Категорія: Новини

Проект «Безпека людини та конфлікт в Україні: локальні підходи і транснаціональні виміри»

Мета проекту:

Проект спрямовано на привнесення нового розуміння складних зв’язків між транснаціональними вимірами конфліктів, людською безпекою та слабкістю держав. Дослідження зосереджено на двох взаємопов’язаних сферах: постконфліктне примирення та зміцнення потенціалу влади на місцевому рівні.

Тривалість: 24 місяці, вересень 2016 р. – вересень 2018 р.

Виконавці проекту:

• Лейденський університет (Нідерланди);
• Європейський Центр Фонду Карнегі за міжнародний мир;
• Український інститут публічної політики (Україна);
• благодійний фонд «Право на захист» (Україна).

Етапи проекту

1. Стартовий семінар. Презентація проекту та обмін ідеями з місцевими науковцями, державними чиновниками, активістами громадянського суспільства та членами міжнародної спільноти. Створення обізнаності щодо проекту та формування інтересу відповідних зацікавлених сторін (9 вересня 2016 р., м. Київ);
2. Дослідницька діяльність (вересень 2016 р.– серпень 2018 р., м. Київ);
3. Два форуми: презентація та обговорення результатів досліджень (восени 2017 р. (напрям досліджень I) та влітку 2018 р. (напрям досліджень II), м. Київ);
4. Науковий семінар для молодих науковців України з провідними фахівцями в Лейденському університеті (весна 2018 року);
5. Завершальний семінар проекту: презентація та обговорення результатів досліджень, з обох напрямів досліджень (серпень 2018 р., м. Київ).

Питання та методи досліджень і дослідницька діяльність

• кабінетні дослідження: визначення теорій та аналітичних рамок, які є відповідними нашому дослідженню, а також проведення огляду наукової та ненаукової літератури з питань, що стосуються, зокрема, людської безпеки, постконфліктного примирення та інституційної реформи. Вивчення відповідної нормативної документації та розробка стратегії робіт на місцях.
• робота на місцях: консультативні наради з основними зацікавленими сторонами у двох регіонах: Одеській та Харківській областях.

Дослідження передбачають два взаємопов’язані напрями:

• перший напрям– вивчення впровадження антикорупційних і децентралізаційних реформ у двох регіонах та наслідків цих реформ за допомогою аналізу нормативних документів та інтерв’ю з посадовими особами місцевого самоврядування, політиками та громадськими діячами.
• другий напрям– вивчення процесу постконфліктного примирення в обох регіонах за допомогою аналізу відповідної документації та інтерв’ю з широким колом громадських діячів, посадовими особами місцевого самоврядування та іншими зацікавленими сторонами.

Очікувані результати проекту

• два резюме, орієнтовані на розробку політики (по одному на кожний напрямок досліджень) з основних питань, які розглядаються в проекті;
• чотири робочі документи (по два на кожний напрямок досліджень), у яких буде зібрано висновки проекту та накреслено наслідки для теорій змін.

У ході проекту також буде підготовлено дві ґрунтовні статті, що базуються на робочих документах. Ці дві статті будуть подані до рецензованих наукових журналів. Публікації будуть пов’язані з подіями проекту. Усі публікації буде здійснено як англійською, так і українською мовами для забезпечення оптимального охоплення і доступності.

Проект фінансується Нідерландською організацією наукових досліджень (NWO-WOTRO).

Матеріали проекту по Одеській області доступні тут

Матеріали проекту по Харківській області доступні тут

 

Аналіз результатів дослідження соціальної адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб в Одеській та Харківській областях. 

Спільні ознаки та принципові відмінності стану інтеграції внутрішньо переміщених осіб в обох областях[boc_img_gallery image_ids=”7647,7648,7649″]

07 грудня 2017 р. у Комітеті Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування відбулася фахова дискусія у рамках круглого столу «Міфи та реальність. Що передбачено державним бюджетом 2018 для забезпечення прав ВПО?».

Під час заходу правозахисники БФ «Право на Захист», які діють в інтересах внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та з метою захисту їх прав та основоположних свобод, спільно з Міжфракційним депутатським об’єднанням «Парламентська платформа майбутнього Донбасу», говорили про забезпечення державою соціально-економічних прав переселенців, відшкодування шкоди за зруйноване майно під час проведення АТО і житлові питання.

Дискусію відкрили співголова міжфракційного депутатського об’єднання «Платорма майбутнього Донбасу» Сергій Тарута, заступник Представника Агентства ООН у справах біженців в Україні Ноель Калхун і адвокаційний координатор БФ «Право на захист» Дарина Толкач.

Під час круглого столу правовий аналітик БФ «Право на захист» Еліна Шишкіна презентувала аналіз Державного бюджету на 2018 рік (№7000) у контексті забезпечення прав і потреб ВПО.

«Зменшення фінансування Пенсійного фонду, у зв’язку з його дефіцитом, дає підстави говорити про те, що підходи держави до вирішення питання із виплатою пенсій особам, які проживають на непідконтрольних уряду України територіях, залишаться незмінними» – констатувала Еліна Шишкіна. «Фінансування щомісячної адресної допомоги  ВПО для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зменшується з 3 263 665,0 тис. грн. у 2017 р. до 3 211 758,6 тис. грн. у 2018 р.» – зазначила правовий аналітик.

«Відсутність механізму фінансування програм відшкодування шкоди за зруйноване житло для ВПО, яке було пошкоджено під час проведення АТО, може призвести до масових скарг до національних судів та Європейського суду з прав людини. Нагадаю, що по обидві сторони лінії зіткнення пошкоджено або зруйновано понад 40 000 тис. будинків» – продовжила аналіз бюджету Еліна Шишкіна.

Еліна Шишкіна звернула увагу і на позитивні сторони головного фінансового документа: «Закладені кошти на програму «Доступне житло» є безумовним позитивом. На ці цілі Державним бюджетом на 2018 р. передбачено 100 млн. грн. Користуватися програмою «Доступне житло» можуть і переселенці. На жаль бюджетних коштів на програму «Власний дім» не передбачено».[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5709,5721″]

– Лягай поруч, доню, нас ніхто не троне, – під час кожного обстрілу повторювала Надія Іванівна. 2014 рік. місто Краснодон Луганської області. Поруч вибухають снаряди, влучили у сусідні будинки, а паралізована жінка як мантру повторює своїй дорослій доньці: «Не бійся, все буде гаразд. ми виживемо».
Надії Надія Іванівна ніколи не втрачала. Життя навчило, що без неї та віри не можна жити на білому світі. Вірила в людей, справедливість, а надіялася тільки на власні сили.
У свої 14 років уже працювала на шахті. Сьогодні звучить дико, але тоді, 1945 року, під лозунгами «Всі сили на відновлення Донбасу!» та «Дівчата, опановуйте гірняцькі професії!», замінивши чоловіків, працювати на шахти йшли жінки та дівчата. Йшли в забій: носили каміння, розбирали и бетонні брили, вантажили залізничні платформи, розчищали завали, а потім опановували гірняцькі професії. Підземний стаж має і Надія Іванівна. Коли йшла працювати на тяжкі роботи, про пенсію не думала, тоді треба було піднімати з руїн Батьківщину…
Надія іванівна має 43 роки стажу. Шахта та акумуляторний завод. Робота, що віднімає здоров’я, але вселяє надію, що діти житимуть краще, адже все це заради їхнього майбутнього… А дітей у Надії іванівни двоє. Вже й самі пенсіонери. Чоловік, теж шахтар, помер 10 років тому.
Минуле дається взнаки. Довгих шість років жінка прикута до ліжка. Інсульт. Коли 2014 року став вибір, виїжджати чи ні, донька покинула роботу, оформила собі пенсію та залишилася з матір’ю. Спершу пенсію матері їй вдалося переоформити на контрольованій Урядом України території, але потім виплати припинили. Через суд пенсію поновлено, кошти перераховано, проте отримати їх може лише Надія Іванівна, з’явившись особисто до «Ощадбанку».

– Я її не довезу. Нащо мені ці гроші такою ціною? Вона не витримає дороги, – говорить донька.
Надія іванівна при пам’яті, все розуміє, мову не відняло. Але рухатися не може… Як їй пояснити, що рішення суду – це ще не запорука, що виконати його можливо? Як розтлумачити, чому донька не може зробити цього замість неї, що довіреність неможливо оформити? Чому??? Це ж її рідна дитина, вона ж про неї дбає… і лежить старенька в своїй рідній оселі, не маючи можливості лікуватися, не маючи гідних умов, без коштів для життя… Але маючи надію, що скоро все зміниться… Не даремно ж вона пережила ту страшну війну ще дитиною, переживе й тепер. «Не бійся, доню, ми виживемо»…

Рішенням суду першої інстанції, що залишене без змін судом апеляційної інстанції, позов пенсіонерки задоволено.
За касаційною скаргою управління ПФУ справа перебуває на розгляді у Вищому адміністративному суді України.
Рішення суду «юридично» виконано – заборгованість перераховано на рахунок пенсіонерки в «Ощадбанку», проте карту заблоковано, отримати пенсію без особистої присутності неможливо.
Справа № 428/6025/17

*Історія про Надію опублікована у збірці “100 Доль”.

До збірки увійшли історії пенсіонерів з Донбасу, яким припинили пенсійні виплати. Судові справи цих переселенців супроводжували чи супроводжують нині юристи Фонду. Правозахисники розказали, з якими саме проблемами під час судового захисту стикаються переселенці, та що потрібно робити для їхнього вирішення.
Під час круглого столу координатор юридичного напрямку БФ «Право на захист» Юлія Трало відзначила: «Збірка «100 Доль» об’єднала історії людей, які попри несправедливі рішення органів державної влади знайшли у собі сили відстоювати своє Конституційне право отримувати пенсію, яку заробили важкою працею».
За словами Анастасії Калашник, керівника регіонального офісу БФ Право на Захист, із загальної кількості звернень до фонду 60 % припадають на проблеми із соціальними виплатами, зокрема пенсіями. Попри таку гостру проблему, що виникла із виплатами переселенцям, у бюджеті на 2018 рік не передбачено ані перегляду системи виплат адресної допомоги, ані системи виплати пенсій пенсіонерам з непідконтрольних українському уряду територій. Також зменшився бюджет на виплати адресної допомоги. У такий ситуації для переселенців конче важлива допомога з боку громадського сектору та міжнародних організацій.
Адвокат Запорізького офісу БФ «Право на захист» Вадим Стремоухов констатував, що у Запорізькій області спостерігається позитивна судова практика вирішення питання нарахування пенсій для ВПО. Суди здебільшого стають на сторону людей, які постраждали у наслідок конфлікту, та надають їм можливість отримувати свої чесно зароблені гроші. Якщо єдиним способом повернути пенсію є суд – треба йти до нього і відстоювати свої права.
Представник УВКБ ООН Ірина Павлик підкреслила, що представництво УВКБ ООН підтримує усі ініціативи та намагання партнерських організацій зменшити кількість тих, хто був несправедливо позбавлений соціальних виплат. Люди не винні у тому, що вони були вимушені переселитись на нові території через конфлікт. Усі вони багато років працювали на розвиток України, а отже заробили свої пенсії та мають право їх отримувати – недопустимо прирівнювати їх до соціальних виплат.

Категорія справ, які пов’язані з відшкодуванням матеріальної шкоди, завданої майну терористичним актом під час проведення антитерористичної операції, складна. Це зумовлено необхідністю ретельного збору документів, отриманням великої кількості інформації від державних органів, а також протиставленням позиції потерпілого фаховим юристам, що відстоюють позицію відповідача,  адже відповідачем у таких справах виступає саме Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України.

«Найбільшою складністю таких справ є наявність невеликої, але водночас неоднорідної та неоднозначної судової практики, – розповідає Герман Петров, адвокат Слов’янського офісу БФ «Право на захист». – Кожна справа має свої особливості. Проте, навіть при дуже схожих обставинах, результат розгляду справ у суді може бути діаметрально протилежним».

У липні 2017 року до Слов’янського офісу БФ «Право на захист» звернувся чоловік, який є власником будинку у м. Слов’янськ. Під час проведення бойових дій в результаті артилерійського обстрілу 12 червня 2014 року його приватний будинок був зруйнований, а сам чоловік разом з сім’єю був вимушений покинути будинок та проживати в іншому місті.

На підготовчій стадії досудового розгляду під час збору інформації адвокатом було зроблено чисельну кількість запитів, а у деяких випадках, через невчасне надання необхідної інформації, навіть потрібно було звертатися із запитами по декілька разів. Нарешті у серпні позовну заяву було подано.

Рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 2 жовтня 2017 року чоловікові відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

29 листопада 2017 року Апеляційним судом Донецької області винесено рішення, яким скасовано рішення Слов’янського міськрайонного суду та позовні вимоги задоволено частково.

Згідно з рішенням суду зобов’язано відшкодувати за рахунок коштів Державного бюджету України матеріальну шкоду, заподіяну терористичним актом, на суму понад 940 тис. грн.

Рішення набрало законної сили з моменту його проголошення.

Однак у правозахисників немає великого оптимізму щодо негайного виконання рішення, адже на разі у судах різних інстанцій знаходиться понад 150 справ, ведення яких забезпечують як приватні адвокати, так і правозахисні організації. Окремі справи вже розглянуто судами апеляційної інстанції, деякі перебувають на розгляді в суді касаційної інстанції.

На сьогодні рішення по жодній із справ не виконано.

Проте правозахисники наголошують на необхідності збору документів, підтверджуючих матеріалів, в тому числі фото, показів свідків тощо, які можуть стати необхідними як при наявності намірів захищати свої права у суді, так і, можливо, при інших обставинах, коли державою буде розроблено механізм компенсації постраждалим за зруйноване житло.

З початком зими стає зрозумілим, що деякі місця компактного проживання (МКП), де мешкають переселенці, не готові до зимового періоду.

Так, гуртожиток у м. Павлоград, що знаходиться на вул. Дніпровській, 571, залишається без опалення на зимовий період. Нагадаємо, що за допомогою БФ «Право на захист» переселенцями було подано відповідну заяву до Міністерства освіти і науки, що є балансоутримувачем МКП. На жаль, у відповідь ВПО було повідомлено про відсутність коштів для ремонту опалювальної системи у гуртожитку.

А ось у гуртожитку міста  Жовті Води (вул. Кропоткіна, 14) в результаті зустрічі співробітників Дніпровського офісу БФ «Право на захист» з заступником міського голови було частково відремонтовано систему опалення, проте дах даного приміщення й досі протікає та потребує капітального ремонту.

Не набагато кращою є ситуація і в МКП, що знаходяться у місті Святогірськ Донецької області. І хоча у МКП «Святі гори» нещодавно опалення було відновлено, у МКП «Сосновий Бор»  вугілля для опалення немає до сьогодні. Користуватися обігрівачами переселенцям небезпечно через стару електропроводку, тож у приміщенні дуже холодно. Існує ризик, що у разі сильних морозів через змерзлі труби мешканці МКП залишаться ще й без водопостачання. Інформації щодо розв’язання проблеми наразі немає.

На жаль, у тих МКП, де відсутнє питання з опаленням, є інші проблеми: неналежні житлові умови, зростання тарифів та вартості за проживання.

Наприклад, у Дніпропетровській області залишається актуальною проблема невідповідності умов проживання у МКП санітарним нормам, у тому числі наявність плісняви у приміщеннях.

У МКП у Златоустівці Донецької області, з 1 грудня вартість проживання за одну особу зросла з 360 грн до 500 грн.

Схожа ситуація й у модульному містечку м. Павлоград, де тарифи за комунальні послуги було підвищено до 500 грн за особу. За словами балансоутримувача, причиною стало загальне підвищення тарифів за комунальні послуги для юридичних осіб.

А у смт. Володимирівка Волноваського району з 10 листопада було підвищено вартість проживання з 346 грн до 530 грн для осіб, які працюють на Великоанадольському вогнетривкому комбінаті, тоді як для решти – з 1 000 грн до 1 500 грн.

Хочемо підкреслити, що розв’язання багатьох проблем, з якими стикаються мешканці МКП, залежить від балансоутримувачів, якими у більшості випадків є місцева влада.

БФ «Право на захист» вважає за необхідне привернути увагу місцевої влади до проблеми, з якими стикаються мешканці МКП та просить вжити необхідних заходів з метою якомога скорішого їхнього вирішення.

Також звертаємо увагу гуманітарної спільноти на проблеми, що існують в МКП, та просимо надати допомогу у разі наявності необхідних ресурсів.

Анастасія разом з родиною була змушена залишити м. Донецьк та переселитися до села Славне Мар’їнського району Донецької області.
Родина обрала це село не випадково, адже саме тут батько мав у власності третину приватного будинку. Важко описати розчарування членів родини, коли на місці, де стояв будинок, вони побачили лише згарище: помешкання було зруйновано артилерійськими обстрілами. Сім’ї не залишилось нічого іншого, як шукати нове житло.

Оплата оренди житла та комунальних послуг виявилися непід’ємним тягарем для родини Анастасії. Тому в березні 2017 р. жінка звернулася до УСЗН Мар’їнської РДА із заявою про призначення адресної допомоги.

Вона керувалася Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».

У червні 2017 року Анастасія народила доньку. Саме тоді вона звернулась до УСЗН із заявою про зміну складу сім’ї для отримання щомісячної адресної допомоги.

Однак Управління соціального захисту населення відмовило жінці у призначені щомісячної адресної допомоги, через наявність у її батька права власності на 1/3 частину будинку.
У вересні 2017 року жінка звернулася до УСЗН із заявою на продовження щомісячної адресної допомоги на наступне півріччя, однак знову отримала відмову.

Після невдалих спроб відновити справедливість жінка звернулася за правовою допомогою до юристів Маріупольського офісу БФ «Право на захист», які підготували адміністративний позов до суду.
«Наявність у власності житлового приміщення у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, не є підставою для відмови у виплаті щомісячної адресної допомоги, – зазначила юрист БФ «Право на захист» Любов Лисенко. – Разом з тим, при винесенні рішення УСЗН не звернуло уваги на те, що с. Славне Мар’їнського району Донецької області віднесено до переліку населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення. Крім того, будинок у період з вересня 2014 року по лютий 2015 року був пошкоджений під час бойових дій від артилерійських обстрілів, що підтверджується Актом обстеження технічного стану домоволодіння».
Під час розгляду справи у суді, УСЗН у добровільному порядку сплатило жінці всю заборгованість з березня 2017 року та поновили виплату і на наступний період.

На жаль, такі історії непоодинокі. Тож юристи радять переселенцям звертатися за кваліфікованою юридичною допомогою до БФ «Право на захист» та відстоювати свої права.

БФ «Право на захист» вже другий рік поспіль здійснює моніторингові візити до всіх діючих українських КПВВ з метою недопущення порушення прав осіб, як перетинають КПВВ, та надання консультацій з питань українського законодавства та роботи державних органів.

З червня 2017 року моніторингові команди почали проводити масштабне опитування тих, хто перетинає КПВВ, задля збору інформації про складнощі, із якими людям приходиться стикатися впродовж таких подорожей. Тому співробітники БФ «Право на захист» знають, що відбувається на пунктах перетину в будь-які порі року за будь-якої погоди. Саме базуючись на спостереженнях моніторів, ми склали перелік порад подорожуючим, як допоможуть більш комфортно та безпечно перетнути КПВВ.

ПРОГНОЗ ПОГОДИ

Вирушаючи у подорож, радимо перевірити прогноз погоди у тому населеному пункті, куди ви прямуєте, а також у населеному пункті поблизу КПВВ, через який ви плануєте перетинати лінію зіткнення. Так, для подорожуючих через КПВВ «Новотроїцьке» ми радимо перевірити проноз погоди у Волновасі, а через КПВВ «Майорське» – у Горлівці або Бахмуті. Практика доводить, що іноді погода буває дуже різною, і на КПВВ особи, які подорожують, не маючи відповідного одягу або парасольки можуть потрапити у дуже некомфортне становище.

  ТЕПЛИЙ ОДЯГ ТА ВЗУТТЯ

Ця порада особливо актуальна для тих, хто перетинає КПВВ у пішохідному коридорі, тобто як пішохід. Як відомо, найбільше часу при такому типу перетину КПВВ витрачається саме на очікування – перевірки документів або приїзду автобусу. Зважаючи на холодний період та можливі несприятливі погодні умови, ми рекомендуємо одягати теплий верхній одяг (бажано непромокаючий) та взувати тепле взуття на товстій підошві (що захистить вас також від бруду на доріжках). Ми радимо взувати взуття із надійними протекторами на підошві, яке вбереже вас від ожеледиці. На жаль, здебільшого місця висадки пасажирів з автобусів та доріжки для пішоходів не чистяться у разі обледеніння, і тому вони можуть бути особливо небезпечними для літніх людей.

  НЕПРОМОКАЮЧИЙ ОДЯГ, ПАРАСОЛЬКИ АБО НАКИДКИ-ДОЩОВИКИ

Саме зараз такий період, коли погода буває дуже мінливою, і вранішній туман може перетворитися на дощ. Тому ми наполегливо радимо кожному подорожуючому мати при собі поліетиленову накидку-дощовик, яка не займе багато місця у вашій ручній поклажі, проте вбереже від промокання у разі настання дощу.

  ЗАПАС ЇЖІ

Перетин КПВВ – дуже часто справа непередбачувана і повна різних ризиків. Вирушаючи із свого будинку у бік КПВВ, люди, на жаль, не мають впевненості, коли саме вони приїдуть до місця призначення і чи станеться це тієї ж доби. Тому ми радимо подорожуючим мати із собою певний запас їжі, достатній на період подорожі (бажано, щоб такий запас перевищував звичайні потреби подорожуючого у їжі, тоді він може стати у нагоді у разі, коли не вдасться перетнути КПВВ впродовж 1 дня).
Останнім часом ми фіксуємо повідомлення, де люди скаржаться на дуже довгий час очікування для перетину пропускних пунктів на підконтрольній території поблизу Микитівки (Горлівки) та Олександрівки (Донецьк). Тому ця порада є особливо актуальною для тих, хто планує перетинати лінію зіткнення через зазначені пропускні пункти.

   ВЛАСНА КРУЖКА (ідеально – термокружка).

Поблизу всіх українських КПВВ функціонують намети Державної служби із надзвичайних ситуацій (ДСНС), де можна перепочити, зігрітися та випити гарячого чаю. На жаль, не завжди намети ДСНС мають достатньо пакетиків чаю або одноразових стаканчиків. Тому, ми радимо мати при собі свою особисту кружку – так ви гарантовано зможете випити зігріваючий напій, оскільки ви не будете залежати від наявності стаканчиків.
! На деяких КПВВ співробітники ДСНС повідомили про брак чаю та стаканчиків. Тому БФ «Право на захист» звертається до гуманітарних організацій та усіх небайдужих надати у разі можливості таку допомогу до наметів ДСНС.

  ЛІХТАРИК

Оскільки зараз КПВВ працюють до 17.00, а сутеніти починає вже після 15-ої години, то є ризик, що перетинати КПВВ доведеться у пітьмі. Як раніше повідомляв БФ «Право на захист», коридори для очікування та руху пішоходів у темний час доби не освітлюються з питань безпеки. Це, так само, створює небезпеку під час перетину КПВВ у сутінках – можна послизнутися на кризі, наступити на каміння або перечепитися через бетонні блоки, що у певних місцях загороджують прохід.

  ЛІКИ

Якщо ви – особа похилого віку або маєте хронічні захворювання, обов’язково майте при собі на час подорожі запас необхідних вам ліків. Ця порада особливо актуальна для гіпертоніків та тих осіб, як супроводжують маленьких дітей.

  ЯКЩО ВИ ЗМЕРЗЛИ

В такому випадку ви можете звернутися до намету ДСНС, де ви можете зігрітися, перепочити та випити гарячий напій. Ці намети – синього кольору, зазвичай знаходяться лише поблизу одного боків українських КПВВ. З настанням холодного періоду року там працюють повітряні пушки, тому там ви гарантовано зможете зігрітися.

Також зігрітися можна у модулях гуманітарних організацій, які здійснюють свою роботу на українських КПВВ. Так, на КПВВ «Майорське», «Мар’їнка» та «Новотроїцьке» допомагають зігрітися у модулях Première Urgence Internationale, а на КПВВ «Станиця Луганська» – у модулі Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

  ЯКЩО НА КПВВ ВАМ АБО ОСОБАМ ПОРУЧ СТАЛО ЗЛЕ

Якщо комусь стало зле з боку в’їзду на КПВВ, обов’язково сповістить про це співробітників Державної прикордонної служби України (ДПСУ), які знаходяться біля шлагбаума. Вони, використовуючи засоби зв’язку, оперативно викличуть медиків.

Також можна самостійно звернутися до намету ДСНС, де співробітники дадуть вам можливість перепочити, а в той час викличуть бригаду медиків. А на КВВВ «Гнутове», «Майорське» та «Станиця Луганська» у наметах ДСНС постійно чергують фельдшери, які також зможуть надати першу допомогу.
Також можна звернутися до найближчих модулів Première Urgence Internationale та  Міжнародного Комітету Червоного Хреста, в яких чергують медики та наявні необхідні для надання першої допомоги медикаменти.

Головне, не затягувати із запитом на медичну допомогу: потрібно повідомити співробітникам КПВВ та оточуючим вас у черзі людям про погіршення самопочуття та відвідати модуль медиків якомога швидше.

  ЗБЕРІГАЙТЕ СПОКІЙ

Безумовно, перетин КПВВ справа не з легких, яка супроводжуються багатьма непростими випробуваннями та конфліктними ситуаціями. І як-то кажуть, нерви не витримують… БФ «Право на захист» закликає усіх подорожуючих поводитися один з одним ввічливо та толерантно, надаючи необхідну підтримку тим, хто її потребує. Якщо ви можете, будь ласка, допоможіть людям похилого віку донести їхній багаж до або з автобусу, підтримайте їх на слизьких доріжках. Доброзичливість та взаємодопомога обов’язково зроблять вашу подорож якщо не простіше, то хоча б більш емоційно комфортною.
У разі виникнення конфліктів або спірних ситуацій БФ «Право на захист» радить звертатися до працівників Прикордонної та Фіскальної служб, які вирішать її відповідно до законодавства України та внутрішніх інструкцій.

Про решту складнощів під час перетину КПВВ ви можете повідомляти безпосередньо БФ «Право на захист» за телефонами інформаційної лінії:

+38 (098) 597 64 72
+38 (099) 507 50 90
+38 (063) 496 80 88

Дослухайтесь до наших порад, і подорож через КПВВ стане для вас та ваших рідних більш комфортною та безпечною![boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5704,5703,5702″]

У Краматорську співробітники Слов’янського офісу БФ «Право на захист» провели семінар «Захист соціально-економічних прав внутрішньо переміщених осіб та постраждалого від конфлікту на Сході країни населення» для співробітників Краматорського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та представників бюро.

Керівник офісу Дар’я Дмитренко, юристи Ганна Букрєєва, Дмитро Ганіч та Володимир Орехов під час семінару ділилися практикою БФ «Право на захист», обговорили особливості національного та міжнародного законодавства, а також труднощі, з якими стикалися колеги у повсякденній практиці.

Учасники заходу дізналися про особливості захисту порушених прав пенсіонерів з числа ВПО, які отримали реєстрацію місця проживання на контрольованій Урядом України території, розглянули вимоги щодо призначення пенсії на пільгових умовах та нормативно-правові акти, які регулюють  її призначення, ознайомилися з питаннями  щодо захисту ВПО, яким зупинили виплату пенсії на підставі норм Постанови КМУ №365 від 08.06.2016 року «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», розібрали практику ЄСПЛ,  та обговорили алгоритм дій у разі припинення виплати пенсії.

Також були порушені важливі теми отримання компенсації за пошкоджене/зруйноване житло та статус дитини, постраждалої в результаті бойових дій.[boc_img_gallery columns=”4″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5664,5691,5692,5693″]