БФ «Право на захист» надає безоплатну правову допомогу шукачам притулку, біженцям, особам без громадянства та документів, внутрішньо переміщеним особам та постраждалим внаслідок конфлікту.
Категорія: Новини
17.07.23
Монітори БФ “Право на захист” без перебільшення, універсальні спеціалісти. Вони не лише найчастіше першими знайомляться з вами, коли ви потребуєте допомоги фонду, а й самі сприяють вирішенню багатьох проблем. Що цікавого трапилось протягом червня – читайте далі.
Зустрічаємо евакуаційні потяги.
Після підриву дамби Каховської ГЕС команда моніторів Хмельницького офісу розпочала щотижневі зустрічі евакуаційних потягів о 6-й ранку. Колеги зустрічали людей з Херсонщини, надавали їм консультації захисту, перенаправляли на інші підрозділи або до партнерів та здійснювали супровід у разі потреби до різних установ. До теперішнього часу наші монітори допомогли більше ніж 180 бенефіціарам.
Реагуємо на виклики сьогодення.
У червні через руйнування Каховської ГЕС було припинено водопостачання в деяких населених пунктах Дніпропетровської області. Моніторка Дніпровського офісу звернулася до ГО “Нуль відходів”, які погодилися безкоштовно надати пластикові ємності для води Покровській, Томаківській, Грушівській громадам, а також модульному містечку в Нікополі, гуртожитку у Вільногірську та геріатричному центру Новопільської громади.
Застосовуємо комплексний підхід.
Моніторингова команда Львівського офісу організувала комплексне надання послуг у Новороздільській громаді: оформлення матеріальної допомоги, юридичні консультації, супровід до органів державної влади. Моніторка Фонду також організувала роботу в громаді організації, що спеціалізується на медичних послугах: кардіологи та терапевти працювали в гуманітарному штабі та роздавали медикаменти. Також наші колеги домовились про передачу інвалідного візка з Роздільського дитячого будинку-інтернату для дитини з інвалідністю.
Допомагаємо зробити кроки до середньострокових житлових рішень.
До моніторів Чернівецького офісу звернувся власник приватної будівлі, де проживають близько 50 переселенців. Оскільки будівля є виробничою, то проживання людей там заборонено і було тимчасовим. Тож люди мали шукати для себе новий прихисток. Але оренда житла в Чернівцях дуже дорога. Монітори організували візит юриста в цей прихисток та провели разом групову інформаційну сесію, надали переселенцям інструкції з заповнення та бланки заяв на тимчасове житло. У людей з’явився шанс переселитися в модульне містечко та в майбутньому отримати також тимчасове житло.
Розуміємо важливість інструментів демократії.
Монітори Фонду продовжують активно сприяти створенню рад ВПО по всій країні та долучаються до складу таких рад. Так, моніторки в Івано-Франківську взяли активну участь у Форумі ВПО, презентували свій досвід участі в координаційних радах та їх успішну роботу в інших регіонах, і вже подали кандидатуру моніторки представляти наш Фонд у складі Ради ВПО Івано-Франківська. Також нещодавно відбулося перше засідання новоутвореної Консультаційної ради ВПО у Вільногірську. Її створенню сприяла моніторка Дніпропетровського офісу, яка увійшла до складу Ради. А у Вінницькій області наша колега допомогла з розробкою Положення про раду ВПО. Там процес створення Ради ще триває.
Сприяємо доступу до медичних послуг.
Монітори Київського офісу виявили, що в одному з сіл не приймає сімейний лікар. Він приїздить лише до сусіднього села 2 рази на тиждень. Спілкуючись з місцевою фельдшеркою, ми рекомендували підготувати та допомогли скласти колективне звернення від жителів села до головного лікаря Центру надання первинної медико-санітарної допомоги щодо розгляду можливості організації прийому сімейного лікаря.
12.07.23
Ділимося з вами надзвичайною новиною! Вперше у Львові ми провели масштабний юридичний форум «Правові виклики захисту прав ВПО в умовах війни в Україні». Майже 100 учасників зі всієї України – юристи, адвокати, правозахисники, представники міжнародних організацій та громадськість – зібралися задля обговорення шляхів допомоги вимушеним переселенцям в Україні.
Програмна директорка БФ «Право на захист» Надія Ковальчук на відкритті форуму звернула увагу, що Фонд працює на ниві захисту прав людей вже 10 років та надає юридичну допомогу ВПО, біженцям та шукачам захисту, особам без громадянства та всім, хто постраждав від війни.
«Юридичний форум – це можливість для нас стати місцем обміну думками, партнерств. Ми віримо в те, що одна організація може щось вирішити, але разом можна дійсно зсунути з місця певні проблеми», – додала Надія Ковальчук.
Протягом двох днів форуму представники міжнародних партнерів та всеукраїнських громадських організацій, державних структур, що опікуються захистом прав людей, на панельних дискусіях обговорили виклики, з якими стикаються гуманітарні організації в контексті надання допомоги постраждалому населенню з 2014 року, а також питання зміни до порядку здійснення виплат для внутрішньо переміщених осіб.
Віталій Чорненький, координатор програми надання правової допомоги ВПО БФ «Право на захист» наголосив, що форум – це комунікаційна платформа, де є можливість обговорити виклики, які наразі постають перед правозахисними організаціями.
«Старші юристи регіональних офісів БФ “Право на захист” зробили огляд критичних точок тих чи інших законодавчих норм. Це важливо, бо саме наші юристи є носіями цієї практики, а, інколи, вони й створюють цю практику. Наші юристи вже можуть прогнозувати, в яких сферах людям буде потрібна правова допомога найближчим часом», – зазначив Віталій Чорненький.
Під час виступів старші юристи БФ «Право на захист» на прикладі реальних справ поділилися своїми напрацюваннями в питаннях, що найбільше хвилюють українців, а саме:
🔹 отримання компенсації за пошкоджене/зруйноване майно;
🔹 пенсійне забезпечення ВПО;
🔹 забезпечення прав дітей під час воєнного стану в Україні;
🔹 отримання компенсації за втрачене здоров’я, смерть цивільних внаслідок бойових дій.
Юридичний форум пройшов в рамках проєкту «Захист життів за допомогою інтегрованої багатосекторальної підтримки» від БФ «Право на захист» як партнера Консорціуму Захисту (Ukraine Protection Consortium), координованого Save the Children. Програма здійснюється за фінансової підтримки Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA).
«Потужним партнером в організації та проведенні Форуму став Консорціум захисту України, з яким наш Фонд працює вже рік. Радію з того, що з нами тут разом інші партнери в Консорціумі, з якими ми постійно обмінюємося досвідом, адже Консорціум – це колаборація потужностей та можливостей задля допомоги вразливим категоріям населення», – зазначила менеджерка проєкту Консорціуму Захисту України від БФ «Право на захист» Катерина Задоєнко.
Ми дякуємо всім партнерам, хто зміг долучитися до обговорень. Тішимося, що в сучасних умовах маємо можливість обміну досвідом, адже лише так ми можемо ще якісніше допомагати всім, хто постраждав від війни в Україні!
12.07.23
Національний круглий стіл «Порцелянове дитинство: шляхи до щастя маленьких українців» провели наші колеги з напряму адвокації у Києві. Цей захід став продовженням обговорень, що БФ «Право на захист» ініціював у Львівській, Чернівецькій, Вінницькій та Дніпропетровській областях з початку року.
Круглий стіл об’єднав представників наукової спільноти, судівського, адвокатського, депутатського корпусів, представників громадських національних та міжнародних організацій, а також посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування.
Президент БФ «Право на захист» Олександр Галкін відзначив, що тема дітей була і залишається найчутливішою, і наразі команда БФ «Право на захист» продовжує свій шлях задля допомоги тим, хто її потребує. Проєктна менеджерка Консорціуму Захисту України БФ «Право на захист» Катерина Задоєнко наголосила на тому, що робота у сфері захисту прав дітей не обмежується лише адвокаційним компонентом, а охоплює комплексну роботу юристів, соціальних працівників та психологів:
«Географія нашої роботи потроху змінюється, ми будемо рухатися на Схід та на Південь. З вересня цього року ми допомагатимемо жінкам та дітям Харківської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей, та продовжуватимемо працювати у Дніпропетровській області. Ми будемо розвивати нову для себе активність – створення безпечних просторів для жінок та дітей. Ми маємо зробити все, аби українські діти залишалися в безпеці та мали можливості для розвитку».
Дискусія на заході будувалася за трьома основними напрямками: 1) перспективи розвитку національного законодавства у сфері захисту прав дітей; 2) розвиток сімейних форм виховання та догляду за дітьми; 3) «воєнні» виклики у сфері захисту прав дітей.
«Чинне законодавство у сфері захисту прав дітей не характеризується системністю, а іноді не позбавлено радянських підходів. Для побудови якісної дитиноцентричної законодавчої бази існує потреба в її системному, а не фрагментарному оновленні, шляхом прийняття окремого кодексу – Кодексу про права дитини», – зазначила правова аналітикиня БФ «Право на захист» Марина Ус.
Відома фахівчиня у сфері захисту прав дітей, Людмила Волинець, наголосила на тому, що оновленню законодавства має передувати розробка і закріплення єдиної державної політики у сфері захисту прав дітей.
Заступник голови комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Павло Сушко Народний депутат України наголосив на розбалансованості системи захисту дітей на національному рівні й необхідності найскорішого формування відповідного централізованого державного органу.
Модеруючи панельну дискусію, Ксенія Гедз, координаторка з питань адвокації БФ «Право на захист» звернула увагу на важливість запровадження адміністративної процедури реєстрації народження дітей, які відбулися на тимчасово окупованих територіях України, з метою забезпечення рівного доступу до реєстрації та документів усіх дітей, народжених в Україні.
Юристка Регіонального центру з прав людини Катерина Рашевська звернула увагу на імплементацію міжнародних стандартів щодо репатріації, реабілітації та реінтеграції дітей, жертв збройного конфлікту, у національне законодавство та практику правозастосування та зазначила, що діти – це основа національної безпеки.
За результатами заходу учасниками будуть напрацьовані висновки-рекомендації щодо шляхів подолання проблем у сфері захисту прав дітей та удосконалення відповідного законодавства. Ми дякуємо всім учасникам круглого столу, які змогли долучитись до заходу. Лише спільними зусиллями ми зможемо захистити права дітей України!
Захід пройшов в рамках проєкту «Захист життів за допомогою інтегрованої багатосекторальної підтримки» від БФ «Право на захист» як партнера Консорціуму Захисту (Ukraine Protection Consortium), координованого Save the Children. Програма здійснюється за фінансової підтримки Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA).
10.07.23
⚠️ Увага! Реєстрацію на грошову допомогу від Консорціуму захисту України у співпраці з БФ “Право на захист” ЗАВЕРШЕНО.
Грошова допомога надається в рамках проєкту “Захист життів за допомогою інтегрованої багатосекторальної підтримки” від БФ “Право на захист” як партнера Консорціуму Захисту України (Ukraine Protection Consortium), координованого Save the Children. Програма здійснюється за фінансової підтримки Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA)
Загальна сума допомоги становить 6660 грн на кожного члена родини.
Програма діє у Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях.
У разі виникнення запитань щодо грошової допомоги, ви можете звернутись на гарячу лінію з питань грошових програм БФ “Право на захист”: 0 800 750 104 (пн -пт 09:00-18:00).
Хто може отримати допомогу?
❗️ Увага! Подати заявку на грошову допомогу можуть люди, які:
ще не отримували грошову допомогу від Консорціуму захисту України;
**не отримували грошову допомогу від інших міжнародних організацій, або отримали виплати понад 3 місяці тому
**Це особи, які:
реєструвались на отримання грошової допомоги від будь-якої організації ДО 01.02.2023
реєструвались на грошову допомогу від УВКБ ООН до 31.10.2022 року (включно), а також у СІЧНІ 2023
✅ Ви можете звернутися до нас, якщо ви / ваша родина належить до наступних категорій:
1. Домогосподарства з ВПО (з 24.02.2022), які не мають безпечного житла (власного, орендованого чи наданого / розділеного з родичами) та відповідають хоча б одному з критеріїв вразливості.
2.1. Домогосподарства Запорізької та Херсонської областей, які не мають безпечного житла (власного, орендованого чи наданого / розділеного з родичами) і чиє житло було зруйновано чи пошкоджено обстрілами.
2.2. Домогосподарства Запорізької та Херсонської областей, які постраждали через війну, не мають безпечного житла (власного, орендованого чи наданого / розділеного з родичами), мають дохід на члена родини менший за 5400 грн на місяць та відповідають хоча б одному з критеріїв вразливості.
3.1. Домогосподарства Херсонської та Миколаївської областей, що постраждалі внаслідок підриву Каховської ГЕС.
3.2. Домогосподарства ВПО, переміщені після 6 червня 2023 року з громад Херсонської та Миколаївської областей, які зазнали підтоплення та руйнувань внаслідок підриву Каховської ГЕС.
✅ Критерії вразливості (!для вищезазначених пунктів1 та 2.2!):
🔹 домогосподарство, що самостійно ведеться жінкою;
🔹 домогосподарство, що ведеться особою похилого віку (60+) з одним чи кількома утриманцями / утриманками*;
🔹 домогосподарство, що складається з одинокої особи з інвалідністю або хронічним захворюванням;
🔹 домогосподарство з одним / однією утриманцем/-кою* та з особою / особами похилого віку (60+);
🔹 домогосподарство з нерідною дитиною / нерідними дітьми;
🔹 домогосподарства з двома та більше утриманцями/-ками*;
🔹 домогосподарство з дитиною, що має інвалідність чи хронічну хворобу;
🔹 домогосподарство з вагітною жінкою чи дитиною / дітьми віком до двох років;
🔹 домогосподарство, житло якого було зруйновано / пошкоджено.
*Утриманець / утриманка — особа, яка економічно залежить від інших членів сім’ї. Це може бути:
член родини з інвалідністю — має тривалі фізичні, психічні, інтелектуальні або сенсорні порушення, які у взаємодії з різними бар’єрами можуть перешкоджати його повній та ефективній участі в суспільному житті нарівні з іншими;
член родини із тимчасовою або постійною втратою працездатності / пораненням;
член родини, який має хронічну хворобу — фізичний / психічний стан, що потребує постійного медичного догляду, прийому ліків та/або обмежує повсякденну діяльність;
дитина — особа до 18 років.
Як подати заявку на допомогу?
Ті, хто підпадають під умови та критерії програми грошової допомоги можуть подати заявку в одному із наших пунктів реєстрації або у пункті, організованому мобільною групою БФ “Право на захист”.
Увага❗️ При реєстрації повинні бути присутні особисто всі члени родини. Для сімей, членами яких є маломобільні люди, які не можуть прибути до пункту реєстрації, допускається реєстрація за оригіналами документів (за умови надання медичної довідки, що підтверджує їхній стан здоров’я та фізичну неможливість прибути до офісу).
Адреси пунктів збору даних
◾️ Дніпропетровська область:
📍 м. Кривий Ріг, Вул. Хабаровська, 1 (біля басейну)
⏰ Графік роботи: 9:00 – 17:00
❗️ Інформація про запис в чергу, а також виїзди мобільних груп публікуються в телеграм-каналі: https://t.me/UPC_SVhelp_Dnipro
◾️ Запорізька область:
❗️ УВАГА! Реєстрація здійснюється ВИКЛЮЧНО за попереднім записом через гугл-форму ❗️ , яка опублікована в телеграм-каналі 👇🏻
Реєстрація здійснюється мобільними групами. У зв’язку з безпековою ситуацією про приїзд повідомляється безпосередньо в громадах: https://t.me/UPC_SVhelp_Mykolaivs
◾️ Херсонська область:
Реєстрація здійснюється мобільними групами. У зв’язку з безпековою ситуацією про приїзд повідомляється безпосередньо в громадах: https://t.me/UPC_SVhelp_Khersonska
Перелік документів, що необхідні для реєстрації
✔️ Паспорт громадянина/-ки Україна у форматі книжки або ID-картки, а у разі відсутності — паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
✔️ Реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) усіх членів домогосподарства (включно з малолітніми дітьми);
✔️ Документи, що посвідчують відповідність критеріям реєстрації та вразливості (свідоцтво про народження дитини / дітей, документ, що посвідчує законну опіку над дитиною, посвідчення / медична довідка у разі інвалідності, документи, що підтверджують пошкодження майна та його власність тощо).
✔️ Заповнена декларація про склад домогосподарства, підписана всіма членами домогосподарства (заповнюється в пункті збору даних);
✔️ Підписана заява про надання багатоцільової грошової допомоги (заповнюється в пункті збору даних).
📸 Під час реєстрації документи можуть бути фотокопійовані з метою підтвердження відповідності домогосподарства та осіб критеріям реєстрації.
⚠️ Уся надана інформація є конфіденційною і буде занесена в базу даних БФ “Право на Захист”. Надаючи свої персональні дані, ви надаєте згоду на їх обробку та передачу даних постачальнику фінансових послуг з метою отримання грошової допомоги.
Спосіб виплати грошової допомоги
Грошова допомога перераховуватиметься одним платежем, відразу за 3 місяці в розрахунку 6660 грн на кожного члена домогосподарства.
УВАГА! Кошти надійдуть кожному представнику домогосподарства окремо на його банківський рахунок! Кошти для неповнолітніх та неповносправних / недієздатних осіб отримують їхні офіційні представники (батьки, опікуни, піклувальники тощо) за наявності відповідних документів.
Орієнтовний час надходження виплат – до 6 тижнів з моменту подання заявки у пункті реєстрації.
07.07.23
Європейська мережа безгромадянства, Європейська рада у справах біженців та вигнанців, Єврейська гуманітарна організація HIAS підтримали заклик Благодійного Фонду “Право на захист” до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційного подання по Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту державного кордону України”.
Раніше ми вже повідомляли, що Закон №7475 “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту державного кордону України” значно негативно позначається на дотриманні прав шукачів захисту та осіб без громадянства В Україні. Відповідні положення цього Закону дозволяють органам охорони державного кордону та Службі безпеки України приймати рішення про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства без відповідного рішення суду. Вони також значно розширюють коло осіб, які можуть бути затримані, і дозволяють тримати під вартою незалежно від рішення суду. Крім цього, Закон суттєво обмежує право на звернення за міжнародних захистом на кордоні.
Європейська мережа безгромадянства (European network of statelessness – ENS) як альянс громадянського суспільства неурядових організацій, юристів, науковців та інших незалежних експертів, які займаються вирішенням проблеми безгромадянства в Європі, у відкритому листі висловило занепокоєння щодо прийнятого 23 лютого 2023 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони державного кордону України». Зазначений лист опублікований на сайті організації за посиланням.
У зв’язку із вищевикладеним БФ “Право на захист” за підтримки Громадської організації “Десяте квітня”, МФОЗНС “Регіон Карпат”, БФ «Рокада» звернулись до Уповноваженого
Верховної Ради України з прав людини із проханням звернутись до Конституційного суду України щодо вирішення питання про відповідність Конституції України вищезазначених положень Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту державного кордону України”.
Таким чином, з метою посилення висловленої позиції БФ “Право на захист” та правозахисних організацій у відповідному листі зазначається:
“ENS виступає проти свавільних рішень про депортацію та затримання, беручи до уваги безгромадянство та ризик безгромадянства, а також необхідність розумної перспективи видворення. Ми підтримуємо наших партнерів БФ «Право на захист», ГО «Десяте квітня» та Міжнародну фундацію охорони здоров’я та охорони навколишнього середовища «Регіон Карпат» (NEEKA) у відстоюванні вищезгаданих змін та закликах до Уповноваженого України з прав людини подати конституційне подання про оскарження цього закону до Конституційного Суду України.”
Правовий висновок щодо внесення змін до законодавства України про охорону державного кордону України дала і Європейська рада у справах біженців та вигнанців (ECRE) – це спілка 118 організацій громадянського суспільства з 40 європейських країн, включаючи Україну. Спілку було засновано в 1974 році з метою захисту та просування прав біженців, шукачів захисту та інших вимушено переміщених осіб у Європі.
Висновок підтримала і Європейська правова мережа з питань притулку (ELENA) – це форум практикуючих юристів, які прагнуть просувати найвищі стандарти прав людини у поводженні з біженцями, шукачами захисту та іншими особами, які потребують міжнародного захисту, у своїй щоденній індивідуальній консультаційній та адвокаційній роботі. Мережа ELENA поширюється на більшість європейських держав, в тому числі й Україну, і включає понад 500 юристів та юридичних консультантів, які відстоюють права переміщених осіб через судові процеси.
ECRE та ELENA зазначили, що законодавчі положення, передбачені Законом України № 2952-IX, які фактично позбавляють громадян третіх країн, які перетинають або намагаються перетнути кордон України, у праві на захист в ситуаціях, описаних у пункті 3 цього висновку, порушують основоположні права ЄС та acquis ЄС у сфері захисту відповідно до тлумачення Суду ЄС, судового органу, уповноваженого тлумачити законодавство ЄС в Європейському Союзі.
ECRE підсумувала, що враховуючи вищенаведені аргументи та необхідність роз’яснення новоприйнятих змін для уникнення невідповідності міжнародному праву та праву ЄС, а також українському праву, вони підтримують запит українських організацій громадянського суспільства та членів мережі ELENA щодо звернення до Конституційного Суду України з питанням про конституційність Закону 2952-IX».
Не залишилися осторонь і HIAS – це єврейська гуманітарна організація, що займається допомогою вимушеним переселенцям у всьому світі. HIAS працює у більш ніж 20 країнах, у тому числі в Україні, по всій Європі, Африці в Північній та Південній Америці.
У своєму листі вони зазначили, що у той час як міжнародне співтовариство надає щедру гуманітарну допомогу Україні, і багато країн відкрили свої кордони для українських біженців, HIAS сподіваємося, що Україна, у свою чергу, також продемонструє свою прихильність та відданість захисту вимушено переміщених осіб відповідно до міжнародного права. Навіть у виняткових обставинах надзвичайно важливо дотримуватися принципів міжнародного права, зокрема, принципу недопущення примусового повернення (non-refoulement), поважати право шукати захисту та надавати прихисток найбільш вразливим верствам населення.
HIAS підсумували, що підтримують БФ “Право на захист” у адвокації проти вищезгаданих поправок та заклику до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини подати конституційне подання, щоб оскаржити цей закон в Конституційному Суді. З листами підтримки вищезазначених організацій можна ознайомитися у додатках:
Крім цього, Постановою 546 передбачено, що обласні, Київська міська військова адміністрація зобов’язані вжити заходів для тимчасового переміщення (евакуації) дітей та осіб відповідно до Порядку, а також спільно з Національною соціальною сервісною службою, Міністерством охорони здоров’я, Міністерством освіти і науки, Міністерством оборони, Міністерством молоді та спорту, Міністерством культури та інформаційної політики визначити організації, заклади і установи, у яких можуть бути тимчасово розміщені діти.
Одночасно з цим, Постановою 546 передбачено, що під час воєнного стану в обов’язковому порядку здійснюється евакуація дітей та осіб, які цілодобово перебувають у закладах, розташованих на відстані менш як за 2 кілометри від підприємств критичної інфраструктури, та/або менш як за 100 кілометрів від лінії бойового зіткнення чи адміністративної межі з тимчасово окупованою територією України, або менш як за 50 кілометрів від державного кордону України з Російською Федерацією, Республікою Білорусь.
Так, громадяни України, яким виповнилося 18 років і які виїхали з тимчасово окупованої території України, можуть вʼїхати в Україну на підставі свідоцтва про народження. Подальше оформлення документів таким особам буде здійснюватися на підставі перевірки інших документів та проведення відповідної ідентифікації особи.
Доступ до медичних послуг:
1. 09 червня 2023 року Кабінет Міністрів України постановою № 583 вніс зміни до низки постанов. Відповідно до цих змін, з 01 липня 2023 року Національна служба здоров’я України відшкодовуватиме лікарські засоби за програмою реімбурсації “Доступні ліки” лише за електронним рецептом. Винятком на весь період воєнного стану лишаються прифронтові, тимчасово окуповані і території активних бойових дій.
3. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
30 червня у Києві відбувся національний круглий стіл на тему “Розвиток соціальних послуг під час війни: виклики та можливості”, організований БФ «Право на захист» за підтримки та сприяння Консорціуму Реагування (UKRAINE RESPONSE CONSORTIUM) під лідерством Бюро гуманітарної допомоги ВНА і міжнародної благодійної організації ACTED в рамках реалізації проєкту “Задоволення нагальних багатогалузевих гуманітарних потреб внутрішньо переміщених осіб та постраждалого від конфлікту населення в Україні”.
Триваюча збройна агресія Російської Федерації завдала руйнівних втрат населенню України. За даними Управління Верховного Комісара ООН з прав людини, починаючи з 24 лютого 2022 року станом на червень 2023 року в Україні задокументовано 24 425 жертв серед цивільного населення, серед яких 8983 людини загинули, а 15442 особи отримали поранення.
Не меншого горя нашому населенню, навколишньому середовищу, Україні і світу в цілому завдав підрив агресором Каховської ГЕС. Військова агресія РФ проти України також спричинила наймасштабнішу кризу переміщення після Другої світової війни, в результаті якої майже 5 мільйонів людей стали внутрішньо переміщеними особами, а понад 7 мільйонів українців залишили домівки в пошуках притулку за кордоном.
В складних життєвих обставинах опинилися мільйони українців. Саме тому обговорення шляхів вдосконалення системи організації надання соціальних послуг в Україні набуло гострої актуальності. Круглий стіл обʼєднав представників Міністерства соціальної політики України, Національної соціальної сервісної служби України, територіальних громад, міжнародних, національних та локальних неурядових організацій, соціальних працівників, надавачів соціальних послуг, експертів.
Відкриваючи круглий стіл, програмна директорка Фонду Надія Ковальчук розповіла про гуманітарну і правозахисну діяльність БФ “Право на захист” у 22 регіонах України та програму соціальних послуг і соціального захисту, яка зʼявилася та реалізується Фондом у звʼязку з нереальним навантаженням на соціальну сферу та кількістю людей в складних життєвих обставинах, які потребують підтримки через виклики війни.
💬 «Для нас дуже важливо, що ми робимо цей внесок, щоб підтримати людей і що сьогодні в цьому колі є представники уряду, місцевого самоврядування, територіальних громад та громадянського суспільства, які усім серцем та своїми життєвими зусиллями готові докластися до того, аби соціальна сфера була спроможною дати відповідь і підтримати наших людей у ці складні часи», – наголосила Надія Ковальчук.
З вітальним словом до учасників заходу також звернулася координаторка Консорціуму Реагування Кетрін Візкаїно, яка розповіла про історію Консорціуму, співпрацю партнерів, реалізацію проєкту та багатогалузеві програми допомоги населенню України.
💬 «Ми раді партнерству з БФ «Право на захист» та продовжуватимемо робити усе можливе, щоб допомогти якнайбільшій кількості людей в Україні» – підкреслила Кетрін Візкаїно.
Про перезапуск соціальної сфери урядом України як механізм реагування на виклики, спричинені війною, розповіла Заступниця Міністра соціальної політики України Уляна Токарєва:
💬“Перед нами два великих завдання. Ми працюємо в режимі екстренного реагування на потреби людей, які опинилися в складних життевих обставинах. В той же час ми думаємо про розвиток соціальних послуг, створення нових соціальних послуг, проводимо оцінку потреб і це дуже важливо… Основна ціль роботи Міністерства в побудові системи соціальних послуг це формування самозарадності, або спроможності кожної людини замість залежності. Основна наша мета – надати допомогу та необхідні навички людині, щоб вона могла вийти з кризової ситуації, самостійно протидіяти та долати її”.
Заступниця голови Національної соціальної сервісної служби України Тетяна Лактіонова окреслила перспективи реалізації державної політики у сфері соціальних послуг.
Підбиваючи підсумки та закриваючи круглий стіл, модераторка заходу, координаторка з питань адвокації БФ “Право на захист” Ксенія Гедз резюмувала, що організація надання соціальних послуг в Україні має базуватися на засадах формування спроможності та стійкості кожної людини, доступності та безбарʼєрності, інноваційності і цифровізації, інклюзивності в широкому розумінні та зі збереженням децентралізації, і головне – людиноорієнтованості.
Захід став важливою платформою для визначення пріоритетних напрямків реформування державної політики у сфері соціальних послуг, обміну досвідом та ідеями щодо викликів та можливостей соціального обслуговування людей в територіальних громадах, а також розробки рекомендацій щодо поліпшення системи соціальних послуг в умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови України.
21.06.23
Цими днями у Європі – тиждень присвячений обговоренню прав біженців та проблем, з якими вони стикаються. Правозахисники з різних країн обмінюються досвідом і будують нові стратегії адвокації прав цих людей. Представники з України і, зокрема, з БФ “Право на захист” вже давно є учасникам цих обговорень. Так, наш Фонд є членом Європейської ради з питань біженців та вигнанців (ECRE).
15-го червня участь у щорічній Генеральній Конференції ECRE в Турині взяла програмна менеджерка з надання правової допомоги біженцям та шукачам захисту БФ “Право на захист” Світлана Бутенко. Вона провела воркшоп “Імплементація Директиви про тимчасовий захист: підготовка до довгострокових рішень – порівняльний аналіз в країнах-членах ЄС”.
Світлана Бутенко поділилася результатами дослідження про ситуацію біженців, що залишили територію України після початку вторгнення, в країнах ЄС. Адже разом з нашим партнером – HIAS, ми виявили, що близько 40% наших бенефіціарів (шукачів захисту, біженців, осіб, які потребують додаткового захисту) не змогли отримати тимчасовий захист, або стикнулися з суттєвими затримками при його отриманні в країнах ЄС. Здебільшого ці люди – біженці з Сирії, Афганістану, країн СНД – поїхали в Німеччину, Нідерланди, Бельгію, Францію.
“Ми дослідили законодавство країн ЄС в цій сфері і виявили, що проблемою, вочевидь, є самі документи, які ці люди мають або не мають “на руках”, – поділилась результатами дослідження Світлана Бутенко.
Метою її воркшопу було розповісти про виявлені проблеми, причини та допомогти колегам-правозахисникам в Європі сформувати дієві інструменти для допомоги цим людям.
Крім того, конференція стала чудовим майданчиком для обміну досвідом з партнерами, які також стикаються зі складнощами, адвокатучючи за права біженців. З партнерами з Польщі вдалося детально обговорити проблему перетину кордону визнаних в Україні біженців та шляхи боротьби з обмеженням звертатися за захистом на кордоні. Партнери з Угорщини поділилися своєю формулою адвокації в умовах відсутності підтримки держави та суспільства. А партнери з Німеччини з інтересом прокоментували наше дослідження про доступ до тимчасового захисту визнаних в Україні біженців.
“Наразі Україна стоїть на шляху євроінтеграції. Завдання правозахисників – досліджувати міжнародні стандарти та практику їх застосування в країнах Європи, щоб у майбутньому обирати оптимальну формулу їх імплементації. Такі ж зустрічі – крок на зустріч ЄС”, – додала Світлана Бутенко.
20.06.23
За дев’ять років багато українців відчули на собі жахи війни. Чимало з них втратили дім та навіть своїх рідних. Бути внутрішньо переміщеною особою у своїй країні чи біженцем в чужій – дуже складно, адже шлях у пошуках безпеки – це завжди випробування.
Труднощі, з якими стикаються і біженці, і внутрішньо переміщені особи, відрізняються. Однак все ж є дещо спільне – всі вони змушені були покинути свої домівки через причини, які загрожували їхньому життю. Всі вони пройшли складний шлях в пошуках безпеки.
20-го червня – Всесвітній День біженців. До цієї дати ми підготували історії людей, які у своєму житті стикнулися з війною та переслідуваннями, та змушені були шукати прихистку в безпечнішому місці.
Нашва, Ірак, Сирія
Нашва. Фото з особистого архіву жінки
Нашва родом з Іраку. Коли вона була дитиною, через війну та постійні переїзди змінила дев’ять шкіл. Жінка розповідає, що через це у неї не лишилось речей, які нагадували б їй про дитинство.
Згодом у житті Нашви сталась трагедія. Коли її дитині було всього 8 місяців чоловік загинув через війну. Жінка розповіла, що того дня вранці він поїхав на роботу. Коли повертався, подзвонив їй, вони мали зустрітися. Однак згодом дізналася, що він загинув.
Після цього, тікаючи від війни, Нашва переїхала до Сирії. Вдруге вийшла заміж та народила сина. Але й там почалась війна, тому вони з сім’єю мусили тікати. Спочатку виїхали до Лівану, щоб отримати візи. Однак і там стикнулися з проблемами, адже дочка мала громадянство Іраку, тому, щоб отримати візу для неї, довелося знову повертатися на батьківщину. І тільки після кількох місяців оформлення документів вони виїхали в Україну, не знаючи навіть мови.
В Україні Нашва живе вже десять років і, незважаючи на війну та труднощі, з якими стикається тут, як особа, яка потребує додаткового захисту, вона вирішила залишитися та будувати тут своє майбутнє.
Оксана, Херсонщина
Оксана з Херсонщини. Фото з особистого архіву
Оксана разом з сім’єю з смт Велика Олександрівка, що на Херсонщині. Спочатку їхнє селище було окуповане. Але це було не єдине лихо – Велику Олександрівку постійно обстрілювали й одного разу снаряд потрапив у подвір’я будинку Оксани. Уламки пошкодили стіни та вікна. У цей момент старша донька була в себе в кімнаті на другому поверсі. На щастя, дівчинка лишилась неушкодженою.
Після цього вся сім’я ховалась у підвальному приміщенні під будинком. Перша спроба виїхати була невдалою – їх не пропустили на російському окупаційному блокпості. Тому вони були змушені повернутися додому.
Того ж вечора поїхати разом з ними попросились ще й знайома жінка з трьома дітьми, адже у неї не було власного транспорту. Тоді Оксана разом з сім’єю вирішили взяти їх з собою. Так, в автомобілі помістилось аж 11 пасажирів: Оксана з чоловіком, троє їхніх дітей, мама, племінниця та їхня знайома з трьома доньками.
На щастя, всім їм вдалось подолати складну дорогу: пройти обшуки окупантами на блокпостах, переїхати через замінований міст і виїхати до Кривого Рогу. Згодом Оксана дізналась, що їхнього будинку більше немає. У дім влучила ракета. Наразі жінка разом з сім’єю облаштовують своє життя в новому місті.
Ільгар, Азербайджан
Ільгар. Фото з особистого архіву чоловіка
Ільгар з Азербайджану. У своїй країні працював у нафтопереробній компанії. Коли через активну підтримку опозиційної партії чоловіка почали переслідувати на батьківщині, він разом з родиною мусив покинути свій дім та переїхав до України.
Знайшов роботу у Харкові і працював у нафтовій галузі. Весь час, попри погрози, Ільгар продовжував займатися політичною діяльністю та писав статті, в яких активно критикував чинну владу держави. За це навіть почали тиснути на його рідних. Чоловік розповів, що деяких з них примушували писати відмови від нього, як свого родича.
Однак це ще не всі складнощі, з якими довелось стикнутися чоловіку. У 2019 році строк дії паспорта Ільгара закінчився. У посольстві він не зміг отримати нового документу. А поїздка до Азербайджану для отримання нового паспорту означала б для нього затримання чи навіть ув’язнення. Так, Ільгар лишився без документів та тепер навіть не може працювати офіційно. Хоч, він має близько 29 років досвіду роботи у нафтовій галузі.
Після початку повномасштабної війни Ільгар лишився у Харкові і сам пережив всі труднощі, з якими стикалися містяни. Чоловік розповідає, що весь час активно волонтерив. Він також знімав відео, в яких розказував азербайджанцям про те, що насправді відбувається в Харкові. Наразі Ільгар облаштовує своє життя тут і таки сподівається бути визнаним в Україні біженцем.
Тетяна, Горлівка, Маріуполь
Тетяна. Фото “Право на захист”
З 2014 року Тетяна двічі мусила переїжджати через війну. Спочатку жінка виїхала з окупованої Горлівки до Маріуполя. Тоді їй довелося починати життя наново в новому місті. Через 8 років Тетяна вдруге відчула на собі всі жахи війни.
Разом з сім’єю жінка переживала блокаду Маріуполя. Тоді вони разом ще з 79 людьми жили в підвалі, де не було ні світла, ні тепла, ні навіть їжі. Жінка розповіла, що для того, щоб дістати хоч трохи води, їм навіть доводилося збирати сніг.
Так, після трьох тижнів у підвалі вона разом з ще 30 людьми вирішили рятуватися та їхати з Маріуполя. Проте люди навіть не уявляли, що опиняться не на свободі, в Україні. Їх депортували в Росію. Згодом сім’я Тетяни подолала важкий шлях, аби дістатися до Бердянська, де ще довго чекали на “зелений коридор”. І тільки у березні 2022 року таки змогли виїхати до Запоріжжя, а вже звідти дістатися евакуаційним потягом до Львова.
Там Тетяна не лише почала облаштувати власне життя, а й робила все можливе для того, аби допомогти виїхати своїм землякам з блокадного Маріуполя.
Улугбек, Узбекистан
Улугбек під час отримання ноутбуку від БФ “Право на захист”
Улугбек – з Узбекистану. Через політичні погляди та сповідування своєї релігії чоловіка переслідувала влада його країни та рф. Тому він у пошуках захисту переїхав до України у 2016 році. У Дрогобичі, що на Львівщині, чоловік разом з дружиною та чотирма дітьми мусив облаштовувати своє життя “з нуля”.
Довгий час він намагався отримати документи. Поки у судах розглядали його справу, без паспорту Улугбек стикався з безліччю труднощів, яких, до прикладу, не виникає у людей з документами. Зокрема, ні він, ні члени його сім’ї не могли отримати медичну допомогу. Для Улугбека недоступним було й офіційне працевлаштування, аби забепезчити себе та рідних. Чоловік розповів, що через відсутність документів елементарно не міг забрати листи чи відправлення з пошти.
Через довгих 7 років, в травні 2023 року Улугбек нарешті отримав посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту. Він щиро, сподівається, що з ним тепер матиме більше можливостей для життя та пошуку роботи. Для цього у квітні 2023-го року він пройшов онлайн-курси зі створення бізнес-плану й готує зараз свій проєкт на подання до програми бізнес-грантів від УВКБ ООН.
Лариса, Слов’янськ
Лариса зі Слов’янська – справа на фото
Ще до початку повномасштабного вторгнення у пані Лариси було багато проблем із здоров’ям – вона пережила складну операцію. Коли рідне місто Слов’янськ почали активно обстрілювати, місцева влада закликала мешканців міста евакуюватись. Крім того, самопочуття жінки стало погіршуватись через сильний та тривалий стрес, тому потрібно було приймати рішення – виїжджати туди, де безпека. Але рідні пані Лариси були далеко, в той час вона мешкала сама та була геть розгублена.
На щастя, жінці допомогли військові. Вони вивезли її з-під обстрілів, а потім волонтери відправили пані Ларису в безпечне місце.
Без особистих речей, зовсім налякана та виснажена, але вона дісталася Дніпропетровщини. Наразі жінка проживає у віддаленому селі Петропавлівського району. Пані Лариса розповіла, що більшу частину життя працювала педагогом. Декілька років – соціальною працівницею. Тому зараз жінка не сидить без діла та допомагає односельчанам – доглядає малечу, роз’яснює їм домашні завдання.
Вона намагається призвичаїтися на новому місці, але дуже сильно сумує за домом, за рідним Слов’янськом.