Зробити пожертву
Укр / Eng
12.10.18

БФ «Право на захист» (Фонд) – всеукраїнська благодійна організація, що діє в партнерстві з HIAS, глобальною організацією для надання допомоги біженцям. Фонд зосереджує діяльність на наданні допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО), особам, які потребують міжнародного захисту, особам без громадянства, особам із підвищеним ризиком безгромадянства та особам без документів. Фонд є виконавчим партнером Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) і здійснює програми надання прямої правової допомоги по всій Україні і сприяє змінам в національній правовій базі, приведенню її у відповідність до міжнародних стандартів в галузі прав людини.  Команда БФ «Право на захист» складається з понад 150 співробітників у 12 містах України, в тому числі на територіях, прилеглих до зони конфлікту на сході України.

Проект «Адвокація, захист і правова допомога внутрішньо переміщеним особам» спрямований на захист і підтримку прав ВПО і постраждалого від  конфлікту населення на національному, місцевому та індивідуальному рівнях. В межах цього проекту протягом 2018 року Фонд буде здійснювати моніторинг захисту і підтримку ініціатив місцевих громад, адвокацію щодо вдосконалення правових норм і  політик, а також надавати безкоштовну правову допомогу ВПО в регіонах України (Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Львівській та Київській областях).

Молодший юрист/оператор гарячої лінії працюватиме під координацією керівників напрямів юридичної допомоги та захисту ВПО для забезпечення роботи двох гарячих ліній у м. Слов’янськe, Донецької області:

(1) гарячої лінії, спрямованої на підтримку відповідальності перед клієнтами UNHCR та партнерів Агенції;

(2) гарячої лінії, спрямованої на надання юридичних консультацій та переадресацію клієнтів до місцевих команд для подальшої допомоги.

Основні обов’язки

  • надавати кваліфіковані телефонні консультації;
  • надавати достовірну інформацією клієнтам гарячої лінії відповідно до її цілей та задач, в тому числі юридичного характеру, відповідно до інструкцій;
  • документувати інформацію про дзвінки та клієнтів у відповідній базі;
  • переадресовувати клієнтів до послуг чи інформації, якої вони можуть потребувати;
  • готувати місячні звіти про діяльність гарячих ліній;
  • надавати рекомендації для покращення послуг;
  • вирішувати ситуації, які виникають в процесі консультування чи по ходу роботи гарячої лінії;
  • оновлювати інформацію, яка може служити ресурсом для роботи ліній.

 

Вимоги до кандидатів

  • юридична або інша відповідна освіта;
  • досвід консультування з правових, соціальних або інших відповідних питань;
  • досвід телефонного консультування є перевагою;
  • вільне володіння українською та російською мовами; знання англійської є перевагою;
  • хороші комунікаційні навички, у тому числі уміння комунікувати з людьми, які перебувають у стресі;
  • поважне ставлення до клієнтів;
  • досвід роботи з комп’ютером;
  • бажання навчатися та набувати нових навичок.

Пропонуємо: контракт  до 31 грудня 2018 року із можливістю продовження на 2019 рік, залежно від наявного фінансування.

Процес заявлення:

Відправити резюме та мотиваційний лист на електронну адресу [email protected].

Відповіді направлятимуться тільки особам, які будуть відібрані для інтерв’ю. Будь ласка, не телефонуйте додатково.

Більше інформації про організацію можна отримати на веб-сайті https://archive.r2p.org.ua.

Заявки приймаються до  19 жовтня 2018 року. Якщо відповідні кандидати будуть визначені достроково, Фонд залишає за собою право завершити процес до  цього терміну.

12.10.18

Основні зміни, прийняті 18.09.2018 року до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» (Закон 2546-VIII), стосуються можливості для внутрішньо переміщених осіб стати на соціальний квартирний облік. Згідно із новою редакцією частини першої ст. 10 Закону соціальний квартирний облік здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування за місцем проживання громадян, а для внутрішньо переміщених осіб – за місцем їхнього перебування на обліку у відповідному реєстрі. Окрім того, частина друга ст. 10 встановлює, що правом взяття на соціальний квартирний облік користуються також внутрішньо переміщені особи, які не мають іншого житла для проживання на підконтрольній українській владі території або житло яких зруйновано (знищене) або пошкоджене до стану, непридатного для проживання, внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

При взятті на соціальний квартирний облік враховується середньомісячний сукупний дохід за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством. У контексті прав переселенців важливим є те, що під час визначення середньомісячного сукупного доходу не береться до уваги вартість майнових прав чи прав власності внутрішньо переміщеної особи та членів її сім’ї на нерухоме майно, що розміщене на тимчасово окупованій території, в населених пунктах, які розташовані на лінії зіткнення або на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, а також на майно, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Окрім того, відповідно до нової редакції частини четвертої ст. 3 Закону підвищені вимоги до соціального житла, зокрема вказано, що воно не лише має бути придатним для проживання і відповідати архітектурно-планувальним і будівельним нормам, але й правилам і стандартам щодо доступності для маломобільних груп населення, у тому числі для осіб з інвалідністю.

Згідно зі змінами до ст. 11 Закону право позачергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення мають діти з інвалідністю (у тому числі взяті на облік як внутрішньо переміщені особи), які є сиротами або батьки яких позбавлені батьківських прав і які проживають в установах соціального захисту населення, після досягнення повноліття.

Для того щоб стати на соціальний квартирний облік внутрішньо переміщені особи, окрім документів, зазначених у ст. 13 Закону, додають також копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та копії довідок про взяття на такий облік членів її сім’ї до відповідної заяви.

Загалом ці зміни до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» можна оцінити як позитивні, оскільки вони:

– фактично прирівнюють внутрішньо переміщених осіб у праві на забезпечення соціальним житлом на рівні з іншими вразливими категоріями населення;

– надають можливість особам, які були позбавлені свого житла внаслідок окупації території, проведення антитерористичної операції або операції об’єднаних сил, отримати соціальне житло, що у свою чергу є своєрідною реалізацією їхнього конституційного права на житло;

– надають право дітям з інвалідністю, які є внутрішньо переміщеними особами, на позачергове отримання житла з житлового фонду соціального призначення;

– підвищують вимоги до соціального житла з урахуванням потреб для маломобільних груп населення

11.10.18

У будинок мешканки Донецької області потрапив артилерійський снаряд, що призвело до повного його руйнування. Намагаючись відшкодувати задані терористичним актом збитки, вона звернулася із позовом до держави України в особі Кабінету Міністрів України з вимогою виплатити відшкодування. Інтереси позивачки у судах представляв адвокат БФ «Право на Захист» Герман Петров. 

Згідно практики Європейського суду з прав людини, а також національного законодавства, саме держава відповідальна перед своїми громадянами за шкоду, яку вона не змогла відвернути. Після сплати компенсації держава набуває право стягнути ці кошти з винних осіб. Тобто,  держава зобов‘язана забезпечити певний рівень безпеки на своїй території, а якщо не в змозі цього зробити, то виплатити відповідну компенсацію. Подібні норми містить і національне законодавство. Зокрема, стаття 19 ЗУ «Про боротьбу з тероризмом» передбачає, що відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом. 

Однак, Верховний Суд  відмовив у задоволенні касаційної скарги, поданої юристами БФ «Право на Захист», залишивши без змін рішення попередніх інстанцій.  

Олег Тарасенко, старший стратегічний юрист БФ «Право на Захист» прокоментував ситуацію: “Своє рішення Верховний Суд обґрунтував тим, що позивачка не передала своє зруйноване майно у власність органів місцевого самоврядування, тому не може претендувати на компенсацію. Крім того, Суд вважав, що факт руйнування має бути підтверджений Актом, форма якого так і не була розроблена органами виконавчої влади. 

Таким чином позивачка вичерпала національні засоби захисту, тому  наразі юристи БФ «Право на захист» готуються подавати відповідну скаргу до Європейського суду з прав людини, щоб захистити законні права постраждалої.” [/vc_column_text]

[/vc_column_text]

10.10.18

Цей звіт присвячено результатам дослідження, проведеного в рамках проекту “Інноваційні шляхи інтеграції біженців та шукачів притулку в Україні”, що реалізується Благодійним фондом “Право на Захист” за підтримки Open Society Foundation.


За даними УВКБ ООН на 1 січня 2018 року в Україні проживало 8 757 осіб, які були змушені залишити країну свого походження та шукати притулок на території України. Серед них 3 257 осіб, які отримали одну з форм захисту в Україні (статус біженця або статус особи, яка потребує додаткового захисту) та приблизно 5 500 шукачів притулку.


Враховуючи те, що інтеграційна складова української міграційної політики сформована вкрай слабо, ця категорія осіб залишається найбільш незахищеною серед усіх іноземців, які проживають на території України. Сьогодні держава надає мізерну одноразову
допомогу при отриманні статусу біженця та не впроваджує жодних заходів, спрямованих на подальшу інтеграцію таких осіб. У цій ситуації ключовим інструментом соціальної та економічної інтеграції біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, та шукачів притулку є працевлаштування.


Існує чимало факторів, які зменшують шанси біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, та шукачів притулку на успішне працевлаштування. Складна процедура отримання дозволу на застосування праці іноземців, що стосується всіх роботодавців, які
мають намір працевлаштувати шукачів притулку; незнання або низький рівень знання мови; брак розуміння як влаштований український ринок праці; стереотипізоване ставлення роботодавців до іноземців. Зіштовхуючись з перешкодами на шляху до
працевлаштування, значна частина біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, та особливо шукачів притулку вимушені працювати неформально, нерідко наражаючись на недобросовісних роботодавців. Маючи професійну освіту та досвід роботи, ці особи часто вимушені займати низько оплачувані робочі місця, що не вимагають високого рівня кваліфікації. Значна частина біженців та шукачів притулку залишаються виключеними з ринку праці.


Мета цього дослідження — оцінити можливості, потреби та проблеми зайнятості біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, та шукачів притулку.

Звіт містить результати аналізу опитування 377 таких осіб, що проживають в Київській та Харківській областях. В першому розділі цього звіту описана методологія дослідження та її обмеження. Другий розділ містить загальні результати щодо економічної активності учасників проекту. У третьому розділі проаналізовано канали працевлаштування, якими користуються учасники опитування, та основні труднощі, з якими вони стикаються на ринку праці. В четвертому розділі представлено особливості поточної та бажаної зайнятості опитаних, а саме ті показники, які стосуються професій та галузей працевлаштування; наведена інформація щодо мовних навичок учасників опитування. У п’ятому розділі наведені соціально-демографічні параметри вибіркової сукупності (країни громадянства, гендерно-віковий розподіл, матеріальний стан, житлові умови тощо). Наприкінці звіту подані висновки.

Ознайомитися зі звітом можна за посиланням:

10.10.18

Сьогодні Уряд вніс зміни до Постанови про програму «Доступне житло».
Cеред основних такі:

– Можливість самостійного вибору житлового об’єкту серед наявних пропозицій на ринку,
– Можливість придбання житла у новозбудованому об’єкті,
– Дохід сім’ї, що бере участь у програмі, не має перевищувати 3-кратного розміру середньомісячної зарплати в регіоні з розрахунку на одну особу. (В середньому по Україні не більше 27,423 грн),
– Діє заборона на продаж такого житла протягом 3-х років після його придбання. Також особа має підтверджувати перебування житла у власності, в іншому випадку кошти державної підтримки має бути повернуто,
-Особам, які звертаються за державною підтримкою на придбання житла, надається право самостійно обирати банк для обслуговування. Також надається можливість отримати кредит на  внесок з боку сім’ї.

Коментує Еліна Шишкіна, Юридичний аналітик БФ «Право на захист»: «Те, що уряд сьогодні вніс зміни у відповідну Постанову, є дуже гарною новиною. Адже це дозволить нарешті розблокувати програму “Доступне житло”, розподілити кошти по територіальних управліннях Держмолодьжитла та дасть можливість заявникам, серед яких більшість є переселенцями, розпочати процес укладання договорів із забудовниками та із Держмолодьжитлом  про надання державної підтримки на придбання квартир. Будемо сподіватися, що кошти у розмірі 100 млн. грн., які були виділені цього року, будуть нарешті використані за призначенням і допоможуть багатьом переселенцям ще до кінця року отримати власне житло».

09.10.18

За інформацією моніторів БФ «Право на захист» Марини Кравчини та Євгена Кравчука станом на 15:30 черга з понад 200 людей зібралася на КПВВ «Мар’їнка» з боку  контрольованої Урядом України території (КУУТ), та до 150 людей з боку неконтрольованої Урядом України території (НКУУТ). Утворення скупчення людей пов’язано з порушенням графіку руху автобусів по обидва боки.

Закликаємо всіх, хто планує перетинати лінію розмежування через КПВВ «Мар’їнка», враховувати ситуацію, що склалася.

05.10.18
04.10.18

Марія Олександрівна, 93-річна мешканка неконтрольованої Урядом України території, не отримує пенсію з 1 квітня 2017 р. Жінка вже двічі подавала заяву на відновлення пенсії. Однак, враховуючи її перебування на НКУУТ, подання документів було ускладнене відсутністю акта перевірки фактичного місця проживання. Беручи до уваги поважний вік та стан пані Литвин, поїздку в Біловодськ було сплановано заздалегідь. Організувала її адвокат БФ «Право на захист»  Алла Скворцова.  На контрольному пункті в’їзду-виїзду «Станиця Луганська»  жінку  та її доньку зустрів та супроводив до Біловодську представник ГМ «Проліска»  Роман Дедішин. У  Біловодську родичок передали під опіку монітору БФ «Право на захист» Дмитру Щербакову.  Завдяки його втручанню, в «Ощадбанку» пані Марії відкрили рахунок, а у Пенсійному фонді прийняли заяву на відновлення пенсії.«Дуже шкода, що Марія Олександрівна опинилася у такій ситуації, коли їй довелося відстоювати  власні права. Вона майже не мобільна, але була змушена втретє проходити  КПВВ «Станиця Луганська»  через зруйнований міст. У співпраці ми доклали всіх зусиль, аби вирішити ситуацію найліпше для неї.» – прокоментував Дмитро Щербаков.Наразі справу пані Марії передано до суду.  БФ «Право на захист»  очікує на позитивний результат.

03.10.18

Родина Послєдових  мешкає у віддаленому від райцентру селі у Станично-Луганському районі, що знаходиться поблизу лінії зіткнення. Подружжя – внутрішньо переміщені особи (ВПО). Людмилі Олександрівні 78 років, її чоловіку Віктору Васильовичу – 80.

Як відомо, проходження процедури фізічної ідентифікації (ФІ), встановленої Ощадбаком, забезпечує ВПО гарантоване отримання пенсій та соціальних виплат.  Коли настав час проходження ФІ у відділенні “Ощадбанку”, самостійно добратися туди пенсіонери не змогли.  Чоловік важко пересувається через грижу, а жінка за останній час перенесла два інфаркти.   В таких випадках монітори БФ “Право на захист” постійно звертаються до “Ощадбанку” із проханням провести ФІ вдома у бенефіціарів. Ось і цього разу монітор БФ “Право на захист” Оксана  Понаморева звернулася до “Ощадбанку”. Проте, цього разу через відсутність інтернету співробітники банку не змогли провести ФІ вдома у пенсіонерів. Рішення було знайдене: завдяки соціальному супроводу представника ГМ “Проліска” Романа Дідєшина та всім докладеним зусиллям пенсіонери успішно пройшли ФІ у відділенні “Ощадбанка”. Сподіваємось, пенсію отримуватимуть вчасно.