Місяць: Жовтень 2018

20 вересня 2018 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила позитивне рішення у справі за позовом мешканця неконтрольованих урядом України територій (надалі – НКУУТ) до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Це рішення можна назвати революційним з двох причин.

По-перше, це перше рішення Верховного Суду по суті у подібних справах. Як вбачається з тексту рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, позивач – мешканець НКУУТ і не отримував довідку ВПО. Влітку 2014 року він отримав травму на виробництві (що було визнано страховим випадком) і йому було призначено одноразову допомогу і щомісячні страхові виплати. Втім, внаслідок ескалації бойових дій, він так і не отримав вказані виплати, внаслідок чого звернувся з позовом до суду.

Рішенням суду першої та апеляційної інстанції його позовні вимоги були частково задоволені (судами було зменшено суми, які заявлялися в позовній заяві, втім, таке зменшення було незначним). Велика Палата Верховного Суду відхилила касаційну скаргу Фонду, залишивши рішення судів попередніх інстанцій без змін.

По-друге, подібна справа розглядалася Верховним Судом України (який існував до судової реформи) ще на початку 2017 року і сумнозвісним рішенням від 12.04.2017 року ВСУ встановив, що для отримання таких виплат особа має переміститися на контрольовану територію і отримати довідку ВПО, адже іншого механізму не існує, тому Фонд не порушив права позивача і в позові слід відмовити. Однак Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від вказаного правового висновку ВСУ, ухваливши рішення, яке, на нашу думку, нарешті виправило судову помилку минулого року.

Так,  Суд визнав, що проведення АТО не є підставою для припинення страхових виплат. Відповідні постанови КМУ, які регулюють соціальні виплати ВПО (такі, як 509, 637, 595, 365) не розповсюджуються на мешканців НКУУТ, а стосуються виключно осіб, які перемістилися і стали ВПО.

Цитата з рішення:

«Однак, як правильно вважали суди в цій справі, зазначені підзаконні нормативні акти не регулюють питання щодо здійснення страхових виплат особам, які з районів проведення АТО до теперішнього часу не переселилися та продовжують проживати за своїм постійним місцем проживання на території, яка не контролюється органами державної влади. Ці підзаконні акти не є законом, тому не можуть звужувати чи скасовувати права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Зазначені підзаконні нормативні акти не регулюють питання щодо здійснення страхових виплат особам, які з районів проведення АТО до теперішнього часу не переселилися та продовжують проживати за своїм постійним місцем проживання на території, яка не контролюється органами державної влади.»

Профільний закон не містить таких підстав для припинення страхових виплат, як проведення АТО. Надзвичайний чи воєнний стан у державі не запроваджено, тому немає підстав для обмеження прав застрахованих осіб на отримання виплат, а відсутність бюджетних асигнувань також не слугують виправданням  для нездійснення виплат, відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема, «Кечко проти України», «Бурдов проти Росії».

«Ненадання позивачем, який не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття його на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, не є підставою для невиплати позивачу страхових виплат.»

Крім того, Суд зазначив, що «Позивач сам має право вирішувати про необхідність звернення до Фонду про  продовження страхових виплат. Відсутність такого звернення не є підставою для відмови в задоволенні позову». Отже, позивачі в цій категорії справ не повинні звертатися до Фонду з заявою про поновлення виплат, оскільки припинення цих виплат відбувалося у спосіб, що суперечить закону. Можна звертатися безпосередньо до суду (нагадаємо, що внаслідок проведення судової реформи ця категорія справ тепер розглядається окружними адміністративними судами).

Рішення загалом є дуже обґрунтованим і цікавим та містить багато посилань як на норми національного права, так і практику ЄСПЛ.

Отже, вже вкотре Верховний Суд став на захисті прав осіб що постраждали внаслідок бойових дій на Сході України, захистивши конституційне право на соціальний захист (у даному випадку – на отримання страхових виплат) і фактично вказавши Кабінету Міністрів України на перевищення своїх повноважень під час вирішення питань регулювання цих правовідносин.

Також це рішення дає виправдані сподівання на позитивне вирішення справ, у яких мешканці НКУУТ вимагають виплатити їм пенсії без необхідності ставати переселенцями. До цього моменту такі справи вирішувались, на жаль,  здебільшого негативно.

З текстом рішення Великої Палати Верховного Суду можна ознайомитися за посиланням  http://reyestr.court.gov.ua/Review/76812061

 

Олег Тарасенко,

Старший стратегічний юрист БФ «Право на захист»

Найчастіше під час перетину КПВВ в районі проведення Операції об’єднаних сил у громадян виникають проблеми з документами.

Про це розповіла Валерія Карпиленко, помічник начальника Донецького прикордонного загону, начальник прес-служби. Вона вказала на необхідність пам’ятати, що самостійне внесення будь-яких правок в паспортні документи призводить до неприємностей, тож не слід самостійно підправляти дати чи навіть випадково пошкоджені документи або вклеювати фотокартки.

За словами Валерії Карпиленко, триває реконструкція КПВВ «Новотроїцьке».  Наразі йде робота над будівництвом залу очікування, здійснюється проведення водопровідної системи.

Рух через дане КПВВ лишається ускладненим, втім, контрольний пункт функціонує в штатному режимі, контрольно-пропускні операції не припиняються.

Прикордонники просять громадян обов’язково звертати увагу на вказівки щодо пересувань по території КПВВ, адже напрямки руху змінюються внаслідок проведення монтажних робіт та перенесення модулів для проведення контрольних операцій.

«Наразі всі сили спрямовано на те, щоб до настання сильних холодів КПВВ «Новотроїцьке» було краще облаштовано для перебування громадян, – зазначає Валерія Карпиленко. – Вважаємо за необхідне нагадати, що на кожному КПВВ на лінії розмежування в районі проведення Операції об’єднаних сил функціонують пункти обігріву ДСНС та в разі потреби надається первинна медична допомога. Тож у випадку погіршення стану здоров’я громадянам слід оперативно звертатися до прикордонних нарядів».

На КПВВ «Гнутове», яке також знаходиться в межах відповідальності Донецького прикордонного загону, значних змін не відбулося, контрольний пункт функціонує в штатному режимі. Водночас спостерігається певне збільшення людей, які перетинають лінію зіткнення через цей контрольний пункт.

«На пропускну спроможність КПВВ збільшення кількості людей не впливає, адже в разі потреби прикордонники готові до збільшення прикордонних нарядів аби громадяни не знаходилися надто довго в районі лінії розмежування, – вказала Валерія Карпиленко. – Слід зазначити, що періодично в мережі інтернет з’вляється недостовірна інформація щодо припинення роботи КПВВ через обстріли або з інших причин. Через що вважаємо за необхідне ще раз наголосити на тому, що під час планування подорожей слід довіряти лише офіційним інтернет-сторінкам ООС та ДПСУ, де задля комфорту громадян подібна інформація подається точно та оперативно».

Фото надане Донецьким прикордонним загоном

На КПВВ «Майорське» з боку неконтрольованої Урядом України території – черга для перевірки речей. Про це повідомляють з місця подій Наталія Шевченко, Дмитро Саєнко та Анастасія Єгорова, монітори БФ «Право на захист».

Станом на 13-30 черга для проведення паспортного контролю і перевірки речей нараховує близько 120 осіб. У зв’язку з ротацією речи оглядає лише один працівник Державної фіскальної служби. Працюють два віконця і ще одне – для пільгової черги.

Черги з боку контрольованої Урядом України території немає.

БФ «Право на захист» просить усіх, хто перетинатиме лінію зіткнення на КПВВ «Майорське», врахувати ситуацію, що склалася.

Конституційний суд України (КСУ) 11 жовтня 2018 року визнав неконституційними деякі положення Бюджетного кодексу України, які дають Міністерству фінансів України право отримувати інформацію, що містить персональні дані. Які наслідки для переселенців має це рішення?

Багатьом переселенцям влітку цього року неодноразово припиняли виплату пенсії на підставі рекомендацій Мінфіну, посилаючись на норми постанови Кабінету Міністрів України № 136 від 18.02.2016 року. В цій постанові зазначається, що міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Національний банк, Пенсійний фонд України, фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, підприємства, установи і організації, банки та інші фінансові установи незалежно від форми власності подають Міністерству фінансів інформацію, у тому числі персональні дані.

Мінфін здійснює верифікацію та моніторинг отриманих даних, та у разі невідповідності інформації, на підставі якої призначено (продовжено), нараховано або здійснено державну виплату, надає рекомендацію про зупинення або припинення таких виплат.

Однак у цій постанові не зазначається за який період і які персональні дані може отримувати Мінфін, як саме здійснюється верифікація тощо. Саме тому деякі переселенці стикнулися з абсурдною ситуацією: в липни 2018 року людям зупинили пенсійні виплати, вони їх відновили, але, згідно з новим розпорядженням Мінфіну, їм знову зупинили пенсійні виплати. Причини зупинення виплат не пояснюються, посилаючись лише на вищезгадану постанову.

Саме тому таке важливе рішення КСУ, оскільки тепер Мінфін не має жодних правових підстав для отримання персональних даних переселенців, а коли немає даних, то немає що верифікувати, а отже рекомендації Мінфіну мають припинитися. На це сподівається більшість правозахисників, однак коментар Міністерства з цього приводу все ж  викликає занепокоєння.

«Верифікація державних виплат спрямована на те, щоб допомогу з державного бюджету отримували саме ті, кому вона потрібна. Бюджетні кошти повинні витрачатись ефективно і прозоро, а допомога – надаватись адресно. В цьому зацікавлені не тільки ті наші співгромадяни, яким дійсно необхідна допомога держави, а й усі чесні платники податків. Економічний добробут громадян – це і є та легітимна мета, яку переслідує Мінфін, здійснюючи верифікацію субсидій», – сказала в.о. Міністра фінансів Оксана Маркарова.

Навряд зупинення виплат пенсій і невиплата її переселенцям впродовж багатьох місяців, а то і років є легітимною метою.

Окрім цього, варто нагадати про рішення Верховного Суду у зразковій справі щодо оскарження припинення виплати пенсії. В цьому рішенні зазначається, що підстави для припинення виплати пенсій є вичерпними і зазначені в п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, припинення пенсій з будь-яких інших підстав (в нашому випадку – рекомендацій Мінфіну) є незаконними і підлягають відновленню в повному обсязі.

Тому радимо переселенцям звертатися до суду для захисту своїх законних прав, а Кабінету Міністрів України наголошуємо на необхідності скасування норми постанови 136 або внесення відповідних змін, оскільки Кабмін не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Анастасія Одінцова, правовий аналiтик БФ «Право на захист»

23 жовтня у Львові відбувся семінар «Практичні аспекти забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб». У ньому взяли участь працівники органів соціального захисту та пенсійного забезпечення зі Львова та Львівської області. Захід відбувся в межах проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», що БФ «Право на захист» реалізує за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Олена Кучер, старший помічник із правових питань UNHCR розповіла учасникам про міжнародні стандарти захисту та допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО), а також про діяльність UNHCR.

Під час заходу розглянули суперечливі питання, пов’язані із застосуванням чинного законодавства. Представники БФ «Право на захист»: Остап Тимчий, керівник Львівського регіонального офісу, Валентина Задоя, юрист та Ганна Букрєєва, молодший стратегічний юрист, на прикладі практичних кейсів розібрали з учасниками питання, які виникають під час призначення соціальних виплат. У блоці, присвяченому пенсійному забезпеченню прав ВПО розглянули пенсійні кейси, які є в провадженні юридичної команди БФ «Право на захист». Особливу увагу приділили зразковій справі щодо відновлення виплати пенсії пенсіонерці-ВПО та наслідкам її ухвалення.

Крім того, проаналізували постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2018 року в справі 826/12123/16. Провели дискусію з учасниками щодо роботи зі списками Державної прикордонної служби України, отриманими із системи АРКАН, що містять дані щодо перетину ВПО лінії зіткнення.

Також поговорили про ідентифікацію ВПО в установах ПАТ «Державний ощадний банк України», розібрали, які житлові програми діють для ВПО у Львівській області.

Учасники висловили сподівання на подальшу співпрацю та після закінчення заходу отримали сертифікати.

«Практичні аспекти забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб». Семінар у Львові