Зробити пожертву
Укр / Eng
16.12.20

БФ «Право на захист» презентує звіт, який детально розповідає про стан дотримання прав біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства. Попри зусилля держави, деякі виклики залишаються нерозв’язаними протягом багатьох років, і є предметом уваги під час перегляду Універсального періодичного огляду (УПО) у Раді ООН з прав людини.

Звіт «Дотримання прав біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства» є альтернативним поглядом неурядових організацій на стан виконання рекомендацій, отриманих та підтриманих Україною в межах Універсального періодичного огляду. Розробкою звіту займалися БФ «Право на захист», NEEKA Ukraine, Десяте Квітня, БФ «Рокада», Institute on Statelessness and Inclusion, та за експертної підтримки European Network on Statelessness.

«Підготовка національного проміжного звіту щодо стану виконання рекомендацій УПО  – це гарна ініціатива, якою розпочато діалог між громадськістю та Урядом щодо вирішення серйозних задач і поліпшення прав вразливих категорій осіб», – зазначає Ксенія Карагяур, правовий аналітик «Право на захист».

Переглянути звіт «Дотримання прав біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства» можна українською або англійською.

15.12.20

Починаючи з кінця 2018 року юридичною командою БФ «Право на Захист» було виграно 11 справ (у тому числі вже 4 – в апеляційній інстанції) щодо отримання компенсації за моральні страждання, спричинені пораненнями або загибеллю цивільної особи під час проведення АТО/ООС.

Останнім часом від суспільства все частіше лунає питання, чому за загибель наших співгромадян, яка була фактично  викликана агресією Російської Федерації, має платити Україна?

Ми спробуємо надати відповідь на нього, уникаючи формальних юридичних формулювань, які докладно викладені в нашій правовій позиції, яка була розроблена ще на початку 2017 року, і знаходить своє відображення у зростаючій кількості судових рішень, які ухвалюються судами України.

По-перше, варто розуміти, що звичайний українець не має можливостей, які б дозволили йому встановити винних осіб і притягти їх до кримінальної відповідальності, оскільки тільки уповноважені державою органи можуть здійснювати розслідування злочинів і притягнення винних осіб до відповідальності. Розслідування кримінальних справ щодо загибелі цивільних осіб фактично не проводиться, постраждалі залишені наодинці зі своїм горем і безпорадністю. І мова навіть не йде про загибель осіб на тимчасово окупованих територіях, де розслідування ускладюється об’єктивними факторами. Таким чином, батьки, що втратили своїх дітей, та сироти, що втратили своїх батьків, не можуть отримати компенсацію від злочинців, які безпосередньо обірвали життя їх рідних. Також не можна забувати, що підозрювані у вчиненні цих страшних злочинів інколи стають об’єктами обміну між урядами України і Росії, що позбавляє постраждалих права на справедливий суд і отримання якихось компенсацій від цих осіб.

По-друге, Російська Федерація непідсудна українським судам в силу норм міжнародного права і юрисдикційного імунітету, який з нього випливає. Постраждалі не можуть подати позов до уряду Російської Федерації в український суд, а спроби це робити, які інколи лунають в мережі інтернет, є не просто марними, але можуть бути шкідливими для постраждалих з точки зору перспектив отримати хоч якусь компенсацію.

По-третє, відповідно до норм Європейської Конвенції з прав людини і практики Європейського суду з прав людини, саме наша держава має забезпечувати безпеку своїх громадян і дотримання прав людини в межах своєї юрисдикції. І навіть в українському законодавстві є норма, передбачена статтею 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», яка прямо передбачає, що держава несе відповідальність, завдану терористичним актом, з наступним стягненням сплаченої постраждалим компенсації з винних осіб. Чому існує ця норма? Якщо відійти від «сухих» юридичних формулювань,  то можна сказати просто: всі ми дотримуємось законів України, у тому числі сплачуємо податки, а держава, створивши відповідні органи влади, у тому числі правоохоронні, зі свого боку, має забезпечити нам безпеку і захист прав людини. У випадку, якщо держава з цим не впоралася, вона має сплачувати компенсацію (у тому числі компенсацію моральної шкоди родичам загиблих).

Ми сподіваємось, що згадані судові рішення змусять державу нарешті звернути увагу до такої важливої проблеми як загибель невинних людей, і запровадити адміністративний порядок отримання відповідних компенсацій. Крім того, ці судові рішення можуть і мають бути використані Україною під час пред’явлення претензій до держави-агресора в міжнародних судах. Наша організація відкрита для співпраці з урядом України з цих питань.

Якщо ми хочемо жити в гідній європейській державі, то маємо пам’ятати про те, що в Україні, згідно Конституції, діє верховенство права. І держава має виконувати як зобов’язання, зафіксовані в міжнародних договорах, так і в національних законах. Вибіркове застосування законів (а також конвенцій) – це те, до чого вдаються автократичні недемократичні держави. Чи хочемо ми стати такою державою? Впевнений, що ні.

Олег Тарасенко,

Адвокат, Старший стратегічний юрист Благодійного Фонду «Право на Захист»

15.12.20
Відкрите звернення до Президента України НУО щодо питання сфери дії Національної стратегії з прав людини

Президенту України

Шановний Володимире Олександровичу!

Громадські організації, що опікуються питаннями захисту прав осіб, які постраждали внаслідок збройного конфлікту в Україні, висловлюють Вам свою повагу та звертаються з вимогою недопущення звуження сфери дії Національної стратегії в сфері прав людини.

Прийнята Указом Президента України у 2015 році, Національна стратегія в сфері прав людини потребувала оновлення. Влітку 2020 року Міністерство юстиції України розпочало роботу над розробкою змін до Стратегії і формуванням відповідного Плану заходів на її реалізацію. До роботи були залучені представники громадських правозахисних організацій, міжнародні партнери.

Протягом жовтня Директорат стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства юстиції України провів серію засідань тематичних груп щодо розробки Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на 2021-2023 роки.

Коаліцією громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав осіб, які постраждали внаслідок збройного конфлікту в Україні, були надані пропозиції до Плану дій, які включають близько 90 заходів у сферах забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб, захисту прав мешканців окупованих територій, жителів населених пунктів, що розташовані у безпосередній близькості до лінії розмежування у Донецькій та Луганській областях; звільнення осіб, які були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, забезпечення прав осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та членів їхніх сімей; подолання негативних наслідків збройного конфлікту, спричиненого збройною агресією Російської Федерації.

Пропозиції, які були направлені експертами, що працюють в сфері подолання негативних наслідків збройного конфлікту, були враховані частково.

Зокрема, Міністерство юстиції пропонує об’єднати питання захисту внутрішньо переміщених осіб, жителів тимчасово окупованих територій і жителів так званої “сірої зони” в одну сферу – забезпечення та захист прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації в Україні. При цьому категорії осіб, зниклих безвісти під час конфлікту, чи тих, хто був позбавлений особистої свободи внаслідок збройного конфлікту, за логікою Міністерства юстиції, не є постраждалими особами.

Втім, хоча текст проєкту змін до Національної стратегії в сфері прав людини включає деякі пропозиції, надані громадськими організаціями, то проєкт Плану заходів на виконання Національної Стратегії, ці пропозиції ігнорує.

Зважаючи на те, що не всі заплановані до 2020 року заходи було реалізовано, громадськими організаціями було запропоновано актуалізувати окремі заходи та додати нові, які б спростили доступ до отримання освітніх, адміністративних послуг, пенсійних та соціальних виплат, активізували процес розмінування земель, запровадили механізм оцінки потреб внутрішньо переміщених осіб та процес постійного фінансування житлових програм, тощо.

На жаль, замість напрацювання якісних та результативних заходів, Міністерство юстиції обрало своєю тактикою зосередитися на тих пунктах, які є простішими для виконання та менш конфліктними для погодження з іншими міністерствами. Зокрема, більшість запропонованих міністерством заходів стосуються розробки та подання на розгляд проєктів нормативно-правовових актів, хоча лише написання нормативних актів не впливає на ситуацію із дотриманням прав людини в Україні.

Такий план, навіть у разі його повного виконання, не призведе до досягнення цілей, визначених Стратегією, яка є вектором руху України в бік демократичної правової країни. Натомість проєкт оновленого Плану дій, який зосереджується на нормативній діяльності, перетворює документ в формальний та технічний, орієнтований виключно на кількісні показники і не запроваджує системних змін.

Ми ще раз звертаємо увагу на те, що прийняття окремих нормативно-правових актів не забезпечує реалізацію прав і свобод людини у повній мірі та більше – рішення про їх прийняття є повноваженням Парламенту. Національна стратегія є загальнодержавним документом, який показує наміри та конкретні дії органів державної влади у окремих напрямах діяльності.

Ми, організації, що опікуються питаннями захисту прав осіб, які постраждали внаслідок збройного конфлікту в Україні, закликаємо врахувати надані пропозиції та розробити зміни до Національної стратегії в сфері прав людини і Плану дій з її реалізації, з урахуванням реальних потреб усіх категорій осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Ми наголошуємо на тому, що при підготовці пропозиції до Плану дій ми спиралися на наш досвід у сфері захисту зазначених вище осіб і вказували на конкретні їх потреби, тому запропонована Міністерством юстиції широка рамка дії Національної стратегії не враховує особливості захисту вказаної категорій громадян.

Додаток – пропозиції щодо змін до Національної стратегії з прав людини.

Громадська організація “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” Громадська організація “КРИМСОС
Центр прав людини ZMINA
Благодійний фонд “Право на захист

Благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез

ГО “Донбас СОС
Благодійний фонд “Восток SOS
Громадська організація “Кримська правозахисна група


Читайте також:

14.12.20

Спеціалісти БФ «Право на захист» розробили та презентували рекомендації щодо необхідних заходів, які сприятимуть відновленню контролю над екологічною ситуацією на Донбасі та запобіганню виникненню надзвичайних ситуацій у регіоні. Зазначені рекомендації були напрацьовані в процесі реалізації діалогового проєкту, участь у якому взяли експерти по обидва боки лінії розмежування.

Діалогові проєкти реалізуються БФ «Право на захист» уже другий рік поспіль. У 2020-му темою діалогів зовсім не випадково стала екологічна ситуація на Донбасі та пошук способів її поліпшення. Донбас є індустріальним регіоном — і питання екології завжди були актуальні для нього. Проте з початком конфлікту деякі екологічні проблеми набули загрозливих масштабів. Фактично, Донбас опинився на порозі екологічної катастрофи.

Як наголошують експерти фонду, сьогодні вже неможливо ігнорувати проблеми непідконтрольних територій, адже шахти — це взаємопов’язана структура. Об’єкти, розташовані на непідконтрольній території, впливають на стан шахт, розташованих на підконтрольній території. Але відсутність інформації про зміни в режимі функціонування шахт, наприклад затоплення, позбавляє можливості підготувати обладнання на підконтрольній території належним чином. Унаслідок цього й шахти, і території, які над ними розташовані, зазнають негативного впливу, а екологічна ситуація з обох боків невідворотньо погіршується.

У 2020 році за ініціативи БФ «Право на захист» було проведено 10 експертних зустрічей, участь у яких узяли спеціалісти у сфері екологічної безпеки, охорони довкілля, гідрогеології, екологічного моніторингу, перероблення відходів та інформаційних технологій. За результатами спільної роботи експертів була підготовлена резолюція. У ній — крім стислого опису проблем — містяться пропозиції до органів влади на центральному рівні щодо запобігання екологічній катастрофі.

Цей документ, текст якого погоджено всіма учасниками проєкту, буде передано у відповідні органи влади для подальшої реалізації в державній політиці. Основними питаннями, які потребують швидких рішень від органів влади, є налагодження спільного екологічного моніторингу та оперативного інформування населення щодо стану об’єктів вугільної промисловості. Експерти вважають, що порядок проведення такого моніторингу та обсяг обміну інформацією мають бути закріплені у Мінських угодах. Лише у такий спосіб можна забезпечити їх реалізацію. Як зазначають спеціали Фонду, саме зараз важливо розширювати діалог і залучати до нього державу й міжнародних партнерів, адже обговорення проблем і прагнення до їхнього розв’язання можуть втілитися в пропозиції до програми регіонального розвитку і використання їх урозробленні Національної програми трансформації вугільних регіонів України до 2027 року.

«В основу планування заходів із запобігання природним і техногенним надзвичайним ситуаціям покладена інформація, яку отримують під час моніторингу, — говорить менеджерка проєкту «Побудова миру та налагодження діалогу щодо екологічних проблем на Сході України» Наталія Проскуренко. — Проте станом на сьогодні Україна не має можливості контролювати ситуацію на небезпечних об»єктах, а отже і вживати своєчасних заходів, які б дали змогу запобігти екологічній катастрофі в регіоні. Саме тому обмін інформацією — навіть на рівні діалогів між фахівцями — зараз є вкрай необхідним та важливим кроком. Ми вдячні всім, хто долучився до проєкту, та сподіваємося, що представники влади дослухаються до думки спеціалістів».

09.12.20

У 2019 році БФ «Право на захист» запустили складний і водночас важливий проєкт – «Діалоги». Його головною метою стала актуалізація питань, з якими щодня впродовж майже семи років конфлікту стикаються мешканці підконтрольної та непідконтрольної уряду України території Донецької та Луганської областей.

«Світова практика визнає діалоги між учасниками конфлікту як найефективніший спосіб їх розв’язання. Мова йде про три комунікаційних рівні: переговори за участю політичних лідерів; представників громадськості, експертів, а також менш формальні діалоги на рівні звичайних громадян. Останні, на нашу думку, допомагають включати нагальні проблеми людей у політичну повістку денну та, відповідно, ефективно їх вирішувати»,

– розповідає Наталія Проскуренко, менеджерка проєктів БФ «Право на захист».

Для того, щоб такі зустрічі були безпечними, комфортними й конструктивними, ми долучили до проєкту фасилітаторів  – незаангажованих модераторів, що слідкують за дотриманням правил і не дають можливості перевести комунікацію в деструктивне русло. Діалоги третього рівня були проведені у 2019 році. Тоді учасники обговорювали гострі проблеми, способи досягнення компромісу, а також бачення спільного майбутнього і можливості примирення.

У 2020 році відбулося 10 зустрічей на експертному рівні, до яких долучилися 8 спеціалістів у сфері екології. Учасники обговорювали екологічну ситуацію в Донецькій і Луганській областях та найбільш актуальні питання, а саме: затоплення шахт, просідання ґрунтів, викиди небезпечного газу з шахт.

«Екологічні проблеми не завжди помітно одразу, але завжди мають катастрофічні наслідки. Наприклад, закриття та затоплення шахт на підконтрольній і непідконтрольній території України негативно вплинули на стан ґрунту, води, повітря, а найбільше – на здоров’я людей. Саме тому, аби запобігти катастрофічним наслідкам потрібно діяти негайно»,

– додала пані Наталія.

Результатом другого етапу діалогового проєкту стала розробка спільної резолюції з рекомендаціями щодо дій з обох боків лінії розмежування для запобігання екологічній катастрофі. Спільно вироблений в межах проєкту БФ «Право на захист» документ використовуватиметься в адвокаційній діяльності і буде відправлений в усі державні структури та інстанції, сфера діяльності яких включає екологічні питання.

09.12.20

Проблема відсутності громадянства може спіткати будь-кого. Це може статися в результаті пожежі, стихійного лиха або навіть шахрайства. А хтось може стати жертвою бюрократичної помилки, що сталась після падіння радянської влади.

Історія бенефіціарки БФ «Право на захист» пані Олени почалася багато років тому. Жінка народилась та все життя проживала на території України. Раніше вона мала радянський паспорт. 

Протягом певного періоду в Олени не було офіційної «прописки». Коли жінка працювала на заводі в Харкові, вона не мала власного житла та не змогла одразу отримати кімнату в гуртожитку. Цей період припав саме на 1991 рік, а громадянами України вважаються особи, які офіційно проживали на території України 24 серпня та/або 13 листопада 1991 року, факт чого підтверджується, зокрема, наявністю прописки. Не зважаючи на те, що Олена була офіційно працевлаштована, вона багато років не могла довести свою належність до громадянства України.

Співробітники Державної міграційної служби України порадили жінці звернутися по допомогу до офісу БФ «Право на захист» у м. Харків. Було зроблено ряд адвокатських запитів та підготовлено заяву до суду. У ході розгляду справи адвокат благодійного фонду представляв інтереси пані Олени в суді та довів факт її проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Завдяки високій компетентності та оперативності керівництва Харківського районного відділу ГУ ДМСУ в Харківській області в особі Дмитра Колесника та Лілії Міщенко, було проведено процедуру встановлення особи Олени, а також зібрано та підготовлено необхідні документи для оформлення паспорта.

«Нарешті я відчуваю себе повноцінною людиною — громадянином своєї держави, в якій живу від народження. Я щаслива!»,

— не приховуючи сліз радості говорить Олена, отримавши український паспорт, про який вона мріяла майже 30 років.

Тепер, Олена нарешті має можливість повноцінно реалізовувати всі свої права, що забезпечені Конституцією та Законами України: офіційно працювати, отримувати медичну та соціальну допомогу, купувати майно та нерухомість, користуватися землею, а також насолоджуватися повноправною належністю до громадянства своєї Батьківщини.

04.12.20

Особи без громадянства це люди, які не визнані жодною країною світу. Щоправда, варто не забувати про розрізнення між офіційно визнаними особами без громадянства та тими, що взагалі не є жодним чином зареєстровані. Саме останні стикаються з серйозними проблемами: вони не можуть офіційно працювати, укладати договори, купувати майно, простіше кажучи жити як всі інші.

У 2020 році у цьому напрямку було зроблено декілька важливих кроків з боку держави, а саме, було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства». На жаль, не дивлячись на те, що закон вже є чинним, він все ще знаходиться у стадії введення в дію, а законопроєкт «Про адміністративну процедуру», який також регулює це питання, потребує суттєвого доопрацювання перед підготовкою до другого читання.

Пропонуємо Вам переглянути відеоматеріал, розроблений та створений БФ «Право на захист», за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ / UNHCR), де детально розповідається про основні моменти визнання особою без громадянства (далі — ОБГ) в Україні, після прийняття необхідних актів.

У відео, зокрема, дані відповіді на такі питання:

  • Кого стосується процедура;
  • Куди звертатися із заявою про визнання ОБГ;
  • Як проходитиме процедура;
  • Якими є підстави для відмови у визнанні ОБГ;
  • Які документи будуть підтвердженням статусу  особи;
  • Права та можливості ОБГ;

Особи без громадянства в Україні у 2020 році: що зміниться після внесення законодавчих правок


Зміст матеріалу є виключною відповідальністю БФ «Право на захист» та не може використовуватися, щоб відобразити точку зору УВКБ ООН.

01.12.20

БФ «Право на захист» продовжує освітні вебінари з темою: «Практика застосування міжнародних стандартів у цивільному захисті: проблеми та можливості». Нагадаємо, що раніше 26 та 30-го листопада 2020 року вже було проведено дві такі онлайн-події.

У дискусіях взяли участь представники 8-го та 23-го ДПРЗ ГУ ДСНС України в Донецькій області, фахівці служби у справах дітей Бахмутської РДА, зокрема Світлодарської міської ради, представники КНП “Світлодарська БЛПЛ Бахмутської районної ради”, Територіального центру соціальних послуг Бахмутської РДА, голова Зайцевської ВЦА та представник Миронівської селищної ради.


Ці заходи проводяться Благодійним Фондом «Право на захист» в рамках проєкту «Зменшення ризику катастроф та вразливості населення в Східній Україні». Даний проєкт фінансується USAID, зокрема, його Бюро з Гуманітарної Допомоги, і реалізується з 2019-го року ЗР Консорціумом, який очолює міжнародна неурядова організація АКТЕД.

#ProtectionMainstreaming #BHA #3PConsortium

30.11.20

26 листопада 2020 року Благодійним фондом «Право на захист», що є виконавчим партнером Агентства ООН у справах біженців в Україні, була проведена Школа з міграційного права в онлайн-форматі.

Студенти юридичних факультетів зі всієї України мали можливість долучилися до заходу, під час якого вони були ознайомлені з такими поняттями як «шукач захисту», «визнаний біженець», «особа, яка потребує додаткового захисту в Україні» та «особа без громадянства», а також отримали інформацію щодо законодавства України, яким регулюється статус таких осіб в Україні.

Учасники та учасниці Міграційної школи також мали можливість поспілкуватися із представниками шукачів захисту, біженців та осіб без громадянства в Україні в форматі «Жива книга», почути їх особисті історії, а також ознайомитися із проблемами та складнощами, з якими вони найчастіше стикаються.

«Основною метою Міграційної школи було надання студентству теоретичної та практичної інформації щодо захисту прав визнаних біженців, шукачів захисту та осіб без громадянства в Україні, а також ознайомлення їх з практикою розгляду справ шукачів захисту в ЄСПЛ. Всі учасниці та учасники були активними та ставили багато запитань до наших юристів, а також висловили побажання щодо проведення Міграційної школи частіше»,

– підсумувала юристка БФ «Право на захист» Олександра Лук’яненко

Наш фонд висловлює щиру вдячність всім студентам та студенткам, які долучилися до онлайн Школи!

Доступний 3-х годинний запис події