Допомога переселенцям Вінниччини у партнерстві з УВКБ ООН

18.10.22

Валентина Вікторівна виїхала до Вінницької області зі Слов’янська. Опинилися в одному з сіл Тульчинської громади. Довго обирати, куди податися, не довелося, бо там мешкає рідня жінки. Проте в зимовий період залишатися в приватному будинку, де немає елементарних зручностей, не мали змоги. Чоловік Валентини Вікторівни – маломобільний, потребує певного догляду.

Родину поселили в Тульчинському ортопедичному санаторію. Для того, аби покращити умови проживання переселенців в цьому закладі, команда Вінницького офісу в рамках проєкту по закупівлі нестандартного NFI закупила два душові бокси.

“Поспілкувавшись з керівництвом закладу, ми зрозуміли, що краще закупити саме душові бокси, аби їх могли мобільно розмістити там, де мешкає найбільша кількість переселенців. Наразі їх вже встановили, тому Валентина Вікторівна, її чоловік та інші переселенці тепер мають змогу приймати душ в комфортних умовах”,- розповіла Вікторія Мусаєва, монітор Вінницького офісу.

18.10.22

УВАГА!!! Прийом заявок на цю програму грошової допомоги завершено!

Рекомендуємо стежити за оновленнями БФ “Право на захист”.

Опис програми:

«Новоприбулі» переселенці – родини, що перемістилися протягом останнього місяця – до Сумської, Дніпропетровської, Хмельницької та Київської областей можуть отримати матеріальну підтримку від Консорціуму Реагування у партнерстві з Благодійним фондом “Право на захист” за фінансової підтримки Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA).

Благодійний фонд «Право на захист», як партнер Консорціуму Реагування (UKRAINE RESPONSE CONSORTIUM) за фінансової підтримки Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA) розпочинає приймати заявки на матеріальну підтримку — 2220 гривень на кожного члена родини протягом 3-х місяців.

Для вашої зручності працює гаряча лінія з питань надання грошової допомоги від Консорціуму Реагування та “Право на захист”: 0 800 750 104 (у будні, з 09:00 до 18:00).
Дзвінки по Україні безплатні.

Хто може звернутися із заявкою?

Отримати грошову допомогу можуть такі категорії:

1. Родини (ВПО), які були переміщені протягом останніх 30 днів

2. Постраждалі домогосподарства від раптових обстрілів, родини, які втратили засоби до існування (пошкоджений/втрачений магазин, ферма, худоба тощо) внаслідок проведення військових дій,

3. ВПО або люди, що перемістились більше ніж 30 днів тому (до 01 вересня), мають дохід менший ніж 5400 грн на особу (за останні 3 місяці) та відповідають хоча б одному з критеріїв вразливості:

мають двох або більше дітей,
є особи з інвалідністю,
домогосподарство ведеться однією особою (чоловіком або жінкою),
є вагітні жінки та жінки з грудними дітьми до 2 років,
мають людей похилого віку (55+ років) в родині.

Не зможуть звернутися із заявкою ті родини, хто вже отримував виплати від інших міжнародних організацій!

Адреси центрів реєстрації

Адреси, де ви можете пройти опитування та зареєструватися на отримання допомоги:

Хмельницька область:

м. Хмельницький: будуть виїзди мобільної групи по області.
Відстежуйте актуальну інформацію щодо роботи пункту в телеграм-каналі https://t.me/dopomogakm

Сумська область:

м. Суми: вул. Кузнечна, 2 (у будні, з 9:00 до 17:00)

Відстежуйте актуальну інформацію щодо роботи пункту в телеграм-каналі: https://t.me/sumy_dopomogavpo

Як проходить процес реєстрації?

Якщо ви визначили, що підходите під критерії надання грошової допомоги, ви можете завітати в один з наших центрів реєстрації. Зверніть увагу, що при реєстрації мають бути присутні всі члени родини!

Наші реєстратори проведуть невелике опитування, внесуть дані на кожного члена родини в програму та допоможуть сформувати заявку на допомогу.

Уся інформація, яку ви надасте під час реєстрації, є конфіденційною і буде занесена в базу даних Благодійного фонду “Право на Захист”.

Які необхідні документи?

Для реєстрації будуть необхідні оригінали документів кожного члена родини:

✓ внутрішній паспорт (з даними про прописку / витягом) чи свідоцтво про народження дитини,

✓ реєстраційна номер облікової картки платника податків (податковий код) — для всіх дітей та дорослих осіб, які не відмовилися від його отримання з релігійних причин із зазначенням цього в паспорті,

✓ документ з банківськими реквізитами чи банківські реквізити (номер IBAN банківського рахунка) на екрані смартфону,

✓ також потрібні документи, що підтверджують належність до категорії вразливості.

Увага! Остерігайтеся шахраїв! Благодійний фонд “Право на захист” — партнер Консорціуму Реагування в Україні та уповноважений ним на збір даних! Реєстрація тільки особиста в офісі! Не передавайте нікому свої дані та дані банківських карток онлайн!

17.10.22

Ми звикли працювати там, де нас потребують найбільше. Саме тому ми постійно розширюємо географію своєї роботи! Віднедавна БФ “Право на захист” працює на Чернігівщині! І вже маємо надійних партнерів.

Проектна менеджерка Олександра Журко та керівниця регіонального офісу Олена Приходько розказали керівництву області про місію фонду та обговорили об’єднання ресурсів та можливостей зі Чернігівською ОВА.

Колеги домовились про майбутнє укладення меморандуму про співпрацю з Чернігівською обласною військовою адміністрацією. А також про взаємодію в наданні гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам та особам, які постраждали внаслідок військової агресії проти України або окупації.

А ще наші фахівці:

здійснюють оцінку потреб внутрішньо переміщених осіб, які постраждали внаслідок воєнних дій та проживають на території Чернігівської області;
надають всебічну правову допомогу переселенцям;
надають психологічну допомогу постраждалим від воєнного конфлікту;
реєструють на грошового допомогу від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).

Дякуємо колегам за знайдені спільні напрямки в роботі! Впевнені, що разом ми зможемо зробити набагато більше задля допомоги українцям!

12.10.22

Електронний цифровий підпис (ЕЦП) — це вид електронного підпису, який дає змогу здійснити ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов’язаний цей електронний підпис.

Кваліфікований електронний підпис — це удосконалений електронний підпис, що забезпечує найвищий рівень захисту і довіри до електронної ідентифікації. КЕП має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.

З нової пам’ятки ви дізнаєтеся, як отримати електронний підпис дистанційно (онлайн), навіщо потрібен електронний підпис та де можна отримати електронний цифровий підпис?

Зберігайте пам’ятку та не забудьте поділитися з друзями:

elektronni_pidpysy_onlajn Завантажити

11.10.22

Вступ

20.09.2022 Верховною Радою України прийнято за основу проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту державного кордону України, зареєстрований 19.06.2022
за № 7475.

Благодійний фонд «Право на захист» звертає увагу суб’єкта законодавчої ініціативи та законодавців на той факт, що положення цього законопроекту впливають на становище біженців, шукачів захисту та осіб без громадянства в Україні, а тому вважає за необхідне надати аналіз законопроекту в цих аспектах та рекомендації щодо його підготовки до другого читання.

Суть законопроекту

Законопроект розроблений народними депутатами України зокрема, з метою забезпечення подальшого розвитку та вдосконалення загальнодержавної системи охорони і захисту державного кордону, належного реагування на порушення законодавства України про державний кордон.

Проект закону передбачає внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Законів України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», якими передбачається змінити процедуру примусового видворення з України нелегальних мігрантів, які затримуються уповноваженими державними органами за незаконне перетинання державного кордону або інші грубі порушення українського законодавства, шляхом надання права ухвалення таких рішень відповідним державним органам. Разом з цим, вносяться зміни до процедури подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Щодо доступу до процедури визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту

Проектом закону стаття 5 Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” доповнюється наступним положенням:

“Органи Державної прикордонної служби України не приймають заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та не пропускають на територію України іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких уповноваженим органом прийнято рішення про заборону вʼїзду в Україну, або в разі перетинання заявником державного кордону України безпосередньо з території держави, в якій йому не загрожує небезпека життю або свободі, а так
само не приймаються заяви, подані іноземцями або особами без громадянства під час воєнного стану та під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону з України до інших
держав, або прийняті в Україну відповідно до міжнародного договору про реадмісію”.

За пропозицією ініціаторів законопроекту стаття вказаного Закону фактично доповнюється п’ятьма додатковими обставинами, коли шукач захисту не пропускається на територію держави, а його
заява про визнання біженцем на кордоні не приймається:

щодо нього/неї прийнято рішення про заборону в’їзду в Україну;
він/вона перетинає кордон з території держави, де йому/їй не загрожує небезпека;
під час воєнного стану;
під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону з України до інших
держав;
він/вона є прийнятим в Україну відповідно до міжнародного договору про реадмісію.

Варто звернути увагу, що лише одна з п’яти обставин обумовлена введенням в Україні воєнного стану.

Жодна з зазначених обставин за своєю суттю не має індивідуального характеру, натомість вони розповсюджуються на групу шукачів захисту, що протирічить концепції, викладеній в статті 9 Конвенції про статус біженців 1951 року.

Попри суттєве підвищення ризику повернення до країн, де життю та свободі шукачів захисту буде загрожувати небезпека, нова редакція статті не містить жодних запобіжників від порушення принципу невислання, закріпленого як в міжнародному праві захисту біженців, так і в міжнародному праві з прав людини.

За зазначених обставин неприйняття заяви про визнання біженцем виглядає як покарання за порушення міграційного законодавства, що протирічить меті статті 31 (1), а також загальному предмету і меті Конвенції про статус біженців1951 року та Протоколу до неї 1967 року.

Крім цього, статтею 40 Конституції України гарантується право громадян України, іноземців та осіб без громадянства особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого
самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Відповідно до статті 64 Конституції України, зазначене право не може бути обмежене навіть під час дії воєнного стану в Україні.

Таким чином, на погляд БФ «Право на захист», згадані зміни суттєво виходять за межі поставленої законотворцями мети, протирічать міжнарод ним стандартам у сфері захисту прав біженців, у тому числі, фактично позбавляють шукачів захисту доступу до процедури надання міжнародного захисту на кордоні та підвищують ризик повернення шукачів захисту до країн, де їх життю або свободі загрожує небезпека.

Порушення Україною вищезазначених положень може призвести як до чергових звернень постраждалих осіб до Європейського суду з прав людини, так і зниження іміджу України, як держави, що дотримується принципу верховенства права.

Подібні порушення прав людини вже були предметом розгляду в Європейському суді з прав людини (далі- ЄСПЛ). Так, в справі «Кебе та інші проти України» (CASE OF KEBE AND OTHERS v. UKRAINE) (Заява № 12552/12, рішення від 12 січня 2017 року) ЄСПЛ вказав, що працівники прикордонної служби не забезпечили заявнику можливості звернутися із заявою про визнання біженцем, поки він
перебував на борту судна. Зокрема, вони не надали йому інформацію щодо процедури надання притулку в Україні, не розглянули належним чином його потребу у міжнародному захисті та не
прийняли його заяву. Заявник отримав доступ до процедури надання притулку лише після вказівки Європейського суду відповідно до Правила 39 Регламенту Суду. Крім того, рішення про відмову у
перетині державного кордону набрало чинності негайно, що зробило можливим вислання або примусове повернення заявника за межі території України у будь який час, без належного розгляду органами влади заяви про потенційну загрозу зазнати нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження. У зв’язку з цим ЄСПЛ дійшов висновку, що у заявника був відсутній ефективний засіб юридичного захисту у зв’язку зі скаргою щодо загрози бути висланим з України та констатував порушення статті 13 Конвенції у поєднанні зі статтею 3 Конвенції.

У зв’язку із вищезазначеним пропонуємо утриматись від внесення відповідних змін до статті 5 Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”.

Щодо процедури примусового видворення іноземців та осіб без громадянства

Відповідно до проекту закону вносяться зміни до статті 30 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” якими передбачається:

“Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання рішення про примусове повернення, або якщо вони вже не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення”.

Цими змінами пропонується наділити органи охорони державного кордону та органи Служби безпеки України повноваженнями приймати рішення щодо примусового видворення іноземців та осіб
без громадянства без відповідної постанови адміністративного суду, тобто фактично передати повноваження суду зазначеним правоохоронним органам, що, на погляд БФ “Право на захист”
протирічить положенням Конституції України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, стаття 124 Конституції України визначає, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Право на вільне звернення до суду передбачено також і статтею 16 Конвенції про статус біженців.

За підтримання запропонованих змін, правоохоронні органи отримають широку дискрецію повноважень при прийнятті рішень про примусове видворення, що створює загрозу їх свавільного
застосування.

Для того, щоб право особи на справедливий суд було дотримано, орган, який приймає рішення, яке може мати настільки суттєві наслідки для особи як, наприклад, примусове видворення,
повинен бути незалежним, зокрема, від виконавчої влади, та неупередженим, а також бути спроможним забезпечити необхідні процесуальні гарантії, які б дозволяли здійснити правосуддя. В
іншому випадку існує великий ризик порушення рівності сторін у процесі та недотримання гарантованих законом прав особи при здійсненні адміністративного судочинства.

Щодо затримання іноземців та осіб без громадянства

Відповідно до проекту закону пункт 8 статті 26 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” доповнюється таким чином:

“8. Примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», а так само до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються в установленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону)”.

Окрім цього, проектом закону вносяться зміни до пункту 17 статті 289 Кодексу адмінісративного судочинства України (далі – КАСУ), відповідно до яких:

“Апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк із дня їх проголошення. Оскарження рішення про затримання іноземця чи особи без громадянства не зупиняє його виконання.

…19. На час розгляду судом першої та апеляційної інстанції справ по суті позовних вимог і до набрання рішеннями суду законної сили іноземці та особи без громадянства продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів)охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні”.

Запропоновані зміни, по-перше, безпідставно суттєво розширюють коло осіб, які можуть бути затримані, а по-друге, дозволяють обмежувати свободу особи незалежно від рішення суду щодо
такого обмеження.

Питання позбавлення свободи-законного арешту або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в’їзду в країну чи особи, щодо якої проводиться процедура депортації або екстрадиції, підпадає під дію статті 5 ( п. f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Статтею 29 Конституції України гарантується право кожної людини на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Відповідно до статті 64 Конституції України, зазначене право не може бути обмежене навіть під час дії воєнного стану в Україні.

Керуючи наведеним, БФ “Право на захист” погоджується з висновком Головного науково- експертного управління Апарату Верховної Ради України, що:

“Такий підхід фактично дозволяє уповноваженим органам обмежити свободу пересування іноземців або осіб без громадянства незалежно від того, чи буде це визнано судом обґрунтованим. При цьому зміст як законопроекту, так і пояснювальної записки до нього не дозволяє чітко визначити коло суб’єктів з числа іноземців або осіб без громадянства, до яких застосовуватимуться відповідні заходи”.

Все це може призвести до порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Подібні порушення прав людини вже були предметом розгляду в ЄСПЛ.

Так, наприклад у рішенні у справі “Шойго проти України” (CASE OF SHOYGO v. UKRAINE) (Заява № 29662/13, рішення від 30 вересня 2021 року) ЄСПЛ встановив порушення статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, оскільки заявника було позбавлено волі тривалий час до того як була розпочата процедура видворення. ЄСПЛ зауважує, що необхідність позбавлення волі повинна бути доведеною та обгрунтованою, наприклад, щоб запобігти особі вчинити злочин або втекти.

Таким чином, оскільки тримання особи у спеціально обладнаних приміщеннях органів на час розгляду судом першої та апеляційної інстанції справ по суті позовних вимог і до набрання рішеннями
суду законної сили може зайняти тривалий час, фактично особа позбавляється права на особисту свободу та недоторканність до прийняття остаточного рішення про примусове видворення.

На підставі вищезазначеного, пропонуємо залишити положення статей КАС України у діючій редакції та утриматись від внесення відповідних змін.

Пропозиції

З метою дотримання конституційних прав біженців, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту та осіб без громадянства, а також міжнародних зобов’язань України просимо:

виключити запропоновані зміни до другого абзацу пункту 2 статті 5 Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”;
виключити запропоновані зміни до пункту 8 статті 26 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”;
виключити запропоновані зміни до пункту 1 статті 30 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”;
виключити запропоновані зміни до пункту 17, 19 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

10.10.22

Наші колеги з проєкту «Цифровізація державних послуг: сприяння доступу для постраждалих від конфлікту громад та вразливих груп в Україні» розробили для вас серію пам’яток.

У цій сатті зібрано одразу дві корисні пам’ятки! Не знаєте, як звернутися до суду онлайн?

Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість користувачам створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів.

Зберігайте пам’ятку та не забудьте поділитися з друзями:

yak_zvernutysya_do_sudu_onlajn Завантажити

Не відвідуючи приміщення суду, можна також ознайомитися з судовими рішеннями на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

До Реєстру вносяться рішення судів усіх інстанцій та різних видів судочинства. З метою захисту персональних даних сторін та інших учасників процесу, судові рішення знеособлюються. Інформація, за якою можна ідентифікувати особу замінюється позначеннями «Особа» з номером та «Інформація».

Більш детально читайте в пам’ятці:

yak_oznajomytysya_iz_sudovym_rishennyam_onlajn Завантажити

07.10.22

Свобода пересування

1.Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2022 року № 992 (далі – Постанова 992), внесено зміни до Правил перетину державного кордону громадянами України.

Внесеними змінами передбачено, що під час введення правового режиму воєнного стану на території України громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років мають право перетинати державний кордон України, якщо вони прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден або для проходження практичної підготовки на суднах.

Цією постановою право на перетин державного кордону передбачено таким категоріям моряків:

курсанти закладів освіти;
особи, які прямують для роботи на суднах у складі екіпажів суден, що здійснюють рейси до/з морських портів України, та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану;
інші особи, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану.

Для отримання дозволу на перетин кордону моряки повинні надати необхідні документи, що передбачені Постановою 992 .

2.Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 року № 1044, внесено зміни до Правил перетину державного кордону громадянами України.

Цими змінами визначено порядок виїзду за кордон під час дії правового режиму воєнного стану осіб з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, дітей з інвалідністю чи визначеним переліком захворювань та тих, хто супроводжує вищезазначені категорії людей.

Крім цього, слід зазначити, що внесеними змінами знято обмеження щодо кількості перетинів кордону на виїзд з України для супроводжуючих громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Вказана категорія чоловіків тепер мають право виїжджати за кордон до осіб з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, дітей з інвалідністю чи визначеним переліком захворювань, яких вони доглядають, якщо зазначені особи (діти) перебувають на консульському обліку. Однак, громадяни України, які підлягають призову під час мобілізації, зобов’язані повернутися з-за кордону не пізніше, ніж особи, яких вони супроводжували.

3.Кабінетом Міністрів України 27 вересня 2022 року постановою № 1082 внесено зміни до Правил перетину державного кордону громадянами України. Насамперед, цими змінами передбачено особливості пропуску через державний кордон в період дії правового режиму воєнного стану, спортсменів які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, тренерів зі складу національних збірних команд України тощо.

Відповідно до внесених змін пропуск через державний кордон здійснюється Державною прикордонною службою України (далі–ДПСУ) за наявності підтверджуючих документів та за умови виконання правил перетину державного кордону України для спортсменів і всіх включених до складу команд різного рівня. Підтверджуючими документами для осіб є рішення Міністерства молоді та спорту України або лист Міністра молоді та спорту України до ДПСУ щодо участі зазначених осіб у спортивному заході та перетині державного кордону відповідними особами. Такий лист надається ДПСУ і за попереднім зверненням (заявою) відповідних суб’єктів сфери фізичної культури і спорту, що містить вичерпний перелік осіб, які беруть участь у спортивному заході, та строк його проведення.

4. Наказом Міністерства оборони України від 06 вересня 2022 року № 259 внесено зміни до наказу Міністерства оборони України від 07 лютого 2022 року № 35. Змінами Міністерство оборони України встановило, що взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних згідно з Переліком спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, забезпечується з 01 жовтня 2023 року.

Доступ до медичних послуг

1. Постановою Кабінета Міністрів України від 07 вересня 2022 року № 994 розширено перелік ліків які підлягають реімбурсації за програмою «Доступні ліки», а саме ліки для полегшення перебігу хвороб з хронічним обструктивним захворюванням легень та хвороби Паркінсона.

2. Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 26 вересня 2022 року № 1737 виключено з Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, лікарський засіб за міжнародною непатентованою назвою – Рисперидон (виробник – Фармасайнс Інк., Канада)

3. Міністерством охорони здоров’я України та Міжнародною організацією з міграції підписано меморандум про співпрацю. Угодою визначено кілька напрямів співпраці у сфері охорони здоров’я. Серед них зокрема:

надання та посилення гуманітарної та життєво важливої допомоги з охорони здоров’я в Україні через створення мобільних та постійних бригад у постраждалих громадах, на пунктах перетину кордону, а також в центрах тимчасового та постійного розміщення ВПО та біженців;
підтримка невідкладних заходів у галузі охорони здоров’я: підготовка та реагування на спалахи захворювань, закупівля та розподіл необхідних ліків, медичних засобів та медичного обладнання, інформування населення, боротьба із вакцинокерованими інфекціями, а також подолання упередженості щодо вакцинації;
посилення використання даних для моніторингу потоків мобільності в Україні та сусідніх країнах;
підтримка заходів із відновлення, повернення та реінтеграції українських біженців та ВПО;
забезпечення медичних оглядів для біженців та переселенців, що переїжджають за кордон чи переміщуються в межах України;
підтримка переміщення та транспортування вразливих категорій населення, таких як особи з інвалідністю, люди поважного віку та особи із захворюваннями, які не загрожують життю, в межах України або з України та сусідніх країн до інших країн, де вони можуть продовжити отримувати необхідне лікування та догляд.

06.10.22

Все для того, аби ви більше знали про використання державних електронних послуг та могли з легкістю це застосувати на практиці!

З першої пам’ятки ви дізнаєтеся, чим може бути корисним для вас веб-портал «Судова влада України», де публікується інформація про діяльність судів та органів системи правосуддя.

На веб-порталі судової влади України щоденно оприлюднюється така інформація:

список судових справ, призначених до розгляду;
список апеляційних скарг;
список автоматично розподілених судових справ;
інформація щодо стадій розгляду судових справ.

За допомогою веб-порталу «Судова влада України» можна сплатити судовий збір онлайн чи сформувати квитанцію на сплату судового збору, дізнатися про розподіл і розгляд справи, знайти відповіді на питання, що можуть виникати під час звернення до суду та інше.

Зберігайте пам’ятку, натиснувши тут:

veb-portal_sudova_vlada_ukrayiny Завантажити

04.10.22

У Варшаві пройшла 10-денна конференція, присвячена обговоренню стану прав людини та основних свобод на просторі OSCE.

Участь у ній взяли представники держав-учасниць ОБСЄ, партнери зі співробітництва, представники міжурядових організацій та громадянського суспільства.

Захід має забезпечити платформу для оцінки виконання зобов’язань ОБСЄ у сфері людського виміру та запропонувати учасникам місце для зустрічі, щоб презентувати свою роботу та позначити проблеми, які, на їхню думку, потребують негайної уваги міжнародної спільноти.

На конференції відбувся виступ Тетяни Лузан, координаторки з адвокаційних питань БФ “Право на захист”. Вона підняла тему дітей без супроводу з України за кордоном, над якою наш фонд працює вже тривалий час.

У своєму виступі Тетяна Лузан звернула увагу на неузгодженість між підходами до визначення “діти без супроводу” в Україні та всередині ЄС, що може мати значний вплив на виявлення таких дітей, їхнє возз’єднання з сім’єю в майбутньому тощо. Така неузгодженість має бути подолана лише законодавчим шляхом на рівні ЄС та внесенням змін, зокрема, до Директиви про тимчасовий захист. Неузгодженості в законодавстві між Україною та ЄС слід подолати шляхом об’єднання зусиль ЄС та українських центральних органів влади. А возз’єднання сім’ї та добровільне повернення, передбачені Директивою, є першочерговими пріоритетами, які мають бути належним чином забезпечені.

Під час пленарних засідань учасники обговорили зобов’язання ОБСЄ у сфері людського виміру: демократичні інститути, верховенство права, толерантність і недискримінація, основні свободи та гуманітарні питання тощо.