Зробити пожертву
Укр / Eng
20.11.18

Продовжуємо ділитися зворушливими історіями в межах кампанії #Історії_Моніторів.

Марина Кравчина, монітор Маріупольского Офісу БФ «Право на захист»,  має багатий досвід та безліч життєвих історій. Але ситуація чоловіка з Ясинyватського  району настільки вразила Марину та її сім’ю, що вони вирішили надати йому додаткову допомогу самостійно.

«Про чоловіка з інвалідністю ми дізналися від партнерів з організації People In Need (PIN). У чоловіка немає обох ніг, пересуватися може лише на інвалідному візку. Нажаль, так склалося, що родичі були змушені покинути домівку, доглядати господарство він залишився зовсім один. Він не покидає домівку через стан здоров’я, тому не знав про можливість надання адресної допомоги та отримання субсидії.

Через нестачу фінансів підтримувати будинок в належному стані не виходило. Туалетна кімната без опалення промерзла, знаходитися там було не можливо. Аби відновити теплопостачання, потрібно було сплатити борги та оформити субсидію.

Однак, це займає певний час, а діяти потрібно було терміново, адже будинок ставав не придатним для життя. Вражена, я поділилася бажанням негайно допомогти із своїм чоловіком. Він повністю мене підтримав. Тому за власні кошти ми купили якісний обігрівач та встановили його у промерзлому будинку. Один з моїх колег, Євген Кравчук, також погодився допомогти та власноруч  нарубав дрова. Все це значно полегшило перебування хазяїна в домівці. Трохи згодом нам вдалося отримати субсидію для нього, а також адресну допомогу від районної адміністрації.

В нашій справі надважлива оперативність. Ми, монітори, сприймаємо проблему кожного близько до серця, не залишаємося осторонь. Іноді навіть за власний кошт надаємо першу, але таку необхідну допомогу».

20.11.18

Продовжуємо ділитися зворушливими історіями в межах кампанії #Історії_Моніторів.

Марина Кравчина, монітор Маріупольского Офісу БФ «Право на захист»,  має багатий досвід та безліч життєвих історій. Але ситуація чоловіка з Ясинyватського  району настільки вразила Марину та її сім’ю, що вони вирішили надати йому додаткову допомогу самостійно.

«Про чоловіка з інвалідністю ми дізналися від партнерів з організації People In Need (PIN). У чоловіка немає обох ніг, пересуватися може лише на інвалідному візку. Нажаль, так склалося, що родичі були змушені покинути домівку, доглядати господарство він залишився зовсім один. Він не покидає домівку через стан здоров’я, тому не знав про можливість надання адресної допомоги та отримання субсидії.

Через нестачу фінансів підтримувати будинок в належному стані не виходило. Туалетна кімната без опалення промерзла, знаходитися там було не можливо. Аби відновити теплопостачання, потрібно було сплатити борги та оформити субсидію.

Однак, це займає певний час, а діяти потрібно було терміново, адже будинок ставав не придатним для життя. Вражена, я поділилася бажанням негайно допомогти із своїм чоловіком. Він повністю мене підтримав. Тому за власні кошти ми купили якісний обігрівач та встановили його у промерзлому будинку. Один з моїх колег, Євген Кравчук, також погодився допомогти та власноруч  нарубав дрова. Все це значно полегшило перебування хазяїна в домівці. Трохи згодом нам вдалося отримати субсидію для нього, а також адресну допомогу від районної адміністрації.

В нашій справі надважлива оперативність. Ми, монітори, сприймаємо проблему кожного близько до серця, не залишаємося осторонь. Іноді навіть за власний кошт надаємо першу, але таку необхідну допомогу».[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

19.11.18

В Пенсионном фонде Украины (ПФУ) продолжат руководствоваться действующими нормативными актами Кабинета министров в вопросе восстановления пенсий переселенцам и выплате долгов за прошлый период, несмотря на решение Верховного суда по образцовому делу. Как сообщают «Донецкие новости», об этом в ходе международной конференции «Выплата пенсий внутренне перемещенным лицам в Украине: как реализовать конституционное право на пенсию?» заявила заместитель главы ПФУ Ирина Ковпашко.

Адвокационный координатор Благотворительного фонда «Право на защиту» Дарина Толкач напомнила, что верховенство закона и Конституции Украины устанавливает не суд, а сама Конституция, поэтому Верховный суд, принимая решение по Образцовому делу о том, что прекращение выплат пенсий переселенцам незаконно, подтвердил, что закон имеет высшую силу над подзаконными актами Кабинета министров.

«По логике государственной политики по результату данного решения должна была произойти гармонизация нормативных актов, которые противоречат Конституции и законам Украины. Очень ждем, что этот процесс завершится, и мы перестанем сталкиваться на системной основе с реальными нарушениями закона и Конституции в отношении ВПЛ», – отметила Толкач.

Правозащитница задала вопрос заместителю главы Пенсионного фонда Украины Ирине Ковпашко, как ПФУ выполняет решение Верховного суда по Образцовому делу по другим решениям судов, которые имеют такие же признаки и обстоятельства, поскольку, несмотря на выигранные суды, переселенцы столкнулись с другой проблемой – это выполнение решений судов по типовым делам и возврат долгов по невыплаченным пенсиям и соцвыплатам, которые были прекращены незаконно.

«Мы получили огромное количество мотиваций и пояснений, почему сейчас не могут быть выполнены решения судов, что должна быть какая-то отдельная процедура. Постановлением №335 предусмотрено создание отдельной процедуры выплаты долгов, но оно вступило в силу уже на момент рассмотрения Образцового дела, поэтому все те дела, которые находились в судах разных инстанций, фактически не подпадают под действие этого постановления. Почему тогда не выполняются решения судов по типовым делам и не выплачивается задолженность по пенсиям?», – спросила адвокат представителя Пенсионного фонда Украины.

Заместитель главы ПФУ Ирина Ковпашко сообщила, что ПФУ «учитывает» решение Верховного суда по Образцовому делу. «Решение суда выполняется в рамках возложенных обязательств. Если суд определяет порядок, в том числе выплаты пенсий за прошлый период, то такие решения суда выполняются именно по такому порядку. Если же особый порядок выплаты не установлен судом, то применяется порядок, который действует во время выполнения решения суда. Сейчас это позиция, которой придерживаются органы Пенсионного фонда», – заявила Ковпашко.

«Порядок выполнения судебных решений бывает добровольный, когда органы Пенсионного фонда его выполняют, и принудительный – через исполнительную службу. Других вариантов у нас нет», – подчеркнула замглавы ПФУ.

В ходе пресс-конференции замминистра социальной политики Украины Николая Шамбира спросили, когда же в правительстве утвердят механизм выплат «замороженных» пенсий переселенцам, на что он сообщил, что новое постановление Кабинета министров еще обрабатывается.

Напомним, переселенцы за последние два года подали около 4 тыс. исков против ПФУ. Тот, в свою очередь, выплатил 9 млн 328 тыс. грн судебных сборов. Заместитель представителя Управления Верховного комиссара ООН по делам беженцев рассказала, что международные организации тратят огромные деньги на юридическую поддержку переселенцев, которые в судах отстаивают свои права на пенсию и соцвыплаты, на эту систему уходят и деньги из госбюджета Украины. Она подчеркнула, что украинские власти должны безотлагательно решить вопрос выплат пенсий переселенцам и жителям неподконтрольных территорий Донбасса.

«Донецкие новости»

19.11.18

19 листопада БФ «Право на захист» підписав меморандум про співпрацю з офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на 2019–2020 роки. Свої підписи під документом поставилиОлександр Галкін, Президент БФ «Право на захист» та Людмила Денісова, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

У вступному слові Людмила Денісова зазначила: «Я вдячна за вашу роботу, вона допомагає побачити проблеми людей на місцях і долучитися до їхнього вирішення. Адже кожен громадянин України має право бути захищеним. Щоби права кожного дотримувалися, треба переконувати тих, хто пише закони, а потім контролювати тих, хто їх виконує. Це і є наша спільна мета впродовж майбутньої співпраці».

Олександр Галкін подякував за високу оцінку роботи БФ «Право на захист» та наголосив: «Цей документ — один із найзмістовніших документів, які ми підписували з офісом Омбудсмена за всі роки роботи нашої організації. Він дуже практично спрямований. Це не рамкова угода, а абсолютно чіткий перелік кроків і завдань, щодо яких ми можемо спілкуватися і які можемо розв’язувати. Ми вважаємо, що така співпраця має великі перспективи і сподіваємося, вона допоможе людям, із якими ми працюємо».

Головна мета меморандуму — об’єднання зусиль БФ «Право на захист» та офісу Омбудсмена для контролю за дотриманням конституційних прав та свобод людини і громадянина та вдосконаленням законодавства у сфері дотримання прав осіб, що звернулися за захистом в Україні, біженців, осіб, що потребують додаткового захисту, внутрішньо переміщених осіб та осіб без громадянства.

Відповідно до Меморандуму, сторони планують покращити стан дотримання прав цих категорій осіб через:

  • посилення контролю та обміну інформацією про випадки порушень прав людини;
  • запровадження системи громадських моніторів;
  • розроблення та адвокатування змін до національного законодавства України та приведення його у відповідність до норм міжнародного права;
  • мінімізацію кількості порушень прав людини та громадянина;
  • швидке комплексне реагування на факти таких порушень.

[boc_img_gallery columns=”2″ image_ids=”6826,6843″]

19.11.18

Днями команда БФ «Право на захист» провела семінар «Практичні аспекти забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб» для співробітників органів соціального захисту та пенсійного забезпечення Києва та Київській області. Захід відбувся в межах проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», який реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

На початку семінару Олена Кучер, старший помічник із правових питань Агентства ООН у справах біженців розповіла учасникам про міжнародні стандарти захисту та допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО), а також про діяльність UNHCR.

З учасниками також розглянули спірні питання, пов’язані із застосуванням чинного законодавства. Зокрема, Дар’я Лисенко, юрист, керівник Київського регіонального офісу БФ «Право на захист», та Ганна Букрєєва, молодший стратегічний юрист, на практичних кейсах розібрали спірні питання, які виникають у разі призначення соціальних виплат. У блоці, присвяченому пенсійному забезпеченню прав ВПО, розглянули пенсійні випадки, які є в провадженні юридичної команди БФ «Право на захист».

Особливу увагу приділили зразковій справі щодо відновлення виплати пенсії пенсіонерці-ВПО та наслідкам її ухвалення. Також проаналізували постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2018 року в справі 826/12123/16.

Щодо роботи зі списками Державної прикордонної служби України, отриманими із системи АРКАН, які містять дані щодо перетину лінії зіткнення ВПО, з учасниками провели дискусію.

Після завершення семінару учасники отримали сертифікати.

16.11.18

Артем – монітор Київського Офісу БФ «Право на захист», раніше працював у Сєвєродонецьку.  В  межах кампанії #Історії_Моніторів він розповідає одну з історій,  що найбільше вразила його підчас роботи.

“Подружжя 80-річних пенсіонерів мешкало в Луганську, та 2014-го року обставини змусили їх покинути домівку. Крім старого будиночку, віддаленого на 50 км від Станиці Луганської, їхати було нікуди.

Вони пережили обстріли… та власну доньку.  Вона не виїжджала з Луганську і померла через хворобу минулого року. Відтак, старенькі лишилися у покинутому садівничому товаристві вдвох. Інформація про них та орієнтири їх місцезнаходження надійшли від волонтерів. Знайти їх було складно, не було навіть мобільного зв’язку. А коли знайшов, також виявилося, що стан здоров’я не дозволяє обом проходити фізичну ідентифікацію «Ощадбанку»  у Станиці Луганській самостійно. Протягом вже двох років я опікуюсь старенькими, аби до них вчасно привезли співробітника «Ощадбанку» з мобільним терміналом та не заблокували пенсію, вирішую нагальні питання.

Часто спілкуємося: вони розповідають про своє життя, цікавляться моїми справами. За цей час я перевівся до Київського офісу, та навіть на відстані лишаюся близьким другом цієї сім’ї. ”[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

16.11.18

БФ «Право на Захист» підготував моніторинговий звіт «Перетин лінії зіткнення через КПВВ» за жовтень 2018 р.

В основу звіту покладено дані, зібрані в жовтні 2018 року протягом 44 візитів на п’ять КПВВ. Більше статистичних даних можна побачити за посиланням. На цей звітний період вплинуло проведення ремонтних робіт на КПВВ «Новотроїцьке» та «Станиця Луганська».

Загальне демографічне співвідношення залишається відносно стабільним протягом всіх етапів опитування. Жінки, старші за 60 років, становлять переважну більшість респондентів.

Реконструкція КПВВ «Новотроїцьке» та «Станиця Луганська» продовжувалася протягом усього звітного періоду. Дорожні роботи проводилися на КПВВ «Гнутове».

Черги на КПВВ «Станиця Луганська» суттєво зменшилися, оскільки кількість автоматизованих робочих місць із перевірки документів та співробітників Державної прикордонної служби була збільшена в вересні в межах проведення реконструкції. Кількість робочих місць на КПВВ з боку КУУТ зросла з 10 до 20 в обох напрямках.

Більшість респондентів (58%) витрачали від 4 до 5 годин на перетин лінії зіткнення. Найбільше часу займав перетин лінії зіткнення через КПВВ «Мар’їнка». Тривалість проходження КПВВ «Станиця Луганська» була найменшою.

Звіт містить інформацію, зібрану протягом жовтня Благодійним Фондом «Право на захист» у межах опитування на п’яти контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) на неконтрольовані Урядом України території, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації.

Документ можна завантажити англійською та українською мовами.[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

16.11.18

Триває масштабне облаштування обидвох контрольних пунктів в’їзду-виїзду в районі проведення Операції об’єднаних сил – «Гнутове» і «Новотроїцьке».

Так, в рамках проведення реконструкції КПВВ «Гнутове» йде активна робота над павільйоном на пішохідному напрямку. Вже встановлено бетонні блоки, продовжуються роботи по закріпленню металевих конструкцій під накриття.

Також тривають роботи над закріпленням металевих конструкцій під накриття на КПВВ «Новотроїцьке». Наразі рух через дане КПВВ дещо ускладнений, але контрольно-перевірочні операції здійснюються встановленим порядком.

Прикордонники просять громадян обов’язково звертати увагу на вказівки щодо пересувань по території КПВВ, адже напрямки руху змінюються внаслідок проведення монтажних робіт та перенесення модулів для проведення контрольних операцій.

Водночас, як вказав комендант Оперативної бойової прикордонної комендатури підполковник Сергій Більовський, подорожуючим слід мати на увазі можливі провокації з боку незаконних збройних формувань.

«14 листопада через провокаційні дії проросійських бойовиків, що за 5 хвилин до закриття КПВВ направили 50 транспортних засобів по дорожньому коридору, значна кількість людей ризикувала залишитися на ночівлю в сірій зоні, – поінформував Сергій Більовський. – Для пропуску на контрольовану територію громадян, що прибули з тимчасово окупованої території України,  Командувачем об’єднаних сил  було прийнято рішення продовжити час роботи КПВВ «Новотроїцьке» до 18:55. Тож завдяки злагодженим діям прикордонників зі складу Об’єднаних сил, громадян було оперативно оформлено відповідно до законодавства та пропущено на контрольовану територію».

Через подібні ситуації прикордонники закликають громадян планувати свої поїздки з урахуванням часу закриття КПВВ  та  виїжджати заздалегідь.

Водночас Сергій Більовський підкреслив, що прикордонники Донецького прикордонного загону зі складу Об’єднаних сил й надалі робитимуть все можливе для забезпечення безпеки цивільних осіб.

Фото надані Донецьким прикордонним загоном[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6825,6834″]

16.11.18

Артем – монітор Київського Офісу БФ «Право на захист», раніше працював у Сєвєродонецьку.  В  межах кампанії #Історії_Моніторів він розповідає одну з історій,  що найбільше вразила його підчас роботи.

“Подружжя 80-річних пенсіонерів мешкало в Луганську, та 2014-го року обставини змусили їх покинути домівку. Крім старого будиночку, віддаленого на 50 км від Станиці Луганської, їхати було нікуди.

Вони пережили обстріли… та власну доньку.  Вона не виїжджала з Луганську і померла через хворобу минулого року. Відтак, старенькі лишилися у покинутому садівничому товаристві вдвох. Інформація про них та орієнтири їх місцезнаходження надійшли від волонтерів. Знайти їх було складно, не було навіть мобільного зв’язку. А коли знайшов, також виявилося, що стан здоров’я не дозволяє обом проходити фізичну ідентифікацію «Ощадбанку»  у Станиці Луганській самостійно. Протягом вже двох років я опікуюсь старенькими, аби до них вчасно привезли співробітника «Ощадбанку» з мобільним терміналом та не заблокували пенсію, вирішую нагальні питання.

Часто спілкуємося: вони розповідають про своє життя, цікавляться моїми справами. За цей час я перевівся до Київського офісу, та навіть на відстані лишаюся близьким другом цієї сім’ї. ”