Зробити пожертву
Укр / Eng
28.09.20

Фото з архіву БФ «Право на захист»

2 вересня Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 767, якою затвердив Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації. На компенсаційні виплати у державному бюджеті у 2020 році для Донецької та Луганської областей передбачено 20 млн грн.   

Безперечно, цей механізм є довгоочікуваним та важливим, оскільки у людей, житло яких було зруйноване, вперше з’явилася можливість отримати належні компенсації від держави.  

Детальніше про те, як отримати компенсацію за зруйноване житло читайте у нашому новому матеріалі.

І етап

1. Постраждалі (власники зруйнованого або пошкодженого житла, внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації) подають до органів місцевого самоврядування/військово-цивільних адміністрацій (ОМС/ВЦА) за місцем розташування житла:

  • заяву про проведення обстеження житла (форма згідно з Додатком 2 до Постанови);
  • копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), крім випадків, коли постраждалим є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу й має відмітку в паспорті громадянина України;
  • нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності в постраждалого на житло на момент подання заяви про проведення обстеження житла,

Окремий пакет документів на кожен окремий об’єкт житла

2. ОМС/ВЦА приймають рішення про проведення обстеження житла протягом 5 календарних днів із моменту надходження заяви. Обстеження проводиться комісіями з обстеження житла, заявник або його представник може брати участь в обстеженні, здійснювати фото- та відеофіксацію обстеження житла.

3. Обстеження житла в строк не більше 30 календарних днів із моменту прийняття відповідного рішення. У разі, якщо доступ до житлового об’єкту обмежений або ускладнений, Комісія з обстеження проводить обстеження на підставі письмового дозволу Командувача об’єднаних сил. У разі відмови Командувача надати такий дозвіл строк на проведення обстеження тимчасово припиняється до моменту отримання відповідного дозволу Командувача або зняття встановлених обмежень.

4. Комісія складає акт обстеження житла у двох примірниках із зазначенням стану житла: зруйноване чи пошкоджене. У разі, коли житло є пошкодженим, зазначається чи воно придатне або непридатне для проживання.

5. Протягом 3 робочих днів із моменту проведення обстеження житла безоплатно та за наявності підстав ОМС або ВЦА видають довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації.

Перед тим, як подати документи для отримання компенсації постраждалий повинен:

  • зареєструвати припинення права власності (для реєстрації припинення права власності до державного реєстратора необхідно подати правовстановлюючі документи та акт обстеження, складений Комісією з обстеження житла);
  • забезпечити наявність банківського рахунку (реквізити банківської картки/карткового рахунка в банку, на яку/який буде перераховуватися компенсація).

ІІ етап

1. Постраждалі, їхні законні представники або представники, які діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності подають до ОМС/ВЦА:

  • заяву в довільній формі про виплату грошової компенсації, у якій зазначається, що заявник не звертався за виплатою до інших ОМС/ВЦА;
  • копію довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;
  • копію акта обстеження житла;
  • інформаційну довідку (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням.

Спосіб подання документів:

  • особисто або через представника;
  • за допомогою засобів поштового зв’язку (цінним листом з описом вкладення);
  • через центр надання адміністративних послуг (у разі наявності).

2. ОМС/ВЦА формує та затверджує щомісяця до 5 числа списки постраждалих, які надсилає разом із наданими постраждалими документами департаментам соціального захисту населення Донецької та Луганської облдержадміністрацій.

3. Комісія з розгляду питань, пов’язаних із наданням грошової компенсації постраждалим приймає рішення про надання або відмову в наданні грошової компенсації (протягом 10 робочих днів із моменту отримання списку постраждалих; строк може бути одноразово продовжений не більш, як на 30 календарних днів).

4. Протягом 3 робочих днів із дати прийняття комісією рішень про надання грошової компенсації та включення постраждалого в узагальнений список постраждалих або про відмову в наданні грошової компенсації із зазначенням підстав відмови департаменти соціального захисту населення надсилають копії рішень постраждалим та ОМС/ВЦА.

Підстави для відмови в наданні грошової компенсації:

  • встановлення обставин, які свідчать про подання постраждалим документів, що містять недостовірну інформацію;
  • повторного подання заяви постраждалим, якому раніше було виплачено грошову компенсацію або який уже включений у подання до Мінреінтеграції;
  • реєстрація постраждалим права власності на житло після моменту його руйнації, за винятком отримання житла в спадщину (крім випадку спадкування житла, яке було придбано спадкодавцем у зруйнованому стані, або отримання спадкодавцем за життя грошової компенсації за зруйноване житло), а також, за винятком, якщо постраждалий був зазначений, як власник житла під час першої реєстрації права власності.

5. Комісії формують узагальнений список постраждалих за результатами прийнятих рішень.

6. Не пізніше, ніж через 5 робочих днів із моменту отримання узагальненого списку постраждалих департаменти соціального захисту населення затверджують та надсилають на погодження до Мінреінтеграції подання, у якому зазначається узагальнений список постраждалих, обсяг необхідних коштів, інша інформація, на підставі якої прийнято рішення.

7. Пропорційно кількості постраждалих Мінреінтеграції розподіляє бюджетні кошти за областями, яким у порядку черговості відповідно до дати подання заяв, виплачується грошова компенсація.

8. Виплата грошової компенсації здійснюється департаментами соціального захисту населення шляхом перерахування коштів на банківську картку (картковий рахунок у банку) отримувача компенсації протягом 5 робочих днів із моменту надходження бюджетних коштів.

Розмір грошової компенсації постраждалим визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла в регіонах України відповідно до місцезнаходження житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку відповідно (але не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла).


ЗА ДОДАТКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ЗВЕРТАЙТЕСЯ:

«Гаряча лінія» БФ «Право на захист»: (099) 507-50-90; (068) 507-50-90; (093) 507-50-90

Автор фото в буклеті KutsVG/Depositphotos.com

24.09.20

Нещодавно спеціалісти БФ «Право на захист» спільно з Українським фондом соціальних інвестицій розпочали роботу над програмою «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування». І вже встигли презентувати низку напрацювань представникам місцевої влади в регіонах, де мешкає велика кількість переселенців зі сходу. Тих, хто зараз потребує максимальної підтримки з боку держави та громад. 

Проблема, що потребує комплексного підходу

Житло для внутрішньо переміщених осіб – одна з тих проблем, над розв’язанням якої БФ «Право на захист» працює впродовж уже шести років. Ми намагаємося допомогти людям, які внаслідок конфлікту на сході залишилися без даху над головою, всіма доступними для нас способами: від адвокатування змін до законодавства до надання юридичної допомоги переселенцям. 

Головна мета нашого нового спільного проєкту полягає в сприянні створенню житла для ВПО (житлових будинків, окремих квартир) та покращення інфраструктури об’єктів соціальної сфери (шкіл та дошкільних навчальних закладів) у громадах, які приймають ВПО. Але на цьому етапі нам вкрай важливо інформувати представників громад, самих переселенців про актуальні житлові програми, умови участі та перспективи розв’язання цієї проблеми. Органи ж місцевої влади отримають допомогу в розробленні програм, зміцненні співпраці з громадою та бізнесом для поліпшення умов надання соціальних послуг громадам.

До проєкту долучилися 12 громад, які приймають ВПО, у Дніпропетровській, Запорізькій та Харківській областях та у підконтрольних уряду України районах Луганської та Донецької областей.

Організація перших заходів у містах України

Початковим етапом реалізації цієї програми є презентація збірки зразкових документів для створення фонду житла для внутрішньо переміщених осіб. Перші з заходів відбулися 22 та 24 вересня 2020 року у Дніпрі та Запоріжжі.

Презентацію в Дніпрі було організовано 22 вересня для представників органів місцевого самоврядування з міст Кривий Ріг та Першотравенськ (Дніпропетровська область). А вже 24 вересня команда нашого Фонду вирушила до Запоріжжя, куди було запрошено представників органів місцевого самоврядування з Мелітополя, Комиш-Зорянської ОТГ, Гуляйполя та Маріуполя (Запорізька та Донецька області).

Під час заходів Ганна Аладжальян, головна консультантка з розвитку громад Східного регіонального представництва УФСІ, привітала учасників та представила партнерів УФСІ – БФ “Право на захист”, який і буде надалі співпрацювати з представниками органів місцевого самоврядування з вище перерахованих міст. Юлія Трало, координаторка юридичного напрямку БФ «Право на захист», надала учасникам інформацію щодо програми «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування», яка реалізується Фондом у межах проєкту  «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури, УФСІ VI». Мирослава Сущенко, керівниця Дніпропетровського та Запорізького регіональних офісів БФ «Право на захист», презентувала зразкові (модельні) документи для створення фонду житла для ВПО. За її словами, ці документи мають полегшити процес розробки документальної бази для створення та легалізації фонду житла для тимчасового проживання ВПО.

До пакета зразкових документів було включено, зокрема: програму з забезпечення ВПО тимчасовим та соціальним житлом, квартирами на вторинному ринку, які було передано в тимчасове користування, і квартирами на вторинному ринку з правом викупу; порядки забезпечення житлом зазначених категорій та порядки формування фондів житла; бальну систему для здійснення оцінювання і відбору ВПО.

У кінці вересня 2020 року схожі презентаційні заходи відбудуться в Харкові та Сєвєродонецьку. Про результати буде повідомлено додатково.

Матеріал підготовлено в межах програми «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування», яка реалізується Благодійним Фондом «Право на Захист» у рамках проєкту «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури, УФСІ VI», який впроваджується Українським фондом соціальних інвестицій (УФСІ/Фонд), що фінансується Урядом Німеччини через німецький банк розвитку KreditanstaltfürWiederaufbau (KfW).

22.09.20

У липні до регіонального адвоката дніпровського офісу БФ «Право на захист» В’ячеслава Стасюка зателефонував місцевий колега, який провадить приватну практику. Він неодноразово брав участь у заходах, організовних БФ «Право на захист», відтак був обізнаний із нашою роботою і знав, кому ми допомагаємо.

Попри те, що дніпровський офіс організації не бере в роботу нових справ, колегу попросили взятися за одну, вкрай цікаву.  А справа от яка. Валентина Андріївна (ім’я та по батькові змінені) є внутрішньо переміщеною осібою з інвалідністю 2 групи та має тяжке хронічне захворювання. Жінку хотіли притягти до адміністративної відповідальності за ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) за те, що вона нібито порушила умови самоізоляції.

З 2014 року Валентина Андріївна разом зі своїми батьками мешкає переважно у м. Дніпрі в неофіційно орендованій квартирі, але в Луганську в них залишилася квартира. Це помешкання родина почергово відвідує для його збереження від знахабнілих злодіїв, які обкрадають житло переселенців на непідконтрольній уряду України території (далі – НПУТ).

Коли в Україні запровадили карантинні обмеження, Валентина Андріївна перебувала саме в Луганську, отже упродовж тривалого часу не мала змоги повернутися до своєї родини. За першої ж нагоди, коли з боку НПУТ Луганської області відкрилася лінія розмежування, жінка виїхала до смт Станиця Луганська. Під час проходження прикордонного контролю її зобов’язали пройти двотижневу самоізоляцію за адресою проживання у м. Дніпрі. Для контролю на її телефон встановили додаток «Дій вдома». На жаль, під час реєстрації в цьому додатку була допущена помилка, а тому він почав працювати некоректно.

Тож, перебуваючи за місцем самоізоляції, пані Валентина не змогла належним чином відреагувати на п’ять повідомлень у додатку щодо перевірки відповідності фотографії її обличчя еталонній світлині, зробленій під час встановлення мобільного додатку, та геолокації мобільного телефона в момент фотографування. Щодо жінки  склали протокол про адміністративне правопорушення за ст.44-3 КУпАП.

Самостійно захищати себе Валентина Андріївна не могла – вона не є юристкою та за станом здоров’я не розповіла би все судді під час засідання. Коштів для оплати послуг адвоката не мала, а розмір штрафу, що загрожував їй за цією статтею, становив від 17 000 грн до 34 000 грн, яких у неї не було. Жінка перебувала у вкрай пригніченому стані.

Наш адвокат взявся за цю справу, ретельно вивчив нормативну базу, яка регулює такі правовідносини та наявну судову практику. Крім того, разом із пані Валентиною зібрав всі необхідні та достатні докази для висновку про її невинуватість. Наприклад, була підготовлена роздруківка електронної переписки зі службою підтримки додатку щодо його некоректного функціонування. Також була вивчена вся переписка жінки з чат-ботом, яка підтверджувала, що вже в день приїзду Валентини Андріївни до Дніпра і в день надходження першого повідомлення про необхідність перевірки фотографії та геолокації мобільного телефона, вже були негаразди.

Судове засідання у справі відбулося 13 серпня. Під час засідання наш адвокат надав усі необхідні пояснення замість Валентини Андріївни, яка через хвилювання майже нічого не могла пояснити судді. Також до суду були подані усі необхідні докази для прийняття законного та справедливого рішення у справі. 

Тож по закінченню засідання суд проголосив постанову: «Провадження по адміністративній справі… закрити через відсутність події та складу адміністративного правопорушення».

18.09.20

До вашої уваги – піврічний звіт БФ «Право на захист» «Моніторинг КПВВ на сході України»(січень – червень 2020 року). Звіт містить результати опитування, що проводилося на п’яти контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) між контрольованою та неконтрольованою урядом України територією (ПУТ та НПУТ) протягом першого півріччя 2020 року. У зв’язку з карантинними обмеженнями звіт містить дані опитування з 1 січня по 17 березня.

ГОЛОВНЕ:

  • У рамках заходів, спрямованих на припинення поширення COVID-19, з 17 по 22 березня люди мали можливість перетину лінії розмежування тільки у напрямку своєї прописки – НПУТ або ПУТ. Починаючи з 22 березня, КПВВ повністю призупинили свою діяльність. Відтоді лінію розмежування перетнули приблизно 14 000 осіб.
  • 9 червня Україна повідомила про відновлення роботи КПВВ в Донецькій області з 10 червня, після того, як вони були закриті майже на три місяці. Проте, станом на кінець червня, всі чотири КПВВ залишаються закритими з обмеженими винятками на перетин, оскільки де-факто влада НПУТ заборонила перетин лінії розмежування. Водночас на КПВВ «Станиця Луганська» (Луганська область) ще з початку карантину була можливість перетину лінії розмежування за заздалегідь узгодженим списком перетинаючих.
  • Можливість складання зовнішнього незалежного тестування (ЗНО), залишається проблемою для дітей, які проживають на НПУТ, через складну процедуру перетину лінії розмежування. В той час як, близько тисячі подали заявки на складання ЗНО, лише понад 300 осіб перетнули лінію розмежування з 16 червня. Нещодавно прийнятий закон спрямований на поліпшення ситуації: діти з НПУТ зможуть вступати до українських ВНЗ без проходження ЗНО.
  • Люди, яким вдалося здійснити перетин лінії розмежування у бік ПУТ, постали перед труднощами через проблеми з додатком «Дій вдома». Зокрема, ті хто має застарілі моделі телефонів та/або користувачі Київстар мали чимало проблем пов’язаних з технічними питаннями. Нестабільний Wi-Fi на КПВВ «Новотроїцьке», також, здебільшого ускладнював ситуацію. Крім того, представники ДПСУ на КПВВ «Станиця Луганська» помилково вимагали від людей підтвердити місце самоізоляції і завантажити «еталонну» фотографію безпосередньо на КПВВ, що згодом призвело до проблем з геолокацією. Люди, які не змогли встановити додаток, мали змогу переночувати у ДСНС наметі, та як правило, розв’язували проблему з додатком на наступний день, або вони були відправлені на обсервацію.
  • Люди, які перетинають лінію розмежування з боку НПУТ до ПУТ в Донецькій області, повинні мати відповідну прописку на ПУТ. Крім того, вони зобов’язані підписати документ на КПВВ (НПУТ) про неповернення на НПУТ до закінчення там карантину. До того ж люди які перетинають лінію розмежування з боку ПУТ до НПУТ повинні бути відправлені на двотижневу обсервацію, без будь-яких альтернативних варіантів самоізоляції.
  • Впровадження карантинних обмежень призвело до різкого скорочення кількості перетинів. Люди, які проживають на НПУТ не мають можливості отримати пенсії та соціальні виплати, свідоцтва про народження та смерть, придбати ліки тощо. Мешканці ПУТ що виїхали з яких-небудь особистих питань на сторону НПУТ до запровадження карантину, також не можуть повернутися додому. Возз’єднання сім’ї та доступ до місця проживання та/або лікування також є проблемами для значної кількості людей.
  • У період з 1 січня по 17 березня 67 134 вразливих осіб похилого віку отримали підтримку в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська» електромобілем від НУО «Проліска». Станом на 17 березня транспортні послуги були припинені у зв’язку з введенням карантинних обмежень. З 17 по 20 березня більшість служб призупинили свою роботу на всіх КПВВ: представники Координаційної групи, медичні представники, транспорт, в тому числі соціальний автобус на КПВВ «Станиця Луганська». У червні транспортні послуги були поновлені та станом на кінець місяця, загальна кількість перевезених осіб становить 69 405.
  • Монітори БФ “Право на захист” повідомили про п’ять осіб, що померли на ПУТ у першій половині 2020 року, та ще один смертельний випадок на НПУТ, згідно з даними з відкритих джерел. Попередня причина смерті у більшості випадків, була пов’язана з серцевими захворюваннями.

Піврічний звіт «Моніторинг КПВВ на сході України» доступний українською й англійською.

18.09.20

Введення карантинних обмежень на контрольних пунктах в’їзду-виїзду на лінії розмежування призвело до масштабних негативних наслідків. І хоча перше півріччя 2020 року відзначилося різким скороченням кількості перетинів КПВВ, як влада, так і пересічні громадяни зіштовхнулися з низкою нових проблем гуманітарного характеру, досвіду вирішення яких в Україні досі не було. 

Про це йшлося під час презентації результатів моніторингу роботи п’яти діючих КПВВ на сході за перше півріччя 2020 року. Дослідження було проведено за підтримки УВКБ ООН.

Як зауважила Ноель Калхун,  заступниця Представника УВКБ ООН в Україні, регулярні звіти, які за підтримки УВКБ ООН готують спеціалісти БФ ”Право на захист”, дають можливість порівнювати, як місяць за місяцем змінюється ситуація на КПВВ. “Цього разу це було особливо важливо для нас, — наголосила пані Калхун. Адже ще на початку року все було зовсім по-іншому. Тоді ми фіксували велику кількість перетинів та значне покращення інфраструктури на КПВВ, розв’язання певних проблем, як-от перевезення товарів тощо — все змінювалось на краще. Проте з початком карантину КПВВ закрились майже без попередження, люди не встигли зорієнтуватися”. Тоді гуманітарні організації та місцева влада об’єдналися аби допомогти тим, хто того потребував. 

Влітку КПВВ частково відновили пропуск, але, на думку  пані Калхун, це призвело до другої хвилі проблем. Серед них: нехтування людьми рекомендацій щодо дотримання соціальної дистанції, правил гігієни, проблеми з додатком “Дій вдома” тощо. Дехто змушений був залишитися ночувати просто неба — в очікуванні дива.

КПВВ під час карантину

Слова пані Калхун підтверджують дані дослідження БФ “Право на захист”. Його було підготовлено за результатами  опитувань людей та моніторингу 5 діючих КПВВ протягом першого півріччя 2020 року . “Наші  монітори опитали 5 785 осіб, які перетинали лінію розмежування на початку року. Крім того наші представники продовжували здійснювати  виїзди на КПВВ і під час карантину та фіксували все, що відбувалось на КПВВ”, розповіла Дар’я Румянцева, аналітикиня БФ “Право на захист”. Отримані дані дали змогу як досліджувати системні проблеми, які  спостерігалися на КПВВ до середини березня, так і відстежувати зміни  щодо ситуації з перетином КПВВ після введення карантинних обмежень.

Як показали результати дослідження, попри те, що кількість людей, яка перетинала КПВВ протягом першого півріччя 2020 була (а це  2 мільйони  642 тисячі осіб) в три рази менше показника за аналогічний період 2019 року —  гуманітарна ситуація там не покращилась. Зокрема, серед проблем на КПВВ, з якими найчастіше стикалися люди впродовж карантину, Дар’я Румянцева назвала непрозорість та неналагодженість механізму перетину в нових умовах; відсутність вільних місць в обсерваторах поблизу КПВВ “Станиця Луганська”; постійні проблеми з додатком для самоізоляції “Дій вдома”, фінансову скруту та  через неї вимушене проживання на території КПВВ. Крім того, часто люди не були належним чином забезпечені продуктами харчування, медикаментами, засобами гігієни. 

Заходи безпеки чи порушення прав людини? 

Вимушеним бранцям КПВВ — особам, які не могли перетнути  КПВВ під час карантину,  консультації також надавали юристи БФ”Право на захист”. Як зазначила Юлія Трало, координаторка з питань надання правової допомоги Фонду, в умовах пандемії людям важко зорієнтуватися, що є з боку держави кроком по забезпеченню безпеки населення, а що є порушенням прав людини. 

Хоча нормативна “карантинна” база змінюється та швидко вдосконалюється, проте  держава  не готова визнавати  помилки щодо власних дій та їхніх наслідків для громадян. Зокрема, юристи ”Право на захист” говорять  про факти  порушення права на інформацію, права на приватне сімейне життя та свободу пересування.

Тож наразі в судах Донецької та Луганської областей перебуває п’ять справ, пов’язаних з порушенням прав людини під час перетину КПВВ в карантин,  дві справи передано до ЄСПЛ. Інтереси позивачів в усіх цих випадках представляють юристи БФ “Право на захист”. 

“У контексті карантинних обмежень ми, правозахисники, керуємось головним принципом дотримання справедливого балансу між загальними та індивідуальними інтересами. Держава, встановлюючи низку обмежень задля захисту здоров’я населення, повинна також думати й про особливості дотримання прав окремих категорій населення, яким такими заходами може бути завдана серйозна шкода”, — зазначила  Юлія Трало.

Під час дії карантинних обмежень  додаткове навантаження лягло і на місцеву владу. Зокрема, йдеться про розв’язання питань обсервації тощо.  Проте, зазначила Тетяна Тараненко, заступниця керівника профільного департаменту Донецької обласної державної адміністрації, попереду ще багато роботи. Особливо, якщо зважити на те, що ситуація з рівнем захворюваності в країні погіршується — і найближчим часом чекати зняття карантинних обмежень не доводиться. 

Проте правозахисники вкотре наголошують на тому, що готуватися до повного відкриття КПВВ потрібно вже сьогодні. Адже в будь-якому випадку це потягне за собою певну кількість проблем. Як-от збільшений наплив людей (серед яких левову частку складатимуть люди старшого віку) тощо. “Сподіваємось, що вже найближчим часом КПВВ відновлять роботу, — підсумувала Ноель Калхун. І наша задача — зробити все можливе, аби це було максимально безпечно для всіх”.

З результатами дослідження можна ознайомитися за посиланням.

15.09.20

Пропонуємо до вашої уваги щомісячний звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за серпень 2020 року, підготовлений БФ «Право на захист». Він ґрунтується на даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ. Тож головні спостереження серпня:

Станом на кінець серпня три з чотирьох КПВВ у Донецькій області залишаються закритими. КПВВ «Новотроїцьке» – єдине КПВВ в Донецькій області, де можна перетнути лінію розмежування за заздалегідь погодженими списками осіб. Перетин триває щопонеділка та щоп’ятниці. Таким чином, у серпні за такими списками було дев’ять так званих «коридорів». Загальна кількість людей, які здійснили перетин лінії розмежування в Донецькій області, становила 1 026 осіб у напрямку підконтрольної уряду України території (ПУТ) та 1 797 – у напрямку непідконтрольної території (НПУТ). Умови перетину ті ж самі, що і в минулому місяці: для того, щоб отримати дозвіл на в’їзд чи виїзд до НПУТ, потрібно потрапити в певний список за складною процедурою подання документів до надзвичайного штабу боротьби з поширенням COVID-19 (НПУТ) електронною поштою або телеграм-каналом. Крім того, за словами людей, яким вдалося здійснити перетин з боку НПУТ до ПУТ, вони були зобов’язані підписати документ на КПВВ (НПУТ) про неповернення на НПУТ до закінчення там карантину. Окрім того, люди, які перетинають лінію розмежування з боку ПУТ до НПУТ повинні бути відправлені на двотижневу обсервацію без будь-яких альтернативних варіантів самоізоляції.

У Луганській області на КПВВ «Станиця Луганська» в серпні загальна кількість людей, які здійснили перетин лінії розмежування, становила понад 25 000 осіб у напрямку ПУТ та понад 22 000 осіб – у напрямку НПУТ (дані про загальну кількість перетинів протягом робочих днів були отримані від ДПСУ). На КПВВ «Станиця Луганська» перетин до НПУТ можливий за наявності прописки НПУТ в Луганській області. Тож зі спрощенням процедури перетину лінії розмежування потік людей збільшився, що призвело до черг в першій половині дня протягом усього місяця: в окремі дні черги сягали близько 1 500 осіб у напрямку ПУТ. В результаті збільшеної кількості перетинів, високого температурного режиму і черг, протягом серпня понад 30 осіб знепритомніли. У червні були поновлені транспортні послуги електромобіля від НУО «Проліска».

Протягом серпня 14 149 вразливих осіб похилого віку отримали підтримку в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська».

Більше інформації ви знайдете у документі за посиланнями: українською та англійською.

11.09.20

2 вересня 2020 р. Уряд України ухвалив Постанову № 767, якою змінив Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації. Цією постановою був замінений механізм виплати компенсацій, створений ще минулого року, а саме – Постановою КМУ № 623 від 10.07.2019 р. Нижче подаємо свій аналіз прийнятих змін.

Що змінилося?

1. Беззаперечним позитивом Постанови № 767 є те, що право на отримання грошової компенсації за зруйновані будинки (квартири) тепер матимуть також внутрішньо переміщені особи. Раніше, відповідне право могли мати лише ті, хто залишився на попередньому місці проживання. Однак у тому, що стосується грошової допомоги за пошкоджене житло, то ситуація залишається незмінною – її можуть отримати тільки ті особи, які відмовилися від евакуації, відселення і залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту (п. 3 Порядку).

2. Для утворення і початку роботи комісій з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновані вже не потрібно приймати додаткових положень чи інших нормативних актів Мінреінтеграції. Відповідні положення є в тексті Порядку. Раніше існувала вимога затвердити положення про комісії окремим документом, в якому були б визначені їхні повноваження, порядок створення, прийняття рішень тощо. Однак такого положення не існувало, з цієї причини відповідні комісії не могли бути утворені. Такою ж була ситуація і з формою Акту обстеження житла. Тепер форма такого Акту є Додатком 1 до Постанови № 767.

3. Постанова містить додатки – форми документів, які є необхідними для належної роботи комісій, а саме:
– Акт обстеження житла, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (Додаток 1);
– Заява про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (Додаток 2);
– Довідка про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації (Додаток 3).

4. Постраждалі або їхні представники мають право брати участь у роботі комісії з обстеження під час обстеження житла і складання відповідного акту. Вони також можуть надавати пояснення, додавати документи або інформацію, які вважають необхідними, здійснювати фото- та відеофіксацію обстеження житла (п. 14 Порядку).

5. В акті обстеження житла має бути чітко вказаний технічний стан житла і зроблений висновок чи є воно пошкодженим або зруйнованим. У випадку визнання житла пошкодженим, має бути зазначена його придатність або непридатність для проживання (п. 13 Порядку). Обстеження житла повинно бути проведене у строк не більше 30 календарних днів з моменту прийняття відповідного рішення (п. 17 Порядку).

6. Заяву і необхідний пакет документів постраждалі можуть подати як до органів місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності – до військово-цивільних адміністрацій відповідних населених пунктів, так і до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), які утворені ними (п. 29 Порядку).

7. Новим є положення, за яким встановлюється черговість виплати грошової компенсації у разі надходження заяв в один день. В такому випадку пріоритетною є виплата тим постраждалим, житло яких було зруйноване раніше (п. 28 Порядку).

8. Згідно із п. 37 Порядку виплата грошової компенсації постраждалим є складовою частиною формування консолідованої претензії України до Російської Федерації щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України на виконання статті 6 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях».

Що залишилося?

1. Як і раніше, постраждалі можуть отримати допомогу або компенсацію лише за такий вид нерухомого майна як житло. Питання виплат за пошкодження або знищення нерухомого майна, яке не є житлом, (господарські споруди, магазини, офісні приміщення тощо) та рухомого майна (автомобілі, інші засоби пересування, тварини тощо) залишається невирішеним.

2. Незмінними залишаються два види виплат – грошова допомога і грошова компенсація. Грошова допомога виплачується лише за пошкоджене житло, а грошова компенсація – виключно за зруйновані житлові будинки або квартири. Для отримання грошової допомоги передбачені інші умови та інший пакет документів для подання.

3. Постанова № 767 не містить жодних положень, які б стосувалися питання щодо компенсації за зруйноване житло, яке залишилося на тимчасово окупованій території.

4. Методика розрахунку розміру грошової компенсації, як і раніше, визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку постраждалих. Розмір такої компенсації становить максимально 300 тис. грн. Розмір грошової допомоги становить від 3 до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Під час визначення розміру грошової допомоги враховується розмір заподіяної матеріальної шкоди, страхових виплат, інших видів допомог.

5. Грошова допомога і грошова компенсація є одноразовими виплатами. Повторна виплата коштів не допускається.
Окрім наведеного варто зазначити, що механізм, передбачений Постановою № 767 є більш чітким і деталізованими, зокрема у тому, що стосується пакету документів, створення і роботи комісій, етапів проходження заяв, строків прийняття рішень тощо.

Разом з тим вказаний механізм все ж не є досконалим і може створити певні негативні наслідки для осіб, житло яких було пошкоджене або зруйноване. Зважаючи на це, висловлюємо наступні застереження:

1. Повільність формування комісій з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації. Згідно із Постановою № 767 такі комісії утворюються Донецькою та Луганською облдержадміністраціями (ОДА), однак за погодженням із Мінреінтеграції (п. 6 Порядку). По-перше, сам процес розробки і прийняття рішення ОДА може бути розтягнутим в часі. По-друге, узгодження такого рішення із профільним Міністерством також може затягнутися. У сукупності все це може призвести до того, що рішення про утворення комісій може бути прийняте значно пізніше ніж очікується.

2. Надмірна кількість членів комісій. Відповідно до п. 7 Порядку до складу комісії з розгляду питань, пов’язаних із наданням грошової компенсації входять представники апарату, різних структурних підрозділів ОДА, представники Мінреінтеграції. Також можуть входити представники інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності – військово-цивільних адміністрацій, громадських об’єднань та неприбуткових організацій (за згодою). Схожою є ситуація зі створенням комісій з обстеження житла, куди можуть входити представники райдержадміністрацій (РДА), місцеві депутати, представники правоохоронних органів, громадських і неприбуткових організацій, а також уповноважені представники Збройних Сил України на підставі письмового дозволу Командувача об’єднаних сил (п. 12 Порядку). Проблема в тому, що включення представників багатьох структурних підрозділів ОДА (РДА), інших органів влади, а також громадських організацій, навіть за їх згодою, може призвести до роздутості комісій, і, як наслідок, до громіздкого і затягнутого в часі процесу як обстеження житла, так і розгляду заяв і прийняття рішень про виплату компенсацій.

3. Необхідність отримання письмового дозволу Командувача об’єднаних сил про проведення обстеження житла на території населених пунктів у разі наявності обмежень у перебуванні та переміщенні осіб. Варто пам’ятати, що у наданні такого дозволу може бути відмовлено через неможливість забезпечити безпеку життю і здоров’ю осіб, які будуть здійснювати обстеження житла. Зважаючи на це, обстеження житлових об’єктів в такому випадку фактично буде унеможливлене протягом певного періоду, який може виявитися тривалим. Таким чином, розгляд заяв про надання компенсації за житло, що розташоване у таких населених пунктах, може бути відкладене на невизначений строк.

4. Згідно із п. 16 Порядку постраждалі особи повинні подати до комісії нотаріально завірені копії документів, що посвідчують право власності на зруйноване житло. Однак у ситуації коли оригінали документів були втрачені чи знищені, алгоритм дій відсутній. Звісно, в таких випадках можна скористатися записом у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і отримати відповідну довідку. Проте це може бути корисним коли такий запис в реєстрі є. За відсутності такого запису посвідчити яким-небудь іншим чином право власності на житловий об’єкт може бути вкрай складно.

5. Згідно із п. 13 Порядку в акті обстеження житла має бути зазначений висновок про технічний стан житла – зруйноване чи пошкоджене. У разі якщо житло пошкоджене, то зазначається чи воно придатне для проживання. Разом з тим не вказано, яким чином діяти якщо житло буде визнане пошкодженим, однак при цьому непридатним для проживання. Можна припустити, що в таких випадках особа матиме право на отримання лише грошової допомоги, а не компенсації, що своєю чергою може породити певну нерівність. У випадку отримання грошової допомоги, постраждала особа також втрачає право на отримання компенсації в повному обсязі у майбутньому. Умовно кажучи, за напівзруйнований житловий будинок можна отримати близько 6000 грн і втратити будь-які права на отримання відшкодування від держави реальної суми збитків.

6. Ще одним ризиком, який пов’язаний більше з виконанням положень Постанови № 767 є скорочення або навіть відсутність фінансування відповідної бюджетної програми. Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» містить таку програму, якою передбачено виділення коштів у розмірі 20 млн грн на виплати грошових компенсацій за зруйноване житло (на початку 2020 року ця сума становила 40 млн грн, однак у зв’язку із внесенням змін до закону і перерозподілом державних коштів фінансування цих видатків було скорочене до 20 млн грн). Разом з тим невідомо яким буде обсяг фінансування цієї програми й чи буде вона профінансована взагалі вже у наступному 2021 році.

У підсумку, зазначимо, що вказаний порядок надання і виплати грошової компенсації за зруйноване житло, хоч і не позбавлений недоліків, є значно кращим ніж процедура, яка була передбачена Постановою № 623 від 2019 року. Висловлюємо сподівання, що практика застосування Постанови № 767 покаже, чи є висловлені застереження реальними.

14.08.20

Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за липень. В основі звіту – дані, зібрані протягом візитів наших колег на контрольні пункти в’їзду-виїзду (КПВВ).

ГОЛОВНЕ:

  • 7 липня де-факто влада НПУТ передала на КПВВ «Новотроїцьке» (ПУТ) список осіб, які отримали дозвіл на перетин лінії розмежування у бік НПУТ. Людям дозволили перетнути лінію розмежування з боку ПУТ, але попередили, що тих, кого немає в списку, не пропустять на стороні НПУТ. Відтак, 83 особи, яких не було в списку, застрягли на «0» блокпості. Військові та поліцейські з боку НПУТ розігнали цих людей – 15 осіб зазнали жорсткого поводження. Пізніше 37 осіб повернулися до ПУТ, інші 46 людей ще деякий час перебували на «0» блокпості НПУТ.
  • 14 липня на КПВВ «Станиця Луганська» від тромбоемболії легеневої артерії помер 62-річний чоловік. Представники швидкої допомоги, НУО та ДСНС проводили реанімаційні заходи, але врятувати його не вдалося.
  • Станом на кінець липня три з чотирьох КПВВ у Донецькій області залишаються закритими. КПВВ «Новотроїцьке» відновлює роботу у деяких випадках: у липні за заздалегідь погодженими списками осіб, яким дозволений перетин, було сім так званих «коридорів». Загальна кількість людей, які здійснили перетин лінії розмежування в Донецькій області, становила 1 194 осіб у напрямку ПУТ та 1 017 у напрямку НПУТ.
  • Загальна кількість людей, які здійснили перетин лінії розмежування в липні на КПВВ «Станиця Луганська» в Луганській області, становила 12 560 осіб у напрямку ПУТ та 10 274 – у напрямку НПУТ.

Документ доступний англійською та українською мовами. 

06.08.20

Героїня нашої історії, Олена (ім’я змінено), незважаючи на свавілля працівників одного з управлінь Пенсійного фонду України в Луганській області (далі — УПФУ), обстояла своє право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком 1. Рішуче та оптимістично налаштована жінка із допомогою юристів БФ «Право на захист» проходила цей важкий шлях близько двох років.

А почалося все з того, що після досягнення пенсійного віку Олена звернулася до спеціалістів УПФУ щодо призначення пенсії на пільгових умовах. Їй відмовили в усній формі, мотивуючи відмову бракомдовідок від роботодавця з непідконтрольної уряду території України. Спочатку спеціалісти навмисно не повідомляли, що необхідно написати заяву встановленого зразка, а потім взагалі не допускали жінку до приймальні. Тобто вона не могла подати заяву та необхідні документи. Тільки після звернень на урядову «гарячу лінію» спеціалісти прийняли заяву, однак пізніше в УПФУ відмовили Олені в призначенні пенсії, обґрунтовуючи це браком відомостей, що підтверджують стаж роботи. Треба зазначити, що загальний трудовий стаж нашої бенефіціарки — 34 роки, з них 8 років та 5 місяців — пільговий стаж за Списком 1, оскільки вона працювала палатною медичною сестрою у відділені променевої терапії в Луганському обласному клінічному онкологічному диспансері.

Олена мешкає в селі на лінії розмежування, де війна постійно нагадує про себе обстрілами. Саме через збройний конфлікт жінка втратила роботу, дохід. Залишилися лише переживання, страх, невпевненість у майбутньому, а ще — хвора літня мати. Коли Олена звернулася до БФ «Право на захист» було видно, що вона змучена байдужістю та беззаконням чиновників, які мали б допомагати, а не користуватися безпорадністю людей та чинити перепони в отриманні законної пенсії.

Юристи нашої організації подали позов до суду про скасування рішення УПФУ, визнання дій протиправними та зобов’язання зарахувати до пільгового стажу періоди роботи в Луганському обласному клінічному онкодиспансері.

Суд позовні вимоги задовольнив частково та зобов’язав УПФУ повторно розглянути заяву Олени. У рішенні суду зазначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнювальні довідки підприємств необхідні, якщо таких даних у трудовій книжці немає.

Незважаючи на висновки суду, УПФУ не врахувало стаж роботи на підставі трудової книжки та відмовило в призначенні пенсії з таких самих підстав. Олена була змушена звертатися до суду за захистом прав вдруге. Однак, суд знову обрав інший спосіб обстоювання порушеного права позивачки: зобов`язав УПФУ повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні. Не погодившись із рішенням, наша юридична команда подала апеляційну скаргу на рішення суду.

Постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2019 року задовольнила апеляційну скаргу. Суд зазначив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок прийняття протиправного рішення УПФУ: незважаючи на висновки судових рішень, відповідач неодноразово приймав рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з аналогічних підстав, протиправно не зараховуючи спірний період роботи позивачки до пільгового стажу. На думку суду, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде саме зобов’язання відповідача зарахувати до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 періоди роботи з 1 вересня 2005 року до 30 вересня 2014 року та зобов’язати відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 з дати звернення.

Зараз Олена одержує пільгову пенсію. Однак, тільки завдяки витримці та рішучості вона обстояла своє право на отримання пільгової пенсії та тепер має на кошти на придбання продуктів харчування та ліків.