БФ «Право на захист» надає безоплатну правову допомогу шукачам притулку, біженцям, особам без громадянства та документів, внутрішньо переміщеним особам та постраждалим внаслідок конфлікту.
Цей звіт є четвертим етапом опитування, проведеного Благодійним фондом «Право на захист» на п’ятьох контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) на неконтрольовані Урядом України території (НКУУТ), що регулярно здійснювалися з червня 2017 року.
В основу звіту покладено дані, зібрані протягом грудня 2017 – січня 2018 року, у період погіршення погодних умов.
Під час звітного періоду монітори БФ «Право на захист» опитали 3 242 особи, які перетинали лінію зіткнення.
Со второй половины 2014 года в Украине идут судебные процессы, касающиеся выплаты пенсий, социальных пособий и компенсаций за разрушенное жилье жителям Луганской и Донецкой областей. За это время суды уже наработали определенную практику в новых для них делах, однако последние события могут поколебать сложившийся порядок. Что, однако, не обязательно плохо.
Украинские суды — это не зло
У Благотворительного фонда “Право на защиту” в судах — 330 исков, касающихся приостановки пенсионных выплат жителям двух областей востока Украины. Из 210 дел, которые уже рассмотрели суды первой инстанции, 200 имели положительные для истцов решения. Апелляционные суды в 92 случаях 82 раза также выносили решения в пользу пенсионеров. Судьи кассационной инстанции также уже нескольких рассмотренных делах становились на сторону граждан, а не Пенсионного фонда. Координатор по оказанию правовой помощи БФ “Право на защиту” Юлия Трало подчеркивает, что “пройти все методы национальной защиты — не всегда необходимое зло. Статистика решений национальных судов по делам относительно пенсионных выплат достаточно обнадеживающая, и рассмотрение длится, как правило, около полугода”.
Решения Верховного суда имеют при этом особый вес, поскольку их учитывают суды первой и апелляционной инстанции. При этом сам ВС, вынеся уже несколько решений в пользу пенсионеров, едва мог бы теперь занять противоположную позицию. “Если по аналогичному делу другой коллегией Верховного суда будет намерение принять диаметрально противоположное решение, эта процедура будет достаточно усложнена, потому что такое решение должна будет принимать уже Объединенная палата”, — поясняет Юлия Трало.
Из-за такого значения решений ВС суды первой и апелляционной инстанций не спешат сейчас выносить решения по делам другой категории, более сложным, касающимся выплаты компенсаций за разрушенное жилье. ВС же может вынести первое свое решение по такому делу в ближайшее время. “По одному нашему обращению в апелляции будет скоро уже пятое слушание и судьи очень не хотят выносить решение до решения Верховного суда. По их информации, какое-то дело передано на рассмотрение Большой палаты”, — рассказывает адвокат Украинского Хельсинского союза по правам человека Юлия Науменко, поддерживающая в судах именно такого рода жалобы.
От решения Верховного суда относительно выплаты компенсаций будет зависеть и судьба соответствующих обращений в Европейский суд по правам человека. Юлия Науменко уже подала туда ряд жалоб, так как ни украинская судебная практика, ни украинское законодательство не формируют до сих пор в полной мере механизмов компенсирования гражданам понесенного ущерба. За четыре года войны никто в Украине не получил такой компенсации. Однако если ВС вынесет решение в пользу пострадавших граждан, Европейский суд будет иметь основания отклонять те жалобы, которые были поданы до исчерпания методов национальной защиты. Если же решение Верховного суда будет негативным, у потерявших имущество вследствие боевых действий жителей Донецкой и Луганской областей будут крепкие шансы получить положенные им компенсации уже по решению Европейского суда — которого, однако, предстоит ждать еще несколько лет.
Мечта Минсоцполитики
Решения Европейского суда будут также веско влиять на практику украинских судов. Именно поэтому тревожным сигналом для пострадавших от войны жителей востока Украины стало недавнее заявление Министерства социальной политики Украины. 15 февраля ведомство Андрея Ревы в своей e-mail-рассылке объявило, что “Европейский суд по правам человека признал законным отказ Украины производить социальные выплаты на неподконтрольных государству территориях”. Но на самом деле в своих выводах Минсоцполитики, мягко говоря, преувеличило.
Жалоба, с которой обратились в Европейский суд по правам человека пять истцов из Донецка, касалась не только прекращения пенсионных выплат, но и невозможности, как настаивали они, отстоять это право в судах, так как на неподконтрольной территории украинские суды больше не действуют. Суд действительно отклонил жалобу, так как представителям правительства удалось доказать, что мера с закрытием судов на неподконтрольной территории была вынужденной, что суды в Донецкой и Луганской областях были перенесены на подконтрольную территорию и — самое главное — что авторы жалоб выезжали за пределы ОРДЛО. Таким образом, они могли обратиться в суд на подконтрольной территории, чего они не сделали, направив жалобу сразу в Европейский суд.
Однако Европейский суд никоим образом не поддержал правоту украинского правительства собственно в невыплате пенсий. В решении действительно была формулировка, которая могла бы ввести в заблуждение того, кто желал бы в данном случае “заблудиться”. Так, в пункте 77 своего решения Суд, отвергая жалобу в дискриминации, поясняет, что ситуация истцов из Донецка объективно отличается от ситуации других пенсионеров тем, что они живут на территории, на которую не распространяется власть украинского правительства. “Как представляется, это существенным образом ограничивает — если не лишает — правительство в возможности эффективно продолжать действие судов и выплату социальных пособий на этой территории”, — говорилось дальше в этом пункте решения Европейского суда.
Суд, как отмечает Юлия Трало, в части нарушения права на пенсию вообще не рассматривал жалобу по существу. В обращении в эту международную инстанцию важно соблюдение всех формальностей, и негативные решения случаются часто именно по формальным причинам. Так, по сути, случилось и в этом случае, поскольку истцы не исчерпали методов национальной защиты. В формулировке, о которой шла речь выше, суд только констатировал отсутствие дискриминации жителей ОРДЛО со стороны правительства.
“Суд учитывает, что государство объективно не может выплачивать социальные пособия на территориях, которые ему не подконтрольны, и именно поэтому предлагает другой механизм — обратиться за выплатами на подконтрольной территории, а если это ни к чему не приведет, обратиться в суд на подконтрольной территории, — поясняет Юлия Трало. — То есть, суд делает вывод, что дискриминация здесь не может применяться как статья, потому что люди на подконтрольной территории и на неподконтрольной находятся все-таки в разных условиях. В ситуации, когда человек на подконтрольной территории получает пенсию, а человек, который живет на неподконтрольной территории, не получает и ни при каких условиях не получит, тогда это была бы дискриминация. А вопрос так не стоял”.
А мог бы, и при такой постановке украинское правительство проиграло бы, как проигрывает сейчас Пенсионный фонд в судах украинских. В делах, которые ведет “Право на защиту”, речь идет о проверках по месту регистрации вынужденных переселенцев и отслеживании их перемещений через линию разграничения. Когда на основании этих проверок переселенца лишают выплат, это является дискриминацией, отмечает Юлия Трало, ведь “пенсионер, проживающий в Житомирской, Киевской или Черниговской области, может ездить куда угодно на какой угодно срок и, естественно, его никто не проверяет, на месте ли он и куда он выезжал”.
Юлия Трало сомневается поэтому, что украинские суды будут читать решение Европейского суда так, как его прочитало Минсоцполитики. При этом Юлия Трало сожалеет о такого рода информационной активности этого ведомства, так как она дезориентирует граждан и демотивирует вынужденных переселенцев отстаивать свои нарушенные права в судах.
Новый фактор — “закон о реинтеграции”
Что касается, однако, жителей неподконтрольных территорий, то ситуация у них действительно несколько иная, и в перспективе ее может усложнить новый закон “Об особенностях государственной политики относительно обеспечения государственного суверенитета Украины на временно оккупированных территориях в Донецкой и Луганской областях”, которым Киев признает Россию страной-агрессором, а ОРДЛО — оккупированными территориями. Юлия Науменко предполагает, что закон никак не повлияет практику судов в делах о выплате компенсаций за разрушенное жилье, если речь идет о жилье, расположенном на подконтрольной территории. Однако делах о жилье на территории “республик” ситуация может измениться.
“Украина фактически снимает с себя ответственность за нарушение прав людей на территориях Луганской и Донецкой областей, которые не подконтрольны Украине. Но на территориях, подконтрольных Украине, ответственность остается на Украине, поскольку Украина имеет эффективные методы защитить, восстановить, выплатить компенсации, проверить, действительно ли жилье разрушено. То есть, на жителей подконтрольной территории это никак не должно повлиять”, — предполагает адвокат.
Однако и относительно жителей ОРДЛО можно спорить, отмечает она, так как до сих пор выплата компенсаций за разрушенное жилье оговаривалась только законом о борьбе с терроризмом, тогда как на Донбассе четыре года шла “антитеррористическая операция”. Новый закон не имеет обратной силы и не может поэтому распространяться на случаи разрушений, имевшие места до его принятия.
Но даже его применение для новых случаев разрушений не должно становиться поводом для отчаяния. Процедура отстаивания своих прав остается стандартной — исчерпав все методы национальной защиты, пострадавшие направляют жалобы в Европейский суд по правам человека, который, при надлежащим образом составленной жалобе, будет, вероятно, принимать решения в пользу пострадавших граждан.
Плохо во всей этой массе текущих и будущих решений, как относительно выплаты пенсий, так и относительно компенсаций за разрушенное жилье, то, что они едва ли повлияют в ближайшее время на практику официальных органов и законодательство, так что каждому пострадавшему в обозримой перспективе все равно придется проходить все круги судебного ада, что растянется на месяцы и годы.
Украинскому правительству в этой ситуации, вместо борьбы с собственными гражданами, стоило бы работать именно над борьбой в международных судах с провозглашенным агрессором, чтобы в будущем получить от России возмещение расходов по тем компенсациям, которые сейчас люди могут требовать только от украинского государства. Возможно, закон “Об особенностях государственной политики…” как раз и станет шагом в этом направлении, хотя до сих пор, как видно, усилия Киева направлялись в другую сторону.
Сьогодні на КПВВ «Майорське» спостерігаються величезні черги. Вони викликані тим, що поліція проводить операцію з виявлення нелегальних перевізників та не пропускає транспорт, який надає послуги з перевезення пасажирів до КПВВ «Майорське».
Транспорт перевізників поліція не пускає, а пасажирам пропонує або йти до КПВВ пішки і там ставати у чергу, або їхати у Бахмут, а вже звідти прямувати до КПВВ «Майорське» на автобусі.
Водночас варто зазначити, що, за інформацією Зайцівської ВЦА, ліцензії деяких перевізників, що обслуговують маршрут на КПВВ, прострочені.
«Люди змушені до самого КПВВ йти пішки, а це майже 2 км, – розповідає співробітник Слов’янського офісу БФ «Право на захист» Віталій Кудринський. – Стоянку автотранспорту на під’їзді до КПВВ закрили, а в’їзди засипали камінням. Наразі з боку НКУУТ (неконтрольованої Урядом України території) у черзі на морозі стоїть орієнтовно 400 осіб».
Також, за словами Віталія Кудринського, за 2 км від КПВВ (на ділянці дороги, де чергує поліція) утворилася величезна черга з легкових автомобілів. До 8 години ранку не пропускали навіть місцевих жителів. Пізніше почали пропускати автомобілі вибірково.
Співробітники ДПСУ коментувати ситуацію відмовляються.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5989,5990,5991″]
«Одним із пріоритетних напрямків у 2017 році БФ «Право на захист» визначив для себе захист прав пенсіонерів Донбасу, які зіштовхнулись із проблемою доступу до виплат, зароблених роками тяжкої праці. Майже 40% усіх звернень у минулому році надійшли саме з пенсійних питань.
У 2017 році юристами БФ «Право на захист» забезпечено представництво у судах по 331 справі, пов’язаній із припиненням пенсійних виплат та відмовою у призначенні пенсії. Серед позивачів були як ВПО, так і особи, що проживають на непідконтрольній території, а також ті пенсіонери, що переїхали та зареєстрували своє місце проживання на підконтрольній території, тобто стали місцевими жителями.
Зазвичай у звітах, результатах моніторингу чи аналітичних матеріалах такі справи – це лише унікальні номери, статистика.
Однак для нас за кожною справою стоїть людина – змучена, згорьована, у відчаї чи, навпаки, з рішучістю захищати свої права. У кожного із них своя життєва історія, свої радощі та горе.
Пропонуємо ознайомитися з повною версією нашого збірника та поглянути на ці історії нашими очима – побачити історії судових перемог та поразок за посиланнями на унікальні номери судових справ, але, насамперед, побачити у кожній з них долю людини».
Юлія Трало, координатор з питань надання правової допомоги БФ «Право на захист».
Збірку «100 доль», до якої увійшли історії судових справ, що супроводжували чи супроводжують нині правозахисники, було підготовлено в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).
Пропонуємо Вашій увазі повну версію.
Сьогодні, 20 лютого, під час регулярного моніторингу КПВВ співробітники Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» зафіксували на КПВВ «Станиця Луганська» збільшення кількості громадян, які перетинають лінію розмежування.
Протягом усього дня спостерігалася незначна черга. У другій половині дня кількість людей збільшилася, тож на час закриття КПВВ на контрольованій Урядом України території залишилося понад 150 громадян.
На щастя, вже не вперше, Станично-Луганська райдержадміністрація розмістила людей на ніч у залі Районного будинку культури, а працівники ДСНС організували безплатне харчування та гарячий чай. Також забезпечено чергування бригади швидкої медичної допомоги
На жаль, ситуація, коли люди не встигають перетнути КПВВ, не поодинока.
БФ «Право на захист» знову звертає увагу на те, що КПВВ «Станиця Луганська» не в змозі повною мірою задовольнити потреби місцевого населення щодо перетину лінії зіткнення.
Тож, якщо ви плануєте найближчим часом перетнути зазначене КПВВ, ретельно підготуйтеся та будьте готові до того, що вам може не вдатися перетнути КПВВ за один день.
БФ «Право на захист» вітає зусилля Станично Луганської РДА щодо піклування за особами, які потрапили у пастку на КПВВ, та закликає усі установи та органи проаналізувати причини виникнення таких ситуацій та вжити заходів задля недопущення їх у майбутньому.
https://youtu.be/p4FDSVZb1-sВ 2014-2015 годах люди покидали свои дома. Уезжал и бизнес. Но забрать с собой оборудование и технику могли не все.
Руслан Беретели, юрист БФ «Право на защиту», в эфире Краматорского Антикризисного медиа-центра рассказывает том, изменилась ли ситуация сейчас, а также о том, как сотрудники БФ «Право на защиту» помогли ВПЛ вывезти многотоннажное транспортное средство на подконтрольную территорию в соответствии с новым Временным порядком пересечения линии соприкосновения.
У Сєвєродонецьку вже сім років працює Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів Сєвєродонецької міської ради. Щороку реабілітацію у ньому проходять майже 200 дітей у віці від 0 до 19 років, які мають різні захворювання та вроджені вади.
З дітьми та їхніми сімˈями працюють вчителі–реабілітологи, логопеди, психолог, соціальний педагог, масажист, інструктор ЛФК, лікар-педіатр.
Використовуючи весь спектр доступних методик, корекційні педагоги проводять заняття з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім середовищем, музичні заняття, арт-терапію, казкотерапію, ігри з піском.
Відділення фізичної реабілітації та відділення медичного супроводу здійснюють корекцію фізичного стану дітей. Основним завданням фізичної реабілітації є створення умов для правильного фізичного розвитку, корекція функцій дихальної та серцево-судинної системи, поліпшення координації та формування навички орієнтації в просторі, формування навички довільного напруги та розслаблення м’язів, нормалізація всіх функцій організму, підвищення загального тонусу організму. З цією метою дитина отримує комплекс заходів, які складаються з лікувально–профілактичного масажу, ЛФК та фізіотерапевтичних процедур.
Багато родин у Сєвєродонецьку не мають фінансової можливості лікування та оздоровлення дитини в обласних спеціалізованих установах України, тож міський реабілітаційний центр є для них єдиною альтернативою.
Під час моніторингу співробітники Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» відвідали Центр та з’ясували, що гострою та актуальною проблемою було підтримання комфортного температурного режиму кімнати для групових занять із дітьми.
«В міжсезонний період, коли відсутнє централізоване опалення, температура в кімнаті знижувалася до 12˚С, а взимку температура у приміщенні становила 16 – 18 ˚С, тому у Центрі скорочувалися або зовсім припинялися заняття, що порушувало весь реабілітаційний процес, -розповіла Наталя Петрусенко, співробітниця Сєвєродонецького оісу БФ «Право на захист». – А влітку температура у приміщенні могла підніматися до 30-35 ˚С, що також ускладнювало перебування дітей на заняттях. Реабілітаційні процеси складні та довготривалі, тож скорочення та відмінювання занять могли призвести до невиправних результатів».
Завдяки допомозі БФ «Право на захист», який у рамках реалізації проекту підтримки громад, що постраждали від конфлікту, передав для кімнати групових занять кондиціонер з можливістю опалення та охолодження температури в приміщенні, діти з особливими потребами мають можливість отримувати повний спектр реабілітаційних послуг незалежно від сезонних температурних коливань.
«Придбати кондиціонер самостійно Центр, який має велике значення як для дітей місцевих мешканців, так і ВПО, не міг. Тож, дізнавшись про такий запит від колективу Центру, ми прийняли рішення допомогти закладу, а отже, опосередковано допомогти всій громаді Сєвєродонецька, – зазначила Олена Грекова, керівник Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист». – Наразі умови перебування дітей в Центрі та надання реабілітаційних послуг значно покращилися. Завдяки кондиціонеру відбувається дотримання санітарного регламенту. До того ж тепер діти отримують реабілітаційні послуги безперервно, незалежно від температури повітря на вулиці».
Нагадаємо, БФ «Право на захист» в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), реалізував невеликі проекти, спрямовані на допомогу громадам.
Під час поточного моніторингу співробітники Проекту виявляли проблеми, які були найгострішими для всієї громади населеного пункту або якоїсь її частини, та приймали рішення щодо надання допомоги.
Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).
Допомога надається постраждалим від конфлікту громадам, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.
[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5969,5979″]
Від мін і вибухонебезпечних предметів на Донбасі від початку конфлікту постраждали 1 826 людей. Такі дані надає HALO Trust, британська благодійна організація, що займається знешкодженням мін та боєприпасів. Майже щодня на контрольованій Урядом України території Донецької та Луганської областей проводяться роботи з очищення території від небезпечних залишків війни. Так, 11 лютого лише за один день за офіційними даними Головних управлінь ДСНС у Донецькій та Луганській областях було виявлено та знищено понад 70 артилерійських снарядів, мінометних мін, тощо.
Та не зважаючи на те, що Донбас стає однією з найбільш замінованих територій у світі, на цій території досі живуть і працюють місцеві мешканці, граються та відвідують школи та дитячі садочки діти.
Під час регулярних моніторингових візитів співробітники БФ «Право на захист» часто зустрічають людей, що постраждали через вибухонебезпечні предмети.
Серед них є чоловік, що пішов з друзями у лісосмугу збирати хмиз, але внаслідок розриву міни втратив друга, а сам отримав численні поранення.
Жінка, яка дорогою до КПВВ «Майорське» зійшла у лісосмугу та випадково наступила на міну.
Діти, які серйозно травмувалися, зацікавившись незнайомим предметом.
Щодня подібні наслідки військового конфлікту загрожують життю сотень тисяч мешканців населених пунктів, що розташовані поблизу лінії зіткнення.
Саме тому, з огляду на постійний ризик для цивільного населення, діяльність груп гуманітарного розмінування на Донбасі є винятково необхідною. Але на сьогодні їхні можливості обмежені відсутністю в Україні законодавства з гуманітарного розмінування, а на непідконтрольну територію навіть нейтральні організації, на жаль, взагалі не мають доступу.
Для відновлення повноцінного життя та безпеки населення БФ «Право на захист» закликає сторони конфлікту забезпечити повноцінну діяльність груп з гуманітарного розмінування, а Уряд України – розробити та ухвалити закон про протимінну діяльність.
Також ми вважаємо надзвичайно важливим питання підвищення обізнаності про мінну небезпеку тож закликаємо вивчати інформаційні матеріали державних служб й гуманітарних організацій та поширювати їх. Зокрема, корисну інформацію про мінну небезпеку, у тому числі пізнавальні відеоматеріали для дітей, можна знайти на освітньому сайті http://www.stopmina.com/uk створеному Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) разом з Данською радою у справах біженців та Данською групою з розмінування.
БФ «Право на захист» закликає: ставтеся серйозно до своєї безпеки та безпеки своїх близьких!
В місті Лозова, яке є найбільшим містом Харківської області, проживає 3 0141 тис. мешканців, значна частина яких належить до найбільш вразливих груп населення. Саме вони потребують соціального захисту, і тому регулярно відвідають УСЗН.
Але як ВПО, яких у місті понад 3 500, так і місцеві мешканці та громадські активісти часто скаржилися на брак актуальної інформації, зокрема, щодо способів захисту своїх прав, шляхів звернення до держорганів, можливостей отримання допомоги від гуманітарних організацій тощо.
Зрозуміло, що для ВПО, як і для місцевих мешканців, дуже бажаною, а іноді й критично необхідною, є інформація про правозахисні організації, до яких можна звернутися у разі порушення прав, телефонів Урядової гарячої лінії, щоб залишити скаргу чи вирішити питання.
Під час моніторингу співробітники Харківського офісу БФ «Право на захист» відвідали Лозову, поспілкувалися з людьми та з’ясували, що місцеві мешканці відчували брак подібної інформації, розміщеної у зручний для них спосіб. Відвідувачам УСЗН, особливо із певними вадами здоров’я, дуже важко було отримати необхідну для них інформацію щодо деталей тієї чи іншої послуги УСЗН без візиту до спеціаліста. За словами співробітників УСЗН, вони мали таку інформацію та могли її своєчасно розміщувати, проте у приміщенні УСЗН не було спеціально пристосованого місця під розміщення великої кількості інформації. Тож інформацією були заклеєні всі стіни, навіть столи використовувалися для того, щоб розкласти на них брошури та ліфлети.
Завдяки допомозі БФ «Право на захист», який у рамках реалізації проекту підтримки громад, що постраждали від конфлікту, встановив у приміщенні УСЗН інформаційне табло для осіб з проблемами зору та інформаційні стенди, зазначена проблема була ефективно вирішена.
На стендах та табло можна розміщувати не лише інформацію, що безпосередньо стосується роботи та послуг УСЗН, але і інші матеріали просвітницького характеру, зокрема і соціальну рекламу на екрані табло. Це привертає увагу ВПО та відвідувачів до актуальних тем і проблем (пропаганда здорового способу життя, запобігання вчиненню насильства в сім’ї, виховання гендерної культури та подолання гендерних стереотипів, підвищення рівня правової культури, проблема торгівлі людьми та підвищать поінформованість населення, зокрема, осіб з інвалідністю, осіб з обмеженими фізичними можливостями, з числа переміщених осіб та осіб із сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах) та сприяє профілактиці негативних соціальних явищ або поширює інформацію про можливості вирішення таких проблем.
«Виготовлення та розміщення всіх важливих інформаційних матеріалів для подальшого розміщення їх на стендах, а також виготовлення електронної соціальної реклами здійснюється відділом координації соціальної роботи УСЗН, – розповіла Ольга Родіонова, співробітниця Харківського офісу БФ «Право на захист». – Представники УСЗН Лозівського підтримують стенди та інформаційне табло у належному технічному стані, слідкують за збереженням обладнання. Також матеріали для розміщення на стендах, зокрема, актуальну для ВПО та осіб з обмеженими можливостями інформацію, надає Лозівська міськрайонна громадська організація «Спілка інвалідів-візочників».
Правозахисники зазначають, наразі відвідувачі УСЗН (в тому числі ВПО та люди з обмеженими можливостями) отримали доступ до більш якісної інформації щодо послуг УСЗН та реалізації їхніх прав, яка розміщена у більш зручний для ознайомлення спосіб (з урахуванням потреб осіб з обмеженими можливостями). Це, в свою чергу, сприяє більшій захищеності осіб, які звертаються до УСЗН, внаслідок їхньої обізнаності про послуги УСЗН.
«Завдяки грамотному облаштуванню носіїв інформації УСЗН стало більш дружнім до ВПО, зокрема осіб із обмеженими можливостями, що зменшило рівень напруження під час відвідування УСЗН, – підкреслила Любов Бутенко, керівник Харківського офісу БФ «Право на захист». – Відвідавши Лозову після розміщення стендів та табло ми впевнилися, що доступ місцевих мешканців до інформації дійсно покращився, а час на отримання послуг УСЗН скоротився внаслідок кращої обізнаності відвідувачів про деталі отримання конкретних послуг на етапі візиту до спеціаліста УСЗН».
Наразі у Лозовій значно більша кількість переселенців та осіб у СЖО дізнаються про повний спектр послуг УСЗН та можливості державного соціального захисту.
Нагадаємо, БФ «Право на захист» в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), реалізував невеликі проекти, спрямовані на допомогу громадам.
Під час поточного моніторингу співробітники Проекту виявляли проблеми, які були найгострішими для всієї громади населеного пункту або якоїсь її частини, та приймали рішення щодо надання допомоги.
Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).
Допомога надається постраждалим від конфлікту громадам, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5936,5963,5964″]