Категорія: ЗМІ про нас

Київ – Президент Петро Порошенко 7 листопада підписав закон, який запроваджує кримінальну відповідальність за незаконний перетин кордону – до восьми років позбавлення волі. Верховна Рада ухвалила його ще в середині жовтня після палких дебатів і попри критику правозахисників. Радіо Свобода зібрало різні погляди щодо того, що саме зміниться і для кого.

За перетин українського кордону поза офіційними пунктами пропуску або без відповідних документів законопроект 7017 передбачає до трьох років позбавлення волі.

Відповідно до опублікованого на сайті Верховної Ради тексту, ця норма починає діяти, якщо перетин кордону відбувається з метою заподіяння шкоди інтересам України або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками силових відомств держави-агресора.

Якщо правопорушення відбувається повторно або групою осіб санкція стає жорсткішою – від 3 до 5 років, а якщо при цьому застосовується насильство – від 5 до 8 років.

Раніше за незаконний перетин кордону в Україні передбачалась тільки адміністративна відповідальність, а цього недостатньо, пояснює депутат від «Народного фронту» Антон Геращенко, який входить до профільного для згаданого законопроекту парламентського комітету щодо правоохоронної діяльності. Тому він згадану ініціативу сприймає прихильно.

«Якщо ви хочете приїхати в Україну з миром, то їдьте у контрольно-пропускний пункт, покажіть ваші документи і будьте здорові на території нашої держави. Якщо ж людина незаконно перетнула кордон, була затримана на території України, і немає підтвердження законності перетину нею кордону, то вона буде нести кримінальну відповідальність», – зазначає депутат.

Водночас, коли законопроект розглядали у другому читанні, у багатьох депутатів були до нього зауваження. Зокрема, критично висловлювався і пропонував правки позафракційний депутат Юрій Левченко.

На його переконання, потрібно було запровадити кримінальну відповідальність за будь-який незаконний перетин кордону, встановивши відповідну градацію тяжкості правопорушення. Натомість ухвалений документ Левченко називає «позитивною бутафорією».

«Цей законопроект – і в першому, і в другому читанні після правок – прописаний так, що ніхто жодного покарання не понесе. Тому що там прописане оціночне судження, що кримінальну відповідальність тільки ті особи несуть, які перетнули незаконно кордон з метою заподіяння певної шкоди інтересам України. А це означає, що жоден суд нікого не притягне до кримінальної відповідальності, бо неможливо довести в суді, яка у кого в голові була думка», – зауважує депутат.

Норму про «мету заподіяти шкоду інтересам України» критикують і правозахисники. Справа в тому, що норма про адміністративну відповідальність за незаконний перетин кордону продовжуватиме діяти паралельно, при чому – формулювання обох статей майже однакові, пояснює адвокаційна координаторка благодійного фонду «Право на захист» Дарина Толкач.

«Єдиною ознакою, яка буде відрізняти адміністративне правопорушення від кримінального, є мета цього правопорушення. І тут виникає питання, як будуть кваліфікувати наші правоохоронні органи дії особи, як будуть доводити мету її дій», – каже вона.

Хто потрапляє під загрозу на практиці?

Є три групи осіб, до яких можуть застосувати кримінальну відповідальність: громадяни або піддані держави-агресора, особи, яким заборонили в’їзд в Україну, а також інші особи, які діють з метою заподіяти шкоду інтересам України.

До третьої групи цілком можуть потрапити жителі непідконтрольних Києву територій, припускає Дарина Толкач.

«Скажімо, у Луганській області є тільки один пункт пропуску через лінію розмежування у Станиці Луганській – і він піший. І ті особи, які обмежені у можливості пересуватися, фактично не можуть подолати цей шлях. Для того, щоб потрапити на підконтрольну Україні територію автомобілями через контрольний пункт пропуску «Мілове» (розташований на українсько-російському кордоні – ред.), що фактично означає незаконний перетин українського кордону з боку Росії (тому що перед тим треба виїхати в Росію через неконтрольовану ділянку кордону – ред.)», – каже вона.

Навіть зараз, за її словами, щодо людей, які в’їжджають через Мілове, складають протоколи про адміністративне правопорушення.

Це саме стосується і Криму: якщо встановлять, що людина в’їжджає на територію півострова (наприклад, через Керченський міст) саме з метою заподіяння негативних наслідків інтересам України або вона є російським військовим чи силовиком, зауважує Толкач.

«На сьогоднішній день я б кваліфікувала це питання все ж як адміністративне правопорушення. Але, зважаючи на додаткові правові норми, що регулюють статус анексованого Криму, там є додаткові санкції, пов’язані із визнанням особи персоною нон-ґрата і так далі», – зазначає вона.

Окрім того, за словами експерта, під загрозою опиняються шукачі притулку в Україні. Зокрема, йдеться про вихідців із Росії та пострадянських країн, змушених покинути батьківщину через політичні переслідування, говорить вона.

«Здебільшого перетин кордону відбувається саме на незаконній підставі, тому що люди у досить складній ситуації змушені миттєво ухвалити рішення покинути країну походження і не встигають оформити відповідним чином документи. І якщо людина, перетинаючи кордон з метою отримання міжнародного захисту, підпадатиме під кримінальну відповідальність, це фактично позбавлятиме людину можливості отримати такий захист, тому що наявність кримінального переслідування є підставою для відмови у наданні такого захисту. Така правова колізія», – зауважує Толкач.

За словами юриста, ініціатори законопроекту запевняли, що він буде застосовуватися до російських військових і найманців. Але, на її думку, питання порушення державного суверенітету регулюється також іншими нормативно-правовими актами, тому окремо цю норму створювати було недоцільно. Між тим, визнає Дарина Толкач, згаданий документ підписали буквально щойно, тому про практику його застосування поки що рано говорити.

Радіо Свобода

Пенсионный фонд Украины уплатил 9 миллионов 328 тысяч гривен судебных сборов по искам, поданным переселенцами Донбасса.

Всего за последние два года из-за нарушений прав на получение пенсий в суды было подано около 4 тысяч исков от ВПЛ, сообщила на презентации в информагентстве УНІАН правовой аналитик БФ «Право на захист» Анастасия Одинцова.

По словам Анастасии Одинцовой, в 90% случаев при рассмотрении дел о приостановке пенсионных выплат переселенцам суд принимает решение в пользу ВПЛ.

«В Украине есть законодательная, исполнительная и судебная власти, — заявила Анастасия Одинцова. — Согласно решениям судов, права переселенцев на пенсию законодательно защищены, а действия Пенсионного фонда Украины являются незаконными. То есть, исполнительная власть пытается узурпировать всю власть и игнорирует нормы Конституции о верховенстве права, пытаясь подменить законодательство Украины нормами подзаконных нормативных актов».

Правозащитница отметила, что свои действия по созданию бюрократических элементов, мешающих гражданам реализовать свое право на пенсию, Кабмин объясняет «усилением адресности» и «сохранением бюджета».

«Кабмин поясняет, что нормы Постановления 365 позволяют „усилить адресность“ и беречь бюджет, но Пенсионный фонд только на оплату судебных сборов по пенсионным делам потратил 9 миллионов 328 тысяч гривен, — заявила Анастасия Одинцова. — Это не защита прав и не экономия бюджета, а бессмысленная трата бюджетных средств на судебные дела, которые заранее проигрышны».

По словам правозащитницы, с 2018 года суды Украины будут рассматривать дела пенсионеров-ВПЛ о нарушениях прав на пенсию в упрощенном порядке.

«В прошлом году один из судов Донецкой области подал в Верховный суд дело по поводу приостановки выплаты пенсии переселенцу, с просьбой рассмотреть это дело, как образцовое, чтобы впредь рассматривать такие дела в упрощенном порядке, — сообщила Анастасия Одинцова. — Верховный суд признал действия Пенсионного фонда по приостановке выплат пенсий ВПЛ — противоправными. И с мая 2018 года каждый переселенец, которому прекращают выплачивать пенсию может обращаться в суды и его дело будет рассмотрено в сжатые сроки, в упрощенном порядке. ВПЛ могут рассчитывать на позитивные решения судов».

ИА «Вчасно»

3 травня 2018 року Верховний Суд завершив розгляд зразкової справи щодо оскарження припинення виплати пенсії і її поновлення пенсіонеру-переселенцю (внутрішньо переміщеній особі, скорочено — ВПО) і ухвалив рішення, яким задовольнив позовні вимоги в повному обсязі і зобов’язав поновити виплату пенсії з квітня 2017 року. Про те, чому це рішення стосується кожного Олег Тарасенко, старший стратегічний юрист БФ «Право на захист», розповів у авторській статті для агентства «МедіаПорт».

Управління Пенсійного фонду України подало апеляційну скаргу на рішення Верховного Суду від 3 травня 2018 року, а 4 вересня Велика Палата Верховного Суду відхилила подану апеляційну скаргу, залишивши рішення Верховного Суду від 3 травня без змін. Докладніше про зміст рішення — нижче. Спочатку філософський відступ.

На жаль, держава через політиків і чиновників вже понад чотири роки бойових дій на Сході України грає у небезпечну гру — створює переселенцям, як і мешканцям окупованих територій, імідж колаборантів, ворогів і зрадників.

Чиновники високого рангу дозволяють собі в публічних виступах стверджувати, наприклад, що всі мешканці окупованих територій фінансують терористів зі своїх пенсій. Таким чином, в українському суспільстві сформована думка, що ці люди не заслуговують на пенсійні виплати від України (хоча Президент постійно в виступах наголошує, що Україна не покине мешканців окупованих територій).

Така політика не тільки розколює суспільство сьогодні (нагадаю, що до квітня 2014-го року східні території були найбільш заселеними, тобто значна частина українців походить саме звідти), але і формує конфлікт з великими наслідками у майбутньому.

Майже всі найжахливіші збройні конфлікти ХХ століття починались з поділу людей політиками на «правильних» і «неправильних». Хоча у підсумку страждали всі.

З точки зору права, а також українських законів, заборонено навішувати ярлики на групи осіб за будь-якою ознакою. Навіть якщо серед усіх 1000 мешканців умовного села Іванково 999 — терористи (і це було встановлено вироками судів), не можна казати, що всі іванківці — терористи.

Крім того, в Україні, на щастя, існує презумпція невинуватості — поняття, яке є невід’ємною складовою правової системи кожної демократичної держави. У двох словах це означає, що кожна особа є невинуватою у вчиненні кримінального злочину, поки протилежне не встановлене вироком суду, що набрав законної сили.

Чотири з половиною роки тому українці обрали європейський шлях. «Європейські цінності» — це не хороші дороги і високі пенсії, а перш за все — ставлення до людей, повага до їх прав і свобод. Це життя за справедливими і рівними для всіх правилами. Повага до меншин, а також їх поглядів, релігії, мови, кольору шкіри тощо. Хороші дороги і добробут — це похідні, які неможливі у суспільстві, у якому частина населення вимушена проходити сім кіл пекла для отримання пенсії, гарантованої Конституцією і законами України.

Держава, створивши перепони для отримання пенсій переселенцям і мешканцям окупованих територій, у будь-який момент може назвати нову частину суспільства «неправильним». Власне, нещодавно пенсії було обмежено колишнім працівникам міліції, хоча закон цього не передбачає. Наступним може стати будь-хто.

Згадана справа, на жаль, є типовою і повсякденною проблемою для сотень тисяч пенсіонерів.

Пенсійні виплати зупиняють постановами КМУ (що суперечать законам), «списками СБУ» (і інших органів), а також з будь-якої підстави, яку ще нещодавно неможливо було б придумати.

Так, пенсіонерці, яка через бойові дії переїхала до Бахмутського району Донецької області з міста Донецька, припинили виплату пенсії 1 квітня 2017 року на підставі «верифікації за списками СБУ». Восени 2017 року жінка звернулася до юристів БФ «Право на Захист» з метою отримання правової допомоги. Юридичною командою було подано позовну заяву про визнання припинення виплати пенсії незаконним і поновлення виплати пенсії, починаючи з 1 квітня 2017-го. Суд, до якого надійшла позовна заява, передав справу на розгляд до Верховного Суду як зразкової, оскільки в провадженні суду знаходиться більше 200 аналогічних. Номер справи — 805/402/18-а.

Майже всі судові справи щодо оскарження дій органів ПФУ закінчувались на користь пенсіонерів. І ось 4 вересня Верховний Суд поставив крапку у судовій частині цієї історії — органи ПФУ не мають права зупиняти пенсійні виплати з не передбачених законом підстав.

Така очевидна, здавалося б, істина, однак знадобилося майже півтора року, щоб пенсіонерка-вчителька отримала надію на отримання своєї пенсії. Проте пенсійні виплати продовжують зупиняти іншим пенсіонерам. І хоча відтепер кожний судовий спір з цього приводу гарантовано має бути вирішений на користь переселенця у так званому спрощеному порядку (без виклику сторін за відносно короткий строк), на даний момент не помітно змін у державній політиці щодо цього питання.

Якщо комусь це рішення здається неправильним або непатріотичним, пропоную поставити собі питання: ви хочете жити в країні, де панує верховенство права чи верховенство сили? Де чиновники користуються законами чи «поняттями»?

Велика Палата Верховного Суду — це істина останньої інстанції в питаннях виплати пенсій переселенцям. І при всіх проблемах українського правосуддя ми маємо радіти тому факту, що ВС мав волю піти всупереч державній політиці, бажанням Кабінету Міністрів України і захистив гарантовані Конституцією і законом права. Бо сьогодні це права переселенців,  а завтра — будь-кого з нас.

Держава Україна створила юридичну колізію, яка дозволяє регіональним управлінням соцзахисту не виконувати судові рішення та порушувати конституційні права громадян, лишаючи переселенців гарантованих пенсійних виплат.

Таку думку висловила в інтерв’ю MRPL.CITY правовий аналітик БФ «Право на захист» Анастасія Одінцова, коментуючи ситуацію з перевірками переселенців у Маріуполі.

Нагадаємо, нещодавно Маріупольська Служба Новин на телеканалі МТБ розповідала, що біля Департаменту соціального захисту населення у Маріуполі зібрався натовп переселенців. Люди були вкрай обурені тим, що соціальні інспектори продовжують перевіряти їх за фактичним місцем перебування та заздалегідь про свій візит не попереджають. Не заставши людину вдома, органи соцзабезпечення погрожують позбавити таку особу пенсії та інших соціальних виплат.

Правовий аналітик Анастасія Одінцова пояснила, що створена юридична колізія полягає у тому, що Київський апеляційний адміністративний суд своїм рішенням від 4 липня 2018 року скасував деякі пункти 365 Постанови Кабміну, які зобов’язують проводити перевірки внутрішньо переміщених осіб за фактичним місцем перебування, але не скасував акти перевірок переселенців вдома. Тобто, аби переселенець і надалі отримував пенсію, інспектор соціальної служби повинен перевірити житлово-побутові умови ВПО та скласти акт – саме так зазначається в роз’ясненнях Мінсоцполітики, які було надіслано в усі управління соцзахисту. Однак Анастасія Одінцова розповіла про те, що в різних регіонах роз’яснення Мінсоцполітики тлумачать кому як заманеться.

«Зараз, на жаль, склалася така практика, що на місцях роз’яснення Мінсоцполітики щодо проведення перевірок переселенців трактується неоднозначно. В деяких регіонах інспектори взагалі не виходять на перевірки, в інших – інспектори управління соцзабезпечення домовляються по телефону із переселенцями, аби вони прийшли, написали заяву та домовились про дату та час перевірки», – повідомила Анастасія Одінцова.

Наразі в регіонах масово фіксуються випадки, коли переселенців примушують проходити  додаткові перевірки після кожного перетину лінії розмежування. Як бути тим людям, які вимушені їздити на непідконтрольну територію, наприклад, щоби провідати родича-інваліда або за інших невідкладних обставин. Що тоді відбувається? Людина перетнула лінію розмежування та автоматично попала в списки програми «Аркан», далі ці списки потрапляють до Пенсійного фонду та органи соцзабезпечення можуть тимчасово зупинити виплати. Цій людині повідомляють, що їй необхідно в короткий термін з’явитися за місцем реєстрації. Але це, каже правовий аналітик, незаконно, такі дії суперечать нормам законодавства.

«Слід нагадати, що, згідно із законодавчими нормами, особа має можливість перебувати на непідконтрольній території 60, а в деяких випадках 90 днів, і лише якщо цей термін перебільшено, після скасування довідки переселенця, виплати можуть бути припинені. Однак на практиці вже саме перетин лінії розмежування є приводом для припинення соціальних виплат, у тому числі пенсій», – роз’яснює Анастасія Одінцова.

Вона наголошує, що автоматичне призупинення виплат у таких випадках – це  неприпустиме порушення прав переселенців з боку Пенсійного фонду. Згідно з законом, переселенці мають проходити фізичну ідентифікацію один раз на півроку, але на практиці виходить, що після кожного виїзду на непідконтрольну територію. Якщо переселенець не пройшов повторну перевірку, йому призупиняють виплати. Щоби відновити пенсію, необхідно звернутися із заявою і чекати, поки інспектори прийдуть, аби перевірити умови фактичного проживання. Іноді таку перевірку можна чекати декілька тижнів, а час спливає – і виплата пенсії відкладається на наступний місяць. Так, з одного боку, держава економить бюджетні кошти Пенсійного фонду, а з іншого – накопичує пенсійні борги переселенців. І коли люди отримають гарантовані Конституцією виплати – невідомо. Бо у квітні Кабінет Міністрів прийняв Постанову №335, яким припиняються виплати заборгованостей по пенсіях переселенцям до появи окремого порядку. Наприклад, якщо вам перестали платити пенсію в травні, документи на відновлення ви подали в червні, а фактичне відновлення виплат відбулося в липні, то свою пенсію за травень і червень ви не отримаєте. Адже окремого порядку отримання заборгованості, за словами правового аналітика, досі не існує і коли він з’явиться – невідомо.

Читайте також: Переселенцы с инвалидностью из Донбасса смогут стать на квартирный учет

Слід зазначити, що створена юридична колізія призвела до того, що з квітня по червень 2018 року майже 100 тисяч переселенців втратили пенсії через невиправдані обмеження. Про це 19 вересня під час брифінгу в Києві заявила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер, представляючи Доповідь про ситуацію з правами людини в Україні.

Фіона Фрейзер також відмітила, що ООН вітає рішення Верховного Суду від 4 вересня, згідно з яким, практика відмови відділеннями Пенсійного фонду сплачувати пенсії тимчасово переміщеним особам визнана незаконною. При цьому Фрейзер підкреслила, що в ООН вважають – необхідно змінити всю процедуру виплати пенсій.

«Право на пенсію не може бути пов’язано з реєстрацією як ВПО», – зазначила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

Правовий аналітик Анастасія Одінцова вважає, що управління соцзабезпечення на місцях повинні вимагати від Мінсоцполітики додаткових роз’яснень щодо перевірок – чи потрібно їх взагалі проводити. Вона нагадала, що персональна пенсія – це не соціальна допомога держави, а власність пенсіонера, гарантована йому ст. 46 Конституції України. Законодавство також чітко визначає випадки, при яких можливо припинення пенсій і у цьому переліку не існує ніяких списків СБУ чи перевірок за місцем проживання, тому тут, безумовно, є порушення конституційних прав. А щодо невиконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду з приводу незаконності перевірок, то, за її думкою, Пенсійний фонд належить до виконавчої влади і тому зобов’язаний виконувати рішення судової влади. Адже у тих випадках, коли рішення суду не виконується, законодавством передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Матеріал підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки НФ на підтримку демократії NED.

MRPL.CITY

Велика палата Верховного суду України поставила крапку в питанні, яке хвилювало сотні тисяч пенсіонерів із числа переселенців: чи мають право чиновники припиняти виплату пенсій, якщо переселенець за фактом не живе на підконтрольній території Україні. Згідно з рішенням української Феміди, позбавити пенсіонера виплат, навіть якщо він повернувся жити в окупацію, працівники Пенсійного фонду не можуть. Що буде означати рішення Верховного суду для простих українців і чи доведеться державі шукати додаткові кошти для виплат пенсій, розбирався “Апостроф”.

Зразкове рішення

Фабула судової тяжби наступна: чиновники бахмутського управління Пенсійного фонду в квітні минулого року призупинили виплату пенсії позивачу-переселенцю на підставі так званих “списків СБУ”. Нібито Служба безпеки повідомила в Пенсійний фонд, що позивач перетнув лінію розмежування, повернувся жити на окуповану територію, а значить, ніякий він не переселенець і отримувати пенсію не має права. Така опція дійсно передбачена постановою Кабміну №365 від 8.06.2016.

У січні 2018 року позивач звернувся до Донецького окружного адмінсуду, щоб оскаржити рішення Пенсійного фонду. Там вирішили відразу передати справу до Верховного суду, щоб її розглянули як зразкову, адже в Донецькому окружному адмінсуді на той момент накопичилося 226 подібних справ. У травні колегія суддів Касаційного адміністративного суду винесла рішення – позбавлення переселенця пенсії не є законним.

Аргументи Верховного суду були залізними. По-перше, сам статус внутрішньо переміщеної особи не може звужувати обсяг конституційних прав громадянина України, а навпаки – дає йому додаткові права: доступ до житла, спеціальних адресних держпрограм, правової допомоги. По-друге, питання пенсійного забезпечення регулюються виключно законами України (так записано в Конституції), а не підзаконними актами Кабміну. А в законі “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” нічого не сказано про те, що виплати можна призупинити через “проведення верифікації за списками СБУ”. Нарешті, згідно з конституційними принципами, держава зобов’язана гарантувати право на виплату пенсії незалежно від того, де проживає громадянин.

Однак чиновників Пенсійного фонду не влаштувало таке рішення, і вони подали апеляційну скаргу у Велику палату Верховного суду. Перегляд справи закінчився на початку вересня, але постанова залишилася без змін.

Закон вище постанов

А тепер – що це означатиме на практиці. Стаття 49 закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” передбачає лише кілька “залізних” випадків зупинки виплат: якщо пенсію призначили на підставі недостовірних документів, якщо пенсію не забирали шість місяців або якщо пенсіонер помер. До 2009 року виплати могли скасувати, якщо пенсіонер виїжджав жити за кордон, але потім Конституційний суд визнав, що ця норма суперечить головному закону країни.

“Таким чином, припинення виплати пенсії переселенцям з будь-якої причини, яка не передбачена законом, наприклад, на підставі якихось списків або постанов Кабміну, є незаконною, і суди мають подібні позови пенсіонерів задовольняти“, – пояснює “Апострофу” старший стратегічний юрист благодійного фонду “Право на захист” Олег Тарасенко.

Щоправда, та обставина, що пенсіонери з числа переселенців стануть вигравати в судах справи, ще не означає, що місцеві органи Пенсійного фонду відмовляться від практики “напівзаконного” призупинення виплат. Розрахунок очевидний: далеко не кожен пенсіонер піде в суд. Якщо піде – пенсія повернеться, а якщо ні…

Артур Гор

Проблемы с пенсиями у переселенцев появились в 2016 году с принятием скандального Постановления 365 и появлением “списков СБУ”. И с тех пор вынужденные переселенцы должны были проходить через постоянные проверки и верификации, чтобы не лишиться пенсии. Но даже это не гарантировало им того, что выплаты не будут прекращены, и с каждым разом правительство придумывало новые ограничения (получение пенсий только в “Ощадбанке”, прекращение выплат пенсионных долгов за предыдущие периоды и так далее). В настоящее время переселенец может лишиться пенсии даже за то, что попал в больницу именно в тот момент, когда на дом пришла проверка. И даже больничная выписка не является аргументом для Пенсионного Фонда, – чтобы немедленно восстановить выплаты переселенцам приходится идти в суд.

За последнее время есть уже два серьезных решения, когда суд стал на сторону переселенцев и признал дискриминационную политику правительства в отношении ВПЛ незаконной.

Так, 4 июля 2018 года Киевский апелляционный суд отменил нормативные акты Кабинета министров, которые обязывают переселенцев проходить проверки для выплаты пенсий. Но чиновники всё же нашли лазейку, чтобы проверки продолжались.

Совсем недавно Большая Палата Верховного Суда отклонила апелляцию управления Пенсионного фонда и оставила в силе образцовое решение Верховного Суда как суда первой инстанции, согласно которому прекращение выплат пенсий переселенцам на основаниях, не предусмотренных Законом Украины “Об общеобязательном государственном пенсионном страховании” (в том числе и по так называемым “спискам СБУ”), считается незаконным.

Но несмотря на судебные решения, переселенцы живут как на пороховой бочке, поскольку Пенсионный фонд в любой момент может прекратить выплаты по надуманным причинам.

О том, с какими проблемами продолжают сталкиваться переселенцы в вопросе выплат пенсий и как с ними справляться, “ОстроВ” побеседовал с координатором по оказанию правовой помощи Благотворительного Фонда “Право на защиту” Юлией Трало.

– Насколько сейчас актуален вопрос прекращения выплат пенсий переселенцам?

К сожалению, последнее решение Верховного Суда о признании незаконной практики Пенсионного фонда по приостановлению выплат пенсий внутренне перемещенным лицам – это не панацея для всех. Это не означает, что всем сразу станет хорошо, что отменят проверки, списки СБУ и так далее, это всего лишь открытие пути к упрощенной защите своих прав в суде для тех людей, кто столкнулся с аналогичной ситуацией.

Мы для себя классифицируем несколько категорий пенсионных дел. Во-первых, это дела, связанные со специальными пенсиями: назначение льготных пенсий для тех, кто работал в особых условиях (тяжелый, подземный труд и так далее). Во-вторых, это люди, которые никогда не выезжали с оккупированной территории и не регистрировались как переселенцы, хотя до 2014 года они получали пенсию. Таких дел немного, потому что это люди маломобильные (инвалиды, пожилые люди). В-третьих, это дела экс-переселенцев: люди, которые переехали на подконтрольную территорию, сменили прописку на “местную” и отказались от справки переселенца. С одной стороны, они могут даже участвовать в местных выборах, с другой, для Пенсионного фонда они пожизненно считаются жителями неподконтрольных территорий и пенсию могут получать только в качестве зарегистрированных ВПЛ. В-четвертых, это собственно проблемы переселенцев-пенсионеров, которые зарегистрированы как ВПЛ и в связи с различными обстоятельствами (попал в списки СБУ, не прошел проверку и верификацию от Минфина или Ощадбанка и так далее) им прекратили выплачивать пенсию. Это самая многочисленная категория.

– Как решаются проблемы маломобильных людей, которые не могу выехать с неподконтрольных территорий?

– Это очень сложная категория судебных дел, но они есть. И судебная практика примерно в 80% таких дел скорее негативная. На сегодняшний момент единственный предусмотренный законодательством способ добиться восстановления своих выплат – это зарегистрироваться переселенцем. Поэтому, очень распространена практика, когда родственники различными способами везут своих родителей на подконтрольную территорию, чтобы оформить пенсию. Например, на том же КПВВ Станица Луганская, где существует только пешеходный переход через обваленный мост, можно наблюдать страшные картины, когда на носилках несут лежачих людей. Это страшно, но для них это единственная возможность зарегистрироваться как переселенец и восстановить свою пенсию. Но у тех людей, у которых нет родственников или финансовых возможностей проводить такие переезды или они не могут это совершить в силу болезни, они эту пенсию получить никак не могут.

К сожалению, для таких категорий граждан не существует никакого специального правового механизма для восстановления пенсии. И если подобное дело попадает в суд, то он будет исходить из существующей нормативно-правовой базы. Несмотря на негативную судебную практику в отношении подобных дел, у нас все же были прецеденты, когда суд выносил положительные решения. Но после этого возникал вопрос, как получить эти деньги. Мы продолжаем работать над этими делами – то есть относительно выполнения судебного решения.

– Каким образом человек, проживающий на неподконтрольной территории и не имеющий возможности выехать, может обратиться в суд?

– Адвокат от его имени обращается в суд. Суть иска состоит в том, чтобы восстановить выплату пенсии вместе с задолженностью за предыдущий период (начиная с 2014 года). Так вот даже после положительного решения суда в пользу истца возникает проблема, как получить эти деньги. При всех раскладах человек должен приехать на подконтрольную территорию, ведь у него даже нет возможности сделать доверенность на родственника, так как документы, оформленные на неподконтрольной территории, не признаются. То есть мы имеем ситуацию, когда у человека есть решение суда в его пользу, которое нельзя исполнить.

– Ранее была инициатива общественных организаций, чтобы организовать доставку пенсий на оккупированную территорию через международные организации (Международный комитет Красного Креста, ООН). Как Вы к такому относитесь? Насколько это реально осуществить?

– Различные организации (международные и национальные) действительно обсуждали подобный механизм доставки пенсий на оккупированную территорию с привлечением структур ООН и МККК, но количество людей, которым придется привозить пенсии, огромно и нужен большой потенциал организаций для того, чтобы верифицировать этих всех людей, доставлять деньги и так далее. Нужно понимать, что этот вопрос касается не десяти и даже не тысячи человек. По разным оценкам, на конец 2014 года на неподконтрольной территории оставались 160 тысяч пенсионеров, которые так и не выехали и не восстановили выплаты. В конце концов перевозить такие суммы денег каждый день может быть небезопасно. Мне кажется, что как идея этот вариант может рассматриваться, но практического применения она не приобретет.

– Расскажите о проблемах с пенсиями, с которыми сталкиваются переселенцы, которые со временем отказались от справки ВПЛ.

– Стоит понять, что изначально закон о переселенцах, а соответственно и справка внутренне перемещенного лица, создавались для того, чтобы люди, которые убегают от военных действий и находятся в уязвимом состоянии, могли получать какую-то поддержку, льготы, право на участие в каких-то программах и так далее.Но у нас эта справка стала фактически пропуском к своим базовым правам. И сейчас появились люди, которые переехали на подконтрольную территорию, интегрировались в местные общины и считают справку переселенцы неким якорем, который тащит их обратно от этой интеграции, поэтому отказываются от нее. Но управления Пенсионного Фонда сообщают этим людям, что для получения пенсий им все равно необходимо снова получать справку ВПЛ, чтобы пенсия начислялась как переселенцу.

– Почему так происходит?

– Согласно объяснениям, которые предоставляют сотрудники управлений ПФУ, когда начисляется и выплачивается пенсия, то она насчитывается с учетом той информации, которая есть в электронном и бумажном пенсионных делах. Сейчас только для переселенцев предусмотрен механизм, что пенсии им могут выплачиваться исключительно по электронному делу. Если же человек отказывается от статуса, то для возобновления пенсии ему нужно предоставить бумажное дело.

С такими вопросами к нам обращается немало людей. Но в суд соглашаются идти только самые принципиальные. И суды выносят в основном положительные решения (по крайней мере, в нашей практике 100% дел завершено в пользу пенсионеров), с формулировкой “выплачивать пенсию на общих основаниях”. Сотрудники управлений Пенсионного Фонда в личных беседах соглашаются, что они имеют все возможности выплачивать пенсии переселенцам, которые оказались от справки ВПЛ, по электронному пенсионному делу, но для этого нужно основание – решение суда (либо снова получить справку переселенца).

– Что Вы рекомендуете делать переселенцам-пенсионерам, которые все же отказались от справки?

– В ходе консультаций мы всегда рассказываем, какие есть варианты решения проблемы и их последствия. Если человеку необходимо получать пенсию и он готов проходить проверки и верификации, то мы рекомендуем ему заново оформлять справку переселенца. Если человек хочет в дальнейшем получать пенсию на общих основаниях (без привязки к справке ВПЛ), но при этом он готов потерпеть какое-то время без пенсии (а это может занять до полугода), то можно обращаться в суд.

– Что говорят в Министерстве социальной политики об этом?

– В отличие от других вопросов, с одной стороны, он не вызывает противодействия со стороны представителей Минсоцполитики и Пенсионного фонда, с другой – ничего не делается для его разрешения. Эта проблема возникла примерно год назад, и до этого, переселенцам, которые прописались на подконтрольной территории, спокойно выплачивались пенсии на общих основаниях.

– Есть ли проблемы с выплатами пенсий за предыдущие периоды (задолженности)?

– До середины 2016 года не было вообще никаких проблем с выплатами пенсий за предыдущие периоды. Зачастую пенсионер обращался за восстановлением выплаты пенсии и получал как текущие выплаты, так и задолженность. Если и были какие-то проблемы, то они носили индивидуальный характер. Начиная с середины 2016 года, таких индивидуальных случаев становилось все больше. И все больше людей обращались к юристам, чтобы защитить свои права в судебном порядке. Сейчас все стало гораздо сложнее. 25 апреля 2018 года были внесены очередные изменения в подзаконные нормативные акты, где предусмотрено, что человеку, который обращается за пенсионными выплатами, начисляют пенсию с момента обращения, а вся задолженность за предыдущие периоды учитывается отдельно и будет выплачена в порядке, который будет разработан в будущем. А на сегодняшний момент он так и не разработан.

И если раньше к нам в основном обращались люди с задолженностями за год-два, то сейчас у нас большое количество людей, которым в мае-июне этого года приостановили выплаты, и пока им их восстановили, образовался долг за два-три месяца. То есть люди не могут даже получить долг за такой короткий период как один месяц.

– Насколько сложно сегодня приехать с неподконтрольной территории и начать процесс получения (восстановления) украинской пенсии?

– Нужно приехать на подконтрольную территорию, в Управлении труда и социальной защиты получить справку переселенца. Далее нужно обратиться в Пенсионный фонд. Затем нужно пройти комиссию, по результатам которой данные передаются в Пенсионный фонд, и идет начисление пенсии.

– Что сейчас происходит с комиссиями и проверками после того, как 4 июля 2018 года Киевский апелляционный суд отменил нормативные акты Кабинета министров, которые обязывают внутренне перемещенных лиц проходить проверки?

– Возникла парадоксальная ситуация, когда суд признал отдельные нормы Постановления Кабмина № 365 незаконными, но при это оставил другую часть в силе. Сами проверки признаны незаконными, но нормы о составлении акта обследования жилищных условий переселенца и проведение комиссий по возобновлению выплат, остались в действии. То есть органы не имеют права проводить проверку, но при этом должны составить акт.

Некоторые управления соцзащиты просто предлагают переселенцу прийти к ним на прием и показаться, иногда переселенцам советуют обратиться с просьбой провести проверку на дому. Все интерпретируют по-разному такое решение, именно поэтому в каждом регионе разная практика, в которой безусловно трудно разобраться пожилому человеку.

– Факт пересечения линии разграничения является основанием, чтобы приостановить выплату пенсии?

– Поскольку у нас пенсионные выплаты привязаны к справке переселенца, то это, как минимум, стоит брать во внимание. Согласно украинскому законодательству, если человек, выезжает более чем на 60 дней на оккупированную территорию, это является основанием для аннулирования справки ВПЛ, а соответственно ему будет приостановлена пенсия. Но на практике 60 – это крайне условный срок. Факт пересечения линии разграничения (в сторону неподконтрольной территории) фиксируется системой “Аркан”, и с какой-то определенной периодичностью и логикой (которую не понимают даже сотрудники Пенсионного фонда) списки людей, которые зафиксированы как такие, что выехали на неподконтрольную территорию, приходят в управления Пенсионного фонда. Но особенность системы такова, что фиксируется лишь факт выезда. Любой человек, который выезжает, например, в Донецк даже на 10 дней, может попасть в этот список, который получит Пенсионный фонд и сразу приостановит выплату пенсии.

– В каких еще случаях переселенцам приостанавливают выплаты пенсии?

– К нам обращались люди, которым приостанавливали выплаты пенсии из-за того, что они якобы не прошли проверки, как правило, их просто не было дома на момент прихода комиссий. Были истории, когда люди лежали в больнице (в стационаре), соответственно их не было дома на момент проверки, и их лишали пенсий. И даже больничные листы не были аргументом для восстановления пенсии и приходилось обращаться в суд. У нас недавно был случай, когда переселенка, которая проживала в Днепре, поехала в Полтаву на День рождения к подруге. И в тот момент комиссия не застала ее дома и приостановила выплату пенсии. После этого женщина решила добиться восстановления пенсии и предоставила в Пенсионный фонд железнодорожные билеты, фотографии из Полтавы, показания подруги и так далее, чтобы доказать, что она не уезжали на оккупированную территорию. В Пенсионном фонде эти аргументы даже не захотели слушать, тогда как в суде этого оказалось достаточным основанием, чтобы пенсия была восстановлена.

– Почему, на Ваш взгляд, проблемы с выплатами пенсий для переселенцев не решаются, а только создаются новые?

– Безусловно, на текущий момент существует много мнений относительно причин – и политические, и финансовые. Но с нашей точки зрения – как юристов, должна быть четко сформулированная в законодательстве процедура, которая была бы понятна обычному человеку. Чтобы каждый мог для себя четко понимать – что нужно делать и каким правилам следовать.

Беседовал Владислав Булатчик, “ОстроВ” 

Верховный суд Украины признал незаконным отказ Пенсионного фонда от выплаты пенсии переселенке. Старший стратегический юрист БФ «Право на защиту» Олег Тарасенко и координатор по вопросам оказания правовой защиты БФ «Право на защиту» Юлия Трало в эфире Громадського радіо рассказали, станет ли это решение прецедентным и обязательным для других судов.