Уряд визначив правила роботи працівників держпідприємств на період воєнного стану

03.05.22

26 квітня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №481 “Деякі питання організації роботи працівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки на період воєнного стану” (надалі – Постанова).

Кого стосується Постанова?

Постанова стосується працівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, членів їх виконавчих органів та керівників.

Перелік суб’єктів господарювання державного сектору економіки можна знайти на сайті Фонду Державного майна України.

Разом з цим, залишається відкритим питання, чи відносяться, наприклад, державні вищі навчальні заклади до суб’єктів господарювання державного сектору економіки, які не є господарськими товариствами, однак здійснюють у деяких випадках господарську діяльність.

У разі виникнення сумнівів, чи є ваш заклад, підприємство чи установа таким суб’єктом, рекомендуємо звернутися за роз’ясненням до відповідного профільного міністерства.

Що передбачає Постанова?

Постановою передбачено, що для працівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, членів їх виконавчих органів та керівників може запроваджуватися дистанційна робота за наявності організаційної і технічної можливості для виконання їх обов’язків, а також забезпечення належної (безперервної) роботи відповідного суб’єкта господарювання.

Рішення про запровадження дистанційної роботи приймається керівниками або виконавчими органами, а для самих керівників і членів виконавчих органів – суб’єктами управління об’єктами державної власності, загальними зборами акціонерів (учасників) господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також наглядовими радами суб’єктів господарювання

При цьому дистанційна робота дозволяється виключно у межах території України. Дистанційна робота за межами території України допускається тільки у випадку направлення особи у службове відрядження в установленому порядку.

Відповідальність

Постановою передбачено, що визначені особи, які перебувають у робочий час поза межами робочого місця в Україні (за винятком належним чином оформленого перебування у відрядженні), або продовжують працювати дистанційно без відповідного рішення, можуть бути притягнуті до відповідальності із застосуванням до них дисциплінарних стягнень (крім того, повноваження керівників і членів виконавчих органів можуть бути припинені).

Дія Постанови

Постанова діє з моменту опублікування (28 квітня 2022 року), окрім пункту, який стосується відповідальності порушників, який діє з 3 травня 2022 року.

03.05.22

27 квітня 2022 року Парламентська асамблея Ради Європи (далі – ПАРЄ) оголосила Резолюцію №2433, якою окреслила роль Ради Європи та її відповідь на російську агресію проти України. Цього разу Рада Європи не обмежилась лише засудженням агресії Росії проти України, але і визначила конкретний перелік дій, до яких мають вдатись держави-члени організації, як з метою припинення військової агресії проти України, так і для подолання її наслідків.

ПАРЄ визнала, що агресія Російської Федерації проти України є безпрецедентним актом як сама по собі, так і за своїми далекосяжними наслідками: вона провокує найважчу гуманітарну кризу в Європі, з найбільшою кількістю жертв, наймасштабнішим внутрішнім та зовнішнім переміщенням населення з часів Другої світової війни. ПАРЄ констатувала, що наслідки агресії Російської Федерації виходять за межі України та відчуваються у всьому світі. Більше того, ПАРЄ вважає, що не можна виключати ризик ескалації або розширення конфлікту, адже європейські країни вже зараз опинились у ворожому середовищі через дії та риторику Росії.

У Резолюції зазначено, що міжнародне співтовариство має вжити рішучих дій для захисту демократичного світового порядку у відповідь на напад, здійснений проти нього Російською Федерацією та Білоруссю, і що Європейський Союз, усі країни Ради Європи та Сполучені Штати Америки несуть особливу відповідальність за безпеку Європи, включаючи майбутнє України. Більше того, відповідь Ради Європи та її держав-членів на російську агресію проти України визначать майбутнє європейської історії. У світлі цих міркувань ПАРЄ закликає держави-члени Ради Європи, серед іншого:

– збільшити фінансову допомогу Україні;

– розглянути можливість збільшення допомоги Україні щодо посилення захисту своєї території, включаючи повітряний простір, щоб зменшити людські жертви, напади на цивільне населення та цивільні об’єкти;

– припинити будь-яке постачання зброї, компонентів для російської військової промисловості та товарів подвійного призначення, а також запровадити санкції проти всіх третіх держав, які намагаються обійти ембарго;

– уникати дискримінації осіб, які тікають з України у зв’язку з агресією Російської Федерації;

– гарантувати переміщеним особам та жертвам військових злочинів доступ до адекватного консультування та медичного обслуговування, включаючи аборт для жертв зґвалтування;

– забезпечити польові шпиталі та медичне обладнання для надання допомоги всім пораненим українцям та заохочувати медичний персонал добровільно працювати в Україні;

– вжити заходів щодо надання допомоги Україні в постачанні морськими шляхами вже накопиченого зерна та іншої сільськогосподарської продукції з українських портів, заблокованих та зруйнованих російськими збройними силами, до кінцевого пункту призначення з метою забезпечення продовольчої безпеки для всіх регіонів світу та уникнення кризи цін на продовольство у світі;

– продовжувати чинити тиск на Російську Федерацію з метою припинення військових дій, виведення своїх військ з усієї території суверенної України та дотримання міжнародного права;

– тією мірою, якою суди мають таку юрисдикцію, використовувати свою універсальну юрисдикцію для розслідування та судового переслідування порушень міжнародного права в галузі прав людини, гуманітарного права та інших міжнародних злочинів, скоєних на території України політичним та військовим керівництвом Росії в контексті війни Російської Федерації в Україні;

– підтримувати розслідування та розгляд, започатковані Міжнародним кримінальним судом, Міжнародним судом та Комісією з розслідування в Україні, створеною Радою з прав людини, а також роботу Генерального прокурора України, спрямовану на забезпечення відповідальності за порушення міжнародного права прав людини, гуманітарного права та інших міжнародних злочинів;

– підтримувати збір доказів на місцях для використання в розслідуваннях, зокрема щодо сексуального насильства, що вимагає швидких і конкретних дій (фотографічні докази, збереження ДНК тощо);

– терміново створити ad hoc міжнародний кримінальний суд для розслідування та переслідування злочину агресії, вчиненого політичним та військовим керівництвом Російської Федерації, та надати необхідну фінансову підтримку;

ПАРЄ підтримала зусилля щодо створення Цільового фонду солідарності України для відновлення України після війни, початку широкомасштабної інвестиційної програми та відновлення потенціалу зростання країни.

У Резолюції також окреслено звернення до Європейського Союзу із закликами, серед іншого, “прагнути усунення енергетичної залежності від Російської Федерації, прискорюючи енергетичний перехід і водночас вивчаючи альтернативи імпорту енергії з Російської Федерації”, а також “активізувати зусилля боротьби з пропагандою та дезінформацією, протидіяти кампаніям з дестабілізації в Європейському Союзі та запобігти їх можливим негативним наслідкам”.

Крім закликів до Росії припинити військову агресію та вивести свої війська з території України, ПАРЄ також підтвердила своє засудження участі Білорусі в агресії та визнала повну відповідальність “нелегітимного Лукашенка та його режиму” за створення умов, що дозволили Російській Федерації використати білоруську територію та її інфраструктуру для вчинення акту агресії проти України.

Отже, Рада Європи, яка завжди є дипломатично обережною у своїх висловлюваннях, цього разу використала більш жорстку риторику по відношенню до Росії, і, фактично, закликає весь цивілізований Захід об’єднатись проти цієї загрози. Власне, єдність Європи в питаннях протистояння військовій агресії Росії проти України, її спільна безапеляційна політика щодо Росії в дипломатичній, енергетичній та економічній сферах є фундаментальною передумовою для надання Україною відсічі агресору.

З повним текстом Резолюції ПАРЄ можна ознайомитись тут.

Ярослава Зволінська,

стратегічний юрист БФ “Право на захист”

02.05.22

Президенту України

Зеленському В. О.

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний Володимире Олександровичу!

Цим листом ми, Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії росії проти України, висловлюємо Вам свою повагу і звертаємося до Вас із наступним.

Указом Президента України № 266/2022 від 21 квітня 2022 року була утворена Національна рада з відновлення України від наслідків війни, а також були затверджені відповідні Положення про Національну раду з відновлення України від наслідків війни, та її посадовий склад. Висловлюючи загальну підтримку ідеї створення такої Національної ради, ми вважаємо, що є ризик приділення недостатньої уваги питанням захисту прав людини під час відновлення України.

Відповідно до Положення, Нацрада з відновлення України від наслідків війни є консультативно-дорадчим органом при Президентові України. Також Положенням визначаються основні завдання, повноваження, перелік робочих груп. До складу Нацради включені керівництво Уряду, Офісу Президента, очільники міністерств та відомств, голови парламентських комітетів.

З аналізу тексту Положення та посадового складу Нацради з відновлення України від наслідків війни можна зробити висновок, що питання захисту прав людини не є складовою політики держави у воєнний та післявоєнний періоди. Проте, саме права людини є ціннісним фундаментом, на якому має будуватися майбутнє України: розроблятись і прийматись рішення органів державної влади і місцевого самоврядування у сферах економічного, соціального, культурного відновлення та розвитку України. Належна реалізація прав людини і основоположних свобод – це гарантія для побудови правової держави, де найвищою соціальною цінністю є людина. Наше прагнення як країни стати частиною Європейського Союзу має ґрунтуватися на повазі до цінностей прав людини. Саме це відрізняє нас від нашого ворога.

В Україні існують відповідні державні інституції в сфері прав людини, зокрема, Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин. Крім того, після початку окупації Кримського півострова продовжує свою роботу Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим – державний орган в екзилі, який опікується захистом прав мешканців тимчасово окупованого Криму, надає всебічну підтримку таким особам та має досвід у підготовці та впровадженні стратегічних документів у сфері державної політики щодо захисту прав і свобод жителів зазначеної території.

Відтак, ми звертаємося до Вас із проханням внести зміни до Положення про Національну раду з відновлення України від наслідків війни щодо утворення відповідної робочої групи з питань прав людини, а також включити до посадового складу Нацради:

Голову Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин;
Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим.

Від імені організацій Коаліції висловлюємо готовність долучатися до відповідних робочих груп Національної ради з відновлення України від наслідків війни задля спільної роботи по подоланню її негативних наслідків та допомоги постраждалим.

29.04.2022

Центр прав людини ZMINA

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»

ГО “КРИМСОС”

БО БФ “Стабілізейшен Супорт Сервісез”

БО “БФ “Право на захист”

БО “БФ Восток SOS”

ГО “Донбас СОС”

Кримська правозахисна група

02.05.22

Уряд України запровадив спеціальний механізм подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ (далі – «інформаційне повідомлення»).

1.Який документ регулює механізм подання інформаційного повідомлення?

Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі – «Порядок»), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380.

2. На кого поширюється дія Порядку?

На громадян України, які є власниками пошкодженого або знищеного нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ (далі – «особа»), з моменту введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”.

3. Щодо якого нерухомого майна може подаватись інформаційне повідомлення?

Інформаційне повідомлення може подаватись тільки щодо певних типів нерухомого майна, а саме:

квартир
інших житлових приміщень у будівлі (як зазначається на сайті Міністерства та Комітету цифрової трансформації, йдеться про інші житлові приміщення, на які зареєстровано окреме право власності)
приватних житлових будинків
садових та дачних будинків

що були:

знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, та відновлення яких шляхом ремонту чи реконструкції не є можливим або є економічно недоцільним; або
пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, та можуть бути відновлені шляхом ремонту чи реконструкції.

УВАГА! Подання інформаційного повідомлення щодо знищення або пошкодження інших об’єктів нерухомого майна, крім наведених вище, Порядком не передбачено!

4. Як подається інформаційне повідомлення?

Інформаційне повідомлення подається:

1.самостійно особою:

засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі – «Портал Дія»);
з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності у особи реєстраційного номера облікової картки платника податків;

2. через адміністратора центру надання адміністративних послуг (далі – «ЦНАП») або нотаріуса.

УВАГА! У разі подання через адміністратора ЦНАПу або нотаріуса, інформаційне повідомлення може бути подано представником особи.

Подача інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання або перебування особи!

5. Як подати інформаційне повідомлення через Портал Дія?

Для цього необхідно:

1.встановити мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному носії, що підтримує використання такого додатку, або створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія;

2.пройти необхідну електронну ідентифікацію та автентифікацію;

3.заповнити інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія, перевірити наведену в ньому інформацію та подати його.

Особа автоматично отримує повідомлення засобами Порталу Дія про реєстрацію поданого нею інформаційного повідомлення!

УВАГА! З інформацією про подання такого повідомлення також можна ознайомитись на Порталі Дія.

6. Як подати повідомлення через адміністратора ЦНАПу або нотаріуса?

Для цього необхідно:

1.звернутись до адміністратора ЦНАПу або нотаріуса;

2.адміністратор ЦНАПу або нотаріус у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:

встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);
заповнює інформаційне повідомлення, яке формується з використанням Порталу Дія;
роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).

7. Коли інформаційне повідомлення вважається отриманим?

Сформоване інформаційне повідомлення вважається отриманим у день його подання і підлягає реєстрації та зберіганню на Порталі Дія.

8. Які відомості повинно містити інформаційне повідомлення?

Інформаційне повідомлення повинно містити:

1.прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи;

2.реєстраційний номер облікової картки платника податків особи – у разі подання повідомлення з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

У разі подання через Портал Дія – реєстраційний номер облікової картки платника податків особи або серію та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від його прийняття та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті;

3. контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності);

4. відомості про нерухоме майно:

тип об’єкта нерухомого майна (квартира, інші житлові приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий та дачний будинок);
реєстраційний номер нерухомого майна згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за наявності);
загальна площа нерухомого майна. У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі нерухомого майна зазначається орієнтовна площа;
адреса (місцезнаходження) нерухомого майна;
інформація про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби).

Інформація, зазначена у п. 4, отримується/підтверджується з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у разі наявності)!

УВАГА! До об’єктів культурної спадщини можуть належати, зокрема, будівлі, архітектурні споруди, що повністю / частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів. Об’єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Перевірити, чи включено до нього ваш будинок, можна тут.

5. відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні;

6. відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, фото-, відеофіксація (за наявності).

УВАГА! Пам’ятайте, що особа є відповідальною за достовірність наданих у інформаційному повідомленні даних!

9. Якими будуть наступні кроки?

Згідно з п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380, якою затверджено Порядок, після набрання чинності відповідним Законом України про врегулювання відносин щодо компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, подане відповідно до її положень інформаційне повідомлення прирівнюється до заяви про надання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна. На сьогодні такий закон ще не було прийнято!

УВАГА! За інформацією Міністерства юстиції України, подання інформаційного повідомлення не звільняє від необхідності подачі заяви до поліції про кримінальне правопорушення!

02.05.22

Свобода пересування:

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 30 діб.

Верховна Рада України 1 квітня внесла зміни до законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов’язок і військову службу».

Відповідно до змін, унесених до законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов’язок і військову службу», право на звільнення з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини мають:

Особи, які виховують дитину з інвалідністю;
Особи, які виховують тяжкохвору дитину (перинатальні ураження нервової системи, онкологічні захворювання, цукровий діабет тощо);
Особи, які здійснюють постійний догляд за хворою дружиною/чоловіком, дитиною до 18 років, своїми батьками чи батьками чоловіка/дружини (якщо це підтверджується медичною документацією);
Особи, чиї батьки або батьки чоловіка/дружини є особами з інвалідністю I-II групи;
Особи, які доглядають за особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
Військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю;
Військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
Військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
Один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
Особи, які доглядають за особою з інвалідністю 1-2 групи, яка не є членом родини або потребує постійного догляду, і немає іншої особи, яка могла б доглядати за нею.

Верховною Радою України 14 квітня внесено зміни до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Цими змінами передбачено, що під час дії особливого періоду військовослужбовцям із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом, гарантується можливість припинення (розірвання) контракту за власним бажанням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня № 383 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, якою затверджено Правила перетинання державного кордону громадянами України.

Даними змінами надано можливість перетину державного кордону в період дії надзвичайного або воєнного стану чоловікам призовного віку, в яких є інвалідність за наявності документів які це підтверджують. Крім цього, право на перетин державного кордону мають особи, які їх супроводжують за наявності відповідних документів.

Кабінетом Міністрів України постановою від 01 квітня 2022 року № 399 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, якою затверджено Правила перетинання державного кордону громадянами України.

Відповідно до вказаних змін, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану, обмежено перетин державного кордону для осіб, які мають відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, визначених в абзацах другому — восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме:

Здобувачі передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, (за денною або дуальною формами);
Педагоги та науковці закладів вищої та передвищої освіти, які мають вчене звання та/або науковий ступінь;
Працівники закладів загальної середньої освіти;
Жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа осіб, що брали безпосередню участь у бойових діях.

Відповідно до даних, наданих Міністерством закордонних справ України, у відповідь на звернення від БФ «Право на захист», у період з 24.02.2022 по 20.04.2022 на тимчасовий консульський облік було взято 7213 дітей, які виїхали за кордон в умовах введення військового стану в Україні.

Доступ до медичних послуг:

1. Міністерством охорони здоров’я України прийнято наказ від 31 березня № 554, яким затверджено мінімальні вимоги щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення під час екстреного облаштування місць тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації.

2. Міністерством охорони здоров’я України прийнято наказ від 05 квітня № 574, яким затверджено критерії направлення громадян України для лікування за кордоном на період дії воєнного стану та переліку закладів охорони здоров’я, які здійснюють координацію направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану.

3. Співробітники БФ «Право на захист» під час нових візитів на міжнародні контрольні пункти пропуску (далі – МКПП) «Смільниця», «Угринів», «Шегині», «Рава-Руська», які знаходяться на українсько-польському кордоні, звернули увагу на невирішення проблем з доступом до медичних послуг. А саме:

– відсутність медичного пунктів, медичного персоналу;

– нестача медичних препаратів;

– відсутність дефібриляторів, глюкометрів та інших медичних засобів.

Схожі проблеми залишилися невирішеними і на інших МКПП, на яких БФ «Право на захист» здійснює свою діяльність, а саме, в Чернівецькій області – на МКПП «Мамалига», «Кельменці», «Росошани», «Сокиряни», які межують з пунктами пропуску Республіки Молдова та МКПП «Порубне» – з Румунією.

Крім цього, на декількох МКПП залишається невирішеною проблема щодо виклику карет швидкої допомоги.