Місяць: Жовтень 2017

Марія Петрівна* посміхається, розмовляючи зі співробітниками Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист». Вона щиро радіє кожній хвилині спілкування з новими для неї людьми, адже у лікарні вже всі давно між собою знайомі: всі теми обговорені, всі історії розказані.

Так само, як і її непроста життєва історія. Хіба ж хто міг подумати, що у 94 роки одинока Марія Петрівна буде вимушена жити у лікарні? Внаслідок попадання снаряду її квартира у Станиці Луганський була зруйнована, а сама жінка поранена і госпіталізована  до лікарні у смт. Петропавлівка  Станично Луганського району.

Марія Петрівна мріяла про інвалідний візок, аби мати змогу самостійно пересуватися на недалеку відстань. Ми щиро раді, що змогли виконати її мрію.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

*І’мя змінено.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5243,5248″]

Співробітники Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» юрист Ігор Пашнєв та монітор Наталя Петрусенко провели безоплатну групову правову консультацію для внутрішньо переміщених осіб та місцевих жителів, які проживають в смт. Петропавлівка, що розташоване у Станічно-Луганському районі.

Під час прийому присутні скористались своїм правом на безоплатну первинну правову допомогу та отримали відповіді на питання щодо сімейного права, виплати аліментів, соціальних виплат та призначення адресної грошової допомоги.

Ігор Пашнєв докладно розповів про особливості законодавства, що регулює ці питання, пояснив процедурні особливості та відповів на запитання. Також усі охочі отримали індивідуальні консультації.

Нагадуємо, що по безоплатну правову допомогу на підконтрольній частині Луганської області ВПО та постраждалі від конфлікту особи можуть звертатися за телефонами інформаційної лінії БФ «Право на захист»:

+38 (098) 597 64 72
+38 (099) 507 50 90
+38 (063) 496 80 88

або до офісу у м. Сєвєродонецьк за адресою: квартал МЖК “Мрія”, 2, оф. 12

Графік роботи: пн – пт з 8:00 до 17:00

Вчора стало відомо, що судове засідання відкладено на невизначений термін

У серпні 2016 року БФ «Право на захист» подав позов до суду проти Кабінету Міністрів України із вимогою визнати незаконною і нечинною Постанову Уряду від 8 червня 2016 року № 365 «​Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Позов був зареєстрований 11.08.2016 року, провадження відкрито 16.08.2016 року. Засідання суду неодноразово переносилися.

Хочемо нагадати, Окружний адміністративний суд м. Києва – це єдиний суд, в якому можна оскаржити неправомірні дії, бездіяльність та нормативні акти центральних органів виконавчої влади, у тому числі Кабінету Міністрів України.

Отже, вчора, 10 жовтня, о 16:00, ще перед тим, як поїхати на засідання, стратегічний юрист БФ «Право на захист» Олег Тарасенко перевірив сайт Окружного адміністративного суду м. Києва і переконався, що інформація про те, що суд відбудеться у зазначений день и час, присутня на сайті.

Але потрапити до приміщення суду йому так і не вдалося. За словами охорони, всі засідання закінчилися ще о 17:00.

У телефонній розмові помічник судді Добрянської Я.І., під головуванням якої розглядається справа, повідомила про те, що  рішенням зборів суддів Окружного адміністративного суду м. Києва всі справи, які надійшли до розгляду у 2015 і 2016 роках, будуть заново автоматично перерозподілені «з метою пришвидшення їхнього розгляду». З’ясувалося, що нещодавно до суду було призначено 16 нових суддів, тому зазначене рішення допоможе рівномірно розподілити справи серед усіх суддів.

«Це означає тільки одне: слухання справи розпочинається з самого початку. Тож 14 місяців, протягом яких за допомогою оскаржуваної постанови уряд дискримінує ВПО, втрачені даремно, – зазначає Олег Тарасенко. – Я вважаю за необхідне наголосити:  такі дії Окружного адміністративного суду м. Києва порушують не тільки ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд упродовж розумного строку), але і статтю 26 Кодексу адміністративного судочинства України: склад суду під час розгляду і вирішення адміністративної справи в суді однієї інстанції незмінний, крім випадків, встановлених законом. В свою чергу, закон встановлює таку підставу для зміни складу суду як відвід, самовідвід або закінчення повноважень судді, який розглядав справу».

Наразі стратегічний юрист БФ «Право на захист» Олег Тарасенко  направив запити для отримання офіційних документів, які б пояснювали дану ситуацію.

А поки продовжується систематичне порушення права пенсіонерів-переселенців на доступ до правосуддя, права на пенсію, права на недоторканність житла і свободу пересування.

БФ «Право на захист» наголошує: Постановою №365 Кабінет Міністрів України значно обмежив гарантовані законом права пенсіонерів. Отримання пенсії переселенцями-громадянами України не має залежати від комісій, довідок ВПО, чи ще якихось чинників, не передбачених відповідними Законами України.

Відомо, що згідно з українським законодавством, громадяни які досягли 25-ти і 45-ти річного віку, зобов’язані оновити фотографію у внутрішньому паспорті громадянина України. Існує перелік документів, які необхідно подати, є розуміння, куди та коли звертатися, та у який строк можна отримати паспорт з вклеєною фотокарткою. Тож мінімум документів і навіть через годину нова фотокартка буде  у паспорті.

На жаль, громадяни України, чиї паспорти були видані у населених пунктах, що зараз є непідконтрольними, у разі необхідності вклеювання фотокартки стикаються із новими перепонами у вигляді додаткових перевірок.

Нагадаємо, дорученням від 15.06.2017 Державна міграційна служба (ДМС) для проведення вклеювання фото почала вимагати від осіб, чиї паспорти були видані в зазначених населених пунктах, будь-які раніше видані документи (оригінали або копії), в тому числі із фотокартками. Зазначені документи необхідні підрозділам ДМС для перевірки інформації про особу та документів, виданих на її ім’я. І лише після проведення такої перевірки та у разі позитивної відповіді особа отримує можливість вклеїти фотокартку. Відповідно до доручення перевірка може тривати до 2-х місяців.

БФ «Право на захист» вже звертав увагу на майже повну відсутність на стендах всередині підрозділів ДМС інформації про те, що для вклеювання фотокарток ВПО необхідно надавати додаткові документи. Через це багатьом переселенцям доводиться повертатися додому за додатковими документами. Для мешканців віддалених населених пунктів, а також для осіб, що проживають на непідконтрольній території, це означає необхідність витрачати додатковий час і кошти. Але нещодавно ми стикнулися з тим, що держслужбовці не тільки не інформують про необхідні документи, але й вигадують нові, які не зазначені ні в одному законодавчому акті.

Нещодавно до юриста Слов’янського офісу БФ «Право на захист» Дмитра Ганича звернулася 45-річна переселенка, якій було необхідно вклеїти у паспорт фотокартку. Жінка надала до  паспортного столу всі необхідні документи: копію закордонного паспорта, водійське посвідчення, копію свідоцтва про народження та ідентифікаційного коду, паспорт громадянина України. Яким же було її здивування, коли начальник паспортного столу відмовився приймати документи через те, що жінка мала видане ще за часів СРСР свідоцтво про народження, а електронна база, з якою працює наразі державна установа, дозволяє вводити дані лише українською мовою. Тож чиновник рекомендував переселенці звернутися до відділу РАЦС та отримати свідоцтво про народження українського зразка.

Дмитро Ганич підготував запит з вимогою обґрунтувати відмову приймати у ВПО документи відповідно до чинного законодавства та віддав його жінці. Того ж дня вже через декілька годин переселенка зателефонувала до офісу БФ «Право на захист» та розповіла, що документи прийняли та навіть вже вклеїли фотокартку.

За допомогою юристів лише за один день була розв’язана проблема, на самостійне вирішення якої ВПО могла б змарнувати   кілька тижнів. На жаль, такі історії непоодинокі. Тож юристи радять переселенцям звертатися за кваліфікованою юридичною допомогою до БФ «Право на захист» та відстоювати свої права.

Цього тижня у Женеві проходять предсесійні слухання щодо впровадження рекомендацій Універсального періодичного огляду (УПО/UPR ). Коаліція «Права дитини в Україні», до складу якої входить БФ «Право на захист»,  підготувала Доповідь про Права Дитини.

Марія Алєксєєнко, співробітник БФ «Право на захист»,  керівник проекту «Адвокація та правова допомога ВПО», взяла участь у слуханнях. Вона презентувала звіт про права дитини в Україні та під час неформальних зустрічей з місіями інших країн надавала додаткову інформацію щодо прав дитини, підіймала питання порушення прав ВПО.

Нагадаємо, у листопаді 2017 року Україну чекає проходження третього огляду внутрішньої ситуації у рамках Універсального періодичного огляду Ради ООН з прав людини.

Універсальний періодичний огляд – це механізм огляду інформації щодо дотримання прав людини у всіх країнах-членах ООН, що входить до структури Ради з прав людини. У рамках УПО кожна держава інформує про виконання своїх зобов’язань у галузі  прав людини та щодо вжитих нею заходів з метою поліпшення ситуації в цій сфері.

Такий огляд здійснюється кожні чотири роки та є ключовим кроком у забезпеченні відповідальності та підзвітності країни щодо підтримки  та захисту прав  громадян.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5228,5229″]

У середу, 06.10.2017 р.,  Президентом України було подано до Верховної ради проект Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Правові аналітики БФ «Право на захист» проаналізували цей законопроект і визначили: він має як переваги, так і суттєві недоліки.

Найбільша перевага законопроекту: нарешті визнається факт збройної агресії Російської Федерації щодо України, що дає підстави для припинення формальної антитерористичної операції та створює необхідність застосування положень законодавства щодо воєнного стану, а також положень договорів у сфері міжнародного гуманітарного права, учасницею яких є Україна.

Недоліки, які переважають позитивні аспекти.

1. Норми законопроекту № 7163 є суто декларативними і не створюють механізмів його реалізації.
2. Метою закону є врегулювання політики держави Україна на окремих територіях Донецької та Луганської областей, проте текст законопроекту не містить жодної згадки про окупацію та анексію Автономної Республіки Крим. Отже, це питання випадає із сфери регулювання цього закону, що є неприпустимим, адже саме з окупації АР Крим почалася збройна агресія Російської Федерації щодо України. Варто нагадати, що у проміжній доповіді прокурора Міжнародного кримінального суду від 14.11.2016 р. вказано, що міжнародний збройний конфлікт між Україною та РФ розпочався не пізніше 26.02.2014 р. (п. 158).
3. Законопроект присвячений особливостям державної політики на окремих територіях України, проте, зважаючи на текст законопроекту, суть такої політики зводиться до констатації факту збройної агресії та можливості введення на цих територіях воєнного стану з усіма відповідними наслідками. Водночас законопроект не містить жодного положення про державну політику після повернення цих територій під українську юрисдикцію. Отже, можна стверджувати, що особливості державної політики у цьому питанні вичерпуються встановленням факту існування проблеми, проте не включають пропозиції щодо її вирішення.
4. Законопроект не визначає, як саме органи державної влади будуть здійснювати захист прав і свобод громадян України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій та Луганській областях і здійснювати постійний моніторинг стану їхнього дотримання.
5. Законопроект не містить жодного чіткого визначення, насамперед, для «заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, стримування і відсіч російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях» та не містить навіть орієнтовного переліку таких заходів. Такі розмиті визначення, як правило, говорять про небажання суб’єкту законотворення обмежувати себе у діях, що можна підвести під це визначення. Окрім того, цей законопроект, у разі його ухвалення як закону, відкриває шлях до введення воєнного стану та перепідпорядкування влади на місцях Об’єднаному оперативному штабу ЗСУ. У такому випадку і зважаючи на відсутність визначення та переліку заходів щодо забезпечення національної безпеки та оборони, є ризик того, що більшість нормативно-правових актів, якими будуть врегульовуватися відносини у цій сфері будуть віднесені до категорії інформації з обмеженим доступом.
6. Певні перехідні положення законопроекту, зокрема про внесення змін до деяких законодавчих актів виписані у такий спосіб, що створюють різночитання норм і порушують принцип юридичної визначеності. В результаті створюється ризик для одночасного існування двох взаємовиключних станів – антитерористичної операції та збройного конфлікту.
7. Текст законопроекту не відповідає нормопроектувальній техніці (одні статті мають назву, інші – ні; в окремих статтях є нумерація частин, в інших – ні тощо).

Окремі зауваження щодо тексту законопроекту.

Не передбачено, що Розпорядження КМУ №1085 втрачає силу

Відповідно до ч. 3 ст. 1 межі тимчасово окупованої території визначаються за поданням Генерального штабу ЗСУ (але невідомо яким нормативним актом закріплюється), однак не передбачає, що Розпорядження КМУ №1085 яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, втрачає силу. Як результат – складеться ситуація коли з одного й того ж питання діє 2 нормативних акти, що призводить до множинного трактування та корупції на місцях.

Містить дуже загальні норми щодо майнових прав

Ч. 5 ст. 2 законопроекту містить дуже загальні норми щодо майнових прав фізичних осіб. Констатується лише їхня наявність, однак не виписано жодного механізму реалізації таких прав. Окрім того, законопроект не містить навіть бланкетних норм на положення вже існуючого законодавства щодо захисту прав власності та інших речових прав на майно. Також із законопроекту ніяким чином не випливає у який спосіб держава буде захищати права фізичних осіб на майно, що міститься на тимчасово окупованій території, і не встановлено обов’язку держави врегулювати це питання.

Законопроект передбачає припинення антитерористичної операції (АТО) але не дає альтернативи

Одним з наслідків припинення АТО є автоматичне припинення дії ЗУ «Про тимчасові заходи на час проведення АТО», який містить важливі норми щодо мораторію на виконання договірних зобов’язань та ненарахування пені та штрафів на основну суму заборгованостей за кредитними та іншими договірними зобов’язаннями, особливості реєстрації юридичних осіб та ФОПів, користування земельними ділянками та комунальним майном. Альтернативи для цього закону не передбачено.

Відповідно до ст. 6 законопроекту передбачено, що порядок вчинення правочинів та реалізації інших прав людини і громадянина регулюються згідно ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якій було прийнято 15.04.2014 р.

Застосування норм цього закону до окупованих територій Донецької та Луганської областей конфліктує з нормами діючого законодавства України, а саме:

1. Відповідно до ст.6 вищевказаного закону особи, що виїхали з ТОТ, мають право звертатися до територіальних органів з питань міграції для отримання довідки, яка буде підтверджувати місце проживання такої особи (ця норма ставить під питання повноцінне функціонування Постанови КМУ № 509 і № 637 та вимогам ЗУ «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб»).
2. Відповідно до ст.7 цього закону соціальні права здійснюються відповідно до законодавства України. У разі, якщо особи, які є отримувачами пенсійних виплат, не отримують пенсії від РФ, виплата пенсій таким особам здійснюється у порядку, встановленому КМУ (як відомо, на цей час механізм виплат пенсій на ТОТ відсутній).

Щодо забезпечення реалізації права на освіту – відповідно до ст. 12 вищевказаного закону, «громадяни України, що проживають на ТОТ та на лінії зіткнення мають право на здобуття освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету з наданням місць у гуртожитках на час навчання».

Положення законопроекту змінюють встановлений Конституцією України порядок

Викликає занепокоєння ч. 2 ст. 11 законопроекту, в якій зазначено, що Верховна Рада України цим законом схвалює рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань для стримування і відсічі збройній агресії. Таке положення порушує конституційно встановлений порядок дій Президента України і Верховної Ради України у випадку збройної агресії проти України, оскільки спочатку Президент України повинен звернутися до парламенту із відповідним поданням згідно із п. 19 ч. 1 ст. 106 Конституції України, а вже Верховна Рада України згідно із п. 9 ч. 1 ст. 85 повинна розглянути це подання і прийняти рішення про схвалення рішення Президента України щодо використання ЗСУ. Положення ж цього законопроекту фактично змінюють встановлений Конституцією України порядок, що вказує на їхню неконституційну природу.

Введення воєнного стану

Окремої уваги потребують Прикінцеві і перехідні положення тексту законопроекту, якими вносяться зміни до низки законів щодо введення воєнного стану. Насамперед, у випадку введення режиму воєнного стану повноваження органів місцевого самоврядування та військово-цивільних адміністрацій припиняються і створюються військові адміністрації з прямим їх підпорядкуванням Об’єднаному оперативному штабу ЗСУ, що є логічним з огляду на природу воєнного стану. Також цими змінами передбачено перепідпорядкування військово-цивільних адміністрацій начальнику Об’єднаного оперативного штабу для виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у разі залишення у силі антитерористичної операції. Таким чином, у будь-якому випадку (чи то у разі АТО, чи то у разі введення воєнного стану) органи влади на місцях будуть підпорядковуватися Об’єднаному оперативному штабу ЗСУ, що може потягти за собою фактичне встановлення режиму воєнного стану без його офіційного оголошення. Це є неприпустимим і неконституційним з огляду на природу воєнного стану і конституційно встановлену необхідність його офіційного запровадження у разі збройної агресії іноземної держави проти України.

Зброя і техніка можуть залучатися у мирний час

Також варто звернути увагу на внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про Збройні Сили України». Відповідно до запропонованих змін військові частини і підрозділи ЗСУ, а також зброя і техніка можуть залучатися у мирний час. Отже, застосування ЗСУ без офіційного введення воєнного стану буде легалізовано, тобто на виході отримаємо узаконення нинішньої ситуації щодо використання ЗСУ і відповідної техніки та зброї у зв’язку із проведенням АТО.

Валентина* мешкає у с. Новогнатівка Волноваського району, яке наближене до лінії розмежування. Будинок самотньої жінки не придатний для проживання, адже під час обстрілів він зазнав значних пошкоджень: був майже зруйнований дах, потріскалися стіни, порозбивалися вікна, стеля покрилася тріщинами та майже скрізь обсипається штукатурка. Тож Валентина змушена жити у літній прибудові.

Взагалі-то, жінка не жаліється на своє теперішнє помешкання у якому є і водопостачання, і газ. Здається, можна б спокійно жити та чекати на зимові холоди.

Все так, але Валентина – інвалід з дитинства і має І групу інвалідності через ДЦП.

Вона не може ходити.

Взагалі.

Тільки плазуючи за допомогою рук та колін жінка пересувається по кімнаті.

І лише двічі на тиждень до неї приходить соціальний працівник, щоб принести харчові продукти та допомогти у домашніх справах.

Співробітники Маріупольського офісу БФ «Право на захист» передали Валентині речі, які зможуть хоча б трошки полегшити її побут: наколінники та шкіряні рукавички, аби вберегти шкуру колін та рук, компактний порохотяг, щоб підлога, по якій вона пересувається, була чистою, а також біотуалет та рідину для нього.

Ми щиро зичимо здоров’я цій мужній і такій ніжній жінці.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

*І’мя змінено.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5200,5223″]