Категорія: Шукачі притулку

УВКБ ООН в Україні запрошує долучитися до проєкту Ініціативи з підтримки громад (CSI). Якщо ви шукач притулку чи біженець та маєте ідею проєкту, який принесе користь вашій громаді, – тоді ця інформація для вас.

УВКБ ООН в Україні та його партнери у регіонах оголошують про початок проєкту Ініціативи з підтримки громад (CSI). Ініціативи з підтримки громад – це ідеї проєктів, які пропонують члени громад з метою сприяння поінформованості про їхні права, та пропозиції громад щодо вдосконалення/зміни їхнього становища.

Старт прийому заявок вже сьогодні – 1 липня! Дедлайн – 15 вересня 2020 року.

Зверніть увагу! Чим раніше ваша група подасть проєкт, тим швидше ви отримаєте відгук та зможете розпочати його реалізацію! Чому? Бо реальні зміни починаються з кожного з нас; і якщо ми об’єднаємо свої зусилля, ми зробимо зміни швидшими та ефективнішими.

Ви можете обговорити свою ідею та процес подання заявки з партнерами УВКБ ООН у різних містах:

Київ: Благодійний фонд “Рокада”. Адреса: вул. Чумака, 7 Тел.: 044 501 56 96.
Одеса: Десяте Квітня. Адреса: вул. Героїв Крут, 15, офіс 511. Тел.: 093 662 85 24.
Харків: Право на захист. Адреса: вул. Чернишевська, 85 Тел.: 099 507 90.
Львів та Закарпаття: NEEKA Ukraine. Адреса: вул. Мічуріна 3, Мукачево, Тел.: 03131 321 22.

Будь ласка, запитайте деталі у вищезазначених організаціях залежно від вашого місцезнаходження. Вони пояснять вимоги та процес відбору, а також допоможуть розробити свою ідею проєкту.

Матеріал підготовлений в межах проєкту «Правова допомога допомога біженцям та шукачам захисту в Україні», що реалізується за підтримки агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

На базі соціальної мережі Facebook розпочав свою роботу чат-бот Refugee Helper від БФ “Право на захист”. Цей інструмент покликаний спростити надання юридичної інформації для такої категорії клієнтів Фонду як біженці та шукачі захисту в Україні. Крім того, чат-бот має сприяти росту рівня обізнаності цих людей щодо їх прав та обов’язків під час перебування тут, а також подальшої інтеграції до українського суспільства.

Чат-бот було розроблено в тестовому форматі у грудні 2019 року під час правового хакатону Access to Justice Hackathon у Києві.

Як зауважила Світлана Бутенко, старший юрист БФ “Право на захист” та одна з авторів чат-боту, ідея надання первинних юридичних консультацій в онлайн-форматі виникла в організації давно. “Потрібно зважати на специфіку життєвих обставин, в яких опиняються наші бенефіціари, — зазначила Світлана Бутенко. — Це люди, які можуть потребувати допомоги юриста в будь-який час: під час перетину кордону або вночі під час незаконного затримання. Багато з них ще не володіють українською мовою, тож порозумітися з контролюючими органами чи приймаючою громадою буває важко. Саме тому для нас було дуже важливо, використовуючи сучасні технології, створити собі помічника, який був би доступний з будь-якої точки земної кулі в будь-який час. Крім того, його поради мали бути зрозумілою потенційному користувачеві мовою”.

Сервіс Refugee Helper працює у Facebook 24/7: у будь-який момент користувачі можуть отримати безоплатні юридичні поради та відповіді на найбільш розповсюджені питання. Наприклад, з його допомогою можна дізнатися, як подати заяву на статус біженця, що робити у разі відмови, як поводити себе при перевірці документів на вулиці, де знайти житло та як влаштуватися на роботу, а також багато інших порад.

Одним з найважчих завдань для розробників стала адаптація інформації та юридичної термінології. “Звісно, ми з самого початку розуміли, що маємо надавати інформацію максимально просто та зрозуміло — так, аби людина могла одразу скористатися допомогою, — розповіла Світлана Бутенко. — Саме тому ми передбачили можливість завантаження документів, які можуть знадобитися користувачеві, додали до матеріалів лінки на заклади, державні установи та організації, які можуть допомогти, якщо людина опинилась у скруті”.

Ми розуміємо, що чат-бот як інструмент не зможе замінити спеціалістів БФ ”Право на захист”, саме тому в разі, якщо запропонованої інформації користувачеві виявиться замало для розв’язання проблеми, він чи вона завжди можуть звернутися за номерами гарячої лінії проєкту:

Київ: +38 093 049 52 18, +38 094 905 67 62

Харків: +38 094 811 17 64

Львів: +38 093 023 08 55

В екстрених випадках Viber/WhatsApp: +38 093 038 95 62

Матеріал підготовлений в межах проєкту «Правова допомога допомога біженцям та шукачам захисту в Україні», що реалізується за підтримки агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

БФ “Право на захист” розпочинає новий проєкт, спрямований на інтеграцію біженців та шукачів захисту в українське суспільство. На сьогодні одна зі складових проблем інтеграції для цієї категорії населення — це труднощі із працевлаштуванням. Саме тому в березні 2020 року стартував наш проєкт під назвою “Інноваційні шляхи інтеграції біженців та шукачів притулку в Україні”.

Зі свого боку, БФ «Право на захист», пропонує та забезпечує:

• підтримка в підготовці пакету документів, необхідних для офіційного працевлаштування;
• пошук потенційних працівників для роботодавців згідно з вимогами до кандидатів;
• координація комунікації між потенційним роботодавцем та особами, які шукають роботу.

Відтак звертайтеся до нас, якщо:

• ви шукаєте роботу;
• вам потрібна допомога у складанні резюме, підготовці до співбесіди, засобах пошуку роботи;
• ви маєте дійсний паспорт/посвідчення особи;
• ви бажаєте отримати ІПН (індивідуальний податковий номер);
• потрібна допомога у супроводженні власного приватного підприємництва;
• потрібна допомога у подачі документів до державних органів;
• потрібна допомога в заповненні неохідних документів.

Пишіть нам на електронну пошту [email protected] або у Viber за номером: 063 411 72 92.

Опис проєкту та історія реалізації

Щохвилини 20 людей у ​​всьому світі вимушені кидати все, що мають, і бігти від насильства. Відповідно до даних УВКБ ООН, у 2019 році налічувалось 26 мільйонів біженців, які були змушені покинути свої домівки. Деякі з цих людей отримують статус осіб, що користуються захистом в Україні. Відповідно до інформації, наданої Державною міграційною службою, станом на 1 січня 2019 року в країні налічувалось 2 620 біженців та понад 5 500 шукачів захисту.

Однак, попри те, що насильство, від якого втекли ці люди, більше не загрожує їм, чимало труднощів досі зустрічається на їхньому шляху до нового життя. Зокрема, їм може бути надзвичайно важко знайти офіційну та прибуткову роботу у зв’язку з тим, що роботодавці часто є необізнаними у сфері своїх правових обставин щодо права на працевлаштування.

З метою розв’язання цієї проблеми у березні 2018 року стартував проєкт Благодійного Фонду «Право на захист» – «Інноваційні шляхи інтеграції біженців». Загальна мета проєкту – віднайти шляхи інтеграції біженців та шукачів захисту на території України. Зокрема, проєкт має на меті допомогти біженцям та шукачам захисту знайти роботу та впоратися із викликами, що виникають у повсякденні (реєстрація народження та шлюбу тощо), щоб сприяти можливості розпочати нормальне життя, ставши часткою суспільства.

Співробітники БФ «Право на Захист» створили й наразі керують базою даних, що містить понад 500 резюме біженців, осіб, яким надано додатковий захист, та шукачів захисту в Україні. Ми також створили мережу соціально відповідальних роботодавців, які знаходять робітників за допомогою наших послуг. Цей обмін є вигідним для всіх сторін, оскільки українські компанії часто стикаються з плинністю та нестачею кадрів персоналу.

Проте у нас ще безліч роботи попереду! Наразі чимало людей потребують працевлаштування, й існує ще більше посад, які потрібно заповнити. Саме на подолання проблеми із доступом до працевлаштуванням і буде націлений новий етап проєкту, починаючи з березня 2020 року.

БФ «Право на захист» продовжує свою роботу та регулярно контактує зі спільнотами біженців і потенційними роботодавцями. Ми постійно поповнюємо наші бази даних кваліфікованим кадрами, які шукають роботу, і продовжуємо проводити інформативні та навчальні семінари, з метою ознайомлення представників українського бізнесу з вимогами до офіційного працевлаштування біженців.

Перш ніж відповідати на це питання, варто ґрунтовно розібратися у значенні цього поняття — як з правової, так і з політичної точки зору. Адже саме слово «амністія» певною мірою додає негативної конотації цьому словосполученню, але чи відображає воно саму суть процесу в міграційному контексті?

Державне регулювання міграційних процесів передбачає створення та впровадження багаторівневих процесів. В першу чергу вони враховують інтереси та потреби самої держави. На відміну від поширеної думки, протидія нелегальній міграції передбачає не тільки “відловлювання” нелегальних мігрантів (мігрантів з неврегульованим статусом), притягнення їх до відповідальності та видворення за межі країни, але й створення умов та доступних механізмів для врегулювання ними законності перебування на території України. Тож у цьому контексті «міграційна амністія» –  це інструмент, що дозволить врегулювати статус мігрантів за конкретних умов та із застосуванням чітких критеріїв до осіб, які зможуть скористатись такою можливістю.

Чому важливо впровадити міграційну регуляризацію?

• Задля державної безпеки міграційні органи мають знати, хто і де проживає на території України, мати можливість контролювати, забезпечувати реалізацію прав і обов’язків таких осіб. Надаючи можливість мігрантам, які постійно проживають на території країни, врегулювати їхній статус, держава виводить таких людей із «тіні» та створює передумови для їхньої інтеграції в економічний та політичний простір.
• Мігранти з неврегульованим статусом матимуть можливість законно перебувати на території країни та реалізувати власні права: на охорону здоров’я, освіту, роботу, власність, свободу пересування, платити податки тощо.
• Протягом тривалого часу проживання на території України мігранти часто створюють сім’ї, народжують дітей, набувають майнових прав. Врегулювання статусу також забезпечить реалізацію прав членів їхніх сімей на приватне та сімейне життя, підтвердження батьківства, шлюбних відносин. Спроби видворення мігрантів, що мають сім’ї на території України, порушують права громадян України на сімейне та приватне життя.

І тут важливо наголосити на одному дуже важливому аспекті. Будь-яка амністія має відповідні чіткі вимоги та критерії, яким має відповідати особа, яка підпадає під її дію. Тобто оголошення міграційної амністії  не означає моментальну одночасну масову «легалізацію» всіх, хто до моменту її прийняття не зміг врегулювати свій правовий статус. Йдеться, швидше, про крок до гармонізації законодавства України із міжнародними зобов’язаннями, з можливістю подальшого посилення заходів протидії нелегальній міграції.

Трохи історії: Національна Стратегія з прав людини та міграція

Ще в далекому 2015 році Національна Стратегія з прав людини визначила пріоритети — зокрема, щодо питань міграційного законодавства. Тоді ж було затверджено план дій  її реалізації. Одним із пунктів плану було і питання міграційної амністії, яке на час затвердження плану оцінювалось як потрібний та позитивний крок, який відповідає національному та міжнародному законодавству. Його актуальність  на той момент підтверджувалася і значною кількістю відмов у наданні міжнародного захисту особам, які через побоювання не могли повернутися до країни походження, проте не могли бути повернені до неї. Тож вони продовжували знаходитися на території України з порушенням законодавства протягом тривалого часу. Однак за роки реалізації Стратегії саме цей пункт виявився найбільш дискусійним.

Міграційна амністія: перезавантаження?

Зважаючи на складність питання міграційної амністії, видається не досить виваженою ініціатива Державної міграційної служби провести електронне соціологічного опитування щодо цього питання за участю широкої громадськості. Адже, щоб дати відповідь на це, питання необхідно розуміти поточний стан речей, правові механізми регуляризації, які діють станом на сьогодні, їхню складності та проблемні місця, а також ситуації, у якій опиняються реальні люди.

Матеріал підготовлений в межах проєкту «Правова допомога допомога біженцям та шукачам захисту в Україні», що реалізується за підтримки агентства ООН у справах біженців (UNHCR).