Зробити пожертву
Укр / Eng
04.11.20

Олена народилася в Абхазькій АРСР в 1977 році, а вже за 12 років там загострився збройний конфлікт, тож її дитинство важко назвати щасливим. Ще підлітком Олена була змушена втекти від війни до України. Її рідним містом стала Горлівка.

У 2010 році жінка отримала довідку з консульства Грузії про те, що вона не є громадянкою цієї країни, а вже за рік –  малапосвідку на постійне проживання в Україні як особа без громадянства. Сьогодні ця посвідка є дійсною, тобто Олена перебуває на території України на законних підставах.

Кількадесят років Олена жила в Горлівці, а в 2014 році знову стала свідком бойових дій. Конфлікт на сході змусив її переїхати до нового міста на підконтрольну уряду України територію.

Олена мріє бути громадянкою України та має на це повне право, оскільки упродовж останніх п’яти років безперервно проживає на її території. Утім, звернувшись до Державної міграційної служби для прийняття громадянства України, жінка зіткнулася зі складнощами. Її попросили надати актуальну довідку про те, що вона не є громадянкою Грузії, але всі матеріали залишилися у Горлівці. Щоб отримати нову таку довідку, треба сплатити консульський збір, перебуваючи на території Грузії, а також привезти із собою двох осіб-громадян Грузії, які підтвердять її особу. Свідоцтво про народження Олена загубила, а отримати його дублікат можливості немає. Коло замкнулося…

Чи почувається вона щасливою?

Безперечно, відсутність паспорта не дає можливості жити повноцінно та реалізувати всі свої бажання. Але жінка має шістьох чудових дітей, які є для неї найбільшим щастям. Усі вони народилися на території України та мають документи. Старша донька з допомогою адвоката БФ «Право на захист» минулого року вже отримала паспорт громадянина України.

Сама ж Олена, на жаль, продовжує жити в статусі особи без громадянства…

БФ «Право на захист» на підтримку всесвітньої кампанії УВКБ ООН із подолання безгромадянства #IBelong (#ЯІсную)розповідає 5 історій людей, які стикнулися з проблемою безгромадянства в Україні. Насправді ж таких історій тисячі по всій країні. І всі вони об’єднують зовсім різних людей, які через певні обставини живуть без документів. Ми хочемо, аби на проблему цих людей звернули увагу та допомогли її розв’язати!

02.11.20

Наталія — щаслива мати п’яти чудових дітей: Аделіни, Арсена, Івана, Кароліни та Діани. Сім’я належить до ромської меншини. До 2014 року всі вони жили в місті Ясинувата на Донеччині, але після початку бойових дій сім’я терміново переїхала до Маріуполя.

Що відрізняє цю сім’ю від інших?

Ані сама жінка, ані її діти ніколи не мали паспортів та свідоцтв про народження. Тобто жодних документів, які б казали: так, ці люди дійсно є. Сталося так, що батьки Наталії не зробили для неї документів. Вона своєю чергою не змогла оформити свідоцтва про народження для п’ятьох своїх дітей, що народилися на тепер непідконтрольній уряду України території. Наталія ж хотіла для дітей гідного життя. Аби вони існували для світу не тільки фізично, але і юридично.

Жінка звернулася по допомогу до БФ «Право на захист» зі словами:

«Я хочу, щоби мої діти пішли вчитися; я хочу, щоби життєва дорога не привела їх до в’язниці».

Наталія розуміла, що людина без документів перебуває поза суспільством, що вона позбавлена можливості працювати, вчитися й бути корисною для інших.

Юристи БФ «Право на захист» почали боротьбу за гідне життя для жінки та її дітей. Було ініційовано шість судових проваджень. Зрештою всі п’ятеро дітей отримали свідоцтва про народження. Сама ж Наталія наразі проходить процедуру набуття громадянства.

Однак, на цьому проблеми не закінчилися. Після отримання свідоцтв про народження діти і далі стикаються з дискримінацією і відмовою в наданні державних послуг. Їм відмовлено в доступі до освітньої системи, їх не зараховують до технікумів та училищ, з ними не підписують декларації медичні установи, вони не можуть офіційно влаштуватися на роботу. І все це через те, що міграційна служба не видає паспорт їхній матері.

Від дітей Наталії вимагають отримати ідентифікаційні номери в податковій інспекції та підтвердити реєстрацію місця проживання, що неможливо зробити без паспорта. Видавати паспорти дітям Наталії міграційна служба Маріуполя також не поспішає, весь час з’являються різні причини: відсутність законодавства, бажання, часу тощо. Тим часом наближається зима, яку всі шестеро членів сім’ї чекають із жахом. Впевненості, що зможуть її пережити, немає. Відсутність документів є перешкодою для укладення договору оренди житла та можливості працювати, аби сплачувати за те саме житло.

Наталя та її діти чекають і вірять у розв’язання їхньої проблеми!


БФ «Право на захист» на підтримку всесвітньої кампанії УВКБ ООН із подолання безгромадянства #IBelong (#ЯІсную) розповідає 5 історій людей, які стикнулися з проблемою безгромадянства в Україні. Насправді ж таких історій тисячі по всій країні. І всі вони об’єднують зовсім різних людей, які через певні обставини живуть без документів. Ми хочемо, аби на проблему цих людей звернули увагу та допомогли її розв’язати!