Місяць: Листопад 2019

12 листопада в Сєвєродонецьку відбувся семінар для представників Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, бюро, що їм підпорядковані, а також адвокатів цієї системи в Луганській області.

Семінар було присвячено практикам Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Розглядалися наступні теми:
– скарга до ЄСПЛ: основні помилки та поради в заповненні;
– підхід ЄСПЛ до юрисдикції держав над територіями, які було охоплено збройним конфліктом. Теорія соціального ризику;
– прецедентна практика ЄСПЛ щодо питань пенсійного та соціального забезпечення.

Сесія Ганни Букрєєвої, спеціалістки з питань координації та перенаправлень, була присвячена особливостям заповнення формуляра скарги та найтиповішим помилкам, які допускають заявники при поданні скарги. Крім того, Ганна порадила де та як шукати дані при підготовці документа в Страсбург. Наприкінці сесії учасники переглянули та обговорили відеоролик про подання скарги до ЄСПЛ.

Під час сесії Юлії Трало, координаторки служби правової допомоги, учасники відчули себе в ролі заявника, який подав скаргу до ЄСПЛ та Держави-відповідача. Такий підхід допоміг учасникам розібратись з основними статями Європейської Конвенції з прав людини (далі – Конвенція), на порушення яких скаржаться пенсіонери. Найбільш розповсюджені позови у практиці стосуються захисту порушених прав на отримання своєї власності-пенсії.

Пізніше Олег Тарасенко, старший стратегічний юрист та адвокат, навів приклади конфліктів, а також рішення, які раніше приймав ЄСПЛ. Саме на них можна спиратися при підготовці процесуальних документів на національному рівні та при підготовці скарг.

Учасники встигли розглянути й такі питання: що таке презумпція компетенції, позитивні зобов’язання держав, екстериторіальна юрисдикція та теорія соціального ризику.

Не обійшлося й без практичного завдання для кращого засвоєння інформації. Отримавши фабули справ, які були розглянуті Судом, учасники спробували попрацювати з Конвенцією та розібратись в тому, що є «житлом» в контексті ст. 8 Конвенції. Крім того, вдалося розібратися й у чому полягає втручання у право заявника на повагу до приватного життя і житла, а також чи має заявник ефективні засоби правового захисту відповідно до Конвенції. Під кінець заходу усі учасники отримали сертифікати!

17 липня цього року Урядом України була прийнята Постанова №815, яка затвердила новий Порядок перетину лінії розмежування з окупованими територіями Донбасу. Він мав набрати чинності 29 жовтня 2019. Утім через суспільний резонанс, який викликали деякі норми постанови, початок її дії був відтермінований до 29 листопада. Очікується, що протягом цього часу до неї будуть внесені зміни, які дозволять покращити ситуацію з перетином КПВВ, а також сприятимуть зміцненню зв’язків із мешканцями тимчасово окупованих територій (ТОТ). Окрім цього, Указом Президента України від 07 жовтня 2019 року відповідним державним органам поставлено завдання опрацювати питання спрощення переміщення осіб та товарів з та до ТОТ, та здійснити заходи для покращення ситуації на КПВВ. Які кроки вживатиме держава та що необхідно зробити для забезпечення гуманітарних потреб на КПВВ обговорили під час пресконференції 11 листопада 2019 року, що відбулася в Києві.

Участь в заході взяли Сергій Сівохо, радник Секретаря РНБО з питань реінтеграції та відновлення Донбасу; Артем Саліхов, радник Міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб; Дарина Толкач, адвокаційна менеджерка БФ “Право на захист”; Тетяна Дурнєва, виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”; Альона Луньова, адвокаційна менеджерка “ZMINA. Центр прав людини”.

За словами Сергія Сівохо, позаштатного радника Секретаря РНБО, вирішення всіх питань, пов’язаних із перетином лінії розмежування, має відповідати загальній державній політиці забезпечення збереження зв’язків із мешканцями окупованих територій. “Близько 40 тисяч наших громадян кожного дня проходять 9 кіл пекла на КПВВ. Необхідність отримання дозволу на проїзд, черги, ретельний огляд речей і відбирання тих, яких немає в списку дозволених, – все це не тільки не сприяє збереженню зв’язків, а навпаки – віддаляє наших співгромадян. Нам давно вже час повернутися обличчям до цих людей. Вони – наші громадяни. І вони мають відчувати себе громадянами України! Ми повинні були ще вчора почати гуманізацію режиму проходження КПВВ”, – зазначив Сергій Сівохо.

Одним з положень, яке наразі міститься у Порядку, є необхідність отримання дозволу на перетин лінії розмежування. Проте, за словами Тетяни Дурнєвої, виконавчої директорки Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ», дозвільний порядок перетину лінії зіткнення має бути переглянутий. Він був встановлений у 2015 році, коли дійсно безпекова ситуація цього вимагала, проте наразі ця система більше призводить до стимулювання корупції та збільшення тривалості проходження КПВВ. “Наразі всі п’ять КПВВ обладнані відповідними системами прикордонного контролю. Це означає, що особу можуть перевірити безпосередньо під час перетину нею КПВВ і не потрібно мати її дані заздалегідь. Натомість дозвільна система сприяє виникненню черг, має численні корупційні ризики. Крім того, в її роботі часто стаються збої, що призводить до колапсу на КПВВ. Саме тому, на наш погляд, актуальним є перегляд підходу до організації перетину лінії розмежування та скасування дозвільної системи. Це також прибере штучні перешкоди для підтримки зв’язків, не впливаючи при цьому на рівень безпеки”.

Однією з найвагоміших причин відтермінування початку дії нового Порядку стало питання перетину лінії розмежування дітьми. Новий Порядок передбачає, що єдиним документом для в’їзду та виїзду дітей у віці до 14 років з окупованих територій має бути закордонний паспорт. “Це нововведення було вкрай негативно сприйнято жителями окупованих територій, тому що тепер для виїзду дитини сім’я мала оформити паспорт, який коштує майже 700 гривень. До того ж, у зв’язку з ажіотажем, подати документи для оформлення паспорту в Донецькій та Луганській областях практично неможливо”, – зазначає Альона Луньова, адвокаційна менеджерка Зміни. “Ми пропонуємо повернути свідоцтво про народження у список документів, на підставі яких дитина може перетинати лінію розмежування. Це дозволить знизити соціальну напругу, при цьому не вплине на безпекову ситуацію. Така позиція знайшла підтримку всіх зацікавлених органів влади, тож, сподіваємося, що відповідні зміни будуть прийняті Урядом”, – зауважила Луньова.

Позитивним нововведенням Постанови №815 є зміна підходів до врегулювання питання перевезення через лінію розмежування товарів та речей. Постанова передбачає перехід від переліку дозволених товарів до переліку таких, перевезення яких забороняється чи обмежується, який затверджується Мінветеранів. Проєкт відповідного наказу оприлюднений на офіційному сайті міністерства, до 12 листопада триває його громадське обговорення. “Принцип, яким керувалась команда Міністерства, працюючи над Наказом та Постановою – максимальне спрощення життя громадян України, які змушені проживати на тимчасово окупованій території, та забезпечення їхніх конституційних прав, — розповів радник Міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Артем Саліхов. Він також зазначив, що і зміни до Постанови, і Наказ зі списком товарів  є результатом спільної партнерської роботи та певним компромісом між позицією зацікавлених органів влади та громадських організацій. Він пообіцяв, що Мінветеранів і надалі буде контролювати ситуацію з практичним запровадженням Постанови та Наказу, за необхідності вдаючись до додаткових роз’яснень та подальшого вдосконалення порядку перетину лінії розмежування.

ЗАХІД ПРОВОДИТЬСЯ В МЕЖАХ ПРОЄКТУ “НАДАННЯ БАГАТОГАЛУЗЕВОЇ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛОМУ ВІД КОНФЛІКТУ НАСЕЛЕННЮ СХІДНОЇ УКРАЇНИ, ЯКИЙ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЗА ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ В РАМКАХ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В МЕЖАХ КОНСОРЦІУМУ ACCESS.

Участь в заході взяли Сергій Сівохо, радник Секретаря РНБО з питань реінтеграції та відновлення Донбасу; Артем Саліхов, радник Міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб; Дарина Толкач, адвокаційна менеджерка БФ “Право на захист”; Тетяна Дурнєва, виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”; Альона Луньова, адвокаційна менеджерка “ZMINA. Центр прав людини”.

За словами Сергія Сівохо, позаштатного радника Секретаря РНБО, вирішення всіх питань, пов’язаних із перетином лінії розмежування, має відповідати загальній державній політиці забезпечення збереження зв’язків із мешканцями окупованих територій. “Близько 40 тисяч наших громадян кожного дня проходять 9 кіл пекла на КПВВ. Необхідність отримання дозволу на проїзд, черги, ретельний огляд речей і відбирання тих, яких немає в списку дозволених, – все це не тільки не сприяє збереженню зв’язків, а навпаки – віддаляє наших співгромадян. Нам давно вже час повернутися обличчям до цих людей. Вони – наші громадяни. І вони мають відчувати себе громадянами України! Ми повинні були ще вчора почати гуманізацію режиму проходження КПВВ”, – зазначив Сергій Сівохо.

Одним з положень, яке наразі міститься у Порядку, є необхідність отримання дозволу на перетин лінії розмежування. Проте, за словами Тетяни Дурнєвої, виконавчої директорки Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ», дозвільний порядок перетину лінії зіткнення має бути переглянутий. Він був встановлений у 2015 році, коли дійсно безпекова ситуація цього вимагала, проте наразі ця система більше призводить до стимулювання корупції та збільшення тривалості проходження КПВВ. “Наразі всі п’ять КПВВ обладнані відповідними системами прикордонного контролю. Це означає, що особу можуть перевірити безпосередньо під час перетину нею КПВВ і не потрібно мати її дані заздалегідь. Натомість дозвільна система сприяє виникненню черг, має численні корупційні ризики. Крім того, в її роботі часто стаються збої, що призводить до колапсу на КПВВ. Саме тому, на наш погляд, актуальним є перегляд підходу до організації перетину лінії розмежування та скасування дозвільної системи. Це також прибере штучні перешкоди для підтримки зв’язків, не впливаючи при цьому на рівень безпеки”.

Однією з найвагоміших причин відтермінування початку дії нового Порядку стало питання перетину лінії розмежування дітьми. Новий Порядок передбачає, що єдиним документом для в’їзду та виїзду дітей у віці до 14 років з окупованих територій має бути закордонний паспорт. “Це нововведення було вкрай негативно сприйнято жителями окупованих територій, тому що тепер для виїзду дитини сім’я мала оформити паспорт, який коштує майже 700 гривень. До того ж, у зв’язку з ажіотажем, подати документи для оформлення паспорту в Донецькій та Луганській областях практично неможливо”, – зазначає Альона Луньова, адвокаційна менеджерка Зміни. “Ми пропонуємо повернути свідоцтво про народження у список документів, на підставі яких дитина може перетинати лінію розмежування. Це дозволить знизити соціальну напругу, при цьому не вплине на безпекову ситуацію. Така позиція знайшла підтримку всіх зацікавлених органів влади, тож, сподіваємося, що відповідні зміни будуть прийняті Урядом”, – зауважила Луньова.

Позитивним нововведенням Постанови №815 є зміна підходів до врегулювання питання перевезення через лінію розмежування товарів та речей. Постанова передбачає перехід від переліку дозволених товарів до переліку таких, перевезення яких забороняється чи обмежується, який затверджується Мінветеранів. Проєкт відповідного наказу оприлюднений на офіційному сайті міністерства, до 12 листопада триває його громадське обговорення. “Принцип, яким керувалась команда Міністерства, працюючи над Наказом та Постановою – максимальне спрощення життя громадян України, які змушені проживати на тимчасово окупованій території, та забезпечення їхніх конституційних прав, — розповів радник Міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Артем Саліхов. Він також зазначив, що і зміни до Постанови, і Наказ зі списком товарів  є результатом спільної партнерської роботи та певним компромісом між позицією зацікавлених органів влади та громадських організацій. Він пообіцяв, що Мінветеранів і надалі буде контролювати ситуацію з практичним запровадженням Постанови та Наказу, за необхідності вдаючись до додаткових роз’яснень та подальшого вдосконалення порядку перетину лінії розмежування.

Захід проводиться в межах проєкту “Надання багатогалузевої гуманітарної допомоги постраждалому від конфлікту населенню Східної України, який реалізується за фінансової підтримки Європейської комісії в рамках цивільного захисту та гуманітарної допомоги Європейського союзу в межах консорціуму ACCESS.

БФ «Право на захист» запрошує громадські та благодійні організації на тренінг із локального фандрайзингу та комунікації.

Для кого: для комунікаційників, менеджерів, керівників невеликих неурядових організацій, які зареєстровані та працюють із питаннями ВПО та приймаючих громад на територіях Запорізької, Дніпропетровської, Харківської, Донецької, Луганської (підконтрольні українському уряду території) областей.

Коли: 7–8 грудня (Початок о 10:00 7 грудня, закінчення о 16:00 8 грудня)

Де: м. Київ (точна адреса буде надіслана відібраним учасникам та учасницям)

Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Кількість місць вкрай обмежена, тому організатори чекають на дуже обґрунтовану відповідь щодо мотивації участі в тренінгу.

Для участі в конкурсі необхідно до 24:00 22 листопада 2019 року заповнити АНКЕТУ. Результати будуть повідомлені після 24.11.2019.

Детальнішу інформацію щодо тренінгів отримають учасники, які пройдуть конкурсний відбір. Участь у тренінгах безоплатна. Організатори забезпечують проживання та харчування учасників протягом тренінгу, а також відшкодовують транспортні витрати (автобус/потяг: вагон типу плацкарт чи купе/вагон Інтерсіті 2-го класу) за наявності оригіналів квитків та заздалегідь підготовленої ксерокопії зворотнього квитка та за умови участі у всіх тренінгових блоках.

У разі виникнення запитань, будь ласка, звертайтеся: [email protected]

Тренінг проводиться в межах проекту «Підвищення спроможності коаліцій внутрішньо переміщених осіб» у межах статутної та проектної діяльності БФ «Право на Захист» за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Даний проект включає в себе посилення громадських організацій завдяки профільним практичним тренінгам, наданню міні-грантової підтримки та подальшому менторству організацій-переможниць конкурсу міні-грантів.

6 листопада в будівлі Комітету з прав людини* Верховної Ради України відбувся круглий стіл під назвою: “Особи без громадянства та адміністративна процедура отримання свідоцтва про народження і про смерть особами з тимчасово окупованих територій”. Захід було організовано БФ “Право на захист” у співпраці з Управлінням ООН у справах біженців та Комітетом із прав людини.

В Україні, згідно з оцінкою Агентства ООН у справах біженців, близько 35 000 осіб досі без громадянства.

Головна тема круглого столу — це проблема подолання безгромадянства. У рамках заходу передбачалося: по-перше, ознайомити із проблематикою безгромадянства, і тими новелами, які вводяться новим законопроєктом з його подолання; по-друге, долучити до плідної дискусії максимальну кількість представників державних органів, які дотичні до розв’язання питання щодо врегулювання встановлення фактів народження та смерті на окупованих територіях.

«Проблема безгромадянства не є для України новою, адже за різними підрахунками в країні налічується до 35 тисяч осіб без громадянства, які фактично не можуть користуватися жодним з прав, мати доступ до жодних послуг (соціальних, адміністративних) на рівні з іншими громадянами або іноземцями, які проживають на території України”, повідомила Дарина Толкач, координатор з адвокації БФ “Право на захист”. “З 2014 року Україна приєдналася до конвенцій ООН щодо скорочення безгромадянства і права патридів. Але на жаль гуманізації законодавства не відбулося. Тому ми дуже вітаємо той факт, що Комітетом зареєстровано вже давно розроблений законопроєкт спільно з Міграційною службою, Управлінням Верховного Комісара ООН у справах біженців та рядом громадських організацій. І ми дуже сподіваємося на швидкий рух цього законопроєкту через Верховну Раду, оскільки тисячі людей очікують на прийняття даного закону і можливість розв’язати свої проблеми”.

Конфлікт на Донбасі так само спровокував ситуацію ризику безгромадянства для великої кількості людей, які нині проживають на окупованих територіях або виїхали з них. Цю проблематику створюють і питання встановлення фактів народження та смерті на окупованих територіях. Експерти БФ “Право на захист” відзначають, що мають бути віднайдені шляхи вирішення ризиків безгромадянства, які продукуються конфліктом на Донбасі.

У рамках круглого столу було також презентовано результати моніторингу територіальних підрозділів ДМС у Донецькій та Луганській областях з питання оформлення паспорту громадянина України.

“Велика кількість осіб у Донецькій та Луганській областях мають проблему з оформленням паспорту громадянина України після його втрати або пошкодження. Крім того, великою проблемою є вклеювання фотографії в так званий паспорт-книжечку при досягненні 25- та 45-річного віку через складні адміністративні процедури ідентифікації та встановлення особи”, — повідомила Анна Бабко, правовий аналітик БФ “Право на захист”.

Даний звіт буде опубліковано для ознайомлення вже незабаром.

*Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АР Крим, м. Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

30 жовтня у Дніпрі відбувся круглий стіл із презентацією звіту “Затяжна тимчасовість: як живуть ВПО у місцях компактного проживання (МКП)”. Його підготовлено експертами БФ “Право на захист” на основі результатів моніторингу та опитувань, проведених в 41 МКП ВПО в 11 областях України та Києві. Даний звіт було вперше презентовано 18 жовтня в Києві, а згодом команда БФ “Право на захист” вирушила в регіони України для обговорення проблем переселенців, що мешкають у МКП. Дніпро — стало першим регіональним містом у маршрутному листі.

“Термін придатності” тимчасового рішення розселення переселенців у деяких місцях компактного проживання (МКП) вже вичерпано. Що чекає на цих людей далі? Які є шляхи розв’язання проблеми? Саме ці питання обговорювалися під час круглого столу у Дніпрі. До заходу долучилися представники державних установ, територіальних громад та громадських організацій міста Дніпро та області. Головний акцент було зроблено саме на ситуацію в Дніпропетровській та Запорізькій областях.

“Дніпропетровська область характеризується наявністю найбільшої в Україні кількості модульних містечок, призначених для тимчасового житла ВПО (протягом 6 місяців). Недоліками модульних містечок є погані умовами проживання влітку та взимку з огляду на відсутність термоізоляції модулів”, – повідомила Мирослава Сущенко, керівник Дніпропетровського та Запорізького офісів БФ “Право на захист”.

Водночас вона зазначила, що низька вартість проживання є значною перевагою для ВПО, і це спонукає їх обирати такі містечка у якості місць постійно проживання.

Альтернативним варіантом проживання для ВПО є гуртожитки, що розраховані як на ВПО, так і на місцевих мешканців. Значна кількість МКП у Дніпропетровській та Запорізькій областях (загалом 59) надає можливість ВПО обирати житло у місцях із розвинутою інфраструктурою та відповідною вартістю за проживання (у середньому 500 грн за особу на місяць). Але є два недоліки. По-перше, це відсутність окремих лічильників на електроенергію, що призводить до сварок між мешканцями стосовно розподілу оплати за спожиту електроенергію. По-друге, це загальні кухні з недостатньою кількістю електроприладів, що спричиняє черги під час приготування їжі та сварки на побутовому підґрунті. Але водночас місця компактного проживання для більшості ВПО є тимчасовим рішенням, а відсутність власного житла залишається найболючішою проблемою цих людей.

Як децентралізація може допомогти у питанні житла для ВПО?

У рамках круглого столу було зазначено, що процес децентралізації може задовольнити житлові потреби значної кількості ВПО. Позитивним прикладом створення житла для значної кількості осіб є так звані об’єднані територіальні громади (ОТГ). Це добровільне об’єднання мешканців декількох сіл, селищ чи міст, які межують між собою. Головною перевагою таких ОТГ є якісні освітні, медичні та адміністративні послуги. Мешканці ОТГ, отримуючи кошти напряму від держави, самостійно вирішують як ефективніше витрачати гроші на місцях.

Під час моніторингу було отримано інформацію, що ОТГ розглядають можливість реконструкції вже взятих на баланс об’єктів нерухомості для створення соціального житла. Позитивний приклад — Томаківська ОТГ (37 км від Запоріжжя). Там було створено соціальний гуртожиток, який налічує 10 однокімнатних квартир та 13 кімнат місткістю 52 особи. А голова цією громади зазначає про готовність приймати ВПО на постійне проживання, а особливо з модульних містечок. Відповідне оголошення має з’явитися на сторінці БФ “Право на захист” у фейсбук вже незабаром.

Телесюжет 9 каналу (м. Дніпро) про захід

Повний запис заходу