Зробити пожертву
Укр / Eng
08.06.17

Сьогодні, 8 червня, відбулася прес-конференція «Рік Постанови №365: у Дніпрі розказали про практику відстоювання прав переселенців».

Рівно рік тому Уряд затвердив постанову № 365, якою передбачив механізм здійснення контролю за соціальними і пенсійними виплатами переселенцям. Прийняття цієї Постанови викликало цілу низку негативних наслідків для громадян, які були вимушені покинути свої домівки через конфлікт на Сході України.

У серпні 2016 року БФ «Право на захист» подав позов до суду проти Кабінету Міністрів України із вимогою скасувати Постанову № 365, проте, незважаючи на соціальну значущість питання, судовий процес затягується. Чергове судове засідання, на якому тільки почнеться розгляд справи по суті,  відбудеться 13 червня о 17:40 (за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-А, зал судового засідання № 133).

Невідповідність Постанови КМУ №365 Конституції України та чинному законодавству спонукала громадян подавати позови проти територіальних управлінь праці та соціального захисту населення і управлінь Пенсійного фонду України. Станом на середину травня 2017 року вже існує понад 60 судових рішень на користь внутрішньо переміщених осіб проти дискримінаційних положень Постанови КМУ №365.

Мамо Мулусеу, Голова саб-офісу Агентства ООН у справах біженців у Дніпрі розповів: «Ми співпрацюємо з БФ «Право на захист» з 2014 року з усіх питань, які стосуються внутрішньо переміщених осіб. Ми вважаємо, що держава, відповідно до Конституції, повинна гарантувати права громадян на отримання і призначення пенсій незалежно від того, де проживає особа. Ми вважаємо, що пенсія – це не привілей, це право. Підтримуємо ініціативу фонду «Право на захист» щодо позову до суду проти Кабінету Міністрів України з вимогою скасувати постанову №365. Невдовзі починається розгляд справи по суті і сподіваємося на позитивний його результат. Вважаємо, що постанова Кабінету Міністрів №365 порушує Конституцію і Закони України, а також міжнародні стандарти прав людини. Робота, яку проводить фонд «Право на захист», – дуже необхідна справа. Уряд повинен розробити і затвердити чіткі прозорі механізми соціального пенсійного забезпечення внутрішньо переміщених осіб і населення, яке постраждало внаслідок війни, яка почалася у 2014 році.

«Протягом останнього року переселенці постійно звертаються до нас із проблемою невиплат різного роду соціальної допомоги і пенсій, – зазначила Марія Алєксєєнко, керівник проекту «Адвокація та правова допомога ВПО». – Так, за останні п’ять місяців із цього питання до БФ «Право на захист» надійшло майже 10 тисяч звернень. Половина з них –від пенсіонерів, людей похилого віку, які не отримували зароблені пенсії від кількох місяців до півтора року».

Правозахисники наголошують: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» повинна бути визнана незаконною і нечинною, а Уряд, у свою чергу,  повинен розробити і затвердити чіткі та прозорі механізми соціального і пенсійного забезпечення ВПО та населення, яке постраждало внаслідок конфлікту, забезпечивши водночас рівність усіх громадян України перед законом.

«Нажаль, через те, що проблема не вирішується на державному рівні,  допомогти людям можливо лише шляхом представлення їхніх інтересів у суді, – підкреслила Мирослава Сущенко, керівник Дніпровського офісу БФ «Право на захист». – З початку року за юридичною допомогою у Дніпровський офіс БФ «Право на захист» звернулося 24 переселенця, чиї пенсійні виплати були припинені на підставі Постанови КМУ №365. Зауважу, що наразі справи 4 ВПО про компенсацію пенсійних виплат вже розглянуті судом позитивно».

Правозахисники акцентують: саме невідповідність Постанови КМУ №365 Конституції України та чинному законодавству спонукала громадян подавати позови проти територіальних управлінь праці та соціального захисту населення і управлінь Пенсійного фонду України.

Адвокат Дніпровського офісу БФ «Право на захист Вячеслав Стасюк  відзначив, що за таких обставин все більше переселенців звертаються по допомогу. Так, за період січень-травень цього року юристами Дніпровського офісу БФ «Право на захист» надано допомогу 854 ВПО шляхом надання консультацій (718 випадків) та підготовки документів для звернення до місцевих органів влади ( 136 випадків). Крім того, юристи надали допомогу ВПО, ініціювавши 112 судових справ.

За словами Вячеслава Стасюка, на сьогоднішній день хоч і тривалим, але поки одним із найбільш перспективних способів захистити себе, залишаються суди, тому так важливо, щоб ВПО оскаржили неправомірні дії і рішення органів державної влади.

«У середині липня 2014 року я переїхала до Дніпра у зв’язку з початком АТО на Луганщині, – розповідає переселенка Наталя Білобровська. – Я спочатку знімала квартиру, а потім з листопада я зареєструвалась у квартирі, де мешкали мої рідні. Ця квартира була придбана рідними на моє ім’я. Я там мешкала та була зареєстрована як тимчасово переміщена особа. Коли з 2016 року почала підвищуватись ціна на комунальні послуги, моя пенсія була майже 1,5 тис. грн, а сплачували лише за опалення потрібно було 1450 грн. Я звернулась до відділення соціального захисту за субсидією. Спочатку звернулась 1 липня. Комісія відмовила і запропонувала виписатися з квартири, що залишилась в Луганську, і прописатись у Дніпрі. Я написала листа до міністерства. Але розпочалося ходіння по колу аж до 1 жовтня.  Коли я подала другу заяву на субсидію, мені також відмовили, бо я не мала договору на оренду приміщення. Це абсурд,  адже я не можу сама з собою заключити договір оренди. Я звернулась до фонду «Право на захист», де юристи мені почали надавати правові консультації. Після засідання суду, було створено нову комісію та призначено мені з 1 жовтня субсидію».

Учасники заходу розповіли, що Агентство ООН у справах біженців продовжує допомагати внутрішньо переміщеним особам, зокрема, у Дніпрі функціонує гаряча лінія, куди ВПО можуть звертатися з усіх проблемних питань, пов’язаних із вимушеним переміщенням. Крім того, оскільки потреба ВПО у юридичній допомозі залишається стабільно високою, другий рік поспіль на базі проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», який за підтримки Агентства реалізує БФ «Право на захист», успішно працює власна юридична служба, яка охоплює 5 східних областей і значно розширює доступ переселенців до якісних безоплатних юридичних послуг.

Переселенці можуть отримати безоплатну юридичну допомогу з таких питань: реєстрація ВПО, адресна допомога ВПО, соціальні/пенсійні виплати, одержання документів, що посвідчують особу, одержання інших видів документів, в тому числі актів громадянського стану, свобода пересування, працевлаштування/економічна активність, доступ до житла/землі/власності, громадянські права та свободи, доступ до послуг (освіта, медицина тощо), кримінальне право та адміністративні правопорушення, гендерно-обумовлене насильство.

Адреса офісу у м. Дніпро: вул. Полігонна, 10-Б, офіс 40, тел.: (098) 597 6472; (099) 507 5090; (063) 496 8088 офіс працює із понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00. Крім того, юристи Проекту проводять регулярні виїзні групові правові сесії та індивідуальне консультування у населених пунктах на підконтрольній Уряду України території.

08.06.17

8 червня відбулася прес-конференція «Рік постанови № 365: коли закінчаться знущання над переселенцями?».

Рівно рік тому Уряд затвердив постанову № 365, якою передбачив механізм здійснення контролю за соціальними і пенсійними виплатами переселенцям. Прийняття цієї постанови викликало цілу низку негативних наслідків для громадян, які були вимушені покинути свої домівки через конфлікт на Сході України.

У серпні 2016 року громадські організації, в тому числі БФ «Право на захист» та ГО «Донбас СОС» подали позови до суду проти Кабінету Міністрів України із вимогою скасувати постанову № 365. Проте, незважаючи на соціальну значущість питання, судовий процес затягується. Чергове судове засідання, на якому тільки почнеться розгляд справи по суті,  відбудеться 13 червня о 17:40 (за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-А, зал судового засідання № 133).

«Постанова Уряду № 365 – це класичний приклад того, як не має бути в демократичній правовій державі, що обрала курс в напрямку європейських цінностей в сучасному їхньому розумінні. Ми не можемо мовчки погоджуватись із формуванням будь-якої державної політики, а надто соціальної, без врахування думки самих отримувачів державної допомоги. Ми не можемо мовчки погоджуватись із тим, що хтось в односторонньому порядку вирішує, чи маємо ми право отримати нашу законно зароблену пенсію, чи ні», – підкреслила Олена Виноградова, правовий аналітик БФ «Право на захист».

Процедури відновлення, призначення соціальних виплат і пенсій переселенцям і контролю за ними, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 8 червня 2016 року, за словами правозахисників, порушують Конституцію та закони України, міжнародні стандарти прав людини та є відверто дискримінаційними.

«Сьогодні, відстоюючи права ВПО, ми насправді формуємо підходи до формування державної політики щодо будь-якої категорії громадян України: нуль терпимості до дискримінації за будь-якою ознакою, неприпустимість мовчазної згоди з будь-яким порушенням наших прав, обов`язковість однакового ставлення до всіх без винятку жителів України, – наголосила Олена Виноградова. – Вже рік ми вимагаємо від Уряду скасувати постанову № 365 і якщо Уряд не дослухається до нас, то з урахуванням тієї судової практики, яку ми маємо на сьогодні, ми домагатимемося справедливості в національних і міжнародних судових інстанціях».

Правозахисники акцентують: невідповідність постанови Кабінету Міністрів України № 365 Конституції та законодавству України спонукала громадян подавати позови проти територіальних управлінь праці та соціального захисту населення і управлінь Пенсійного фонду України. Так, станом на середину травня 2017 року вже існує понад 60 судових рішень на користь внутрішньо переміщених осіб проти дискримінаційних положень постанови Уряду № 365.

«Припинення соціальних та пенсійних виплат, які гарантовані Конституцією та законами України, на підставі підзаконних нормативних актів чи навіть рекомендаційних листів, власне і є порушенням Конституції та цих законів. Аналіз судової практики, в тому числі юристів БФ «Право на Захист», свідчить про те, що доведення неправомірності дій посадовців в судовому порядку – є абсолютно реальним, – зазначила Юлія Трало, координатор з питань надання правової допомоги БФ «Право на захист». – Безумовно, це займає достатньо багато часу та зусиль. Але наразі ми вже маємо приклади позитивних судових рішень на користь ВПО: вони вступили в силу, а пенсіонери-переселенці отримали виплати за 6-8 місяців. Хочу зауважити, що ми маємо можливість допомогти у судах десяткам, можливо сотням людей, однак тисячі залишаються без такої допомоги. У зв’язку з цим є нагальна потреба вирішувати питання виплат переселенцям та особам, що постраждали внаслідок конфлікту, комплексно та на законодавчому рівні».

Ольга Гвоздьова, координатор з адвокації ГО «Донбас СОС», наголосила на тому, що механізми, запроваджені постановою № 365, є не тільки дискримінаційними та суперечать законодавству, а й такими, що не можна втілити на практиці. А, відтак, породжують непотрібне навантаження на соціальних працівників та містять корупційні ризики. Така постанова має бути скасована, а підходи до соціального забезпечення громадян мають бути рівними.

Тож правозахисники наголошують: постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» повинна бути визнана незаконною і нечинною. А Уряд у свою чергу повинен розробити і затвердити чіткі та прозорі механізми соціального і пенсійного забезпечення ВПО, та населення, яке постраждало внаслідок конфлікту, забезпечивши водночас рівність усіх громадян України перед законом.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”4946,4941,4942″]

08.06.17

Дружковский городской суд в Донецкой области 23 мая обязал Украину выплатить жительнице села Тоненькое 826 тыс. грн компенсации за уничтоженное в результате АТО жилье.

Интересы пенсионерки из прифронтового села на подконтрольной правительству территории в суде представляла команда БФ «Право на защиту» − адвокат Герман Петров и юрист Маргарита Оксаниченко.

Как рассказала «Полилогу» стратегический юрист организации Ирина Алексеева, в январе 2015 года частный дом, который состоит в собственности женщины, был полностью разрушен попаданием снаряда. Имущественный ущерб пострадавшая оценила почти в 1,5 млн. грн.

«Мы основывались на порядке расчета компенсации, установленном ст. 86 Кодекса гражданской защиты», − поясняет Ирина Алексеева.

По словам юриста, на сбор доказательств о разрушении и рассмотрение их в суде ушел почти год. Суд уменьшил размер компенсации почти вдвое: не были учтены частично разрушенные взрывом хозпостройки.

В настоящее время БФ «Право на защиту» ведет около десятка аналогичных дел. В двух случаях пострадавшим было отказано в возмещении ущерба. Дело пенсионерки из Тоненького стало первым успешным для команды БФ. Решение суда пока не вступило в законную силу.

Мы попросили эксперта подробно изложить алгоритм действий на примере случая в Тоненьком.

1Пострадавшие обратились в местные органы полиции с заявлением о попадании артиллерийского снаряда в жилой дом. Цель − зафиксировать факт разрушения. Полиция допросила владельца и внесла сведения о происшествии в Единый реестр досудебных расследований (подобных дел масса и все они на сегодня не расследуются, но обращение в полицию необходимо для суда).

2. Обследование разрушения уполномоченной комиссией, в которую входят: представители местных органов самоуправления − глава и депутаты местного совета, возможно, работники БТИ, представители управления архитектуры и градостроительства. Их задача – описать объект и составить перечень разрушений.

3. Если в разрушенном доме остались части снаряда, необходимо вызвать специальную комиссию Госслужбы по чрезвычайным ситуациям, которая составит акт разминирования и обеспечит безопасное извлечение боеприпаса.

4. Дополнительно можно обратиться в местный совет для получения акта исследования материально-бытовых условий, который подтвердит, что жилье непригодно для проживания и не подлежит восстановлению.

5. Получение в БТИ документации, подтверждающей планировку, площадь, а также технические характеристики разрушенного жилья (если оригиналы документов уничтожены).

6. Получение в органах местной власти подтверждения о том, что пострадавшее лицо не было обеспечено другим жильем взамен уничтоженного.

7. Обращение в суд с требованием о выплате денежной компенсации за счет государственного бюджета.

«Ответчиком в подобных случаях выступает государство Украина в лице Кабинета министров, поскольку именно КМУ ответственен за разработку и реализацию государственной политики в области борьбы с терроризмом. Ответчик №2 – Государственная казначейская служба, так как компенсация выплачивается из госбюджета, который она обслуживает» − поясняет стратегический юрист БФ «Право на защиту» Ирина Алексеева.

По ее словам, во время суда КМУ и Госказначейская служба подавали свои возражения о том, что они не обязаны выплачивать компенсацию. Кабмин заявил, что за причинение ущерба несут ответственность лица, виновные в совершении террористического акта, а приговора суда, которым такие лица установлены, на сегодня нет. В свою очередь казначейская служба отметила, что госбюджетом не предусмотрена статья расходов на возмещение вреда, причиненного гражданам террористическим актом.

Однако юристы подчеркивают: подобные заявления не являются аргументом в суде и противоречат практике Европейского суда по правам человека.

«Государство ответственно за безопасность и жизнь своих граждан на своей территории, независимо от того по вине каких лиц произошли эти события. Решения ЕСПЧ по подобным конфликтам говорят о том, что отсутствие средств в госбюджете на компенсации гражданам имущественного ущерба не является основанием для их невыплаты. Эти решения ЕСПЧ обязательные к применению судами Украины», − говорит эксперт «Право на защиту».

Сложнее, по словам Ирины Алексеевой, добиться защиты своих прав тем, чье имущество пострадало на неподконтрольных Украине территориях. Главная проблема – собрать доказательную базу о разрушении для суда.

«На сегодня не ясно, при наличии каких документов с этих территорий возможно взыскание компенсации за разрушенное имущество. Ответа на вопрос о том, кто должен составить акты о разрушении, сегодня нет, поскольку любые документы, выданные органами на подконтрольных воинским формированиям территориях − недействительны и не могут быть признаны украинским судом», − говорит юрист.

В случае с имуществом, оставшимся в оккупированных районах, есть два пути:

1. Обращение в национальные суды, а после прохождения всей процедуры – в Европейский суд по правам человека (ЕСПЧ)
2. Обращение напрямую в ЕСПЧ

По мнению И. Алексеевой, первый путь наиболее правильный, поскольку для ЕСПЧ важен факт использования вами национальных инструментов защиты. Юрист также настаивает, что документ, фиксирующий факт разрушения, пусть и за подписью представителей непризнанной республики, все же стоит получить. Он станет вашим преимуществом в суде.

Если такой возможности нет, воспользуйтесь другими доказательствами: фото и видео с места разрушения, материалы из открытых источников (Интернет, сообщения органов власти и международных организаций) о последствиях военных действий в вашем районе.

Важно: Одновременно обращаться в украинский суд и в ЕСПЧ эксперт не рекомендует. Также важно помнить, что подать иск в суд в Украине можно не позднее трех лет с момента нарушения ваших прав.

Polilog
[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”2464,2465″]