Зробити пожертву
Укр / Eng
03.10.18

Монітор БФ «Право на захист» Марина Кравчина повідомляє, що станом на 10:00 у Селидовому гірниками шахти «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» залишається перекритою траса «Дніпро-Донецьк»,  яка веде в напрямку Красногоровки, Карлівки та Пісок.

Гірники ходять по пішохідному переходу та зашкоджують руху транспорту в обох напрямках.

Проїхати можуть тільки  машини спецпризначення: швидка допомога, пожежні, автобуси з дітьми та військовий транспорт.

«Вже накопичилося дуже багато транспорту з обох сторін. Де хто намагається об’їхати перекриту ділянку через Селидове, але це також неможливо, адже наразі у Селидовому відбувається ремонт  мосту. Щоб дістатися КПВВ «Мар’їнка» ми були змушені поїхали в об’їзд поруч з териконом», – розповіла Марина Кравчина.

Нагадаємо, гірники шахти «Котляревська» два дні відмовлялися працювати, вимагаючи погашення боргів по заробітній платі. Але, не дочекавшись ніяких дій від керівництва підприємства, перекрили сьогодні трасу «Дніпро-Донецьк».[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6633,6650,6651″]

02.10.18

Навіть у складних умовах люди намагаються жити своїм звичним життям, провідувати  родичів, спілкуватися с близькими. От і Ірина, жителька неконтрольованої Урядом України території, спонтанно вирішила відвідати подругу, яка мешкає у с. Піски. Жодного документа, що посвідчує особу, жінка із собою взяти не здогадалася. Вона і сама не пам’ятає подробиць, яким дивом увечері їй вдалося перетнути лінію зіткнення та залишитися неушкодженою.  

Вранці Ірина вирішила  повертатися додому, та її помітили люди в формі. Жінку відвезли у відділ МВС, там встановили її особистість, а після – відпустили. Ірина одразу попрямувала до контрольного пункту в’їзду – виїзду «Мар’їнка». Але, через відсутність паспорта, пройти його вона не змогла. Ситуація погіршувалася тим, що жінка не мала при собі телефона і не пам’ятала жодного номера. Наївність та недбалість прогнозовано призводять до складнощів.  

Жінка змушена була залишитися у встановленому поряд   наметі Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС). На щастя, там її зустріли монітори БФ «Право на захист» Катерина Давидова та Ігор Шкляров. Вона розповіла їм про свою проблему. 

Декілька днів монітори БФ «Право на захист» намагалися знайти родичів або знайомих Ірини. В той же час, жінка просила людей, які перетинали КПВВ до неконтрольованої Урядом України території, відвідати племінницю та попросити її про допомогу. Незабаром, племінниці повідомили про ситуацію, вона дуже хвилювалась за тітку, та через скрутне становище не мала змоги приїхати за родичкою сама або надати грошову винагороду тим, хто міг би передати тітці паспорт. 

Весь цей час Ірина мешкала в наметі без речей та грошей. Завдяки турботі співробітників ДСНС вона почувала себе як вдома, адже вони  постійно пригощали жінку власними обідами та всіляко підтримували. Дякуючи  втручанню представників БФ «Право на захист» вона змогла отримати свій паспорт. Через декілька днів, втомлена пригодами, Ірина нарешті змогла повернутися  до дому.

01.10.18

3 травня 2018 року Верховний Суд завершив розгляд зразкової справи щодо оскарження припинення виплати пенсії і її поновлення пенсіонеру-переселенцю (внутрішньо переміщеній особі, скорочено — ВПО) і ухвалив рішення, яким задовольнив позовні вимоги в повному обсязі і зобов’язав поновити виплату пенсії з квітня 2017 року. Про те, чому це рішення стосується кожного Олег Тарасенко, старший стратегічний юрист БФ «Право на захист», розповів у авторській статті для агентства «МедіаПорт».

Управління Пенсійного фонду України подало апеляційну скаргу на рішення Верховного Суду від 3 травня 2018 року, а 4 вересня Велика Палата Верховного Суду відхилила подану апеляційну скаргу, залишивши рішення Верховного Суду від 3 травня без змін. Докладніше про зміст рішення — нижче. Спочатку філософський відступ.

На жаль, держава через політиків і чиновників вже понад чотири роки бойових дій на Сході України грає у небезпечну гру — створює переселенцям, як і мешканцям окупованих територій, імідж колаборантів, ворогів і зрадників.

Чиновники високого рангу дозволяють собі в публічних виступах стверджувати, наприклад, що всі мешканці окупованих територій фінансують терористів зі своїх пенсій. Таким чином, в українському суспільстві сформована думка, що ці люди не заслуговують на пенсійні виплати від України (хоча Президент постійно в виступах наголошує, що Україна не покине мешканців окупованих територій).

Така політика не тільки розколює суспільство сьогодні (нагадаю, що до квітня 2014-го року східні території були найбільш заселеними, тобто значна частина українців походить саме звідти), але і формує конфлікт з великими наслідками у майбутньому.

Майже всі найжахливіші збройні конфлікти ХХ століття починались з поділу людей політиками на «правильних» і «неправильних». Хоча у підсумку страждали всі.

З точки зору права, а також українських законів, заборонено навішувати ярлики на групи осіб за будь-якою ознакою. Навіть якщо серед усіх 1000 мешканців умовного села Іванково 999 — терористи (і це було встановлено вироками судів), не можна казати, що всі іванківці — терористи.

Крім того, в Україні, на щастя, існує презумпція невинуватості — поняття, яке є невід’ємною складовою правової системи кожної демократичної держави. У двох словах це означає, що кожна особа є невинуватою у вчиненні кримінального злочину, поки протилежне не встановлене вироком суду, що набрав законної сили.

Чотири з половиною роки тому українці обрали європейський шлях. «Європейські цінності» — це не хороші дороги і високі пенсії, а перш за все — ставлення до людей, повага до їх прав і свобод. Це життя за справедливими і рівними для всіх правилами. Повага до меншин, а також їх поглядів, релігії, мови, кольору шкіри тощо. Хороші дороги і добробут — це похідні, які неможливі у суспільстві, у якому частина населення вимушена проходити сім кіл пекла для отримання пенсії, гарантованої Конституцією і законами України.

Держава, створивши перепони для отримання пенсій переселенцям і мешканцям окупованих територій, у будь-який момент може назвати нову частину суспільства «неправильним». Власне, нещодавно пенсії було обмежено колишнім працівникам міліції, хоча закон цього не передбачає. Наступним може стати будь-хто.

Згадана справа, на жаль, є типовою і повсякденною проблемою для сотень тисяч пенсіонерів.

Пенсійні виплати зупиняють постановами КМУ (що суперечать законам), «списками СБУ» (і інших органів), а також з будь-якої підстави, яку ще нещодавно неможливо було б придумати.

Так, пенсіонерці, яка через бойові дії переїхала до Бахмутського району Донецької області з міста Донецька, припинили виплату пенсії 1 квітня 2017 року на підставі «верифікації за списками СБУ». Восени 2017 року жінка звернулася до юристів БФ «Право на Захист» з метою отримання правової допомоги. Юридичною командою було подано позовну заяву про визнання припинення виплати пенсії незаконним і поновлення виплати пенсії, починаючи з 1 квітня 2017-го. Суд, до якого надійшла позовна заява, передав справу на розгляд до Верховного Суду як зразкової, оскільки в провадженні суду знаходиться більше 200 аналогічних. Номер справи — 805/402/18-а.

Майже всі судові справи щодо оскарження дій органів ПФУ закінчувались на користь пенсіонерів. І ось 4 вересня Верховний Суд поставив крапку у судовій частині цієї історії — органи ПФУ не мають права зупиняти пенсійні виплати з не передбачених законом підстав.

Така очевидна, здавалося б, істина, однак знадобилося майже півтора року, щоб пенсіонерка-вчителька отримала надію на отримання своєї пенсії. Проте пенсійні виплати продовжують зупиняти іншим пенсіонерам. І хоча відтепер кожний судовий спір з цього приводу гарантовано має бути вирішений на користь переселенця у так званому спрощеному порядку (без виклику сторін за відносно короткий строк), на даний момент не помітно змін у державній політиці щодо цього питання.

Якщо комусь це рішення здається неправильним або непатріотичним, пропоную поставити собі питання: ви хочете жити в країні, де панує верховенство права чи верховенство сили? Де чиновники користуються законами чи «поняттями»?

Велика Палата Верховного Суду — це істина останньої інстанції в питаннях виплати пенсій переселенцям. І при всіх проблемах українського правосуддя ми маємо радіти тому факту, що ВС мав волю піти всупереч державній політиці, бажанням Кабінету Міністрів України і захистив гарантовані Конституцією і законом права. Бо сьогодні це права переселенців,  а завтра — будь-кого з нас.

01.10.18

Галина Кузьмінічна постійно мешкає на неконтрольованій урядом України території (НКУУТ), однак досить довго вона жила у м. Маріуполі, де зареєструвалася як внутрішньо переміщена особа. Самостійно перетинати контрольні пункти в’їзду-виїзду їй важко, читати й писати власноруч жінка не може – має 2 групу інвалідності по зору. Тому пенсійні виплати вона протягом тривалого часу не отримувала, адже не могла їх оформити.

Завдяки клопотанню представників Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) до керівника Маріупільского офісу БФ “Право на захист” Сніжани Лукашової вдалося подолати труднощі, які виникли в житті пані Галини.

Почали з надання правової допомоги. Адвокат Маріупільського офіса БФ “Право на захист” Сергій Галемський в телефонному режимі надав жінці консультацію щодо процедури відновлення пенсії за новим місцем її проживання – м. Сєверодонецьк Луганської області. Через що надалі постала проблема закриття рахунку в “Ощадбанку” у м. Маріуполі. ГО “Організація молоді “МАКСІМАЛ “, яка працює на НКУУТ, надала пані Галині машину, що доставила її до м. Маріуполя. Там монітори БФ “Право на захист” Віта Кулініч та Тетяна Воробйова зустріли та супроводили жінку до відділення “Ощадбанку”.

Спеціаліст банку склала всі необхідні документи, жінці видали пенсійну картку, яку вона до цього часу не отримувала, а представниці БФ «Право на захист» допомогли жінці оперативно закрити особистий рахунок.

Небайдужість та співпраця між організаціями допомогли пані Галині безперешкодно отримувати пенсію в м. Сєверодонецьку Луганської області.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6629,6641″]