БФ «Право на захист» за підтримки УВКБ ООН провели тренінг щодо реалізації прав осіб без громадянства, шукачів захисту та біженців

30.05.23

25 та 26 червня у Києві експерти БФ «Право на захист» за підтримки УВКБ ООН провели тренінг для працівників Секретаріату і регіональних представництв Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо реалізації прав осіб без громадянства, шукачів захисту та біженців.

Порушення прав людей, з якими ми працюємо, змушують шукати різні шляхи їх вирішення. Один із них – звернення до Омбудсмена. Саме тому мета такого тренінгу – не лише поінформувати про проблеми, з якими стикаються біженці, шукачі захисту та особи без громадянства, а й спільними зусиллями попрацювати над їх вирішенням та запобігти виникненню нових.

Участь у навчанні взяло 15 працівників Секретаріату і регіональних представництв Уповноваженого ВРУ з прав людини із різних куточків України. Для кращого засвоєння набутих знань наші працівники підготували для учасників практичні завдання.

Перший день тренінгу присвятили питанням біженців та шукачів захисту в Україні. Зокрема, говорили про труднощі, з якими стикаються ці люди. Серед яких і складнощі з доступом до процедури звернення за захистом, порушення процедури примусового повернення та видворення, перетин кордону тощо. Крім того, наші експерти разом з представниками УВКБ ООН роз’яснили основні положення міжнародних зобов’язань України щодо надання міжнародного захисту.

“Під час повномасштабного вторгнення шукачі захисту в Україні стали ще вразливіше. Воєнний стан поставив перед ними і нами, як їхніми захисниками, нові виклики. Наразі звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини має стати ефективним інструментом поновлення порушених прав шукачів захисту. Саме для цього ми і проводили цей тренінг”, – зазначила програмна менеджерка з надання правової допомоги біженцям та шукачам захисту БФ “Право на захист” Світлана Бутенко.

Ще один день тренінгу присвятили питанням безгромадянства в Україні, обговоренню його наслідків та досвіду викорінення безгромадянства. Також наші експерти поділились міжнародними практиками щодо виявлення таких осіб.

“Процедура визнання особою без громадянства в Україні є все ще досить новою та потребує багато уваги від органів державної влади, правозахисних організацій та Уповноваженого ВРУ з прав людини. Також варто зазначити, що особи без громадянства не можуть бути позбавлені права на їх офіційне визнання та врегулювання свого статусу у зв’язку із війною” – додала програмна менеджерка з надання правової допомоги особам без громадянства БФ “Право на захист” Софія Кордонець.

Учасники тренінгу неодноразово зазначали про високий рівень підготовки як теоретичних питань, так і практичних завдань. Спікери ж також відмітили активність учасників та під час тренінгу.

Ми ж сподіваємось, що такі зустрічі допоможуть значно швидше та ефективніше вирішувати проблеми, з якими стикаються біженці, шукачі захисту та особи без громадянства в Україні.

22.05.23

Міністерство цифрової трансформації України повідомило про розширення послуги з державного реєстрації прав на нерухоме майно. Тепер ще більше українців можуть зареєструвати нерухомість через портал Дія, скориставшись послугою Державної реєстрації прав на нерухоме майно. Раніше скористатися послугою на порталі Дія можна було лише у Львівській області, Тернополі, Харкові та Чугуївському районі Харківщини. Відтепер, як зазначається, зареєструвати нерухоме майно українці також можуть у Закарпатській, Київській, Дніпропетровській, Одеській, Рівненській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Чернігівській областях та місті Луцьку. Список населених пунктів буде розширюватися і надалі.

Раді поділитися цією новиною, адже ще на початку 2023 року адвокаційна команда проєкту “Сприяння правосуддю перехідного періоду та захист прав внутрішньо переміщених осіб та людей, що постраждали від збройного конфлікту”, що реалізується за підтримки Європейського Союзу та Норвезької ради у справах біженців провела дослідження на тему: “Право власності на об’єкти нерухомого майна: загрози та гарантії в умовах воєнного стану”. В ньому окремий розділ був присвячений державній реєстрації прав на нерухоме майно як одному з механізмів відновлення порушеного права власності.

А рекомендацією для мінімізації негативних наслідків від війни і подальшої компенсації за зруйноване майно громадян була саме пропозиція із розширення географії послуги на порталі Дія із добровільного внесення інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо прав, які виникли до 2013 року, для всіх населених пунктів України.

Це, звичайно, ще проміжний, однак важливий результат на шляху до справедливої сатисфакції.

БФ “Право на захист” вкотре закликає громадян бути свідомими та відповідально ставитись до своїх прав та обов’язків. Перевірте свої документи на нерухоме майно. Переконайтеся, що Ваше право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В разі потреби здійсніть державну реєстрацію, скориставшись послугою на порталі Дія.

Краще зорієнтуватися у порядку державної реєстрації нерухомого майна або відновлення правовстановлюючого документа допоможе розроблена нами Інструкція.

Якщо Ви ще не користувались поталом Дія, то корисним буде вебінар, присвячений темі цифрової держави, її перевагам та можливостям. Із записом вебінару можна ознайомитись за посиланням на офіційній YouTube-сторінці Фонда.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю БФ «Право на захист» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

22.05.23

15 квітня 2023 року набрав чинності Закон України “Про внесення зміни до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії” від 20 березня 2023 року № 2981-IX (далі – Закон). Цим Законом пункт 14⁶ розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон про ЗДПС) було доповнено підпунктом 14⁶.2, який по-новому визначив строки призначення пенсії особам, що проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії.

Так, момент, з якого призначається пенсія за віком або по інвалідності, став однією з найбільш нагальних проблем для осіб, що опинилися в окупації чи проживають у зоні ведення бойових дій. Зокрема, за загальним правилом, встановленим частиною першою статті 45 Закону про ЗДПС, пенсія призначається з дня звернення за нею. Водночас з цього правила існують такі винятки:

пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;
пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Наприклад, у разі якщо особа досягла пенсійного віку 15 листопада, вона матиме право на призначення пенсії за віком з 16 листопада лише за умови, що звернеться за її призначенням не пізніше 15 лютого наступного року.

Як зазначалося в Пояснювальній записці до проєкту Закону, повномасштабне російське вторгнення істотно вплинуло на можливість багатьох українських громадян своєчасно звернутися за призначенням пенсії. Особи, що проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, з незалежних від них обставин не мають змоги безпосередньо звернутися до органів Пенсійного фонду України, в тому числі у зв’язку з тимчасовою неможливістю цих органів здійснювати свої повноваження на непідконтрольних Уряду України територіях. При цьому станом на сьогодні склалася ситуація, коли люди, які проживають на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, не можуть перетнути лінію зіткнення; подати заяву про призначення пенсії та відповідні підтверджуючі документи через вебпортал Пенсійного фонду України теж не завжди є можливість (з причини відсутності інтернет-зв’язку, українського мобільного зв’язку тощо).

Частково вирішити описану вище проблему людей, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, покликаний Закон. Із змісту відповідних змін випливає, що вони діятимуть “тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування”. Зі спливом цих трьох місяців строки призначення пенсії, вочевидь, знову визначатимуться положеннями частини першої статті 45 Закону про ЗДПС.

Насамперед слід зауважити, що нове регулювання поширюється не на всіх громадян, а лише на осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

Крім того, щодо таких осіб мають одночасно виконуватися наступні дві умови:

вони звертаються за призначенням пенсії в період дії воєнного стану в Україні чи протягом трьох місяців після його припинення або скасування;
щодо них станом на 24 лютого 2022 року не сплив строк звернення за призначенням відповідної пенсії, передбачений частиною першою статті 45 Закону про ЗДПС (трьохмісячний строк від дня досягнення особою пенсійного віку або встановлення інвалідності та дванадцятимісячний строк в разі втрати годувальника).

Важливо! Нові правила не поширюються на осіб, які отримали право на пенсію до 24 лютого 2022 року і щодо яких станом на цю дату сплив строк звернення за призначенням відповідної пенсії.

Наприклад, якщо особі було встановлено інвалідність 20 листопада 2021 року і вона до 20 лютого 2022 року не звернулася за призначенням пенсії по інвалідності, то така особа може претендувати на призначення пенсії не інакше, як з дня фактичного звернення до органів Пенсійного фонду України (незалежно від характеру причин, які перешкоджали їй звернутися за таким призначенням своєчасно). Отже, щодо цієї особи застосовуватиметься загальне правило, встановлене частиною першою статті 45 Закону про ЗДПС.

За умови відповідності особи, яка має право на пенсію, всім переліченим вимогам такій особі пенсія призначатиметься:

за віком – з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку;
по інвалідності – з дня встановлення інвалідності;
у зв’язку з втратою годувальника – з дня, що настає за днем смерті годувальника;
за вислугу років – з дня, наступного за днем звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Наприклад, якщо людина проживала в м. Старобільськ і отримала право на пенсію за віком 15 січня 2022 року (досягла пенсійного віку 14 січня 2022 року), а з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну опинилася на тимчасово окупованій Російською Федерацією території та не змогла звернутися за призначенням пенсії протягом трьох місяців (до 15 квітня 2022 року), то у зв’язку з набранням чинності Законом за нею зберігається право на отримання пенсії з 15 січня 2022 року, а не з дня звернення за пенсією (як це встановлено частиною першою статті 45 Закону про ЗДПС). Реалізувати таке право особа може в будь-який час за умови, що звернення до органів Пенсійного фонду України відбудеться “в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування”.

Необхідно зазначити, що у певних випадках нові правила матимуть зворотну дію в часі. Так, пунктом 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону установлено, що особам, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та яким у період з 24 лютого 2022 року до набрання чинності Законом (крім тих осіб, у яких строк звернення за призначенням відповідної пенсії сплив станом на 24 лютого 2022 року), пенсію призначено з дня звернення, за їх бажанням пенсія обчислюється з урахуванням вищевказаних змін. Тобто якщо до набрання чинності Законом особі вже було призначено пенсію з дня звернення, то така особа – за умови відповідності переліченим вимогам – має право на перерахунок цієї пенсії відповідно до нового регулювання. Хоча Закон не встановлює детального порядку реалізації вказаного права, вочевидь, для цього потрібно звернутися до органів Пенсійного фонду України з відповідною заявою, обґрунтованою посиланням на пункт 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.

Незважаючи на деякою мірою ретроспективний характер положень Закону, останній, утім, не вирішує проблему невиплати пенсій особам, які до 24 лютого 2022 року проживали на тимчасово окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України, Автономної Республіки Крим та м. Севастополь і не мали змоги звернутися за призначенням пенсії, пройшовши відповідну ідентифікацію. Отже, ця проблема все ще потребує належної реакції з боку держави.

Важливо! Для деяких життєвих ситуацій спрогнозувати те, яким чином складеться практика застосування положень Закону, є доволі складним завданням. Так, за правилом частини першої статті 45 Закону про ЗДПС пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. Нові правила натомість передбачають, що пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, за умови звернення за такою пенсією в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування. Як бачимо, в певній частині положення Закону погіршують становище особи порівняно з тими нормами, які діяли до набрання ним чинності. Зокрема, не можна виключати, що у випадку смерті годувальника в перший місяць після припинення воєнного стану практика органів Пенсійного фонду України керуватиметься тим, що для призначення відповідної пенсії з дня, який настає за днем смерті годувальника, особа повинна буде звернутися за її призначення до спливу трьох місяців після припинення воєнного стану, а не протягом звичайного дванадцятимісячного строку. В силу цього особі, яка матиме право на пенсію за подібних обставин, у будь-якому разі не варто зволікати з відповідним зверненням.

Підсумовуючи усе вищезазначене, можемо констатувати, що загалом прийнятий Закон сприятиме забезпеченню права на пенсію осіб, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії. Однак, низка проблемних питань, пов’язаних з виплатою пенсій таким особам, все ще потребують свого вирішення.

17.05.23

Аналіз законодавчих змін щодо правил перетинання державного кордону громадянами України від команди правових аналітиків БФ “Право на захист”.

02 травня 2023 року Кабмін вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України.

Так, відповідно до нововведень під час дії воєнного стану пропуск через державний кордон громадян України, які є працівниками дипломатичної служби та направляються у службове або довготермінове відрядження і членів їх сімей, які перебуватимуть разом з ними за місцем їх довготермінового відрядження, здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних підтвердних документів.

Підтвердними документами для працівників дипломатичної служби, які їдуть у службове відрядження, є:

дипломатичний або службовий паспорт;
засвідчені копії наказів МЗС/закордонної дипломатичної установи України про направлення таких працівників дипломатичної служби у службове відрядження.

Підтвердними документами для працівників дипломатичної служби, які направляються у довготермінове відрядження, і членів їх сімей, які перебуватимуть разом з ними за місцем їх довготермінового відрядження, є:

дипломатичний або службовий паспорт;
засвідчені копії наказів МЗС про переведення/призначення/направлення/відрядження таких працівників до закордонних дипломатичних установ України

15.05.23

З реформою місцевого самоврядування у 2020-му році територіальні громади отримали повноваження у сфері надання соціальних послуг. Успіх впровадження норм сучасного законодавства, які стосуються даної сфери, на місцях у кожній громаді відбувається по-різному. Причини різні: територіальна приналежність, обсяг бюджету, наявність відповідних спеціалістів тощо. Та найбільшим викликом для всіх українців стало повномасштабне вторгнення.

БФ “Право на захист”, зокрема команда адвокаційників, в рамках проєкту «Задоволення нагальних багатогалузевих гуманітарних потреб внутрішньо переміщених осіб та постраждалого від конфлікту населення в Україні», який імплементується БФ «Право на захист» у складі Консорціуму Реагування України (Ukraine Response Consortium) за фінансової підтримки Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA), спрямовує свою діяльність на надання підтримки та допомоги громадам у посиленні спроможності щодо впровадження норм національного законодавства у сфері соціальних послуг на місцях.

Під час робочої онлайн-зустрічі «Організація надання соціальних послуг та визначення потреб населення у соціальних послугах на рівні громади» з представниками громад Київської та Дніпропетровської областей, наші колеги обговорили найбільш актуальні питання. Із вступним словом на початку виступила Ксенія Гедз, координаторка з питань адвокації БФ «Право на захист».

“Визначення потреб населення у соціальних послугах є ключовим аспектом для забезпечення якості та людиноорієнтованості соціальних послуг в громаді. Щоб ефективно задовольнити потреби населення, необхідно зрозуміти, який портрет отримувача соцальних послуг в територіальній громаді, який портфель соціальних послуг доступний і які саме послуги є необхідними, які виклики, ризики і проблеми потребують нагального вирішення і які песпективи та шляхи посилення спроможності громади у якісній, ефективній організації та оптимізації процесів задоволення потреб населення у складних життєвих обставинах під час надання соціальних послуг. Наш захід покликаний надати комплексні відповіді на усі ці питання”, – зазначила Ксенія Гедз.

Заступниця голови Національної соціальної сервісної служби Тетяна Лактіонова розповіла про порядок реалізації експериментального проєкту Мінсоцполітики, мета якого – опрацювати механізм переходу від використання бюджетних коштів, що спрямовуються на утримання бюджетних установ — державних закладів охорони здоров’я, до оплати соціальних послуг.

Директор Департаменту соціального захисту населення Київської обласної військової адміністрації Ігор Мещан розповів про важливість проведення визначення потреб населення громади у соціальних послугах.

Підходом та досвідом проведення визначення потреб населення у громаді поділилась начальниця управління соціального захисту населення Боярської міської ради Ольга Папоян.

Досвідом про практичні аспекти в роботи соціального менеджера та організацію співдії з громадськими організаціями у громаді щодо надання соціальних послуг тим, хто опинився в складних життєвих обставинах, поділилась заступниця координаторки напряму соціальної допомоги БФ «Право на захист» Наталія Применко.

А Ірина Нижник, старша аналітикиня Фонду з питань адвокації у сфері надання соціальних послуг, розповіла про роль соціального менеджера громади у взаємодії з іншими суб’єктами.

Загалом, зустріч пройшла дуже інформативно – учасники значно поглибили свої знання щодо проведення визначення потреб населення громади у соціальних послугах, що знадобиться їм в подальшій роботі.

15.05.23

Свобода пересування:

Постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 07 квітня 2023 року № 318 внесено зміни до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Цими змінами дозволено зокрема вручати військовозобов’язаним повістки незалежно від місця перебування на військовому обліку.
18 квітня 2023 року набрала чинності постанова КМУ від 18 квітня 2023 року № 339. Цією постановою затверджено Порядок створення, ведення, доступу до відомостей Єдиного реєстру осіб, в тому числі дітей, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України та їх використання.

Крім цього, постановою установлено що:

міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, голови обласних, Київської міської військових адміністрацій разом з іншими державними органами щомісяця забезпечують подання інформації про осіб, у тому числі дітей, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України до державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» з метою внесення такої інформації до Єдиного реєстру;
державне підприємство «Український національний центр розбудови миру»:

а) здійснює збір та внесення до Єдиного реєстру інформації про осіб, в тому числі дітей, депортованих, примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України;

б) забезпечує обмін інформацією з Міжнародним комітетом Червоного Хреста, Центральним агентством з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста та іншими міжнародними організаціями про осіб, в тому числі дітей, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України;

в) під час взаємодії з міжнародними організаціями представляє за заявою батьків (усиновлювачів), інших законних представників або одного з них інтереси дітей, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, а також представляє інтереси дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у разі, коли їх законні представники невідомі, з метою захисту їх прав та інтересів;

г) надає Міністерству закордонних справ інформацію, необхідну для захисту прав та інтересів осіб, в тому числі дітей, депортованих, примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України;

Міністерство закордонних справ після отримання передбаченої інформації невідкладно забезпечує взаємодію з міжнародними організаціями з метою захисту прав та інтересів осіб, в тому числі дітей, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України;
обласні, Київська міська військові адміністрації здійснюють заходи з інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо важливості передачі інформації про дітей, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, державному підприємству «Український національний центр розбудови миру»;
Державна міграційна служба здійснює оформлення посвідчення особи на повернення в Україну відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2022 р. № 1201 «Про реалізацію експериментального проекту щодо оформлення на території України посвідчення особи на повернення в Україну» депортованим після 24 лютого 2022 р. на територію держави-агресора громадянам України або особам, визнаним Україною особами без громадянства, або особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, свободу пересування яких не обмежено/не було обмежено, у тому числі на території держави, яка визнана державою-агресором, і яких змусили залишити або покинути своє місце проживання шляхом виселення або інших примусових дій з території, на якій вони законно перебували.

Доступ до медичних послуг:

Постановою КМУ від 18 квітня 2023 року № 376 доповнив Програму медичний гарантій новим пакетом “Медичний огляд осіб, який організовується територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки”. Зміни передбачають роботу військово-лікарських комісій (ВЛК), що утворюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) на базі цивільних закладів охорони здоров’я.

Пакет передбачає проведення медичних оглядів мультидисциплінарними командами лікарів ВЛК, що утворюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати).

КМУ постановою від 21 квітня 2023 року № 361 вніс зміни до Порядку направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, якою спростив направлення захисників України на лікування за кордон.

Відповідно до внесених змін медзаклади, в яких захисники України перебувають на лікуванні та/або реабілітації, зможуть самостійно визначати необхідність направлення їх на лікування за кордон. Проведення консиліуму військово-медичного закладу тепер не потрібне.

Тобто медзаклад, в якому захисник України перебуває на лікуванні, самостійно формуватиме висновок про необхідність направлення на лікування за кордон та надсилатиме пакет документів до відповідного державного органу, що входить до складу сектору безпеки й оборони.

Таким чином, висновок про необхідність направлення захисника України на лікування за кордон прийматиметься без консиліуму військово-медичного закладу.

Постановою КМУ від 25 квітня 2023 року № 383 продовжено режим надзвичайної ситуації в єдиній державній системі цивільного захисту, а також карантин на всій території України до 30 червня 2023 року через COVID-19.

10.05.23

Монітори БФ “Право на захист” без перебільшення, універсальні спеціалісти. Вони не лише найчастіше першими знайомляться з вами, коли ви потребуєте допомоги Фонду, а й самі сприяють вирішенню багатьох проблем. Тому ми щомісяця розповідатимемо вам про найяскравіші історії та події, що сталися з нашими колегами у дайджесті моніторингової служби. Отже, що цікавого трапилось протягом квітня – читайте далі.

Сприяємо довгостроковим житловим рішенням. Найболючіша проблема переселенців – це житло. В місті Бар, що на Вінниччині, монітори роз’яснили представникам місцевої влади необхідність створення черги ВПО на отримання тимчасового житла. Міський голова прийняв рішення винести це питання на наступну сесію міської ради після того, як будуть підготовлені необхідні нормативно-правові акти.

Пильнуємо на кордоні. Під час візиту до МПП “Шегині” (Львівська область) наш монітор зустрів багатодітну сім’ю, де батько не зміг перетнути кордон через проблеми з документами. Родині не було де зупинитися й бракувало грошей навіть на їжу. Монітор спочатку знайшов їм тимчасовий прихисток, а вже наступного дня наші колеги організували переїзд сім’ї до Львова, поселили в притулок, перенаправили до юристів, почали пошук гуманітарної допомоги. Згодом родина отримала одяг, взуття, іграшки, продукти та медичну допомогу для вагітної матері. Юристи допомогли батькові оформити необхідні документи, а монітор – знайти безкоштовний транспорт до Польщі. Сім’я успішно перетнула кордон.

Шукаємо можливості порадувати. У Дніпропетровській області є модульне містечко, де проживає понад 100 переселенців із першої хвилі переселення (2014 рік). Більшість – літні самотні люди та роми. Прихисток далеко від міста, мало хто з благодійників туди дістається. Моніторка Фонду домовилась із кондитерським домом “БонАсорті” про благодійні великодні паски до свята та доставила їх людям в модульне містечко. В той день там панувало справжнє свято!

Супроводжуємо в разі потреби. До моніторки Тернопільського офісу звернулась жінка, яка мешкає в місці компактного проживання в одному із сіл області. Вона має поранення та не має змоги дістатися лікарні, що розташована в Тернополі, щоб пройти консультацію для МСЕК. Жінка оформлює інвалідність та потребувала негайної консультації лікаря-ортопеда. Моніторка звернулася до лікарні, щоб записати жінку на огляд, але найближча дата була за місяць, тож вирішила разом із нею чекати консультацію в “живій” черзі. Наразі всі необхідні документи готові, залишилось отримати висновок МСЕК.

Допомагаємо з пошуком благодійників. На Волині є гуртожиток, що стояв порожнім багато років. Переселенці, які там мешкають, самостійно зробили ремонт, а от на встановлення опалення не мали коштів. Моніторка Волинського офісу, яка виявила потребу людей, почала шукати благодійників. Відгукнулася релігійна організація, що закупила матеріали для опалення. Також домовилися про надання будівельних матеріалів та меблів. Тож наступну зиму люди зустрічатимуть у теплі та затишку!

08.05.23

Подання про ситуацію у вирішенні питання безгромадянства готується з метою інформування Європейської Комісії про вжиті заходи щодо зобов’язань вирішення проблеми безгромадянства відповідно до міжнародного права та в рамках процесу розширення ЄС. Окрім України, зазначений документ охоплює звіт щодо правового становища осіб без громадянства у таких державах як Косово, Чорногорія, Сербія, Північна Македонія, Албанія, Боснія та Герцеговина, Грузія, Республіка Молдова та базується на інформації, наданій відповідними організаціями-членами Європейської мережі без громадянства, які працюють у цих країнах.

Враховуючи те, що цього року Україна вперше включена до країн розширення ЄС разом із Грузією та Республікою Молдова, БФ “Право на захист” надав інформацію щодо поточної ситуації дотримання прав осіб без громадянства в Україні, зокрема під час воєнного стану, а також останніх законодавчих змін та ініціатив у цій сфері.
Крім загальної інформації про кількість осіб без громадянства в Україні, причин виникнення безгромадянства, у звіті висвітлено позитивні зміни, які відбулись протягом 2022 року, а також основні виклики та проблеми правового становища осіб без громадянства в Україні.

Зокрема, серед змін, які сприяють реалізації прав особами без громадянства в Україні:

зміни до Закону України “Про зайнятість населення”, які сприяють доступу до ринку та спрощують процедуру працевлаштування для осіб без громадянства
зміни до Закону України “Про безоплатну правову допомогу”, які надають право на безоплатну вторинну правову допомогу недокументованим особам та особам без громадянства

запровадження процедури повернення з росії примусово вивезених осіб без громадянства та осіб, які звернулись із заявою про визнання особою без громадянства

Разом з цим, окрема увага звертається на проблеми з якими зіштовхуються особи без громадянства в Україні:

наявність законодавчого положення щодо можливості набуття громадянства дитиною осіб без громадянства, лише у разі їх проживання на законних підставах в Україні
проблеми реалізації гарантованих законом прав при здійсненні процедури визнання особою без громадянства, зокрема надання усних відмов працівниками ДС та вимагання документів, не передбачених відповідним законодавством при прийомі документів для цієї процедури
проблема отримання посвідки на тимчасове проживання нововизнаними особами без громадянства, які мають рішення суду про примусове повернення, примусове видворення, заборону в’їзду чи накладення адміністративних стягнень чи майнових зобов’язань, зокрема у зв’язку із неврахуванням Порядку видачі посвідки на тимчасове проживання
нововведеної процедури визнання особою без громадянства
прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони державного кордону України», яким правоохоронним органам надаються повноваження приймати рішення про примусове видворення певних категорій осіб без громадянства без рішення суду, що може призвести до безпідставного позбавлення волі осіб без громадянства та перешкоджання їх доступу до правосуддя

Ознайомитись із повним текстом Подання про ситуацію у вирішенні питання безгромадянства в країнах розширення ЄС для інформування Європейської комісії можна за посиланням.

26.04.23

25 квітня у Вінниці відбувся тренінг «Менеджмент місць компактного проживання для внутрішньо переміщених осіб», який проводився Міжнародною гуманітарною організацією «Acted» спільно з Департаментом соціальної та молодіжної політики Вінницької ОВА. Благодійний фонд “Право на захист” на заході представили керівниця Вінницької команди Наталія Шевченко, юристка Альона Мойсюк та провідна фахівчиня з координації МКП Марія Маєвська.

На тренінг були запрошені керівники місць компактного проживання ВПО Вінницької області, представники органів влади та місцевого самоврядування, представники міжнародних та громадських організацій та місцевий кластер з координації та управління таборами.

Альона Мойсюк, юристка проєкту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», що реалізується спільно з партнером УВКБ ООН презентувала роботу організації та підготувала доповідь на тему: «Аналіз українського законодавства що регулює колективні центри для внутрішньо переміщених осіб». У своїй презентації вона наголосила на важливості інтеграції зусиль держави, громадськості та місцевого населення в умовах гуманітарної кризи, пов’язаної із внутрішнім переселенням:

«Важливим завданням для влади та громадськості є визначення бажаних індивідуальних стратегій подальшого життєвого шляху ВПО, а також розробка соціально-політичної політики, спрямованої на адаптацію, інтеграцію та соціальне залучення цієї групи у приймаючих громадах».

«Я вважаю, що необхідно системно розбудовувати соціальну згуртованість та мінімізувати негативні прояви інтеграції ВПО у приймаючих громадах, – зазначила Наталія Шевченко, – Актуальною лишається проблема забезпечення функціонування МКП, оскільки відсутні єдині положення про їх організацію та роботу, немає правил проживання чи користування приміщеннями МКП, недосконалим є механізм компенсації за комунальні послуги. Над вирішенням цих проблем ми працюємо разом з колегами в рамках напрямку СССМ, який займається координацією та менеджментом МКП».

«Керівникам закладів були запропоновані проєкти документів щодо юридичного аспекту тимчасового розміщення ВПО з метою документального врегулювання проживання внутрішньо переміщених осіб» – говорить Марія, провідний фахівець з координації МКП.

Після завершення презентації більшість керівників МКП зацікавились у подальшій співпраці в цьому напрямку з нашим Фондом.