Місяць: Листопад 2016

Сьогодні відбулось установче засідання робочої групи з питань підготовки проектів законів та підзаконних нормативно-правових актів щодо вдосконалення національного законодавства України стосовно захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб.

Засідання було організовано Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України за підтримки Проекту Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні».

Під час засідання відбулась презентація тематичних підгруп Робочої групи та законодавчих актів, які потребують ухвалення або внесення змін та доповнень.

Правовий аналітик БФ «Право на захист» Олена Виноградова презентувала підгрупу з проблем захисту соціально-економічних прав ВПО.

Маємо надію, що ця робоча група стане дієвим інструментом у вирішенні проблем переселенців.

Співробітники УСЗН Запорізької області, які взяли участь у тренінгу, поглибили свої навички використання Єдиної інформаційної бази даних для ВПО, обговорили проблемні питання соціального захисту ВПО та особливості призначення субсідії переселенцям. Тренінг був організований БФ “Право на Захист” та Агентством ООН у справах біженців (UNHCR).

Тренерами виступили: заступник директора департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації Катерина Кривошей, радниці Мінсоцполітики з питань ВПО в Запорізькій області Анастасія Перепелиця та Анна Дворна, а також Менеджер програми “Радник з питань ВПО” Мінсоцполітики Валерія Вершиніна.

Учасники тренінгу – фахівці міських та районних управлінь соціального захисту Запорізької області – отримали від організаторів тренінгу інформаційні посібники, які допоможуть їм у роботі з Єдиною інформаційною базою даних ВПО.

Окрему увагу було приділено темі субсидій, і особливостям їх оформлення для внутрішньо переміщених осіб.

Завершальний етап тренінгу присвятили юридичним моментам роботи з переселенцями. Представники БФ “Право на Захист” – Вікторія Саломатіна і Вадим Стремоухов –  надали учасникам роз’яснення з таких питань: реєстрація дітей-ВПО у разі, якщо один з батьків є місцевим жителем; отримання адресної допомоги мамами ВПО, які знаходяться в декретній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років; перевірки фактичного місця проживання ВПО; відновлення адресної допомоги ВПО після перерви в тому випадку, якщо ВПО офіційно працевлаштувалася, і т.д.

[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”4087,4086″]

11 листопада 2016 року, Київ. Представники органів державної влади, міжнародних та правозахисних організацій закликають до спільної роботи над законодавчою базою щодо непідконтрольних уряду України територій та їх населення.

Саме про це у четвер, 10 листопада, говорили на прес-конференції на тему «Ризики подальшої ізоляції: законопроект про тимчасово окуповані території».

Агентство ООН у справах біженців, БФ «Право на захист», громадська ініціатива «Крим СОС», БФ «Восток-СОС» та Данська рада у справах біженців висловили занепокоєння положеннями проекту закону №3593-д «Про тимчасово окуповану територію», який перебуває на розгляді Верховної Ради. На думку експертів, у поточній редакції законопроект матиме негативний вплив на гуманітарну ситуацію на непідконтрольних уряду територіях та суттєво погіршить дотримання прав людини.

Правозахисники наголошують, що документ у випадку його прийняття вплине на життя та забезпечення потреб більш як 2 мільйонів людей, які проживають на неконтрольованих урядом територіях: через повну блокаду та обмеження гуманітарного доступу. Законопроект передбачає серйозні обмеження політичних та громадянських прав людини, а також викривлює міжнародно визнані принципи примирення та постконфліктного врегулювання.

Відповідальність України за долю населення на непідконтрольній території підкреслює  народний депутат Григорій Немиря, Голова Комітету ВРУ з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин: «Люди, які залишилися на неконтрольованій владою частині території Донбасу, є громадянами України. Обов’язок Уряду подбати про них та захищати їхні права і свободи, а не кидати людей на призволяще. Будь-які спроби на законодавчому або виконавчому рівнях “ізолювати” або “відрізати” Донбас – шкодять національним інтересам і протирічать Конституції України та нашим міжнародним зобов’язанням».

Експерти не обходять увагою і питання Криму. «На території окупованої АРК систематично порушуються права людини, в тому числі переслідування національною та релігійною ознаками. Відмова України від своїх зобов’язань по відношенню до власних громадян позбавляє людей надії на захист та призводить до безкарності осіб, які порушують права людини», – зазначає співзасновник та координатор громадської ініціативи КримСОС Таміла Ташева.

Складність процесу інтеграції територій після відновлення контролю урядом України незаперечна. Урегулювання цього питання має здійснюватися відповідно до Конституції та міжнародних договорів України, говорить юрист БФ «Восток-СОС» Богдан Мельникович: «Положення проекту закону порушуватимуть громадянські та політичні права жителів даних територій. Вони перешкоджатимуть їх реінтеграції. Крім того, заходи примирення не відповідають своїй назві: застосування у запропонованій законопроектом формі, може призвести до необґрунтованих переслідувань дуже широкого кола людей без належного дотримання кримінально-процесуального законодавства України».

В цілому необхідність працювати над темою, озвученою в проекті закону, підтверджує голова представництва Данської Ради з питань біженців, Кріста Зонголовіч. Однак, подібний законопроект повинен збалансувати питання безпеки держави та прав людини: «Як гуманітарна спільнота, ми поважаємо суверенну цілісність України. Ми закликаємо державу виконувати свої суверенні права та зобов’язання у спосіб, який найменше обмежуватиме основні права людини, як передбачено в міжнародних угодах з прав людини та з міжнародного гуманітарного права».

Експерт з питань адвокації Благодійного фонду «Право на захист» Дарина Толкач висловила занепокоєння тим, що законопроектом повністю знімається відповідальність України за захист прав і свобод людини на неконтрольованих та тимчасово окупованих територіях: «Відсутність ефективного контролю не знімає з держави відповідальність за захист прав людини. Це виходить зі статті 1 Європейської конвенції про захист прав людини та із практики Європейського суду з прав людини. Для цього є дипломатичні, правові методи. Важливо в процесі розробки законопроектів перевіряти їх на відповідність міжнародно-правовим зобов’язанням України».

Старший радник з правових питань Агенції ООН у справах біженців Юг Біссо закликав до розширеного процесу консультацій: «Є міжнародні експерти та представники неурядових організацій, які мають досвід роботи у постконфліктних ситуаціях. Їх можна залучати до формулювання законодавчої бази щодо непідконтрольних територій. Ми готові надавати підтримку в розробці необхідних механізмів та заходів у сфері примирення та порозуміння».

За зменшення ізоляції та налагодження комунікації на непідконтрольних територіях закликає і Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Перший заступник міністра Григорій Тука зазначив: «Наше Міністерство пропонує скасувати Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим». Адже він не тільки не вирішує завдань щодо відновлення суверенітету та територіальної цілісності України. Навпаки, він створює нові виклики: перешкоджає реалізації прав громадян на свободу пересування, ускладнює механізм переміщення товарів та особистих речей. Одночасно слід запровадити зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Зокрема, такі зміни стосуються порядку переміщення товарів з/на тимчасово окуповану територію, валютного та платіжного режиму на цій території, визнання резидентами фізичних осіб, які зареєстровані в Криму».

11 листопада 2016 року, Київ. Представники органів державної влади, міжнародних та правозахисних організацій закликають до спільної роботи над законодавчою базою щодо непідконтрольних уряду України територій та їх населення.

Саме про це у четвер, 10 листопада, говорили на прес-конференції на тему «Ризики подальшої ізоляції: законопроект про тимчасово окуповані території».

Агентство ООН у справах біженців, БФ «Право на захист», громадська ініціатива «Крим СОС», БФ «Восток-СОС» та Данська рада у справах біженців висловили занепокоєння положеннями проекту закону №3593-д «Про тимчасово окуповану територію», який перебуває на розгляді Верховної Ради. На думку експертів, у поточній редакції законопроект матиме негативний вплив на гуманітарну ситуацію на непідконтрольних уряду територіях та суттєво погіршить дотримання прав людини.

Правозахисники наголошують, що документ у випадку його прийняття вплине на життя та забезпечення потреб більш як 2 мільйонів людей, які проживають на неконтрольованих урядом територіях: через повну блокаду та обмеження гуманітарного доступу. Законопроект передбачає серйозні обмеження політичних та громадянських прав людини, а також викривлює міжнародно визнані принципи примирення та постконфліктного врегулювання.

Відповідальність України за долю населення на непідконтрольній території підкреслює  народний депутат Григорій Немиря, Голова Комітету ВРУ з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин: «Люди, які залишилися на неконтрольованій владою частині території Донбасу, є громадянами України. Обов’язок Уряду подбати про них та захищати їхні права і свободи, а не кидати людей на призволяще. Будь-які спроби на законодавчому або виконавчому рівнях “ізолювати” або “відрізати” Донбас – шкодять національним інтересам і протирічать Конституції України та нашим міжнародним зобов’язанням».

Експерти не обходять увагою і питання Криму. «На території окупованої АРК систематично порушуються права людини, в тому числі переслідування національною та релігійною ознаками. Відмова України від своїх зобов’язань по відношенню до власних громадян позбавляє людей надії на захист та призводить до безкарності осіб, які порушують права людини», – зазначає співзасновник та координатор громадської ініціативи КримСОС Таміла Ташева.

Складність процесу інтеграції територій після відновлення контролю урядом України незаперечна. Урегулювання цього питання має здійснюватися відповідно до Конституції та міжнародних договорів України, говорить юрист БФ «Восток-СОС» Богдан Мельникович: «Положення проекту закону порушуватимуть громадянські та політичні права жителів даних територій. Вони перешкоджатимуть їх реінтеграції. Крім того, заходи примирення не відповідають своїй назві: застосування у запропонованій законопроектом формі, може призвести до необґрунтованих переслідувань дуже широкого кола людей без належного дотримання кримінально-процесуального законодавства України».

В цілому необхідність працювати над темою, озвученою в проекті закону, підтверджує голова представництва Данської Ради з питань біженців, Кріста Зонголовіч. Однак, подібний законопроект повинен збалансувати питання безпеки держави та прав людини: «Як гуманітарна спільнота, ми поважаємо суверенну цілісність України. Ми закликаємо державу виконувати свої суверенні права та зобов’язання у спосіб, який найменше обмежуватиме основні права людини, як передбачено в міжнародних угодах з прав людини та з міжнародного гуманітарного права».

Експерт з питань адвокації Благодійного фонду «Право на захист» Дарина Толкач висловила занепокоєння тим, що законопроектом повністю знімається відповідальність України за захист прав і свобод людини на неконтрольованих та тимчасово окупованих територіях: «Відсутність ефективного контролю не знімає з держави відповідальність за захист прав людини. Це виходить зі статті 1 Європейської конвенції про захист прав людини та із практики Європейського суду з прав людини. Для цього є дипломатичні, правові методи. Важливо в процесі розробки законопроектів перевіряти їх на відповідність міжнародно-правовим зобов’язанням України».

Старший радник з правових питань Агенції ООН у справах біженців Юг Біссо закликав до розширеного процесу консультацій: «Є міжнародні експерти та представники неурядових організацій, які мають досвід роботи у постконфліктних ситуаціях. Їх можна залучати до формулювання законодавчої бази щодо непідконтрольних територій. Ми готові надавати підтримку в розробці необхідних механізмів та заходів у сфері примирення та порозуміння».

За зменшення ізоляції та налагодження комунікації на непідконтрольних територіях закликає і Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Перший заступник міністра Григорій Тука зазначив: «Наше Міністерство пропонує скасувати Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим». Адже він не тільки не вирішує завдань щодо відновлення суверенітету та територіальної цілісності України. Навпаки, він створює нові виклики: перешкоджає реалізації прав громадян на свободу пересування, ускладнює механізм переміщення товарів та особистих речей. Одночасно слід запровадити зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Зокрема, такі зміни стосуються порядку переміщення товарів з/на тимчасово окуповану територію, валютного та платіжного режиму на цій території, визнання резидентами фізичних осіб, які зареєстровані в Криму».[/vc_column_text]

[/vc_column_text]“Isolating the isolated: the draft law on temporarily occupied territories”

11 November 2016, Kyiv. Representatives of state authorities, international and human rights protection organizations are calling for an inclusive and participatory approach in the formulation of legal acts concerning non-government controlled areas and its population.

This issue was the focus of the press-conference “Isolating the isolated: the draft law on temporarily occupied territories” held on 10 November 2016.

The UNHCR Representation in Ukraine, and partner NGOs CrimeaSOS,  Danish Refugee Council, Right to Protection and Vostok-SOS raised concerns with provisions of the draft law no. 3593-d “On the Temporarily Occupied Territory of Ukraine”, which is currently under consideration by Parliament. According to experts, the current version of the draft will negatively impact the humanitarian situation in the non-government controlled areas and deteriorate the climate of human rights observance.

The organizations underline that the full blockade and restricted humanitarian access envisaged in the draft law will affect over 2 million people residing in non-government controlled areas. The draft law foresees serious restrictions of civil and political rights as well as undermines international principles of reconciliation and post-conflict setting.

Ukraine’s responsibility for the fate of population and the non-government controlled areas is further underlined by Member of the Parliament, Grigoriy Nemyria, the Head of the Parliamentary Committee on Human Rights, National Minorities and Inter-ethnic Relations: “People, who remained at the non-government controlled area of Donbas, are the citizens of Ukraine. It is the responsibility of the Government to take care of them and to protect them. They should not be thrown to their fate. Any attempts at legislative or executive level to “isolate” or “cut off” Donbas impair our national interest and contravene the Constitution of Ukraine and our international obligations.”

Experts keep a close eye on the issue of Crimea. “In the territory of the occupied Crimea, human rights are systematically abused and persecutions on ethnical or religious grounds take place. Ukraine’s rejection to fulfill its human rights related obligations leaves Crimean residents without any hope to be defended and may lead to impunity of those who violates human rights”, considers Tamila Tasheva, the co-founder and coordinator of the NGO CrimeaSOS.

It is hard to estimate all the difficulties related to the process of reintegration of territories after the Government of Ukraine regains control. This issue shall be framed in accordance with the Constitution of Ukraine and in line with the international treaties of Ukraine, says Bohdan Melnykovych, lawyer at NGO Vostok-SOS. “Provisions of the draft law violate civil and political rights of residents of non-government controlled areas. They will hinder the reintegration process. In addition, suggested reconciliation measures are not such in their substance. If adopted in the present format, they may lead to ungrounded persecutions of unidentified number of people without a proper adherence to criminal procedures in place.”

The overall necessity to have a legislative framework for building relations with non-government controlled areas and its people is supported by KristaZongolowicz, the Country Director of the Danish Refugee Council: “As a humanitarian community, we respect the sovereign integrity of Ukraine and would like to call upon the state to exercise its sovereign prerogative in a manner which is least restrictive to the fundamental human rights of the people as prescribed by the relevant bodies of human rights law and international humanitarian law.”

The advocacy expert of the NGORight to Protection, Daryna Tolkach, raised concerns regarding full rejection of Ukraine’s responsibility to ensure the protection of human rights in the non-government controlled areas and “temporarily occupied” areas of Ukraine: “Lack of effective control over the territory does not remove the responsibility from the Government for the protection of human rights of its own citizens. This is based on the Article 1 of the European Convention for the Protection of Human Rights and the practice of the European Court of Human Rights. During the process of development of laws, it is important to assure their compliance with Ukraine’s international law obligations.”

Hugues Bissot, UNHCR Senior Protection Officer proposed an expanded consultation process: “We recommend that Parliament and the Government of Ukraine look for approaches that will allow reconciling state security issues with human rights obligations of Ukraine. We also recommend to consider involving in the discussions foreign experts, civil society members and international organizations with vast experience in post-conflict settings as well as reconciliation efforts.”

The Ministry for Temporarily Occupied Territories and Internally Displaced Persons called for reducing the isolation and improving communications in non-government controlled areas. Deputy Minister Heorhiy Tuka stated: “Our Ministry proposes to abolish the Law of Ukraine “On creation of the free economic zone in Crimea as this law does not resolve the problem of restoring Ukraine’s sovereignty and territorial integrity. On the contrary, it creates new challenges: interferes with the right of citizens to freedom of movement and complicates the mechanism of movement of goods and personal belongings. We also seek to introduce amendments to the Tax Code of Ukraine and the Law of Ukraine “On guaranteeing the rights and freedoms of citizens and on the legal regime on the temporarily occupied territory of Ukraine”. In particular, amendments shall simplify the process of movement of goods to and from the temporarily occupied territory, influence the currency and payment regimes on this territory and recognize individuals, whose place of residence is registered in Crimea, as residents of Ukraine.”[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

Залишати рідний будинок важко у будь-якому віці. Але більш молоді швидше адаптуються до нового міста, ніж люди похилого віку. Проте найважче хворим людям, які дома вже пристосувалися до існуючих умов, а тепер їм знову доводиться звикати до нового будинку та оточення.

Нещодавно співробітники Харківського офісу БФ «Право на захист» відвідали двох таких людей похилого віку – переселенців-інвалідів, які змушені облаштовуватися на новому місці.

Віктор Степанович* переїхав з Луганської області разом з сестрою та матір’ю. Родина орендує старий будинок у селі Високий Харківської обл. Чоловік дуже хворий – роботу нирок йому замінює перитонеальний діаліз. Кожні 4 години здійснюється промивання, через яке Віктору Степановичу важко пересуватися по хаті, не кажучи вже про те, щоб дійти до туалету, що знаходиться на вулиці.

Передана тростина на 4-х опорах (квадропод) надасть ВПО стійку опору під час пересування, а біотуалет убереже від травм, які чоловік може отримати, виходячи самостійно на вулицю.

Галина Сергіївна* – колишня жителька Горлівки. Оселившись у селі Кочеток Харківської області, вона спочатку самостійно орендувала будинок, а потім її перевели в колишній гуртожиток від місцевої лікарні, де вона так і залишилася жити. Жінка – інвалід першої групи,  самостійно не встає з ліжка, бо майже повністю паралізована: верхня частина тіла працює частково, але м’язи дуже слабкі. Наразі за Галиною Сергіївною доглядають співмешканки – жінки, яким вже понад 80 років, і які також потребують часткового догляду.

Необхідні речі, передані жінці, допоможуть зберегти її здоров’я і принесуть комфорт у щоденне життя. Так, за допомогою ходунків для інвалідів ВПО зможе самостійно підніматися з ліжка та долати невеликі відстані у приміщенні, а крісло-туалет дозволить не долати великі для неї відстані, щоб дістатися туалету, який розташований вулиці.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПЛ», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

*І’мя змінено.

За словами співробітників Маріупольського офісу БФ «Право на захист», на КПВВ «Новотроїцьке» знову спостерігаються довгі черги.

Так, станом на ранок 11 листопада у черзі було орієнтовно 200 автомобілів та понад 300 осіб, які пішки перетинали КПВВ.

Наші співробітники зазначили, що документи приймаються 4 військовими і на перевірку їм потрібно багато часу.

Крім того, був відзначений незадовільний рух автобусів, які довозять людей до КПВВ і залишають за кілометр від нього, змушуючи людей похилого віку, інвалідів, жінок з дітьми пішки долати цю відстань.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”4078,4079,4080″]