, коли не вистачає інформації.  У своїй роботі монітор ефективно взаємодіє з громадянами, місцевою владою, партнерами, представниками міжнародних організацій. Він знаходить вихід там, де втрачені всі надії, де вже примирилися з несправедливістю. Кожен з моніторів – жива людина з небайдужим ставленням до оточуючих. В межах кампанії #Історії_Моніторів кожен з них поділиться своєю зворушливою історією, що припала до душі.

Розповідає монітор Слов’янського регіонального офісу БФ «Право на захист» Наталя Шевченко:

«Найбільш мені запам’яталася історія літньої жінки, хворої на цукровий діабет.  У 2014-му вона переїхала до рідного брата, у віці за 80 років ставши внутрішньо переміщеною особою. Через стан здоров’я з будинку вона майже не виходить. Отже, про можливість отримувати адресну допомогу взагалі не чула. А пенсію не отримувала більше 2 років, через те, що її заблокували.

До того ж, виявилося, що в неї відсутній ідентифікаційний код, через що жінка взагалі не могла звернутися до будь якої держустанови та відкрити рахунок. Мені довелося, взявши її за руку, пройти всі інстанції, включно з податковою та «Ощадбанком».

Що мене дійсно зворушило, – це людяне ставлення співробітників усіх установ. Завдяки їхній оперативності за один день ми встигли вирішити найважливіші питання з документами. Адже вони йшли на поступки, співчуваючи жінці та розуміючи безвихідність ситуації.

Наразі вперше за 4 роки жінка отримала свою першу адресну допомогу на нову картку «Ощадбанка» та чекає виплати пенсії. Радію, коли людяність перемагає байдужість, і швидко вдається домогти тим, хто цього дуже потребує.»

13.11.18

ОНОВЛЕННЯ: Станом на 12:15 КПВВ працює в звичайному режимі.

Сьогодні на КПВВ «Мар’їнка» за погодженням із керівництвом Операції об’єднаних сил тимчасово запроваджений режим «червоний».  За наявною інформацією, на «нульовому» блокпості знайшли снаряд, який не розірвався. На місці працюють сапери.

Зараз на КПВВ з боку неконтрольованої Урядом України території (НКУУТ) – черга 80-100 осіб. Усі вони перебувають в терміналі, з міркувань безпеки звідти нікого не випускають.  Крім того, на в’їзді на КПВВ стоять 15 машин, їх також не пропускають.

Із боку контрольованої Урядом України території черга приблизно 70 осіб, а також 20 автомобілів.

Монітори БФ «Право на захист» Ігор Шкляров і Андрій Наливайко присутні на КПВВ, тож ми оперативно інформуватимемо про подальший перебіг подій.

09.11.18

Київ – Президент Петро Порошенко 7 листопада підписав закон, який запроваджує кримінальну відповідальність за незаконний перетин кордону – до восьми років позбавлення волі. Верховна Рада ухвалила його ще в середині жовтня після палких дебатів і попри критику правозахисників. Радіо Свобода зібрало різні погляди щодо того, що саме зміниться і для кого.

За перетин українського кордону поза офіційними пунктами пропуску або без відповідних документів законопроект 7017 передбачає до трьох років позбавлення волі.

Відповідно до опублікованого на сайті Верховної Ради тексту, ця норма починає діяти, якщо перетин кордону відбувається з метою заподіяння шкоди інтересам України або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками силових відомств держави-агресора.

Якщо правопорушення відбувається повторно або групою осіб санкція стає жорсткішою – від 3 до 5 років, а якщо при цьому застосовується насильство – від 5 до 8 років.

Раніше за незаконний перетин кордону в Україні передбачалась тільки адміністративна відповідальність, а цього недостатньо, пояснює депутат від «Народного фронту» Антон Геращенко, який входить до профільного для згаданого законопроекту парламентського комітету щодо правоохоронної діяльності. Тому він згадану ініціативу сприймає прихильно.

«Якщо ви хочете приїхати в Україну з миром, то їдьте у контрольно-пропускний пункт, покажіть ваші документи і будьте здорові на території нашої держави. Якщо ж людина незаконно перетнула кордон, була затримана на території України, і немає підтвердження законності перетину нею кордону, то вона буде нести кримінальну відповідальність», – зазначає депутат.

Водночас, коли законопроект розглядали у другому читанні, у багатьох депутатів були до нього зауваження. Зокрема, критично висловлювався і пропонував правки позафракційний депутат Юрій Левченко.

На його переконання, потрібно було запровадити кримінальну відповідальність за будь-який незаконний перетин кордону, встановивши відповідну градацію тяжкості правопорушення. Натомість ухвалений документ Левченко називає «позитивною бутафорією».

«Цей законопроект – і в першому, і в другому читанні після правок – прописаний так, що ніхто жодного покарання не понесе. Тому що там прописане оціночне судження, що кримінальну відповідальність тільки ті особи несуть, які перетнули незаконно кордон з метою заподіяння певної шкоди інтересам України. А це означає, що жоден суд нікого не притягне до кримінальної відповідальності, бо неможливо довести в суді, яка у кого в голові була думка», – зауважує депутат.

Норму про «мету заподіяти шкоду інтересам України» критикують і правозахисники. Справа в тому, що норма про адміністративну відповідальність за незаконний перетин кордону продовжуватиме діяти паралельно, при чому – формулювання обох статей майже однакові, пояснює адвокаційна координаторка благодійного фонду «Право на захист» Дарина Толкач.

«Єдиною ознакою, яка буде відрізняти адміністративне правопорушення від кримінального, є мета цього правопорушення. І тут виникає питання, як будуть кваліфікувати наші правоохоронні органи дії особи, як будуть доводити мету її дій», – каже вона.

Хто потрапляє під загрозу на практиці?

Є три групи осіб, до яких можуть застосувати кримінальну відповідальність: громадяни або піддані держави-агресора, особи, яким заборонили в’їзд в Україну, а також інші особи, які діють з метою заподіяти шкоду інтересам України.

До третьої групи цілком можуть потрапити жителі непідконтрольних Києву територій, припускає Дарина Толкач.

«Скажімо, у Луганській області є тільки один пункт пропуску через лінію розмежування у Станиці Луганській – і він піший. І ті особи, які обмежені у можливості пересуватися, фактично не можуть подолати цей шлях. Для того, щоб потрапити на підконтрольну Україні територію автомобілями через контрольний пункт пропуску «Мілове» (розташований на українсько-російському кордоні – ред.), що фактично означає незаконний перетин українського кордону з боку Росії (тому що перед тим треба виїхати в Росію через неконтрольовану ділянку кордону – ред.)», – каже вона.

Навіть зараз, за її словами, щодо людей, які в’їжджають через Мілове, складають протоколи про адміністративне правопорушення.

Це саме стосується і Криму: якщо встановлять, що людина в’їжджає на територію півострова (наприклад, через Керченський міст) саме з метою заподіяння негативних наслідків інтересам України або вона є російським військовим чи силовиком, зауважує Толкач.

«На сьогоднішній день я б кваліфікувала це питання все ж як адміністративне правопорушення. Але, зважаючи на додаткові правові норми, що регулюють статус анексованого Криму, там є додаткові санкції, пов’язані із визнанням особи персоною нон-ґрата і так далі», – зазначає вона.

Окрім того, за словами експерта, під загрозою опиняються шукачі притулку в Україні. Зокрема, йдеться про вихідців із Росії та пострадянських країн, змушених покинути батьківщину через політичні переслідування, говорить вона.

«Здебільшого перетин кордону відбувається саме на незаконній підставі, тому що люди у досить складній ситуації змушені миттєво ухвалити рішення покинути країну походження і не встигають оформити відповідним чином документи. І якщо людина, перетинаючи кордон з метою отримання міжнародного захисту, підпадатиме під кримінальну відповідальність, це фактично позбавлятиме людину можливості отримати такий захист, тому що наявність кримінального переслідування є підставою для відмови у наданні такого захисту. Така правова колізія», – зауважує Толкач.

За словами юриста, ініціатори законопроекту запевняли, що він буде застосовуватися до російських військових і найманців. Але, на її думку, питання порушення державного суверенітету регулюється також іншими нормативно-правовими актами, тому окремо цю норму створювати було недоцільно. Між тим, визнає Дарина Толкач, згаданий документ підписали буквально щойно, тому про практику його застосування поки що рано говорити.

Радіо Свобода

09.11.18

Триває реконструкція КПВВ «Новотроїцьке»: наразі основні сили спрямовано на облаштування залів очікування на обидвох напрямках. Зокрема, здійснено накриття секцій навісу на виїзному напрямку, йде облаштування залів очікування для пішоходів.

«КПВВ «Новотроїцьке» функціонує безперебійно, хоча відмічається певне ускладнення руху, – вказала Валерія Карпиленко, помічник начальника Донецького прикордонного загону, начальник прес-служби. – Ми просимо з розумінням ставитися до даних обставин, адже реконструкція спрямована саме на поліпшення умов для цивільних громадян, що перетинають rонтрольний пункт в’їзду-виїзду».

Прикордонники закликають громадян обов’язково звертати увагу на вказівки щодо пересувань по території КПВВ, адже напрямки руху змінюються внаслідок проведення монтажних робіт та перенесення модулів для проведення контрольних операцій.

Також розпочалася реконструкція КПВВ «Гнутове»: проводяться роботи над дорожніми шляхами через контрольний пункт.

Так, було проведено роботи щодо демонтажу електричної опори та переносу модуля паспортного контролю на виїзному напрямку. Рух транспортних засобів через дане КПВВ не є ускладненим, черги внаслідок проведення реконструкції не створюються.

Водночас, за словами Валерії Карпиленко,  на КПВВ знову фіксуються спроби громадян перетнути лінію розмежування із порушенням чинного законодавства.

«Цього тижня громадянином України, який прямував з Маріуполя до Харцизька через КПВВ «Новотроїцьке», було здійснено спробу надати прикордоннику неправомірну винагороду у розмірі 400 грн за прискорене проходження паспортного контролю, – розповіла Валерія Карпиленко. – По цьому факту направлено повідомлення до Національної поліції».

Донецький прикордонний загін зі складу Об’єднаних вважає за необхідне нагадати: перетин контрольних пунктів в’їзду-виїзду не передбачає фінансової винагороди, а пропозиція надання військовослужбовцю неправомірної винагороди призводить до кримінальної відповідальності.

У разі виникнення запитань щодо дій прикордонників, будь ласка, звертайтеся на телефон довіри ДПСУ: (044) 527 6363

Фото надані Донецьким прикордонним загоном[boc_img_gallery columns=”4″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6791,6809,6810,6811″]

09.11.18

7 листопада в Харкові в приміщенні правового клубу «PRAVOKATOR» відбувся семінар «Практичні аспекти забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО)». У ньому взяли участь працівники органів соціального захисту та пенсійного забезпечення з Харкова та Харківської області. Семінар організований у межах проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», який реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Захід, оснований на судовій практиці БФ «Право на захист», провели для обміну досвідом між юристами організації та представниками державних органів, які безпосередньо приймають ВПО та стикаються з безліччю спірних питань, колізій із застосування чинного законодавства.

На початку заходу Любов Бутенко, керівник Харківського регіонального офісу БФ «Право на захист» розповіла про діяльність благодійного фонду, роботу офісів в різних регіонах Україні та, зокрема, у Харкові.

Інформацію про роботу правових клубів в Україні, їхню кількість, оснащення та заходи, які в них проводяться, викладав Ростислав Росоловський, начальник управління «Харківська міжрегіональна ресурсно-комунікаційна платформа», Координаційного центру з надання правової допомоги.

Міжнародні стандарти захисту та допомоги ВПО, а також діяльність UNHCR висвітлила у виступі Олена Кучер, старший помічник із правових питань Агентства ООН у справах біженців.

Під час заходу також розглянули спірні питання, пов’язані із застосуванням чинного законодавства. Віра Туру, юрист Харківського регіонального офісу БФ «Право на захист», поділилася досвідом ведення судових справ щодо обліку ВПО. Разом із учасниками вона розглянула практичні кейси щодо права на отримання довідки ВПО студентами, які перемістилися на контрольовану Урядом України територію (КУУТ) до/після початку АТО; права на отримання довідки ВПО дітьми, які народилися після початку АТО на КУУТ, особами, місце проживання яких зареєстроване на неконтрольованій Урядом України території, але фактично на момент початку збройного конфлікту вони проживали в іншому місці.

Ганна Букрєєва, молодший стратегічний юрист БФ «Право на захист» виступила модератором семінару. Вона розповіла про роботу системи «Аркан»; прийняті в другому читанні й у цілому проект Закону «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону», рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційними деяких положень Бюджетного кодексу України щодо відсутності підстав для отримання персональних даних переселенців Мінфіном. Разом зі слухачами Ганна Букрєєва проаналізувала постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2018 року в справі 826/12123/16.

Олександр Трегуб, адвокат Харківського регіонального офісу БФ «Право на захист» розповів учасникам про досвід ведення справ із призначення соціальних виплат ВПО: щомісячної адресної допомоги, допомоги при народженні дитини. Розглянули й питання права ВПО на отримання адресної допомоги, якщо населений пункт, у якому зареєстрована особа, не внесений до Переліку населених пунктів, затвердженого постановою КМУ № 1085 від 07.11.2014 р. Учасники дізналися, чи мають право батьки-ВПО на отримання адресної допомогина дитину, якщо вона народилася після початку АТО на КУУТ; чи мають право на призначення адресної допомоги працездатні особи, яким раніше припинили таку виплату на підставі пункту 7 Порядку № 505 від 01.10.2015 р., через непрацевлаштування, у яких змінився «статус», а саме: працевлаштування, догляд за дітьми до трьох років, догляд за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років та за інших обставин, передбачених Порядком.

Олена Приходько, адвокат Харківського регіонального офісу БФ «Право на захист», презентувала сесію із забезпечення прав ВПО на отримання пенсій. На практичних прикладах вона розглянула пенсійні кейси, що перебувають у провадженні юридичної команди БФ «Право на захист».

Олег Тарасенко, старший стратегічний юрист БФ «Право на захист», розповів про право ВПО на отримання пенсії, найпоширеніші підстави припинення виплат, із якими в практиці стикався БФ «Право на Захист»; про зразкову справу щодо відновлення виплати пенсії пенсіонерці-ВПО, а також, наслідків її ухвалення.

Учасники семінару активно реагували на обговорення проблемних питань доступу ВПО до своїх прав та пропонували адвокатування змін до законодавства в інтересах ВПО.

Після завершення заходу учасники отримали сертифікати.

07.11.18
Существуют ли правила пересечения линии разграничения в Донецкой и Луганской областях с домашними животными и что нужно знать, чтобы вывезти из так называемых “ДНР” и “ЛНР” кошку или собаку? На эти вопросы Свои.City отвечает Дарья Дмитренко, правовой аналитик благотворительного фонда “Право на защиту”.
 
1. Правила перевозки животных через блокпосты где-то прописаны?

Перемещение через линию соприкосновения и в районах проведения операции Объединенных сил в Донецкой и Луганской областях регламентируется двумя основными документами: Временным порядком контроля за перемещением лиц через линию соприкосновения в пределах Донецкой и Луганской областей и Порядком перемещения товаров в район или из района проведения АТО. Для исполнения последнего документа Министерство по делам временно оккупированных территорий и внутренне перемещённых лиц разработало Перечень товаров, разрещённых к перемещению в/из логистических центров и через линию соприкосновения.

По своей сути документы, регламентирующие пересечение линии соприкосновения, во многом адаптируют существовавшие до этого правила пересечения государственной границы.

На контрольных пунктах въезда-выезда мы видим в первую очередь те же контролирующие службы, похожие процедуры проверки. Однако линия соприкосновения — это не госграница, а КПВВ — не пограничные контрольные пункты. В силу того, что контрольные меры на КПВВ и блокпостах проводятся в первую очередь в целях защиты национальной безопасности и предотвращения терроризма, многие аспекты до сих пор остаются неурегулированными. Среди них и пересечение линии соприкосновения с домашними животными.

2. И что это значит на практике?

С одной стороны, домашние животные являются собственностью своих хозяев и, следовательно, к ним могут применяться правила перемещения товаров через линию соприкосновения. В таком случае перевезти своего питомца с неподконтрольной территории на подконтрольную или наоборот было бы невозможно, так как домашних животных нет в списке товаров, разрещённых к перемещению.

С другой стороны, практика говорит об отсутствии какого-либо контроля за перемещением линии соприкосновения с питомцами. Здесь не действуют правила, применяемые при пересечении государственной границы. То есть для того, чтобы проехать через КПВВ с домашним животным, вам скорее всего не понадобятся никакие документы, справки о состоянии здоровья, вакцинации питомца, специальные средства транспортировки и так далее.

3. Не пойму, значит проблем не будет на блокпостах?

Мониторы благотворительного фонда “Право на защиту” почти ежедневно находятся на всех КПВВ в Донецкой и Луганской области и наблюдают за процессом пересечения линии соприкосновения.

Кроме того, они консультируют граждан, разъясняют вопросы, касающиеся перемещения товаров, пересечения линии соприкосновения. Часто к нам обращаются также с вопросами о том, можно ли перевозить через КПВВ домашних животных и нужны ли для этого какие-либо документы.

4. То есть, фактически юридически вопрос о транспортировке животных нигде не прописан?

Да, из-за отсутствия правового регулирования мы опираемся на данные мониторинга. А они говорят о том, что пересекать линию соприкосновения и внутренние блокпосты с домашними животными можно без каких-либо ограничений. Разумеется, гарантировать беспрепятственный проезд мы, к сожалению, не можем.

Сложности могут возникнуть у тех, кто перевозит скот, редких и экзотических животных или молодых особей для продажи. В таких случаях рекомендуем иметь при себе документы, подтверждающие право собственности на животных, и их ветеринарные паспорта.

Однако это не значит, что проблем с проездом точно не возникнет, так как законодательство предполагает, что перемещать через линию соприкосновения граждане могут только личные вещи и товары для личного пользования.

5. А люди часто пересекают КПВВ с животными?

Это десятки случаев в день, и обычно трудностей у людей, перевозящих питомцев, не возникает. Хотя мы несколько раз фиксировали случаи, когда к перемещению не допускались товары для животных и корма, но только в том случае, когда общий вес товаров составлял более допустимых 75 кг.

6. И были, наверное, необычные случаи…

Не обходится и без курьезных случаев. Например, этим летом одно из КПВВ в Донецкой области пересекал конь, направлявшийся из Донецка на соревнования в Киев. Юридически оформить его было невозможно — ни как имущество, ни как гужевой транспорт.

В первом случае животное не смогло бы вернуться домой — снова пересечь линию соприкосновения в сторону неподконтрольной территории. Во втором случае была необходима повозка и регистрация. Однако конь благополучно добрался до Киева и спустя месяц вернулся обратно.

СВОИ City