Зробити пожертву
Укр / Eng
09.09.19

Олена – студентка і внутрішньо переміщена особа. Вона вчилася і отримувала пенсію зі втрати годувальника. Утім у липні 2018-го, після закінчення навчального року, виплату пенсії їй припинили.

6 вересня 2018 року Олена надала до Управління Пенсійного фонду України (УПФУ) довідку про навчання в університеті, тож у листопаді їй відновили виплати. Проте пенсію дівчина отримала лише за листопад. Олена знову звернулася до УПФУ. Там у письмовій відповіді зазначили, що заборгованість із пенсії за минулі періоди (1 липня по 31 жовтня 2018 року) буде виплачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365». Тобто пообіцяли, що заборгованість виплатять на умовах спеціального порядку. Проблема лише в тому, що порядку цього не існує, адже Кабмін його не прийняв.

Дівчина звернулася до БФ «Право на захист». В листопаді 2018 року юрист харківського офісу Віра Туру надіслала аргументоване звернення до ПФУ. У зверненні юрист навела норми чинного законодавства України щодо протиправності невиплати УПФУ заборгованості із пенсії. Завдяки цьому вдалося вирішити суперечку в досудовому порядку – в лютому 2019 року Олена отримала заборгованість із пенсії за весь спірний період.Olena is an IDP and a student. She studied and received a survivor’s pension. In July 2018, after the end of the academic year, her pension was suspended.

On September 6, 2018, she submitted a certificate of study at the university to the Department of Pension Fund of Ukraine (DoPFU), so in November the payments were reinstated. However, she received her pension only for November. Olena addressed the PFU again. But PFU in a written reply stated that the pension arrears for the previous period (from July 1 to October 31, 2018) will be paid in accordance with the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine (CMU) No. 335 dated April 25, 2018. That is, they promised to pay the arrears on a special Order. The only problem is that the Order does not exist, because the CMU did not accept it.

The girl addressed to CF “The Right to Protection”. Its lawyer Vira Turu applied to PFU and cited the norms of the current Ukrainian legislation regarding the unlawfulness of non-payment of pension arrears. Thanks to this, the dispute was resolved in a pre-trial order – In February 2019, Olena received pension arrears for the entire period.

09.09.19

За даними Управління Верховного Комісара ООН із прав людини, станом на 15 травня 2019 року — за понад 5 років збройного конфлікту — на сході України загинули щонайменше 3 331 та поранені понад 9 000 цивільних осіб.

У грудні 2018 року при Державній службі України у справах ветеранів війни та учасників АТО почала роботу Міжвідомча комісія з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення АТО. Комісія діє на підставі постанови КМУ №306 «Деякі питання встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я» від 25.04.2018 р. Вона розглядає заяви осіб, які отримали інвалідність внаслідок АТО.

Як працює комісія і в чому причини відмов у задоволенні поданих заяв, читайте в інфографіці від «БФ Право на захист» УКРАЇНСЬКОЮ і АНГЛІЙСЬКОЮ мовами.

04.09.19

18 липня 2019 року Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (МТОТ) повідомило про затвердження Кабінетом Міністрів України нового порядку перетину лінії зіткнення(ЛЗ) на Донбасі (далі – порядок), що має замінити чинний Тимчасовий порядок перетину ЛЗ та Порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції. Цей документ має нарешті нормативно закріпити чинний порядок перетину ЛЗ та зробити його відповідним до законодавства. Попри ряд позитивних змін, які обіцяє нам МТОТ, залишається невирішеною одна з головних проблем порядку – пропускний режим. Тобто для того, щоб перетнути ЛЗ, необхідно буде мати електронний дозвіл (далі – дозвіл або перепустка), який можна оформити на сайті https://urp.ssu.gov.ua/

“Баги” системи електронних перепусток в реальному житті

Проте саме новітні технічні рішення та їхні очевидні мінуси часто стають причиною дуже неприємних ситуацій. Так, наші колеги – монітори БФ«Право на захист», які працюють на усіх п’яти КПВВ Донецької та Луганської областей, чи не щодня фіксують звернення громадян, які з тих чи інших причин не можуть перетнути ЛЗ. І подібне трапляється іноді навіть попри наявність у людей дійсного дозволу. Так, минулого тижня до нас на КПВВ «Станиця Луганська» звернувся громадянин Болгарії, якому співробітники ДПСУ відмовили в пропуску на КУУТ через недійсний електронний дозвіл. Чоловік стверджував, що напередодні поїздки перевірив статус своєї перепустки в особистому кабінеті і пересвідчився, що дозвіл дійсний. Після втручання співробітників БФ«Право на захист» виявилось, що дозвіл з невідомих причин був скасований – причому заявникові раніше дивним чином вдалось перетнути ЛЗ в бік НКУУТ вже після заявленої дати скасування дозволу.

Також ми отримали звернення від чоловіка, який не зміг перетнути КПВВ «Станиця Луганська» через розбіжність даних документа, що посвідчує особу, та даних у реєстрі електронних дозволів. Виявилось, що оформити дозвіл, внісши дані паспорта, чоловік просто не зміг би, оскільки електронна форма не розпізнавала його ім’я, автоматично замінюючи на більш розповсюджену форму.

В цілому, монітори БФ “Право на захист” регулярно мають справу з випадками, коли подорожні не можуть перетнути ЛЗ через начебто недійсні перепустки. Особливо гостро ця проблема помітна саме на КПВВ «Станиця Луганська», де після відведення сил і засобів ЗСУ стала неможливою присутність представника координаційної групи (КГ) в модулях паспортного контролю з боку НКУУТ.

Слабкі місця електронних перепусток

Тимчасовий порядок передбачає можливість перетину ЛЗ в обидва боки виключно за умови наявності дійсного електронного дозволу та пред’явлення документа, що посвідчує особу. Втім, таке обмеження свободи пересування може наражати громадян на серйозні ризики, оскільки вони не можуть терміново залишити НКУУТ. Представники ООС, які несуть службу безпосередньо на ЛЗ, розуміючи ці ризики, під час координаційних нарад неодноразово запевняли представників гуманітарних організацій, що відсутність дозволу не може бути підставою для недопущення особи на контрольовану урядом територію. У випадку відсутності у реєстрі даних про дозвіл фізичній особі, що направляється в бік КУУТ, за їх словами, проводиться перевірка даних такої особи на місці і приймається рішення про надання одноразового дозволу на перетин. Втім, схоже, що віднедавна контролюючі структури стали ретельніше дотримуватись букви закону, аніж його духу і стандартів захисту прав людини. У випадку, коли на КПВВ не присутній представник КГ, який може терміново надати дозвіл на перетин за виняткових обставин, доведеться повернутись на НКУУТ, заново подати заявку на електронний дозвіл та чекати до 10 днів на його оформлення.

БФ «Право на захист» неодноразово наголошували на тому, що дійсний порядок оформлення дозволів потребує змін, оскільки є недоступним для багатьох мешканців НКУУТ. В першу чергу для тих, хто не має доступу до інтернету та електронної пошти, а також тих, хто не може чекати 10 днів на оформлення перепустки. Правозахисники надавали ряд рекомендацій щодо змін у процедуру оформлення дозволу:

  • передбачити можливість подання паперової заяви на оформлення дозволу на КПВВ;
  • передбачити обов’язкову присутність представника КГ на КПВВ;
  • передбачити можливість надання одноразового дозволу на виїзд з НКУУТ за виняткових обставин.

01.09.19

Два роки тому в Верховній Раді було зареєстровано важливий законопроект. В ньому йшлося про врегулювання настільки актуального соціального питання, що його підтримали депутати від кожної парламентської фракції. Проте під час каденції Верховної Ради VIII скликання його так і не було прийнято.

Йдеться про вже майже легендарний законопроект № 6692 — результат спільної роботи команди представників громадських організацій, які опікуються питаннями населення, що постраждало внаслідок конфлікту на сході України. Це була спільна та, будемо відверті, адекватна і професійна спроба розв’язати проблему отримання пенсій особами, які проживають на тимчасово окупованих територіях.

Попри те, що йшлося про забезпечення механізму соціальних виплат саме ВПО, стосувався він всіх українців без винятку. Це був іспит для держави щодо того, чи здатна вона виконувати свої обов’язки перед власними громадянами, чи зможе не тільки гарантувати, але й забезпечити їм те, що закріплено в Конституції. Крім цього мова йде, звісно, і про економічні наслідки відсутності розв’язання цієї проблеми.

Про необхідність прийняття цього законопроекту говорили на засіданнях комітетів, на багатьох конференціях, круглих столах і робочих групах, однак до реальних дій так і не дійшло. Ба більше: його навіть не вносили до порядку денного і в сесійній залі так і не розглянули. Він марно пролежав два роки в якомусь із кабінетів ВРУ.

І ось маємо — відбулися позачергові вибори до парламенту. А це означає, що цей законопроект так і залишиться папірцем з намірами.

БФ «Право на захист» звертає увагу вже нового складу Верховної Ради на те, що проблема не просто не вирішена — вона розростається, накопичуючи потенціал соціальної лавини. І, можливо, зараз знайдеться політична сила і воля на прийняття таких необхідних рішень.

Для завантаження інфографіки перейдіть за посиланням.