Зробити пожертву
Укр / Eng
08.02.18

Під час зустрічей з переселенцями  та з надавачами юридичної допомоги ВПО у Запорізькій області співробітники  Запорізького офісу БФ «Право на захист» виявили, що для більшості ВПО характерна низька правова обізнаність, зокрема недостатнє володіння інформацією щодо власних соціально-економічних прав.

Це питання особливо актуальне для ВПО, які є отримувачами будь-якого виду соціальної допомоги або пенсії. Адже в умовах заплутаного правового поля, яке постійно змінюється, отримання таких виплат є доволі складним.  Майже усі провайдери юридичної допомоги засвідчили,  що останнім часом до них по допомогу звертаються ВПО саме задля захисту їхніх прав у відносинах із державними органами влади та органами місцевого самоврядування (призначення та відновлення виплати пенсій, соціальних допомог, відновлення та отримання документів, які посвідчують особу, реєстрація місця проживання, встановлення фактів народження та смерті, спадщина). Зокрема, ВПО потребують допомоги у складанні заяв до відповідних органів та нескладних інструкцій про послідовність дій та відвідання інстанцій.

«Ми з’ясували, що вирішити питання недостатньої поінформованості ВПО про їхні права та способи захисту порушених прав можна за допомогою видання посібника, в якому міститимуться шаблони заяв, скарг, клопотань, запитів на публічну інформацію, із зазначенням їхньої різниці та особливостей, термінів відповіді державними установами, а також інформація про запобігання торгівлі людьми та гендерно зумовленому насильству, з контактами установ та організацій, які можуть надати допомогу, – розповіла Анастасія Калашнік,  керівник Запорізького офісу БФ «Право на захист». – Чому посібник? На нашу думку,  формат посібника є зручним, відрізняється від листівок, які зазвичай не зберігають довго».

Розробку посібника взяла на себе ГО «Донбаська Ініціатива «Міст», основною метою діяльності якої   є захист прав ВПО, інтеграція їх у місцеві громади та посилення потенціалу громади шляхом залучення ВПО.

Завдяки допомозі БФ «Право на захист», який надрукував «Практичний довідник з питань звернень громадян» у рамках реалізації проекту підтримки громад, що постраждали від конфлікту, ВПО стануть більш обізнаними щодо їхніх соціально-економічних прав та способів захисту таких прав у відносинах з органами державної та місцевої  влади.

Також правозахисники впевнені, що  вже скоро кількість конфліктних ситуацій  під час обслуговування ВПО у державних установах  значно зменшиться, і станеться це внаслідок кращого розуміння переселенцями норм законів й постанов.

Нагадаємо, БФ «Право на захист» в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), продовжує реалізацію невеликих проектів, спрямованих на допомогу громадам.

Під час поточного моніторингу співробітники Проекту виявляють проблеми, які є найгострішими для всієї громади населеного пункту або якоїсь її частини, та приймають рішення щодо надання допомоги.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається постраждалим від конфлікту громадам, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

Завантажити «Практичний довідник з питань звернень громадян»

07.02.18

У місті Золоте-1, що розташоване у Попаснянському районі Луганської області, разом з двома дочками та онучкою мешкає Марія Сергіївна*.

Пенсію жінка не отримує вже деякий час. У невеликому містечку важко знайти роботу, тож родині ледь вистачає грошей на найнеобхідніше.

Марія Сергіївна хворіє. Через цукровий діабет та гіпертонічну хворобу її часто госпіталізують.

Співробітники Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» передали Марії Сергіївні глюкометр, ланцети, ланцетний пристрій та тонометр для контролю за станом здоров’я, а передані теплі зимові ковдри не дадуть родині змерзнути під час холодів.

Нещодавно ми знову завітали до Марії Сергіївни та з’ясували, що у маленької онучки випадково було помічено підвищення цукру у крові. Тож тепер, маючи глюкометр, родина також може контролювати цукор у крові дитини, щоб уникнути такого захворювання, як цукровий діабет.

«Тепер у нас все під контролем, – посміхається Марія Сергіївна. – Адже краще контролювати рівень цукру у крові, ніж потім лікуватися».

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

*Ім’я змінене

06.02.18

Села Миколаївка, Новогнатівка, Богданівка Миколаївської сільської ради розташовані поблизу лінії зіткнення, а село Вікторівка – безпосередньо на самій лінії зіткнення. Єдиним доступним осередком громадської активності для мешканців цих трьох сіл Волноваського району, в яких мешкає майже 2 000 осіб, є бібліотека, розташована у с. Миколаївка, і до якої  місцеві жителі приходять, щоб взяти корисну та цікаву літературу, поспілкуватися між собою.

Нажаль,  через відсутність провайдерів сервісу в цій місцевості, віддаленість від районного центру та проблеми із транспортним сполученням із іншими населеними пунктами району та області,  місцеве населення не має доступу до багатьох важливих та необхідних сервісів. Стан дорожнього полотна часто обмежує подорож місцевих мешканців до сусідніх сіл або районного центру, до того ж транспортне сполучення, що поєднує села із районним центром, залишається вкрай незадовільним.

Проте місцеве населення має об’єктивні причини постійно їздити до Волновахи, адже там знаходяться держані органи, офіси банків та сервісних компаній. Водночас, населення зазначених сіл на 65% складається з пенсіонерів, які мають проблеми із здоров’ям. Для них дорога до районного центру перетворюється на справжнє випробування.

Під час моніторингу співробітники  Маріупольського офісу БФ «Право на захист» відвідали Миколаївську сільську раду, поспілкувалися з людьми та з’ясували, що дуже нагальною проблемою для місцевих жителів була відсутність доступних для загального користування інтернету, комп’ютера та ксерокса.  Навіть для того, щоб зробити ксерокопію документів чи отримати доступ до інтернету, жителі сел були вимушені їздити до м. Волноваха.

«Ми дізналися про те, що є можливість облаштування на базі бібліотеки у с. Миколаївка спеціалізованого робочого місця для задоволення потреби місцевого населення у доступі до інтернет-сервісів, а також послуг друку (документів, квитанцій), копіювання (документів про особу), сканування (документів), – розповідає співробітник  Маріупольського офісу БФ «Право на захист»  Сніжана Лукашова. – У свою чергу сільрада підтвердила готовність виділити окремий стіл для ноутбука і МФУ та стілець задля облаштування повноцінного робочого місця в приміщенні бібліотеки. А допомагати відвідувачам у користуванні технікою погодився співробітник бібліотеки».

Незабаром ініціативною групою з числа місцевих жителів та співробітників сільради  було  укладено договір із інтернет-провайдером про під’єднання до мережі та надання послуг інтернет-зв’язку та придбано обладнання для проведення інтернету до бібліотеки.

Завдяки допомозі БФ «Право на захист», який у рамках реалізації проекту підтримки громад, що постраждали від конфлікту, передав  ноутбук та МФУ (ксерокс-принтер-сканер), покращився доступ  місцевого населення до необхідної інформації: з’явилася  можливість отримувати альтернативну та різнобічну інформації з мережі інтернет, а також  інформацію, яка  раніше була недоступною для місцевих мешканців, наприклад, з питань пенсійного обслуговування.

«Місцеве населення наразі отримує доступ до численних онлайн-сервісів, які спрощують відносини із державними установами та обслуговуючими компаніями без необхідності виїжджати із села, -зазначив Володимир Олексенко, координатор з питань захисту БФ «Право на захист». – Зокрема, завдяки мережі інтернет з’явилася можливість знайомитися з інформацією органів державної влади, проводити звірки по оплаті з РЕСом та газопостачальною компанією; перевіряти заборгованість  та сплачувати за житлово-комунальні послуги через онлайн-кабінети; користуватися он-лайн сервісами банків та мати доступ до своїх платіжних карток та ін. Також облаштування місця із доступом до інтернету сприяє відновленню родинних зв’язків, завдяки спілкуванню  з рідними та друзями по “Скайпу” та через інші комунікаційні програми».

За словами місцевих жителів, переданий МФУ (ксерокс-принтер-сканер) розв’язує проблеми отримання ксерокопій, сканкопій, друку різних документів, що дозволяє зекономити час та кошти для отримання копій у разі необхідності.

У свою чергу БФ «Право на захист» щиро сподівається, що поява облаштованого робочого місця у публічному доступі стане початком для роботи над створенням сайту територіальної громади.

Нагадаємо, БФ «Право на захист» в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), продовжує реалізацію невеликих проектів, спрямованих на допомогу громадам.

Під час поточного моніторингу співробітники Проекту виявляють проблеми, які є найгострішими для всієї громади населеного пункту або якоїсь її частини, та приймають рішення щодо надання допомоги.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається постраждалим від конфлікту громадам, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5929,5937″]

05.02.18

Около 60 дел по пенсиям бывших переселенцев находится в производстве, 32 из них уже успешно прошли первую инстанцию, рассказывает правозащитница.

Почему даже бывшие переселенцы (те, которые уже прописались на подконтрольной Украине территории) сталкиваются с проблемами выплаты пенсий, и как с этим бороться? Рассказывает в эфире “Громадського радіо” координатор по вопросам предоставления правовой помощи БФ «Право на защиту» Юлия Трало.

Юлия Трало: В августе всем «бывшим переселенцам» прекратили пенсионные выплаты с мотивацией, что «бывших переселенцев» не бывает. И человек, который уже переместился с неподконтрольной территории, может получать свои пенсионные выплаты только путем длинной процедуры – получения справки ВПЛ, со всеми ограничениями, которые предусмотрены для переселенцев.

Виктория Ермолаева: Чем руководствуется Пенсионный Фонд, какая официальная причина приостановления выплат?

Юлия Трало: Сложно понять, потому как, скажем так, озвучивается скорее зачастую практическая причина – это то, что люди, которым ранее назначалась пенсия в 2013, 2010, 1995 году – там остались на неподконтрольной территории бумажные пенсионные дела. Это при том, что с 2000 года существует система электронных пенсионных дел, все данные, по идее, должны быть туда внесены. Есть случаи, когда люди переместились, стали переселенцами, обратились в 2015, 2016 году за назначением пенсии на подконтрольной территории. Вчера в суде Мариупольском рассматривалось дело: человек имеет жилье в Мариуполе, постоянно жил в Донецке, переехал, и уже потом у него наступил пенсионный возраст. В конце 2014 года он обратился в Мариуполе, на подконтрольной территории, ему назначили пенсию как местному жителю. Потому что прописка у него и была Мариупольская. И выплачивали ему все три года, до августа, когда решили, что он переселенец. И даже независимо от того, что его бумажное пенсионное дело есть в Мариуполе, электронное дело есть в базе, вот просто потому что он переселенец – ему приостановили выплату до того, как он получит свою справку переселенца.

Виктория Ермолаева: На основе этой истории можно сделать вывод, что есть какие-то списки граждан, которые проживали на оккупированной территории?

Юлия Трало: Я не сторонник таких теорий всемирного заговора, потому как, наверное, физически невозможно составить списки из нескольких миллионов человек. Да, это звучит абсурдно, такую мысль подтверждают и наши национальные суды. Уже с сентября-октября, когда люди прошли миллионы кабинетов для того, чтобы выяснить, почему же так, они начали обращаться к правозащитникам, у нас где-то 60-65 дел таких находится в производстве, 32 из них уже прошли первую инстанцию, 4 прошли апелляционную инстанцию. Среди всех категорий пенсионных дел (а их еще очень много других разновидностей) эта категория имеет абсолютную успешность. Нету ни одного дела, где исковые требования бывших переселенцев не были удовлетворены, все они удовлетворены. Каких-то сильных задержек нет.

Полную версию интервью слушайте в звуковом файле.

Поділитися
05.02.18

Принятие Верховной Радой 18 января закона о реинтеграции Донбасса, официально именуемого «Об особенностях государственной политики по обеспечению государственного суверенитета Украины над временно оккупированными территориями в Донецкой и Луганской областях», придало новый поворот в яростные споры о том, кто же именно должен возмещать материальный ущерб, причиненный жителям Донбасса военными действиями.

Странная ситуация

Прежде всего, речь идет о поврежденном жилье. По данным правозащитных организаций, число разрушенных и поврежденных домов и построек в зоне АТО уверенно превысило 17 тыс. Практически для всех людей, которые жили в этих домах, это самая большая из имеющихся у них проблем.

В этом смысле примечательно, что принятый закон ответственность за моральный и материальный ущерб, причиненный в том числе и физическим лицам, возлагает на Россию, которую определяет государством-агрессором. Этим же законом за гражданами Украины сохраняется право на собственность (в т.ч. недвижимость) на неконтролируемых территориях. Из этого логически вытекает, что и за поврежденное и разрушенное жилье в «ДНР» и «ЛНР» ответственность так же возложена на Россию.

До этого момента ответственных за происходящее, с которых можно было бы потребовать и (что куда важнее) получить компенсацию за пострадавшее жилье, фактически не было.

Как известно, в Украине на государственном уровне запрещено финансировать как из государственного, так и из местных бюджетов ремонт и восстановление частного жилья, пострадавшего в ходе АТО (речь идет о частном секторе, при этом восстановление многоквартирных домов финансировать можно). Причем, любые попытки решить эту проблему через правительство или Верховную Раду в течение 3-х с лишним лет с удивительным постоянством заканчивались ничем.

Единственный выход – судиться с Украиной

В результате такой довольно странной ситуации, в стране сложилась практика подавать судебные иски о компенсации за разрушенное или пострадавшее в зоне АТО жилье. Но чтобы такое стало возможным, приходилось изрядно исхитрится. Потому, что в Украине до сих пор нет никакой законодательной базы, позволяющей пострадавшим жителям Донбасса хотя бы претендовать на получение компенсации за утраченное или поврежденное жилье. Хотя, к примеру, потеря или повреждение жилья из-за стихийного бедствия или террористического акта законодательно урегулированы.

Последним и пытались пользоваться пострадавшие. Они подавали иски на основании ст.19 закона «О борьбе с терроризмом», «благо» на Донбассе официально шли вовсе не военные действия, а АТО, т.е. антитеррористическая операция. Однако, когда количество выигранных в первой инстанции подобных исков начало причинять беспокойство государству, оно приняло достаточно эффективные меры для обеспечения невозможности окончательной победы пострадавших людей в подобных делах.

Саму подачу подобных исков был призван притормозить обязательный судебный сбор для истцов в 1% от стоимости иска. Для тех же, кто уже успел выиграть дело в первой инстанции, апелляционная инстанция начала максимально затягивать рассмотрение апелляции на решения районных судов, не вынося вообще никаких решений. Это стало достаточно эффективным «стоп-краном», блокирующим обращения пострадавших в Европейский суд по правам человека, возможные после вынесения решения судом второй инстанции. Зачем?

Причина таких действий вполне очевидна. «Международные правовые стандарты говорят: если критическая военная необходимость требует, чтобы тот или иной военный объект находился в конкретной местности, это должно быть соответствующим образом обосновано, а гражданское население в этой местности должно быть эвакуировано с предоставлением адекватного альтернативного жилья. Если этого нет, такая эвакуация будет приравниваться к принудительному перемещению, что также запрещено международным правом», – пояснила представитель мониторинговой миссии ООН по правам человека Галина Бочева.

«Основные принципы ООН в вопросах внутреннего перемещения устанавливают обязанность предоставления помощи перемещенным лицам вернуть свою собственность, а в случае, если это невозможно, получить компенсацию за ее потерю», – подтвердил ведущий юрист по вопросам жилья, земли и имущества Норвежского совета по делам беженцев Владимир Хорбаладзе.

И действительно, в 20-м докладе ООН по ситуации о правах человека в Украине подчеркивается, что «люди, дома которых были повреждены или разрушены из-за вооруженного конфликта, имеют право на полную и эффективную компенсацию».

Денег нет, платить нечем

Но это декларации. А «прорыв» украинских исков в европейские суды для государства Украина чреват серьезными финансовыми убытками и репутационным ущербом. Но пока апелляционная инстанция в Украине не вынесет хоть какое-то решение по делу, обращаться в международные суды украинцы не имеют права. Отсюда и такая интересная государственная стратегия.

Отсюда и результат. «К сожалению, из всех дел по компенсации за разрушенное жилье, которые есть в Украине, таких дел больше 150, окончательного исполнения по такому решению нет ни по одному из дел. При этом одно из первых дел – женщина из Славянска требует компенсацию за разрушенное жилье – тянется уже третий год», – рассказала месяц назад координатор по вопросам оказания правовой помощи БФ «Право на защиту» Юлия Трало.

«В Украине нет ни одного факта получения компенсации за поврежденное или разрушенное в ходе боевых действий жилье. Все решения, которые были вынесены пользу истцов, были обжалованы государственными органами власти Украины в вышестоящих инстанциях», – согласился с оценкой Владимир Хорбаладзе.

Главная причина такого поведения государства проста – нет денег в госбюджете Украины. Она довольно часто фигурирует как основная причина обжалования положительных решений судов по искам о возмещении ущерба по жилью. И, как видно по результатам, это пока работает. В то же время, владельцы разрушенного или поврежденного жилья на Донбассе оказались в тупике.

Обязательства нужно выполнять

В тоже время, в тупике оказалось и само государство. Дело в том, что согласно ст. 1177 Гражданского кодекса Украины, если государство не может определить или разыскать и привлечь к материальной ответственности виновного в ущербе, тогда оно само должно обеспечить компенсацию этого ущерба. Аналогичный тезис есть и в законе о борьбе с терроризмом, на основании которого пострадавшие и выигрывали иски к государству Украина.

Нетрудно заметить, что главный камень преткновения ситуации в том, что не определен виновный, вместо которого приходится «отдуваться» Украине. Это создает разночтения. «Одни считают, что Украина не выполнила обязательства по защите людей. Каждый житель Донбасса платил налоги и государство в случае любой угрозы имуществу или жизни должно было отреагировать через СБУ, прокуратуру, армию, МВД. Государство эту функцию не выполнило. Поэтому часть общественников считает, что именно государство должно взять на себя ответственность по возмещению ущерба. Другая часть общественников считает, что именно Россия, как инициатор этих всех событий, должна взять на себя ответственность относительно компенсации», – заявил по этому поводу лидер общественного движения «Земляки» Геннадий Борисичев.

По его мнению, сначала Украина должна держать ответ перед своими гражданами, а после возвращения территориальной целостности, обратиться в международные инстанции и к России за компенсацией.

Найти виновного и не платить самим

И вот, Верховная Рада приняла закон «Об особенностях государственной политики по обеспечению государственного суверенитета Украины над временно оккупированными территориями в Донецкой и Луганской областях», где, по сути, определила виновного в разрушении или повреждении жилья жителей Донбасса в результате боевых действий.

«Люди, которые выехали из оккупированных территорий от войны на контролируемую Украиной территорию – жертвы российской агрессии. Люди, которые остались на оккупированных территориях по тем или иным обстоятельствам, – жертвы российской агрессии. Люди, которые выехали, спасаясь от войны в Россию, – жертвы российской агрессии», – прокомментировал принятый закон замминистра по вопросам временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц Юрий Гримчак.

Люди, жилье которых пострадало в результате военных действий на Донбассе, – жертвы российской агрессии – легко можно продолжить этот тезис. Тем более, что закон именно так ситуацию и декларирует.

Но как на самом деле меняет ситуацию для украинцев, чье жилье в зоне АТО разрушено или повреждено, принятый закон? Действительно ли после этого можно получить компенсацию от России?

Украинские суды перестанут удовлетворять иски

«Довольно много говорится, что Россия, наконец-то, признана страной-агрессором на законодательном уровне. Но с 2015 года Верховная Рада уже принимала заявления, в которых прямо говорила, что Россия – государство-агрессор и виновна в военных действиях на Донбассе. Квалификацию событиям на Донбассе могут дать только международные инстанции, такие как ООН и Международный суд в Гааге. То, что Украина сказала, что Россия – государство-агрессор, для международного уровня ничего не значит, и что эти территории оккупированы – тоже ничего не значит. Этот факт Украине еще придется доказать в международном суде», – заявила несколько дней назад представитель Украинской Хельсинкской группы по правам человека Алина Павлюк.

Но применительно к пострадавшему на Донбассе жилью, существенно важнее другой вопрос – компенсация. И здесь все стало еще печальнее, чем было.

«С момента принятия этого закона Украина полностью сняла с себя ответственность. Там прямо прописано, что за все разрушения ответственна исключительно Россия. Поэтому механизм по разрушенному имуществу, когда законодательство по борьбе с терроризмом позволяло подавать иски против Украины в национальные суды, больше не будет работать. Сейчас уже не будет разговора о проведении АТО. Суды будут руководствоваться нормами принятого нового закона», -добавила Алина Павлюк.

Таким образом, Украина законодательно закрыла брешь, которую давал закон «О борьбе с терроризмом» украинцам, которые выигрывали иски к Украине о компенсации ущерба в отечественных судах. Более такое невозможно.

Россия также платить не будет

Теперь украинские суды будут принимать иски, рассматривать их через призму принятого закона, признавать виновной во всем Россию и дальше такие иски будут уходить в ЕСПЧ. Ну. Или сразу идти в ЕСПЧ. На первый взгляд, подобное развитие событий можно считать положительной динамикой для владельцев разрушенного или пострадавшего на Донбассе жилья.

В этой связи особо обращает на себя внимание недавнее решение ЕСПЧ по иску жителя Луганска к Украине о нарушении прав его передвижения. «Есть первое судебное решение ЕСПЧ, которое касается заявления одного из жителей Луганска. Этот гражданин обратился с иском только к Украине относительно нарушения его права на свободу передвижения. Европейский суд ему отказал в удовлетворении иска, указав, что на этой территории эффективный контроль и, соответственно, ответственность за нарушения прав человека несет именно Россия. Если бы он обратился с иском к ней, то решение суда было бы другим. Это прецедент», – сообщил пару дней назад министр юстиции Украины Павел Петренко.

Причем, он добавил, что в нынешнем году Украина ожидает от ЕСПЧ первых решений, в которых будут четко указаны нарушения со стороны России, «как страны, которая опекает террористов и которая имеет постоянно действующие военные формирования на территории Донбасса». И в этом принятый Верховной Радой закон сильно поможет.

Но поможет ли это украинцам, чье жилье на Донбассе было повреждено или разрушено в результате военных действий? Ведь Россия в прошлом году изменила свои законодательные нормы и освободила себя от обязанности выполнять решения ЕСПЧ. Так что, за разрушенное и поврежденное жилье, компенсации, скорее всего, не будет вообще…

Михаил Попов, РПД «Донецкие новости»

05.02.18

«Здоров’я за гроші не купиш» – так говорить народна істина. Проте значних витрат потребують обстеження та лікування. Адже лише за гроші можливо пройти обстеження, яке допоможе визначити хворобу, а потім – придбати необхідні ліки, щоб одужати.

Ірина Миколаївна* перемістилася до міста Токмак із Макіївки. Тільки-но жінка почала обживатися на новому місці, як з’ясувалося, що вона дуже хвора й потребує постійного медикаментозного лікування, що не призначається лікарями без проходження дорогих обстежень, які  Ірина Миколаївна не могла собі дозволити, адже не отримує адресну допомогу та має невелику пенсію.  Тож жінка вимушена була відмовитися від лікування.

Завдяки допомозі, яку передали співробітники Запорізького офісу БФ «Право на захист», ВПО пройшла медичні обстеження. Незабаром, спираючись на проведену діагностику, лікарі змогли призначити необхідне лікування.

Минулого тижня ми знову навідалися до Ірини Миколаївни. Наразі жінка стверджує, що після того, як стратегія лікування була скорегована, вона стала почуватися значно краще і тепер перебуває на шляху до одужання.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

*Ім’я змінене

02.02.18

У Харківській області на правому березі річки Бритая розташувалося засноване ще в XVIII столітті село Мечебилове. Мешканці села дуже працьовиті  та відкриті люди. Вони важко працюють з самого ранку і до пізнього вечора, але коли є нагода зустрітися та відзначити свято разом, радо йдуть до клубу – єдиного місця в селі, де збираються майже усі мешканці Мечебилового, а також  жителі навколишніх сіл.

Досить часті концерти й святкові заходи, що безкоштовно проводяться у клубі,  сприяють об’єднанню ВПО та місцевих мешканців у нову дружню спільноту.  Діти-переселенці разом з місцевими дітлахами відвідують гуртки танцю, співають у хорі та приймають активну участь у різних заходах.

Під час моніторингу співробітники  Харківського офісу БФ «Право на захист» відвідали Мечебилове, поспілкувалися з людьми та з’ясували,  що сільському клубові дуже потрібна нова акустична система, адже через старе звукове обладнання, придбане ще на початку 90-х років,  якість музичного супроводу концертів та занять з танців була вкрай незадовільна. Тож не дивно, що під час проведення святкових заходів, тематичних концертів чи дискотек у відвідувачів були нарікання на те, що промовців або музику чутно погано.

«Спільне дозвілля ВПО із місцевими мешканцями під час відвідування культурно-масових заходів у сільському клубі дає можливість для неформального спілкування та сприяє більш успішній інтеграції переселенців до приймаючої громади, -зазначив Антон Родін, співробітник  Харківського офісу БФ «Право на захист». – Тому важливо, щоб таких заходів було якомога більше, оскільки це сприятє єднанню в громаді та мирному співіснуванню ВПО та приймаючій громади».

Завдяки допомозі БФ «Право на захист», який у рамках реалізації проекту підтримки громад, що постраждали від конфлікту, передав акустичну систему Soundking SK S0610A (яка складається з савбуфера і 2 сателітів) у клубі розширено спектр розважальних заходів для всіх мешканців села, підвищена якість заходів, і, тим самим, урізноманітнено спільне дозвілля ВПО та місцевих жителів.

За словами Любові Бутенко, керівника Харківського офісу БФ «Право на захист», проведення публічних заходів із більш якісним звуковим супроводом дозволяє залучити більшу кількість ВПО та місцевих жителів з навколишніх сіл для зайняття у творчих колективах, участі в концертах, дискотеках, тим самим різноманітити своє дозвілля.

«Нова акустична система, яку передав БФ «Право на захист», дозволила створити більш комфортні умови для спільного дозвілля ВПО та місцевих мешканців, що має сприяти підвищенню згуртованості у громаді, – підкреслила Любов Бутенко. – До того ж організатори заходів тепер можуть реалізовувати більш технічно складні концертно-розважальні програми та, тим самим, сприяти естетично-культурному розвитку членів громади села Мечебилове».

Нагадаємо, БФ «Право на захист» в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), продовжує реалізацію невеликих проектів, спрямованих на допомогу громадам.

Під час поточного моніторингу співробітники Проекту виявляють проблеми, які є найгострішими для всієї громади населеного пункту або якоїсь її частини, та приймають рішення щодо надання допомоги.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається постраждалим від конфлікту громадам, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

01.02.18

https://youtu.be/zRbqinDXFpg[boc_spacing height=”90px”]Юлия Трало, координатор по вопросам предоставления правовой помощи БФ”Право на защиту”, в эфире Телеканала Донбасс  рассказывает о том, как восстановить пенсию переселенцам и жителям неподконтрольного Донбасса и насколько выросла адресная помощь.

01.02.18

У невеличкому селі Іванград Бахмутського району мешкає менш ніж 200 людей. Лариса перемістилася сюди із Горлівки разом з батьками та маленькою донечкою.

Чоловік Лариси* вирішив залишитися у Горлівці та розірвав усякі стосунки з дружиною та донькою.

Життя на новому місті родина розпочала у старенькому будинку, який  надали родичі. У будинку відсутнє водопостачання, тож воду доводиться набирати у колонці загального користування, де вода буває тільки у нічний час. Зрозуміло, що набрану за ніч воду, яка потім буде використана для приготування їжі та господарських потреб, необхідно у чомусь зберігати, тож родині були вкрай необхідні великі ємності.

У маленькому селі немає ні магазинів, ні аптеки. Для того, щоб придбати навіть щось незначне, Ларисі необхідно їхати до міста. Співробітники Слов’янського офісу  БФ “Право на захист”, познайомившись з жінкою під час регулярного моніторингу, вивчили потреби родини та передали Ларисі велосипед.

За словами жінки, зараз вона  може у будь-який час добратися до м. Бахмут та с. Опитне, де є магазини, лікарня та аптека. До того ж, маленька донька може їздити разом з мамою. До  того ж, тепер вся родина  заощаджує кошти на та час на те, щоб за необхідності добратися до міста.

А передані ємності для води надали можливість родині завжди мати необхідний запас води. Також, за словами жінки, стало набагато легше привозити додому набрану воду.

Тож іноді самі прості речі здатні полегшити життя та покращити комфорт родини-ВПО, що розпочинає нове життя на новому місті.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

*Ім’я змінене[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5891,5919″]