Зробити пожертву
Укр / Eng
04.12.18

У зв’язку зі збройною агресією серйозних порушень прав людини зазнають не тільки ті громадяни, що мешкають на окупованих територіях, непідконтрольних Україні, порушень базових прав та дискримінації зазнають і переселенці, що покинули свої домівки через збройний конфлікт на Донбасі та анексію Криму. Це здебільшого пов’язано з державним регулюванням доступу ВПО до конституційних прав, зокрема на пенсію, соціально-економічних і виборчих прав, захисту прав на зруйноване та пошкоджене під час конфлікту майно. На цьому наголосила Дарина Толкач, адвокаційний координатор БФ «Право на захист», під час форуму «70 років Загальній декларації прав людини: порядок денний для України».

За її словами, поточні механізми доступу до пенсій та соціальних виплат для осіб, що постраждали від конфлікту унеможливлюють прозорий та адекватний облік ВПО, проведення оцінки потреб переселенців, та як результат, не дозволяє сформувати комплексну та реалістичну державну політику для задоволення потреб та захисту прав ВПО. «Інша велика проблема полягає в тому, що переселенці не мають можливості голосувати на місцевих виборах. Отже, вони не можуть впливати на формування регіональних політик, органи місцевого самоврядування не враховують їхні інтереси під час формування своїх стратегій розвитку», – зазначила Дарина Толкач.

Правозахисниця каже, що довідка ВПО не наділяє людину окремим статусом, а виключно реєструє факт переміщення. Відтак, вважаючи ВПО статусом, держава сама наділяє себе правом вирішувати, які права надавати цим людям, а які обмежувати. Це одна із базових проблем, що призводить до невиконання Україною вимог Керівних принципів ООН із питань внутрішнього переміщення.

04.12.18

Олена Пазенко, монітор Дніпровського регіонального офісу БФ «Право на захист» розповідає: “Наталочці всього 19 років, але вона вже доросла й мудра. Вони із мамою переїхали  до Кривого Рогу, не маючи поряд ні родичів, ні друзів. У матері трапився розрив аневризми, прогнози лікарів були невтішні. 16-річним підлітком Наталка була змушена пійти працювати, щоб якось вижити та піклуватися про маму.  

Мама потроху одужувала. У Наталки з’явився чоловік, який навіть прописав її в селі у своєї матері, Здавалося, життя налагоджується. Та коли дівчина завагітніла…коханий зник, подався на заробітки за кордон.

Через прописку в селі на Дніпропетровщині дівчині відмовили у видачі довідки ВПО, вона не отримувала жодних виплат та вимушена була лишати новонародженого з хворою мамою аби йти працювати. Вслід за всіма негараздами у мами, яка ледь одужала, діагностували іншу важку хворобу.

Коли дівчина звернулась до мене по допомогу, темні кола під очима виказували безсонні ночі, але вона намагалась бути сильною. Наталя була впевнена, що не має права ні на статус, ні на пільги для ВПО, оскільки  2017-го року прописалась в селі на Дніпропетровщині. Я розуміла безпідставність відмови у видачі довідки дівчині та її дитині. Але часу судитися не було, тому, коли прийшов час мого наступного виїзду до району, де була прописана дівчина, ми поїхали разом аби виписати Наталку. 

Дякувати, що всюди нам траплялись небайдужі люди. Паспортист була у відпустці, і ми привезли її на роботу прямо з городу. Виписавши Наталочку з малечею з села, в той же день оформили їй довідку ВПО,  заяву на адресну допомогу. Згодом вдалося отримати всі інші види соціальної допомоги. А наш юрист В’ячеслав передав візочок та стільчик для малечі. 

Звернувшись до БФ «Право на захист», Наталя знайшла не тільки небайдужих людей, а й друзів, які не лишають її сам на сам з проблемами. Сьогодні Наталя студентка вишу, працює, дбаючи про хвору маму і маленького сина.”

03.12.18

«Всі КПВВ продовжують працювати у штатному режимі за зимовим графіком. У разі загострення ситуації в межах дорожніх коридорів, прикордонні підрозділи готові до дій та виконання завдань за призначенням згідно з рішеннями, прийнятими командуванням Об’єднаних сил, – зазначив Ігор Заруднєв, помічник начальника Краматорського прикордонного загону. – Підрозділи Держприкордонслужби, що діють у складі Об’єднаних сил, перебувають у повній бойовій готовності. Про будь-які зміни у режимі функціонування КПВВ громадян буде негайно проінформовано».

Нагадаємо, у зв’язку з введенням на частині території України особливого правового режиму воєнного стану, за рішенням Командувача Об’єднаних сил на КПВВ встановлено особливий режим перетину лінії розмежування, який не стосується громадян України. Зокрема, обмежено виїзд іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію України.

Право перетину лінії розмежування матимуть представники офіційних спостережних місій ООН, ОБСЄ та місії Червоного Хреста. Щодо решти іноземних громадян рішення на пропуск до тимчасово окупованої території України буде прийматися у разі наявності відповідних документів про постійне проживання на окупованій території або про потребу перетину лінії розмежування з гуманітарною метою (похорон, важка хвороба близьких родичів тощо).

Фото Краматорського прикордонного загону

30.11.18

Вчора командою Благодійного Фонду «Право на захист» за участі та всебічного сприяння Агентства ООН у справах біженців в Києві було проведено тренінг «Правовий захист осіб без громадянства. Оформлення набуття громадянства України за народженням та територіальним походженням».

Захід відвідали десять працівників з п’яти установ виконання покарань м. Києва та Київської області, які безпосередньо працюють з питаннями паспортизації осіб, що відбувають покарання, та десять представників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. З метою якісного та повного висвітлення практичних аспектів документування засуджених паспортами, до заходу долучились представники Державної міграційної служби України. Представник апарату ДМС України, Гунько Сергій Олександрович, надав змістовні відповіді на запитання учасників тренігу щодо паспортизації засуджених.

«Важливим компонентом підготовки засуджених до звільнення є наявність у них необхідних документів, що посвідчують особу, зокрема, паспорта громадянина України», – зазначив представник Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України (ДКВС), Хведчук Віталій Васильович. За словами пана Хведчука, основними чинниками, які гальмують процес паспортизації засуджених, є відсутність необхідних документів для оформлення паспорта та відсутність коштів для сплати мита за оформлення паспорта.

Відповідно до наведених статистичних даних, протягом 9 місяців 2018 року кількість засуджених, які відбували покарання та не мали паспорта, становила 3 тис. 562 особи. А це  – 6% від загальної кількості засуджених. БФ «Право на захист» активно співпрацює з ДКВС України з метою зменшення кількості недокументованих осіб серед засуджених через надання правової допомоги засудженим та проведення навчальних тренінгів та круглих столів.

Також з учасниками тренігу були обговорені проблемні питання щодо встановлення факту проживання на території України та перевірки факту належності особи до іноземного громадянства. Отримані під час заходу знання вони закріпили, вирішуючи практичні завдання.

БФ «Право на захист» висловлює подяку Державній кримінально-виконавчій службі Україні, Державній міграційній службі Україні та всім учасникам тренінгу за плідну співпрацю та за ефективно проведений захід.[boc_img_gallery columns=”2″ image_ids=”6913,6914″]

30.11.18

У зв’язку з проведенням реконструкції на КПВВ «Гнутове» та «Новотроїцьке»  тривають роботи для покращення умов очікування громадян, що перетинають лінію розмежування. На КПВВ «Гнутове» проводяться роботи з прокладення електромережі павільйону у пішохідний зоні,  облаштування та обшивки елементами декору. Вже встановлено блоки у напрямку виїзду авто. У пішохідний зонi КПВВ «Новотроїцьке» встановлено каркас для накриття.

Обидва КПВВ працюють у штатному режимі попри деякі ускладнення в русі через реконструкцію. Для пришвидшення контрольно-перевірочних операцій постійно  працює мобільний прикордонний комплекс, – спеціально обладнаний мікроавтобус.

Від завтра всі КПВВ на лінії розмежування  починають працювати за зимовим графіком  і фунціонуватимуть з 08:00 до 17:00. Скорочення часу пропускних заходів зумовлене скороченням світлового дня, – у темряві складно уникнути провокацій бойовиків. Просимо подорожуючих врахувати цю інформацію.

Також, у зв’язку з введенням на частині території України особливого правового режиму воєнного стану законодавства України «Про правовий режим воєнного стану» за рішенням Командувача Об’єднаних сил, на КПВВ встановлено особливий режим перетину лінії розмежування. Обмежено виїзд іноземців та осіб без громадянства на тимчасово неконтрольовану урядом України територію. Право перетину лінії розмежування матимуть представники офіційних спостережних місій ООН, ОБСЄ та місії Червоного Хреста. В інших випадках рішення про перетин буде прийматись при наявності відповідних документів про постійне проживання на НКУУТ або потребу перетину лінії розмежування з гуманітарною метою (похорон, важка хвороба близьких родичів тощо).

Для попередження загроз посилені заходи контролю осіб, що перетинають лінію розмежування. Прикордонні підрозділи зі складу ООС готові до виконання завдань за призначенням. Цивільні особи буде негайно проінформовано про будь-які зміни, аби вони могли планувати поїздки, враховуючи можливі ризики.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6893,6927,6928″]

30.11.18

Монітор Харківського офісу БФ «Право на захист»  Марина Гринівська часто допомагає вирішувати проблеми ромів. Це вразлива соціальна група, яка не може ні сформулювати власні правові потреби, ні захистити свої права.

Марина розповідає: «У населеному пункті Вільшани поблиз Харкова проживає значна кількість представників ромської спільноти. Офіційно більшість місцевих ромів ніде не працює. Багатьом рекомендують звернутися до центру зайнятості, та вони відмовляються. Їх суспільство традиційно історично замкнуте, з ними складно взаємодіяти. Ізольованими від суспільства роми стають через культурні особливості і стиль життя. 70% — не вміють ні читати, ні писати.  Не дивно, що деякі взагалі не мають документів. Про знання українських законів навіть не йдеться. Вони не орієнтуються в правовому полі, не знають механізмів звернення до органів влади.

Проте, створюють сім’ї, в них народжуються діти, і питання оформлення документів все одно доводиться вирішувати. Тоді по допомогу йдуть до нас. Мені найчастіше  доводиться звертатися до співробітників Управління праці та соціального захисту населення та Пенсійного фонду.

Зовсім нещодавно я допомагала родині трирічної дитини отримати матеріальну допомогу на утримання малечі. У скрутному становищі та соціально ізольовані, воні потребували підтримки, але не знали де її шукати. Батько офіційно не працює, мати не має паспорта.

Складаючи звернення до органів соціального захисту, мені доводиться пояснювати людині значення кожного написаного слова, кожної літери. Адже вона, будучи неписьменною, фактично, малює під моїм керівництвом, а це  відповідальність. Значення кожного закону пояснюю на прикладах з життя. Ось і цей чоловік не став виключенням. Та мої зусилля принесли результат. Оформивши безліч документів, вдалося допомогти чоловікові отримати матеріальну допомогу для дитини.

Проблема ромів в Україні набагато ширше однієї сім’ї, але я рада, що мені вдалося долучитися до її вирішення зі свого боку».

28.11.18

1 грудня КПВВ переходять на зимовий графік роботи. Про це повідомляє Прес-центр об’єднаних сил.

Контрольно-перевірочні та перепускні заходи здійснюватимуться в період з 8:00 до 17:00 на п’яти автомобільних шляхах:

  • дорожній коридор «Горлівка – Бахмут» – КПВВ «Майорське»;
  • дорожній коридор «Донецьк – Курахове» – КПВВ «Мар’їнка»;
  • дорожній коридор «Донецьк – Маріуполь (через Маріуполь)» – КПВВ «Новотроїцьке»;
  • дорожній коридор «Новоазовськ – Покровськ – Талаківка –Маріуполь» – КПВВ «Гнутове» (с. Піщевик);
  • дорожній коридор «Станиця Луганська – Щастя – Новоайдар» – КПВВ «Станиця Луганська».

БФ «Право на захист» просить усіх, хто планує перетин лінії зіткнення на зазначених КПВВ, врахувати наведену інформацію.

28.11.18
Сьогодні, 28 листопада, в черзі перед КПВВ «Станиця Луганська» помер чоловік 1952 року народження. Він разом із дружиною прямував з неконтрольованої Урядом України території. Про це повідомляють монітори Сєвєродонецього офісу БФ «Право на захист» Оксана Понаморева, Анна Редкодубова i Михайло Алфімов. Під час перетину лінії зіткнення чоловікові стало зле. Медпрацівники намагалися його врятувати, але безуспішно. Лікарі констатували смерть чоловіка. Попередньо причиною смерті став тромб.
БФ «Право на захист» висловлює співчуття рідним та близьким померлого.
27.11.18

Олена розповідає: «Дуже часто доводиться допомагати у вирішенні проблем людям похилого віку. Це й не дивно – ця категорія громадян найбільш вразлива.

Пригадую історію жінки, що переїхала з Мар’їнки до сестри у Верхньодніпровськ. Ви, певно, звертали увагу, як деякі старенькі поводяться з документами? Часто вони носять все найцінніше в звичайному пакеті, на всякий випадок. Одного дня 80-річна бабуся вийшла на прогулянку. Де саме загубила пакет із документами – не пам’ятала.

На щастя, їй передали інформаційну картку з контактами БФ «Право на захист». Розгублена та в сльозах, вона здогадалася зателефонувати нам. Так я почала допомагати цій жінці. Попереду була довга робота – походи від інстанції до інстанції. Все для того, щоб відновити документи. Зрозуміло, що від цього також залежало, чи отримає вона пенсію.

Схема відновлення документів із допомогою БФ “Право на захист” нами вже відпрацьована, у державних органах організацію добре знають. Однак, сама процедура досить складна. Кожну інстанцію доводилося відвідати кілька разів. На щастя, Пенсійний фонд і «Ощадбанк» в місті знаходяться поруч.

Кожен документ або заяву ми складали разом з бабусею. Для літньої людини все це становило  величезну складність. Формулювання в банку дуже заплутують. Наприклад, при оформленні банківської картки, необхідно було повідомити дівоче прізвище матері. Ця інформація може знадобитися для відновлення пін-коду до карти. Бабуся довго думала, як відповісти … І тоді промовила: “Марічка!”. Дівоче прізвище матері вона вже не пам’ятала, а першим на думку спало ім’я улюбленої онуки.

Документи було відновлено. З бабусею тримаємо зв’язок: іноді їй, як і багатьом іншим, необхідна  увага та просте людське спілкування».