Категорія: Новини

Сьогодні, 08 червня 2018 р., у Харкові відбувся семінар «Децентралізація та робота з внутрішньо переміщеними особами: міжнародний досвід і місцева проблематика». Під час заходу  правові аналітики БФ «Право на захист» Анастасія Бондаренко та Ксенія Карагяур презентували результати дослідження стану адаптації та інтеграції ВПО у Харкові та Харківській області.

«Дослідження проводилося БФ «Право на захист» у партнерстві з Харківськім інститутом соціальних досліджень протягом листопада-грудня 2017 року, – розповіла Анастасія Бондаренко. –   За результатами дослідження можна впевнено казати, що основними проблемами, що перешкоджають інтеграції внутрішньо переміщених осіб у місцеву громаду, є відсутність як на державному, так і на місцевому рівні профінансованих програм інтеграції ВПО, які б передбачали вирішення житлових питань та працевлаштування, а також брак інформації у ВПО про ті програми та можливості, що вже надаються через органи державної влади та місцевого самоврядування, та відсутність повноцінної комунікації з органами державної влади та їхніми представниками».

Під час дискусії, яка відбулася після презентації результатів досліджень, взяли активну участь представники обласної адміністрації Харківської області, представники Державної міграційної служби, депутати обласної ради, представники громадських організацій та благодійних фондів, які надають допомогу внутрішньо переміщеним особам у м. Харків та Харківській області, були обговорені питання змін до законодавства та наслідків цих змін для ВПО, шляхи вирішення житлових питань ВПО у Харківській області та питання взаємодії органів державної влади з громадськістю та безпосередньо внутрішньо переміщеними особами.

Захід був організований  БФ «Право на захист» в рамках дослідницького проекту, що фінансується Нідерландською Організацією з наукових досліджень (NWO-WOTRO). В проекті приймають участь представники Лейденського Університету, Нідерланди (координатор Проекту), Карнегі-Європа (Європейський Центр Фонду Карнегі за міжнародний мир, Брюссель, Бельгія), та Український інститут публічної політики (УІПП, Київ, Україна). Цей дворічний проект (вересень 2016 – вересень 2018) спрямований на генерування нових ідей та зміцнення потенціалу місцевих суб’єктів в Україні за допомогою наукових досліджень та обміну знаннями в галузі постконфліктного примирення і потенціалу керування на місцевому рівні.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6261,6287″]

Серед величезного пласту законодавства мало якому закону випадає нагода стати доленосним для тисяч людей.  Ще рідше так трапляється з підзаконними актами, які мають на меті врегулювати, в основному, технічні деталі реалізації норм законів.

Саме сьогодні виповнюється 2 роки з дня прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №365, яка є унікальною за своєю суттю та змістом.

Цією постановою встановлено норми, що суперечать Закону, питання її неконституційності знаходиться на розгляді в Конституційному Суді України, а  в судах розглядаються чотири позови про визнання її положень незаконними та нечинними.

Але одним із найвагоміших «досягнень» постанови є її вплив на життя сотень тисяч людей.

Прямими наслідками застосування постанови впродовж двох років є позбавлення майже 300 тисяч пенсіонерів єдиного джерела доходу, а опосередкованими – відчай, зневіра, потрапляння в пастку шахраїв, відсутність можливості нормального харчування та лікування, передчасний відхід у вічність.

Отже, цього дня 2 роки тому Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №365.

За цей час до БФ «Право на захист» звернулися тисячі пенсіонерів. Комусь вдалося вирішити питання відновлення пенсій самостійно, інші – довірилися нашим спеціалістам та ініціювали захист своїх прав у суді.

  БФ «Право на захист» за 2 роки забезпечив ведення 528 судових справ, з яких в судах першої інстанції  345 завершено успішно, 15 – неуспішно. Додатково, у 21 справі виплата коштів була відновлена не дочекавшись судового рішення.

  149 справ було розглянуто по суті судами апеляційної інстанції, з яких 139 на користь пенсіонерів, 10 – на користь управлінь ПФУ.

До Верховного Суду надійшло 66 касаційних скарг.

У 9 справах Верховний Суд виніс рішення на користь пенсіонерів.

У розгляді двох справ було відмовлено і відповідні скарги було направлено до Європейського суду з прав людини.

Наразі в судах знаходяться на розгляді 182 справи: 147 – в судах першої інстанції, 15 – апеляційної, 20 – касаційної.

До речі, процес розгляду у понад 100 справах призупинено до винесення Верховним Судом остаточного рішення по зразковій справі № 80540218. Розгляд зразкової справи, інтереси позивача в якій представляють адвокати БФ «Право на захист», відбувся 3 травня поточного року. Кілька днів тому управлінням ПФУ було подано апеляційну скаргу, відповідно, справа буде розглядатися Великою Палатою Верховного Суду.

А, отже, позивачам в аналогічних справах залишається лише одне – чекати. Але чи довго може чекати літня людина, яка не має засобів до існування?

Поки пенсіонери в з надією очікують набрання законної сили рішенням, Міністерство соціальної політики нанесло удару в спину, затвердивши не менш незаконні й дискримінаційні норми та прийнявши постанову №335. Відповідно до неї неотримані пенсії, які зобов’язаний буде виплатити ПФУ після ухвалення відповідних рішень суду, виплачуватися не будуть, оскільки в нормі прописано, що виплати будуть здійснюватися за спеціальним порядком якого не просто ще не існує, але й не відомо, коли він буде створений і затверджений.

Тому знову ж юристи БФ «Право на захист» очікують нових позовів і, звичайно, нових перемог у судах. А сьогодні, у день річниці постанови №365, ми від усього серця бажаємо, щоб ця річниця була її останньою.

Тож з річницею!

Успішні завершення справ у судах – про них БФ «Право на захист» неодноразово розповідав у чисельних статтях, інтерв’ю, заходах для ЗМІ, зустрічах із переселенцями. Але все частіше ми почали отримувати коментарі про те, що рішення судів не виконуються та залишаються виключно «на папері».

Чи дійсно це так, насправді, не має однозначної відповіді, адже питання виконання судового рішення часто залежить від самої суті справи.

Наразі найбільший інтерес викликає виконання судових рішень у справах про відновлення пенсійних виплат. У цьому випадку необхідно зазначити, що в абсолютній кількості  випадків рішення суду виконується. Водночас, головне питання полягає в тому, як швидко це відбувається.

Володимир Орєхов, юрист Бахмутського офісу БФ «Право на захист» розповідає про алгоритм дій після винесення судом рішення в такій справі.

Після успішного вирішення справи в суді виникає необхідність довести справу до логічного кінця, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового захисту.

Відповідно до КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим до виконання. Але досить часто рішення суду, яке набрало законної сили, щодо зобов’язання Пенсійного Фонду України (ПФУ) відновити виплату пенсії позивачу з урахуванням заборгованості, що утворилась, органами ПФУ виконується не досить швидко або не виконується певний час.

Які причини невиконання рішення суду?

1. Значне навантаження на управління ПФУ.
2. Технічні проблеми: проблеми із програмним забезпеченням (можливо, це тимчасова проблема).
3. Безвідповідальність: працівники управління ПФУ, у тому числі керівник, який безпосередньо відповідальний за роботу управління, переконані у відсутності будь-яких загроз у разі не виконання одного чи кількох рішень суду, оскільки, як правило, кожного місяця суд передає до управління ПФУ для виконання значну кількість рішень.

Отже, рішення суду на вашу користь – це лише перша сходинка на шляху до реального отримання виплат.

Як саме працює управління ПФУ?

Кожного поточного місяця (переважно в першій половині) управління планує виплату пенсії, у тому числі й стягнутої за рішенням суду (без поділу на відновлення виплати, або стягнення суми). Якщо рішення суду надійшло після надання таких планів до виплати, виплата буде призначена на наступний місяць. Як приклад: рішення суду – у січні, надійшло без участі позивача до управління ПФУ в лютому, після 20 числа, отже, ймовірно, буде виконано лише у квітні.

На жаль, на практиці трапляються випадки й більш тривалого не виконання рішення суду.

У середньому строк від дати подачі позову до виконання рішення складає 5-6 місяців, а від дати винесення остаточного рішення до виконання – 1,5-2 місяці.

Якщо ж рішення суду не виконується понад 2-3 місяці, то необхідно вживати заходів щодо його виконання. Для цього необхідно знати наступне.

У випадках, коли рішення суду не виконується, законодавством передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення.

Що робити, аби рішення суду було виконано якнайшвидше?

1. Після отримання інформації про набрання законної сили рішенням суду отримайте в суді 2 виконавчих листа (на суму заборгованості та на судовий збір). Інколи суди забувають вказати в рішенні інформацію про судовий збір. У такому випадку слід звернутися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. Якщо ви не були присутні під час судового засідання та не маєте повного тексту судового рішення, також отримайте його разом із виконавчим листом, подавши про це відповідну заяву до суду.

2. Маючи на руках виконавчий лист щодо зобов’язання ПФУ відновити виплату пенсії, необхідно підготувати такі заяви:

• Заява до Державної виконавчої служби про примусове виконання рішення.
• Заява до поліції про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 383 КК України.
• Заява до управління ПФУ з вимогою виконати рішення суду у найкоротший термін (до якої необхідно додати копію виконавчого листа, копію рішення суду, заяви до поліції та Державної Виконавчої Служби).

3. Тепер у вас на руках є документи, які змусять керівника управління ПФУ усвідомити серйозність ваших намірів, повідомити вам про строки виконання рішення та взяти під особистий контроль вашу справу.

4. Якщо ж керівник чи співробітники управління ПФУ й надалі не вживають жодних заходів щодо виконання рішення суду, слід направити складені заяви відповідним адресатам. При цьому від Державної Виконавчої Служби слід отримати постанову про відкриття виконавчого провадження, а від поліції – витяг із ЄРДР.

5. Якщо ви отримали виконавчий лист про стягнення судового збору, отримати назад свої кошти можете без участі ПФУ. Необхідно лише подати відповідну заяву до Державної казначейської служби України.

По безоплатну юридичну допомогу звертайтеся до офісів БФ «Право на захист» або на гарячу лінію за телефонами:

+38 (099) 507 50 90
+38 (094) 905 67 64
+38 (098) 597 64 72
+38 (063) 496 80 88

Мальовничий Станично-Луганський район багатий на садові товариства. Тут їх називають дачами. На своїх ділянках люди вирощують овочі, фрукти, ягоди… Свого часу будинки обладнували для проживання влітку. З початком військового конфлікту багато родин перемістилися до цих будиночків з неконтрольованої Урядом України території. Відразу довелося вирішувати питання з опаленням. Сьогодні, здебільшого, це будинки, де люди мають можливість проживати цілий рік.

Отримати довідку ВПО в таких будинках – не проблема. Підстав для відмови нема. Проте отримувати адресну допомогу люди можуть лише пройшовши суди. УСЗН для призначення такої допомоги вимагають технічну документацію на будинки, якої в людей, найчастіше, з різних причин просто нема.  Така вимога УСЗН не правомірна, адже вона не передбачена постановою КМУ №505. Також судова практика показує, що дії посадовців не правомірні.

У таких поселеннях мешкають переважно пенсіонери, які не мають можливості самостійно вирішувати свої проблеми. Та й пенсії на все не вистачає.

Так, 68-річна пані Марія проживає зі своєю 89-річною матір`ю. Мати жінки – інвалід, прикута до ліжка. Марія Іванівна кожні 6 місяців мусить подавати позов до суду, аби мати адресну допомогу, гарантовану державою. Наразі для жінки вже є третє позитивне рішення.

На сьогодні юристи БФ «Право на захист» мають 8 судових рішень, що винесені на користь переселенців. На розгляді знаходяться ще 6.

Проте УСЗН Станично-Луганського району продовжує практику відмов у наданні адресної допомоги ВПО, що мешкають у садових товариствах.

Партнери БФ «Право на захист» із ГМ «Проліска», починаючи роботу  на Луганщині, також звернули увагу на цю проблему.

«Сьогодні ми провели чергову зустріч із мешканцями садового товариства з обнадійливою назвою «Мрія», – розповідає Ігор Пашнєв, юрист Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист». – Ми  ще раз пояснили переселенцям, що необхідно зробити для отримання адресної допомоги. Розповіли, чим саме можуть допомогти юристи БФ «Право на захист».

Щиро сподіваємося, що мрії тепер у «Мрії» почнуть здійснюватися. Хоча б про державну підтримку… Нехай і через суд.

[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6260,6283,6284″]

БФ «Право на захист» розпочинає співпрацю з  київськими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги для покращення надання правової допомоги ВПО.

Представники Київського офісу БФ «Право на захист» адвокат Герман Петров та юрист Дар’я Заярна провели робочу зустріч із директорами київських місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Під час зустрічі було обговорено основні проблеми правового захисту внутрішньо переміщених та постраждалих від конфлікту осіб, які мешкають у Києві, та можливості їхнього вирішення.

«Сьогодні відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» кожній внутрішньо переміщеній особі гарантується право на безоплатну вторинну правову допомогу від держави, – зазначила Дар’я Заярна. – Таку допомогу переселенець може отримати у найближчому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем фактичного проживання, що підтверджується довідкою про взяття на облік ВПО. Однак вирішення питань правового захисту переселенців та осіб, які постраждали від конфлікту, має свою специфіку та потребує спеціальних знань та досвіду».

З огляду на успішну практику ведення досудових та судових справ спеціалістами БФ «Право на захист» в контексті внутрішнього переміщення, учасниками зустрічі було досягнуто згоди щодо подальшої співпраці та підписано відповідний меморандум, який передбачає проведення спільних правових сесій для ВПО, організацію семінарів та тренінгів для адвокатів системи безоплатної правової допомоги, які представляють інтереси ВПО у судах Києва, зокрема, у справах про поновлення соціальних виплат та пенсії.

Нагадаємо, по безоплатну юридичну допомогу у Києві звертайтеся за адресою:

м. Київ,
вул. Щекавицька, 30/39, оф. 319

+38 (099) 507 50 90
+38 (094) 905 6764
+38 (098) 597 64 72
+38 (063) 496 80 88

пн – пт з 9:00 до 18:00

Фото Київський міський центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги [boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6256,6270″]

Нещодавно постановою КМУ № 335 від 25 квітня 2018 р. були затверджені зміни до постанови КМУ від 8 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Згідно з новими нормами пенсії, що не були отримані, будуть виплачуватися відповідно до порядку, який невідомо коли визначить КМУ.  Наразі строків розробки порядку не визначено. Цитуємо: «Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України».

16 травня 2018 року під час проведення БФ «Право на захист» круглого столу, який стосувався питання поновлення пенсій ВПО, було з’ясовано, що проект даної постанови не надходив до Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. До того ж представник Управління організації соціального захисту постраждалих унаслідок надзвичайних ситуацій Міністерства соціальної політики України повідомив, що дану постанову розробляло не їхнє управління й проект вони також не бачили. Такі заяви обох міністерств викликали занепокоєння, оскільки постанова стосується виключно внутрішньо переміщених осіб, отже, мала обов’язково погоджуватись із профільним міністерством. Тож викликає подив незнання профільного управління про те, які саме постанови готує міністерство, частиною якого вони є.

Бажаючи з’ясувати, хто ж усе ж таки є ініціатором даної постанови та з ким вона погоджувалась, експерти БФ «Право на захист» надіслали запит на публічну інформацію до Кабінету Міністрів України з проханням надати додатки, які в обов’язковому порядку надсилаються до КМУ разом з проектом постанови.

Лише отримавши ці документи, ми змогли оцінити весь об’єм порушень і невідповідностей із якими було прийнято дану постанову.

Перше, з чого почнемо, це Пояснювальна записка до проекту зазначеної постанови.

Нагадаємо що нормами постанов КМУ № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» пенсія прирівняна до соціальних виплат. Але найчастіше заборгованість виникає саме щодо виплати пенсій, а порядок виплати пенсії чітко регулюється статтею 46 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон).

На жаль, про даний Закон Мінсоцполітики забуває згадати й далі в пункті 3 «Правові аспекти»,  де зазначає, що у сфері правового регулювання зазначеного питання діють Закон України від 20 жовтня 2014 року «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та постанова КМУ від 8 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Разом з тим, не врахування норм Закону, який регулює пенсії, вже давно входить у звичку  Мінсоцполітики та ПФУ, про що останнім Верховний Суд нещодавно вказав у своєму рішенні по зразковій справі.

Не менше нас здивувало Міністерство юстиції України. У своєму висновку за результатами правової експертизи воно зазначило, що даний проект відповідає актам законодавства, що мають вищу юридичну силу. Але чомусь у пункті відповідності проекту вимогам нормопроектувальної техніки зазначено:

Однак цей пункт не завадив Мінюсту зробити узагальнений висновок, що проект постанови погоджено із зауваженнями щодо невідповідності проекту акту вимогам нормопроектувальної техніки. І саме цей факт є дуже дивним, оскільки верховенство права ніхто не скасовував і підзаконні нормативні акти не можуть змінювати чи підміняти ті норми, які вже встановлені Законом України.

Також велике здивування викликають дати під цими документами. Так, висновок Мінюсту датований 25 квітня 2018 року, а всі супровідні документи від Мінсоцполітики датовані 05 травня 2018 року.  Нагадаємо, що дана постанова була прийнята на засіданні КМУ 25 квітня 2018 року. Така неузгодженість у датах може означати, що проект постанови був поданий із порушенням параграфу 50 Регламенту КМУ, а саме:  до проекту акта Кабінету Міністрів обов’язково додаються пояснювальна записка,  довідка про погодження проекту акта, протокол узгодження позицій, висновок Мін’юсту, порівняльна таблиця та інше .

Із усього цього вбачається, що Мінсоцполітики дозволяє собі нехтувати положеннями регламенту, ігноруючи профільні міністерства.

Вам цікаво, навіщо їм це? Відповідь – щоби зекономити бюджет у частині виплати пенсії, оскільки ні для кого не секрет, що там є значний дефіцит коштів. Тож як це легше зробити? Звичайно, за рахунок пенсіонерів ВПО! Оскільки саме їх значно простіше назвати пенсіонерами-туристами, сепаратистами і т.ін.

Для цього треба просто забути про верховенство права і створювати все більше й більше перепон на їхньому шляху, нехтувати думками інших міністерств, щоб одноосібно приймати такі потрібні рішення.

З цим ми і вітаємо Міністерство соціальної політики України, хоча краще називати просто Міністерство політики України, бо соціального там дуже мало.[boc_img_gallery image_ids=”6275,6276,6277″]

Вопрос:

Я и моя жена – переселенцы, находимся в г. Киев и не относимся к льготным категориям лиц. Так как мы молодые и здоровые люди, нам отказывают во временном жилье, куда бы мы не обратились. Подскажите, пожалуйста, куда нам обращаться за временным жильем?

Ответ:

Порядок получения временного жилья предполагает право воспользоваться возможностью (правом) получить такое жилье в случае, если:

1.Такое жилье для вас является единственным местом проживания.

2. Ваш совокупный доход является недостаточным для приобретения или найма другого жилого помещения. Очень важно следующее: если вам принадлежит непригодное для проживания жилье на подконтрольной правительству Украины территории, необходимо предоставить справку о признании жилого дома (жилого помещения) таким, которое не соответствует санитарным и техническим требованиям (справка выдается местным органом исполнительной власти или исполнительным органом местного самоуправления по месту нахождения такого жилья). Для определения дохода, что является недостаточным для найма жилого помещения, используются следующие показатели:

– среднемесячный совокупный доход семьи за предыдущие 6 месяцев должен быть меньше прожиточного минимума на семью в расчете на месяц. Определяется в соответствии с Методикой исчисления совокупного дохода семьи для всех видов социальной помощи. Важно: адресная помощь ВПЛ на покрытие расходов на проживание НЕ учитывается в совокупном доходе семьи. Прожиточный минимум установлен ст. 7 Закона Украины «О государственном бюджете» и, например, для трудоспособных лиц с января по июль 2018 года сумма на одного человека составляет 1762 грн;

– среднемесячный совокупный доход семьи за предыдущие 6 месяцев должен быть меньше величины регионального показателя опосредованной стоимости найма жилья. В этом пункте возникает больше всего вопросов, т.к .показатель устанавливается исполнительными органами сельских, поселковых, городских советов, Киевской горгосадминистрацией один раз на начало текущего года на основании данных мониторинга, проводимого территориальными органами государственной статистики.

Перечень документов, необходимых для подачи: заявление с подписями всех совершеннолетних членов семьи; копии документов, удостоверяющих личность; копию справки о постановке на учет ВПЛ, выданной структурным подразделением по вопросам социальной защиты населения (Важно: подать документы на получение временного жилья возможно только в том населенном пункте, где оформлена справка ВПЛ); копии документов, подтверждающих семейные связи (свидетельство о браке, свидетельство о рождении и т.д.); копии документов, подтверждающих наличие оснований начисления баллов для предоставления жилых помещений для временного проживания, льгот и/или имущественных прав; сведения о доходе заявителя и всех членов семьи за последние 6 месяцев.

Документы, необходимые для подачи:

– заявление с подписями всех совершеннолетних членов семьи;

– копии документов, удостоверяющих личность;

– копию справки о постановке на учет ВПЛ, выданной структурным подразделением по вопросам социальной защиты населения (Важно: подать документы на получение временного жилья возможно только в том населенном пункте, где оформлена справка ВПЛ);

– копии документов, подтверждающих семейные связи (свидетельство о браке, свидетельство о рождении и т.д.);

– копии документов, подтверждающих наличие оснований начисления баллов для предоставления жилых помещений для временного проживания, льгот и/или имущественных прав; – сведения о доходе заявителя и всех членов семьи за последние 6 месяцев.

Куда обращаться:

– в исполнительные органы сельских, поселковых, городских советов, Киевскую горгосадминистрацию;

– в Центры предоставления административных услуг (ЦПАУ), если таковые имеются в населенном пункте.

 

За безоплатной юридической консультацией обращайтесь в офисы  БФ «Право на защиту» или по телефонам:

+38 (099) 507 50 90
+38 (094) 905 6764
+38 (098) 597 64 72
+38 (063) 496 80 88

пн – пт с 9:00 до 18:00

З 1 червня  всі КПВВ переходять на літній режим роботи.

Так, контрольно-пропускні операції для осіб та транспортних засобів будуть здійснюватися щодня з 06:00 до 20:00.

Таким чином, час роботи КПВВ збільшується на 2,5 години.

БФ «Право на захист» просить всіх, хто планує  поїздки та перетин лінії розмежування через КПВВ, врахувати інформацію щодо змін у режимі роботи КПВВ.

Сьогодні, 30 травня, орієнтовно о 15 годині на КПВВ «Станиця Луганська» помер чоловік.

За інформацією, отриманою моніторами БФ «Право на захист», чоловік 1947 року народження, мешкав у смт. Донецький.

Після проходження КПВВ, чоловікові зле. Смерть настала миттєво.

Причина смерті не відома.

На КПВВ працює поліція, родичам чоловіка вже повідомили.

БФ «Право на захист» висловлює співчуття рідним та близьким померлого.