Місяць: Жовтень 2017

З настанням холодів одним з найбільш гострих питань є обігріву будинку. Ніхто не захоче та й не зможе перебувати увесь день та спати вночі у холодному будинку. Але найважче доводиться людям похилого віку, які часто хворіють і потребують тепла.

Саме тому співробітники Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» зробили все від них залежне, щоб якнайскоріше передати печі булер’ян людям, які постраждали від конфлікту.

Зовні піч булер’ян схожа зі звичайню «буржуйкою», але у порівнянні з нею має великі можливості в нагріванні повітря, реалізуючи теплообмін трьома способами — випромінюванням, конвекцією та теплопередачею. У своїй конструкції булер’ян поєднує відразу три пристрої — власне піч, калорифер і газогенератор.

Лариса Дмитрівна*, мешканка Станиці Луганської, отримавши піч булер’ян зможе більш економно обігрівати всю літню кухню, у якій вона зараз мешкає. Будинок, у якому жінка мешкала разом з чоловіком, був зруйнований ще у 2014 році. Не витримавши такого стресу, чоловік, який мав хворе серце, помер. Залишившись сама, Лариса Дмитрівна зробила косметичний ремонт у літній кухні  та залишилася у ній жити. Їжу вона готує на буржуйці, яку сусіди зробили та поставили у дворі.  Жінка радіє, що, нарешті, вона не боїться зими, яка вже ось-ось постукає у вікна її літньої кухні.

Михайло Петрович* разом з дружиною теж мешкають у Станиці Луганській. Будинок подружжя теж зазнав ушкоджень, але у частині будинку все ж можна жити.  Але час обстрілів  було пошкоджено форсунку на печі, до якої підведений природний газ. Піч для цієї родини – єдине джерело обігріву у зимовий період. Тож передані форсунка та піч  булер’ян допоможуть подружжю і добре опалювати житло в зимовий період, і готувати їжу.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПЛ», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5285,5286″]

БФ «Право на захист» в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), розпочав реалізацію невеликих проектів, спрямованих на допомогу громадам.

Під час поточного моніторингу співробітники Проекту виявляють проблеми, які є найгострішими для всієї громади населеного пункту або якоїсь її частини, та приймають рішення щодо надання допомоги.

«Основну увагу ми приділяємо населеним пунктам поблизу лінії розмежування, тому що багато з них, зокрема, невеликі села, до сьогодні позбавлені уваги та необхідної підтримки як з боку держави, так з боку гуманітарних організацій, – зазначила  Юлія Кубанова, координатор з питань захисту БФ «Право на захист». – Під час підготовки та реалізації зазначених проектів, наші співробітники обов’язково консультуються з представниками місцевої громади та місцевою владою щодо того, які саме є проблеми у всього населеного пункту, що виникли внаслідок конфлікту, якої допомоги потребують люди, і разом підбирають найкраще рішення».

За словами Юлії Кубанової, допомога може бути надана окремим громадам у розмірі до 15 000 грн. А до кінця 2017 року БФ «Право на захист» планує реалізувати не менш ніж 20 проектів.

Перший проект цього тижня реалізували співробітники Маріупольського офісу БФ «Право на захист», передавши громаді села Орловське електровелосипед, який буде використовувати фельдшер аби якнайшвидше долати відстань між селами.

Село Орловське (Волноваський район, Донецька область) розташоване на лінії зіткнення та зазнало значних ушкоджень.

Здебільшого населення села Орловське – люди похилого віку, які мають характерні проблеми зі здоров’ям та постійно потребують медичного нагляду, введення ін’єкцій, перевірки артеріального тиску тощо, проте не мають можливості долати відстань до найближчого медичного закладу із кваліфікованими співробітниками, що міститься у сусідньому с. Чермалик. Швидка медична допомога до села не виїжджає, а фельдшер, долаючи щоразу відстань у 15 км  із Чермалика до Орловського, раніше приїздила до села маршрутним автобусом у другій половині дня і залишалася у Орловському лише на 2,5 години.

Ідею із придбанням електровелосипеда для користування місцевим фельдшером підтримала Чермалицька сільська рада, якій підпорядковане с. Орловське,  громада с. Орловське та сама фельдшер, яка тепер стала незалежною від розкладу автобусу між селами Чермалик та Орловське та має можливість в будь-який час за необхідності швидко приїздити на виклики пацієнтів.

«Електровелосипед  дозволяє рухатися зі швидкістю до 35 км/г та максимально проїжджати на акумуляторі (без педального ходу) до 35-40 км. Таку відстань фельдшер долає кожного дня від с. Орловське до с. Чермалик, – розповів Володимир Олексенко, керівник  Маріупольського офісу БФ «Право на захист». – Ми раді, що допомогли мешканцям села Орловське у покращенні ситуації із доступом до належного медичного обслуговування».

БФ «Право на захист» закликає активістів та місцеві об’єднання мешканців повідомляти про свої ідеї щодо можливої реалізації проектів у їхніх громадах. Ми готові розглядати пропозиції! Повідомляйте їх за телефонами інформаційної лінії:

+38 (098) 597 64 72
+38 (099) 507 50 90
+38 (063) 496 80 88

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається постраждалим від конфлікту громадам, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5236,5271,5272″]

Набрав чинності наказ Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України № 95 від 27.09.2017 “Про внесення змін до Переліку та обсягів товарів, дозволених для переміщення до/з гуманітарно-логістичних центрів та через лінію зіткнення”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2017 р. за № 1242/31110

Залишаючи свої будинки, люди рятували найцінніше – життя. Тож дуже часто їхали лише з невеликими валізами, у яких був одяг на перший час.

Влаштувавшись в орендованих квартирах чи будиночках, переселенці гостро відчули потребу у, здавалося б, звичайних речах: каструлях, сковорідках, постільній білизні та ліжках.

Саме ліжко з матрацом виявилися тими необхідними речами, які переселенці   частіш за все не можуть собі дозволити придбати. А що ж робити, якщо ліжко вкрай необхідне дитині?

Ми розповімо чотири коротких історії про родини, які мали потребу у гарних ліжках, і про те, чим саме змогли допомогти цим людям співробітники Дніпровського офісу БФ «Право на захист».

Місто Кривий Ріг

У колишньої мешканки Горлівки  двоє діточок. Родині пощастило орендувати непогану квартиру, але у помешканні дуже старі незручні ліжка з ковдрами замість матраців. Донедавна мати працювала, утримуючи сама двох неповнолітніх дітей. Аж поки зі старшою дочкою не трапився нещасний випадок після якого їй було проведено пластику черепу титановими пластинами. Тепер дівчина знаходиться під наглядом лікаря невролога та потребує щоденної підтримувальної терапії. Тож мати була вимушена залишити роботу, щоб доглядати та оберігати дитину.

Передане родині двоярусне ліжко з матрацами допоможе нормальному росту та розвитку дітей.

Селище міського типу  Софіївка.

Під опікою бабусі знаходяться братик і сестричка. Вони втрьох мешкають у маленькій кімнаті у гуртожитку. Через великі комунальні платежі бабуся не завжди має можливість придбати дітям необхідні речі.

Двоярусне ліжко з матрацами не тільки зробить відпочинок дітей комфортним та  звільнить частину простору кімнати, але й надасть можливість бабусі-опікуну витратити частину своїх коштів на лікування.

Місто Кривий Ріг

Одинока мати виховує шістьох дітей. Родина орендує двокімнатну квартиру у якій майже немає меблів.

Ліжко, матрац та постільна білизна забезпечать комфортний сон найменшій дев’ятимісячній дитині, яка досі спала у візочку. А мультиварка вивільнить мамі час для догляду за дітьми.

Місто Покров

Молода мати, що сама виховує малолітню доньку, орендує невелику квартиру у якій із меблів є тільки старенький диван. До того ж  у квартирі нема опалення, адже м. Покров відключено від централізованої системи електропостачання. Зароблених жінкою коштів ледь вистачає на оплату дитячого садочка, комунальні  платежі та харчові продукти.  Передане дитяче ліжко із захисною панеллю від падіння, матрац та обігрівач дозволять дитині і матері відпочивати у теплі та комфорті.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.[boc_img_gallery columns=”4″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5261,5262,5263,5264″]

Порядком  надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам (далі – ВПО) для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі – Порядок), затвердженим постановою КМУ від жовтня 2014 року № 505, серед низки обмежень передбачено, зокрема, що переселенці не можуть претендувати на допомогу, якщо будь-хто з членів сім’ї ВПО має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах інших, ніж тимчасово окупована територія України, районах проведення антитерористичної операції та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Водночас у Порядку існує термін «житлове приміщення», який не конкретизований у відповідності до житлових та санітарних норм. Через вказану правову невизначеність починаючи з 2016 року  УСЗН припинено виплату адресної допомоги переселенцям, у яких на праві власності було житлове приміщення на підконтрольній Уряду України території. До того ж, УСЗН у позасудовому чи судовому порядку вживалися заходи, спрямовані на добровільне повернення чи стягнення з ВПО раніше отриманої адресної допомоги.

У 2016 році до БФ «Право на Захист» звернулося понад 50 осіб, що мали у власності незначні частки житлового приміщення (наприклад, 2,4 кв.м на особу, 5,6 кв.м – на сім’ю із трьох осіб), з них близько десяти переселенців виявили бажання захищати свої права у судовому порядку.

У більшості справ ВПО втратили надію на успішне вирішення вже при винесенні рішення судами першої та апеляційної інстанцій. Проте, одне із рішень було оскаржено в касаційному порядку.

Ця історія почалася з того, що у перший осінній день 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя став на бік УСЗН. Так, ним були задоволені позовні вимоги УСЗН до ВПО про стягнення виплаченої адресної допомоги у сумі майже 23 тис. грн у зв’язку з наявністю у переселенки на праві власності житлової площі, яка розташована на підконтрольній Уряду України території.

«Під час винесення рішення судом не було взято до уваги те, що наявна у ВПО на праві власності нерухомість у розмірі 6,4 кв. м не може вважатися житлом, придатним для проживання переселенки з сином та чоловіком у розумінні положень чинного законодавства, зокрема, ст. 47 Житлового кодексу України, яким встановлено норму житлової площі у розмірі 13,65 кв. м на одну особу, адже на одного члена сім’ї приходиться лише 2,13 кв. м, – зазначив адвокат Запорізького офісу БФ «Право на захист» Вадим Стремоухов. – Також поза увагою суду залишилося те, що переселенка має незначну, ідеальну частку у праві власності, яка не виділена в натурі та тому не відповідає ані житловим, ані санітарно-гігієнічним нормам та правилам».

Згідно із ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Проте, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ, розглядаючи касаційну скаргу ВПО на рішення районного суду та ухвалу суду апеляційної інстанції, яка залишила рішення суду першої інстанції без змін, відхилив касаційну скаргу. Мотивуючи таку позицію, касаційний суд зазначив, що судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок про те, що доводи ВПО щодо непридатності для проживання сім’ї наявної у неї на праві власності нерухомості житловою площею  26,7 кв. м не можуть бути взятими до уваги, оскільки вони суперечать п. 6 Порядку призначення та виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання.

«БФ «Право на захист» вважає, що суд касаційної інстанції суто формально-догматично підійшов до оцінки правовідносин які виникли, не врахував мети надання щомісячної адресної допомоги, як одного із видів соціальної допомоги переселенцям, що не мають житла, або мають не придатне для проживання житло, для компенсації витрат по найму житла, яке відповідає встановленим законодавцем житловим, санітарно-гігієнічним та іншим нормам», – підкреслив Вадим Стремоухов.

Громадські організації неодноразово звертали увагу на наявність правової невизначеності окремих понять у постанові КМУ № 505, однак пропозиції так і не були враховані під час внесення змін до постанови. На жаль, вказане рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ставить під сумнів перспективи на успіх по інших аналогічних справах.

До уваги: посилання на рішення судів по справі 334/4146/16-ц

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя

http://reyestr.court.gov.ua/Review/61138921

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області

http://reyestr.court.gov.ua/Review/61956527

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

http://reyestr.court.gov.ua/Review/67982770

БФ «Право на захист» здійснює моніторинг роботи п’яти існуючих КПВВ з червня 2016 року. Системний моніторинг процесу перетину лінії розмежування через КПВВ, основу якого становить опитування людей, що перетинають КПВВ в обох напрямках, був розпочатий у червні 2017 року.

Юлія Кубанова, координатор програм захисту БФ «Право на захист», разом з командою моніторів розповідає про цей напрямок роботи нашої команди.

«Метою проведення моніторингу є збір інформації щодо важливих аспектів поїздок людей з або на непідконтрольну територію. Зокрема, ми запитуємо про причини, які змушують людей перетинати КПВВ, або ризики, які вони вбачають у черговій поїздці, – розповідає Юлія Кубанова. – Опитуючи тисячі осіб щомісяця, збираючи їхню думку щодо облаштування КПВВ та якості їхньої роботи, ми надаємо цій багатотисячній кількості людей  можливість бути почутими як українським суспільством, так і органами влади, які мають опікуватися функціонуванням КПВВ. Водночас іноді здається, що і суспільство, і можновладці вважають за краще просто не чути цих людей. Саме тому висновки, отримані за результатами такого опитування, є надійним джерелом інформації, на яку ми закликаємо спиратися при плануванні заходів з поліпшення функціонування КПВВ».

Хто і як проводить моніторинг
Опитування проводять монітори – співробітники БФ «Право на захист». На разі для інтерв’ювання людей на п’яти КПВВ на постійній основі залучено 12 моніторів. Упізнати на КПВВ їх можна за фірмовими жилетами світло-бежевого кольору із логотипами УВКБ ООН та БФ «Право на захист». Монітори відвідують кожний КПВВ двічі на тиждень та впродовж часу роботи КПВВ опитують там людей, які стоять у чергах, заносячи одразу усі відповіді у планшет для подальшої обробки.

«Принциповим моментом є опитування людей, що прямують в обох напрямках: як тих, хто їде з підконтрольної території на непідконтрольну, так – і у зворотному напрямку, – підкреслює Юлія Кубанова . – Опитування здійснюється  не всіх підряд осіб у черзі, а лише через певний інтервал і лише на умовах добровільності та анонімності; персональні дані не запитуються. Тому у разі, якщо на КПВВ до вас підійде монітор  БФ «Право на захист» із пропозицією дати відповіді на декілька питань щодо процесу перетину, запрошуємо вас взяти участь в опитуванні».

Монітори не тільки проводять опитування, але й надають консультації з юридичних або не юридичних питань, які є найбільш актуальними для тих, хто перетинає КПВВ, як, наприклад,  питання роботи державних органів, функціонування КПВВ, реалізації прав та ін. 

Монітори не тільки опитують, але й надають консультації

Проведення опитування було б неможливим без участі моніторів. Власне, саме їхній роботі варто приділити особливу увагу. Щоразу на КПВВ вони опитують від 30 до 50 осіб відповідно до методології, а спілкуються і допомагають значно більшій кількості людей. Наявність черг та вимушене очікування в них сприяє більш довгому спілкуванню із моніторами. Тож ті, хто перетинають КПВВ,  звертаються саме до моніторів із питаннями щодо заборонених для перевезення харчових продуктів та товарів, розв’язання проблем із перепустками або інформації про зміни у режимі роботи КПВВ. Працюючи на КПВВ тривалий час, ми визнаємо високу потребу у проведенні роз’яснень українського законодавства, особливо серед тих, хто постійно мешкає на непідконтрольній території.

«Особливо важко спостерігати, коли КПВВ перетинають люди похилого віку або дуже немічні люди. Ледь-ледь пересуваючись із тростинами, тримаючись за когось більш здорового, вони просто змушені долати відстані, які і для здорової людини є непростими. І все це через призупинення їм виплати пенсій або задля проходження фізичної ідентифікації,- ділиться монітор Сєверодонецького офісу БФ «Право на захист» Оксана Понаморева, яка працює на КПВВ у Станиці Луганській. – Це спонукає нас допомагати їм максимально швидко та ефективно».

Моніторинг – справа не з легких

Опитування людей на КПВВ має відбуватися на постійній основі, і тому під час здійснення виїздів чинник погоди не береться до уваги. Дощ, сніг або сильний вітер, пекельна спека або лютий мороз – ці прояви природи не заважають проведенню опитування. До того ж, саме такі погодні умови дають моніторам можливість відчути себе на місці тих людей, які перетинають КПВВ, адже монітори, так само, як і вони, змушені перебувати на відкритому повітрі та шукати притулок від примх погоди.

«Працювати на КПВВ доводиться за будь-яких погодних умов, і іноді це дуже складно. Трапляється, що люди неохоче йдуть на контакт, бо вони бувають розсерджені через не сприятливі умови перетину КПВВ: зруйнований міст, довгі черги, погана погода тощо», – розповідає Оксана Понаморева.

Погоджується з нею і монітор Маріупольського офісу БФ «Право на захист» Денис Ярошенко, який залучений в опитуваннях на КПВВ Мар’їнка та КПВВ Новотроїцьке: «Дійсно, робота на КПВВ досить складна. Ми бачимо, в яких умовах змушені жити люди, адже перетин лінії розмежування для багатьох став невіддільною частиною їхнього життя. Водночас, під час опитування я дізнаюсь про багато різних унікальних випадків. Аналізуючи їх, з’ясовуючи причини та наслідки, я роз’яснюю людям ситуацію, що склалася, з точки зору законів та постанов і підказую їм, як вирішити певні складні для них питання. Я радий, що можу надати людям справжню допомогу. І мені дуже приємно отримувати потім щирі подяки, які є для мене справжньою нагородою за мою працю. Саме такі моменти  перекривають собою всі негаразди, притаманні роботі на КПВВ».

Тож проведення моніторингу – справа не з легких. Водночас співробітники БФ «Право на захист» не бояться складнощів і щоразу їдуть на КПВВ з ентузіазмом, оскільки усвідомлення важливості надання такої допомоги дійсно окриляє.

Проведення БФ «Право на захист» опитування на КПВВ  допомагає зрозуміти, хто саме перетинає КПВВ та які потреби вони мають, що може бути корисним для державних служб та гуманітарних організацій, які опікуються захистом прав громадян та облаштуванням КПВВ. А для власне тих людей, хто безпосередньо перетинає КПВВ, присутність там моніторів правозахисної організації допомагає у вирішенні спірних ситуацій на КПВВ та дає можливість отримати інформаційну допомогу з багатьох питань там, де вони менш за все на неї очікували.

БФ «Право на захист» висловлює подяку співробітникам Державної прикордонної служби України, які несуть службу на КПВВ, за сприяння у здійсненні моніторингу.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5256,5257,5258″]

Разом з двома синами Наталя* була вимушена залишити своє помешкання у Сніжному Донецької області та переміститися до Харкова. Довгий час жінка не залишала місто, але влітку цього року вирішила з’їздити у м. Сніжне, аби перевірити стан залишеного житла та взяти деякі дитячі речі.

Коли ж жінка повернулася до Харкова, з’ясувалося, що всі соціальні виплати їй та її маленьким дітям були припинені. УСЗН було байдуже, що тепер мати-одиначка просто не має навіть кошів на те, щоб придбати харчові продукти для дітей.

Коли у серпні 2017 року Наталя звернулася по допомогу до Харківського офісу БФ «Право на захист», вона з дітьми вже деякий час жила у борг.

«Для відновлення порушених прав переселенки ми вирішили звернутися до суду, – розповідає юрист Оксана Желанова. – За результатами скороченого судового провадження суд визнав дії УПСЗН незаконними, а також виніс постанову про виплату Наталі та її дітям всієї суми заборгованості».

Крім того, взявши до уваги складне матеріальне становище матері-одиначки, співробітники Харківського офісу БФ «Право на захист»передали Наталі, яка до цього часу спала на підлозі, розкладний диван.

Але, звісно ж, більш за всіх новому диванові радів маленький Микита*.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

*І’мя змінено.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5242,5253″]

Цього тижня співробітники Слов’янського офісу БФ «Право на захист» відвідали Тетяну Сергіївну*.

Жінка разом з сином мешкала у селищі Суха Балка. У червні цього року під час обстрілу сина було вбито. І хоча сама Тетяна Сергіївна не зазнала фізичних ушкоджень, психічний стан її суттєво порушився, вона й досі не може прийняти смерть своєї дитини.

Зараз літня жінка мешкає в квартирі у своєї доньки яка має ІІІ групу інвалідності. У квартирі є все необхідне для проживання, але через хвору спину Тетяна Сергіївна не може самостійно пересуватися  по кімнаті, тож переданий біотуалет стане їй у нагоді.

Також ми щиро сподіваємося, що ортопедичний матрац, який був переданий жінці, полегшить стан її хворої спини.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

*І’мя змінено.