Категорія: Новини

Сергій Іванович* та Марія Степанівна* перемістилися із Горлівки до Харкова ще у лютому 2015 року. Подружжя орендує кімнату в гуртожитку де відчуває себе зовсім не комфортно, адже деяких сусідів дратує присутність на кухні повільних людей похилого віку. Сергій Іванович має інвалідність,а через постійний біль у суглобах не може самостійно пересуватися по кімнаті.

Милиці, електричний обігрівач та мультиварка, які передали подружжю співробітники Харківського офісу БФ «Право на захист», значно полегшать їхнє життя та покращать емоційний стан.

А ось родина переселенців з Первомайська, до якої ми завітали наступного дня, мала гостру потребу у придбанні бойлера та столово-чайного сервізу. Всі зароблені батьками гроші витрачаються на лікування дівчинки-підлітка та  старенького дідуся. В орендованому будинку, де наразі мешкають всі чотири члени родини, відсутня гаряча вода, майже немає меблів та посуду.

Тож передані речі нарешті дозволять родині почувати себе комфортно, майже я колись вдома…

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

*Ім’я змінено.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5363,5364,5357″]

Співробітники БФ «Право на захист» під час регулярного моніторингу відвідали місто Світлодарськ, що розташоване у Донецькій області.

Невелике місто, яке колись було побудоване для обслуговування ТЕЦ, зазнало значних пошкоджень під час бойових дій. Майже рік тому прямими влучаннями снарядів було зруйновано багато будинків, дитячий садочок та школу. Також під обстріл попало  інфекційне відділення міської лікарні, внаслідок чого корпус, дах будівлі, а також деяке обладнання всередині приміщення було серйозно пошкоджено.

За весь час лікарня жодного разу повністю не припиняла роботу. Саме тут, у міській лікарні прифронтового Світлодарська, пацієнтам з навколишніх населених пунктів  з-поміж місцевих мешканців, ВПО та військових, надається перша медична допомога. Але навіть після того, як один з корпусів було майже зруйновано, лікарі залишилися і продовжували рятувати людей. Так, у міську лікарню за 9 місяців цього року звернулося понад  50 тисяч осіб.

Пошкоджену лікарню поступово відновлюють за кошти бюджету Бахмутської районної державної адміністрації та міжнародних фондів. Проте інфраструктурні проблеми не дозволяють надавати медичну допомогу у повному обсязі, тож деяких пацієнтів лікарям доводиться відправляти у Бахмут.

Через те,  що систему опалення було відремонтовано лише у стаціонарних відділеннях, взимку робота у поліклінічному, фізіотерапевтичному та діагностичному відділеннях стане черговим випробуванням для місцевих лікарів.

Інфекційне відділення лікарні повністю зруйноване, тож лікарі змушені приймати пацієнтів у педіатричному, що становить загрозу для поширення захворювань серед пацієнтів.
200 койко-місць для осіб, які знаходяться на стаціонарному лікуванні, майже завжди зайняті.

Через відсутність харчоблоку, який також було пошкоджено внаслідок бойових дій, лікарня не має можливості забезпечити пацієнтів харчуванням.

Волонтери з-поміж місцевих мешканців пропонують свою допомогу у приготуванні страв (щонайменше для малозабезпечених та самотніх пацієнтів), але єдиною необхідною умовою є вирішення проблеми систематичного забезпечення харчовими продуктами.

За приблизними підрахунками, вартість ремонту харчоблока може скласти понад 4 мільйони гривень. Бахмутською РДА наразі заплановано лише створення проектно-кошторисної документації, на яку у 2018 році в бюджеті закладено майже 300 тисяч гривень. Про ремонт та обладнання, на жаль, мови навіть не йдеться. Керівництво лікарні неодноразово зверталося по допомогу до міжнародних організацій, проте через великі суми витрат ні однієї позитивної відповіді не надійшло.

БФ «Право на захист» звертається до Міністерства охорони здоров’я, Донецької обласної ВЦА, Бахмутської РДА та благодійних організацій, що працюють у регіоні, з проханням звернути увагу на складні умови роботи лікарів на прифронтових територіях та відновити повноцінне функціонування Світлодарської міської лікарні. Адже її існування і належне функціонування життєво необхідні для багатьох людей.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5368,5369,5370″]

Під час регулярних моніторингових візитів співробітники БФ «Право на захист» зустрічають багато людей, що постраждали від конфлікту. У кожного – своя історія та свої потреби. Ми надаємо юридичні консультації та правову підтримку, намагаємося допомоги найнеобхіднішими речами тим, хто більш за всіх потребує сторонньої допомоги.

Так, цього тижня співробітники Сєверодонецького офісу БФ «Право на захист» передали речі двом жінкам, які опинилися у скрутному становищі, але не втратили людяності, доброти та віри в людей.

Марина* сама виховує неповнолітню доньку та піклується про хвору матір, яка має І групу інвалідності. Жінка дуже хвора і не може сама себе обслуговувати, тож аби полегшити догляд за лежачою матір’ю ми передали Марині пральну машину.

У квартиру Лариси Миколаївни*, з якою ми познайомилися у місті Попасна Луганської області, під час бойових дій потрапив снаряд, який зруйнував дві кімнати та знищив все майно жінки.  Сама Лариса Миколаївна отримала контузію. Наразі вона самостійно робить ремонт у майже пустій квартирі. Ліжко та постільна білизна, які ми передали жінці, стануть початком облаштування відбудованої квартири.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

*Ім’я змінено.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5352,5351″]

Людям з особливими потребами у  нашій країні живеться не просто. Ні вулиці,  ні транспорт, ні громадські міста не пристосовані до їхніх потреб. Тож  іноді здається, що інвалідів зовсім немає або їх украй мало, оскільки здебільшого вони вважають за краще залишитися вдома, а ніж долати перешкоди з високих бордюрів та людської байдужості.

Зі схожими проблемами стикнулася й Ольга*, яка разом з матір’ю перемістилася до міста Бахмут. Ольга має І групу інвалідності та потребує постійного стороннього догляду, систематичного лікування та реабілітації.  Жінці необхідно займатися на реабілітаційних тренажерах, які допомагають відновити ослаблені внаслідок захворювань м’язи. Але  у Територіальному центрі соціального обслуговування населення, куди звернулася Ольга, у допомозі їй було відмовлено через те, що вона не є одинокою людиною похилого віку.

Чи варто казати про те, як сильно засмутилася Ольга? Вона й до цього неохоче виходила на вулицю, а тепер й зовсім почала відмовлятися залишати квартиру,  пояснюючи це тим, що боїться громадського транспорту.

На щастя про проблеми молодої переселенки дізналися співробітники Слов’янського офісу БФ «Право на захист».

«Тепер Ольга зможе займатися на велотренажері в домашніх умовах і робити це регулярно, незалежно від погодних умов чи інших чинників, – зазначила Ольга  Мещерякова, співробітниця Слов’янського офісу БФ «Право на захист».  –  Користь велотренажера, який ми передали Ользі, полягає у тому, що у разі регулярних занять, організм жінки стане фізично витривалішим, зміцняться кістки, суглоби, м’язи, навіть стане стійкішою нервова система».

БФ «Право на захист» бажає Ользі міцного здоров’я та життєвої наснаги!

 

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

*Ім’я змінено.

Кажуть, що здоров’я не купиш за гроші. І це дійсно так, але за гроші можливо пройти обслідування, яке допоможе визначити хворобу, а потім – придбати ліки аби якнайскоріше одужати.

Відвідуючи селище Старогнатівка, що розташоване у сірій зоні, співробітники Маріупольського офісу БФ «Право на захист» познайомилися з місцевою мешканкою Мариною Степанівною* та дізналися, що жінка дуже хвора й потребує термінового обстеження та консультації лікаря.

Марина Степанівна разом із сином, який є інвалідом з дитинства, мешкає у власному будинку, що був частково пошкоджений під час обстрілів. Нещодавно жінка почала помічати, що її пам’ять стає дедалі гіршою та іноді вона вже не може згадати, здавалося б, елементарні речі. До того ж на всьому тілі жінки з’явилися невеликі пухлини. Марина Степанівна отримала направлення на медичне обстеження, але коштів на придбання квитка до Маріуполя та  оплату обстеження вона не має.

Завдяки БФ «Право на захист» жінка отримала можливість пройти необхідні обстеження МРТ та отримати консультацію лікаря-онколога. Ми щиро сподіваємося, що проведене обстеження допоможе лікарям підібрати для жінки ефективне лікування.

 

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

*Ім’я змінено.

Минулого тижня БФ «Право на захист» розповів про стан громадських вбиралень, якими змушені користуватися особи, що перетинають лінію зіткнення через КПВВ «Станиця Луганська». Цього разу об’єктом розповоді стане КПВВ «Майорське» та місто Бахмут.

За даними Державної прикордонної служби України за вересень 2017 р. КПВВ «Майорське» перетинали  в середньому майже 7 тисяч осіб на день. Але водночас жоден з шести туалетів, встановлених на КПВВ (по три туалети з кожного боку), не пристосований для осіб з особливими потребами. Більше того, станом на 30 жовтня для черги з осіб, що перетинають КПВВ у напрямку непідконтрольної території, доступний лише один з трьох туалетів. Причину, з якої не працюють два інших, співробітникам БФ «Право на захист» дізнатися не вдалося.

Кінцевим пунктом призначення для осіб, що перетинають лінію зіткнення, найчастіше є Бахмут – адміністративний центр Бахмутського району. Бахмут – невелике місто, чисельність населення якого (станом на 2015 рік) складає близько 76 500 осіб.

Інфраструктура міста дозволяє особам, що перетинають лінію зіткнення, скористатися послугами державних установ, нотаріусів і банків, зробити покупки (оскільки ціни в крамницях зазвичай нижчі, ніж на НКУУТ). Безумовно, значна кількість людей, що прямує до Бахмута, спричиняє додаткове навантаження на інфраструктуру і вимагає її розвитку. Зокрема це стосується і громадських вбиралень.

Співробітники БФ «Право на захист» вивчили основні маршрути пересування людей та дізналися, чи є такі необхідні послуги доступними.

Скористатися громадським туалетом можна на території автозаправних станцій, що розташовані як у самому місті, так і на в’їзді до нього. Вбиральні у приміщеннях і на вулиці на станціях загальнодоступні.

На території приміської автостанції, куди прибувають автобуси з КПВВ «Майорське», встановлені платні біотуалети. За можливість скористатися ними, потрібно заплатити 2 гривні. На авто- та залізничному вокзалі є вуличні туалети, але, на жаль, вони не пристосовані для людей з інвалідністю. Стан туалету на автовокзалі поганий, проте його вартість також складає 2 грн.

На центральній зупинці громадського транспорту є платний туалет (3,50 грн), що працює з 7:00 до 20:00. Хоча вхід до туалету обладнано пандусом, кут нахилу та плитка, якою вкритий пандус, ускладнюють користування для людей з інвалідністю.

У лікарні, що розташована неподалік, є туалети для відвідувачів. Навпроти центрального відділення Ощадбанку знаходиться торговельно-розважальний комплекс, в якому є безкоштовний туалет з вільним доступом.

На території центрального ринку є платний туалет. Також платний туалет можна знайти у  сквері в центрі міста (поблизу популярного відділення Ощадбанку). Вхід коштує 3,50 грн, але туалет відкритий лише з 10:00 до 19:00.

Поруч знаходиться ДК ім. Мартинова з безкоштовним туалетом. На жаль, туалет не пристосовано для людей з інвалідністю.

Оскільки велика кількість осіб перетинають лінію зіткнення саме для того, щоб відвідати державні установи, наявність там доступних вбиралень – питання поваги до осіб, що змушені очікувати годинами. Проте в Управлінні пенсійного фонду України міста Бахмут та Управлінні соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації вбиральні потребують ремонту. В УСЗН м. Бахмут хоч і наявна вбиральня для осіб з інвалідністю, але вона зачинена і відчиняється лише після звернення до працівників УСЗН.

Наразі ситуація з громадськими туалетами у Бахмуті викликає менше занепокоєння, ніж у смт. Станиця Луганська. Проте, оскільки серед ВПО, та тих, хто постійно проживає на НКУУТ, відсоток малозабезпечених є доволі високим, недостатня кількість саме безкоштовних вбиралень залишається проблемою, яку необхідно оперативно вирішувати.

Також БФ «Право на захист» звертається до місцевої влади та гуманітарних організацій з проханням звернути увагу на непристосованість як громадських вбиралень, так і загальної інфраструктури міста для осіб з інвалідністю, та закликає об’єднати зусилля задля вирішення ситуації, що склалася.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5323,5340,5341″]

Родина К. мешкає у місті Залізне, що розташоване поблизу лінії зіткнення. Як і багато інших будинків у цьому місті, будинок родини часто зазнає ушкоджень через обстріли: власними силами родина вже двічі міняла вікна, ремонтувала понівечену осколками стіну.

У родині зростають дві донечки-школярки, які щодня змушені робити домашні завдання, сидячи на кухонному табуреті.

Придбати гарні стільці, щоб дівчатка сиділи рівно і не шкодили здоров’ю, родина не може: всі гроші відкладаються на операцію одній із дочок.

Дівчинка має вроджену ваду, через яку у неї  порушені функції дихання та харчування, тож дитина не може самостійно пережовувати харчові продукти. Мати намагається полегшити становище та дрібнить їжу ножем, але все одно ковтання викликає проблеми.

Блендер, який співробітники Слов’янського офісу БФ «Право на захист» передали родині, допоможе дитині принаймні до того часу, поки її не буде прооперовано.

А завдяки новим стільцям, які є гарантією  правильно сформованого хребетного стовпа, обидві дівчинки залишаться здоровими і, хто знає, може навіть ще більше полюблять робити домашні завдання.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

13 вересня Кабмін прийняв постанову №689, що стосується спрощення порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат ВПО і збільшення розміру щомісячної адресної допомоги ВПО, дозволяє отримувати пенсії та соціальні виплати через банкомати будь-яких банківських установ, а не лише через державний Ощадбанк.

БФ «Право на захист» вже наголошував, що постанова №689 не містить деяких механізмів, що дадуть змогу повноцінно функціонувати тим змінам, які передбачені цією постановою.

Водночас ми підкреслювали, що зазначена постанова містить ряд позитивних змін, що стосуються ВПО, які отримують щомісячну адресну допомогу. Адже розмір цієї допомоги для деяких категорій переселенців збільшено і прив’язано до прожиткового мінімуму. Так,  розмір адресної допомоги на сім’ї, до складу яких входять дорослі інваліди або діти з інвалідністю, збільшилася з 2 400 до 3 400 грн.

Проте, як фіксують під час регулярного моніторингу співробітники БФ «Право на захист», на практиці ця норма поки що не реалізується. Причина – відсутність необхідних змін до програмного забезпечення єдиної інформаційної бази даних про ВПО.  Лише після їхнього внесення УСЗН зможе провести перерахунок виплат адресної допомоги таким сім’ям.

Іншим нововведенням, втілення якого й досі не налагоджено, є проведення соціальних виплат  ВПО з інвалідністю I групи та особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовими заявами ПАТ «Укрпошта» з доставкою додому за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб.

Наразі ще немає інформації про укладання договору між Укрпоштою та Міністерством соціальної політики України задля реалізації вищезазначеної можливості.

Отже, з одного боку, постанова №689 у деяких моментах дійсно спрощує життя переселенцям, а з іншого боку – відсутність механізмів функціонування змін, що містяться у ній, нівелює всі зусилля.

Тож БФ «Право на захист» закликає Міністерство соціальної політики України:

1. У найближчий час оприлюднити механізм проходження фізичної ідентифікації отримувачами інших соціальних виплат.

2. Внести зміни до програмного забезпечення ЕБД ВПО, що дозволяють провести перерахунок розміру адресної допомоги сім’ям, які мають на це право відповідно до змін, передбачених постановою №689.

3. На законодавчому рівні закріпити  механізм повідомлення про необхідність, отримання та проходження перевірки особами з обмеженою мобільністю, а саме ВПО з інвалідністю I групи та особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги.

 БФ «Право на захист» вважає, що активне впровадження механізмів реалізації змін напряму впливає на доступ ВПО, у тому числі пенсіонерів та осіб з інвалідністю,  до соціальних послуг та рівень їхнього життя.

Мати власний дім, у якому є гарне всі умови для здорового сну – мрія майже кожного. Але для  багатьох людей гарне ліжко з матрацом це не просто мрія, а гостра потреба. Адже саме ортопедичний матрац дозволяє підтримувати здоров’я хребта і кінцівок, забезпечує профілактику багатьох захворювань і полегшує стан у разі, якщо людина хворіє.

Нещодавно співробітники Харківського офісу БФ «Право на захист» передали ліжка з ортопедичними матрацами двом переселенцям, які мають серозні хвороби і кому якісні ортопедичні меблі дозволять значно поліпшити якість сну.

Андрій Миколайович* – колишній мешканець Луганську. Чоловік  має І групу інвалідності та змушений регулярно проходити процедуру гемодіалізу. За два роки Андрій Миколайович переніс п’ять хірургічних втручань.  Майже весь час чоловік проводить в ліжку, бо у нього не вистачає сил  пересуватися по кімнаті.  До того ж постійно болить спина, а в деяких місцях почали утворюватися пролежні.

Всі гроші витрачаються чоловіком на лікування. Попри важкий психоемоційний стан, Андрій Миколайович пише музику для католицької церкви. Адже колись, у мирному Луганську, він був композитором.

Лариса Петрівна* перемістилася до міста Вовчанськ Харківської області з міста Зоринськ, що у Луганській області.  Вона орендує одну маленьку кімнату, а в іншій кімнаті мешкає господиня будинку. ВПО хворіє на гіпертонію та цукровий діабет, який виник з початком бойових дій через сильне хвилювання. Жінка також має серйозні проблеми з хребтом, її турбує постійний біль у спині. Значна частина доходів Лариси Петрівни витрачається на ліки. Через те, що ВПО спить на старому пружинному ліжку,  її стан постійно погіршується, а останнім часом у жінки майже відсутня чутливість ніг, їй важко пересуватися.

Ми щиро сподіваємося, що нові ліжка не тільки подарують ВПО міцний і здоровий сон, але й забезпечать гарний відпочинок їхнім хворим спинам.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

*Ім’я змінено.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5335,5336″]