БФ «Право на захист» надає безоплатну правову допомогу шукачам притулку, біженцям, особам без громадянства та документів, внутрішньо переміщеним особам та постраждалим внаслідок конфлікту.
Категорія: Новини
19.07.22
Монітори благодійного фонду «Право на захист» під час візитів до пунктів перетину кордону України консультують з юридичних питань та часто надають допомогу на місці багатьом українцям, що постраждали він війни. Багато питань виникає у людей, що тікають з окупованих територій та не можуть знайти прихистку в Україні, шукаючи його за кордоном. Є ті, у кого немає усього пакету документів. Люди не розуміють, куди звернутися по допомогу.
Днями наші монітори консультували багато родин з окупованого
Херсону, яким попри небезпеку та складний шлях все ж таки вдалося вирватися з
пекла окупації.
Мар’яна з донькою Лілією* та улюбленою кицькою дуже плакали,
коли виїжджали із рідного міста, бо їдуть за кордон, не маючи там жодних
знайомих. Монітори розказали їм правила перетину кордону та яких статусів
можуть набути наші громадяни у країнах ЄС та Молдові, а також скоординували їх
з іноземними колегами – представниками УВКБ ООН на території Польщі.
«Ми сподіваємося на прихисток у Польщі, дізналися про програми допомоги. Іншого виходу у нас немає. Проте дуже сподіваємося, що війна закінчиться, і ми зможемо повернутися на батьківщину», – говорить Мар’яна.
Олег з сином Іваном* також виїхав з окупованого Херсону.
Через що довелося пройти батьку з сином – важко навіть згадувати, але зараз вони
радіють, що живі та вирвалися. Проте пощастило не всім членам родини. Це було
дуже непросто, особливо в розпал бойових дій. Вони пройшли понад 12 пунктів
перетину кордону, але зрештою дісталися України.
«Під час спроби виїхати з Херсона декілька наших родичів потрапили у російські фільтраційні табори. Лишатися у місті вже не було можливості без їжі та води. Ми ризикнули, бо зрозуміли, що не виживемо», – згадує чоловік.
Монітор фонду Наталія Зигула проконсультувала Івана та Олега
щодо виїзду за кордон. Обидва мають право на виїзд (батько не є військовозобов’язаним,
а хлопець неповнолітній). Наразі хлопець виїжджає до Польші, щоб вступити до
вищого навчального закладу.
В ньому зокрема ENS звертають увагу на наступні проблеми захисту осіб без громадянства (ОБГ):
! У деяких країнах, зокрема у Франції, Португалії, Швейцарії та Великій Британії, досі незрозуміло, чи зможуть усі ті, хто тікає з України, в’їхати на територію незалежно від наявності документів;
! Жодна країна не поширила тимчасовий захист на всіх ОБГ та під ризиком безгромадянства, включаючи тих, хто не може підтвердити попереднє проживання в Україні на законних підставах.
! Продовжують надходити повідомлення про антиромські настрої і дискримінацію у доступі на територію, до тимчасового захисту, послуг і підтримки, з якими стикаються роми, які тікають з України, зокрема в Польщі, Молдові та Чехії.
! Дані про громадянство біженців з України дуже обмежені. Існують проблеми з ідентифікацією громадянства чи безгромадянства на пунктах перетину кордону та в пунктах реєстрації і проблеми, пов’язані з тим, як дані про громадянство реєструються під час процедур реєстрації народження, що створює додатковий ризик виникнення нових випадків безгромадянства серед дітей, громадянство яких не було точно визначено при народженні.
Для вирішення цих проблем ENS надаються в брифінгу рекомендації, в тому числі Державам-членам ЄС та іншим європейським державам – поширити тимчасові форми захисту на всіх ОБГ та осіб з невизначеним громадянством, які не можуть відповідати поточним критеріям тимчасового захисту через своє безгромадянство або наявність документів, і Європейській Комісії – переглянути Оперативні рекомендації щодо імплементації Директиви про тимчасовий захист, щоб краще задовольнити особливі потреби захисту ОБГ.
Команда БФ “Право на захист” звертає увагу на те, що процедура визнання особою без громадянства в Україні молода – вона працює з травня 2021 року, і не всі ще обізнані про поки що невелику групу ОБГ, визнаних в рамках цієї процедури. Натомість процедура лишається дієвою навіть в умовах воєнного стану в Україні, кількість визнаних ОБГ поступово зростає (за офіційними даними станом на 30 червня 2022 року 270 осіб було визнано ОБГ, про що повідомляється УВКБ ООН, щонайменше 500 заяв в стані розгляду). Серед них є і ті, хто виїхав в Європу внаслідок збройного вторгнення Російської Федерації після 24 лютого.
ХАРАКТЕРНО, ЩО ОБГ, ВИЗНАНІ В УКРАЇНІ В РАМКАХ ПРОЦЕДУРИ:
1) мають посвідку на тимчасове проживання і в силу свого правового статусу не вважаються такими, що проживають постійно в Україні;
2) не мають іншого документа, що посвідчує особу ОБГ (паспортний документ іноземця, ID картку тощо), тому що такий просто не передбачено законом;
3) скоріше за все не встигли після свого визнання оформити посвідчення ОБГ для виїзду за кордон;
4) могли/можуть отримати статус ОБГ в Україні вже після свого виїзду з України, що має бути враховано владою держави, що приймає, однак що ні в якому разі не може стати підставою для скасування такого статусу;
6) не мають законодавчо встановленого порядку повернення до України у випадку відсутності посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон (як і недокументовані особи, які залишили Україну після 24 лютого).
За даними ENS Чехія, Бельгія та Іспанія вказали, що люди, визнані особами без громадянства за процедурою визнання особою без громадянства в Україні, мають право на тимчасовий захист, але в інших країнах це все ще незрозуміло. Ця практика є позитивним прикладом захисту ОБГ, які були вимушені покинути Україну через війну. БФ “Право на захист” підтримує заклик ENS до держав-членів ЄС, європейських держав та Європейської комісії та закликає Уряд України продовжити інформувати останніх про процедуру визнання особою без громадянства в Україні.
15.07.22
У травні 2022 р. набув чинності новий Порядок формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб (далі – Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 р. № 495.
Запропонований ним механізм покликаний вирішити одне з найбільш актуальних на сьогодні питань – питання забезпечення внутрішньо переміщених осіб (далі – «ВПО») житлом, принаймні на певний проміжок часу. Тож, нижче ми розглянемо, як саме ВПО можуть отримати тимчасове житло за новими правилами, встановленими Порядком.
І. Фонд житла, призначеного для тимчасового проживання ВПО
Тимчасове житло надається ВПО з фонду житла, призначеного для тимчасового проживання ВПО (далі – фонд), що формується сільськими, селищними, міськими радами або уповноваженими ними органами (далі – «уповноважені органи»), зокрема, шляхом будівництва або придбання житла.
Уповноважений орган, який прийняв рішення про формування фонду, веде облік житлових приміщень такого фонду за спеціальною формою, встановленою законодавством. Житлові приміщення з фонду не підлягають приватизації, обміну та поділу, передачі їх у піднайм, використанню для вселення до них інших осіб!
УВАГА!
Згідно з Порядком, у разі якщо для фінансування формування фонду використовуються кошти міжнародних донорів (міжнародна технічна допомога), умови формування фонду житла, а також надання його ВПО для тимчасового проживання можуть бути визначені окремими угодами з такими міжнародними донорами та іншими прирівняними до них документами. Тож, вони можуть відрізнятись від умов, встановлених Порядком!
ІІ. Загальні правила надання тимчасового житла
ВПО та членам її сім’ї безоплатно надається житлове приміщення з фонду за місцем фактичного проживання/перебування в межах території уповноважених органів.
Житло надається на строк до 1 року, але цей строк може бути продовжено.
Площа житла – не менш як 6 кв. метрів на одну особу.
УВАГА! Першочергове право на забезпечення житловим приміщенням з фонду мають:
багатодітні сім’ї;
сім’ї з дітьми;
вагітні жінки;
особи, які втратили працездатність;
особи пенсійного віку з числа тих, житло яких було зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації (раніше першочергове право на забезпечення таким житлом мали всі особи пенсійного віку з числа ВПО).
ІІІ. Механізм надання тимчасового житла
КРОК 1.Подання документів для взяття на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання
ВПО має стати на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання (далі – Облік).
Для цього ВПО подає заяву за формою згідно з додатком 1 до Порядку із підписами всіх повнолітніх членів сім’ї до уповноваженого органу, у межах території якого вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
Взяття на Облік може здійснюватися за заявою представників, уповноважених ВПО, на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.
НЕОБХІДНІ ДОКУМЕНТИ, ЯКІ ДОДАЮТЬСЯ ДО ЗАЯВИ
(пункт 12 Порядку)
1.
Копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.У разі подання заяви уповноваженим представником ВПО пред’являються документи, що посвідчують особу представника, та копія довіреності.
2.
Копія довідки ВПО про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності).
3.
Копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо).
4.
Копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від його прийняття, повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті громадянина України).
5.
Копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні ВПО житлових приміщень із фонду. Факт знищення або пошкодження житла, яке призвело до неможливості його використання за призначенням, підтверджується особистою заявою заявника та членів його сім’ї!
УВАГА! У разі подання документів, що містять недостовірні відомості, ВПО несе відповідальність згідно із законом!
Уповноважений орган, що здійснює взяття на Облік, повинен видати особі, яка подала відповідну заяву, опис документів, в якому зазначається:
інформація про дату подання та реєстрації заяви;
реєстраційний номер заяви;
перелік документів, доданих до заяви.
Опис видається за підписом посадової особи, яка прийняла відповідні документи.
Пам’ятайте!Перебування на Обліку не є підставою для відмови ВПО в подальшому взятті такої особи на:
соціальний квартирний облік;
облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
облік осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій осіб, визначених законодавством;
інші види обліку для отримання житла.
КРОК 2. Рішення про взяття на облік або відмову у взятті на облік
Рішення про взяття ВПО на Облік / відмову у взятті на Облік приймається уповноваженим органом протягом 1 робочого дня після подання відповідної заяви.
У взятті на Облік може бути відмовлено з наступних підстав:
неподання необхідного пакета документів, зазначених у пункті 12 Порядку (крім випадків, коли такі документи були знищені або пошкоджені, що підтверджується відповідною заявою громадянина);
подання документів, що містять недостовірні відомості.
УВАГА! Якщо ВПО було взято на Облік, в подальшому її може бути знято з Обліку з наступних підстав:
неотримання протягом 30 календарних днів без поважних причин ордера на вселення в житлове приміщення або неповідомлення протягом цього самого строку про поважні причини, що не дають їй можливості отримати ордер на вселення в житлове приміщення;
подання завідомо недостовірних відомостей, що є підставою для взяття ВПО на Облік.
КРОК 3. Рішення про надання житла
У разі надходження до фонду житлових приміщень, придатних для надання в тимчасове користування ВПО та членам їх сімей, відповідний уповноважений орган протягом 3 робочих днів з дня надходження такого житла зобов’язаний прийняти рішення про надання житла ВПО.
Визначення осіб, яким будуть надані житлові приміщення, здійснюється уповноваженим органом за результатами нарахування балів за бальною системою оцінювання потреби в житлі для ВПО (див. Розділ IV “БАЛЬНА СИСТЕМА”).
УВАГА!
У разі зміни обставин, що були підставою для взяття на Облік та/або отримання житлових приміщень із фонду, ВПО зобов’язана протягом 7 робочих днів повідомити про це уповноважений орган!
КРОК 4. Ордер на вселення в житлове приміщення
На підставі рішення про надання ВПО та членам їх сімей житлових приміщень із фонду уповноваженим органом видається ордер на вселення в житлове приміщення. Ордер видається за формою згідно з додатком 2 до Порядку.
Ордер вручається:
ВПО, на ім’я якої він виданий, або
представнику, уповноваженому такою ВПО, на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.
УВАГА!
У разі коли ВПО або уповноважений нею представник не отримали протягом 30 календарних днів без поважних причин ордер або не повідомили протягом цього самого строку про поважні причини, що не дають їм можливості отримати ордер, вони позбавляються права на отримання ордера, а ВПО – на вселення в житлове приміщення.
Це також є підставою для зняття ВПО з Обліку, але не позбавляє ВПО права повторно звернутися для взяття на Облік.
Поважними визнаються причини, які не залежать від волі ВПО або уповноваженого нею представника.
Пам’ятайте! Рішення про надання ВПО та членам їхніх сімей житлових приміщень із фонду може бути переглянуте до або після видачі ордера в разі виявлення обставин, що не були раніше відомі та могли вплинути на таке рішення!
Договір користування укладається після видачі ордера на житлове приміщення з фонду між (і) уповноваженим органом або уповноваженою ним особою та (іі) ВПО, якій надається житлове приміщення в тимчасове користування.
У договорі користування зазначаються особи, які проживатимуть разом із ВПО. Такі особи набувають рівних із нею прав та обов’язків щодо користування житловими приміщеннями!
Строк проживання розраховується з дати підписання договору користування.
КРОК 6. Вселення в житлове приміщення
Ордер і договір користування є підставою для вселення в житлове приміщення з фонду і користування таким житловим приміщенням на договірних умовах.
Після вселення в житлове приміщення з фонду ВПО здає ордер балансоутримувачу будинку (приміщення).
ІV. Бальна система
Пріоритетність надання ВПО житлових приміщень із фонду визначається за кількістю балів, що набере ВПО/сім’я, за передбаченою Порядком системою нарахування балів.
Бали нараховуються за такими критеріями:
1) пріоритетні критерії, нараховуються на сім’ю за найвищим показником (тобто якщо сім’я відповідає кільком пріоритетним критеріям, то обирається критерій з найвищим балом).
До пріоритетних критеріїв належать такі:
сім’ї з трьома і більше дітьми – 27 балів;
сім’ї з двома дітьми – 26 балів;
сім’ї з однією дитиною – 25 балів;
сім’ї, у складі яких є вагітні жінки, – 24 бали;
сім’ї, у складі яких є особи, які втратили працездатність, – 23 бали;
сім’ї, у складі яких є особи пенсійного віку, – 22 бали;
2)загальні критерії,які нараховуються за наявності відповідних підстав.
До загальних критеріїв належать, серед іншого, такі:
сім’ї з дітьми, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) під час збройної агресії Російської Федерації, – 3 бали на сім’ю;
ВПО з числа осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11 – 15 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та члени їх сімей – 1 бал на особу;
наявність у складі сім’ї дитини, якій надано статус постраждалої внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту, – 2 бали на кожну дитину;
сім’ї з дітьми з інвалідністю – 3 бали на кожну дитину;
багатодітні сім’ї – 2 бали на сім’ю;
неповні сім’ї з дітьми, де мати чи батько виховують їх самостійно, – 2 бали на сім’ю;
сім’ї, у складі яких є непрацездатні особи, – 2 бали на сім’ю;
особи з інвалідністю I і II групи з числа ВПО – 2 бали на особу;
особи, нагороджені державними нагородами за безпосередню участь в АТО, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації, – 1 бал за одну нагороду;
сім’ї, які мають клопотання щодо потреби в забезпеченні житлом для тимчасового проживання від підприємства, установи, організації в галузі науки, охорони здоров’я, освіти, культури та фізичної культури і спорту щодо спеціаліста з числа ВПО, який є висококваліфікованим фахівцем у відповідній галузі, – 2 бали на сім’ю.
Ці та інші загальні критерії наведено у пункті 20 Порядку. При цьому рішенням уповноваженого органуможе бути затверджений перелік додаткових загальних критеріїв, загальна кількість балів за якими може становити не більше 20 балів на сім’ю!
У разі рівної кількості балів пріоритет на отримання житлових приміщень має особа, заява якої була зареєстрована раніше за часом.
V. Користування житлом
ВПО та члени її сім’ї зобов’язані:
дотримуватися умов договору користування, правил користування житловими приміщеннями, утримання житлового будинку та прибудинкової території;
своєчасно вносити плату за житлово-комунальні та інші послуги.
Перелік житлово-комунальних та інших послуг, умови їх оплати визначаються укладеним договором користування. Обов’язок внесення плати за них виникає з дня підписання такого договору!
Встановлені законодавством пільги та субсидії надаються користувачам житлових приміщень на загальних підставах.
УВАГА!Надане в тимчасове користування житло забороняється:
приватизувати;
обмінювати;
здійснювати поділ житла;
використовувати для провадження підприємницької діяльності;
здавати у піднайм;
вселяти до наданого житла інших осіб, не зазначених у відповідному договорі користування житлом.
VІ. Строк користування житлом та його продовження
Житлові приміщення з фонду безоплатно надаються ВПО та членам їхніх сімей у тимчасове користування на строк до 1 року з можливістю продовження на наступний строк у разі відсутності змін у їх статусі та якщо вони не набули іншого місця проживання.
Продовження строку користування житлом передбачає такі кроки:
ВПО, в разі відсутності істотних змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, та якщо вона не набула іншого місця проживання не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору користування подає заяву уповноваженому органу про продовження строку надання житлового приміщення з фонду.
До такої заяви додаються документи, передбачені пунктом 12 Порядку;
уповноважений орган зобов’язаний розглянути відповідну заяву не пізніше ніж за 50 календарних днів до закінчення строку дії договору користування та письмово повідомити заявнику про прийняте рішення.
Продовження строку проживання у житлових приміщеннях з фонду здійснюється відповідно до умов, передбачених Порядком.
УВАГА!
У разі коли ВПО не повідомила про свій намір продовжити дію договору користування в установлені строки та порядку, вона втрачає право на продовження договору користування та зобов’язана звільнити житлове приміщення протягом 3 робочих днів після закінчення строку дії договору користування!
Пам’ятайте! Уповноважений орган за 14 робочих днів до закінчення строку проживання, визначеного договором користування, попереджає ВПО про необхідність звільнення житла.
VІІ. Дострокове припинення надання житлового приміщення
Підставами для прийняття рішення про дострокове припинення надання житлового приміщення з фонду є:
отримання в користування ВПО або придбання нею іншого житла (житлового приміщення);
скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
подання завідомо недостовірних відомостей, що стали підставою для надання ВПО житлового приміщення з фонду;
систематичне порушення ВПО та/або членами її сім’ї правил користування житловим приміщенням з фонду;
приведення ВПО та/або членами її сім’ї житлового приміщення з фонду в непридатний для використання стан;
порушення умов договору користування після застосування до ВПО заходу впливу, передбаченого пунктом 38 Порядку (див. Розділ VIII “ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ВПЛИВУ”);
непроживання ВПО в житловому приміщенні безперервно більше половини строку, на який укладено договір користування;
зміна обставин непереборної сили, які унеможливлюють повернення громадянином до місця свого постійного проживання;
інші підстави, встановлені законом.
VІІІ. Застосування заходів впливу
Не слід забувати, що порушення ВПО умов договору користування житлом тягне за собою:
письмове попередження про порушення умов договору користування;
розгляд питання про дострокове припинення надання житлового приміщення з фонду;
подання позову до суду про виселення без надання іншого житлового приміщення.
УВАГА! Примусове виселення ВПО та членів її сім’ї із житлових приміщень фонду здійснюється лише на підставі рішення суду!
ВПО, яка за договором користування не виконує обов’язки, передбачені законодавством і таким договором, несе відповідальність, передбачену законом.
IX. Переваги та недоліки нового порядку
Новий Порядок має низку переваг в порівнянні з попереднім регулюванням відповідних питань. Нагадаємо, що раніше механізм надання тимчасового житла ВПО визначався Порядком надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 582 (далі – Порядок № 582), який наразі втратив свою чинність. Водночас, деякі питання виникають і щодо положень нового Порядку. Тож, розглянемо більш детально основні його переваги та недоліки.
До переваг нового Порядку можна віднести такі:
одночасно із затвердженням Порядку, постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 р. № 495 було затверджено Порядок викупу, будівництва житла з метою передачі для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, а також Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на викуп, будівництво житла з метою передачі для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Тож, Урядом було створено комплекс нового регулювання механізмів формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання ВПО, та надання ВПО житла з таких фондів;
хоча загальний підхід до надання тимчасового житла ВПО не зазнав кардинальних змін (як і раніше, спочатку особа має стати на Облік, а потім – після надходження до фонду відповідних приміщень – приймається рішення про надання ВПО тимчасового житла), сам процес став простішим та коротшим. Якщо раніше висновок щодо взяття особи на Облік спочатку затверджувався спеціальною комісією, після чого остаточне рішення приймалось уповноваженим органом протягом 30 календарних днів з дня подання йому такого висновку, зараз відповідне рішення уповноважений орган має прийняти протягом 1 робочого дня після подання ВПО заяви і визначених Порядком документів. Безперечно, це є значним плюсом нового Порядку;
спрощено перелік документів, які додаються до заяви про взяття особи на Облік. Наразі Порядок не вимагає подання такого документа, як довідка про доходи заявника та всіх членів його сім’ї за попередні шість місяців.
Крім цього, плюсом нового Порядку можна вважати і можливість підтвердження факту знищення або пошкодження житла, яке призвело до неможливості його використання за призначенням, особистою заявою ВПО-заявника та членів його сім’ї. Ці умови видаються достатньо простими та необтяжливими. Так само, у випадку відсутності інших документів, необхідних для взяття на Облік, через їх знищення або пошкодження, особа може підтвердити це відповідною заявою;
новий Порядок більше не містить таких передумов взяття на Облік, як відсутність у ВПО та будь-якого з членів її сім’ї у власності житлового приміщення або його частини, придатного для проживання, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій і Луганській областях, АР Крим і м. Севастополь, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення (розмежування), у районі проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ у Донецькій і Луганській областях, та інших, пов’язаних з цим вимог. Це свідчить про адаптування механізму надання тимчасового житла до умов сьогодення.
Водночас, слід звернути увагу на те, що форма заяви про взяття на Облік, що міститься в додатку 1 до Порядку, все ж передбачає питання щодо наявності (і) у будь-кого з членів сім’ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, придатного для проживання, та (іі) у власності ВПО або будь-кого з членів сім’ї житлового приміщення/частини житлового приміщення, що зруйноване або непридатне для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
При цьому, серед недоліків Порядку можна відзначити такі:
раніше питання надання ВПО тимчасового житла регулювались декількома постановами Кабінету Міністрів України. Окрім згаданого вище Порядку № 582, який визначав основні умови і правила надання тимчасового житла, основа для надання такого житла ВПО була закладена Порядком надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. № 422. Згідно з його п. 3, надання ВПО житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб здійснюється відповідно до цього порядку, за винятком особливостей, визначених Порядком № 582.
Наразі ж, після ухвалення нового Порядку в квітні цього року, Порядок № 582 втратив свою чинність. Водночас, зміни до згаданої вище постанови Кабінету Міністрів України № 422 та затверджених нею документів Урядом внесені не були. Тож, фактично, наведені вище положення продовжують діяти і зараз, так само посилаючись на вже нечинний на сьогодні Порядок № 582. Слід зазначити, що така ситуація це тільки не полегшує сприйняття норм законодавства, але може додатково заплутати тих, хто намагатиметься одержати тимчасове житло. Тож, сподіваємось, що ця ситуація буде виправлена в майбутньому;
як уже зазначалось, визначення пріоритетності надання ВПО житла здійснюється за передбаченою Порядком системою нарахування балів. При цьому, одним із загальних критеріїв нарахування балів, згідно з Порядком, є такий:
сім’ї, у яких середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців, розрахований уповноваженим органом відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мінфіну, Держстату, Держкоммолодьспорттуризму від 15 листопада 2001 р. № 486/202/524/455/3370, менший від прожиткового мінімуму на сім’ю в розрахунку на місяць та величини регіонального показника опосередкованої вартості наймання житла, – 3 бали на сім’ю.
Однак зазначена Методика втратила чинність ще в серпні 2021 р. Тож, наразі новий Порядок посилається на нечинний нормативний акт. Питання обчислення середньомісячного доходу для всіх видів соціальної допомоги наразі регулюється іншим документом – Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632;
попередній Порядок № 582, визначаючи умови та строк повідомлення заявника про відмову у взятті на Облік, не містив відповідних положень щодо того, яким чином і коли особу повідомляють про її зняття з Обліку, а також про необхідність отримання ордера на вселення в житлове приміщення. Наразі новий Порядок не містить чітких умов повідомлення заявника ані щодо прийнятого рішення про взяття на Облік / відмову у цьому, ні про зняття з Обліку, ані щодо видачі та необхідності отримання ордеру.
При цьому слід зазначити, що адреса, за якою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та контактний номер заявника мають бути зазначені в заяві про взяття на Облік. Тож, можна дійти висновку, що повідомлення будуть надаватись за вказаними контактними даними. При цьому, однак, залишається питання щодо строків надання таких повідомлень уповноваженим органом, що може бути критично важливим, коли повідомлення стосується необхідності одержання ордеру, адже неодержання ордера протягом 30 календарних днів без поважних причин або неповідомлення в цей строк про поважні причини, що не дають можливості отримати його, можуть призвести до втрати ВПО права на вселення у відповідне приміщення;
згідно з Порядком № 582, при вселенні та виселенні ВПО з житлового приміщення з відповідного фонду мав складатись акт стану житлового приміщення та приймання-передачі приміщення з описом майна, інвентарю тощо за формою, встановленою Порядком № 582. Наразі новий Порядок не передбачає ані відповідних положень щодо складення акту, ані його форми. Водночас, фіксація стану приміщення та майна, що знаходиться в ньому, може бути доцільною для захисту інтересів як ВПО, так і уповноважених органів;
Порядок містить певні технічні недоліки (помилкові посилання на певні з його положень).
Однак, незважаючи на всі зазначені вище питання, що переважно носять технічний характер і можуть бути врегульовані шляхом внесення змін до Порядку, основним відкритим питанням все ж таки залишається питання формування фонду, а саме наявності коштів для будівництва або придбання приміщень, а також достатньої кількості відповідних приміщень, що можуть бути надані ВПО. При цьому видається, що головною перешкодою, яка може завадити ефективному функціонуванню Порядку, може стати саме відсутність коштів для формування уповноваженими органами фондів житла. В такому разі Порядок навряд чи зможе принести переселенцям будь-яку користь. Водночас, за умови наявності відповідних ресурсів, новий Порядок і передбачений ним механізм можуть стати одним зі шляхів вирішення житлових питань, що наразі постали перед тисячами людей в результаті збройної агресії Російської Федерації.
14.07.22
Масове виселення переселенців з гуртожитків та місць компактного розташування – одна з найактуальніших проблем, що потребує негайного вирішення. До нашого фонду звертаються переселенці з проханням допомогти в цьому питанні з різних областей України. Ось лише одне звернення від мешканців гуртожитку професійно-технічного училища в Хмельницькому:
Що робити переселенцям, якщо їх примусово виселяють з гуртожитку?
«Нам сказали виселитися до серпня, бо гуртожиток мають готувати до навчального року, але куди нам йти? Фінансової можливості орендувати інше житло за наявними ринковими цінами у нас немає, повернутись до свого міста ми не можемо через активні бойові дії, а декому з людей – вже нікуди повертатися, бо житло зруйноване», – розповідає Наталя С.
Щоб розібратися з проблемою, юридична команда БФ «Право на захист» у Хмельницькому вирушила до гуртожитку, де юристи зустрілися з мешканцями та керівництвом установи.
Виявилося, що керівництво таким чином виконує наказ Міністерства освіти про підготовку до навчального року, тому оголосило про виселення.
May 3, 2022
Lviv, Ukraine
A school gym is used as temporary housing for IDPs.
PHOTOGRAPH by ALAN CHIN
Благодійний фонд “Право на захист” звернувся до місцевої влади
Юрист Валерій Редик разом з ініціативною групою переселенців підготували колективні звернення до Хмельницької міськради та обласної цивільної адміністрації.
«Примусове виселення сімей без надання альтернативного житла є порушенням права на забезпечення тимчасовим житлом внутрішньо переміщеної особи. Стаття 47 Конституції України гарантує право кожного на житло. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Згідно з частиною 8 статті 11 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, місцеві державні адміністрації в межах своїх повноважень забезпечують надання у тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам житлового приміщення або соціального житла, придатного для проживання, за умови оплати зазначеними особами відповідно до законодавства вартості житлово-комунальних послуг», – зазначає юрист.
На щастя, людей почули та виселення призупинили. Зараз у гуртожитку залишаються близько 100 родин переселенців з Донецької, Луганської та інших областей. З-поміж них є сім’ї з дітьми, а також особи з інвалідністю та соціально незахищені родини.
Надання житла переселенцям – першочергове завдання – Мінре
Віцепрем`єр Ірина Верещук вже наголошувала, що виселення ВПО з закладів освіти без надання альтернативного місця тимчасового проживання є неприпустимим.
«Мінреінтеграції скерувало відповідного листа на керівників структурних підрозділів з питань освіти обласних, Київської міської та районних військових адміністрацій, а також – органів місцевого самоврядування з вимогою терміново – до 25 липня – опрацювати питання переміщення таких ВПО у тимчасове або соціальне житло з придатними умовами для поселення», – зазначається на сайтіhttps://minre.gov.ua/…/ne-mozhna-vyselyaty-vpo-iz….
Нагадаємо, що юристи БФ «Право на захист» надають безплатні юридичні консультації переселенцям щодня з 7:00 до 22:00 за номерами телефонів:
Які перші кроки має зробити людина, яка щойно залишила свою домівку через війну? Куди звернутися за безплатною юридичною допомогою? Як стати на облік внутрішньо переміщеної особи та які переваги це дає?
Ділимося корисним посиланням на інфографіку та нагадуємо, що отримати довідку внутрішньо переміщеної особи ви можете навіть у разі, якщо перемістилися у межах одного населеного пункту, району, області.Довідка ВПО відкриває доступ до:
Якщо ви маєте питання, що стосуються перетину кордону, відновлення втрачених документів, зруйнованого житла, соціальних виплат та отримання довідки ВПО тощо, телефонуйте щодня з 7.00 до 22.00 за номерами гарячої лінії:
Олег з Бахмуту, що на Донеччині. На початку лютого хлопця зарахували на 1 курс Рижського Інституту транспорту та зв’язку, що в Латвії. Там він почав навчатись на денній формі навчання за програмою бакалавра.
Після початку бойових дій у лютому, хлопець вимушений був евакуюватися до Чернівців. З квітня Олег повинен був перебувати в Латвії на навчанні. Мав лист-запрошення від ректора ВНЗ, де навчався.
Наприкінці травня хлопець спробував виїхати на навчання в Ригу, проте на українсько-румунському кордоні йому відмовили. Пояснили відсутностю в нього свідоцтва про відстрочку від мобілізації та Дозволу про перетин державного кордону України.
Олег одразу звернувся до приватного адвоката в Чернівцях, уклав угоду про надання правової допомоги, сплатив 3000 грн за його послуги. Однак ніякої допомоги не отримав. Адвокат уникав зустрічі з клієнтом, а гроші не повернув.
У відчаї хлопець самостійно не один раз звертався до Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), щоб отримати дозвіл для виїзду за кордон. На жаль, це йому не вдалося зробити.
На одній із правових групових сесій, яку проводили наші колеги з Чернівецького офісу БФ “Право на захист”, Олег звернувся до регіонального монітора Інни Авраменко. У юридичної команди м. Чернівці в цей час вже сформувалась позитивна практика надання правової допомоги в схожих питаннях. Тож вона направила його на консультацію до регіонального юриста Інни Руднєвої. Наша колега підготувала відповідні запити до військкомату. Після цього хлопцю надали можливість пройти медичну комісію та поставили на облік (до цього наполягали на його поверненні до Бахмуту в ТЦК та СП).
“Особи, які є студентами та слухачами навчальних закладів за кордоном мають право перетинати кордон України під час воєнного стану, надавши студентський квиток, довідку з навчального закладу, виклик на навчання або документ, що підтверджує право на тимчасове проживання в країні у зв’язку із навчанням. Також для можливого перетину кордону студентам необхідно звертатися до ТЦК та СП за місцем обліку та зробити запис у військово-обліковому документі щодо надання відстрочки від призову (призову за мобілізацією) і отримати дозвіл на перетин кордону від керівника відповідного ТЦК та СП — довідку про відстрочку, яка видається ТЦК та СП про тимчасову непридатність (від 1 до 6 місяців) до військової служби”, – пояснила регіональний юрист БФ “Право на захист” Інна Руднєва.
Згодом Олег отримав головне – «Довідку для виїзду за кордон». Хлопець уже знаходиться в Латвії та не забарився зі словами вдячності:
“Дуже дякую за допомогу! Через 2 тижні після звернення до вас, я отримав всі документи та спокійно виїхав на навчання. Пані Інна – професіонал своєї справи та дуже гарна людина”.
Ми дякуємо Олегу за теплі слова та нагадуємо, що для виїзду за кордон пересічний студент при собі повинен мати такі документи:
▪ документ, що надає право на перетин державного кордону (закордонний паспорт);
▪ документ, що підтверджує навчання за кордоном;
▪ довідку про відстрочку;
▪ військово-обліковий документ із записом щодо надання відстрочки від призову (призову за мобілізацією).
06.07.22
Сьогодні ми розкажемо вам подвійну історію успіху. Родини Олени й Артема та Сергія й Галини – евакуйовані з Донецької області. Війна застала їх у рідному Добропільському районі, а прихистком став геріатричний пансіонат Вижницької громади на Буковині.
“Кожній парі надали окремі кімнати, персонал був дуже уважним та дружнім, а про харчування взагалі годі й казати. Гладшаємо”, – жартома сказав якось Артем. Умовами проживання у пансіонаті родини переселенців були задоволені.
Але при глибшому спілкуванні фахівчиням нашої мобільної групи психосоціальної підтримки стало зрозуміло, що, на жаль, у сімейних пар не все так добре. Здоров’я наших героїв потребувало негайної підтримки: Артемові та Сергію необхідне протезування кінцівок, Галина має потребу в особливому ортопедичному взутті, аби пересуватися без шкоди власному здоров’ю, і всі четверо потребують професійної реабілітації.
Чимало європейських країн запровадили безоплатні програми реабілітації для українців з інвалідністю. Актуальну програму наша мобільна група знайшла в Німеччині: вона гарантувала людям комплексну реабілітацію та повне безоплатне забезпечення. У наших героїв було багато сумнівів і навіть страху: а що як нічого не вийде? Але все ж-таки вони довірилися нашим колегам, і останні одразу ж взялися за організацію подорожі.
Головною проблемою стало транспортування родин спочатку до Чернівців, а потім до Львова. Складність полягала в тому, що наші герої потребували спеціалізованого транспорту. На щастя, керівництво Коритненського пансіонату надало спеціально обладнаний автомобіль, що успішно довіз пари до Чернівецького залізничного вокзалу. Тут наша мобільна група вже потурбувалася про квитки на потяг. Посадка пройшла чудово: допомагали робітники вокзалу та провідники.
“Ця історія особлива кількістю людей, які допомагали сім’ям. Успіх був би неможливим без злагодженої комунікації та спільних старань колег зі Львівського офісу нашого фонду. Монітори Андрій Дубравський та Дмитро Шнурков зустріли людей на вокзалі, допомогли з висадкою, після чого нагодували та влаштували у залі очікування. Спеціалізований автомобіль, що мав довезти родини до Польщі, затримувався, але наші колеги у Львові були поруч і робили усе, щоб очікування було комфортним! Тож щиро дякуємо за допомогу!” – розповідає Наталія Ікім, соціальна працівниця з Чернівецького офісу.
Врешті-решт усе склалося успішно: авто прибуло й родини комфортно доїхали до Польщі. Ми усією командою віримо, що ця реабілітація допоможе родинам почуватися краще!
Нагадаємо, що мобільні групи діють в рамках проєкту БФ “Право на захист” у партнерстві з ACTED Ukraine «Підвищення стійкості та спроможності до подолання труднощів найбільш вразливими домогосподарствами, що постраждали від конфлікту на Сході України».
30.06.22
Свобода пересування
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2022 року № 661 (далі – Постанова № 661) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, якою затверджено Правила перетинання державного кордону громадянами України та до постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2022 року № 1167 “Про затвердження Порядку організації виїзду дітей за кордон на оздоровлення”. Постановою № 661 на період дії правового режимунадзвичайного або воєнного стану виїзд груп дітей за кордон на оздоровлення та відпочинок здійснюється за наявності згоди Національної соціальної сервісної служби (далі – Нацсоцслужба).
На період введення на території України надзвичайного або воєнного стану під час виїзду з України групи дітей здійснюється прикордонний контроль із пред’явленням наступних документів:
згоди Нацсоцслужби на виїзд групи дітей;
списків групи дітей, які виїжджають за кордон на оздоровлення та відпочинок, та осіб, які супроводжують групу дітей за кордон на оздоровлення та відпочинок, за формою згідно з додатком 7;
паспорта громадянина України для виїзду за кордон дитини або свідоцтва про народження дитини;
погодження службою у справах дітей згоди законних представників кожної дитини на її виїзд за кордон на оздоровлення та відпочинок відповідно до переліку категорій дітей, визначених у підпунктах 2—5 пункту 6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57;
заяви батьків на виїзд дитини за кордон, завіреної службою у справах дітей (може здійснюватися без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків за наявності паспорта громадянина України для виїзду за кордон дитини або свідоцтва про народження дитини).
Важливо!
При подачі пакета необхідних документів до уповноваженого органу не потрібно здійснювати нотаріальне посвідчення.
2. Кабінетом Міністрів України 10 червня 2022 року прийнято постанову № 678 (далі – Постанова № 678) “Про реалізацію експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України”, якою передбачено можливість оформлення громадянами України ID-карти та/або закордонного паспорту у розміщенному за межами України відокремленому підрозділі державного підприємства “Документ” – центрі обслуговування громадян “Паспортний сервіс”
30 червня 2022 року розпочато оформлення громадянам України ID-карт та/або закордонних паспортів у місті Варшава (Республіка Польща).
3. За даними Кабінету Міністрів України, між Європейським Союзом та Україною укладено угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом. Даною угодою скасовано необхідність отримання українськими перевізниками відповідних дозволів для здійснення двосторонніх та транзитних перевезень в держави ЄС.
Крім цього, даною угодою передбачено заходи зі спрощення визнання водійських документів. Відтепер Україна та ЄС звільняють власників посвідчень водіїв, виданих однією зі сторін, від вимоги мати міжнародне посвідчення водія.
Термін дії угоди – 1 рік з можливістю пролонгації.
Тисячі вимушених переселенців, віднайшовши прихисток в інших регіонах та населених пунктах, стикаються з питаннями щодо доступу до медичних послуг, не маючи декларації. Зокрема, коли необхідний медичний огляд лікаря, скерування до фахового спеціаліста чи рецепт на ліки, а з доктором, з яким була укладена декларація, на разі немає зв’язку або немає можливості отримати його консультацію.
Саме на такий випадок наші правові аналітики склали пам’ятку «Медичні послуги для внутрішньо переміщених осіб без декларації».
Наголошуємо, що згідно з наказом МОЗ, вимушені переселенці мають право отримати медичну допомогу в будь-якій лікарні, якщо вона може забезпечити відповідне лікування. Усі постачальники медичних послуг зобов’язані надавати медичні послуги всім, хто звертається за місцеперебуванням. І відсутність декларації з лікарем не є для того завадою.
Під час першого звернення до медичного закладу вам можуть запропонувати укласти нову декларацію з надавачем медичних послуг, якщо ви переїхали на нове місце. Ця послуга є безоплатною!
