Категорія: Новини

На звернення правозахисних організацій до  Прем’єр Міністра України щодо розширення переліку банків, де ВПО зможуть здійснювати свої виплати, надійшла відповідь АТ «Ощадбанк» у якій запевняється, що скорочення кількості відділень «Ощадбанку» не погіршить якість обслуговування ВПО в Донецькій та Луганських областях.

Однак, у даному листі жодним словом не йдеться про скорочення кількості відділень в інших областях України, де також наявні проблеми з доступом до відділень «Ощадбанку».

БФ «Право на захист» вітає роботу, яку проводить «Ощадбанк» для підвищення фінансової грамотності населення, зокрема, інформаційні кампанії, про які йдеться в листі.

Але, на жаль, «Ощадбанк» не проводить інформаційну роботу щодо порядку та запобігання порушення процедури фізичної ідентифікації ВПО ні серед переселенців, ні серед своїх працівників.

Лише завдяки правозахисним організаціям та розробленим ними інформаційним матеріалам переселенці можуть дізнатися про те, як саме має проходити ідентифікація та що є порушенням під час її проходження.

Віддаючи належне повноті відповіді «Ощадбанку» щодо розвитку Web-банкінгу та Mobile-банкінгу, хочемо звернути увагу керівництва АТ «Ощадбанк», що більшій частині переселенців такі сучасні послуги, на жаль, не доступні.

І така ситуація склалася не тільки через відсутність засобів з яких можна здійснювати зазначені послуги, а саме через обмеження умов обслуговування рахунків ВПО, відповідно до яких більшість можливостей інтернет-банкінгу наразі відключені.

З огляду на все вище вказане, БФ «Право на захист» продовжує наполягати на тому, що обмеження вибору банку, в якому ВПО можуть обслуговуватися, є обмеженнями прав людини. Тож дані норми постанови №637, що не відповідає чинному законодавству та значно звужує права внутрішньо переміщених осіб, якнайшвидше мають бути змінені.

Зміни до Порядку надання статусу дитини яка постраждала внаслідок воєнних дій

25 квітня 2018 року набрала чинності постанова Уряду  «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 і від 5 квітня 2017 р. № 268» від 11 квітня 2018 р. № 301.

Цим актом до існуючого Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (далі – Порядок) внесено зміни, які суттєво полегшують процедуру визнання дитини постраждалою внаслідок військового конфлікту, а в багатьох випадках, просто роблять отримання статусу можливим.

Нагадуємо, станом на квітень 2018 року із початку АТО тільки 9 дітей отримали відповідний статус.

Основні зміни:

1. Скорочено перелік документів, які дитина (особа) або її законний представник мають надати для отримання статусу. Визначено обов’язковий пакет документів (копії):

– свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;

– документа, що посвідчує особу заявника;

– документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини або родинні стосунки між дитиною та заявником;

– довідки про взяття дитини на облік ВПО або документа, що підтверджує проживання / перебування дитини в населеному пункті, на території якого здійснювалася АТО.

Залежно від шкоди, яку заподіяно дитині, визначено додаткові документи, які слід надати. Наприклад, для дитини–ВПО додатковим документом є висновок оцінки потреб сім’ї (особи) (більш детально нижче).

2. Відв’язано отриману дитиною шкоду від факту вчинення кримінального правопорушення.

– для цілей Порядку змінено визначення фізичного, сексуального та психологічного насильства, зважаючи на факт отримання дітьми шкоди, а не факт вчинення злочинних дій невизначеними правопорушниками.

– тепер результат кримінального провадження ніяк не впливатиме на наданий дитині (або вже повнолітній особі) статус;

–  для дітей, які зазнали фізичного та сексуального насильства подання висновку експерта за результатами судової експертизи тепер не є обов’язковим  – тільки за наявності такого.

3. Діти, які зазнали психологічного насильства, тепер матимуть реальну можливість отримати статус:

– Психологічними стражданнями (травми) вважаються страждання, отримані внаслідок:

а) проживання/перебування дитини в умовах воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, внутрішнього переміщення дитини;

б) загибелі (зникнення безвісти), потрапляння в полон, смерті внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих у населеному пункті, віднесеному до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО, і в яких органи державної влади виконують свої повноваження в повному обсязі, її батьків або одного з  них — із числа цивільних осіб або осіб, визначених пунктом 2 Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

– Такі страждання дитини не потребують доведення, а ні звернення до правоохоронних органів. Надати слід лише висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, який попередньо отримати в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (ЦССДМ).

!!! Такий висновок міститься в Акті  оцінки потреб сім’ї (особи), який складається фахівцями ЦССДМ під час відвідування сім’ї (особи).  До оцінювання потреб може бути залучений психолог/практичний психолог, психотерапевт, психіатр, що працює в іншому закладі, установі, організації.

4. Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу. Повнолітні особи також можуть звертатися за статусом, якщо до досягнення повноліття вони постраждалі внаслідок конфлікту.

Дані зміни є компромісним рішенням Міністерства соціальної політики України, з одного боку, та народного депутата Ю. Павленка, й експертної групи, яка працювала над змінами (БФ «Право на захист» в тому числі) – з іншого.

05 травня на сайті Пенсійного фонду України було розміщено оголошення такого змісту:

«На звернення пенсіонерів з числа внутрішньо переміщених осіб Пенсійний фонд України інформує, що у зв’язку з технологічними змінами механізму проведення верифікації отримувачів пенсійних виплат змінилися строки виготовлення виплатних документів на першу декаду травня для пенсіонерів з числа внутрішньо переміщених осіб.

Водночас, всі пенсії, на виплату яких особи мають право, будуть виплачені у травні в повному обсязі.

Детальну інформацію з цього приводу можна отримати в місцевих управліннях Пенсійного фонду України».

БФ «Право на захист» вважає за необхідне наголосити на наступному:

Статтею 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що «пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія…».

Графіки виплати пенсії, тобто конкретні чітко встановлені дати, визначаються органами ПФУ самостійно, але не  можуть перевищувати 25 числа поточного місяця. Тож на поточний момент говорити про порушення прав пенсіонерів передчасно.

Отже,  ідентифікувати порушення права у кожній конкретній ситуації стане можливим після 25 травня 2018 року.

Якщо пенсію за травень так і не буде отримано, перше, необхідно з’ясувати причину припинення виплати пенсії в територіальному органі Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання.

Для цього потрібно направити до органу ПФУ поштою цінним листом із повідомленням про вручення або особисто подати в канцелярію/приймальню органу ПФУ (з отриманням відмітки про прийняття на другому примірнику) письмовий запит про роз’яснення причини припинення виплат.

У разі, якщо й після звернення пенсію не буде виплачено, необхідно звернутися до кваліфікованого юриста для отримання консультації та, можливо, подання позовної заяви до суду.

Для подачі позовної заяви до суду необхідно мати:

• Паспорт
• Картку фізичної особи-платника податків
• Довідку ВПО
• Пенсійне посвідчення
• Документи, отримані від територіального органу Пенсійного фонду України, за результатами звернення
• Виписку з банківського рахунку, на який надходить пенсія (за можливості)
• Оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову

Нагадаємо, що 03 травня Верховний суд задовольнив позов пенсіонерки ВПО в зразковій справі щодо припинення пенсійних виплат із підстав, не передбачених Законом. Після того, як рішення суду набере законної сили, воно має використовуватися як зразок всіма адміністративними судами при розгляді аналогічних (так званих «типових») справ. Отже, розгляд даних справ буде передбачуваним. Крім того, такі справи мають бути розглянуті в спрощеному порядку, що пришвидшить їхній розгляд.

За консультацією можна звернутися  до офісів БФ «Право на захист» або за телефонами інформаційної лінії:

+38 (099) 507 50 90

+38 (094) 905 67 64

+38 (098) 597 64 72

+38 (063) 496 80 88

Верховний Суд завершив розгляд зразкової справи щодо оскарження припинення виплати пенсії і її поновлення пенсіонеру-ВПО та ухвалив рішення, яким задовольнив позовні вимоги в повному обсязі й зобов’язав поновити виплату пенсії пенсіонерці з квітня 2017 року.

Пенсіонерці, яка переїхала до Бахмутського району, припинили  виплату пенсії 01.04.2017 року на підставі постанови КМ України №365 від 08.06.2016 року, а саме через «верифікацію за списками СБУ».

Восени 2017 року жінка звернулася до юристів БФ «Право на Захист» з метою отримання правової допомоги. Адвокатом Бахмутського офісу Сергієм Шкрамадою було складено і подано до Донецького окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання припинення виплати пенсії незаконним і поновлення виплати пенсії, починаючи з 01.04.2017 року. Номер справи – 805/402/18-а.

Суд передав справу на розгляд до Верховного Суду як зразкової, оскільки в провадженні суду знаходиться понад 200 справ, які мають такі саме ознаки.

19 квітня 2018 року представники позивачки – адвокат Бахмутського офісу Сергій Шкрамада і старший стратегічний юрист БФ «Право на захист» Олег Тарасенко, – і представники відповідача (управління ПФУ в Бахмутському районі Донецької області) надали пояснення щодо обставин справи, після чого Суд оголосив перерву.

03 травня було закінчено дослідження доказів і Суд, після нетривалого перебування у нарадчій кімнаті, оголосив вступну і резолютивну частину рішення. Окрім повного задоволення позовних вимог, що містилися у позовній заяві, Суд також скасував розпорядження Відповідача щодо призупинення виплати  пенсії Позивачці, про існування якого стало відомо тільки під час розгляду справи.

ЧОМУ СПРАВА ВАЖЛИВА ДЛЯ ВСІХ ПЕНСІОНЕРІВ-ВПО?

Після того, як рішення суду набере законної сили, воно має використовуватися як зразок всіма адміністративними судами при розгляді аналогічних (так званих «типових») справ. Таким чином, розгляд даних справ буде передбачуваним. Крім того, такі справи мають бути розглянуті в спрощеному порядку, що пришвидшить їхній розгляд.

Крім того, важливим аспектом рішення є те, що пенсію Позивачці мають поновити за весь строк невиплати, а не тільки за шість місяців, що передували зверненню до суду, як зазначають у рішеннях деякі суди.

КОЛИ ЗРАЗКОВЕ РІШЕННЯ СТАНЕ ОБОВ‘ЯЗКОВИМ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ СУДАМИ?

Рішення суду у зразковій справі набере законної сили через 30 днів з моменту складання його повного тексту, якщо орган ПФУ не подасть протягом цього строку апеляційну скаргу, а у разі подання такої скарги – після ухвалення рішення за результатами перегляду справи Великою Палатою Верховного Суду.

Орієнтовно можна припустити, що у разі, якщо апеляційна скарга не буде подана, рішення набере законної сили в середині червня, а якщо орган ПФУ скористається правом на апеляційне оскарження, то наприкінці липня-на початку серпня 2018 року.

ЧИ ТРЕБА ПРОДОВЖУВАТИ ЗВЕРТАТИСЯ ДО СУДУ У РАЗІ ПРИПИНЕННЯ ВИПЛАТИ ПЕНСІЇ?

На жаль, органи ПФУ продовжують порушувати права тисяч пенсіонерів-ВПО, хоча існують сотні судових рішень, якими такі дії визнано незаконними. Однак ці рішення мають індивідуальний характер. Рішення у зразковій справі є обов’язковим для адміністративних судів при розгляді типових справ, однак навряд чи органи ПФУ будуть ним керуватися під час вирішення питання чи зупиняти виплату пенсії пенсіонеру всупереч законам і Конституції з підстав, що передбачені підзаконними актами, а також на підставі «списків СБУ» чи інших незаконних вказівок, які навіть не є офіційними документами. Тому якщо Вам припинили виплату пенсії, необхідно якнайшвидше звернутися за кваліфікованою юридичною допомогою, наприклад, до юристів БФ «Право на Захист» для проведення необхідних досудових заходів і подачі позову до суду.

НА ЧОМУ ҐРУНТУЄТЬСЯ РІШЕННЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ?

Суд ґрунтувався на нормах Конституції і Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які мають пріоритет по відношенню до постанови КМ України №365 від 08.06.2016 року. Після отримання копії рішення юристи БФ «Право на захист» підготують його детальний аналіз.

ЩО ТРАПИТЬСЯ, ЯКЩО Я ПОДАМ АНАЛОГІЧНИЙ ПОЗОВ, А СУД УХВАЛИТЬ НЕГАТИВНЕ РІШЕННЯ?

Важливо зазначити, що зразкове рішення є обов’язковим тільки для типових справ, ознаки яких визначив Верховний Суд в ухвалі про відкриття провадження у зразковій справі від 01 березня 2018 року, а саме:

1) позивачами у них є пенсіонери, яким призначено пенсію згідно із Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та які є внутрішньо переміщеними особами;

2) відповідачем у них є один і той самий суб’єкт владних повноважень (територіальні органи Пенсійного фонду України), на пенсійному обліку якого перебувають позивачі;

3) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв’язку з припиненням територіальними органами Пенсійного фонду України виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам з підстав, не передбачених статтею 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та потребує від пенсіонерів здійснення додаткових дій, не передбачених законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема подання заяви про поновлення виплати пенсії, виплата якої була припинена територіальним органом Пенсійного фонду України без прийняття відповідного рішення);

У випадку, якщо Ваш позов відповідає зазначеним вище ознакам і суддя ухвалить рішення, що суперечить рішенню Верховного Суду, таке рішення підлягає обов’язковому скасуванню в касаційному порядку (якщо його перед цим не скасує апеляційний суд), що прямо передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Призупинення виплати пенсії –  одне з найгостріших питань, яке є на сьогоднішній день у контексті захисту прав ВПО та осіб, що постраждали внаслідок конфлікту.

І це підтверджує правова практика БФ «Право на захист»: упродовж 2017 року нами забезпечено ведення 430 судових справ щодо захисту прав пенсіонерів-переселенців, 96% з ухвалених рішень є позитивними.

Цього року Донецький окружний адміністративний суд передав справу  № 805/402/18-а на розгляд до Верховного Суду як зразкової, оскільки в провадженні суду на той час знаходилося понад 200 справ, які мали такі саме ознаки.

Нагадаємо, пенсіонерці, яка переїхала до Бахмутського району, припинили  виплату пенсії 01.04.2017 року на підставі постанови КМ України №365 від 08.06.2016 року, а саме через «верифікацію за списками СБУ».

29 березня 2018 р. Верховний Суд розпочав розгляд зразкової справи щодо оскарження припинення виплати пенсії та її поновлення пенсіонерці-ВПО, рішення у якій будуть застосовуватися у всіх аналогічних справах.

Розпочавши розгляд справи, Суд прийшов до висновку про необхідність отримання від відповідача додаткової інформації та матеріалів, а також про необхідність проведення судового розгляду з викликом сторін до Верховного Суду.

19 квітня відбулося відкрите судове засідання, під час якого представники позивачки  – адвокат БФ «Право на Захист»  Сергій Шкрамада і старший стратегічний юрист Олег Тарасенко – доводили колегії  суддів, що припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі на підставі так званих «списків СБУ», а також Постанови КМУ № 365 від 13.06.2016 року є незаконним.

Для дослідження нових доказів Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 3 травня, 12:00.

Засідання є відкритим і відбудеться 3 травня о 12:00 за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5,  у приміщенні Касаційного адміністративного суду.

Процесуально в цей день має бути закінчено дослідження доказів, проведено судові дебати та ухвалено рішення, якого з нетерпінням чекають тисячі переселенців, яких позбавили виплати пенсій  із підстав, не передбачених жодним законом України.

Отже, після постановлення зразкового рішення і набрання ним законної сили, усі подібні справи мають бути розглянуті у спрощеному порядку й рішення в них мають відповідати рішенню Верховного Суду.

(Скорочена версія. Повну версію можна завантажити ТУТ)

19 квітня 2018 року у Верховній Раді України було зареєстровано Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про громадянство України” щодо удосконалення окремих положень, який було внесено на розгляд Президентом України.

Президент визначив зазначений законопроект як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України.

Проте законопроект містить норми, що можуть призвести до суттєвого обмеження прав осіб, які  з тих чи інших причин, перебувають на території України без документів, та спричинити збільшення випадків безгромадянства на території України.

Занепокоєння викликають такі моменти:

1. Деякі запропоновані зміни, що містяться в законопроекті, створюють перешкоди для документування осіб, які наразі є особами без громадянства або особами під ризиком безгромадянства. Наприклад, пропозиції виключити «проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України» як підставу проживання на території України на законних підставах. Це призведе до нівелювання можливості для осіб, що з тих чи інших причин мають паспорт колишнього СРСР, звернутися до Державної міграційної служби за отриманням паспорту громадянина України. Така зміна в законодавстві унеможливить отримання паспорту громадянина України для цих осіб, до того ж вони будуть проживати на території України без можливості врегулювати свій правовий статус.
2. Законопроект пропонує виключити як умову незалежної від особи причини неотримання документу про припинення іноземного громадянства, положення «вартість оформлення припинення іноземного громадянства перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України». Така пропозиція обмежує доступ осіб, які не мають матеріальної можливості отримати документ про припинення іноземного громадянства до отримання громадянства України.
3. Відповідно до запропонованих змін до ст. 3 Закону України «Про громадянство» певні категорії осіб за цією статтею є громадянами України лише в разі, якщо їхня належність до громадянства України була встановлена до 01 травня 2018 року. Однак незрозуміло, що буде відбуватися з особами, належність до громадянства України яких станом на 01 травня 2018 не буде встановлена. Такі особи опиняться в статусі осіб без громадянства «де-факто» та не матимуть можливості реалізувати свої базові права та свободи.
4. Найбільш контраверсійними є запропоновані зміни до ст. 19 ЗУ «Про громадянство», якими, з одного боку, не визнається добровільним набуття громадянства РФ унаслідок окупації Криму, з іншого боку – встановлюються підстави, за яких таке набуття все ж вважатиметься добровільним. Питання тут полягає не тільки в тому, що наявність таких підстав для втрати громадянства України створює колізію з положеннями Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим тимчасово окупованої території», відповідно до якого, громадянство РФ, набуте на території окупованого Криму, є незаконним. Такі зміни створюють надто широкі можливості для держави щодо вирішення належності до громадянства України осіб, які не з власної волі опинилися в такій ситуації.

Водночас, законопроект має й позитивні моменти.

Йдеться про положення законопроекту, спрямовані на усунення випадків безгромадянства дітей. Так, згідно із пропозиціями до ст. 6 Закону України «Про громадянство» до підстав набуття громадянства додається можливість його набуття для дитини внаслідок влаштування дитини в заклад охорони здоров’я, заклад освіти або інший дитячий заклад.

Окрім того, реєструється громадянином України за її клопотанням та дитина, громадянство України такої особи оформлено не було проте над якою до досягнення повноліття було встановлено опіку чи піклування або яка постійно проживала в закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, або була передана на виховання в дитячий будинок сімейного типу, прийомну сім’ю, сім’ю патронатного вихователя.

Ці положення не лише розширять підстави набуття дітьми громадянства України, але й попередять випадки виникнення безгромадянства серед дітей.

Монітори БФ «Право на захист» повідомляють, що сьогодні вранці на КПВВ «Станиця Луганська» вже утворилася черга  з людей, які перетинають лінію зіткнення через КПВВ пішки.

Так, станом на 9:30 спостерігалася черга з понад 1 500 людей з боку КУУТ.

З боку НКУУТ у черзі перебувало орієнтовно 1 000 людей.

Обидві черги просуваються досить швидко, але люди продовжують підходити, тож черги не зменшуються.

За словами моніторів БФ «Право на захист» Оксани Понаморевої та Артема Заруби, вчора, 26 квітня, КПВВ «Станиця Луганська» перетнули 11 425 людей (в середньому за день зазначене КПВВ перетинає 7-9 тис. людей) . Через велику кількість людей роботу КПВВ було продовжено до 19 години.

Звертаємо увагу на те, що температура повітря підвищилася, тож під час перетину КПВВ радимо уберігатися від прямих сонячних променівза допомогою головних уборів, парасольок, тіні. Обов’язково необхідно взяти з зобою воду, а людям, які мають хронічні захворіння, варто мати при собі необхідні ліки.

БФ «Право на захист» закликає громадян під час планування поїздок напередодні  вихідних днів врахувати ситуацію, що склалася на КПВВ.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6158,6173,6174″]

Цього тижня відбувся круглий стіл «Об’єднання зусиль Головного територіального управління юстиції в Київській області, Київської обласної державної адміністрації та правозахисних громадських організацій для подолання наслідків збройного конфлікту».

Під час заходу обговорювалися питання політичних прав ВПО та інтеграції в нові громади, необхідності підвищення спроможності та юридичної грамотності органів державної влади (передусім, управлінь соціального захисту населення та управлінь Пенсійного фонду) з питань роботи з ВПО та постраждалим внаслідок конфлікту населенням, отримання соціальних виплат внутрішньо переміщеними особами (фізична ідентифікація, відновлення соціальних виплат) та ін.

Учасники проаналізували нормативно-правову базу, яка регулює захист прав ВПО, та надали рекомендації щодо її покращення. Також під час круглого столу відбулася презентація проекту «Я маю право», мета якого – підвищення юридичної грамотності українців.

Правові аналітики БФ «Право на захист» Еліна Шишкіна та Анастасія Одінцова взяли участь у круглому столі й під час дискусії підняли питання, нагальні для ВПО, що переселилися до Києва та Київської області.

Так,  Анастасія Одінцова зазначила, що ВПО все ще не мають права самостійно обирати банк, у якому вони зможуть отримувати соціальні виплати, та наголосила на стратегії розвитку «Ощадбанку» і проблемах, які виникнуть після її впровадження. Також Анастасія Одінцова нагадала, що постанова №365 порушує права ВПО й водночас здійснює величезне навантаження на органи соціального захисту.

Еліна Шишкіна звернулася з питанням щодо проекту Комплексної обласної програми стосовно підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО до Київської області, на період до 2020 р.

Як повідомив директор департаменту соціального захисту населення КОДА Мещан Ігор Вікторович, ця програма поки ще не затверджена. Однак, за його словами, вже розроблений план заходів щодо реалізації Програми й наразі відомий обсяг її фінансування.

БФ «Право на захист» щиро сподівається, що ця зустріч є лише першим кроком у побудуванні плідної взаємодії між Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області, Київською обласною державною адміністрацією та правозахисними громадськими організаціями для вирішення актуальних проблем ВПО.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6155,6168″]