Категорія: Новини

[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”7881,7882″]

Михайло Алфімов, монітор Сєвєродонецького регіонального офісу БФ «Право на захист» , приєднується до кампанії #Історії_моніторів:

“Серед наших бенефіціарів іноді трапляються особистості неординарні.

46-річна паломниця подорожувала з Алчевська до Святогірської Лаври, а при спробі перетину КПВВ з’ясувалося, що в паспорті жінки бракувало фото. Через власну неуважність стала заручницею ситуації: відповідно до закону її не могли ні пропустити на контрольовану урядом України  територію, ні випустити назад на непідконтрольну.

Вона змушена була залишитися в наметі ДСНС до з’ясування обставин. Поневіряння жінки розтягнулися надовго: 3 тижні  прожила в наметі, потім – 1,5 місяці в церкві, звідти знову повернулася до намету, де провела ще 3 тижні очікування.

З самого початку цієї довгої історії оточуючі намагалися їй всіляко допомагати. Ми з колегами надали консультацію, потім паломницю доставили y паспортний стіл та пояснили працівникам всі обставини, намагаючись сприяти розв’язанню проблеми. Але жінка наданим шансом не скористалася …

Треба відзначити, що у моєї підопічної був досить складний характер. Подорожні, відпочиваючи в наметі ДСНС та дізнаючись про її  становище, також намагалися допомогти в міру своїх можливостей: втішали, пригощали їжею. Жінка охоче йшла на контакт, але замість подяки у відповідь висловлювала лише невдоволення в обсязі допомоги або критикувала чужі дії. Я також приносив їй їжу, їжею ділилися і службовці на КПВВ. Незважаючи на всю критику, ми всі розуміли, що крім нас їй нема до кого звернутися.

У жінки були родичі, – одні в віддалених районах, інші – поблизу. Вона телефонувала їм, але проходили тижні очікування, і з’ясовувалося, що хтось при смерті, а у когоcь просто немає можливості приїхати. Без фото віруюча залишалася неідентифікованою, а проблема з документами нікуди не дівалася.

Наступні 1,5 місяці жінка провела в церкві поблизу. Але, мабуть і там не знайшла взаєморозуміння, бо змушена була повернутися до  обжитого намету. Була осінь, до настання холодів залишалися лічені дні. Ми продовжували спроби зв’язатися з кимось із родичів, залучили до допомоги знайому жінки. Та ж продовжувала проявляти характер, немов перешкоджаючи зусиллям всіх тих, хто їй співчував. Але будь-яка історія має завершення. Завдяки колективним зусиллям та впливу знайомої на родичів, жінці вдалося оформити документи і покинути намет, що вже став для неї житлом.

Після того як паломницю забрали родичі з Білокуракиного, я зв’язувався з її знайомою, щоб ще раз упевнитися, що незважаючи на складний характер, у жінки все в порядку.”

Понад 10 тисяч внутрішньо переміщених осіб, які мають право голосу на виборах Президента України 31 березня 2019 року,  зареєстровано у м. Бердянськ Запорізької області. Але не всі вони знають своє закріплене Конституцією України право на голосування.

Сьогодні у Бердянському міському центрі зайнятості представники Маріупольського офісу БФ «Право на захист» провели групову юридичну консультацію «Вибори Президента України та порядок зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси».

Адвокат Сергій  Галемський та юрист Дар’я Субботіна роз’яснили присутнім поняття та правові основи виборів Президента України, порядок тимчасової зміни місця голосування, порядок приймання громадян із заявами про тимчасову зміну місця голосування та порядок розгляду таких звернень.

Присутні цікавилися порядком зміни місця голосування ВПО, Законами України, якими закріплено їхнє право голосу на виборах, розташуванням органів Державного реєстру виборців.

Представники Маріупольського офісу БФ «Право на захист» надали вичерпні відповіді на поставлені запитання, залишили контакти та забезпечили учасників групової юридичної консультації друкованими матеріалами.

[boc_img_gallery columns=”2″ image_ids=”7888,7889″]

Від 31 грудня 2018 року до 25 березня 2019 року особи, чия виборча адреса розташовується на неконтрольованих Урядом України територіях (НКУУТ), можуть тимчасово змінити місце голосування за спрощеною процедурою. А, отже, — узяти участь у виборах Президента України 31 березня. Йдеться про мешканців НКУУТ, які не зареєстровані як внутрішньо переміщені особи (ВПО), та тих, хто зареєструвався як ВПО й мешкає на контрольованій Урядом України території (КУУТ).

Станом на 12 лютого 2019 року цією можливістю скористалися 16 543 особи [i].

Від початку січня монітори БФ «Право на захист» почали інформувати людей, які перетинають лінію зіткнення про можливість реалізувати право на голос. А з 14 до 25 січня 2019 року провели серед мешканців НКУУТ опитування щодо їхньої обізнаності та намірів реалізації виборчого права. На основі результатів ми розробили інфографіку, з якою можна ознайомилися нижче (для збільшення натисніть на мініатюру.

В опитуванні взяли участь 872 особи різного віку та статі, і хоча опитування не є репрезентативним (його результати не можна перенести на все населення НКУУТ), воно демонструє певні тенденції.

Наприклад, з усіх опитаних лише 39% були обізнані щодо можливості проголосувати. Водночас літні люди (60 років і старше) знали про це значно менше, ніж молодші за віком респонденти. Щодо намірів мешканців НКУУТ голосувати, лише 26% опитаних висловили бажання скористатися правом голосу, тоді як 36% ще не визначилися, а 33% не збираються голосувати. Водночас найменше позитивних відповідей (22%) надали респонденти віком 60 та старше, а найбільше (38%) — респонденти віком 18–49 років.

Слід ураховувати, що частина респондентів спочатку не була обізнана про можливість голосувати і відповідала на запитання про наміри одразу після консультації моніторів БФ «Право на захист». І тут показовим є факт, що з 535 таких осіб 118 (22%) висловили бажання скористатися виборчим правом, 213 ще не визначилися (тоді як негативну відповідь надали 177 респондентів, а ще 27 відмовилися відповідати).

Тобто дані опитування однозначно демонструють необхідність розповсюдження інформації про можливість реалізації виборчого права переселенцями та мешканцями непідконтрольної території, які є громадянами України.

Водночас БФ «Право на захист» занепокоєний певними ризиками щодо реалізації права голосування жителів НКУУТ. Перший чинник, який може перешкоджати голосуванню, — фінансовий. Для того, аби реалізувати право на голос, людина має здійснити чотири поїздки (дві — для тимчасової зміни місця голосування й ще дві — у день виборів). Якщо буде оголошений другий тур виборів, процедуру доведеться повторити. Другим чинником є ризик, що представники незаконних збройних формувань закриють прохід через лінію зіткнення у день голосування, а, отже, люди не зможуть потрапити на КУУТ.

[i]  Державний реєстр виборців України[boc_img_gallery columns=”2″ image_ids=”7893,7894″]

У моїй практиці є багато історій, якими хочеться ділитися знову і знову. Я вважаю, що саме віра у справедливість надає сил та спонукає до дії. Але іноді необхідно, щоб хтось допоміг відстояти порушені права, підтримав у подальшій боротьбі. Так, мені приємно, коли довготривала кропітка робота має позитивний результат. Як, наприклад, історія з Оксаною Мазурок, з якою ми познайомилися 17 серпня 2017 року.

Оксана сама виховує двох синів. На час нашого знайомства Владиславу виповнилося 5 років, а Ярославу – один рік. Родина перебувала у скрутному матеріальному становищі, адже через те, що молодший хлопчик був народжений на території Російської Федерації, соціальна служба відмовляла Оксані у виплаті допомоги при народженні дитини та вимагала докази того, що Ярослав є громадянином України.

Щоб розв’язати це питання юристи БФ «Право на захист» допомогли жінці звернутися  до Державної міграційної служби України. Але виникла нова проблема: соціальні служби відмовили Оксані у виплаті допомоги при народженні дитини, мотивуючи тим, що вона пропустила строк на звернення по допомогу.

Тож до справи взялися адвокати БФ «Право на захист», які подали позов до суду аргументувавши його тим, що відмова у виплаті допомоги порушує права дитини, адже допомога при народженні дитини є допомогою самій дитині, а не батькам. Незабаром суд виніс рішення, яким строк на звернення допомоги при народженні дитини було поновлено.

Але, навіть маючи рішення суду, соціальні служби знову відмовили у виплаті допомоги. Цього разу пояснюючи це тим, що суд постановив поновити строк на звернення по допомогу при народженні дитини, а не виплатити цю допомогу матері.

Оксана вже майже не вірила в успішне вирішення справи, але нам вдалося переконати її не задаватися та продовжувати боротьбу за свої права. Ми написали велику кількість листів, скарг та звернень до соціальної служби,  Міністра соціальної політики України,  Київської міської адміністрації. Ми підтримували Оксану, а її віра у нас надавала сили для боротьби нам самим.

Аж ось наполегливість дала свої результати.

Нещодавно Оксана отримала лист щодо розгляду заяв та призначення їй допомоги. А тиждень тому нарешті були перераховані кошти на Ярослава.

Тож якщо хтось скаже, що більше немає ні сил, ні сенсу боротися та відстоювати свої права, просто згадайте історію матері-одиначки з двома маленькими дітьми. Історію жінки, яка обрала непростий шлях боротьби та виграла.

Любов Ткаченко, адвокат БФ «Право на захист»

Проект «Правова допомога особам без громадянства»[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”7898,7899″]

БФ «Право на Захист» підготував моніторинговий звіт «Перетин лінії зіткнення через КПВВ» за 11 місяців 2018 року. В основі звіту – дані, зібрані з 2 лютого по 26 грудня 2018 року протягом 438 візитів на п’ять  контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ). Дані опитування, зібрані в січні, не внесені до звіту, оскільки в лютому анкета та підхід до аналізу даних були змінені для збирання більш точної інформації. Упродовж звітного періоду монітори БФ «Право на захист» опитали 24 177 осіб, які перетинали лінію зіткнення.

• • Відповідно до статистичних даних  Державної прикордонної служби України, кількість перетинів лінії зіткнення щороку збільшується: 8.569 млн – 2016 р; 11.842 млн – 2017 р.; 13.620 млн – 2018 р.
  • На причини перетину лінії зіткнення суттєво вплинули адміністративні навантаження, встановлені Урядом України.
  • Реконструкція, сезонні зміни погоди та режимів роботи КПВВ стали ключовими чинниками, що вплинули на процес перетину.
  • Масові призупинення соціальних виплат, що розпочалися в травні 2018 року, спонукали тисячі людей до поїздок через лінію зіткнення.
  • «Станиця Луганська», єдине КПВВ у Луганській області, є одним із найбільш завантаженим серед п’яти.
  • Навіть попри те, що реконструкція, ініційована та профінансована обласними адміністраціями, значно збільшила пропускну спроможність, відкриття ще одного КПВВ у області залишається пріоритетним питанням.
  • Так само, як і у 2017 році, тривале очікування в чергах залишалося одним із найпоширеніших чинників занепокоєності серед зазначених респондентами. Інші поширені проблеми переважно стосувалися інфраструктури: поганий стан доріг, пішохідної зони або мосту; проблеми з умовами очікування та необхідність проходити велику відстань. Крім того, на КПВВ відсутні обладнані автобусні станції: місця для
    очікування та розклади руху автобусів відсутні на всіх КПВВ, окрім «Станиці Луганської».
  • Реконструкція кожного з п’яти КПВВ розпочалася в другій половині 2018 року. Це суттєво покращило ситуацію на КПВВ «Мар’їнка», «Новотроїцьке» та «Станиця Луганська», де роботи почалися раніше, знизивши рівень занепокоєння.
  • Попри регулярні повідомлення про випадки обстрілів поблизу КПВВ, рівень занепокоєння щодо них був порівняно низьким на всіх КПВВ, крім КПВВ «Майорське». Монітори БФ «Право на захист» зазначили, що за цей час люди настільки звикли до обстрілів, що майже не реагують на такі випадки.

Цей звіт є результатом опитування, яке регулярно проводиться з червня 2017 року БФ «Право на захист» на 5 КПВВ до непідконтрольної Урядові України території (НКУУТ). Опитування є частиною моніторингу стану реалізації прав осіб, які постраждали внаслідок конфлікту, у межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Мета опитування – вивчити причини та проблеми осіб, які подорожують між НКУУТ і територіями, контрольованими Урядом України, а також умови та ризики, пов’язані з перетином лінії зіткнення через КПВВ.

Перевірка документів є однією з основних складників служби прикордонних підрозділів, що здійснюють пропуск осіб та транспортних засобів через лінію зіткнення. Оскільки якісне та швидке проведення процедур контролю може зробити перетин лінії зіткнення для звичайних громадян комфортним, а для правопорушників неподоланним заслоном, перевірка документів набуває особливо важливого значення.

Про це БФ «Право на захист» розповідає Ігор Заруднєв, помічник начальника Краматорського прикордонного загону.

«Виконуючи завдання у складі Об’єднаних сил, прикордонниками Краматорського загону протягом 2018 року в контрольних пунктах в’їзду-виїзду «Майорське» та «Мар’їнка» виявлено 292 підроблених та 185 недійсних документів, – вказав Ігор Заруднєв. – Протягом січня цього року таких документів виявлено було 12 та 8 відповідно».

У пошуку підробок прикордонникам допомагає практичний досвід роботи з різними документами, адже щоденно лінію зіткнення перетинає понад 30 тисяч громадян. Крім того, «зеленим беретам» в пригоді стають сучасні технічні засоби для перевірки документів, які дозволяють побачити невидимі для неозброєного ока елементи захисту.

«Наразі на тимчасово окупованій території України представниками самопроголошених органів влади налагоджено схеми підроблення документів громадян України. Насамперед це стосується вклеювання до паспорта громадянина України вікових фотокарток під час досягнення 25- і 45-річного віку, – розповів Ігор Заруднєв. – Такі маніпуляції з українськими документами постійно виявляються прикордонниками на паспортному контролі. Також не поодинокі випадки підроблення нотаріальних документів та реєстраційних талонів на автомобілі. Щоразу порушники вдаються до все нових і нових винаходів для фальсифікації документів, проте прикордонники теж постійно вдосконалюють свою професійну майстерність по виявленню підробок, що унеможливлює неправомірний перетин лінії розмежування».[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”7136,7168″]