Категорія: Новини

У Центральному районному управлінні праці та соціального захисту населення (УСЗН) м. Маріуполь (пр-т. Металургів, 35) станом на ранок 10 листопада спостерігаються великі черги.

За словами співробітників Маріупольського офісу БФ «Право на захист»,  щоденні черги фіксуються постійно, адже переселенці і місцеві жителі приходять сюди, щоб оформити субсидії або продовжити виплати адресної допомоги.

Нажаль, люди годинами змушені стояти у чергах, не маючи навіть змоги де присісти –  коридори біля кабінетів занадто вузькі і місць для сидіння дуже мало.

Незважаючи на те, що саме в цьому районі зареєстрована найбільша кількість ВПО (понад 28 тисяч осіб), Центральний районний УСЗН працює у такому з режимі і з такою ж кількістю співробітників, як і багато років тому.

Мешканці смт. Донське Волноваського району Донецької області зібралися на території селищної ради, щоб отримати юридичну консультацію щодо порядку надання житлової субсидії.

Співробітники Маріупольського офісу БФ «Право на захист» Дар’я Заярна, Сніжана Лук’янова та Тетяна Воробйова розповіли присутнім про підстави надання житлової субсидії, перелік документів, які необхідні для її призначення, порядок їх подання, особливості заповнення заяви та декларації тощо.

Присутнім також було роз’яснено, що в окремих випадках на підставі рішення районної держадміністрації або утвореної нею комісії та акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства, субсидія може призначатися особі, яка не зареєстрована, але  фактично  проживає у житловому приміщенні (будинку) на  підставі договору найму (оренди) житла, якщо їй нараховується  плата за  житлово-комунальні послуги, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію. Водночас такий договір можна не засвідчувати нотаріально, якщо строк оренди (найму) житла не перевищує 3х років.

Також під час зустрічі юристом проекту було звернено увагу присутніх на те, що за наявності документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих, субсидія може бути призначена з огляду на кількість зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, які фактично у ньому проживають. У цьому випадку до заяви можна додати довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв’язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання; довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні (будинку); акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради; акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб або ж договори  оренди житла в іншому місці.

«Нажаль ті люди, які мають право на отримання житлової субсидії, за субсидією все ж таки не звертаються, бо не володіють достовірною інформацією про порядок її надання, – зазначила   Дар’я Заярна, юрист Маріупольського офісу БФ «Право на захист». – Сподіваємося, що сьогоднішня правова сесія допоможе мешканцям смт. Донське краще зрозуміти процес надання субсидії, щоб своєчасно та правильно звернутися за її отриманням».

Колишня донеччанка Олена Миколаївна* разом з донькою та маленькою онукою орендує житло у селі Преслав Приморського району Запорізької області.

Так сталося, що нещодавно жінка зламала колінний суглоб та опинилася у лікарні. Незабаром Олену Миколаївну відвезуть додому для подальшого одужання. Але в орендованому будинку, який потребує капітального ремонту через руйнацію стін, жінка весь час перебуватеме у лежачому положенні, адже на одужання після такої травми потрібно декілька місяців.

«Наразі наші юристи допомагають ВПО довести своє право на отримання адресної допомоги, яку вона не  отримує через  зроблену працівниками УСЗН помилку, – зазначила Вікторія Саломатіна, керівник Запорізького офісу БФ «Право на захист». –  Також ми сподіваємося, що передані речі значно полегшать життя Олени Миколаївни та прискорять її одужання».

Дійсно, підкладне медичне судно, щоб зменшити необхідність вставати з ліжка, обігрівач, тепла ковдра та високі ходунки,  які допоможуть подбати про безпеку під час пересування для уникнення повторного травмування, вкрай необхідні жінці для повного одужання після складного перелому.

 

*І’мя змінено.

Ще одна історія із скасуванням виплат ВПО закінчилась порозумінням та відновленням належних виплат.

Через конфлікт на сході України Ольга із сином були вимушені покинути рідний дім та переїхати до Харкова. Жінка стала на облік ВПО, отримала довідку, оформила виплати адресної допомоги. Згодом Ольга влаштувалась на роботу двірником. Їй було надано службове житло – таке, як зазвичай надають двірникам. Разом із сином жінка оселилася на новому місці та проставила у паспорті відмітку про реєстрацію за цією адресою.

Згодом їй скасували виплати адресної допомоги та висунули вимоги повернути нараховані кошти. Причиною такого рішення працівники Червонозаводського УПСЗН м. Харкова назвали те, що Ольга нібито має житло та зареєстрована у ньому.

Звернувшись до офісу БФ «Право на захист», переселенка отримала юридичну консультацію щодо цієї проблеми. Юрисконсульт Руслан Беретелі виїхав разом із Ольгою до Червонозаводського УПСЗН м. Харкова.  Працівникам УПСЗН юристом були роз’яснені норми Постанови КМУ № 505. Тому що згідно приписів цієї Постанови не призначається грошова допомога у разі, коли будь-хто з членів сім’ї має у ВЛАСНОСТІ житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населенні пункти, що розташовані на лінії зіткнення. Ольга ж ніякого житла у власності не має, тому не існує правових підстав для скасування їй виплат адресної допомоги.

Станом на сьогодні заборгованість за три місяці виплачена в повному обсязі.

Григорій Никифорович разом з дружиною змушений був залишити свій будинок у Горлівці через обстріли. Перемістившись у 2014 році до Харківської області, подружжя зустріло місцевого жителя, який пожалів переселенців і безкоштовно надав свій гараж для проживання.

– Ось на цій «буржуйці», – показує Григорій Никифорович, –   дружина готує їжу. І зігріваємося ми теж від неї. Дрова збираємо у лісі. Сільський голова домовився з лісником про дозвіл, тож не дадуть нам загинути від холоду. Світ не без добрих людей…

Чоловік тяжко хворий на ревматоїдний поліартрит. Він не може самостійно пересуватися, що ж вже казати про подорож до міста задля отримання інвалідності. На дорогу у родини немає ні физичних сил, ні матеріальних можливостей.

Співробітники Харківського офісу БФ «Право на захист» сподіваються, що переданий інвалідний візок не тільки полегшить Григорію Никифоровичу пересування, але й допоможе йому все ж таки дістатися лікарні та пройти обстеження для встановлення групи інвалідності.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПЛ», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”4213,4214″]

До Запорізького офісу БФ «Право на захист» звернулася Анастасія – колишня студентка національного технічного університету «Харківський Політехнічний Університет» з проханням допомогти їй отримати довідку про взяття на облік як ВПО.

З’ясувалося, що дівчина була зареєстрована у м. Єнакієво Донецької області, але підчас навчання у виші її перереєстрували в університетському гуртожитку у м. Харків.

Закінчивши навчання, Анастасія переїхала до м. Запоріжжя і, щоб стати на облік як ВПО, звернулася до місцевого УСЗН. Але дівчина отримала усну відмову через те, що мала харківську реєстрацію.

Нами було підготовлено заяву до УСЗН з відповідними роз’ясненнями щодо можливості отримання довідки про взяття на облік як ВПО студентами, які закінчили навчання та не планують повернення до попереднього місця проживання через конфлікт на сході України.

Після розгляду заяви працівник УСЗН прийняв до уваги ті норми законодавства, які були наведені юристами, та видав Анастасії довідку внутрішньо переміщеної особи.

Сергій Щеголь, юрист Запорізького офісу БФ «Право на Захист»

Як повідомляють співробітники Слов’янского офісу БФ «Право на захист», КПВВ “Майорськ” зранку 27 жовтня зачинений через обстріли.

Станом на 12:00 на автостанції Бахмута, звідки зазвичай прямують автобуси на КПВВ “Майорськ”, залишалися близько 150 людей, які планували їхати на КПВВ. Більшість із них провели декілька годин, чекаючи на вулиці біля автовокзалу. Надворі холодно та вітряно, але люди не йдуть у будівлю автовокзалу, бо не полишають надії дочекатися автобусу та бояться втратити місце у черзі на нього. До того часу люди вже змерзли та були стомлені невідомістю. Більшість людей проживає не у Бахмуті, тож для них гостро стоїть питання розміщення на ніч, у разі, якщо сьогодні вони не зможуть дістатися до місця призначення.

На автостанції з’явились декілька водіїв з приватними авто, які повідомили, що сьогодні автобуси на КПВВ “Майорськ” ходити не будуть, і запропонували доїхати до КПВВ “Мар’їнка” за 350 грн. У більшості людей, які застрягли на автостанції, таких грошей нема, а деякі з них вже заплатили за квиток до КПВВ “Майорськ”. Частина людей повідомила про намір їхати автобусом до Курахового, а звідти – на КПВВ “Мар’їнка”.

Згодом представник Бахмутської міськради повідомив, що сьогодні КПВВ “Майорськ” працювати не буде.

На автостанцію прибули представники Premiere Urgence, які забезпечують людей гарячим чаєм.

Люди поки що не розходяться – думають що робити, як добиратися до пунктів призначенні, де ночувати.

За словами представника міськради, ті, які застрягли на автостанції та потребують розміщення на ніч, можуть звернутися на залізничний вокзал, на транзитний центр вул. Чайковського, 1а.

Міська влада на прохання представників БФ «Право на захист» сповістила поліцію про необхідність патрулювання автовокзалу, попередила міські лікарні про можливість звернення до них великої кількості людей, більшість із яких – люди похилого віку.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”4192,4191,4190″]

Чи можна уявити, що два комплекти постільної білизни та матрац викличуть шквал емоцій, стануть чимось рятівним? Співробітники БФ «Право на захист» щодня стикаються з такою нереальною реальністю.

Будинок геть посічений осколками, потрощені меблі, але акуратно розставлені якісь сувеніри а-ля восьмидесяті – чеканки, картини, іграшки…

– Це мені подарували учні… Це колектив, – збиваючись розповідає господиня.

Їй 87 років. Вона не працювала вчителем. Вона – бухгалтер. Розум світлий – пам`ятає купу подробиць, з задоволенням розповідає про міста та країни, в яких була…

– Наша Станиця одна в Україні. Вона найкрасивіша у Союзі…

Так і хочеться додати – була… Але Ніна Олексіївна ставить крапку саме так.

Вона живе сьогоднішнім днем. У неї на руках 94-річна сестра. Це їй потрібен матрац, бо лежати на старенькій ковдрі важко.

Біля ліжка сестри стоять два гроби.

– Не знаю, кого першого Господь прийме, але ми готові, – спокійним тоном говорить Ніна Олексіївна. І веде показати пам`ятники. Їх також два. Фото, дата народження… Порожнє місце для дати смерті.

– Коли ми їх замовили, зателефонували спитати, коли померли. А я і кажу: «Та живі ми ще, але готуємось». Я ж не знаю хто буде хоронити, а навіщо людям морока? То вже все є…

Ніна Олексіївна дістає альбоми та газету. Місцеву районку за 2013 рік. Там її фото, її спогади про Велику Вітчизняну.  Жваво починає розповідати:

– Мені ж тоді вже 13 було, вже ж розуміла що до чого… Луганськ не могли звільнити, бо німці згори стріляли, – починає згадувати де чиї позиції були… Враження – машина часу в дії – сьогодні, майже, ті ж самі позиції. Тільки інші солдати та зброя…

– Ой, хочете, я город вам покажу? Там під калину влучило. Та й під ворота прилетіло… А оце тут на куті стіну пробило, ну ось воротами затулили…

На городі червоніє калина, розкидано листя від капусти. Снаряд з городу забрали. Відвезли до музею. Біля воріт валяється болванка.

– Ми не боїмося обстрілів. Після тієї війни ми знаємо коли і як падати. От тільки сестру сама не перенесу… Вона мені каже: «Лягай зі мною, якщо вцілить, щоб уже разом померти»…

В коридорі кішка бавиться з кошенятами. Десь далеко чутно вибухи. Ми їдемо.  В голові дзвенить фраза: «Не смій сльозу пускать! Це ми готові, а вам не можна!». Посмішка і переведений погляд на пам`ятник, якому теж дісталося від осколків…

На долі дві війни. Оптимізм, жвавий розум і безмежна вдячність за комплекти постільної білизни та матрац, що були передані  співробітниками Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист».

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПЛ», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.[boc_img_gallery columns=”4″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”4181,4182,4183,4184,4185,4186,4187″]

Дідусь з подивом роздивляється тонометр, що озвучує дані, та годинник, що озвучує час. Такі, здавалося б, звичайні речі його дійсно здивували і розчулили.

У Сєвєродонецьк дідусь переїхав з села Петрівське Сатробішевського району Донецької області. Рідну оселю він покинув через нескінченні обстріли.

Тепер чоловік живе у квартирі сам. Незважаючи на інвалідність по зору, він самостійно пересувається по оселі і сам себе обслуговує.

У свої 88 років дідусь має підвищений тиск і майже нічого не бачить, тож не може роздивитися ні показники тиску на тонометрі, ні час, щоб  своєчасно прийняти ліки. Купити самостійно необхідні прилади він не має можливості, бо майже всю пенсію і адресну допомогу витрачає на ліки.

«Сподіваємося, що передані тонометр і годинник допоможуть  дідусеві підтримувати здоров’я і своєчасно приймати ліки», – зазначили співробітники Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист».

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПЛ», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.