Прем’єр-міністру України
Гройсману В.Б.
Віце-прем’єр-міністру України
Розенко П.В.
Міністру соціальної політики України
Реві А.О.
Міністру з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб
Чернишу В.О.
Міністру фінансів України
Данилюку О. О.
Міністру юстиції України
Петренко П.Д.
Голові Правління Пенсійного Фонду України
Зарудному О.Б.
Шановні панове!
Від імені громадських організацій, що опікуються правами внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на території тимчасово окупованого Криму та непідконтрольних Уряду України районів Донецької та Луганської областей, засвідчуємо Вам свою повагу та звертаємося щодо проекту Постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637”, який було опубліковано на сайті Пенсійного Фонду України 27 жовтня 2016 р. Проектом передбачається розширення повноважень ПАТ “Державний ощадний банк України” щодо припинення соціальних виплат для внутрішньо переміщених осіб у разі не проходження ними фізичної ідентифікації кожні 3 місяці до отримання електронного пенсійного посвідчення.
Відповідно до Пояснювальної записки, проект Постанови розроблено з метою удосконалення процедури ідентифікації одержувачів соціальних виплат, які є внутрішньо переміщеними особами до отримання ними в установленому порядку електронного пенсійного посвідчення. На наше переконання, така процедура ідентифікації є дискримінаційною, оскільки не проводиться по відношенню до інших категорій одержувачів соціальних виплат.
Відповідно до Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” не є дискримінацією обмеження, яке має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Практика застосування законодавства у сфері протидії дискримінації в Україні є досить молодою та не розвиненою, проте Європейським судом з прав людини неодноразово зазначалось, що свобода розсуду держави при встановленні обмежень вразливим категоріям населення є вужчою ніж коли різниця в поводженні прослідковується між невразливими групами (наприклад, справи ЄСПЛ: Глор проти Швейцарії, Кіютін проти Російської Федерації, І.В. проти Греції, G.N. та інші проти Італії).
При цьому Європейський суд з прав людини розглядає внутрішньо переміщених осіб як частково вразливу категорію населення (справа Міхаїл Маммадов проти Азербайджану), тому подібні безальтернативні та багаточисельнні обмеження в соціально-економічних правах внутрішньо переміщених осіб можуть бути оцінені як пряма дискримінація за ознакою належності до групи людей, переміщених всередині країни.
Очевидним є той факт, що прийняття такої постанови та її виконання не досягне поставленої мети вдосконалення процедури ідентифікації, а тягар для одержувачів соціальних виплат є непропорційним цій меті – надмірним, тобто існують інші, менш обтяжливі та більш ефективні, способи вдосконалити процедуру ідентифікації. Наслідки ж для і так вразливого населення будуть вкрай негативними.
По-перше, процедури відновлення, призначення соціальних виплат і пенсій внутрішньо переміщеним особам і контролю за ними, які були затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 8 червня 2016 року порушують Конституцію та закони України, міжнародні стандарти прав людини, і є відверто дискримінаційними. Щодо зазначеного акта Окружним адміністративним судом м. Києва за позовами переміщених осіб проти Уряду України відкрито вже принаймні чотири справи. Держава та уповноважений банк не мають ресурсів ані трудових, ані фінансових, ані матеріальних на впровадження процедур, передбачених Постановою Уряду 365 від 8 червня 2016 року і це стало зрозуміло одразу після оприлюднення тексту акту ще до дня початку її фактичної реалізації.
По-друге, під час правозастосування ПАТ “Державний Ощадний банк України” Постанови 167 від 14 березня 2016 року зафіксовано ще цілий ряд проблем, зокрема нестача відділів банку, працівників банку та пристроїв банку в регіонах, де кількість внутрішньо переміщених осіб є великою. Між тим, ці проблеми є черговою перешкодою в реалізації внутрішньо переміщеними особами своїх прав на пенсійне та соціальне страхування, права на адекватний рівень життя, недискримінацію, свободу пересування. Люди змушені вистоювати черги в управліннях соціального захисту населення, які не пристосовані до прийому великої кількості людей, лише для того, щоб здати свої документи на відновлення виплат, потім чекати перевірки соціальним працівником і засідань комісій; чекати по декілька місяців на свої електронні пенсійні посвідчення; вистоювати черги у відділах ПАТ “Державний Ощадний банк України” для того, щоб отримати ці посвідчення. Процеси відбуваються вкрай повільно і відновлення пенсійних і соціальних виплат переселенцям досі не відбулось у 100 % розмірі.
Ми вважаємо за належне та правомірне Пенсійному Фонду України та Міністерству соціальної політики України використовувати наявні інструменти здійснення контролю, які достатньою мірою надає Закон України “Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб” та Порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Замість розробки нових процедур верифікації та ідентифікації закликаємо органи державної влади забезпечити повноцінне функціонування Єдиної інформаційної бази та налагодити обмін інформацією між міністерствами. Через неузгодженість дій органів влади не повинні страждати громадяни України.
Проект Постанови в запропонованій редакції містить низку серйозних недоліків, а саме:
- невідповідність Конституції України та законодавству про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у зв’язку із запровадженням Постановою додаткової підстави для припинення виплати пенсій в разі непроходження фізичної ідентифікації кожні 3 місяці;
- проект Постанови містить ознаки прямої дискримінації по відношенню до внутрішньо переміщених осіб;
- проект несе значні ризики та ускладнення життєвих обставин для маломобільних осіб та осіб з інвалідністю;
- прийняття акта спричинить збільшення черг у відділеннях ПАТ “Державний Ощадний банк України”, особливо в регіонах, де кількість внутрішньо переміщених осіб є найбільшою;
- прийняття та виконання акта посилить соціальну напругу в регіонах, спричинить нові хвилі невиплати соціальних і пенсійних виплат внутрішньо переміщеним особам та збільшить вразливість населення, яке постраждало внаслідок конфлікту.
В додатку надсилаємо Вам:
- Аналітичну довідку щодо проекту Постанови КМУ «Про внесення змін до пункту 1 Постанови КМУ від 05.11.2014 №637;
- Аналіз щодо наявності черг, доступності відділів ПАТ «Державний Ощадний банк України» та основних проблем ВПО під час обслуговування в банку протягом періоду з 4 липня до 4 листопада 2016 року, проведений Благодійним фондом “Право на захист”.
У зв’язку із зазначеним, просимо відхилити зазначений проект Постанови, як такий, що не відповідає чинному законодавству та значно звужує права внутрішньо переміщених осіб.
Громадська організація “Донбас СОС”;
Благодійний фонд “Свої”;
Донецька обласна організація “Комітет виборців України”;
Інститут суспільно-економічних досліджень;
Благодійна організація “Благодійний фонд “Право на захист”;
Ресурсний Центр допомоги вимушеним переселенцям;
Благодійна організація “Благодійний фонд “Восток-COC”
Громадська організація “КримСОС”;
Програма “Радник Міністерства соціальної політики з питань внутрішньо переміщених осіб”
ГО “Громадський Холдинг “Група Впливу”
