Зробити пожертву
Укр / Eng
15.02.18

Представники правозахисних організацій пропонують Кабінету Міністрів України спростити процедури отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

“Парламентською асамблеєю Ради Європи опубліковано звіт щодо захисту дітей, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, підготовлений спеціальним доповідачем Севіндж Фаталієвою. У ньому звертається увага на те, що в Україні більше 580 тисяч дітей, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, 1,5 мільйони внутрішньо переміщених осіб, третина з яких діти”, – повідомила правовий аналітик БФ «Право на захист» Ксенія Карагяур під час прес-конференції.

Правозахисники зазначають, що українське законодавство гарантує захист прав дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Україна приєдналася до Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни та Конвенції ООН з прав дитини.

Ксенія Карагяур  підкреслила: “За практикою держав особлива повага та захист дітей, постраждалих внаслідок конфлікту, включають, окрім захисту від насильства, і допомогу в доступі до медичних послуг, освіти, харчування та іншу допомогу”.

На практиці отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів майже неможливо. Так, тільки 6 дітей отримали даний статус у минулому році.

“Громадські організації, у тому числі БФ “Право на захист”, наголошують на необхідності внесення змін до постанови Уряду № 268 щодо порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Це може зробити тільки Уряд шляхом прийняття ще одного акта, який змінить вже діючий документ”, – зауважила Ксенія Карагяур.

Нагадаємо, що раніше громадські організації звернулися до Віце-прем’єр-міністра України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму та Міністра соціальної політики України з проханням врахувати зміни, напрацьовані ще у минулому році робочою групою з питань розроблення нормативно-правових актів та методичної бази у сфері соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

14.02.18

«Я завжди любила свіжий хліб. Ні, не з магазину, а той, що спечений власноруч. Протягом всього свого життя мої прабабусі й бабусі пекли хліб.  А мене пекти хліб навчила мама. Пахучий із золотою скоринкою. Я й сьогодні пам’ятаю його смак», – Лариса Миколаївна* замовкає й опускає очі.

Співробітники Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» зустрілися з жінкою у селі Макарове Станично-Луганського району.  Колишня мешканка Луганська перемістилася у це невелике село ще у 2014 році.  Незабаром будиночок одинокої жінки попав під обстріл.

«Я й так не мала багато речей, а тут ще й обстріл пошкодив те, що було. І все б нічого,  та не має у мене тепер ні плити,  щоб готувати, ні посуду, щоб було з чого їсти, – розповідає жінка. – Була б молодша, збігала б у магазин та купила щось. Та хіба ж побіжиш далеко, коли тобі вже 82 роки? Ото звернусь до сусідів, так вони куплять і принесуть  мені найнеобхідніше. І хліб купують. Тільки черствіє він дуже швидко і зовсім не пахне».

Ми передали Ларисі Миколаївні електричну плиту, набір посуду, електричний чайник та  хлібопіч, а коли нещодавно знову завітали до неї в гості, нас зустрів запах свіжоспеченого хліба.

«Я готую тепер щодня. Та чи багато мені самій треба? Головне, можу приготувати все, що захочу, – посміхається Лариса Миколаївна. – А хліб печу через день. Він тепер у мене завжди свіжий.  Свіжий і пахучий із золотою скоринкою, як колись у мами».

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

*Ім’я змінене

13.02.18

Досі залишається невирішеним відновлення постачання газу до деяких населених пунктів у Донецькій та Луганській областях.

Через серйозні пошкодження газогонів внаслідок бойових дій влітку 2017 року, місцеві мешканці позбавлені можливості жити у нормальних умовах: вільно готувати їжу, опалювати домівки, підігрівати воду для побутових потреб.

06 липня 2017 року залишилися без газу населені пункти Нижнє, Нижнє-1, Тошківка, Тошківка-1 Попаснянського району та Кримське Новоайдарського району Луганської області з населенням понад 7 тис. осіб.  Наразі ремонтні роботи неможливі через відсутність домовленості, адже ушкоджена ділянка знаходиться на непідконтрольній території в зоні обстрілів. Лише у жовтні розпочалося прокладення альтернативного газогону. Проте у січні з початком сильних снігопадів та через значне погіршення погодних умов роботи були припинені. За словами співробітників БФ “Право на захист”, минулого тижня роботи поновили, але поки вони не завершені тож мешканці й надалі залишаються без газу.

У Донецькій області подібна проблема спіткала мешканців міста Авдіївка та 7 сіл Ясинуватського району (Красногорівка, Ласточкине, Орлівка, Тоненьке, Первомайське, Водяне та Нетайлове) газопостачання до яких було припинено 06 липня 2017 року, а також міста Мар’їнка та Красногорівка Мар’їнського району, які знаходяться без газу ще з 2014 року. Для розв’язання проблеми було організовано будівництво альтернативного газогону, проте він досі не введений в експлуатацію. І якщо власники приватного житла знаходять вихід із ситуації використовуючи старі пічки або буржуйки, то мешканці багатоквартирних будинків такої можливості не мають та перебувають в надзвичайно скрутному становищі.

Так,  через низьке напруження в електричній мережі неможливо одночасно включати обігрівач і електричну піч, тож мешканці 2-поверхівок у с. Красногорівка Ясинуватського району змушені готувати їжу просто неба на багатті.

Тож поки питання відновлення функціонування газорозподільчої станції та газогону залишається невирішеним, тисячі мирних мешканців перебувають без газу та тепла.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5931,5954″]

12.02.18

https://youtu.be/qlvs8KghIlg” el_width=”70″ el_aspect=”43″ align=”center”]Переселенцев лишают пенсий из-за списков системы «Аркан».

Юлия Трало,  координатор по вопросам предоставления правовой помощи БФ «Право на защиту»,  в эфире программы «Всем миром» на телеканале «Донбасс ТВ» рассказывает о том, как защитить свои и права и возобновить выплаты, а так же о  том, как Верховный Суд  Украины стал на защиту пенсионных прав переселенцев.

12.02.18

https://youtu.be/I9VSeDETRro Юлія Трало, координатор з питань надання правової допомоги БФ «Право назахист» під час прес-конференції «Верховний Суд став на захист пенсійних прав переселенців. Чи поставить це нарешті крапку у суперечливій судовій практиці?» зазначила: «Понад 50% всіх звернень, що надходять до БФ «Право на захист» від переселенців, жителів «сірої зони», від людей, які проживають на непідконтрольній території, стосуються самепенсійнихвиплат. Минулий рік наш проект почав з троьох судових справ, які супроводжували наші юристи, а закінчували рік – 331 справою, що знаходилася на розгляді в суді першої інстанції».

Нагадаємо, 30 січня 2018 року Верховний Суд ухвалив рішення щодо поновлення виплат пенсіонерці-ВПО, зазначивши, що при виплаті пенсій переселенцям має враховуватися пріоритетність ст.49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» над постановами Кабінету Міністрів України.

12.02.18

В юридическую службу БФ «Право на защиту» продолжают обращаться переселенцы, которым были прекращены выплаты. Новое слово в средствах контроля за перемещениями ВПЛ – система «Аркан».

ЧТО ЭТО?

«Аркан» – интегрированная межведомственная автоматизированная система обмена информацией по вопросам контроля лиц, транспортных средств и грузов, пересекающих государственную границу (а также линию соприкосновения). Ее распорядителем выступает Госпогранслужба Украины.

ЗАДАЧИ СИСТЕМЫ?

Предполагается, что ее данные позволяют  обнаружить превышение допущенного срока отсутствия ВПЛ на подконтрольной территории по месту регистрации (более 60 дней), что может повлечь за собой приостановление выплат и отмене справки переселенца. Также информация от Госпогранслужбы согласно Постановлению КМУ №365 может стать основанием прекращения социальных и пенсионных выплат

КУДА ПОСТУПАЕТ ИНФОРМАЦИЯ?

Чаще всего информация в местные управления пенсионного фонда поступает по инициативе областных управлений, а в управления социальной защиты – от местных управлений пенсионного фонда Украины. Такая информация предоставляется с целью проведения верификации.

КАК ЧАСТО ПОСТУПАЕТ ИНФОРМАЦИЯ?

Как стало известно БФ «Право на защиту», только в небольшое количество учреждений такая информация поступает с установленной периодичностью: от 1 недели до 1 месяца. А в подавляющем большинстве управлений сроки предоставления информации не установлены. Это приводит к тому, что одна только проверка факта проживания по указанному адресу может занять более месяца (по словам самих же работников органов соцзащиты), а срок начисления восстановленных пенсионных выплат – от одного до 3-х месяцев, а иногда даже дольше.

ЧЕГО ОЖИДАТЬ?

«Списки из Аркана» таят в себе реальную опасность для ВПЛ, которые получают какие-либо выплаты.  К сожалению, единой практики реагирования и дальнейшей работы со списками, составленными на основании данных из системы «Аркан», также нет.

КАКОЙ ЕСТЬ ВЫХОД?

БФ «Право на защиту» уже ведет работу по унификации подхода к обслуживанию внутренне перемещенных лиц, а до момента решения этого вопроса предлагаем вам юридическую поддержку в решении этого вопроса в судебном порядке.

ДОКУМЕНТЫ, НЕОБХОДИМЫЕ ДЛЯ ОБРАЩЕНИЯ В СУД:

– паспорт;

– карточка физического лица-налогоплательщика;

– справка ВПЛ (при наличии, а в случае аннулирования – письменный ответ УТСЗН);

– пенсионное удостоверение (по делам о восстановлении пенсионных выплат);

– документы, полученные от территориального органа Пенсионного фонда Украины, по результатам обращения о причинах прекращения выплаты пенсии или от УТСЗН по результатам обращения о причинах прекращения выплаты определенного вида социальной помощи;

-выписка с банковского счета, на который заявитель получает пенсию или социальную помощь;

-оригинал квитанции об уплате судебного сбора за подачу административного иска (по состоянию на январь 2018 г. размер судебного сбора составляет 704 грн 80 коп.).

За дополнительной информацией обращайтесь в БФ «Право на защиту» по телефонам, указанным ниже:

+38 (098) 597 64 72
+38 (099) 507 50 90
+38 (063) 496 80 88

12.02.18

Під час бойових дій Світлодарськ, невелике місто, що розташоване у  Донецькій області, зазнало значних пошкоджень. Прямими влучаннями снарядів було зруйновано багато будинків, дитячий садочок та школу. Також під обстріл попало  інфекційне відділення міської лікарні, внаслідок чого корпус, дах будівлі, а також деяке обладнання всередині приміщення було серйозно пошкоджено.

За весь час лікарня жодного разу повністю не припиняла роботу. Але навіть після того, як один з корпусів було майже зруйновано, лікарі залишилися і продовжували рятувати людей. Сьогодні у міській лікарні прифронтового Світлодарська надається перша медична допомога мешканцям з усіх навколишніх населених пунктів, а також ВПО та військовим.

Сьогодні пошкоджену лікарню поступово відновлюють за кошти бюджету Бахмутської районної державної адміністрації та міжнародних фондів.

Співробітники Слов’янського офісу БФ «Право на захист» під час регулярного моніторингу відвідали Світлодарську міську лікарню та дізналися, що через відсутність харчоблоку, який також було пошкоджено внаслідок бойових дій, лікарня не мала можливості забезпечити пацієнтів хоча б мінімальним харчуванням, тож хворі все частіше відмовлялися від стаціонарного лікування, що призводило до погіршення стану їхнього здоров’я.

За словами лікарів, найбільш актуальною проблема з харчуванням була для одиноких осіб, які не мають іншої можливості отримати їжу, для тих, хто перебуває у критичній матеріальній нужденності, та мешканців навколишніх населених пунктів, з якими транспортне сполучення або ускладнене (с. Кодема, с. Зайцеве, с. Семигір’я, смт. Новолуганське), або взагалі відсутнє (с. Роти, с. Відродження, с. Криничне, с. Миронівка, с. Воздвиженка), внаслідок чого родичі пацієнтів  не можуть допомогти їм із харчуванням.

«Поспілкувавшись з медичним персоналом, ми  з’ясували, що вирішити цю проблему можливо закупивши побутову техніку  для буфетних кімнат, завдяки якій будуть облаштовані місця для зберігання харчових продуктів, приготування та розігріву їжі, – розповіла Дар’я Дмитренко, керівник Слов’янського офісу БФ «Право на захист».  – У свою чергу лікарня надала власне приміщення для організації кімнат для приготування та розігріву їжі та забезпечила кухонним приладдям».

Завдяки допомозі БФ «Право на захист», який у рамках реалізації проекту підтримки громад, що постраждали від конфлікту, облаштував сучасною технікою буфетні кімнати, процеси приготування, зберігання та вживання їжі стали більш зручними та безпечними. Передані холодильник, мікрохвильові печі та термопоти забезпечують пацієнтам стаціонарних відділень лікарні доступ до більш якісних умов зберігання харчових продуктів та безпечних умов розігріву їжі, що опосередковано сприяє покращенню стану здоров’я та швидшому одужанню.

Наразі перебування у лікарні стало для пацієнтів більш комфортним, тож хворі люди з тих населених пунктів, де наявні проблеми з транспортним сполученням, або ті, хто не має змоги щодня бути забезпеченим їжею за допомогою родичів або друзів, рідше відмовляються від проходження тривалого стаціонарного лікування, що зменшило кількість відмов від госпіталізації.

Нагадаємо, БФ «Право на захист» в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), реалізував невеликі проекти, спрямовані на допомогу громадам.

Під час поточного моніторингу співробітники Проекту виявляли проблеми, які були найгострішими для всієї громади населеного пункту або якоїсь її частини, та приймали рішення щодо надання допомоги.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається постраждалим від конфлікту громадам, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5928,5949″]

09.02.18

У липні 2014 року у зв’язку з проведенням антитерористичної операції пенсіонерка Наталія Вікторівна Бодня разом з чоловіком переїхала до м. Харкова. Влітку 2016 року подружжя переїхало до міста Сєвєродонецька, щоб мешкати у сина, який орендував житло.

Зареєструвавшись як ВПО, пенсіонери  звернулися із заявою про переведення пенсійної справи за адресою реєстрації та почали отримувати пенсію.

Однак, 1 квітня 2017 року УПФУ у м. Сєвєродонецьку припинив виплату пенсії у зв’язку  із надходженням інформації про  відсутність пенсіонерки за місцем проживання, тобто на підставі Постанови КМУ № 365.

Наприкінці травня 2017 року Наталія Вікторівна звернулася  по допомогу до БФ «Право на захист». Юристами було підготовлено та у червні 2017 року подано до суду адміністративний позов про визнання бездіяльності УПФУ протиправною, зобов’язання поновити виплату пенсії і виплату виниклої заборгованості. Інтереси пенсіонерки в судовому процесі представляла адвокат Сєвєродонецького офісу БФ «Право на Захист» Алла Скворцова (справа № 428/6579/17).

Постановою суду першої інстанції від 4 серпня 2017 року позов пенсіонерки було задоволено у повному обсязі. Однак УПФУ подав апеляційну скаргу, яка 10 жовтня 2017 року була відхилена Донецьким апеляційним адміністративним судом, рішення суду першої інстанції було залишено без змін. У листопаді 2017 року УПФУ виконало рішення суду і Бодня Н.В. нарешті отримала свою законну пенсію, на яку чекала понад півроку.

Однак незабаром УПФУ подало касаційну скаргу, за якою Вищий адміністративний суд відкрив провадження. У зв‘язку з судовою реформою у грудні 2017 року справу було передано на розгляд до новоствореного Верховного Суду.

30 січня 2018 року Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу УПФУ у м. Сєвєродонецьку Луганської області, сформулювавши у свої постанові наступну правову позицію: «Судами вірно зазначено про пріоритетність застосування вимоги ст.49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а тому доводи відповідача щодо необхідності застосування норм Постанов Кабінету Міністрів [йдеться про Постанову КМУ №365] є безпідставними».

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Як зазначає старший стратегічний юрист БФ «Право на Захист» Олег Тарасенко, таке рішення Верховного Суду має значні наслідки не тільки у справі Наталії Вікторівни. Адже розглянувши справу, Верховний Суд зробив висновок, що застосуванню підлягає саме спеціальний у цих правовідносинах Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не постанови Кабінету Міністрів України.

Зазначимо, відповідно до нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо в аналогічній справі колегія Верховного Суду дійде до іншого висновку, ніж у зазначеному рішенні, то вона має передати справу на розгляд палати Верховного Суду. Цей спеціальний порядок створено для уникнення виникнення протилежної практики суду касаційної інстанції в однорідних справах, що часто траплялося у минулому. Хоча в Україні не діє прецедентне право, суди першої та апеляційної інстанції беруть до уваги  практику Верховного Суду.

Отже, БФ «Право на Захист» сподівається, що зазначена постанова Верховного Суду у цій справі поставить крапку щодо суперечностей під час вирішення даної категорії справ у судах і пенсіонери, права яких були порушені внаслідок застосування Постанови КМУ №365, що суперечить Конституції і законам України,  зможуть домогтися справедливості.

Вважаємо за необхідне зазначити, що наразі у Верховному Суді перебуває на розгляді і справа чоловіка Бодні Н.В., якому припинили виплату пенсії з таких самих підстав.

08.02.18

https://youtu.be/sVrSSeECJXwПочему систему «Аркан» считают еще одним способом контроля за вынужденными переселенцами?

Анастасия Бондаренко, правовой аналитик благотворительного фонда «Право на защиту», объясняет в эфире Громадського радио.

«Изначально это была система для контроля за перемещением лиц и грузов через государственную границу, а потом туда добавилась и линия разграничения. Как мы знаем, у нас есть проверки места проживания переселенцев – это уже лишние ограничения и лишний контроль за людьми. А система позволяет отследить перемещение оперативно.

Например, есть переселенец из Киева, у него родственники и ему нужно проехать на неподконтрольную территорию. Как только он проезжает на ту сторону, система это фиксирует — любое перемещение человека сразу видно в этой системе. Сейчас по практике, которая ничем не обоснована, Пенсионный фонд придерживается такой системы, что как только они получили данные и увидели, что человек переместился, сразу приостанавливают выплаты, и это абсолютно незаконно.

С 2016 года Пенсионному фонду официально предоставили доступ к этой системе. Министерство социальной политики и управление соцзащиты тоже имеет доступ к ней. В связи с тем, что физическую идентификацию теперь проходят не только пенсионеры, а и получатели прочих соцвыплат, идет практика отслеживания и других получателей. Любое внутренне перемещенное лицо, которое получает выплаты, может быть проверено по этой системе: человек поехал туда, управление соцзащиты проверяет по системе, на основании данных, полученных из системы «Аркан», может приостановить человеку выплату.

По закону они должны это делать, если человек превысил сроки, когда он может не находиться по месту регистрации, и только после дополнительной проверки, когда человеку оставляют уведомление, что он должен явится, а он не является, тогда могут приостанавливать выплаты. Но практика такая, что сейчас, получая данные из системы «Аркан», без дополнительных проверок приостанавливаются любые выплаты».

Слушайте полную версию разговора в прикрепленном файле.