Категорія: Новини

11 липня відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту та туризму. На ньому був представлений проект постанови № 8546 «Про невідкладні заходи щодо організації оздоровлення та відпочинку дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів».
Анастасія Одінцова, правовий аналітик БФ «Право на захист», пояснює: «Наразі фінансово й пільгами статус дитини, постраждалої внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, жодним чином не забезпечений. Тож заходи, передбачені постановою № 8546, це перший крок до захисту таких дітей».
Варто зазначити, що документ передбачає забезпечення відпочинком у 2018 році дітей, чиї батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники або інші законні представники виявили на це бажання. Оздоровлювати пропонують дітей чотирьох категорій: 1) із числа внутрішньо переміщених осіб; 2) дітей, у яких померли чи загинули батьки (або один із них) із числа цивільних осіб, або з числа осіб, які брали участь в антитерористичній операції (АТО)/ операції
об’єднаних сил (ООС); 3) яким надано статус постраждалих унаслідок воєнних дій та збройних конфліктів; 4) тих, що проживають або перебувають у населених пунктах, на території яких здійснювалася АТО/ООС.
Проект також пропонує ухвалити рішення щодо виділення коштів із резервного фонду держбюджету на організацію дитячого оздоровлення та відпочинку.
Завтра, 13 липня, останній пленарний день, тож Комітет вирішив направити звернення до Верховної Ради щодо розгляду постанови № 8546 та її прийняття за основу та в цілому в першому читанні.

Для внутрішньо переміщених осіб Куп’янська-Вузлового Харківської області була проведена інформаційно-правова сесія. Здебільшого, людей хвилювали питання припинення і відновлення пенсійних та соціальних виплат, перевірок, що проводять управління соціального захисту населення.

«Ми отримали багато запитань щодо нового порядку отримання субсидій, встановлення факту смерті на непідконтрольній території. Майже всіх учасників цікавили зміни, які передбачає Постанова Кабінету Міністрів №335 щодо здійснення соціальних виплат переселенцям. Кожен із тих, хто до нас звернувся, отримав відповідь», – розповів Антон Родін, монітор БФ «Право на захист»

Монітори Сєвєродонецького офісу  БФ «Право на захист» Оксана Пономарева та Михайло Алфімов повідомляють, що сьогодні на КПВВ «Станиця Луганська» утворилася велика черга з людей, які перетинають лінію розмежування.

Так, станом на 11:00 спостерігалася черга з понад 2 500 осіб із боку НКУУТ. Із боку КУУТ у черзі перебувало орієнтовно 300 людей.

Ймовірна причина затримки – перевірка сумок, яку здійснюють лише чотири представники Державної фіскальної служби.

БФ «Право на захист» закликає всіх, хто планує перетин лінії розмежування через КПВВ «Станиця Луганська», врахувати ситуацію, що склалася на цьому КПВВ.

Про пані Тетяну Борсукову ми дізналися на початку липня від представника Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) Наталії Борисенко. Ситуація, у якій опинилася жінка з непідконтрольної Уряду України території (НКУУТ) Луганської області, була непростою. Важко хвора, вона потребувала оперативної допомоги в оформленні довідки переселенця. Її стан здоров’я вимагав термінового проведення гемодіалізу — процедури очищення крові за допомогою апарату «штучна нирка». Оскільки в лікарні Луганської області на найближчий час не було вільних місць, МКЧХ планував привезти Тетяну Анатоліївну з донькою до Маріуполя.

Сніжані Лукашовій, керівнику Маріупольського офісу БФ «Право на захист», вдалося з’ясувати, що таку процедуру в місті здійснює тільки одна лікарня — ЦПМСД № 1. Тим часом стан Тетяни Анатоліївни значно погіршився, її терміново госпіталізували до лікувального закладу на НКУУТ у Луганській області. 6 липня після проведення декількох процедур жінка почувалася краще, тому її почали готувати до транспортування до Маріуполя за три дні. Лариса Малаєва, головний лікар ЦПМСД № 1, погодилася прийняти Тетяну Борсукову тільки за наявності довідки ВПО. Для її оформлення Тетяні (за умови нормального самопочуття) з дочкою було необхідно приїхати до управління соцзахисту.

«Жінка почувалася погано, але без її фізичної присутності оформити довідку було неможливо. Тож потрібно було, щоби прийом пройшов швидко й без черг. Ми звернулися по допомогу до Тетяни Радіонової, начальника Жовтневого УСЗН Маріуполя, попросили, щоби фахівці управління засвідчили присутність жінки просто в машині швидкої допомоги. Це був єдиний можливий варіант, оскільки в разі погіршення стану, її одразу направили б до лікарні. На щастя, того дня стан Тетяни Анатоліївни був стабільним і за розпорядженням МКЧХ її привезли до управління соцзахисту», — пояснила Сніжана Лукашова.

Там із жінкою співпрацювала Віта Кулініч, монітор БФ «Право на захист»: «Ми зустріли Тетяну Анатоліївну, допомогли заповнити заяву на оформлення довідки переселенця й забезпечили повний супровід в УСЗН. Рада констатувати, що вона отримала довідку ВПО».

Після оформлення документа Тетяну Борсукову доставили до лікарні. Зараз вона проходить процедуру гемодіалізу.

Монітор БФ «Право на захист» Ольга Родіонова провела консультацію для внутрішньо переміщених осіб, що мешкають на території Зачепилівської селищної об’єднаної територіальної громади, Харківська область.

Кожен учасник отримав запитання на відповіді, які його хвилювали понад усе. Зокрема, найчастіше питали про реєстрацію та адресну допомогу переселенцям; соціальні, пенсійні виплати; отримання всіх видів документів. Не оминули увагою й перетин кордону та лінії розмежування, а також інші питання, пов‘язані з внутрішнім переміщенням та/або зумовлені конфліктом.

5 червня відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. Під час заходу Микола Шамбір, заступник Міністра соціальної політики, зазначив, що впродовж перших шести місяців 2018 року Пенсійний фонд (ПФУ) виплатив більше пенсій, ніж за весь 2017 рік. Він пов’язав це зі спрощенням системи перевірок переселенців і підкреслив, що за 5 місяців кількість перевірок в Україні скоротилася на 43%.

Насправді ж перевірки стали більш суворими. Правовий аналітик БФ «Право на захист» Анастасія Одінцова наголошує на тому, що за звітами ПФУ у квітні 2018 року пенсії отримали 562 тисячі осіб, а в травні – 501,9.

Нагадаємо, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №365 від 8 червня 2016 року пенсія ВПО може бути припинена за поданням СБУ, інформацією прикордонної служби в разі перетину лінії розмежування з окупованою територією або, якщо особа не проживає за місцем реєстрації ВПО. Від квітня 2017 року на підставі інформації органів СБУ виплату пенсій призупинили 202,2 тис. внутрішньо переміщених осіб. За поновленням пенсій (станом на 24 квітня 2017 року) звернулося 123,5 тис. таких пенсіонерів, а виплати поновили лише 91,6 тис.!

«Відповідно до Конституції України, пенсійні виплати і зміни до них здійснюються виключно відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування». У рішенні Верховного Суду по зразковій справі, ведення якої забезпечував БФ «Право на захист», йдеться, що стаття 49 цього закону містить вичерпний перелік, за яким можна зупинити виплати пенсій. Списки СБУ чи перевірки до цього переліку не належать, – вказала Анастасія Одінцова. – До того ж, нормативно-правові акти Кабміну – це підзаконні акти, тому вони не можуть обмежувати права, встановлені законами».

З моменту прийняття постанови КМУ БФ «Право на захист» забезпечив ведення 528 справ. З них 12 бенефіціарів не дожили до отримання пенсій. Двоє з пенсіонерів мали позитивне рішення, але не дочекалися виконання.

«ВСУ ухвалив рішення за зразковою справою на користь позивача. ПФУ подав апеляційну скаргу. Розгляд відбудеться 4 вересня. Тож усі схожі справи, де пенсіонерів позбавили пенсій за списками СБУ чи іншими верифікаціями, призупинені до винесення остаточного рішення. Ми вкрай стурбовані ситуацією, що склалася, адже вона може призвести до того, що деякі пенсіонери не доживуть до винесення рішень і отримання пенсій», – підкреслила Анастасія Одінцова.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6333,6338″]

«Фінансовий план організації має бути в кожній неурядовій організації, яка хоче системно працювати та досягати своїх стратегічних цілей», – зазначила тренер Оксана Івасів, під час тренінгу «Фінансовий менеджмент для НУО», що проходить 4-5 липня у м. Київ.

Учасники тренінгу, представники неурядових організації 5 областей сходу України,  протягом двох днів навчаються складати фінансові плани організацій, проектів, заходів, розглядають бюджет та принципи його формування, як не заплутатись у світі КВЕДів, призначень платежів.

«Сьогодні ми мали нагоду спланувати кампанії по пошуку ресурсів для здійснення заходів, обговорювали, яким саме має бути фінансовий менеджер, – розповіла менеджер проекту Світлана Ткаченко «Підвищення Спроможності Груп Внутрішньо Переміщених Осіб». –  В результаті  отримали ось такий веселий портрет!».

А у вашій організації фінансовий менеджер чоловік чи жінка?

Тренінг проводиться в рамках проекту «Підвищення Спроможності Груп Внутрішньо Переміщених Осіб» у рамках статутної та проектної діяльності БФ «Право на Захист» за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Даний проект включає в себе посилення громадських організацій завдяки профільним практичним тренінгам, надання міні-грантової підтримки та подальшого менторства організацій-переможців конкурсу міні-грантів.[boc_img_gallery columns=”2″ image_ids=”7741,7742″]

Попасна, невелике містечко, розташоване в безпосередній близькості до лінії зіткнення, від самого початку конфлікту потерпає від обстрілів. Кілька років тому тут мешкало 22 тисячі осіб, зараз лишилося лише 4 тисячі. Більшість із них потребують постійної підтримки та допомоги як матеріальної, так і юридичної.

Нещодавно Олена Грекова, керівник Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист», адвокат Алла Скворцова, юристи Ярослав Авраменко і Владислав Луценко провели для місцевих мешканців групову юридичну консультацію.

«Багато будівель у Донецькій та Луганській областях зруйновано в результаті обстрілів. Часто люди мали полишити домівку, не встигаючи забрати навіть документи. Ті, хто не змогли домовитися з родичами та знайомими про прихисток і не знайшли тимчасових помешкань, живуть у дуже скрутних умовах, не знаючи, як отримати допомогу від держави. Відтак наше завдання – підтримати їх і допомогти з оформленням потрібних документів. Тож під час заходу ми відповіли учасникам на найпроблемніші запитання: як оформлювати субсидії на комунальні послуги, поновлювати документи та пенсійні виплати тощо», – розповіла Олена Грекова.

До консультації долучилися представники польового офісу Агентства ООН у справах біженців у Сєвєродонецьку:  спеціаліст із захисту прав Олександра Литвиненко та голова польового офісу Іван Салєєв, а також делегація політичних радників посольств країн-членів ЄС, акредитованих в Україні.

Ми неодноразово наголошували на тому, що проблема захисту маленьких українців Луганської та Донецької областей є дуже актуальною. І хоча порядок надання статусу дитини, що постраждала від військових дій і збройних конфліктів (далі – Статус), затвердили ще 5 квітня 2017 року, станом на 1 січня 2018 року зазначений Статус отримало менше ніж 10 дітей!

У квітні 2018 року завдяки активній позиції народних депутатів України, громадських та правозахисних організацій Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, було спрощено, розширено категорії дітей, які мають право на отримання Статусу.

Тож станом на 21 червня 2018 року Статус вже отримали 40 дітей. Водночас, варто зазначити, що за даними UNICEF, під час конфлікту на Донбасі постраждало орієнтовно п’ятсот тисяч дітей.

Днями в Києві відбулося чергове засідання робочої групи, що працює над розробленням нормативно-правових актів та методичної бази у сфері соціального захисту цієї групи дітей. Народні депутати, представники центральних органів виконавчої влади, структурних підрозділів Мінсоцполітики, громадські активісти обговорювали виділення фінансування для реабілітації дітей зі статусом, надання їм пільг і фінансової допомоги.

«Працівники центрів соціальних служб для сім’ї дітей та молоді та служб у справах дітей скаржаться на відсутність роз’яснень щодо отримання Статусу дітьми, котрі зазнали психологічних травм. Найголовнішим є те, що штатних психологів, яких можна залучати для оцінювання потреби сім’ї чи особи, бракує або вони взагалі відсутні, – вказала Анастасія Одінцова, правовий аналітик БФ «Право на захист». – Водночас, у Маріуполі після роботи з психологом стан здоров’я деяких дітей погіршився через те, що вони згадали події, пов’язані з конфліктом, які за останні роки вже встигли забути. Отже, ситуація з психологічним здоров’ям дітей є вкрай серйозною. Ми наголошуємо: Статус необхідний не лише для його отримання, але й для подальшої реабілітації. Сподіваємося, що спеціальна програма реабілітації дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій, найближчим часом буде розроблена й імплементована не лише на папері, а й у реальному житті».

Маєте намір оформити статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?

Як саме це зробити, дізнайтеся на нашому сайті.