Зробити пожертву
Укр / Eng
19.09.18

БФ «Право на захист» –  благодійний фонд, що діє в партнерстві з HIAS, глобальною організацією для надання допомоги біженцям. «Право на захист» зосереджує діяльність на наданні допомоги внутрішньо переміщеним особам, особам, які потребують міжнародного захисту, особам без громадянства, особам з підвищеним ризиком безгромадянства та особам без документів. «Право на захист» є виконавчим партнером УВКБ ООН і здійснює програми надання прямої правової допомоги по всій Україні і сприяє змінам в національній правовій базі, приведенню її у відповідність до міжнародних стандартів в галузі прав людини.  Команда «Право на захист» складається з понад 100 співробітників у більш ніж 10 містах України, в тому числі на територіях, прилеглих до зони конфлікту на Сході України.

Проект «Адвокація, захист і правова допомога внутрішньо переміщеним особам» спрямований на захист і підтримку прав внутрішньо переміщених осіб і постраждалого від  конфлікту населення на національному, місцевому та індивідуальному рівнях. В рамках цього проекту протягом 2018 року «Право на захист» здійснюватиме моніторинг захисту і підтримку ініціатив місцевих громад, адвокацію щодо  вдосконалення правових норм і  політик, а також надавати безкоштовну правову допомогу внутрішньо переміщеним особам (ВПО) в  регіонах України (Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Львівській та Київській областях).

«Право на захист» шукає кандидата для заповнення вакансії юриста Служби юридичної допомоги ВПО в Донецькій області (м. Бахмут).

Обов’язки та завдання:  під безпосереднім керівництвом адвоката, що очолює місцеву команду Служби юридичної допомоги ВПО, а також під загальним керівництвом Координатора Служби співробітник повинен:

  • проводити роз’яснювальну роботу серед ВПО і постраждалих від конфлікту громад, здійснювати прийом запитів щодо  правових консультацій та правової допомоги в офісі, за допомогою телефону, електронних засобів зв’язку, шляхом відвідування громад, мобільних індивідуальних і групових консультативних сесій;
  • забезпечувати консультування, оцінку та ведення справ осіб, сімей і груп осіб;
  • здійснювати оцінку випадків щодо необхідності надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також потреб клієнта, які виходять за межі повноважень Служби;
  • розглядати й аналізувати випадки, пропонувати стратегії вирішення справ, в тому числі з метою виявлення матеріалів для стратегічних судових процесів, які будуть реалізовуватись за підтримки Групи стратегічних судових справ;
  • готувати проекти звернень, запитів, скарг, листів і / або позовів, інших матеріалів, необхідних для представлення інтересів особи і органах влади, судах, забезпечувати підготовку супровідної документації;
  • проводити правові дослідження, розробляти проекти меморандумів і стратегій правового реагування на системні або окремі юридичні проблеми, з якими стикаються ВПО та постраждалі від конфлікту особи;
  • перенаправляти клієнтів, в тому числі з юридичними питаннями, які виходять за межі компетенції Служби юридичної допомоги ВПО, до відповідних постачальників послуг;
  • підтримувати контакти з клієнтами та іншими організаціями у відповідній сфері для подальшої діяльності з надання допомоги щодо зареєстрованих запитів і випадків, визначати поточні потреби клієнтів і збирати відгуки про якість послуг, що надаються;
  • сприяти подальшому здійсненню заходів з питань, що не можуть бути вирішеними невідкладно, за допомогою контактів з відповідними органами поштою, телефоном, листуванням та шляхом проведення особистих зустрічей;
  • виявляти, аналізувати випадки порушення прав, системних правових проблем, з якими стикаються ВПО, прогалини в національному законодавстві; обмінюватися інформацією в рамках Служби правової допомоги ВПО, пропонувати засоби правового захисту;
  • забезпечувати ведення повної, ретельної, точної документації в належному порядку відповідно до правових норм, правил етики, зберігаючи конфіденційність клієнта;
  • забезпечувати точність, змістовність і своєчасність статистичних та аналітичних звітів, проектів, графіків та інших відповідних робочих документів;
  • проводити презентації та тренінги;
  • брати участь у заходах з моніторингу та профілювання, організованих і / або в яких бере участь «Право на захист»; виконувати інші обов’язки у разі потреби.

Професійні вимоги:

  • вища освіта в галузі права або міжнародного права;
  • ввічливість і дипломатичність;
  • виконання обов’язків, керуючись гендерною чутливістю та нульовою терпимістю щодо сексуальних домагань;
  • практичний досвід надання правової допомоги в індивідуальних справах;
  • вільне володіння українською та російською мовами, вміння спілкуватися англійською мовою буде перевагою;
  • досвід роботи з внутрішньо переміщеними і/або вразливими групами і громадами буде перевагою;
  • знання комп’ютерних програм (MS Word, Excel, PowerPoint);
  • досвід роботи на аналогічних посадах в гуманітарному контексті буде перевагою;
  • уміння працювати самостійно з дотриманням визначених термінів;
  • уміння працювати в тісній співпраці з членами команди;
  • хороші аналітичні здібності і увага до деталей;
  • прагнення до командної роботи;
  • самомотивація;
  • гнучкість.

Ми пропонуємо:

«Право на захист» пропонує успішному кандидату тримісячний контракт з можливістю продовження, що залежить від подальшого  фінансування і особистих результатів роботи.

Процес заявлення:

Відправити резюме та мотиваційний лист на адресу resumes@r2p.org.ua. Відповіді направлятимуться тільки особам, які будуть відібрані для інтерв’ю. Будь ласка, не телефонуйте додатково.

Заявки приймаються до  28 вересня  2018 року. Якщо відповідні кандидати будуть визначені достроково, «Право на захист» залишає за собою право завершити процес до  цього терміну.

19.09.18

Днями в Києві відбувся експертний круглий стіл «Процес децентралізації та особливості інтеграції ВПО: міжнародний досвід в українських реаліях».

Під час заходу правові аналітики БФ «Право на захист» разом із партнерами (представниками Лейденського Університету (Нідерланди), Європейського Центру Фонду Карнегі за міжнародний мир (Карнегі-Європа, Брюссель, Бельгія), Українського інституту публічної політики (УІПП, Київ, Україна)) презентували результати роботи дворічного дослідницького проекту «Безпека людини та конфлікт в Україні: локальні підходи і загальнонаціональні масштаби», профінансованого  Нідерландською Організацією з наукових досліджень (NWO-WOTRO).

Проект був спрямований  на дослідження та обмін знаннями за двома напрямами: децентралізація, а також соціальна адаптація й інтеграція внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Захід відбувся у формі відкритої зустрічі з двома панельними дискусіями за основними напрямами проекту. Правові аналітики  БФ «Право на захист» Анастасія Бондаренко та Ксенія Карагяурпредставили порівняльний аналіз результатів дослідження стану інтеграції та адаптації ВПО у двох областях, де проводилося опитування – в Одеській та Харківській (див. інфографіки «Спільні ознаки стану інтеграції ВПО в обох областях» та «Принципові відмінності стану інтеграції ВПО в обох областях»). Крім того, із учасниками обговорили висновки та рекомендації дослідження (див. інфографіку «Висновки»).

В обговоренні взяли участь: Пабло Матеу, представник Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) в Україні, Наталія Веселова, народний депутат України, Олеся Цибулько, керівник експертної групи з питань ветеранів та учасників АТО Директорату соціальних послуг та інтеграції Міністерства соціальної політики;  представники  Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської облдержадміністрації та Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради; Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб; інші представники органів влади, члени дипломатичних представництв, міжнародні експерти.

Фотозвіт можна переглянути за посиланням.[boc_img_gallery columns=”4″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”7765,7766,7767,7768″]

19.09.18

18 вересня Анастасія Шляхтіна, адвокат, і Ярослав Авраменко, юрист Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист», провели експертне обговорення з представниками центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (Центр БВПД) щодо юридичного захисту внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

У зустрічі взяли участь Володимир Богуш, директор Сєвєродонецького Центру БВПД, представники районних бюро правової допомоги, Іван Салєєв, голова польового офісу Агентства ООН у справах біженців у м.Сєверодонецьку.

Під час обговорення неабияку увагу приділили судовій практиці щодо відновлення пенсійного забезпечення для пенсіонерів з числа ВПО, а також практичним аспектами виконання судових рішень у відповідних справах. Крім того, відбулося жваве обговорення змін у практичній реалізації пенсіонерами-ВПО права на отримання пенсії з зв’язку з прийняттям рішення у зразковій справі №805/402/18.

До обговорення також були запропоновані спадкові питання у разі, якщо рухоме чи нерухоме майно перебуває на неконтрольованій Урядом України території (НКУУТ), а також відновлення всіх видів документів, що були втрачені на НКУУТ, через встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За результатами зустрічі учасники досягли домовленостей щодо співпраці та взаємного перенаправлення клієнтів, які потребують юридичної допомоги.

18.09.18

Сьогодні, 18 вересня, на КПВВ «Станиця Луганська» 66-річна жінка отримала травму. Про це повідомляє монітор БФ «Право на захист» Михайло Алфімов. Пенсіонерка прямувала з м. Алчевська і стояла в черзі на перехід КПВВ з боку непідконтрольної Уряду України території (НКУУТ).

Зазвичай людей із загальної черги відправляють на паспортний контроль невеликими групами (50-60 осіб). Тому іноді вони біжать натовпом, збиваючи один одного. Так сталося і цього разу. Коли черга наблизилася до зони оформлення, хтось штовхнув жінку в спину і вона впала. Натовп пробіг просто по ній. Медики, що працювали на КПВВ, надали постраждалій першу допомогу й викликали «швидку». Попередньо у жінки діагностували перелом стегна, її відвезли до найближчої лікарні.

БФ «Право на захист» закликає усіх, хто перетинає лінію зіткнення, бути взаємно ввічливими й уважними до оточуючих.

18.09.18

17 вересня відбулося відкриття оновленого КПВВ «Мар’їнка».

За інформацією моніторів БФ «Право на захист» Ігоря Шклярова й Олексія Шевченка, на КПВВ завершили монтаж усіх запланованих споруд. Нові зали очікування обладнані системами вентиляції, охолодження, передбачений обігрів у холодну пору року. В залах очікування розміщені інформаційні стенди з корисною інформацією щодо пенсійного забезпечення, соціального захисту.

Біля кожного залу очікування розміщені санітарні модулі, розраховані на одночасне перебування шістьох осіб. До санітарних модулів підведена вода – для їхнього забезпечення пробурили свердловину

Два санітарні модулі розташовані з боку в’їзду-виїзду, ще один (обладнаний пандусом для людей з інвалідністю) – посередині КПВВ.

Люди задоволені покращенням умов очікування, особливо напередодні нестабільної осінньої й зимової погоди.

У відкритті оновленого КПВВ взяли участь губернатор Донецької області Олександр Куць, заступник директора департаменту промисловості Донецької ОДА Тетяна Тараненко, керівництво Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України, голова Мар’їнської РДА Володимир Мороз. Через велику кількість посадовців зранку на КПВВ були посилені контроль і перевірка кожного, хто перетинає контрольний пункт.

17.09.18

Сьогодні, 17 вересня, в Києві проходить тренінг «Робота в громадах: комунікація та фандрайзинг». Представники громадських організацій, які працюють з внутрішньо переміщеними особами у місцевих громадах, вчаться, як допомагати людям вибудовувати ефективну комунікацію та шукати ресурси в своїх громадах. Багато практичних прикладів та завдань, виконуючи які учасники наповнюють свою «скриньку знань». А допомагає їм у цьому тренер Олег Гришин, представник Інституту професійного фандрайзера.

Тренінг проводиться в межах проекту «Підвищення Спроможності Груп Внутрішньо Переміщених Осіб» у рамках статутної та проектної діяльності БФ «Право на захист» за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Даний проект включає в себе посилення громадських організацій завдяки профільним практичним тренінгам, надання міні-грантової підтримки та подальшого менторства організацій-переможців конкурсу міні-грантів.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”7771,7772,7773″]

17.09.18

Проблемы с пенсиями у переселенцев появились в 2016 году с принятием скандального Постановления 365 и появлением “списков СБУ”. И с тех пор вынужденные переселенцы должны были проходить через постоянные проверки и верификации, чтобы не лишиться пенсии. Но даже это не гарантировало им того, что выплаты не будут прекращены, и с каждым разом правительство придумывало новые ограничения (получение пенсий только в “Ощадбанке”, прекращение выплат пенсионных долгов за предыдущие периоды и так далее). В настоящее время переселенец может лишиться пенсии даже за то, что попал в больницу именно в тот момент, когда на дом пришла проверка. И даже больничная выписка не является аргументом для Пенсионного Фонда, – чтобы немедленно восстановить выплаты переселенцам приходится идти в суд.

За последнее время есть уже два серьезных решения, когда суд стал на сторону переселенцев и признал дискриминационную политику правительства в отношении ВПЛ незаконной.

Так, 4 июля 2018 года Киевский апелляционный суд отменил нормативные акты Кабинета министров, которые обязывают переселенцев проходить проверки для выплаты пенсий. Но чиновники всё же нашли лазейку, чтобы проверки продолжались.

Совсем недавно Большая Палата Верховного Суда отклонила апелляцию управления Пенсионного фонда и оставила в силе образцовое решение Верховного Суда как суда первой инстанции, согласно которому прекращение выплат пенсий переселенцам на основаниях, не предусмотренных Законом Украины “Об общеобязательном государственном пенсионном страховании” (в том числе и по так называемым “спискам СБУ”), считается незаконным.

Но несмотря на судебные решения, переселенцы живут как на пороховой бочке, поскольку Пенсионный фонд в любой момент может прекратить выплаты по надуманным причинам.

О том, с какими проблемами продолжают сталкиваться переселенцы в вопросе выплат пенсий и как с ними справляться, “ОстроВ” побеседовал с координатором по оказанию правовой помощи Благотворительного Фонда “Право на защиту” Юлией Трало.

– Насколько сейчас актуален вопрос прекращения выплат пенсий переселенцам?

К сожалению, последнее решение Верховного Суда о признании незаконной практики Пенсионного фонда по приостановлению выплат пенсий внутренне перемещенным лицам – это не панацея для всех. Это не означает, что всем сразу станет хорошо, что отменят проверки, списки СБУ и так далее, это всего лишь открытие пути к упрощенной защите своих прав в суде для тех людей, кто столкнулся с аналогичной ситуацией.

Мы для себя классифицируем несколько категорий пенсионных дел. Во-первых, это дела, связанные со специальными пенсиями: назначение льготных пенсий для тех, кто работал в особых условиях (тяжелый, подземный труд и так далее). Во-вторых, это люди, которые никогда не выезжали с оккупированной территории и не регистрировались как переселенцы, хотя до 2014 года они получали пенсию. Таких дел немного, потому что это люди маломобильные (инвалиды, пожилые люди). В-третьих, это дела экс-переселенцев: люди, которые переехали на подконтрольную территорию, сменили прописку на “местную” и отказались от справки переселенца. С одной стороны, они могут даже участвовать в местных выборах, с другой, для Пенсионного фонда они пожизненно считаются жителями неподконтрольных территорий и пенсию могут получать только в качестве зарегистрированных ВПЛ. В-четвертых, это собственно проблемы переселенцев-пенсионеров, которые зарегистрированы как ВПЛ и в связи с различными обстоятельствами (попал в списки СБУ, не прошел проверку и верификацию от Минфина или Ощадбанка и так далее) им прекратили выплачивать пенсию. Это самая многочисленная категория.

– Как решаются проблемы маломобильных людей, которые не могу выехать с неподконтрольных территорий?

– Это очень сложная категория судебных дел, но они есть. И судебная практика примерно в 80% таких дел скорее негативная. На сегодняшний момент единственный предусмотренный законодательством способ добиться восстановления своих выплат – это зарегистрироваться переселенцем. Поэтому, очень распространена практика, когда родственники различными способами везут своих родителей на подконтрольную территорию, чтобы оформить пенсию. Например, на том же КПВВ Станица Луганская, где существует только пешеходный переход через обваленный мост, можно наблюдать страшные картины, когда на носилках несут лежачих людей. Это страшно, но для них это единственная возможность зарегистрироваться как переселенец и восстановить свою пенсию. Но у тех людей, у которых нет родственников или финансовых возможностей проводить такие переезды или они не могут это совершить в силу болезни, они эту пенсию получить никак не могут.

К сожалению, для таких категорий граждан не существует никакого специального правового механизма для восстановления пенсии. И если подобное дело попадает в суд, то он будет исходить из существующей нормативно-правовой базы. Несмотря на негативную судебную практику в отношении подобных дел, у нас все же были прецеденты, когда суд выносил положительные решения. Но после этого возникал вопрос, как получить эти деньги. Мы продолжаем работать над этими делами – то есть относительно выполнения судебного решения.

– Каким образом человек, проживающий на неподконтрольной территории и не имеющий возможности выехать, может обратиться в суд?

– Адвокат от его имени обращается в суд. Суть иска состоит в том, чтобы восстановить выплату пенсии вместе с задолженностью за предыдущий период (начиная с 2014 года). Так вот даже после положительного решения суда в пользу истца возникает проблема, как получить эти деньги. При всех раскладах человек должен приехать на подконтрольную территорию, ведь у него даже нет возможности сделать доверенность на родственника, так как документы, оформленные на неподконтрольной территории, не признаются. То есть мы имеем ситуацию, когда у человека есть решение суда в его пользу, которое нельзя исполнить.

– Ранее была инициатива общественных организаций, чтобы организовать доставку пенсий на оккупированную территорию через международные организации (Международный комитет Красного Креста, ООН). Как Вы к такому относитесь? Насколько это реально осуществить?

– Различные организации (международные и национальные) действительно обсуждали подобный механизм доставки пенсий на оккупированную территорию с привлечением структур ООН и МККК, но количество людей, которым придется привозить пенсии, огромно и нужен большой потенциал организаций для того, чтобы верифицировать этих всех людей, доставлять деньги и так далее. Нужно понимать, что этот вопрос касается не десяти и даже не тысячи человек. По разным оценкам, на конец 2014 года на неподконтрольной территории оставались 160 тысяч пенсионеров, которые так и не выехали и не восстановили выплаты. В конце концов перевозить такие суммы денег каждый день может быть небезопасно. Мне кажется, что как идея этот вариант может рассматриваться, но практического применения она не приобретет.

– Расскажите о проблемах с пенсиями, с которыми сталкиваются переселенцы, которые со временем отказались от справки ВПЛ.

– Стоит понять, что изначально закон о переселенцах, а соответственно и справка внутренне перемещенного лица, создавались для того, чтобы люди, которые убегают от военных действий и находятся в уязвимом состоянии, могли получать какую-то поддержку, льготы, право на участие в каких-то программах и так далее.Но у нас эта справка стала фактически пропуском к своим базовым правам. И сейчас появились люди, которые переехали на подконтрольную территорию, интегрировались в местные общины и считают справку переселенцы неким якорем, который тащит их обратно от этой интеграции, поэтому отказываются от нее. Но управления Пенсионного Фонда сообщают этим людям, что для получения пенсий им все равно необходимо снова получать справку ВПЛ, чтобы пенсия начислялась как переселенцу.

– Почему так происходит?

– Согласно объяснениям, которые предоставляют сотрудники управлений ПФУ, когда начисляется и выплачивается пенсия, то она насчитывается с учетом той информации, которая есть в электронном и бумажном пенсионных делах. Сейчас только для переселенцев предусмотрен механизм, что пенсии им могут выплачиваться исключительно по электронному делу. Если же человек отказывается от статуса, то для возобновления пенсии ему нужно предоставить бумажное дело.

С такими вопросами к нам обращается немало людей. Но в суд соглашаются идти только самые принципиальные. И суды выносят в основном положительные решения (по крайней мере, в нашей практике 100% дел завершено в пользу пенсионеров), с формулировкой “выплачивать пенсию на общих основаниях”. Сотрудники управлений Пенсионного Фонда в личных беседах соглашаются, что они имеют все возможности выплачивать пенсии переселенцам, которые оказались от справки ВПЛ, по электронному пенсионному делу, но для этого нужно основание – решение суда (либо снова получить справку переселенца).

– Что Вы рекомендуете делать переселенцам-пенсионерам, которые все же отказались от справки?

– В ходе консультаций мы всегда рассказываем, какие есть варианты решения проблемы и их последствия. Если человеку необходимо получать пенсию и он готов проходить проверки и верификации, то мы рекомендуем ему заново оформлять справку переселенца. Если человек хочет в дальнейшем получать пенсию на общих основаниях (без привязки к справке ВПЛ), но при этом он готов потерпеть какое-то время без пенсии (а это может занять до полугода), то можно обращаться в суд.

– Что говорят в Министерстве социальной политики об этом?

– В отличие от других вопросов, с одной стороны, он не вызывает противодействия со стороны представителей Минсоцполитики и Пенсионного фонда, с другой – ничего не делается для его разрешения. Эта проблема возникла примерно год назад, и до этого, переселенцам, которые прописались на подконтрольной территории, спокойно выплачивались пенсии на общих основаниях.

– Есть ли проблемы с выплатами пенсий за предыдущие периоды (задолженности)?

– До середины 2016 года не было вообще никаких проблем с выплатами пенсий за предыдущие периоды. Зачастую пенсионер обращался за восстановлением выплаты пенсии и получал как текущие выплаты, так и задолженность. Если и были какие-то проблемы, то они носили индивидуальный характер. Начиная с середины 2016 года, таких индивидуальных случаев становилось все больше. И все больше людей обращались к юристам, чтобы защитить свои права в судебном порядке. Сейчас все стало гораздо сложнее. 25 апреля 2018 года были внесены очередные изменения в подзаконные нормативные акты, где предусмотрено, что человеку, который обращается за пенсионными выплатами, начисляют пенсию с момента обращения, а вся задолженность за предыдущие периоды учитывается отдельно и будет выплачена в порядке, который будет разработан в будущем. А на сегодняшний момент он так и не разработан.

И если раньше к нам в основном обращались люди с задолженностями за год-два, то сейчас у нас большое количество людей, которым в мае-июне этого года приостановили выплаты, и пока им их восстановили, образовался долг за два-три месяца. То есть люди не могут даже получить долг за такой короткий период как один месяц.

– Насколько сложно сегодня приехать с неподконтрольной территории и начать процесс получения (восстановления) украинской пенсии?

– Нужно приехать на подконтрольную территорию, в Управлении труда и социальной защиты получить справку переселенца. Далее нужно обратиться в Пенсионный фонд. Затем нужно пройти комиссию, по результатам которой данные передаются в Пенсионный фонд, и идет начисление пенсии.

– Что сейчас происходит с комиссиями и проверками после того, как 4 июля 2018 года Киевский апелляционный суд отменил нормативные акты Кабинета министров, которые обязывают внутренне перемещенных лиц проходить проверки?

– Возникла парадоксальная ситуация, когда суд признал отдельные нормы Постановления Кабмина № 365 незаконными, но при это оставил другую часть в силе. Сами проверки признаны незаконными, но нормы о составлении акта обследования жилищных условий переселенца и проведение комиссий по возобновлению выплат, остались в действии. То есть органы не имеют права проводить проверку, но при этом должны составить акт.

Некоторые управления соцзащиты просто предлагают переселенцу прийти к ним на прием и показаться, иногда переселенцам советуют обратиться с просьбой провести проверку на дому. Все интерпретируют по-разному такое решение, именно поэтому в каждом регионе разная практика, в которой безусловно трудно разобраться пожилому человеку.

– Факт пересечения линии разграничения является основанием, чтобы приостановить выплату пенсии?

– Поскольку у нас пенсионные выплаты привязаны к справке переселенца, то это, как минимум, стоит брать во внимание. Согласно украинскому законодательству, если человек, выезжает более чем на 60 дней на оккупированную территорию, это является основанием для аннулирования справки ВПЛ, а соответственно ему будет приостановлена пенсия. Но на практике 60 – это крайне условный срок. Факт пересечения линии разграничения (в сторону неподконтрольной территории) фиксируется системой “Аркан”, и с какой-то определенной периодичностью и логикой (которую не понимают даже сотрудники Пенсионного фонда) списки людей, которые зафиксированы как такие, что выехали на неподконтрольную территорию, приходят в управления Пенсионного фонда. Но особенность системы такова, что фиксируется лишь факт выезда. Любой человек, который выезжает, например, в Донецк даже на 10 дней, может попасть в этот список, который получит Пенсионный фонд и сразу приостановит выплату пенсии.

– В каких еще случаях переселенцам приостанавливают выплаты пенсии?

– К нам обращались люди, которым приостанавливали выплаты пенсии из-за того, что они якобы не прошли проверки, как правило, их просто не было дома на момент прихода комиссий. Были истории, когда люди лежали в больнице (в стационаре), соответственно их не было дома на момент проверки, и их лишали пенсий. И даже больничные листы не были аргументом для восстановления пенсии и приходилось обращаться в суд. У нас недавно был случай, когда переселенка, которая проживала в Днепре, поехала в Полтаву на День рождения к подруге. И в тот момент комиссия не застала ее дома и приостановила выплату пенсии. После этого женщина решила добиться восстановления пенсии и предоставила в Пенсионный фонд железнодорожные билеты, фотографии из Полтавы, показания подруги и так далее, чтобы доказать, что она не уезжали на оккупированную территорию. В Пенсионном фонде эти аргументы даже не захотели слушать, тогда как в суде этого оказалось достаточным основанием, чтобы пенсия была восстановлена.

– Почему, на Ваш взгляд, проблемы с выплатами пенсий для переселенцев не решаются, а только создаются новые?

– Безусловно, на текущий момент существует много мнений относительно причин – и политические, и финансовые. Но с нашей точки зрения – как юристов, должна быть четко сформулированная в законодательстве процедура, которая была бы понятна обычному человеку. Чтобы каждый мог для себя четко понимать – что нужно делать и каким правилам следовать.

Беседовал Владислав Булатчик, “ОстроВ” 

14.09.18

Другий рік група гуманітарних організацій координує свою діяльність за підтримки Європейської комісії для надання вкрай необхідної допомоги тим, хто постраждав від конфлікту на сході України.

Київ, 9 вересня 2018 року – На сході Україні, на порозі до Європейського Союзу,  понад 4,4 мільйона людей безпосередньо постраждали від бойових дій, які тривають вже п’ятий рік. 800 000 осіб було переміщено (багато хто з них постійно перетинає лінію розмежування), і майже 3 000 осіб цивільного населення загинули. Разом з 3,4 мільйона людей, які потребують термінової допомоги, в тривожному темпі зростає також кількість тих, хто не бачить перспектив у жодному політичному рішенні та відчуває зменшення гуманітарної допомоги і незахищеність, особливо це стосується тих, хто живе вздовж обох боків лінії розмежування та  на непідконтрольних Уряду України територіях (НКУУТ). Громадяни, які опинилися між сторонами конфлікту, стикаються з насильством, загрозами близькості бойових дій, підривів на мінах та нерозірваних боєприпасів, а також з необхідністю виборювати можливість отримання допомоги. Незважаючи на значні людські страждання внаслідок цього конфлікту та неодноразові порушення домовленостей про припинення вогню, значна частина міжнародної спільноти вже не звертає уваги на цю кризу. У результаті конфлікту пошкоджено школи, медичні заклади, дороги, інфраструктуру водопостачання, а також численні будинки. З огляду на високі гуманітарні потреби як на підконтрольних, так і  на НКУУТ, узгоджені дії для підтримки тих, хто цього потребує, мають вирішальне значення.

Для подальшого поліпшення гуманітарної ситуації найбільш незахищених мешканців сходу України Генеральний директорат Європейського Союзу з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги разом з філією компанії «Людина в біді» (People in Need) в Україні, відокремленим підрозділом Асоціації «Лікарі світу» (Médicos del Mundo) в Україні та філією Агентства з питань технічного співробітництва та розвитку (Agence d’Aide à la Coopération Technique Et au Développement (ACTED)) відновлює співробітництво у партнерстві з асоціацією «IMPACT Initiatives» та двома національними організаціями – БФ «Право на захист» (R2P) та НДО Форум (NGOF). Програма спрямована на надання допомоги понад 120 000 осіб та 199 організаціям з обох боків лінії розмежування в Україні шляхом надання гранту у розмірі 4,4 млн євро від Генерального директората Європейського Союзу з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги.

Успішне співробітництво та досягнення спонукали їх відновити та розширити цей досвід.

«Завдяки цій різнобічній підтримці наша школа, яка є серцем села, процвітає. Деякі сім’ї з дітьми вже повернулися додому. Багато чого було зроблено для вдосконалення та відновлення школи. Крім того, за допомогою психологів діти стали більш активними та позитивними. Батьки дуже задоволені змінами і раді, що ця програма ще рік надаватиме підтримку їхнім дітям», – каже Галина Василівна, директор дошкільного навчального закладу та початкової школи у прифронтовому селі Новобахмутівка, де консорціум продовжуватиме надавати всебічну допомогу.

«Конфлікт спричинив величезну напругу серед цивільного населення на сході України. Підтримка всіх людей,  які потребують допомоги, де б вони не мешкали, є пріоритетом для ЄС. ЄС і країни-члени залишаються найбільшими донорами гуманітарних проектів та проектів розвитку, спрямованих на вирішення основних потреб українців, які безпосередньо постраждали від конфлікту, – зазначає Комісар ЄС з питань гуманітарної допомоги Христос Стиліанідес. –  Народ України не забутий, і ми стоїмо поряд з ним в той час, коли він потребує підтримки».  

Новий проект спирається на успіх попереднього проекту, який об’єднав групу гуманітарних організацій у 2017 році в консорціум ACCESS. Протягом першого року співпраці проект підтримав понад 260 тис. мешканців східної України. Було проведено комплексний аналіз гуманітарних тенденцій та потреб з метою планування та надання гуманітарної допомоги на базі фактичних даних. 60 000 осіб отримали медичну та соціально-психологічну підтримку; 8000 осіб покращили умови проживання за допомогою галузевих тренінгів та грантів. Завдяки грошовим надходженням люди змогли придбати такі необхідні для них ліки, продукти харчування та одяг. Партнери покращили санітарні умови для майже 30 000 осіб, а доступ до води в районах, що постраждали від конфліктів, було відновлено шляхом розподілу питної води та відновлення найважливіших водних систем, пошкоджених у результаті конфлікту. 2500 родин отримали підтримку у відновленні пошкоджених будинків.

Проект ACCESS 

ДОСТУП до багатогалузевого проекту гуманітарної допомоги: травень 2018 року – квітень 2019 року: Три великі міжнародні організації: «Людина в біді» (People in Need) як провідне агентство, «Лікарі світу» (Médicos del Mundo) та Агентство з питань технічного співробітництва та розвитку (ACTED) у партнерстві з асоціацією «IMPACT Initiatives» та двома національними неурядовими організаціями БФ «Право на захист» (R2P) та НДО Форум запустили новий проект консорціуму ACCESS II. За рахунок коштів Європейського Союзу цей проект і надалі спрямовуватиме свої дії в галузевому та географічному аспектах на задоволення невідкладних потреб населення в ключових пріоритетних сферах шляхом проведення багатогалузевих заходів, спрямованих на охорону здоров’я та надання психосоціальних послуг, допомоги ООН за програмою WASH, відновлення житла та його утеплення, забезпечення продуктами харчування та задоволення першочергових потреб населення разом з продовженням правозахисної діяльності як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Зниження рівня бідності та незахищеності. Подорожчання вартості життя та обмеження доступу до послуг призвело до різкого збільшення рівня бідності у 2017 році порівняно з показниками на період початку конфлікту в 2013 році на підконтрольних уряду територіях як у Луганській (з 20% до 74%), так і в Донецькій областях (з 22% до 66%). Ця ситуація, пов’язана з підвищенням цін на товари та послуги першої необхідності та комунальні послуги, а також зі скороченням робочих місць, продовжує негативно впливати і на внутрішньо переміщених осіб (ВПО), і на місцеве населення. «Ми не продаємо городину. Врожаї дуже незначні. До війни у нас була худоба, але її довелося продати, адже ми переїхали в інше місце. Через цю війну ми стали бідними», – пояснює мешканка селища міського типу Миронівське Лідія Іванівна (58 років). Партнери консорціуму будуть задовольняти потреби найбільш незахищених верств населення шляхом надання багатоцільової грошової допомоги та талонів через місцеві супермаркети, які можуть бути використані для отримання харчових продуктів на територіях з обох сторін конфлікту.

Вода для Донбасу: Допомога консорціуму у вирішенні критичних проблем водопостачання та каналізації у громадах та установах полягатиме у забезпеченні питною і технічною водою, матеріалами для відновлення систем водопостачання в районах, що мають труднощі з доступом до води; у підтримці в належному стані каналізації та/або відновленні систем опалення в соціальних установах та громадській інфраструктурі; а також у наданні послуг з утилізації відходів у прифронтових громадах. Талони на на НКУУТ  забезпечать людей можливістю отримати продукти харчування та засоби гігієни. «Через постійні обстріли, часті відключення електроенергії та її недостатню потужність немає можливості накачати воду. Якщо немає електропостачання, ми качаємо воду вручну», – розповідає мешканка села Водяне Вікторія Євгенівна (76 років).

Забезпечення приміщеннями постраждалих сімей та установ. З огляду на загострення конфлікту у 2017 році, потреба в забезпеченні приміщеннями значно зросла, оскільки в середньому 1000 будинків було вперше або повторно пошкоджено. Згідно з проведеним організацією REACH аналізом тенденцій 35% респондентів у 5-кілометровій зоні контрольованої Урядом України території (КУУТ) повідомили, що живуть у пошкодженому житлі. Відповідно до поточного проекту сім’ї у віддалених громадах, де матеріали та ремонтні послуги недоступні, отримають підтримку з відновлення та ремонту будинків. Консорціум відремонтує громадські установи (школи, медичні заклади тощо) на НКУУТ. Партнери також установлять вікна в приватних будинках та облаштують твердопаливними печами для опалення будинки у віддалених громадах в районах, де ціни на паливо у зимовий час є високими.

Доступ до належних медичних послуг та психосоціальних послуг: Умови в регіонах, які постраждали внаслідок конфлікту, продовжують наражати населення на високий ризик проблем зі здоров’ям та загострювати наявні хвороби. Понад 130 медичних закладів у межах 5 кілометрів від лінії розмежування чекають на ремонт через пошкодження та довготривале нехтування.

У зв’язку з цим партнери посилять місцеву систему охорони здоров’я шляхом безоплатної передачі медикаментів, обладнання та відновлення основних закладів охорони здоров’я у Луганській та Донецькій областях. Разом з цим консорціум запустив пілотний проект, який має на меті  надання своєчасної підтримки потерпілим від гендерного та домашнього насильства, а також вживання попереджувальних заходів. Крім того, завдяки проекту буде покращено доступ до послуг первинної медичної допомоги у сферах статевого та репродуктивного здоров’я, психічного здоров’я та психосоціальної підтримки як на очному прийомі, так і шляхом консультування за гарячими лініями для тих, хто цього потребує, а також до практик надання допомоги та спеціалізованих тренінгів для медичного та немедичного персоналу громад, постраждалих від  конфлікту.

Пропагандистська діяльність  для привернення уваги до кризи в Україні: Україна вже не цікавить міжнародні ЗМІ, і дипломатичні зусилля часто залишають без уваги гуманітарні потреби. Партнери консорціуму здійснюватимуть моніторинг політичних та законодавчих змін та з огляду на це інформуватимуть осіб, які приймають рішення, для підтримання змін у політиці, які можуть мати позитивний гуманітарний вплив. Завдяки співпраці з місцевими організаціями-партнерами БФ «Право на захист» (R2P) та НДО Форум (NGOF) консорціум також безпосередньо впливатиме на національні органи, які приймають рішення, закликаючи їх до прийняття необхідних для поліпшення гуманітарної ситуації політичних та правових рішень.

Партнери консорціуму ACCESS 

Компанія «Людина в біді» (People in Need) www.peopleinneed.cz: Компанія «Людина в біді» є однією з найбільших неприбуткових організацій у Центральній Європі, діяльність яких спрямована на надання гуманітарної допомоги, розвиток, співпрацю, захист прав людини та соціальну інтеграцію. Ця організація функціонує в Україні протягом тривалого часу, починаючи з 2003 року, і надавала негайну гуманітарну допомогу після виникнення конфлікту в серпні 2014 року. Компанія «Людина в біді» вже здійснила низку заходів з надання продовольчих та непродовольчих товарів першої необхідності, притулку, захисту, засобів до існування, допомоги ООН за програмою WASH, медичної та грошової допомоги населенню, що мешкає вздовж та з обох боків лінії фронту.

Гуманітарна організація «Лікарі світу» (Médicos del Mundo) www.medicosdelmundo.org: «Лікарі світу» – міжнародна незалежна гуманітарна організація, метою якої є реалізація права на здоров’я для всіх людей, особливо для жертв гуманітарного кризису. Організація працює в Луганській області України з серпня 2015 року з метою покращення доступу та якості надання медичних послуг для незахищених верств населення. Гуманітарна організація «Лікарі світу» наразі функціонує в двох мобільних підрозділах у Луганській області і надає комплексний пакет послуг (первинна медична допомога, допомога у сферах психічного здоров’я та статевого і репродуктивного здоров’я) у 18-ти населених пунктах, розташованих поряд з лінією зіткнення, у яких відсутнє медичне обслуговування. На КУУТ та НКУУТ Луганської області організація «Лікарі світу» надає підтримку органам охорони здоров’я шляхом безоплатної передачі медичного обладнання та ліків, а також нарощування потенціалу медичних працівників для зміцнення місцевої системи охорони здоров’я.

Агентство з питань технічного співробітництва та розвитку (ACTED)www.acted.org: Агентство з питань технічного співробітництва та розвитку – це французька гуманітарна організація, яка функціонує у 37-ми країнах та надає підтримку понад 14-ти мільйонам бенефіціарів. Ми працюємо, щоб рятувати життя і підтримувати людей, задовольняючи їхні потреби у важкодоступних районах. В Україні Агентство з питань технічного співробітництва та розвитку зі своїм партнером IMPACT відреагувало на кризу ініціативою REACH, яка полягає в обробці інформації та підтримці проведення оцінювання щодо планування та надання допомоги на основі фактичних даних. АCTED/REACH провели оцінку міжвідомчих гуманітарних потреб, щоб представити план гуманітарного реагування на 2017 рік. Крім того, АCTED/REACH надає допомогу в обробці інформації та нарощуванні потенціалу гуманітарних установ та груп через свій центр управління інформацією у м. Слов’янську.

БФ «Право на захист» – благодійний фонд, який захищає права шукачів притулку, біженців, осіб без громадянства і без документів, внутрішньо переміщених осіб та постраждалих унаслідок конфлікту. Благодійний Фонд прагне полегшити для своїх бенефіціарів негативні наслідки масових конфліктів, репресивних режимів та природних катаклізмів; захищає права бенефіцарів, надає допомогу і сприяє створенню умов для побудови нового, безпечного та гідного життя.

Форум недержавних організацій України www.ngoforum.org.ua: Форум недержавних організацій України – це група з 35-ти національних та міжнародних недержавних організацій, яка підтримує та сприяє роботі її членів, для ефективного задоволення гуманітарних потреб та потреб розвитку. Форум недержавних організацій України, заснований у середині 2014 року, спеціалізується на програмах гуманітарної допомоги і розвитку і має на меті сприяти поширенню інформації, координації та просвітницької діяльності для посилення впливу та ефективності гуманітарних та відновлювальних заходів в Україні.

Генеральний директорат Європейського Союзу з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (ECHO) www.ec.europa.eu/echo: Європейський Союз з державами-членами – це провідний світовий надавач гуманітарної допомоги. Завдяки діяльності Генерального директората Європейського Союзу з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги ЄС щорічно допомагає понад 120 мільйонам жертв конфліктів та катастроф. Зі штаб-квартирою в м. Брюсселі та глобальною мережею відділень на місцях, Генеральний директорат Європейського Союзу з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги надає допомогу найбільш уразливим особам виключно на основі гуманітарних потреб без дискримінації за ознакою раси, етнічної групи, релігії, статі, віку, національності чи політичної приналежності.[boc_img_gallery columns=”4″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”7777,7778,7779,7780″]

14.09.18

БФ «Право на захист» неодноразово нагадував про ризики шахрайства, пов’язаного з пенсійними виплатами внутрішньо переміщеним особам та особам, що проживають на непідконтрольній Уряду України території (НКУУТ). Складні, незрозумілі та виснажливі процедури оформлення та відновлення виплат створюють сприятливі умови для різноманітних махінацій.

Також у ЗМІ періодично з’являються новини про ошукування пенсіонерів. Днями поліція Донеччини повідомила про викриття чергової схеми. Обіцяючи відновити пенсію без участі самого пенсіонера, шахраї отримували оригінали паспортів та разом із спільниками та підставними особами оформлювали виплати. У результаті пенсійні картки опинялися в розпорядженні шахраїв, які користувалися нарахованими грошима. А самі пенсіонери не мали й гадки про те, що хтось отримує їхні виплати.

Тож БФ «Право на захист»  знову закликає пенсіонерів з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які перебувають на території НКУУТ, бути пильними та дотримуватися простих правил:

  • не користуйтеся послугами так званих «фірм» та осіб, які за оплату пропонують відновити виплати без вашої участі;
  • не передавайте свої документи стороннім особам навіть у разі обіцянки швидкого розв’язання проблеми з виплатами;
  • не повідомляйте даних своїх банківський карток стороннім особам, у тому числі під час телефонних дзвінків;
  • дотримуйтеся законних процедур оформлення та відновлення виплат;
  • не передзвонюйте на номери, вказані в СМС про блокування карткових рахунків;
  • використовуйте тільки офіційні контактні номери банку для з’ясування фінансових питань;
  • звертайтеся за консультаціями та допомогою до офіційно діючих організацій (державні центри надання безоплатної правової допомоги; місцеві, національні та міжнародні гуманітарні та правозахисні організації).

Отримати консультацію та юридичну допомогу від БФ «Право на захист» можна за телефонами:

+38 (099) 507 50 90
+38 (094) 905 67 64
+38 (098) 597 64 72
+38 (063) 496 80 88

БФ «Право на захист» також наголошує на необхідності створення державою простих та прозорих механізмів відновлення пенсійних виплат пенсіонерам з числа ВПО, а також не ставити умовою для отримання пенсії наявність довідки ВПО.